Терміни виплати заробітної плати
Правові та організаційні засади оплати праці працівників регулюються КЗпП України та Законом про оплату праці.
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ст. 115 КЗпП України).
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Виплата заробітної плати відповідно до ст. 24 Закону про оплату праці здійснюється за місцем роботи. Забороняється провадити виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам.
За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.
Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Роботодавець зобов’язаний розрахуватися з працівниками за зарплатою за місяць не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюють виплату.
Першою половиною місяця вважається 15 календарних днів. Отже, зарплату виплачують:
- за першу половину місяця (так званий аванс) - у період з 16-го по 22-е число;
- за другу половину місяця - з 1-го по 7-е число.
Точні дати виплати зарплати встановлюють у колдоговорі або нормативному акті роботодавця, погодженому з профкомом (а в разі його відсутності - з представником трудового колективу).
Крім строків виплати зарплати, у колдоговорі або іншому локальному документі про оплату праці роботодавець визначає розмір зарплати за першу половину місяця.
Нюанси визначення розміру заробітної плати за першу половину місяця
Розмір заробітної плати за першу половину місяця має бути не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника (Лист N 912/13/155-10).
Тарифна ставка (оклад) є основною заробітною платою. Таким чином, мінімальну суму авансу розраховують виходячи з окладу працівника, але з урахуванням відпрацьованого ним часу за період з 1-го по 15-те число поточного місяця.
Для працівників-відрядників основна заробітна плата встановлюється у вигляді відрядних розцінок.
Відрядні розцінки визначаються шляхом, ділення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на погодинну (денну) норму виробітку. Відрядна розцінка може бути визначена також шляхом множення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях.
Облік виробітку та нарахування заробітної плати працівникам-відрядникам, у тому числі за першу половину місяця, здійснюється на основі виконання відрядного наряду, який видається працівнику (бригаді) майстром до початку роботи. В наряді зазначається обсяг роботи; норма виробітку та відрядна розцінка на виконувану роботу (Лист N 964/13/84-10).
При прямій відрядній системі оплати праці сума нарахованої заробітної плати визначається множенням встановленої відрядної розцінки на фактичний обсяг виробітку по кожному виду виконаних робіт за розрахунковий період.
У випадку застосування акордної оплати праці в акордному завдані-наряді, яке видається перед початком роботи, має бути зазначені строк початку і закінчення роботи, обсяг робіт, розцінки за одиницю відрядної роботи та загальна сума заробітної плати за всю роботу. Якщо для виконання роботи необхідно тривалий час, то за акордним нарядом за поточний місяць (першу та другу половину місяця) видається аванс з врахуванням обсягу робіт. Остаточний розрахунок по заробітній платі за акордним нарядом здійснюється по закінченню даних робіт на основі калькуляції за діючими нормами та розцінками.
У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.
У випадку застосування підсумованого обліку робочого часу розпорядок робочого дня і графіки змінності мають бути побудовані таким чином, щоб робочий час, який зобов'язані відпрацювати працівники за обліковий період, встановлений в колективному договорі, відповідав установленій законодавством нормі робочих годин, що припадає на цей період.
Премії, надбавки та інші заохочувальні і компенсаційні виплати при розрахунку суми авансу не враховують.
Таким чином, при нарахуванні та виплаті заробітної плати за 1-у половину місяця (авансу) необхідно орієнтуватися на оклад (ставку) працівника. Розраховувати і виплачувати в аванс доплату до мінімальної заробітної плати пропорційно виконаної місячної (годинної) норми праці не потрібно.
Порядок виплати заробітної плати за другу половину місяця
У кінці кожного місяця провадиться нарахування працівникам належної їм заробітної плати згідно з діючими умовами оплати праці: нарахування окладів, доплат і надбавок, у тому числі за роботу у нічний час, роботу у святкові та неробочі дні тощо, а по закінченню облікового періоду (півріччя), у випадку наявності надурочних годин, провадиться оплата надурочної роботи.
При цьому у випадку, коли працівник відпрацював усі робочі години, встановлені йому графіком виходу на роботу (графіком змін), то йому мають нараховувати оклад, встановлений йому в трудовому договорі (штатному розписі), провести за необхідності доплату до розміру мінімальної заробітної плати та врахувати, що доплата за нічну роботу розраховується із встановленого працівнику окладу, проте нараховується понад розмір мінімальної заробітної плати.
З 01.01.2017 р. мінімальну заробітну плату встановлено в місячному розмірі - 3200 грн, у погодинному розмірі - 19,34 грн.
Отже, для працівників, яким встановлені місячні оклади з нормою праці - місяць, мінімальною державною гарантією в оплаті праці є мінімальна заробітна плата в місячному розмірі, а для працівників з погодинною оплатою - мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі.
Премії, надбавки та інші заохочувальні і компенсаційні виплати нараховують наприкінці місяця і виплачують з частиною окладу (ставки) працівника за другу половину місяця.
Те ж саме і з доплату до розміру мінімальної заробітної плати. Її розмір визначають за підсумками роботи за місяць (тобто наприкінці місяця), коли буде відома вся сума нарахованої зарплати за відпрацьований час.
Адже тільки в цьому випадку можна точно визначити, досягла зарплата працівника встановленого мінімального розміру чи ні, чи треба нараховувати доплату до розміру мінімальної заробітної плати і в якому розмірі.
Виплачувати доплату до розміру мінімальної заробітної плати необхідно разом із зарплатою за другу половину місяця.
Коли можна виплатити зарплату з виручки
Відповідно до п. 2.2 гл. 2 Положення N 637 підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
Готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов’язковими платежами) (п. 2.9 гл. 2 Положення N 637).
Однак з виплатою зарплати з виручки є деякі правові колізії.
Зокрема, ст. 1 Указу N 436 передбачено, що за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов’язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин - соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі здійснених виплат.
Контроль за додержанням особами, зазначеними у ст. 1 Указу N 436 (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються НБУ, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи, а банками - НБУ.
Штрафні санкції, передбачені Указом N 436, застосовуються до осіб, зазначених у ст. 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.
Норма Указу N 436 щодо заборони виплати заробітної плати із виручки є чинною незважаючи на те, що в Положенні N 637 немає норми, яка б забороняла витрачати готівкову виручку на оплату праці при наявності податкового боргу.
НБУ в Листі N 11-113/5437-22295 зазначив, що відповідно до ст. 2 Указу N 436 застосування штрафних санкцій, передбачених Указом N 436, є прерогативою органів державної податкової служби та не відноситься до компетенції НБУ.
Згідно з загальними нормами контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб’єктами господарювання установлених законодавством обов’язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів (пп. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 розд. І ПК України).
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначає саме Положення N 637.
Згідно із пунктами 2.6 та 2.7 гл. 2 Положення N 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, які здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки). Банкам і підприємцям ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) не встановлюються.
Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси відомостях на виплату грошей (абзац 2 п. 2.10 гл. 2 Положення N 637).
Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат.
Виплати, пов’язані з оплатою праці, - виплати, що віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду згідно з Інструкцією N 5.
Під час виплати заробітної плати з виручки необхідно пам’ятати щодо обов’язку сплачувати податки та збори.
Якщо оподатковуваний дохід виплачується готівкою з каси податкового агента, податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 розд. IV ПК України).
Що за надходження відносяться до виручки?
Готівкова виручка (виручка) - сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження (п. 1.2 гл. 1 Положення N 637).
Позареалізаційні надходження - надходження від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (включаючи основні засоби, нематеріальні активи, продукцію допоміжного та обслуговуючого виробництва), у тому числі погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками, безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, платежі за надане в лізинг (оренду) майно, роялті, дохід (проценти) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші надходження (п. 1.2 гл. 1 Положення N 637).
Єдине, що не вписується в термін "позареалізаційні надходження" - це виявлений надлишок готівки в касі, що не може трактуватися як надходження.
Адже такий надлишок може бути виявлений лише під час проведення інвентаризації каси і оприбутковується від в касі та зараховується в дохід відповідного підприємства.
Список використаних документів
КЗпП України - Кодекс законів про працю України
ПК України - Податковий кодекс України
Закон про оплату праці - Закон України від 24.03.1995 р. за N 108/95-ВР "Про оплату праці"
Указ N 436 - Указ Президента України від 12.06.1995 р. N 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки"
Інструкція N 5 - Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. N 5
Положення N 637 - Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р N 637
Лист N 11-113/5437-22295 - Лист НБУ від 01.12.2009 р. N 11-113/5437-22295 "Щодо виплати заробітної плати готівковими коштами, що надійшли до каси підприємства"
Лист N 964/13/84-10 - Лист Мінпраці України від 22.11.2010 р. N 964/13/84-10 "Щодо застосування норм Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати" від 23.09.2010 N 2559-VI"
Лист N 912/13/155-10 - Лист Мінпраці України від 09.12.2010 р. N 912/13/155-10 "Щодо термінів виплати заробітної плати"
Людмила Волинець
"Консультант бухгалтера" N 12 (832) 26 червня 2017 року
Передплатний індекс: 22789 (змішана російська/українська мова)