НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ
РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ
27.07.2017 N 3292

Про затвердження Стратегічного плану діяльності Національної комісії,
що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг,
як головного розпорядника бюджетних коштів на 2018 - 2020 роки

Відповідно до пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 N 1070/2011, та на виконання доручення Прем'єр-міністра України від 10.04.2017 N 14121/1/1-17, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, постановила:

1. Затвердити Стратегічний план діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, як головного розпорядника бюджетних коштів на 2018 - 2020 роки (далі - Стратегічний план), що додається.

2. Координацію виконання Стратегічного плану покласти на керівника апарату Нацкомфінпослуг.

3. Контроль за виконанням цього розпорядження залишити за Головою Нацкомфінпослуг.

Голова Комісії І. Пашко

Протокол засідання Комісії
від 27 липня 2017 р. N 107

Затверджено
Розпорядження Національної комісії,
що здійснює державне регулювання у
сфері ринків фінансових послуг
27.07.2017 N 3292

Стратегічний план
діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків
фінансових послуг, як головного розпорядника бюджетних коштів на 2018 - 2020 роки*

____________

* Стратегічний план діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, як головного розпорядника бюджетних коштів на 2018 - 2020 роки, визначає потребу у видатках. Виконання передбачених заходів у цьому плані буде здійснюватися в рамках доведених статей видатків для вказаного періоду.

1. Мета (місія)

Місія Нацкомфінпослуг - створення умов для належного та ефективного функціонування ринків небанківських фінансових послуг, зміцнення системної стабільності на цих ринках, забезпечення захисту прав споживачів небанківських фінансових послуг, а також інтеграція у світовий фінансовий простір без загроз національним інтересам та економічній безпеці України.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється шляхом:

ведення державних реєстрів фінансових установ і реєстрів осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, та ліцензування діяльності з надання фінансових послуг;

нормативно-правового регулювання діяльності фінансових установ;

нагляду за діяльністю учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг);

застосування уповноваженими державними органами заходів впливу;

проведення інших заходів з державного регулювання ринків фінансових послуг.

2. Аналіз поточної ситуації у сфері діяльності

Стабільність фінансової системи держави, її ефективність і платоспроможність, мобілізація та перерозподіл фінансових ресурсів, у тому числі, залежать і від розвитку фінансового ринку в Україні. Нині ринок небанківських фінансових послуг є життєво необхідною частиною сучасної ринкової економіки та важливим елементом ринку фінансових послуг.

Станом на кінець 2016 року кількість небанківських фінансових установ (далі - фінансових установ) становила 2125, з них: 650 - фінансових компаній, 462 - кредитні спілки, 456 - ломбардів, 310 - страхових компаній, 130 - інших кредитних установ, 64 - недержавні пенсійні фонди, 29 - юридичні особи публічного права, 22 - адміністратори недержавних пенсійних фондів та 2 - довірчі товариства.

Державний реєстр фінансових установ у 2014 - 2016 рр.

У порівнянні з 2015 роком загальна кількість фінансових установ зменшилась на 5,1 % (або на 114 установ), найбільше зменшилася кількість кредитних спілок - на 21,4 % (-126) та страхових компаній - на 14,1 % (-51). Зменшення кількості фінансових установ відбувалося, зокрема, внаслідок здійснення заходів Нацкомфінпослуг щодо очищення ринку від неплатоспроможних та недобросовісних фінансових установ. За 2016 рік до Держреєстру було включено 245 небанківських фінансових установ, а виключено 359.

Разом з тим, кількість відокремлених підрозділів фінансових установ продовжує зростати. Станом на 31.12.2016 у Держреєстрі налічувалось 9684 відокремлених підрозділів фінансових установ, що на 798 одиниць більше, ніж у 2015 році. Позитивну динаміку зареєстрованих відокремлених підрозділів фінансових установ у 2016 році демонструють ломбарди, фінансові компанії, інші кредитні установи, що пояснюється підвищеним попитом на такі послуги та спрямованістю до наближення до безпосереднього споживача.

Інші реєстри та переліки, які веде Нацкомфінпослуг

Сукупні активи небанківських фінансових установ станом на 31.12.2016 складали 160,9 млрд. грн., з них найбільшу частку займають активи фінансових компаній 41,9 % (або 67,4 млрд. грн.) та страхових компаній - 34,8 % (або 56,1 млрд. грн.). Активи кредитних установ (кредитних спілок, юридичних осіб публічного права та інших кредитних установ) сукупно складали 31,9 млрд. грн., що становить 19,5 % від загальної суми активів небанківських фінансових установ. Відповідно до внесених змін до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", юридичні особи публічного права та інші кредитні установи з 01.01.2017 року вважаються фінансовими компаніями.

Активи небанківських фінансових установ за 2014 - 2016 рр.

Основними факторами, що впливали на тенденції стосовно зменшення активів фінансових установ, були як економічні чинники (зниження вартості активів), так і відповідні заходи регуляторів на ринках фінансових послуг щодо оцінки якості активів, вимог щодо капіталізації, лістигування, запобігання торгівлі фіктивними фінансовими інструментами тощо, що сприяло очищенню та виведенню з ринку неплатоспроможних та недоброчесних фінансових установ.

Обсяги фінансових послуг у розрізі фінансових установ за 2014 - 2016 рр.

Обсяги фінансових послуг у 2016 році загалом мали тенденції росту. Основні чинники зростання показників пов'язані із зростанням попиту на такі фінансові послуги як факторинг, операції з переказу коштів, надання кредитів, залучення коштів установників управління майном з метою фінансування будівництва житла, страхування.

Станом на 31.12.2016 значні обсяги фінансових послуг надані фінансовими компаніями, що становить 110,4 млрд. грн. (+61,7 % у порівнянні з 2015 роком) та страховими компаніями - 35,2 млрд. грн. валових страхових премій (+18,3 % відповідно). Пенсійні внески становили 1,9 млрд. грн., та зросли на 0,4 % у порівнянні з 2015 роком, кредитування іншими кредитними установами становило 13,4 млрд. грн. (+74,1 % відповідно) та юридичними особами публічного права становило 6,5 млрд. грн. (+167,5 % відповідно).

До перешкод, що стоять на заваді ефективному розвитку ринків небанківських фінансових послуг на сучасному етапі, слід віднести такі:

обмеженість повноважень Нацкомфінпослуг щодо ефективного здійснення захисту прав споживачів та застосування заходів впливу до учасників ринку небанківських фінансових послуг у зв'язку з мораторієм на проведення перевірок;

відсутність ефективних механізмів виведення з ринку проблемних фінансових установ, які не виконують та не мають на меті виконувати функції фінансового посередництва і створюють суттєві системні ризики для сектору, що потребує від Нацкомфінпослуг використання нестандартних заходів впливу;

недосконалість програмного забезпечення та відсутність інформаційно-комунікаційних технологій при взаємодії з учасниками ринку та іншими державними органами;

недостатність інформації у споживачів фінансових послуг та знань, необхідних для обґрунтованого вибору фінансової послуги, а також оцінки рівня власних ризиків та майбутніх зобов'язань при виборі фінансової послуги;

невідповідність чинного законодавства, яке регулює ринок небанківських фінансових послуг, потребам та сучасному стану розвитку ринку страхування;

недостатність інструментів забезпечення захисту прав споживачів та несприятливі внутрішні та зовнішні умови розвитку страхового ринку, хаотичний його розвиток;

обмежений доступ до послуг страхування населення у зв'язку зі слабким розвитком страхового посередництва, яке має значний вплив на страхову культуру населення України, а також сприяє наданню якісних послуг страховими компаніями, створюючи умови для жорсткої конкуренції між ними за кожного клієнта;

збільшення ризиків, пов'язаних з фінансовою нестабільністю, у т. ч. неповернення пенсійних активів, які розміщені на депозитних рахунках банківських установ, до яких Національним банком України введено тимчасову адміністрацію або по яких прийнято рішення про їх ліквідацію;

обмежений вибір фінансових інструментів, придатних для інвестування в них пенсійних коштів, внаслідок відставання розвитку ринку капіталу від потреб інституційних інвесторів;

досить складна процедура доступу до недержавних пенсійних фондів до зовнішніх фінансових ринків, до іноземних інвесторів, про що свідчить те, що в інвестиційних портфелях недержавних пенсійних фондів акції іноземних емітентів складають 0,5 млн. грн. або 0,02 % від загальної вартості пенсійних активів;

ризик втрати недержавними пенсійними фондами статусу осіб, що не є платниками податку на прибуток, у зв'язку із внесенням змін до Податкового кодексу України;

недостатня зацікавленість роботодавців у фінансуванні недержавних пенсійних програм для працівників через недосконале податкове законодавство;

низький рівень роз'яснювальної роботи щодо змісту та ролі системи накопичувального пенсійного забезпечення у суспільстві та недостатня фінансова спроможність громадян щодо участі у системі недержавного пенсійного забезпечення;

невідповідність чинного законодавства вимогам директив ЄС та поточним потребам ринку кредитної кооперації в частині відсутності системи гарантування вкладів для членів кредитних спілок, системи та дієвих механізмів підтримки ліквідності кредитних спілок; єдиного механізму виведення неплатоспроможних небанківських фінансових установ з ринку фінансових послуг з наданням повноважень регулятору щодо примусового банкрутства у випадку неплатоспроможних кредитних спілок з ринку з подальшим відшкодуванням внесків через систему гарантування вкладів;

невідповідність Закону України "Про кредитні спілки" сучасному стану розвитку ринку кредитної кооперації;

необхідність запровадження механізму саморегулювання ринку кредитної кооперації через надання статусу саморегулівних організацій асоціаціям із всеукраїнським статусом;

необхідність впорядкування діяльності кредитних посередників у сфері споживчого кредитування на ринку небанківських фінансових послуг відповідно до прийнятого Закону України "Про споживче кредитування";

низький рівень розвитку ринку лізингу в Україні, у зв'язку з недосконалістю його законодавчого регулювання;

відсутність спеціального закону з питань ломбардної діяльності. Існує необхідність прийняття спеціального закону з питань ломбардної діяльності з метою чіткого визначення місця такого виду фінансових установ, як ломбарди, в економіці;

відсутність спеціального закону, що регулює діяльність колекторських фірм. Така практика призводить до порушення законних прав та інтересів громадян України, які в силу життєвих обставин виявилися неспроможними виконувати свої грошові зобов'язання перед банками або іншими фінансовими установами;

нерівність доступу до ринку гарантій банків та небанківських фінансових установ;

необхідність законодавчого врегулювання забезпечення оприлюднення фінансової звітності та структури істотної участі небанківських фінансових установ з метою уніфікації регулювання банківських та небанківських фінансових установ та захисту прав споживачів;

необхідність розвитку національної системи професійної сертифікації актуаріїв, яка відповідає міжнародним стандартам професійної підготовки актуаріїв, та збільшення кількості кваліфікованих актуаріїв на ринку страхових послуг, здатних виконувати актуарні розрахунки на високопрофесійному рівні для вибору найбільш ефективної інвестиційної та перестрахувальної політики, надання професійних порад щодо ціноутворення, розміщення активів, забезпечення виконання учасниками ринку своїх зобов'язань за укладеними договорами;

необхідність удосконалення діючої системи контролю аудиторської діяльності та встановлення належної відповідальності аудиторів та аудиторських фірм за надання аудиторських послуг на ринках фінансових послуг;

недостатня захищеність споживачів при укладанні договорів про отримання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару у групі. З огляду на те, що основними учасниками таких груп є фізичні особи, які вклали свої заощадження (738640 тис. грн.) з метою придбання товарів у групах, існує значний ризик втрати громадянами своїх коштів та підвищення соціального напруження (станом на 31.12.2016 в Держреєстрі зареєстровано 7 фінансових компаній, які мають ліцензію на провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах; протягом 2016 року такими фінансовими компаніями було укладено 2960 договорів, із них 1366 договорів (46,15 %) було розірвано споживачами; протягом 2016 року до Нацкомфінпослуг надійшло понад 100 скарг громадян щодо їхніх взаємовідносин із фінансовими компаніями - адміністраторами).

Виходячи із поточної ситуації на ринку небанківських фінансових послуг та завдань, визначених Стратегією сталого розвитку "Україна - 2020", Середньостроковим планом пріоритетних дій Уряду до 2020 року, Комплексною програмою розвитку фінансового сектору України до 2020 року, Нацкомфінпослуг визначено такі стратегічні цілі, за якими будуть виконуватися завдання для розв'язання системних проблем на ринку небанківських фінансових послуг та створення умов для їх ефективного функціонування:

Стратегічна ціль 1. Дерегуляція на ринках небанківських фінансових послуг та спрощення регуляторного середовища шляхом наближення до європейських та міжнародних стандартів регулювання й нагляду

Стратегічна ціль 2. Удосконалення діяльності регулятора та підвищення ефективності державного нагляду

Стратегічна ціль 3. Захист інтересів споживачів фінансових послуг та відновлення довіри до ринків небанківських фінансових послуг

Стратегічна ціль 4. Створення сприятливих умов для зміцнення та сталого розвитку ринків небанківських фінансових послуг, здатних забезпечувати економіку необхідними фінансовими ресурсами, задовольняти потреби споживачів у якісних фінансових послугах

3. Стратегічні цілі та показники результату діяльності
головного розпорядника коштів державного бюджету

Документи що посилаються на цей