КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Сектор режимів праці, відпочинку та норм праці
Про вахтовий метод робіт
ПИТАННЯ: Одними із складових системи гідрометеорологічної служби України є гідрометеорологічні пости, на яких гідрометеорологічні спостереження виконуються щоденно і безперервно. Ці пости розташовані в сільській та гірській місцевості, штат поста - одна одиниця.
Вихідний день відповідно до ст. 67 КЗпП працівникові гідрометеорологічного поста не може бути надано, оскільки порушиться щоденне та безперервне спостереження. Як можна урегулювати робочий час та час відпочинку працівника гідрометеорологічного поста?
ВІДПОВІДЬ: Порушене питання може бути врегульоване запровадженням вахтового методу роботи. Нормативними актами України питання щодо встановлення вахтового методу роботи нині врегульоване лише для органів і підрозділів внутрішніх справ України, які несуть службу (працюють) у зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення Чорнобильської АЕС", (наказ МВС України від 21.12.2000 р. № 920 "Про затвердження Положення про вахтовий метод служби (роботи) органів і підрозділів внутрішніх справ України в зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення Чорнобильської АЕС", зареєстрований у Мін’юсті України 27.03.2001 р. за № 279/5470), та для підприємств, установ, організацій МНС України, яким відповідно до наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 20.05.99 р. N 147 "Про затвердження Тимчасового положення про вахтовий метод організації робіт на підприємствах МНС України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.99 р. за № 667/3960, встановлено економічні, правові та організаційні засади застосування вахтового методу роботи в зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення, на об’єктах та територіях, де виникли техногенні або природні надзвичайні ситуації й для ліквідації наслідків цих аварій.
Цими Положеннями враховано специфічні умови виконання робіт у зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, які й зумовили встановлення вахтового методу роботи на цих територіях.
Окремими галузевими угодами також передбачено можливість та критерії застосування вахтового методу організації робіт.
Нині в Україні загального нормативного акта щодо організації робіт на умовах вахтового методу не розроблено, а тому в частині, що не суперечить законодавству України, чинні - Основні положення про вахтовий метод організації робіт, затверджені постановою Держкомпраці СРСР, Секретаріату ВЦРПС та Мінохоронздоров’я СРСР від 31.12.87 р. за № 794/33-82 (далі - Основні положення).
Як передбачено п. 1.1 Основних положень вахтовий метод - це особлива форма організації робіт, заснована на використанні трудових ресурсів поза місцем їхнього постійного проживання за умови, коли не може бути забезпечене щоденне повернення працівників до місця постійного проживання. Робота організовується за спеціальним режимом праці, як правило, за підсумованого обліку робочого часу, а міжвахтовий відпочинок надається в місцях постійного проживання.
Додатком до Основних положень передбачений Перелік підприємств, організацій і об’єктів, на яких може застосовуватися вахтовий метод організації робіт. У сьогоднішніх умовах застосування вахтового методу роботи не може обмежуватись цим Переліком, оскільки відповідно до ст. 7 Закону України "Про колективні договори і угоди" в колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку.
Ураховуючи, що запровадження вахтового методу роботи передбачає додаткові витрати на створення та функціонування вахтових селищ, польових містечок, а також інших спеціально обладнаних під житло приміщень, цей метод роботи може бути застосований в разі значного віддалення виробничих об’єктів (ділянок) від місця знаходження підприємства, установи і організації, у разі недоцільності виконання робіт звичайними методами.
Оскільки вахтовий метод роботи передбачає в більшості випадків застосування підсумованого обліку робочого часу, то відповідно до ст. 61 КЗпП такий метод роботи може бути введений на підприємстві роботодавцем лише за погодженням з виборним органом первинної проФспілкової організації, а в разі його відсутності це питання відповідно до ст. 7 Закону України "Про колективні договори і угоди" може бути врегульоване колективним договором. Вахтовий метод передбачає роботу за графіками, які мають бути доведені до працівників не пізніше ніж за місяць.
Рішення про запровадження вахтового методу організації робіт має бути ухвалене наказом по підприємству, установі, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації. Конкретні умови застосування такого методу роботи мають бути встановлені підприємствами в колективних договорах.
У разі переведення працівників на роботу за вахтовим методом за ініціативою роботодавця мають бути додержані норми ст. 32 КЗпП щодо зміни істотних умов праці, оскільки зміна режиму роботи є одним із компонентів такої зміни. У такому випадку працівник про зміну істотних умов праці має бути попереджений не пізніше ніж за два місяці.
Робота на умовах вахтового методу може бути застосована як в цілому на підприємстві, так і в окремих його структурних підрозділах.
До робіт, які виконуються вахтовим методом, не можуть бути залучені особи, молодші за 18 років, вагітні жінки та жінки, які мають дітей віком до трьох років.
Місцем роботи за вахтовим методом вважаються об’єкти (ділянки), на яких провадиться безпосередня трудова діяльність.
Направлення працівника на вахту не є службовим відрядженням.
Доставляють працівників на вахту організовано від місця розташування підприємства або від пункту збору до місця роботи.
Проїзд працівників від місця їхнього постійного проживання до пункту збору і місця роботи (об’єкта, ділянки) і назад оплачується підприємством.
Потреба застосування роботи вахтовим методом зумовлена передусім тим, щоб забезпечити ритмічність, безперервність, комплексність виконання робіт на об’єктах у максимально стислі терміни, що, у свою чергу, зумовлює, як правило, залучення більшої кількості працівників.
За вахтового методу роботи часом вахти вважаються періоди виконання робіт і міжзмінного відпочинку на об’єкті (ділянці). Міжвахтовий відпочинок надається працівникам у місцях їхнього постійного проживання.
Тривалість вахти не повинна перевищувати одного місяця.
За вахтовим методом робота працівників регулюється графіками роботи (змінності), які розробляються роботодавцем і погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації, а в разі його відсутності можуть бути передбачені в колективному договорі. Графіки роботи (змінності) розробляються так, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин, передбаченого ст. 50 та 51 КЗпП.
У графіку зазначаються строки початку та закінчення вахт, термін періодичного відпочинку між вахтами. Крім того, в графіку слід передбачити час початку й закінчення щоденної роботи (зміни), час перерв для відпочинку і харчування, а також час для щоденного (міжзмінного) та щотижневого відпочинку.
Графіки доводяться до відома працівників не пізніше ніж за один місяць до їхнього введення. У графіках також передбачаються дні, потрібні для доставляння працівників на вахту і назад.
Обліковим періодом за вахтового методу роботи за підсумованим обліком робочого часу, як правило, є місяць. В окремих випадках доцільніше застосовувати інші облікові періоди - квартал, півріччя, рік.
Тривалість щоденної роботи (зміни) не повинна перевищувати 12 год.
У такому разі тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку (враховуючи час перерв для відпочинку та харчування) може бути скорочена, але не менш ніж 12 год на добу. На умовах, визначених колективним договором, невикористані години щоденного (міжзмінного) відпочинку підсумовуються і можуть бути надані як додаткові вільні від роботи дні впродовж облікового періоду.
Час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу, визначається як різниця між фактично відпрацьованим згідно з табелем обліку робочого часу та нормою тривалості робочого часу за обліковий період. Кількість додаткових вільних від роботи днів визначається діленням часу, відпрацьованого понад норму тривалості робочого часу, на нормальну тривалість робочого дня.
Згідно з п. 4.5 Основних положень нормальна кількість годин, яку працівник повинен відпрацьовувати в обліковому періоді, визначається виходячи з шестиденного робочого тижня і тривалості робочої зміни - 7 год та шестигодинної робочої зміни в передвихідні й передсвяткові дні (за 41-годинного робочого тижня). При цьому на роботах із шкідливими умовами праці норма робочого часу обчислюється за встановленим законодавством скороченим робочим часом.
Однак, ураховуючи зміни до законодавства України, згідно з якими питання робочого часу є предметом колдоговірного регулювання, а п’ятиденний робочий тиждень, по суті, є основним видом режиму робочого часу в порядку, встановленому колективним договором, норма робочого часу за обліковий період може визначатися за графіком п’ятиденного робочого тижня. Ураховуючи, що за п’ятиденного робочого тижня КЗпП не передбачає встановлення конкретної тривалості щоденної роботи, норма робочого часу за обліковий період визначається множенням часу тривалості робочого дня на кількість робочих днів за календарем п'ятиденного робочого тижня, що припадають на цей період, з рівною тривалістю кожного робочого дня, з урахуванням п скорочення напередодні святкових і неробочих днів та вихідними днями в суботу й неділю.
Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період. Для підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду вилучаються дні, які за графіком або розпорядком роботи припадають на час, упродовж якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання своїх трудових обов’язків (відпустка, виконання державних або громадських обов’язків, тимчасова непрацездатність тощо).
Віталіна КОРКУШКО,
завідувач сектору
"Праця i зарплата" N 37 (1049), 04 жовтня 2017 р.
Передплатний iндекс: 30214