КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробітної плати та умов праці
Про надання додаткової відпустки
ПИТАННЯ: Держслужбовець перебував у відпустці без збереження зарплати для догляду за дитиною до шести років з 6 вересня 2015 до 5 вересня 2016 р. включно. До роботи став 6 вересня 2016 р. На 7 лютого 2016 р. стаж державної служби становив 13 років.
Чи зараховується до стажу держслужби для надання додаткової оплачуваної відпустки держслужбовця час перебування в такій відпустці без збереження зарплати, чи потрібно вилучати період з 1 травня 2016 р. (у зв'язку із набранням чинності окремими положеннями Закону від 10.12.2015 р. № 889) на дату закінчення відпустки без збереження зарплати зі стажу держслужби?
На 6 серпня 2015 р. у держслужбовця стаж держслужби - вісім років. Він звільнився з органу державної влади за переведенням та став до роботи в іншому органі державної влади 20 січня 2016 р.
Чи має він право на додаткову відпустку за стаж держслужби понад вісім років тривалістю чотири календарних дні, оскільки приведена дата набуття стажу держслужби понад вісім років виповнилася на попередньому місці роботи?
ВІДПОВІДЬ: За статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Тому тривалість невикористаних додаткових відпусток державних службовців за минулі роки має визначатися відповідно до норм законодавства, які були чинними на той час.
Державним службовцям додаткові оплачувані відпустки до 1 травня 2016 р. надавалися відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1994 р. № 250 (далі - Порядок № 250), обчислення стажу державної служби - відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.94 р. № 283 (далі - постанова № 283).
За Порядком N 250 державним службовцям, які мають стаж державної служби понад 10 років, надавалася додаткова оплачувана відпустка тривалістю п'ять календарних днів, а починаючи з 11-го року ця відпустка збільшувалася на два календарних дні за кожний наступний рік. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки не могла перевищувати 15 календарних днів.
Виникнення в державних службовців права на додаткову оплачувану відпустку та її тривалість залежить від наявності відповідного стажу державної служби.
Згідно з п. 4 чинного Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 р. N 229 (ч. 2 п. 3 постанови № 283), до стажу державної служби включаються, зокрема, періоди, коли державний службовець не працював з поважних причин, але залишався у трудових відносинах з державним органом: час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років, а у виняткових випадках, якщо за медичними показаннями дитині потрібний домашній догляд, - період додаткової відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш ніж до досягнення дитиною віку шести років.
Відповідно до п. 4 Порядку надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 р. № 270 (далі - Порядок № 270), додаткові оплачувані відпустки державних службовців належать до щорічних відпусток.
До стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, період перебування у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку не зараховується (п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про відпустки").
Це узгоджується з п. 11 Порядку N 270, згідно з яким додаткова відпустка не надається державному, службовцеві, за час перебування у відпустці без збереження заробітної плати, якщо дитина потребує домашнього догляду (тривалістю, визначеною в медичному висновку. але не більш ніж до досягнення дитиною шестирічного віку).
Тобто період відпустки для догляду за дитиною зараховується до стажу державної служби, але, якщо працівник у рахунок відповідного стажу не має жодного відпрацьованого дня, для надання щорічної відпустки за цей час не вбачається правових підстав.
Якщо державний службовець, приведена дата за 13 років стажу державної служби якого припала на 7 лютого 2016 р., перебував у відпустці для догляду за дитиною з 6 вересня 2015 до 5 вересня 2016 р., він має право на додаткову оплачувану відпустку тривалістю 11 календарних днів, оскільки в рахунок відповідного стажу має відпрацьований період з 6 вересня 2016 до 6 лютого 2017 р.
Державний службовець, приведена дата стажу державної служби за вісім років якого припала на 6 серпня 2015 р., має право починаючи з 1 травня 2016 р. (незалежно від відпрацьованого в році часу) на додаткову оплачувану відпустку тривалістю чотири календарних дні, а після 6 серпня 2016 р. - ще на п’ять календарних днів такої відпустки за дев'ять років стажу державної служби.
За частиною 1 ст. 24 Закону України "Про відпустки" в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
Тому державному службовцеві, приведена дата стажу державної служби за вісім років якого припала на 4 квітня 2016 р., під час звільнення 1 липня 2016 р. мала бути виплачена грошова компенсація за чотири календарних дні додаткової відпустки.
На бажання працівника в разі його переведення на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток має бути перерахована на рахунок підприємства, куди він перейшов.
Головний спеціаліст,
Олена УСЕНКО
"Праця i зарплата" N 27 (1039), 19 липня 2017 р.
Передплатний iндекс: 30214