КВАЛІФІКАЦІЙНО-ДИСЦИПЛІНАРНА КОМІСІЯ ПРОКУРОРІВ
РІШЕННЯ
06.09.2017 N 32зп-17
Про схвалення та направлення інформаційного листа
З метою реалізації повноважень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та підвищення якості вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності прокурорів, керуючись статтею 78 Закону України "Про прокуратуру", пунктами 61 - 65 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, комісія вирішила:
1. Схвалити інформаційний лист про стадії дисциплінарного провадження, підготовлений членом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Костенком С. К.;
2. Направити інформаційний лист про стадії дисциплінарного провадження Генеральному прокурору України, керівникам регіональних прокуратур для врахування в роботі та розмістити його на офіційному веб-сайті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Головуючий В. Грушковський
Члени комісії: В. Архіпов
А. Коваленко
О. Ковальчук
С. Костенко
Ю. Піцик
С. Погребняк
С. Сергійчук
В. Шемчук
В. Юсип
Схвалено
Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної
комісії прокурорів
06.09.2017 N 32зп-17
Інформаційний лист
про стадії дисциплінарного провадження щодо прокурора
З 15 квітня 2017 року набрали чинності статті 21, 28 - 38, 42, 44 - 50, 62 - 63, 65 - 79 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до яких започаткувала свою діяльність Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі - Комісія). З цієї дати Комісія є єдиним органом, який уповноважений здійснювати дисциплінарне провадження щодо прокурора.
Комісія розпочала свою діяльність з дати державної реєстрації як юридичної особи - 25 травня 2017 року. Приступити до безпосереднього виконання однієї з основних своїх функцій - вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності прокурорів - Комісія отримала можливість 18 липня 2017 року, тобто з дати початку функціонування автоматизованої системи розподілу дисциплінарних скарг.
Станом на 1 вересня 2017 року секретаріатом Комісії зареєстрована 351 дисциплінарна скарга. Після їх розподілення між членами Комісії прийняті такі рішення: відмовлено у відкритті дисциплінарного провадження - 161, відкрито дисциплінарних проваджень - 146. По відкритих провадженнях перевірки здійснюються щодо 151 прокурора. На засіданнях Комісії розглянуто 22 дисциплінарних провадження. Прийнято рішень про закриття 15 проваджень, з них у зв'язку із закінченням річного строку для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності - 2. Прийнято рішень про притягнення 8 прокурорів до дисциплінарної відповідальності, з яких про оголошення догани - 3, про заборону на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду - 3, про звільнення з посади в органах прокуратури - 2.
За зверненнями керівників органів прокуратури відкрито 107 проваджень, відмовлено у відкритті - 7. За зверненнями інших осіб відкрито 39 проваджень, відмовлено у відкритті - 154.
Завершено 45 перевірок членами Комісії за дисциплінарними скаргами зі складанням висновку, який передано на розгляд Комісії. 111 перевірок тривають.
Прийнято рішень про закриття дисциплінарних проваджень, відкритих за зверненнями керівників органів прокуратури - 14, рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності - 7. Прийнято рішень про закриття дисциплінарних проваджень, відкритих за зверненнями інших осіб - 1, рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності - 0.
Наведені статистичні дані свідчать про значне загальне навантаження на членів Комісії при виконанні ними повноважень з вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності прокурорів. При цьому розгляд дисциплінарних скарг (заяв) керівників органів прокуратури становить найбільш суттєву частку такого навантаження.
Якість звернень до Комісії керівників органів прокуратури щодо притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідності відображає ефективність виконання такими керівниками своїх службових обов'язків і є запорукою зміцнення дисципліни прокурорів.
Цей інформаційний лист підготовлений з метою покращення взаємодії Комісії з керівниками органів прокуратури при вирішенні питань про притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності, забезпечення об'єктивності та неупередженості рішень за результатами дисциплінарного провадження.
Дисциплінарне провадження згідно статті 45 Закону України "Про прокуратуру" є процедурою розгляду Комісією дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
Шляхом системного аналізу положень Закону України "Про прокуратуру" можна виділити такі стадії дисциплінарної провадження щодо прокурора:
1) відкриття дисциплінарного провадження;
2) проведення перевірки дисциплінарної скарги;
3) розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора;
4) оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження;
5) застосування до прокурора дисциплінарного стягнення.
Кожна з викладених стадій має свій початок та завершення, які пов'язані з певними юридичними фактами.
1. Відкриття дисциплінарного провадження
Дисциплінарне провадження починається з реєстрації дисциплінарної скарги в секретаріаті Комісії. У день надходження дисциплінарної скарги секретаріат реєструє її та за допомогою автоматизованої системи визначає члена Комісії для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження (частина 1 статті 46 Закону України "Про прокуратуру"). Дата реєстрації дисциплінарної скарги в секретаріаті має важливе значення, тому що саме з цієї дати починається сплив строків для перевірки членом Комісії відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.
Право на звернення до Комісії з дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти. Для реалізації вказаного права Комісія розміщує на своєму офіційному веб-сайті рекомендований зразок дисциплінарної скарги. В рекомендованому зразку дисциплінарної скарги, затвердженому рішенням Комісії від 07.06.2017 N 5зп-17 (із змінами, внесеними рішенням від 16 серпня 2017 N 24зп-17), містяться реквізити скарги, які мають бути заповнені заявником. Дотримання рекомендованого зразка скарги сприятиме члену Комісії у вирішенні питання чи містить скарга конкретні відомості про наявність дисциплінарного проступку прокурора, та у вирішенні інших питань, пов'язаних з відкриттям дисциплінарного провадження. У законодавстві не міститься визначення поняття дисциплінарної скарги про наявність дисциплінарного проступку прокурора. В зв'язку з викладеним, Комісією в Положенні про автоматизовану систему розподілу дисциплінарних скарг, затвердженому рішенням Комісії від 12.07.2017 N 18зп-17, визначено, що дисциплінарною скаргою є звернення будь-якої особи з вимогою про притягнення прокурора (прокурорів) до дисциплінарної відповідальності, у зв'язку із вчиненням ним (ними) протиправних дій, бездіяльності та (або) прийняттям протиправних рішень. Таке визначення необхідне для вирішення практичних питань, які виникають в діяльності секретаріату, оскільки встановлює критерії для виокремлення зі всіх звернень, які надходять на адресу Комісії, тих, які мають вноситись до автоматизованої системи розподілу дисциплінарних скарг.
Слід розрізняти дії секретаріату з реєстрації дисциплінарної скарги, які проводяться в порядку, визначеному Тимчасовою інструкцією з діловодства Комісії, затвердженій рішенням Комісії від 12.07.2017 N 16зп-17, від внесення даних про дисциплінарну скаргу до автоматизованої системи розподілу дисциплінарних скарг, яке проводиться в порядку, визначеному в Положенні про автоматизовану систему розподілу дисциплінарних скарг. Реєстрація дисциплінарної скарги є фіксуванням факту надходження документа шляхом проставлення на вхідних документах штампа із зазначенням номера і дати, з подальшим записом у книгах обліку необхідних даних про документ. У свою чергу, внесення даних про дисциплінарну скаргу до автоматизованої системи розподілу дисциплінарних скарг - це внесення до електронної бази даних інформації про особу, від якої надійшла скарга, дати надходження скарги, короткого змісту документа, інформації про особу, стосовно якої направлено скаргу, дати реєстрації та вхідного номеру.
Після внесення даних про дисциплінарну скаргу до автоматизованої системи розподілу дисциплінарних скарг, у день надходження скарги, здійснюється її автоматичний розподіл між членами Комісії.
Визначений таким чином член Комісії отримує дисциплінарну скаргу від секретаріату та вивчає її на відповідність критеріям, визначеним в частині 2 статті 46 Закону України "Про прокуратуру". Скарга має відповідати вказаним критеріям для прийняття рішення про відкриття дисциплінарного провадження. Така перевірка проводиться тільки шляхом вивчення самої скарги та доданих до неї матеріалів, оскільки на цій стадії дисциплінарного провадження у члена Комісії не має повноважень здійснювати інші перевірочні дії. При цьому вивчення та оцінка отриманої зі скарги інформації проводиться "від зворотного", тобто якщо член Комісії не встановить підстав, передбачених Законом, для відмови у відкритті дисциплінарного провадження, він зобов'язаний прийняти рішення про відкриття провадження щодо прокурора. Рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження приймається у разі, якщо:
1) дисциплінарна скарга не містить конкретних відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора;
2) дисциплінарна скарга є анонімною;
3) дисциплінарна скарга подана з підстав, не визначених статтею 43 Закону України "Про прокуратуру";
4) з прокурором, стосовно якого надійшла дисциплінарна скарга, припинено правовідносини у випадках, передбачених статтею 51 Закону України "Про прокуратуру";
5) дисциплінарний проступок, про який зазначено у дисциплінарній скарзі, вже був предметом перевірки і щодо нього Комісія прийняла рішення, яке не скасовано в установленому законом порядку.
Винятком є розгляд членом Комісії заяви за результатами проведеної перевірки доброчесності прокурора, внаслідок якої встановлено вчинення дисциплінарного проступку, оскільки така заява є обов'язковою підставою для відкриття дисциплінарного провадження щодо прокурора.
На практиці в роботі членів Комісії найбільш поширеною підставою для відмови у відкритті дисциплінарного провадження є пункт 1 частини 2 статті 46 Закону України "Про прокуратуру" - дисциплінарна скарга не містить конкретних відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора.
Як правило, рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження пов'язано з тим, що скаржником не дотримані вимоги абзацу 2 частини 1 статті 45 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до яких рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження.
У свою чергу, такий порядок, під яким розуміється як процедура оскарження, так і його предмет та суб'єкти, залежить від змісту рішення, дії чи бездіяльності прокурора. Так, стаття 303 КПК України містить вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності прокурора, які можуть бути оскаржені слідчому судді під час досудового розслідування. Скарги на інші рішення, дії та бездіяльність прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 - 316 КПК України.
Однак, рішення, дії чи бездіяльність прокурора можуть оскаржуватись і до керівників органів прокуратури. Так, окремий випадок оскарження встановлено у статті 308 КПК України для розгляду скарг на недотримання прокурором розумних строків. У порядку статей 40, 311 КПК України рішення, дії та бездіяльність прокурора може оскаржувати слідчий. Прокурор вищого рівня вирішує скарги на рішення, дії та бездіяльність прокурора в порядку статті 313 КПК України.
Керівники органів прокуратури відповідно до КПК України наділені повноваженнями щодо надання оцінки рішенням, діям або бездіяльності прокурора без їх оскарження іншими особами. Відповідно до частини 3 статті 37 КПК України, у виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування. Крім того, на підставі частини 6 статті 36 КПК України Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу.
Таким чином, керівники органів прокуратури відповідно до законодавства мають більш широкі можливості, ніж інші особи, для встановлення наявності підстав дисциплінарної відповідальності прокурора.
З огляду на викладене, до дисциплінарних скарг мають бути додані як копії відповідних ухвал слідчих суддів або суду, так і процесуальні рішення керівника органу прокуратури, які прийняті в порядку статей 36, 37, 40, 308, 313 КПК України.
Наприклад, якщо ставиться питання про невиконання або неналежне виконання прокурором службових обов'язків під час здійснення процесуального керівництва, підтвердженням може бути постанова керівника органу прокуратури в порядку частини 3 статті 37 КПК України, в якій викладено, в чому полягає неефективність здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.
Водночас слід мати на увазі, що лише сам факт задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність прокурора ще не свідчить про наявність підстав для відкриття дисциплінарного провадження. Має бути встановлено, що прокурором порушені права осіб або вимоги закону. Так, у практиці Комісії наявні випадки відмови у відкритті дисциплінарних проваджень при наявності ухвал слідчих суддів про задоволення скарг на рішення, дії або бездіяльність прокурора. В таких ухвалах не було встановлено порушення прокурором прав осіб або вимог закону, оскільки такі ухвали ґрунтувались на відмінній від прокурора оцінці матеріалів провадження слідчим суддею.
При підготовці дисциплінарних скарг слід дотримуватись також положень частини 3 статті 43 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до якої виправдання особи або закриття стосовно неї судом кримінального провадження не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, який здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та/або підтримання державного обвинувачення у цьому провадженні, крім випадків умисного порушення ним вимог законодавства чи неналежного виконання службових обов'язків.
Вищевикладене стосується слідчих органів прокуратури, щодо яких дисциплінарне провадження також здійснюється Комісією на підставі пункту 5 Розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про прокуратуру". Зокрема, встановлення наявності ознак дисциплінарного проступку слідчого може здійснюватися у зв'язку з реалізацією прокурором своїх повноважень в порядку статті 36 Закону України "Про прокуратуру", в тому числі, у разі невиконання слідчим вказівок прокурора. Додаткові повноваження з виявлення підстав для дисциплінарної відповідальності слідчого прокуратури мають керівники органів досудового розслідування, які згідно зі статтею 39 КПК України уповноважені вживати заходів для усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим.
Із винесенням рішення про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарного провадження завершуються перша стадія дисциплінарного провадження. Наступна стадія - проведення перевірки дисциплінарної скарги - розпочинається у разі винесення рішення про відкриття дисциплінарного провадження.
2. Проведення перевірки дисциплінарної скарги
Під час здійснення перевірки член Комісії має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об'єднань інформацію, необхідну для проведення перевірки. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право надавати пояснення або відмовитися від їх надання стосовно себе.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники державних підприємств, установ, організацій, яким надіслано запит члена Комісії, зобов'язані протягом десяти днів з дня його отримання надати відповідь на запит і наявну в них інформацію. У разі необхідності строк для надання інформації може бути продовжений до 30 днів, про що член Комісії повідомляє особу, яка направила клопотання про продовження строку для надання інформації.
У разі ненадання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовими особами, керівниками державних підприємств, установ, організацій члену Комісії запитуваної інформації він може звернутися з відповідним позовом до суду в порядку, передбаченому законом. Крім того, у цьому випадку настає відповідальність, передбачена статтею 188-35 КУпАП, за невиконання законних вимог члена Комісії щодо надання інформації, копій документів, а також порушення встановлених законодавством строків їх надання, надання завідомо недостовірної інформації.
Під час перевірки член Комісії має право звернутися до Комісії із клопотанням про необхідність відсторонення прокурора від посади до завершення дисциплінарного провадження. У разі задоволення Комісією такого клопотання, відповідне рішення Комісії є підставою для видання керівником органу прокуратури наказу про відсторонення прокурора від посади. Законом не передбачена можливість відсторонення прокурора від посади на підставі наказу керівника органу прокуратури під час службового розслідування.
Член Комісії за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Хоча перевірка за загальним правилом проводиться у межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі, у разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок.
Якщо за результатами перевірки член Комісії встановив наявність дисциплінарного проступку, то у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена Комісії щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.
Ця стадія дисциплінарного провадження обмежена чіткими часовими рамками, а саме перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений Комісією, але не більш як на місяць.
Дотриманню встановлених законом строків перевірки сприятиме організація керівниками органів прокуратури вчасного та якісного виконання запитів члена Комісії.
Для усунення необхідності підготовки та виконання під час перевірки додаткових запитів членів Комісії до дисциплінарної скарги керівника органу прокуратури мають додаватись всі наявні в розпорядженні документи (їх копії, завірені належним чином), які стосуються вирішення питання про наявність підстав для дисциплінарної відповідальності прокурора: матеріали службових розслідувань, копії матеріалів кримінальних проваджень із дотриманням вимог статті 222 КПК України, дані, які характеризують прокурора (в тому числі всі дані про заохочення та про незняті дисциплінарні стягнення), наказ про призначення на посаду, аркуші ознайомлення з Кодексом професійної етики прокурора (працівників прокуратури), довідки про час перебування у відпустках та тимчасової непрацездатності з дати вчинення дисциплінарного проступку, відомості про адресу для листування з прокурором, засоби зв'язку та інше.
Крім того, слід подавати окремі дисциплінарні скарги щодо кожного з прокурорів. Одна дисциплінарна скарга щодо декількох прокурорів подається, якщо обставини вчинення ними дисциплінарного проступку є взаємопов'язаними або проступок вчинений їх спільними діями.
Стадія проведення перевірки дисциплінарної скарги завершується складанням висновку про наявність або відсутність дисциплінарного проступку прокурора та направленням його і копії дисциплінарної скарги прокурору, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження. Вказані документи є додатком до повідомлення прокурору про час та місце проведення засідання Комісії.
3. Розгляд висновку про наявність чи
відсутність дисциплінарного проступку прокурора
Важливими гарантіями прав учасників провадження на цій стадії є дотримання Комісією норм щодо запрошення на засідання особи, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурора, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхніх представників, а у разі необхідності й інших осіб. Повідомлення про час та місце проведення засідання Комісії має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.
Крім того, висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд Комісії та мають бути отримані її членами не пізніш як за п'ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься.
Висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за його участю і може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор:
1) повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності;
2) не з'явився на засідання, не повідомивши про причини неявки;
3) не з'явився на засідання повторно.
Рішення про можливість розгляду висновку за відсутності відповідного прокурора приймає Комісія.
Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні Комісії заслуховуються пояснення члена Комісії, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб.
Для дотримання вищевказаних вимог законодавства, забезпечення повноти з'ясування Комісією всіх обставин дисциплінарного провадження, керівникам органів прокуратури слід сприяти прокурорам, про дисциплінарну відповідальність яких вирішується питання, в прибутті для участі у засіданні Комісії, а також прибувати особисто або направляти уповноваженого представника.
Комісія приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували не менше шести членів Комісії.
У разі відсутності підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення, Комісія своїм рішенням закриває дисциплінарне провадження.
Рішення Комісії викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами Комісії, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні.
Копія рішення Комісії вручається прокуророві, стосовно якого воно прийнято, або у семиденний строк надсилається йому поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. У цей же строк копія рішення надсилається керівникові органу прокуратури, в якому прокурор, стосовно якого воно прийнято, обіймає посаду.
В особливому порядку здійснюється дисциплінарне провадження на цій стадії у разі, якщо Комісія встановила стосовно прокурора, який обіймає адміністративну посаду, неналежне виконання ним посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади. Комісія у випадках, коли призначення на таку посаду відповідно до Закону здійснюється за рекомендацією Ради прокурорів України, ініціює перед Радою прокурорів України розгляд питання про внесення рекомендації щодо звільнення прокурора з адміністративної посади.
Рішенням Комісії, прийнятим за результатами розгляду дисциплінарного провадження, закінчується стадія розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.
4. Оскарження рішення, прийнятого за
результатами дисциплінарного провадження
Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.
Крім того, відповідно до частини 10 статті 78 Закону України "Про прокуратуру" особа, яка подала дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, має право оскаржити рішення Комісії до Вищої ради правосуддя за наявності дозволу Комісії на таке оскарження. Відповідно до частини 8 цієї ж статті Закону України "Про прокуратуру" про надання такого дозволу зазначається в рішенні Комісії.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів Комісії визначені у статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Оскарження здійснюється до Вищого адміністративного суду України.
Провадження у справах щодо оскарження рішення члена Комісії здійснюється в загальному порядку, встановленому КАС.
З урахуванням положень статті 2 КАС, рішення Комісії до адміністративного суду може оскаржити прокурор, особа, яка подала дисциплінарну скаргу, і будь-яка інша особа. Рішення Комісії до Вищої ради правосуддя має право оскаржити лише особа, яка подала дисциплінарну скаргу, за наявності дозволу Комісії на таке оскарження, та прокурор.
Адміністративна справа щодо оскарження актів Комісії вирішується колегією суддів у складі не менше п'яти суддів протягом розумного строку, але не пізніше одного місяця після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на один місяць.
Рішення Вищого адміністративного суду України щодо оскарження актів Комісії підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, визначеному КАС. Таке рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його перегляд Верховним Судом України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання заяви про перегляд Верховним Судом України рішення Вищого адміністративного суду України, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Верховного Суду України за наслідками такого перегляду.
Підставою для оскарження рішення Вищого адміністративного суду України відповідно до статті 237 КАС є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення. Така підстава оскарження збігається з підставами оскарження судових рішень в касаційній інстанції. Заява про перегляд судового рішення у цьому випадку може бути подана не пізніше десяти днів з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд.
Альтернативним варіантом оскарження рішення Комісія є його оскарження до Вищої ради правосуддя. Розгляд скарги на рішення Комісії про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора врегульований в статті 52 Закону України "Про Вищу раду правосуддя".
При цьому має місце певна суперечність між цією нормою, яка передбачає можливість оскарження не пізніше тридцяти днів з дня вручення прокурору чи отримання ним поштою копії рішення, та статтею 50 Закону України "Про прокуратуру", яка встановлює місячний строк. Суперечність також є у визначенні предмету оскарження, оскільки відповідно до положень Закону України "Про прокуратуру" ним виступає рішення Комісії про накладення дисциплінарного стягнення, в той час як згідно із Законом України "Про Вищу раду правосуддя" предметом оскарження є рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора. Очевидно, що прокурор вважається притягнутим до дисциплінарної відповідальності у разі прийняття Комісією рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення, тому норми Закону України "Про прокуратуру" слід застосувати з урахуванням положень Закону України "Вищу раду правосуддя".
Скарга на рішення Комісії розглядається Вищою радою правосуддя у пленарному складі в порядку, визначеному у статті 49 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" для розгляду дисциплінарної справи щодо судді.
Вища рада правосуддя розглядає скарги на рішення Комісії не пізніше шістдесяти днів з дня їх надходження. Цей строк може бути продовжений Вищою радою правосуддя не більше ніж на шістдесят днів у разі потреби додаткової перевірки обставин та (або) матеріалів справи.
Рішення Вищої ради правосуддя за результатами розгляду скарги на рішення Комісії може бути оскаржене також в порядку, встановленому статтею 171-1 КАС. Проте, у цьому випадку оскарження та скасування рішення Вищої ради правосуддя можливе лише з вузького кола підстав, визначених у статті 54 Закону України "Про Вищу раду правосуддя".
Подання адміністративного позову до суду на рішення Вищої ради правосуддя про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не зупиняє дію такого рішення, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення Вищої ради правосуддя про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.
Право на оскарження до суду рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, мають цей прокурор та скаржник, якщо таке рішення Вищої ради правосуддя ухвалене за його скаргою.
У випадку скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Комісії, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно.
Наразі випадків оскарження рішень Комісії до Вищої ради правосуддя або в судовому порядку немає.
5. Застосування до прокурора дисциплінарного стягнення
Стадія розпочинається з направлення копії рішення Комісії, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження, керівникові органу прокуратури, в якому прокурор, стосовно якого воно прийнято, обіймає посаду (частина 8 статті 48 Закону України "Про прокуратуру").
Водночас, слід зауважити, що згідно із Законом України "Про прокуратуру" застосувати дисциплінарні стягнення до прокурорів на підставі рішення Комісії уповноважені лише Генеральний прокурор та керівники регіональних прокуратур. Генеральний прокурор застосовує дисциплінарні стягнення до прокурорів будь-якого рівня, керівники регіональних прокуратур лише до прокурорів відповідних регіональних та місцевих прокуратур.
На підставі викладеного, у разі накладення дисциплінарного стягнення на прокурора місцевої прокуратури, рішення Комісії, окрім керівника місцевої прокуратури, направляється також Генеральному прокурору або керівнику регіональної прокуратури для його виконання.
Крім того, рішення Комісії про звільнення прокурорів, які займають посади в регіональних або місцевих прокуратурах, призначення на які здійснюється Генеральним прокурором, мають направлятись Генеральному прокурору.
Рішення Комісії про заборону на переведення до органу прокуратури вищого рівня обліковуються в Комісії для врахування при проведенні конкурсів на переведення до органів прокуратури вищого рівня. В той же час, відповідні керівники органів прокуратури мають також контролювати виконання дисциплінарних стягнень у вигляді заборони на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.
Застосування дисциплінарного стягнення до прокурора на підставі рішення Комісії є виконавчою стадією дисциплінарного провадження, тому Генеральний прокурор та керівники регіональних прокуратур уповноважені законом прийняти рішення про застосування дисциплінарного стягнення та не мають права не виконувати рішення Комісії або діяти на власний розсуд. Вказане рішення оформлюється у вигляді наказу (частина 4 статті 149 КЗпП України). Хоча в законодавстві не встановлений строк для прийняття відповідного рішення про застосування дисциплінарного стягнення, воно має прийматись невідкладно, але з урахуванням виключень, встановлених законодавством (наприклад, стаття 40 КЗпП України, відповідно до якої не допускається звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці).
Про застосування до прокурора дисциплінарного стягнення на підставі рішення Комісії Генеральний прокурор та керівники регіональних прокуратур мають повідомити Комісію.
Член Комісії С. Костенко