ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05.10.2017 N 438
Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта
Державною регуляторною службою України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проекту наказу Міністерства соціальної політики України "Про затвердження Вимог безпеки та захисту здоров'я під час використання виробничого обладнання працівниками" (далі - проект наказу), а також документи, що додаються до проекту наказу, подані листом Державної служби України з питань праці від 02.08.2017 N 7960/1/5.1-ДП-17.
За результатами проведеного аналізу проекту наказу та відповідного аналізу регуляторного впливу (далі - АРВ) на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон про регуляторну політику) встановлено:
проектом наказу пропонується затвердити Вимоги безпеки та захисту здоров'я під час використання виробничого обладнання працівниками (далі - проект Вимог).
Даний проект наказу вже був неодноразово предметом розгляду Державною регуляторною службою України, за результатами яких були прийняті рішення про відмови у погодженні регуляторного акта з огляду на наступне.
У редакції, що повторно подана на погодження, розробником не у повній мірі враховані зауваження, викладені у вищевказаному рішенні, у зв'язку з чим ДРС залишається на позиції щодо неможливості погодження проекту наказу.
Так, у АРВ до проекту наказу у розділі I "Визначення проблеми" зазначено, що проект наказу розроблено з метою імплементації положень Директиви 2009/104/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16 вересня 2009 року стосовно мінімальних вимог безпеки та захисту здоров'я під час використання виробничого обладнання працівниками.
Натомість у проекті Вимог регламентуються норми, які не відповідають вищевказаній Директиві, а значно розширюють вимоги до суб'єктів господарювання.
Так, пунктами 2.10 та 2.11 розділу II проекту Вимог розробник передбачає норми проведення періодичного та позачергового технічного огляду потенційно небезпечного обладнання, що перебуває в експлуатації, якщо інше не встановлено експлуатаційними документами їх виробника чи нормативно-правовими актами з охорони праці та гігієни праці.
Пунктом 2.12 розділу II проекту Вимог встановлюються випадки експертного обстеження потенційно небезпечного обладнання.
Також у пункті 2.13 розділу II проекту Вимог розробник зазначає, що роботодавці повинні подавати відомості про результати технічного огляду та експертного обстеження потенційно небезпечного обладнання за установленою формою.
Водночас зауважуємо, що вимоги стосовно технічного огляду та експертного обстеження потенційно небезпечного обладнання врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 N 687 "Про затвердження Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки".
З іншої сторони, пунктом 1.5 розділу I проекту Вимог передбачається, зокрема, поширення даних Вимог щодо безпеки та захисту здоров'я під час використання виробничого обладнання працівниками на устаткування таких видів підвищеної небезпеки, як: канатні дороги, фунікулери, ескалатори, пасажирські конвеєри та атракціонна техніка.
Проте вимоги щодо перелічених вище видів устаткувань на даний час врегульовані іншими нормативно-правовими актами, наприклад Технічним регламентом канатних доріг для перевезення пасажирів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2009 N 1079 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України N 76 від 11.02.2016), Правилами будови і безпечної експлуатації пасажирських підвісних канатних доріг, затверджених наказом Міненерговугілля України від 22.01.2014 N 49, Правилами будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, затвердженими МНС України від 01.03.2006 N 110.
Отже, запропоноване регулювання є дублюванням діючих нормативно-правових актів у сфері охорони праці, що, у свою чергу, призведе до множинності документів, які регулюють одні й ті самі питання.
Більше того, у АРВ до проекту наказу розробником лише зазначено, що проблема, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання, полягає у необхідності імплементації положень Директиви 2009/104/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16 вересня 2009 року стосовно мінімальних вимог безпеки та захисту здоров'я під час використання виробничого обладнання працівниками.
Разом з тим згідно статті 249 Договору про Європейське співтовариство визначено, що Директива є обов'язковою для кожної держави-члена, якій її адресовано, щодо результатів, що їх треба досягти, однак залишає національній владі цілковиту свободу вибирати форму та засоби досягнення цих результатів.
У Директиві, як правило, вказується мета і результати, які повинні бути досягнуті, однак національній владі надається право самій визначати, в якій формі чи за допомогою яких процедур і механізмів ця мета може бути досягнута. Тобто чітке виконання норм Директиви не є обов'язковим, а має, скоріш, рекомендаційний характер.
Таким чином, запропоноване регулювання не відповідає вимогам статті 4 Закону про регуляторну політику, зокремапринципу доцільності - оскільки розробником не доведена наявність проблеми, що потребує державного втручання, та не обґрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою її вирішення.
Окрім вищезазначеного, зауважуємо, що прийняття проекту наказу здійснюється не у відповідності з принципомпередбачуваності державної регуляторної політики в частині відповідності планам з підготовки проектів регуляторних актів.
Зокрема, згідно статті 7 Закону про регуляторну політику регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом.
План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів.
Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 Закону про регуляторну політику, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.
Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.
Проте представлений проект наказу не включений до Плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2017 рік Державною службою України з питань праці.
Враховуючи вищевикладене, за результатами повторного розгляду положень проекту наказу та АРВ встановлено, що проект розроблено без дотримання ключових принципів державної регуляторної політики, доцільності, передбачуваності, ефективності та збалансованості, визначених статтею 4 Закону про регуляторну політику, а також вимог статті 8 Закону про регуляторну політику у частині підготовки АРВ з урахуванням вимог Методики проведення аналізу регуляторного впливу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 (зі змінами).
Крім того, під час розробки проекту наказу розробником не дотримано вимог статті 5 Закону про регуляторну політику у частині недопущення прийняття регуляторних актів, які не узгоджуються з діючими регуляторними актами та у частині недопущення прийняття регуляторних актів, які дублюють діючі регуляторні акти.
Ураховуючи вищенаведене, керуючись частиною четвертою статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державною регуляторною службою України вирішено:
відмовити в погодженні проекту наказу Міністерства соціальної політики України "Про затвердження Вимог безпеки та захисту здоров'я під час використання виробничого обладнання працівниками".
В. о. Голови Державної регуляторної служби України В. П. Загородній