ДЕРЖАВНА АВІАЦІЙНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАКАЗ
26.12.2016 N 999

Про затвердження Методичних рекомендацій з
розроблення плану заходів на випадок аварійної
обстановки в аеропорту

Відповідно до додатків до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, а саме: пункту 9.1 глави 9 додатка 14 (том 1), частини 7 Планування заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту Керівництва по аеропортовим службам (ICAO, Doc 9137 AN 898) та пункту 5.3 (Елемент 1.4) та додатка 3 до глави 5 Керівництва з управління безпекою польотів (ICAO, Doc 9859-AN/474) та з метою надання суб'єктам авіаційної діяльності методичної допомоги з розроблення власних керівництв з управління безпекою польотів, наказую:

1. Затвердити Методичні рекомендації з розроблення плану заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту, які мають рекомендаційний, роз'яснювальний характер. Ці методичні рекомендації можуть бути використані суб'єктами авіаційної діяльності (експлуатантами аеродромів) при розробці Плану заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту.

2. Управлінню аеродромів та аеропортів департаменту авіаційних перевезень, аеропортів та міжнародного співробітництва (Голодняк Г. Г.) забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному сайті.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Голова О. В. Більчук

Затверджено
Наказ Державної авіаційної служби України
26.12.2016 N 999

Методичні рекомендації
з розроблення плану заходів на випадок
аварійної обстановки в аеропорту

(рекомендовано для експлуатанта аеродрому)

Guidance material Airport emergency plan
(recommended for aerodrome operator)

Amendment Record / Записи щодо внесення змін

List of Effective Pages / Каталог чинних сторінок

Контроль чинності

1. Опублікування

Ці Методичні рекомендації публікуються у електронній формі на офіційному сайті Державіаслужби:www.avia.gov.ua. При цьому текст, розміщений на сайті Державіаслужби, носить рекомендаційний характер.

2. Чинність

Всі чинні сторінки вказуються у розділі "Каталог чинних сторінок" цих Методичних рекомендацій з визначенням номера сторінки, номером видання і датою набуття чинності.

Якщо номер сторінки, номер видання чи дата набуття чинності не співпадає з номером сторінки, номером видання чи датою набуття чинності, зазначеними у розділі "Каталог чинних сторінок" цих Методичних рекомендацій, то такі сторінки не можуть застосовуватися.

3. Каталог чинних сторінок

Каталог чинних сторінок цих Методичних рекомендацій публікується на офіційному сайті Державіаслужби:www.avia.gov.ua.

4. Нумерація

Система нумерації сторінок та довідкова система використовуються для:

- перевірки чинності сторінок (контролюється ідентифікатором чинності сторінки);

- опублікування чинних сторінок;

- вилучення нечинних сторінок (з номерами видання, не вказаними в довідковій системі).

5. Контроль чинності

Начальник Відділу аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення Державіаслужби контролює чинність сторінок цих Методичних рекомендацій шляхом перегляду Каталогу чинних сторінок, який опублікований на сайті Державіаслужби у разі необхідності, але не менше ніж один раз на рік.

6. Удосконалення

Ці Методичні рекомендації мають постійно удосконалюватися шляхом внесення в них змін за результатами стрес-тестів систем управління кризовими ситуаціями, аналізу / розслідування подій, міжнародної рекомендованої практики, застосуванням ефективних заходів з попередження подій, тощо.

Змінені сторінки відображаються на сайті Державіаслужби в Каталозі чинних сторінок червоним кольором протягом місяця.

7. Листи змін

Зміни до цих Методичних рекомендацій вносяться шляхом заміни відповідної сторінки. Зміни можуть бути внесені на підставі пропозицій (Листа змін) з боку зацікавленої особи, що попередньо узгоджені з Державіаслужбою.

Лист змін представляє собою вилучену діючу сторінку (сторінки) цих Методичних рекомендацій у паперовій формі з внесеними пропозиціями (за текстом чи на зворотному боці сторінки) з датою і підписом зацікавленої особи. У правому верхньому куті такої сторінки зазначається: "Лист змін".

Додаток

План заходів
на випадок аварійної обстановки в аеропорту

(Airport emergency plan)

Глава 1. Загальна інформація

1.1. Загальна інформація

Цей План заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту розроблений відповідно до частини 7 Планування заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту Керівництва по аеропортовим службам (ICAO, Doc 9137 AN 898), додатка 3 глави 5 Керівництва з управління безпекою польотів (ICAO, Doc 9859-AN/474), національного законодавства з аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів повітряних суден цивільної авіації і призначений для допомоги експлуатантам аеродромів у формуванні відповідного елемента системи управління безпекою польотів з метою ефективного реагування на авіаційні події, інциденти та інші надзвичайні події, які спричиняють кризову ситуацію. Керівництво аеропорту розподіляє обов'язки в рамках своєї організації, і надає допомогу аварійним службам та органу, що проводить розслідування.

Ці методичні рекомендації розроблені для аеропортів (аеродромів). Експлуатанти аеродромів можуть адаптувати його з урахуванням видів та обсягів своєї діяльності і складності організаційної структури.

Принцип залишається той же: Правильне планування запобігає низькій ефективності дій.

Двомовний варіант Плану заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту рекомендується для міжнародних аеропортів.

План заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту надається як окремий документ або як складова Керівництва з управління безпеки польотів в процесі впровадження Системи управління безпеки польотів на аеродромі.

Експлуатанту аеродрому рекомендується забезпечити, щоб План заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту був легкодоступним і були задіяні відповідні спеціальні аварійно-рятувальні служби та координація дій з ними в цілях проведення аварійно-рятувальних робіт в тих випадках, коли аеропорт (аеродром) розташований поблизу водойм та/або заболоченій місцевості, над якими виконується значна частина злітно-посадкових операцій.

Експлуатант аеродрому проводить оцінку зон заходу на посадку і вильоту в межах 1000 м від порога ЗПС з метою визначення існуючих можливостей розгортання відповідних служб.

Експлуатанту аеродрому рекомендується включати, принаймні, наступні питання в План заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту:

- види аварійних ситуацій, для яких складається цей План;

- організації (підрозділи), участь яких передбачена в Плані та питання аеродромного та місцевого планування заходів на випадок виникнення аварійних ситуацій і взаємодії;

- відповідальність і роль кожної організації (підрозділу), аварійного оперативного центру (центру управління кризовими ситуаціями) і пересувного командного пункту для всіх видів аварійних ситуацій;

- інформацію про прізвища і номери телефонів співробітників або осіб, з якими повинен встановлюватися зв'язок у разі виникнення конкретної аварійної ситуації;

- карту аеродрому та його околиць з нанесеною сіткою координат, приблизно на відстань 8 км від контрольної точки аеродрому.

(Приклад карти аеродрому та його околиць з нанесеною координатною сіткою наведено у додатку 1 та додатку 2).

Експлуатанту аеродрому рекомендується перевіряти План заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту шляхом:

- повномасштабних навчань на випадок аварійної обстановки в аеропорту через проміжки часу, які не перевищують два роки; та

- окремих заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту в проміжний період для усунення будь-яких недоліків, виявлених в ході проведення (відпрацювання) повномасштабних навчань.

1.2. Мета плану

1. У багатьох випадках План заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту може бути частиною національного або локального плану заходів на випадок аварійних обставин і відповідальність за розробку якого покладається на іншого суб'єкта (не експлуатанта аеродрому). Тим не менш, це не заважає експлуатанту аеродрому розробляти власний план, що описує дії під час аварійної ситуації, у співпраці з суб'єктами, які відповідають за національний або локальний план заходів на випадок аварійних обставин.

2. Незалежно від того, хто несе відповідальність щодо впровадження Плану заходів на випадок аварійної обстановки, що стосується надзвичайних ситуацій на аеродромі або його околицях, План заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту охоплює вирішення таких питань:

1) упорядкованого і ефективного переходу від нормальних до надзвичайних операцій;

2) делегування повноважень;

3) визначення надзвичайних обов'язків;

4) уповноваження відповідальних осіб для реалізації заходів, що містяться в плані;

5) координації зусиль для ліквідації надзвичайної ситуації; і

6) безпечного продовження польотів повітряних суден або повернення якомога швидше до нормальної роботи.

Планом заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту передбачається врахування аспектів людського фактора в цілях забезпечення оптимізації дій усіх наявних служб в аварійній обстановці.

Для того щоб переконатися, що зміст Плану заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту повністю відповідає його меті, він може включати в себе наступне:

1) розгляд Плану заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту, що відбувається в аеропорту або за його межами (в околицях), в тому числі несправності повітряного судна в польоті; пожежі в будівлях; акти диверсії; загрози застосування вибухових пристроїв (у повітряних суднах); незаконне захоплення повітряного судна; інциденти із закриттям аеродрому "під час надзвичайної ситуації" і "після аварії";

2) докладні відомості про перевірку аеродромних засобів і обладнання, які будуть використовуватися в надзвичайних ситуаціях, таких як аварійний оперативний центр і пересувний командний пункт, пожежні машини та обладнання, засоби зв'язку, надання першої медичної допомоги тощо, в тому числі періодичність цих перевірок;

3) докладні відомості про навчання для опрацювання Плану заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту, в тому числі періодичність проведення таких навчань;

4) список організацій, установ, а також відповідальних осіб, як на аеродромі так і поза межами аеродрому для виконання заходів на місці, їх номери телефонів та факсу, адреса електронної пошти, та AFTN, радіочастоти і їхні адреси;

5) створення комісії з надзвичайних ситуацій на аеродромі, організація навчання і інші заходи для ліквідації надзвичайних ситуацій;

6) призначення керівника на місці події для загального керівництва аварійно-рятувальними роботами; і

7) детальна інформація про зони аеродромів, для яких аеродромні пожежно-рятувальні сили (пожежні автомобілі) забезпечують нормативний час розгортання та подачу вогнегасної речовини.

Метою розробки Плану заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту є надання необхідної інформації організаціям і персоналу, що беруть участь у ліквідації надзвичайної ситуації.

Керівник експлуатанта аеродрому відповідає за розробку Плану заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту, а також за узгодження цього плану з територіальними аварійно-рятувальними службами відповідно до Правил аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів у цивільній авіації України (наказ Міністерства інфраструктури України від 07.05.2013 N 286, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.05.2013 за N 809/23341).

1.3. Типи аварійних ситуацій

У Плані заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту передбачається координація дій при виникненні аварійної обстановки в аеропорту та за межами аеропорту.

Можуть мати місце наступні типи аварійних ситуацій: аварійні ситуації з повітряними судами; аварійні ситуації, що не мають відношення до повітряних суден; випадки, що вимагають медичної допомоги, або поєднання цих аварійних ситуацій.

a) Аварійні ситуації з повітряними судами включають:

1) авіаційна подія в аеропорту;

2) авіаційна подія за межами аеропорту:

i) на суші,

ii) на воді;

3) інцидент з повітряним судном у польоті (очікувана аварійна посадка ПС);

4) інцидент з повітряним судном на землі;

5) інцидент, пов'язаний з диверсією, включаючи загрозу застосування вибухових пристроїв;

6) інцидент, пов'язаний з незаконним захопленням ПС.

b) Аварійні ситуації, що не мають відношення до повітряних суден, включають:

1) пожежі в будівлях;

2) диверсії, включаючи загрозу застосування вибухових пристроїв;

3) стихійні лиха;

4) випадки, пов'язані з небезпечними вантажами;

5) випадки, що вимагають надання медичної допомоги.

c) Змішані аварійні ситуації, в яких залучені:

1) повітряне судно / будівля;

2) повітряне судно / устаткування для заправки паливом;

3) повітряне судно / повітряне судно.

Глава 2. Структура Плану заходів на випадок
аварійної обстановки в аеропорту

Цей документ структурований таким чином, що необхідна інформація легко ідентифікується. Для цієї мети структура Плану заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту є наступною:

Розділ 1. Номери аварійних телефонів
(сповіщення в аварійній обстановці)

У цьому розділі, відповідно до потреб аеропорту (аеродрому), зазначаються тільки номери основних телефонів, включаючи:

a) служби повітряного руху;

b) аварійно-рятувальні і протипожежні служби (аеропортові та місцеві пожежні команди, водно-рятувальні служби);

c) аеродромні служби;

d) поліції та служби безпеки;

e) медичні служби:

1) лікарні,

2) служби швидкої допомоги та

3) лікарі (службові/домашні телефони);

f) координаційний центр пошуку та рятування (КЦПР);

g) Державний морський рятувально-координаційний центр (ДМРКЦ) (при події на воді);

h) аеродромний метеорологічний орган;

i) експлуатантів повітряних суден;

j) агентств наземного обслуговування;

k) органів державної влади;

l) державний орган по розслідуванню авіаційних подій;

m) цивільної оборони; і інші.

(Схема сповіщення в аеропорту (на аеродромі) наведена у додатку 3).

Розділ 2. Авіаційна подія в аеропорту (сигнал "Тривога")

a) дії служб повітряного руху;

b) дії аварійно-рятувальних і протипожежних підрозділів;

c) дії поліції і служб безпеки;

d) дії адміністрації аеропорту:

1) машини супроводу;

2) технічне обслуговування;

e) дії медичних служб:

1) лікарень,

2) служб швидкої допомоги,

3) медичного персоналу.

f) дії експлуатанта даного повітряного судна;

g) дії аварійного оперативного центру та пересувного командного пункту;

h) дії державних повноважних органів;

i) порядок функціонування мережі зв'язку (аварійний оперативний центр і рухомий командний пункт);

j) дії органів, що залучаються відповідно до угод про взаємодопомогу в аварійній обстановці;

k) дії транспортних органів (наземний, морський, повітряний транспорт);

l) дії співробітника (співробітників) служби громадської інформації;

m) дії місцевих пожежних команд в разі пожежі в будівлях; і

n) дії всіх інших органів.

Розділ 3. Авіаційна подія за межами аеропорту (сигнал "Тривога"):

a) дії служб повітряного руху;

b) дії аварійно-рятувальних та протипожежних підрозділів;

c) дії місцевих пожежних команд;

d) дії водно-рятувальних служб;

e) дії поліції і служб безпеки;

f) дії адміністрації аеропорту;

g) дії медичних служб:

1) лікарень,

2) служб швидкої допомоги,

3) медичного персоналу;

h) дії органів, що залучаються відповідно до угод про взаємодопомогу в аварійній обстановці;

i) дії експлуатанта даного повітряного судна;

j) дії аварійного оперативного центру та пересувного командного пункту;

k) дії державних повноважних органів;

l) порядок функціонування мереж зв'язку (аварійний оперативний центр і пересувний командний пункт);

m) дії транспортних органів (наземний, морський і повітряний транспорт);

n) дії співробітника(ів) служби громадської інформації; і

o) дії всіх інших установ.

Розділ 4. Несправність повітряного судна в польоті
(загальна тривога або місцева готовність,
сигнал "Готовність")

a) дії служб повітряного руху;

b) дії аварійно-рятувальних і протипожежних підрозділів;

c) дії поліції і служб безпеки;

d) дії адміністрації аеропорту;

e) дії медичних служб:

1) лікарень,

2) служб швидкої допомоги,

3) медичного персоналу;

f) дії експлуатанта даного повітряного судна;

g) дії аварійного оперативного центру та пересувного командного пункту, і

h) дії всіх інших органів.

Розділ 5. Пожежі в будівлях (спорудах)

a) дії служб повітряного руху;

b) дії аварійно-рятувальних і протипожежних підрозділів (місцевих пожежних команд);

c) дії поліції і служб безпеки:

d) дії адміністрації аеропорту;

e) процедури евакуації із будівлі;

f) дії медичних служб:

1) лікарень,

2) служб швидкої допомоги,

3) медичного персоналу;

g) дії аварійного оперативного центру та пересувного командного пункту;

h) дії співробітника служби громадської інформації; і

i) дії всіх інших органів.

Розділ 6. Диверсія, включаючи загрозу застосування вибухових
пристроїв (в повітряних суднах або спорудах)

a) дії служб повітряного руху;

b) дії аварійного оперативного центру та пересувного командного пункту;

c) дії поліції і служб безпеки;

d) дії адміністрації аеропорту;

e) дії аварійно-рятувальних і протипожежних підрозділів;

f) дії медичних служб:

1) лікарень,

2) служб швидкої допомоги,

3) медичного персоналу;

g) дії експлуатанта даного повітряного судна;

h) дії державних повноважних органів;

i) ізольоване місце стоянки повітряного судна;

j) евакуація;

k) обшук за допомогою собак і персоналу, що має спеціальну підготовку;

l) обробка і знешкодження передбачуваного вибухового пристрою;

m) видалення та знешкодження передбачуваного вибухового пристрою;

n) дії співробітника служби громадської інформації; і

o) дії всіх інших органів.

Розділ 7. Незаконне захоплення повітряного судна

a) дії служб повітряного руху;

b) дії аварійно-рятувальних і протипожежних підрозділів;

c) дії поліції і служб безпеки;

d) дії адміністрації аеропорту;

e) дії медичних служб;

1) лікарень,

2) служб швидкої допомоги,

3) медичного персоналу;

f) дії експлуатанта даного повітряного судна;

g) дії державних повноважних органів;

h) дії аварійного оперативного центру та пересувного командного пункту;

i) ізольоване місце стоянки повітряного судна;

j) дії співробітника служби громадської інформації, і

k) дії всіх інших органів.

Розділ 8. Інцидент в аеропорту

У разі інциденту в аеропорту, можливо, буде потрібно почати деякі або всі дії, викладені в розділі 2 "Авіаційна подія в аеропорту". Адміністрації аеропорту слід приймати до уваги такі інциденти, як розлив палива на стоянці, на пасажирському телескопічному трапі і в зоні зберігання палива, наявність небезпечних вантажів в зонах обробки вантажу, руйнування споруд, зіткнення наземного транспорту і повітряних суден і т. ін.

Розділ 9. Відповідальні особи: їх завдання на місці події

Список включає наступних осіб (проте в залежності від місцевих умов він може бути розширений):

a) в аеропорту:

1) начальник аварійно-рятувальної та протипожежної служби аеропорту,

2) представник адміністрації аеропорту,

3) старший співробітник поліції і служби безпеки,

4) координатор з медичних питань;

b) за межами аеропорту:

1) начальник місцевої пожежної охорони,

2) представник державного повноважного органу,

3) старший співробітник поліції і служби безпеки.

Керівник аварійно-рятувальних робіт на місці події призначається відповідальна особа аеропорту, але при необхідності може призначатись інша особа в залежності від місця та масштабів події.

Розділ 10. Випадки із небезпечними вантажами

- в разі порушення упаковки, що містить радіоактивні матеріали;

- в разі виявлення розбитих контейнерів, які можуть заподіяти травми або пошкодити здоров'я пасажирів або персоналу аварійно-рятувальних служб (особливо з радіоактивними, етіологічними і токсичними матеріалами).

Детальна інформація про процедури, які застосовуються в разі випадків, пов'язаних з небезпечними вантажами, приводиться у відповідності до Інструкції ICAO - Про порядок дій в аварійній обстановці в разі інцидентів, пов'язаних з небезпечними вантажами, на повітряних судах (Doc 9481).

Розділ 11. Стихійні лиха:

- повінь, затоплення;

- снігова буря, ураган, смерч;

- землетрус;

- обвал, зсув ґрунту.

Розділ 12. Надзвичайні ситуації в галузі охорони здоров'я:

- харчове отруєння, епідемія;

- пасажири з особливо небезпечною інфекцією;

- нещасний випадок на території аеропорту;

- інші ситуації, що пов'язані з порушенням здоров'я людей на території аеропорту.

Розділ 13. Інші надзвичайні ситуації:

- втрата електроенергії (знеструмлення об'єктів на території аеропорту);

- втрата зв'язку (електрозв'язку, радіозв'язку і т. ін.).

Розділ 14. Оперативний план пожежогасіння
на повітряному судні

Оперативний план пожежогасіння на повітряному судні включає:

характеристику аеродрому, включаючи кількість ЗПС та їх категорії за рівнем необхідного пожежного захисту (РНПЗ), кількість аварійно-рятувальних станцій, їх розміщення, пожежне водозабезпечення та схему і характеристику під'їзних доріг до ЗПС та аеродрому;

склад протипожежних сил і засобів;

склад та розрахунок можливостей щодо ліквідації пожежі на ПС аварійно-рятувальних сил і засобів, передбачених планом взаємодії;

зв'язок та сповіщення при виникненні пожежі на ПС;

порядок дії персоналу пожежно-рятувального підрозділу при гасінні пожежі на ПС;

рекомендації щодо гасіння пожежі на ПС.

Розділ 15. Видалення повітряного судна, що втратило
здатність самостійно рухатися

Експлуатант аеродрому розробляє План видалення повітряного судна, що втратило здатність самостійно рухатися на робочій площі аеродрому або в безпосередній близькості від неї.

План видалення повітряного судна, що втратило здатність самостійно рухатися, заснований на характеристиках повітряних суден, що можуть обслуговуватися на аеродромі, і включають в себе, серед іншого:

1) перелік обладнання та список персоналу на аеродромі або в його околицях, який можливо задіяти для цієї мети; і

2) механізми для швидкого отримання комплектів відновлення авіаційної техніки, доступних на інших аеродромах.

Глава 3. Організація3.1. Дії "до аварійної ситуації"

Важливо, щоб аеропорт було ретельно підготовлено до того, як ефективно реагувати у разі виникнення аварійної (надзвичайної) ситуації. Розвиток подій залежатиме від того, як авіапідприємство ініціює повідомлення (або передає повідомлення). Особливо важливо визначити єдину точку контакту (наприклад: диспетчерська служба), яку будь-який співробітник зміг би попередити в разі виникнення аварійної (надзвичайної) ситуації. Така служба забезпечується графіком цілодобової роботи.

Така точка контакту відповідатиме за повідомлення керівництва (відповідальних осіб) в аеропорту і відповідних офіційних органів про виникнення аварійної (надзвичайної) ситуації.

Для того, щоб запобігти затримці у передачі інформації, точка контакту включає:

- аварійні контрольні карти та форми для опису характеру події,

- перелік осіб для оперативного інформування про подію (згідно графіку чергування "за викликом" керівників авіапідприємства),

- перелік аварійних служб та офіційних організацій для оперативного інформування про подію.

Всі співробітники аеропорту мають знати свої обов'язки у разі виникнення аварійної (надзвичайної) ситуації, в тому числі як оголосити тривогу, як надати першу допомогу і які негайні дії, щоб реагувати на аварійну ситуацію або для запобігання погіршення ситуації.

Рекомендується в аеропортах проводити регулярні практичні навчання щодо дій на випадок аварійної (надзвичайної) ситуації і вдосконалювати свої процедури і програми навчання персоналу, а також проводити стрес-тест системи.

Де це можливо, нормальна діяльність аеропорту повинна бути збережена. Для цього співробітникам, діяльність яких не залежить від ситуації, можуть продовжувати виконувати свої обов'язки в звичайному режимі. Однак персоналу рекомендується сповістити свою сім'ю і друзів, щоб заспокоїти їх та запобігти додатковому зовнішньому негативному впливу. Якщо присутність працівника не потрібна на місці авіаційної події / серйозного інциденту або на місці роботи Аварійного оперативного центра / Групи управління кризовою ситуацією, він не знаходиться в цих місцях, щоб не перешкоджати роботі аварійно-рятувальних служб та/або групи з розслідування події.

Важливо, щоб персонал, який не бере участі в управлінні кризовою ситуацією не турбував членів Аварійного оперативного центру / Групи управління кризовою ситуацією та не спілкувався із представниками засобів масової інформації.

3.2. Дії "на час аварійної ситуації"

Дії, що плануються "на час аварійної ситуації", залежать від стадії, характеру і місця події. В ході виконання аварійно-рятувальних робіт ситуація може змінюватися, що має безпосередній вплив на керівництво аварійно-рятувальними роботами на місці події.

3.3. Дії "після аварійної ситуації"

Дії "після аварійної ситуації" можуть не носити такого термінового характеру, як на попередніх стадіях, проте доцільно заздалегідь ретельно обговорити і передбачити порядок передачі повноважень і відповідальності на місці події.

Також доцільно передбачити можливість передачі медичним закладам (лікарням, службам швидкої допомоги і т. д.) повідомлення про закінчення аварійної ситуації, з тим щоб вони могли повернутися до "нормального" режиму роботи.

Глава 4. Реагування на аварійне повідомлення

4.1. Коли в аеропорту стає відомо про подію, особа або підрозділ, що отримує повідомлення, встановлює наступну інформацію:

- дата і час виклику,

- ім'я та контактні дані особи, яка повідомляє,

- встановити справжність повідомлення (коли це можливо),

- у тому випадку, якщо повідомлення здійснюється анонімно, спробувати отримати інформацію з інших джерел (коли це можливо, намагатись записати розмову і прослухати фоновий шум);

- ініціювати схему як внутрішнього, так і зовнішнього оповіщення,

- необхідний об'єм медичної допомоги.

4.2. Екстрені номери

Прямі контактні дані для членів Групи управління кризовими ситуаціями та аварійно-рятувальних служб легкодоступні.

Приклад організацій/підрозділів/осіб, з якими необхідно зв'язатися на пріоритетній основі в разі аварійної (надзвичайної) ситуації, наведені нижче.

Внутрішні (аеропорту):

1. Керівник аеропорту (змінний начальник аеропорту)

2. Керівник аварійно-рятувальних робіт

3. Керівник з обслуговування пасажирів

4. Керівник служби зв'язку

5. Менеджер з безпеки польотів

6. Керівник аеродромної служби

7. Керівник служби спецтранспорту

8. Менеджер з авіаційної безпеки

Зовнішні:

Державна авіаційна служба України, відділ координації польотів - центральна диспетчерська служба:

Україна, Київ, 01135, пр-т Перемоги, 14

тел.: +38 (044) 351-55-92

факс: +38 (044) 351-56-88

e-mail: cds@avia.aov.ua

AFTN: UKKACGXX

(цілодобово)

Координаційний центр пошуку та рятування цивільної авіації

Україна, Київ, 01135, пр-т Перемоги, 14

тел.: +38 (044) 351-53-97

факс: +38 (044) 351-53-09

AFTN: UKKKАЫЦЫТ

e-mail: rcc@avia.aov.ua

(цілодобово);

Державний морський рятувально-координаційний центр (ДМРКЦ) Україна, Одеса, 65026, вул. Ланжеронівська 1,

тел.: +38 (048) 777-66-09

факс: +38 (048) 777-66-10

e-mail: mrcc.ode@sar.gov.ua

(цілодобово);

Головний авіаційний координаційний центр пошуку і рятування Державної служби України з надзвичайних ситуацій

Україна, Київ, 01601, вул. О. Гончара, 55-а

тел.: + 38 (044) 247-32-62

e-mail: avia duty@mns.gov.ua

(цілодобово);

Форма надання повідомлення про події у цивільній авіації та обсяг інформації визначаються відповідно до наказу Державіаслужби від 28.08.2013 N 619 (із змінами, наказ від 02.10.2013 N 739) "Про затвердження примірного переліку подій в галузі цивільної авіації та рекомендованого обсягу інформації, що надається при сповіщені (повідомлені) про подію".

Глава 5. Аварійний оперативний центр (Центр управління
кризовими ситуаціями)

5.1. Аварійний оперативний центр

Аварійний оперативний центр в основному характеризується тим, що:

a) є стаціонарним;

b) надає допомогу керівникові аварійно-рятувальних робіт на місці авіаційної події / інциденту;

c) є командним, координаційним і зв'язковим пунктом в разі незаконного захвату повітряного судна або загрози застосування вибухових пристроїв; і

d) діє цілодобово.

Аварійний оперативний центр може бути структурним підрозділом аеропортових (аеродромних) служб і відповідати за загальну координацію і загальний напрям реагування на надзвичайну ситуацію.

Залежно від масштабів операції та взаємодії аеродромних і місцевих аварійно-рятувальних сил, може бути створено більше одного Аварійного оперативного центру, у такому випадку в Плані заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту визначається, який з центрів несе загальну відповідальність за координацію дій.

Одна особа призначається керівником аварійного оперативного центру, та при необхідності, інша особа призначається керівником командного пункту на місці події.

Роль аварійного оперативного центру полягає в тому, щоб підтримати керівника на місці події на пересувному командному пункті при авіаційних подіях / інцидентах. Аварійним оперативним центром, відповідно до Плану та з урахуванням конкретних особливостей аеропорту, також може створюватись аварійний оперативний центр при незаконному захопленні повітряних суден та загрози застосування вибухових пристроїв.

Аварійний оперативний центр знаходиться в оперативному доступі 24 години на добу або протягом годин роботи аеродрому, також визначаються процедури для повідомлення своїх співробітників.

Розташування аварійного оперативного центру дуже важливо для його ефективності. Тому значна увага приділяється його розміщенню з метою забезпечення повного огляду робочої площі та ізольованих місць для стоянок повітряних суден, де це можливо.

Відповідне обладнання та персонал доступні для того, щоб зв'язатися з відповідними підрозділами, що беруть участь в ліквідації надзвичайних ситуацій, в тому числі пересувним командним пунктом, що при цьому розгорнуто.

5.2. Відповідальний персонал

Залежно від розмірів аеропорту, деякі його співробітники можуть виконувати кілька функцій. Проте певна кількість кваліфікованих співробітників об'єднані в рамках Аварійного оперативного центру / Центру управління кризовими ситуаціями, і вони знаходяться під контролем призначеного керівника центру.

В аеропорту виділяється приміщення для центру управління при виникненні аварійних (кризових) ситуацій з необхідним обладнанням.

5.3. Режими початку роботи Аварійного оперативного центру (Центру управління кризовими ситуаціями)

5.3.1. Нещасний випадок у зоні, підконтрольній аеропорту

Будь-яка особа, яка є свідком події у зоні, підконтрольній аеропорту, дотримується виконання таких основних правил:

сповіщає відповідальну особу Групи управління кризовими ситуаціями;

попереджує аварійні служби (при необхідності);

забезпечує охорону потерпілих/жертв;

де це дозволяє кваліфікація, надає першу допомогу в очікуванні прибуття аварійних служб.

5.3.2. Нещасний випадок у зоні, непідконтрольній аеропорту

Випадок 1: Виклик прийнятий диспетчером:

a) диспетчер повідомляє керівника аеропорту, який приймає рішення щодо роботи Аварійного оперативного центру / Центру управління кризовими ситуаціями,

b) диспетчер повідомляє персонал такого центру управління кризовими ситуаціями.

Випадок 2: Виклик прийнято працівником авіапідприємства

співробітник повідомляє диспетчера або керівника аеропорту, який приймає рішення щодо роботи Аварійного оперативного центру (Центру управління кризовими ситуаціями).

5.4. Центр управління кризовими ситуаціями - рівні активації

Рівень 1: Подія з потенційно шкідливим впливом, але без значних наслідків

Дії членів Групи управління кризовою ситуацією направлені на попередження погіршення ситуації шляхом зменшення часу реагування. На цьому рівні готовності члени Групи управління кризовими ситуаціями доступні в будь-який час.

Рівень 2: Подія, яка може мати один або більше факторів, що значно впливають на безпеку людей або майна, і/або на нормальний стан роботи аеропорту

Члени Групи управління кризовими ситуаціями збираються в центрі управління кризовими ситуаціями для того, щоб готувати рішення і, таким чином, бути в змозі негайно реагувати на ситуацію.

5.5. Робота Центру управління кризовими ситуаціями

Керівник Групи управління кризовими ситуаціями ініціює "каскадне" аварійне оповіщення Центру управління кризовими ситуаціями і організовує роботу центру, оснащеного наступним:

1) мобільним телефоном та іншими засобами зв'язку;

2) файли, що містять аварійні контрольні карти (пам'ятки) і заходи, які необхідно впровадити;

3) ноутбук, якщо потрібно;

4) достатній запас розхідних матеріалів.

5.6. Аварійний журнал

Після того як Центр управління кризовими ситуаціями вступить в роботу, всі події, рішення та подальші дії записуються в аварійному журналі. Це буде гарантувати, що повний звіт про заходи, вжиті у зв'язку з аварійною (надзвичайною) ситуацією, будуть збережені.

Приклад аварійного журналу наведений у додатку 4.

Глава 6. Координація з іншими установами
та організаціями

6.1. Координаційні заходи

У Плані заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту описуються процедури координації дій та послуг (наприклад, послуг з наземного обслуговування, відповідних служб авіакомпаній), які надаються при виникненні надзвичайних обставин в аеропорту або за його межами, що можуть надаватися для реагування при надзвичайних ситуаціях.

Якщо План заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту не є частиною національного або локального плану заходів на випадок аварійних обставин, то він вводиться в дію як окремий документ.

Доцільно мати домовленості (укладені угоди, плани взаємодії) про взаємодопомогу, щоб визначити обов'язки та/або зобов'язання кожного зовнішнього агентства при реагуванні на надзвичайні ситуації. Ці домовленості можуть включати наступне:

1) уточнення політичних і юрисдикційних обов'язків кількох установ (наприклад, поліції, місцевих аварійних служб, місцевих органів влади, органів, що займаються розслідуванням авіаційних подій і т. д.), які можуть бути залучені для уникнення проблем при виникненні надзвичайної ситуації;

2) створення штабу з керівництва на місці події; тобто один керівник на місці (з призначеними заступниками при необхідності);

3) визначення пріоритетів зв'язку на місці події;

4) організація аварійно-транспортних засобів в пункті(ах), попередньо визначеному(их) координатором(ми);

5) визначення наперед зобов'язань усіх взаємодіючих сил - персоналу аварійних служб та правоохоронних органів; і

6) попередні домовленості щодо використання переносної і важкої рятувальної техніки з наявних джерел.

План заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту реалізовується при авіаційній події, інциденту аналогічно як в аеропорту, так й за його межами.

Знаки місць очікування і стрілки напрямку узгоджені і відповідають національним стандартам.

Аеропорт оцінює рівень медичного обслуговування, яке може надаватись в аеропорту при надзвичайних ситуаціях.

6.2. Участь взаємодіючих підрозділів інших відомств у реагуванні на надзвичайні ситуації

Такі підрозділи взаємодіючих відомств можуть брати участь у реагуванні на надзвичайну ситуацію в аеропорту / за межами аеропорту, в залежності від типів надзвичайних ситуацій і місцевих умов:

1. В аеропорту:

орган управління повітряного руху;

рятувальні та протипожежні служби;

адміністрація аеродрому (аеропорту);

медичної допомоги;

експлуатанти повітряних суден;

агентства з наземних послуг;

охоронні служби; і

поліція.

2. За межами аеропорту:

місцеві аварійно-рятувальні служби (пожежні команди);

поліція;

органи охорони здоров'я (у тому числі медичної допомоги та лікарні);

військові; і

портової або берегової охорони, якщо це доцільно.

6.3. Пересувний командний пункт

Пересувний командний пункт є місцем роботи керівника аварійно-рятувальних робіт на місці події та представників взаємодіючих органів для отримання і поширення інформації і прийняття рішень, пов'язаних з проведенням аварійно-рятувальних операцій (робіт) на місці події.

Пересувний командний пункт має здатність швидкого пересування, при необхідності, до місця події, де здійснюється координація робіт підрозділів по ліквідації наслідків події.

При створенні пересувного командного пункту передбачено наявність необхідного персоналу і обладнання, щоб спілкуватися з усіма відомствами, що приймають участь в ліквідації надзвичайних ситуацій, у тому числі з аварійним оперативним центром. Зв'язок та електронні пристрої підлягають періодичній перевірці з метою виявлення несправності.

Карти, діаграми та інше відповідне обладнання та інформація розміщуються в доступних місцях в пересувному командному пункті.

Для швидкого розпізнавання пересувний командний пункт зверху обладнується відмітним знаком, наприклад, прапором в клітку, кольоровим дорожнім конусом, кулею або ліхтарем, що обертається.

Якщо виникне необхідність організувати допоміжний командний пункт, то один пункт позначається як "головний" командний пункт та забезпечується необхідним зв'язком з "допоміжним" командним пунктом.

Глава 7. Рекомендовані обов'язки членів Центру управління
кризовими ситуаціями

Нижче наведені деякі з обов'язків посадових осіб, що задіяні у роботі Центру управління кризовими ситуаціями:

1. Керівник аеропорту (змінний начальник аеропорту)

2. Керівник аварійно-рятувальних робіт (представник адміністрації аеропорту)

3. Керівник з обслуговування пасажирів

4. Керівник служби зв'язку

5. Менеджер з безпеки польотів

6. Менеджер з управляння персоналом

7. Менеджер юридичного відділу

8. Керівник з авіаційної безпеки

9. Менеджер з логістики/обладнання

10. Фінансовий менеджер

11. Психолог

12. Секретаріат

Список осіб та розподіл обов'язків можуть варіюватися залежно від структури організації. Деякі співробітники, наприклад, можуть виконувати кілька обов'язків у центрі управління кризовими ситуаціями (необхідно адаптувати список для авіапідприємства).

7.1. Керівник аеропорту (змінний начальник аеропорту)

Забезпечує управління внутрішніми операціями у взаємодії з членами центру управління кризовими ситуаціями, підготовку проектів прес-релізів для ЗМІ у взаємодії з менеджером зв'язку та керівником юридичного відділу (адвокатом) взаємодію зі ЗМІ або призначення свого представника для взаємодії, подальшу діяльність авіапідприємства, якщо така діяльність не впливає на розвиток події, взаємодію з відповідними організаціями.

7.2. Керівник аварійно-рятувальних робіт (представник адміністрації аеропорту) забезпечує:

- організацію проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт;

- організацію роботи Аварійного оперативного центру (Центру управління кризовими ситуаціями) та пересувного командного пункту;

- організацію сповіщення про подію;

- прийняття рішення щодо закриття або обмеження роботи аеропорту;

- організацію зв'язку;

- організацію взаємодії з іншими організаціями;

- контроль ходу проведення аварійних робіт;

- доповідь про хід виконання робіт керівнику авіапідприємства та КЦПР.

7.3. Керівник з обслуговування пасажирів забезпечує:

- взаємодію з експлуатантами ПС, що постраждали від авіаційної події,

- взаємодію з іншими суб'єктами, що постраждали від авіаційної події, де це необхідно.

7.4. Керівник служби зв'язку з громадськістю забезпечує:

- взаємодію між аеропортом та пресою, гарантуючи, що в будь-якому випадку тільки актуальна і точна інформація надається без шкоди для розслідування події.

7.5. Менеджер з безпеки польотів забезпечує:

- збір даних в рамках системи управління безпекою польотів (SMS) і баз даних з безпеки організації про попередні події та здійснює оцінку ризику, розробляє коригуючі дії з метою зниження ризику та здійснює управління (контроль) ризиків, які пов'язані з подією,

- аналіз попередніх подій та оцінку ризику для керівника аеропорту і менеджера зв'язку з громадськістю, для того, щоб правильно дати відповідь на будь-які питання;

- допомогу керівнику аеропорту і менеджеру зв'язку з громадськістю в будь-який інший формі;

- допомогу офіційним організаціям,

- оновлення SMS (після аварійної ситуації), здійснює аналіз та оцінку безпеки польотів в аеропорту.

7.6. Менеджер з управляння персоналом забезпечує:

- проведення короткого інструктажу персоналу, щодо поточної ситуації і заходів, що вживаються,

- надання допомоги у складанні списку жертв, що загинули у катастрофі,

- складання списку всіх документів, що відносяться до співробітників, що мають відношення до події і які доступні для офіційних органів,

- всіх співробітників, що призначені для виконання будь-яких обов'язків на місці катастрофи необхідним матеріально-технічним устаткуванням;

- впровадження заходів для "боротьби" з емоційною травмою персоналу і, при необхідності, зв'язок з медичними працівниками та/або консультантами;

- взаємодію зі співробітниками, які добровільно визвалися допомогти сім'ям жертв під час події.

7.7. Менеджер юридичного відділу забезпечує:

- огляд і правову оцінку заяв, складених персоналом зв'язку з громадськістю або керівником аеропорту до їх оприлюднення,

- надання інформації та допомоги з правових питань, що стосуються події.

7.8. Керівник з авіаційної безпеки забезпечує:

- обмеження доступу до офісів і штаб-квартири аеропорту, в тому числі до прилеглої території;

- обмеження доступу до офісів фахівців з розслідування події;

- ідентифікацію осіб та перевірку речей при вході/виході з офісів аеропорту перевірку (де це доречно, забезпечити супровід для неорганізованих осіб);

- перевірку інших будівель та дільниць (ангари, перон і т. п.);

- супроводження і контроль протягом усього часу перебування представників ЗМІ;

- встановлення периметру безпеки навколо місця події (охорони місця події) до прибуття представників правоохоронних органів та комісії з розслідування події.

7.9. Менеджер з логістики/обладнання забезпечує:

- комунікаційним устаткуванням (телеапаратурою, відеореєстраторами, комп'ютерами, інтернетом, принтерами, факсами, стаціонарними та мобільним телефонами і т. п.),

- оновлення веб-сайту компанії,

- зв'язок з центром управління кризовими ситуаціями щодо забезпечення необхідними матеріально-технічними засобами, необхідними для забезпечення його роботи (транспорт, розміщення, їжа, засоби індивідуального захисту, освітлення, ліфтове обладнання, мобільні телефони і т. п.).

7.10. Фінансовий менеджер забезпечує:

- відповідний рівень фінансової підтримки для співробітників, задіяних у роботах на місці події,

- облік та обробку фінансових угод, пов'язаних з подією, і оцінку прогнозованих витрат, пов'язаних з подією.

7.11. Психолог забезпечує:

- надання відповідних послуг у приміщеннях аеропорту або у визначених місцях недалеко від місця події сім'ям загиблих, включаючи,

- канали зв'язку (телефон, і т. п.), столи і стільці, папір і ручки, журнали, прохолодні напої і т. п. для сімей загиблих,

- проживання для сімей загиблих та постраждалих,

- координацію роботи волонтерів з числа співробітників, які погодилися надавати допомогу родичам і близьким загиблих,

- зв'язок з медичними закладами, де розміщені постраждалі,

- зв'язок з тими родичами загиблих, які не змогли бути присутніми на місці авіаційної події,

- взаємодію з менеджером з управляння персоналом щодо консультування сімей загиблих стосовно отриманих травм.

7.12. Секретаріат

Надає послуги Групі управління кризовими ситуаціями і керівнику аеропорту, в тому числі забезпечуючи:

- комунікацію по телефонам,

- інтернет-комунікацію,

- оновлення аварійного журналу,

- підтримання в активному стані списку контактних осіб,

- складання прес-релізів та інших комюніке.

7.13. Корисна контактна інформація для Центру управління кризовими ситуаціями:

Список контактів повинен бути складений і включений в план реагування на аварійні (надзвичайні) ситуації в аеропорту. Цей список включає в себе фахівців у таких галузях:

- охорони здоров'я,

- небезпечних вантажів,

- екології;

- і т. п.

Глава 8. Система зв'язку, що використовується при
надзвичайних ситуаціях

Якщо встановлено, відповідні комунікаційні системи, що зв'язують пересувний командний пункт і аварійний оперативний центр один з одним і з відомствами, що взаємодіють, зв'язок здійснюється у відповідності з планом і у відповідності з конкретними вимогами аеропорту.

Доцільно, щоб система зв'язку, що використовується, включала достатню кількість радіостанцій, телефони та інші пристрої зв'язку, для створення і підтримання основного і резервного зв'язку.

Системи зв'язку виконують із забезпечення основних і, в разі необхідності, альтернативних засобів для ефективного прямого спілкування:

оповіщення аварійно-рятувального та протипожежного (RFF) підрозділу, що обслуговують аеродром;

обслуговування повітряного руху, відповідне оповіщення аварійно-рятувальної станції(й) та пожежно-рятувального підрозділу на шляху до місця і на місці авіаційної події;

відповідні підрозділи, що взаємодіють, розташовані на/або поза аеродромом, в тому числі процедури оповіщення для всього допоміжного персоналу, що повинен реагувати на надзвичайну подію; і

RFF (пожежних) транспортних засобів, у тому числі можливість спілкування між членами екіпажу на кожному RFF (пожежному) автомобілі.

Система зв'язку створюється з метою забезпечення оперативного реагування на надзвичайні обставини, аварії та інциденти, що відбуваються в аеропорту та за його межами в околицях аеропорту.

Аварії на пероні включають пожежі в салоні повітряного судна, розлив палива і пожежі при заправці, зіткнення повітряних суден і транспортних засобів, і невідкладну медичну допомогу.

Системи зв'язку, що використовуються під час надзвичайних ситуацій, перевіряються на працездатність в усіх радіо- та телефонних мережах. Доцільно мати повний список міжвідомчих номерів телефонів, які доступні для всіх агентств і персоналу, відповідальних за план заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту, щоб забезпечити оперативне оповіщення у разі надзвичайних ситуацій. Ці телефони перевіряються, щоб переконатися, що вони робочі. Оновлені списки надаються усім учасникам Плану заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту на постійній основі.

Глава 9. Аварійні ситуації в складних умовах

Для аеродромів, розташованих поблизу водойм та/або заболоченій місцевості або у важкодоступних районах, в Плані заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту передбачається організація, перевірка та оцінка на регулярній основі заздалегідь встановленого часу розгортання спеціальних рятувальних служб.

До складу спеціального устаткування для проведення пошуково-рятувальних і протипожежних операцій можуть входити пожежні/рятувальні катери, транспортні засоби на повітряній подушці, вертольоти, човни берегової охорони або амфібійні транспортні засоби.

Глава 10. Види навчань по відпрацюванню дій на випадок
аварійної обстановки в аеропорту

Повномасштабні навчання:

1) метою повномасштабних навчань є забезпечення перевірки відповідності плану, щоб реагувати на різні види надзвичайних ситуацій;

2) до повномасштабних навчань в аеропорту залучаються всі взаємодіючі сили і органи місцевої влади;

3) визначається мета навчань;

4) залучені взаємодіючі підрозділи і організації добре ознайомлюються із Планом заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту та розроблені індивідуальні плани дій (плани взаємодії) скоординовані із загальним планом аеропорту;

5) повномасштабні навчання проводяться у місцях, які забезпечать максимально наближені умови до реальних, забезпечуючи мінімальне порушення експлуатації аеродрому. Різні ситуації, як описано у разі аварійної обстановки в аеропорту (відповідно до розділів плану), за можливості, відпрацьовуються. Навчання можуть проводитися як протягом дня або вночі на аеродромі, і у різні часи року, коли сезонні зміни можуть створювати додаткові труднощі. Навчання можуть проводитися як на території, так і поблизу аеродрому для тестування різних сценаріїв;

6) з метою отримання максимальної віддачі від повномасштабних навчань важливо критично проаналізувати весь хід навчань. Доцільно організувати групу спостерігачів, які знайомі з роботами з ліквідації наслідків надзвичайних подій з великою кількістю потерпілих. Кожен член цієї групи спостерігає весь хід навчань і складає відповідний звіт про навчання за встановленою формою для складання звіту про навчання з відпрацювання дій на випадок аварійної обстановки.

У зручний час відразу після закінчення навчань проводиться підведення підсумків, з тим щоб члени цієї групи могли представити свої критичні зауваження і рекомендації для вдосконалення аварійно-рятувальних операцій та відповідного плану заходів на випадок аварійної обстановки в аеропорту.

7) навчання супроводжуються повним "розбором "польотів", обговоренням та аналізом. Це важливо, щоб представники всіх організацій, які задіяні у навчаннях, приймали активну участь в обговорюванні.

Обмежені навчання з відпрацювання дій на випадок аварійної обстановки:

1) метою обмеженого навчання з відпрацювання дій на випадок аварійної обстановки в аеропорту є забезпечення адекватності реагування окремих підрозділів, що задіяні в навчанні, відповідно розділів плану;

2) в обмежене навчання з відпрацювання дій на випадок аварійної обстановки включається, щонайменше, один блок, наприклад, аварійно-рятувальну і протипожежну службу, або медичну службу, або поєднання кількох підрозділів, відповідно;

3) обмежене навчання з відпрацювання дій на випадок аварійної обстановки дає можливість усунути будь-які недоліки, виявлені в процесі повномасштабного навчання.

Штабні навчання:

Штабні навчання рекомендовано проводити регулярно. Метою цих навчань є переконання, що завдання і процедури чіткі і зрозумілі. Ці навчання дають можливість перевірити нові або переглянути встановлені процедури до реалізації або підготовки до повномасштабного навчання з ліквідації надзвичайних ситуацій.

Заступник директора департаменту - начальник
управління аеродромів та аеропортів Г. Г. Голодняк

Додаток 1

Приклад карти
аеродрому з нанесеною координатною сіткою

Example map of the aerodrome with image grid

Приклад карти аеродрому з нанесеною координатною сіткою (Додаток 1) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 2

Приклад карти
аеродрому та його околиць з нанесеною координатною сіткою

Example map of the aerodrome and its environs with image grid

Приклад карти аеродрому та його околиць з нанесеною координатною сіткою (Додаток 2) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 3

Схема сповіщення в аеропорту (на аеродромі)

Flow control chart in airport (of aerodrome)

Схема сповіщення в аеропорту (на аеродромі) (Додаток 3) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 4

Документи що посилаються на цей