КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробітної плати та умов праці
Щодо оплати праці працівників територіальних центрів
ПИТАННЯ: Чи мають право соціальні працівники, які надають платні соціальні послуги, на допомогу по тимчасовій непрацездатності та оплату щорічної основної відпустки на посаді за сумісництвом за рахунок коштів спеціального фонду?
Методичні рекомендації, затверджені наказом Мінсоцполітики від 07.12.2015 р. № 1186, не містять рекомендацій щодо включення до вартості соціальних послуг середньої зарплати для оплати часу щорічної відпустки. Яку формулу застосувати для включення до вартості соціальних послуг коштів для оплати часу відпустки?
ВІДПОВІДЬ: Умови та розміри оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, в тому числі працівників, які працюють у цих закладах за сумісництвом, визначені наказом Мінпраці і МОЗ України від 05.10.2005 р. № 308/519 "Про впорядкування Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення" (далі - Умови).
Оплата праці працівників провадиться в межах затвердженого фонду оплати праці, який є обсягом коштів, одержаних як у вигляді фінансування із бюджету, так і від надання платних послуг тощо, що запланований відповідно до кошторису бюджетних установ для використання під час розрахунків із заробітної плати з працівниками.
Кошторис бюджетної установи (закладу) має дві складові:
- загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою чи організацією основних функцій;
- спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їхній розподіл за повною економічною класифікацією видатків на видатки спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою основних функцій.
Відповідно до норм Бюджетного кодексу України надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їхніми функціональними повноваженнями, використовуються на покриття витрат, пов’язаних з організацією та наданням цих послуг. Такими витратами насамперед є забезпечення потрібними матеріалами, обладнанням, технікою, інвентарем, виготовленням бланків тощо.
Що стосується видатків на заробітну плату, то вони обчислюються та плануються у складі спеціального фонду залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням установлених законодавством норм.
Якщо роботи виконуються госпрозрахунковими структурними підрозділами бюджетної установи або працівниками, зайнятими наданням платних послуг понад норми їхнього робочого часу, і відповідно підлягають оплаті відпрацьованого часу, то за штатним розписом мають бути затверджені відповідні посади, які утримуються за рахунок спеціального фонду.
Підчас виконання таких робіт у межах норм робочого часу штатними працівниками, які утримуються за рахунок загального фонду, у спеціальному фонді можуть плануватися лише кошти на встановлення надбавок за складність та напруженість і на преміювання цих працівників відповідно до Умов.
Під час планування видатків на преміювання названих працівників має бути враховано положення п. 23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228, відповідно до яких видатки спеціального фонду плануються в такій послідовності:
- за встановленими напрямами використання;
- погашення заборгованості установи з бюджетних зобов’язань за спеціальним та загальним фондом кошторису;
- проведення заходів, пов’язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.
При цьому розпорядник бюджетних коштів проводить коригування обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов’язань із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо розрахунку вартості соціальних послуг, затверджених наказом Мінсоцполітики України від 07.12.2015 р. № 1186, витрати на заробітну плату основного і допоміжного персоналу належать до прямих витрат, які включаються у собівартість платної соціальної послуги.
Отже, оплата часу відпустки (яка є заробітною платою) включається до прямих витрат.
В окремих випадках робота з надання платних послуг може виконуватися не на основі трудового договору, а на інших юридичних підставах. Зокрема, можливе виконання роботи на основі цивільно-правового договору. Цивільно-правовий договір укладається для досягнення результату праці, а трудовий договір сам регулює процес праці.
Різновидом цивільно-правового договору є договір підряду, в тому числі на надання платних послуг.
На виконавців цих робіт (послуг) не поширюються гарантії та умови оплати праці, передбачені трудовим законодавством про працю для штатних працівників.
Головний спеціаліст,
Світлана КОНОВАЛ
"Праця i зарплата" N 40 (1052), 25 жовтня 2017 р.
Передплатний iндекс: 30214