КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
V сесія VIII скликання

РІШЕННЯ
14.12.2017 N 698/3705

Про затвердження Плану реформування/перепрофілювання/трансформації
дитячих інтернатних закладів, розвитку системи соціальних послуг сім'ям
з дітьми та сімейно орієнтованих послуг (деінституціалізації) у громаді м. Києва

Відповідно до пунктів 22 та 30 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виходячи зі Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року, Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017 - 2026 роки, схваленої Радою Реформ за участю Президента України, пропозицій проекту "Модернізація системи соціальної підтримки населення України", що фінансується за рахунок позики від Міжнародного банку реконструкції та розвитку, та з метою забезпечення прав дитини на сімейне виховання, зростання у безпечному сімейному оточенні, отримання якісних освітніх, медичних, реабілітаційних та інших соціальних послуг відповідно до їх потреби і з урахуванням найкращих інтересів дитини Київська міська рада вирішила:

1. Затвердити План реформування/перепрофілювання/трансформації дитячих інтернатних закладів, розвитку системи соціальних послуг сім'ям з дітьми та сімейно орієнтованих послуг (деінституціалізації) у громаді м. Києва (далі - План деінституціалізації) згідно з додатком 1 до цього рішення.

2. Призначити головою міської координаційної Ради заступника голови Київської міської державної адміністрації Поворозника М. Ю.

3. Доручити виконавчому органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вжити усіх організаційно-правових заходів, спрямованих на виконання Плану деінституціалізації.

4. Офіційно оприлюднити це рішення в газеті Київської міської ради "Хрещатик".

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань охорони здоров'я та соціального захисту.

Київський міський голова В. Кличко

Додаток 1
до рішення Київської міської ради
14.12.2017 N 698/3705

План
реформування/перепрофілювання/трансформації дитячих інтернатних закладів,
розвитку системи соціальних послуг сім'ям з дітьми
та сімейно орієнтованих послуг (деінституціалізації) у громаді м. Києва

Вступ

Одним із пріоритетних завдань розвитку м. Києва як сучасної європейської столиці є забезпечення права кожної дитини на гармонійний розвиток, зростання та виховання в безпечному сімейному середовищі, прав дітей на якісні освітні, медичні, реабілітаційні, соціальні послуги за місцем проживання, запобігання соціальному сирітству, сегрегації осіб з інвалідністю.

Усвідомлюючи, що лише сім'я є природним середовищем для зростання, благополуччя та захисту дитини, отримання нею необхідних соціальних навичок для майбутнього дорослого життя в сім'ї та громаді, забезпечення толерантного ставлення до осіб з особливими потребами та нетерпимості до порушень прав дитини, Київська міська рада, як представницький орган територіальної громади, визначила деінституціалізацію стратегічним завданням на 2017 - 2025 роки. Розуміючи деінституціалізацію як процес переходу від догляду та виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з інвалідністю, дітей із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, в інтернатних закладах, до догляду та виховання всіх дітей у сімейному середовищі, а також створення необхідних умов щодо доступності послуг для дітей з особливими потребами та сімей, в яких виховуються такі діти, максимально наближених до місць їх проживання, міська влада визначає як пріоритетні конкретні завдання та заходи, що містяться у цьому плані, а також в інших планах і програмах, реалізація яких відповідатиме стратегічним цілям деінституціалізації. Виконання визначених завдань та досягнення цілей деінституціалізації має позитивно вплинути як на стан забезпечення прав дитини, зменшення дискримінаційних проявів у київській громаді, так і на розвиток самої громади шляхом долучення до суспільного та економічного життя більшої кількості дієздатних та самостійних дорослих осіб.

Проект Плану реформування /перепрофілювання/ трансформації дитячих інтернатних закладів, розвитку системи соціальних послуг сім'ям з дітьми та сімейно орієнтованих послуг (деінституціалізації) у громаді м. Києва (далі - План деінституціалізації) розроблено групою експертів проекту "Модернізація системи соціальної підтримки населення України", що фінансується за рахунок позики Міжнародного банку реконструкції та розвитку (далі - Проект), та за участі структурних підрозділів Київської міської державної адміністрації, установ, закладів, громадських організацій м. Києва.

План деінституціалізації розроблено:

- з урахуванням результатів вивчення реального стану інституційного догляду за дітьми в м. Києві, підсумків паспортизації інтернатних закладів, інвентаризації соціальних послуг та аналізу суб'єктів їх надання;

- на підставі та з урахуванням положень таких міжнародних документів, як Конвенція ООН про права дитини, Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю, Керівні принципи ООН щодо альтернативного догляду за дітьми.

В основу Плану деінституціалізації також увійшли Загальноєвропейські рекомендації щодо переходу від інституційної системи догляду до системи, яка базується на послугах у сім'ї та громаді.

Правовою основою Плану деінституціалізації є Конституція України, Сімейний кодекс України, закони України "Про охорону дитинства", "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю", "Про соціальні послуги", "Про освіту", Національна стратегія профілактики соціального сирітства на період до 2020 року, затверджена Указом Президента України від 22.10.2012, Національна стратегія реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017 - 2026 роки, схвалена Радою Реформ за участю Президента України, а також інші нормативно-правові акти, затверджені Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади з питань забезпечення прав дитини та соціального захисту сімей та дітей.

Сучасний стан інституційного догляду за дітьми в м. Києві

Характерною ознакою демографічних тенденцій у м. Києві протягом останніх п'яти років є щорічне зростання чисельності населення майже на 20 тисяч осіб, у тому числі зростання дитячого населення. Впродовж останніх п'яти років кількість дітей у столиці зросла на 10,6 %. Чисельність постійного дитячого населення віком від 0 до 17 років станом на 01.01.2016 становила 511,3 тис. осіб.

Найбільша чисельність дитячого населення віком від 0 до 17 років зареєстрована у Дарницькому (13,9 %), Деснянському (13,8 %), Дніпровському (12,5 %), Святошинському (12,2 %) районах, найменша - у Печерському районі (3 %) м. Києва.

Попри зниження загальних показників захворюваності дитячого населення спостерігається збільшення кількості зареєстрованих захворювань за такими нозологічними формами як новоутворення, хвороби нервової системи, дитячий церебральний параліч, хвороби вуха та соскоподібного відростка, хвороби кістково-м'язової системи, уроджені аномалії (вади розвитку), деформації та хромосомні порушення. Зростає захворюваність, яка спричиняє інвалідність у дітей. Впродовж останніх п'яти років кількість дітей з інвалідністю в м. Києві зросла на 12,3 %. Майже 2 % дитячого населення столиці має інвалідність.

Найбільша кількість дітей з інвалідністю зареєстрована у Деснянському, Дарницькому, Святошинському та Дніпровському районах. Спостерігається тенденція до збільшення кількості дітей з інвалідністю у Голосіївському, Дарницькому, Печерському, Деснянському, Подільському, Солом'янському, Дніпровському, Оболонському, Святошинському районах міста.

Існуючі тенденції із захворюваністю та дитячою інвалідністю вимагають своєчасного, кваліфікованого раннього втручання, забезпечення доступу дітей з інвалідністю до якісних послуг з реабілітації та абілітації, інклюзивної освіти, створення сприятливого середовища для реалізації їх прав, належної соціалізації та розвитку творчих здібностей. Натомість, як засвідчують дослідження, такі послуги ще є недоступними для переважної кількості дітей з особливими потребами та їх сімей. Попри певну активізацію інклюзивних процесів, кількість дітей з психофізичними порушеннями, у тому числі з інвалідністю, які навчаються у загальноосвітніх навчальних закладах міста, є незначною.

Крім стану здоров'я дитини, однією з визначальних причин потрапляння дітей до інтернатів є неспроможність батьків забезпечити потреби дитини, зокрема через бідність родин. Майже в 19 % домогосподарств з дітьми міста є діти, які не мають одного чи обох батьків, 8,9 % домогосподарств з дітьми мають одного дорослого, 0,6 % - складаються лише з дітей та непрацюючих пенсіонерів. В останні роки в місті спостерігається випереджаюча тенденція до зростання рівня та глибини бідності. Найбільше від бідності потерпають саме родини з дітьми.

Під час опитування громадської думки Київським міжнародним інститутом соціології у грудні 2016 року 18,5 % респондентів повідомили, що їх сім'ям не вистачає грошей навіть на їжу, 51,3 % - грошей вистачає лише на їжу, але купувати одяг вже важко. Кияни, опитані у рамках реалізації Проекту, однією з головних причин соціального сирітства визначили низький рівень життя, недостатній рівень державної допомоги та відсутність постійної роботи.

Зростає кількість сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують системної, комплексної допомоги. У 2016 році таких сімей виявлено 5823, в яких виховувалось 7244 дитини. В той час як в 2010 році таких сімей було 2887 (4506 дітей). Зростає кількість дітей, які проходять реабілітацію в закладах тимчасового перебування, четверта частина з яких потрапляє до цих закладів повторно. Гострою залишається проблема кадрового забезпечення центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (навантаження на одного спеціаліста становить 67 сімей при нормативі 10 сімей). Через слабку взаємодію суб'єктів соціальної роботи щодо потрапляння сімей у складні життєві обставини, попередження соціального сирітства, потрапляння дітей в інтернатні заклади ефективність профілактичних заходів залишається невисокою.

Процесами деінституціалізації будуть охоплені 26 інтернатних закладів, з них 2 заклади системи охорони здоров'я, 2 - системи соціального захисту, 22 - системи освіти. Загальна потужність інтернатних закладів, охоплених паспортизацією в рамках реалізації Проекту, становить 5906 місць, у тому числі 270 місць - в будинках дитини системи охорони здоров'я, 490 - у дитячих будинках-інтернатах системи соціального захисту населення, 5146 - в інтернатних закладах системи освіти. На час паспортизації в інтернатах міста перебувало 4575 дітей, що складало 0,9 % загальної кількості дитячого населення міста.

В інтернатах проживають 282 дитини-сироти та дітей, позбавлених батьківського піклування (6,2 %), дітей з інвалідністю - 1947 (42,6 %), дітей з порушеннями психофізичного розвитку - 4449 (97,2 %). В інтернатах виховується майже кожна п'ята дитина з інвалідністю. Дітей молодшого віку (до 6 років) серед вихованців інтернатів - 7,2 %, серед яких 116 дітей - це діти у віці до 3-х років, понад 15 % вихованців - це діти у віці 15 - 17 років.

Статево-віковий склад вихованців
та вихованок інтернатних закладів

Проведені у багатьох країнах світу наукові дослідження визначають вкрай негативний вплив на розвиток дитини перебування в інтернатному закладі, особливо у віці до 3-х років. У таких дітей найбільше спостерігається затримка фізичного та психоемоційного розвитку. Окрім того, тривале проживання дитини в інтернатному закладі має великі ризики потерпання від усіх форм насильства. Більшість випускників інтернатних закладів не готові до самостійного життя у соціумі, сім'ях. Такі діти, як правило, мають низькі можливості для досягнення успішності у дорослому житті, схильні до правопорушень, алкоголізму, втрати сімейних цінностей тощо.

Слід відзначити, що 93,8 % вихованців та вихованок інтернатів влаштовані до цих закладів з ініціативи батьків. При цьому при прийнятті рішення щодо доцільності направлення дитини до інтернату, як правило, не забезпечується індивідуальний підхід.

Попри визначений на державному рівні пріоритет підтримки сім'ї та розвитку сімейних форм виховання дітей, в останні п'ять років кількість дітей, зарахованих до інтернатних закладів міста, зростає.

Поповнення інтернатних закладів міста, зокрема здійснюється за рахунок дітей з інших регіонів України. Їх частка становить майже 12 % загальної кількості вихованців.

Обсяги фінансування інтернатних закладів, охоплених паспортизацією, з загального фонду місцевого бюджету у 2016 році становили 354,1 млн. грн. Основними статтями у структурі видатків інтернатних закладів є оплата праці працівників та нарахування на неї (72,55 %), оплата комунальних послуг та енергоносіїв для забезпечення функціонування закладу (12,8 %), здійснення капітального ремонту та придбання обладнання (предметів) довгострокового користування (3,52 %), інші поточні витрати (3,58 %). Прямі витрати на базові потреби дитини в харчуванні та лікуванні становили у 2016 році лише 7,55 % загальних видатків.

На час паспортизації інтернатних закладів фактична кількість їх працівників становила 2727 осіб, з яких 51,6 % становлять педагоги, 32,6 % - технічний персонал, 11,6 % - середній та молодший медичний персонал. У той же час, враховуючи контингент вихованок та вихованців інтернатів, вкрай недостатньою є кількість психологів - 28 осіб, лікарів різної спеціалізації, зокрема, лікарів-педіатрів - 35 осіб, дитячих психіатрів - 13 осіб, дитячих неврологів - 4 особи, реабілітологів - 4 особи, дитячих офтальмологів - 2 особи. 21 % посад в інтернатах є вакантними, рівень заповнення штатних посад коливається від 100 % до 55 %, що свідчить про низьку мотивацію працівників інтернатів. Усе це негативно впливає на якість догляду та виховання дітей.

За підсумками комплексного оцінювання стану інституційного догляду за дітьми, дотримання та захисту прав дитини в інтернатних закладах міста, здійсненого з використанням спеціально розроблених методології та інструментарію, максимальну кількість балів (100 балів) не отримав жоден з інтернатних закладів. Жоден інтернат з цілодобовим перебуванням дітей не забезпечує усі потреби дитини, у тому числі щодо її розвитку та соціалізації. Найвищу оцінку понад 70 балів отримав один інтернатний заклад, від 60 до 69 балів отримали 9 інтернатів, від 50 до 60 балів - 12 інтернатів, найнижчу кількість балів, менше 50, отримали 4 інтернати.

Аналіз засвідчив, що до основних причин перебування дітей в інтернатних закладах м. Києва слід віднести зростаючу бідність родин з дітьми, складні життєві обставини, безвідповідальне батьківство. Крім того, самі заклади зацікавлені в збереженні контингенту, збільшенні кількості вихованців, які перебувають на повному державному утриманні. Так, із 125 переміщених з інтернатів м. Києва дітей на момент паспортизації 92,8 % становлять вихованці будинків дитини системи охорони здоров'я. З них у біологічні сім'ї були реінтегровані 27,2 % переміщених дітей, 13,6 % - усиновлено, 34,4 % - влаштовані під опіку, 1,6 % - передані на виховання у дитячі будинки сімейного типу.

На розширення інституційного догляду за дітьми також впливають:

- відсутність системної роботи з сім'ями, які за власною ініціативою влаштували дітей в інтернати, щодо виявлення та усунення причин такого влаштування;

- відсутність достатньої кількості якісних послуг, спрямованих на допомогу сім'ям в подоланні складних життєвих обставин;

- віддаленість реабілітаційних, освітніх та соціальних послуг від місць постійного проживання сімей, що виховують дитину з інвалідністю, непристосованість громадського транспорту;

- батьківська некомпетентність у вихованні дітей з порушеннями психофізичного розвитку та дітей з інвалідністю; відсутність системного навчання, інформування батьків, що виховують дитину з інвалідністю, про особливості формування у них соціальних навичок тощо;

- недоступність послуг з паліативного/хоспісного догляду, надання притулку, денного догляду, транзитного перебування, а також відсутність інституту кваліфікованих помічників для батьків, що виховують дитину з інвалідністю;

- відсутність розвиненої мережі загальноосвітніх закладів для інклюзивної освіти, неготовність громади, педагогічних колективів, дітей та батьків до сприйняття дитини з інвалідністю у загальноосвітньому закладі;

- низький рівень розвитку сімейних форм виховання, відсутність програм з підготовки та додаткової підтримки сімей, які готові прийняти на виховання дитину з інвалідністю або вадами психофізичного розвитку.

У зв'язку з цим та з метою подолання негативних чинників, що впливають на стан забезпечення прав дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з інвалідністю, запровадження та ефективне здійснення процесів деінституціалізації має консолідувати зусилля місцевих органів влади, комунальних закладів, громадських організацій та громади в цілому.

Мета та завдання деінституціалізації

Головною метою процесу деінституціалізації є перехід від інтернатної системи догляду та виховання до догляду та виховання дітей у сімейному або наближеному до сімейного середовищі. Досягнення цієї мети базується на реалізації комплексних завдань щодо створення на рівні громади розвиненої системи соціальних, освітніх, медико-реабілітаційних послуг, спрямованих на задоволення індивідуальних потреб сімей з дітьми та дітей з особливими потребами. Зазначене створить реальну альтернативу розміщенню дітей в інтернатних закладах, забезпечить розвиток в громаді умов для формування відповідального батьківства та сімейних форм виховання, підвищить ефективність системи опіки та піклування над дітьми, адресність державної соціальної допомоги, сприятиме формуванню рівня нетерпимості до порушень прав дитини та зменшенню рівня соціального сирітства.

Планом деінституціалізації передбачена реалізація конкретних заходів відповідно до визначених завдань за наступними напрямами:

- розвиток системи соціальних послуг у громаді м. Києва та програм підтримки сімей з дітьми

У процесі деінституціалізації має бути створена система, яка базуватиметься на визначенні потреб різних категорій сімей з дітьми та дітей у соціальних послугах, оцінці рівня їх задоволення, щорічному визначенні пріоритетів у послугах. Передбачається розвиток послуг раннього втручання, денного догляду, транзитного перебування, підтриманого проживання, паліативного/хоспісного догляду, послуг щодо розвитку батьківського потенціалу, патронату і наставництва, інтегрованих послуг щодо соціально-психологічної та фізичної реабілітації дітей з інвалідністю та порушеннями психофізичного розвитку, підготовки дітей до самостійного життя тощо. Буде розроблено механізми адресної підтримки та надання послуг сім'ям, в які будуть влаштовані (реінтегровані) діти з інтернатних закладів у процесі їх реформування, а також усиновлювачам, опікунам та піклувальникам, прийомним батькам, дитячим будинкам сімейного типу. Вирішального значення для розвитку системи послуг має завдання щодо суттєвого розширення кола суб'єктів - надавачів соціальних послуг за рахунок залучення на засадах соціального замовлення, конкурсного відбору та програм державно-приватного партнерства громадських організацій, суб'єктів підприємництва, інших недержавних організацій, а також створення дієвого механізму моніторингу та контролю за наданням послуг відповідного змісту, їх якості та результативності. Передбачається вдосконалити організаційну структуру системи надання послуг, зміцнити її кадрами, підвищити рівень професійної компетентності персоналу, забезпечити ефективні механізми взаємодії суб'єктів соціальної роботи.

- розвиток системи надання освітніх послуг в інклюзивному середовищі

Планується суттєво розширити інклюзивне освітнє середовище, забезпечити безбар'єрний доступ до закладів освіти дітям з особливими освітніми потребами, збільшити кількість інклюзивних класів, груп у навчальних закладах. Планується реформувати систему надання діагностично-консультаційних послуг та психолого-педагогічного супроводу дітям з особливими потребами та їхнім сім'ям. Особлива увага приділяється створенню умов для впровадження інклюзивного навчання у закладах освіти, зокрема забезпечення реалізації корекційно-розвивальної складової, спеціальними засобами навчання та обладнанням, програмно-методичним та кадровим ресурсом.

- розвиток медико-реабілітаційних послуг

Суттєве вдосконалення системи медико-реабілітаційних послуг базуватиметься на практичному впровадженні засад соціальної педіатрії (комплексної медико-соціальної реабілітації дітей з обмеженням життєдіяльності): удосконаленні профілактичних заходів, спрямованих на запобігання виникненню інвалідності у дітей, впровадження послуг сімейно центрованого раннього корекційного втручання, підготовці та постійному вдосконаленні локальних клінічних протоколів з профілактики, діагностики, лікування та реабілітації захворювань і патологічних станів, які формують прошарок дітей з інвалідністю, розвитку мережі центрів (відділень) медико-соціальної реабілітації дітей з обмеженням життєдіяльності, удосконалення паліативної допомоги дітям. Планується забезпечити інтеграцію медичної складової комплексної реабілітації дітей з обмеженням життєдіяльності в закладах системи соціального захисту та освіти, покращити забезпечення дітей з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації. Мають бути розроблені та запроваджені єдині міжвідомчі підходи до оцінки ефективності заходів з реабілітації в реабілітаційних установах різних форм власності та підпорядкування.

- розвиток сімейних форм виховання

Збільшення кількості дітей, охоплених сімейними формами виховання, базуватиметься на вдосконаленні системи роботи з відповідними кандидатами з акцентом на особливостях догляду та виховання дітей з інвалідністю, підлітків та дітей з інтернатних закладів, а також на запровадженні сталої підтримки усиновлювачів, опікунів/піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів. Планується запровадити спеціальні муніципальні програми інформаційної, консультативної, медичної допомоги сім'ям, які виховують дітей з інвалідністю, зокрема сім'ям, які взяли на виховання дітей з інтернатних закладів, сприяти розвитку сімейних груп самодопомоги, спеціальних муніципальних громадських робіт тощо. Важливого значення має набути допомога у спеціальному оснащенні житлового приміщення відповідним обладнанням та додатковими пристроями для забезпечення потреб дитини з інвалідністю чи вадами психофізичного розвитку відповідно до нозологій. З метою успішної інтеграції вихованців інтернатних закладів та альтернативних сімейних форм у соціум після досягнення повноліття мають бути кардинально вирішені питання забезпечення їх житлових потреб, стартової фінансової допомоги для облаштування самостійного життя.

- реформування/перепрофілювання/трансформація інтернатних закладів буде здійснюватися на основі спеціально розроблених та ухвалених планів реформування кожного інтернатного закладу. У ході розробки планів мають детально досліджуватись потреби кожної дитини, потенціал її родинного середовища, можливості та умови реінтеграції дітей у біологічні сім'ї, а також влаштування в інші форми сімейного виховання. Детальне та уважне опрацювання індивідуальних потреб дитини, уникнення формального підходу до цієї роботи, врахування думки дитини мають забезпечити недопущення передачі дитини з одного закладу в інший, повторної інституціалізації, а також психологічної травматизації, повернення у сім'ю, де дитина потерпала від насильства тощо. Планами мають визначатися місця влаштування випускників інтернатних закладів, зокрема щодо проживання, отримання професійної освіти та працевлаштування. Передбачається проведення аналізу та оцінки наявних матеріальних, кадрових ресурсів інтернатних закладів та визначення використання у системі створення нових освітніх, реабілітаційних, соціальних послуг, системи підтриманого проживання, створення соціального житла тощо. При цьому плани використання комунальної власності, земельних ділянок інтернатних закладів формуватимуться прозоро та відкрито для громадськості. Планується здійснити поетапну розробку планів реформування інтернатних закладів. За участі Проекту будуть розроблені плани реформування 7 інтернатів системи освіти та соціального захисту. Плани реформування решти інтернатів розроблятимуться структурними підрозділами КМДА з урахуванням набутого досвіду та за консультативної підтримки Проекту. У разі неможливості повного виведення дітей з інтернатних закладів умови перебування дітей будуть максимально наближені до сімейних. Одночасно буде визначено оперативні завдання для покращення якості життя дітей в інтернатах до їх виведення в сімейні форми виховання, забезпечення відкритості та прозорості роботи інтернатних закладів.

- система навчання персоналу

Процеси деінституціалізації мають бути забезпечені професійно підготовленими кадрами, для чого планується створити постійно діючу систему навчання персоналу. Спеціальним навчанням, тренінговими програмами будуть охоплені керівники і спеціалісти соціальних служб, районних державних адміністрацій, закладів соціального обслуговування, надавачі соціальних послуг, а також персонал інтернатних закладів. Плани реформування інтернатних закладів включатимуть заходи з вивчення професійного потенціалу персоналу інтернатів, навчання, зокрема підвищення кваліфікації та спеціалізації, з метою забезпечення працевлаштування вивільнюваних працівників у новостворюваній системі соціальних, освітніх, реабілітаційних послуг. Особливого значення набувають тренінгові та навчальні програми, що спрямовані на формування позитивного ставлення та усвідомлення необхідності реформ у сфері догляду, навчання та виховання дітей, особливостей роботи з дітьми, з особливими освітніми потребами, зокрема з інвалідністю, технологій взаємодії з батьками, професійній співпраці у складі міждисциплінарної команди тощо.

- інформаційно-роз'яснювальна кампанія та формування громадської думки будуть спрямовані на підвищення рівня освіченості громади м. Києва у питаннях дотримання прав дитини, актуальні питання безпеки та благополуччя дитини, її розвитку та виховання, поваги до прав і гідності осіб з інвалідністю, протидії формуванню негативних стереотипів стосовно інтеграції дітей з інвалідністю, вадами психофізичного розвитку та осіб з їх числа у суспільне життя київської територіальної громади. Особливо важливого значення набуває підвищення поінформованості суспільства про негативні наслідки виховання дітей в інтернатній системі, актуальність переходу до сімейних форм виховання, формування відповідального батьківства тощо. Процеси деінституціалізації мають супроводжуватися інформуванням громади про плани реформування інтернатних закладів, влаштування дітей у сімейні форми виховання, розвиток і доступність соціальних, освітніх, медико-реабілітаційних послуг, участь у цих процесах громадських організацій, бізнесових кіл, соціальних служб, районних державних адміністрацій тощо.

- моніторинг та оцінка

Планується забезпечити постійний моніторинг процесів деінституціалізації, зокрема рівня забезпечення потреб сімей з дітьми, дітей у соціальних, освітніх, реабілітаційних послугах, а також успішності реінтеграції, влаштування дітей з інтернатних закладів у сімейні форми виховання. Результати моніторингу та оцінки мають засвідчити який вплив на розвиток дитини, зокрема на стан її здоров'я, навчання, поведінку має зміна місця проживання. Передбачається запровадити збір та аналіз інформації про осіб, які після досягнення повноліття виходять із системи опіки та піклування, різних форм догляду, щодо результатів їх соціалізації, працевлаштування тощо.

Механізми забезпечення реалізації плану деінституціалізації

З метою успішної реалізації Плану деінституціалізації будуть забезпечені такі механізми:

- нормативно-правові - планується підготувати зміни до діючих нормативно-правових актів, затверджених Київською міською радою та Київською міською державною адміністрацією, а також розробити та ухвалити нові акти, що регулюють сферу захисту прав дитини, соціального захисту, роботу комунальних закладів, що надають соціальні послуги, забезпечують розвиток сімейних форм виховання, програм соціального захисту сімей з дітьми, зокрема, що виховують дітей з інвалідністю. Будуть започатковані нові муніципальні види допомоги сім'ям з дітьми, зокрема з метою реінтеграції дітей з інтернатів у біологічні сім'ї. За результатами опрацювання нових підходів щодо забезпечення прав дитини на сімейне виховання будуть внесені пропозиції щодо вдосконалення національного законодавства та управління процесами деінституціалізації на загальнодержавному рівні;

- організаційні - будуть створені координаційні органи, робочі групи з питань загального управління процесами деінституціалізації в місті, а також напрацювання пропозицій щодо змін існуючої системи управління сферою соціальних послуг та забезпечення завдань сімейної політики; вдосконалені функції структурних підрозділів міської та районних державних адміністрацій, комунальних закладів, створені нові сучасні заклади та установи відповідно до потреб громади; реформовані психолого-медико-педагогічні консультації; визначені місцеві алгоритми та процедури взаємодії суб'єктів соціальної роботи, громадських організацій, надавачів соціальних послуг; забезпечено кадрове, матеріально-технічне зміцнення системи соціальних, медико-реабілітаційних послуг; забезпечено узагальнення та поширення кращих практик влаштування дітей в сімейні форми виховання, подолання складних життєвих обставин. Вивчення індивідуальних потреб дітей, що виховуються в інтернатних закладах, та сімей, до яких вони будуть влаштовані або реінтегровані, буде здійснюватися мультидисциплінарними командами, до складу яких входитимуть психологи, соціальні педагоги, соціальні працівники, педіатри, логопеди, дитячі неврологи, експерти Проекту, а також залучатимуться громадські організації, представники районних державних адміністрацій з метою надання конкретної допомоги таким сім'ям.

- фінансові - передбачається забезпечити фінансування Плану деінституціалізації за рахунок субвенцій державного бюджету, місцевого бюджету, проекту Міжнародного банку реконструкції та розвитку, а також залучених джерел фінансування, не заборонених чинним законодавством. Цим Планом визначено очікувані потреби у фінансових ресурсах та джерела їх покриття. Уточнені обсяги витрат на фінансування заходів з реалізації Плану деінституціалізації визначатимуться щорічно при затвердженні державного та місцевого бюджетів. Буде розроблений механізм перерозподілу бюджетних коштів на користь сімей, в які влаштовані або реінтегровані діти з інтернатних закладів, за принципом "гроші ходять за дитиною" та на систему соціальних, медико-реабілітаційних послуг тощо.

Етапи реалізації плану деінституціалізації

Реалізація Плану деінституціалізації передбачається у три етапи впродовж 2017 - 2025 років. Завдання на кожен рік виконання Плану можуть уточнюватися з урахуванням стану їх реалізації, оперативних завдань, зміни національного законодавства, отриманого досвіду влаштування або реінтеграції дітей з інтернатів у сім'ї, розвитку системи соціальних послуг тощо.

Перший етап - підготовчо-організаційний - передбачається протягом 2017 року створити координаційні структури, підготувати пропозиції щодо вдосконалення структури управління системою соціальних послуг сім'ям з дітьми та процесами деінституціалізації, розпочати роботи з розробки за участі Проекту планів реформування спеціального загальноосвітнього дитячого будинку "Малятко" для дітей дошкільного та шкільного віку та спеціальної школи-інтернату N 26, проведення тренінгів та інформаційної кампанії з метою забезпечення підтримки київською громадою розпочатих реформ. Реалізація визначених завдань базуватиметься на проведених протягом 2017 року Проектом паспортизації інтернатних закладів та комунальних закладів, що надають соціальні послуги, інвентаризації соціальних послуг, плану інформаційно-роз'яснювальної кампанії, інвентаризації навчальних програм.

Другий етап - реалізація реформ за участі Проекту - передбачається протягом 2018 - 2020 рр. здійснити розробку та реалізацію (за визначеними термінами) планів реформування 7 інтернатних закладів за участі Проекту (спеціальний загальноосвітній дитячий будинок "Малятко" для дітей дошкільного та шкільного віку, спеціальні школи-інтернати NN 26, 17, санаторні школи-інтернати NN 19, 20, Святошинський та Дарницький дитячі будинки-інтернати), а також розробку та реалізацію планів реформування (за визначеними термінами) ще 7 інтернатних закладів з урахуванням набутого досвіду та за консультативної підтримки Проекту. З метою забезпечення дітей, реінтегрованих/влаштованих у біологічні сім'ї або інші форми сімейного виховання, послугами відповідно до їх потреб буде запроваджено створення нових комунальних закладів з надання соціальних, освітніх, медико-реабілітаційних послуг з максимальним наближенням таких послуг до місць проживання сімей. Кожне влаштування дитини з інтернатного закладу в сім'ю супроводжуватиметься визначенням місць отримання послуг відповідно до потреби, місць навчання та, у разі потреби, послугами транспортного забезпечення. Будуть суттєво покращені умови проживання, які стануть максимально наближеними до сімейних, для дітей, які відповідно до їх потреби залишатимуться на вихованні в інтернатному закладі. Передбачається вдосконалити процедури взаємодії суб'єктів соціальної роботи з метою оперативного виявлення сімей з дітьми у складних життєвих обставинах та попередження потрапляння дітей в інтернатні заклади. Суттєве підвищення ефективності соціальних послуг здійснюватиметься на основі запровадження закупівлі соціальних послуг на засадах соціального замовлення, конкурсного відбору та державно-приватного партнерства. Буде забезпечений розвиток системи раннього втручання, підтриманого проживання, системи догляду дома, паліативного/хоспісного догляду, удосконалення заходів з комплексної реабілітації (медичної, соціальної, соціально-психологічної) дітей з обмеженням життєдіяльності та ранньої профорієнтації дітей з інвалідністю, а також розвиток сімейних форм виховання, патронату та наставництва. Усі процеси деінституціалізації супроводжуватимуться ефективною інформаційно-роз'яснювальною кампанією, яка сприятиме позитивному ставленню київської громади до дітей з інвалідністю та сімей, що їх виховують, розвитку волонтерського руху, корпоративного наставництва тощо. Одночасно буде суттєво зміцнена інституційна спроможність структурних підрозділів Київської міської, районних державних адміністрацій, установ та закладів задля досягнення проголошених цілей.

Третій етап - підсумковий - передбачається протягом 2021 - 2025 рр. на основі отриманого досвіду протягом двох попередніх етапів забезпечити розробку та реалізацію (за визначеними термінами) планів реформування ще 12 інтернатних закладів міста. За результатами реалізації третього етапу буде припинено влаштування дітей віком до трьох років у заклади інституційного догляду за дітьми, а також влаштування дітей на цілодобове перебування до інтернатних закладів за заявою батьків, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовуватимуться до сімейних форм виховання. Очікується, що в місті буде створено систему соціальних послуг, що відповідатиме потребам сімей і дітей, зокрема дітей з інвалідністю, їх реабілітації та соціалізації, суттєво покращиться інтеграція дітей та молоді з інвалідністю у суспільне життя київської територіальної громади. Запроваджений моніторинг і оцінка процесів деінституціалізації на усіх етапах дозволить підвести підсумки стану реалізації реформи та, у разі необхідності, визначити актуальні завдання для досягнення сталих результатів у забезпеченні виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з інвалідністю в сім'ях, попередження соціального сирітства.

Очікувані результати

За результатами реалізації Плану деінституціалізації в м. Києві передбачається досягти таких результатів:

- припинення з 2020 року влаштування дітей віком до трьох років до інтернатних закладів;

- припинення з 2020 року влаштування дітей на цілодобове перебування до інтернатних закладів за заявою батьків;

- зменшення щорічно, починаючи з 2019 року, кількості дітей, які виховуються в інтернатних закладах, на 15 % від кількості таких дітей станом на 01.01.2018;

- забезпечення надання соціальних послуг для дітей та сімей з дітьми відповідно до їх потреби, розвиток послуг денного догляду, підтриманого проживання, медико-соціальної та соціально-психологічної реабілітації, паліативного/хоспісного догляду;

- забезпечення розвитку сімейних форм виховання, патронату та наставництва у відповідності до потреб кожного району м. Києва;

- забезпечення, починаючи з 2018 року, закупівлі соціальних послуг на засадах соціального замовлення, конкурсного відбору та державно-приватного партнерства не менш ніж 30 % послуг із щорічним збільшенням цього показника на 10 %;

- припинення до 2025 року діяльності всіх типів закладів інституційного догляду дітей, у яких цілодобово виховувалося більше 15 дітей;

- зростання щорічно, починаючи з 2018 року, кількості дітей, охоплених інклюзивною освітою (на 10 % дошкільною та на 30 % загальноосвітньою), від загальної кількості дітей з порушеннями психофізичного розвитку;

- повне забезпечення щорічно, починаючи з 2023 року, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа житлом відповідно до кількості таких осіб, що перебуватимуть на квартирному обліку станом на початок кожного року;

- позитивна динаміка, починаючи з 2018 року, зростання рівня довіри сімей з дітьми до системи соціальних, медико-реабілітаційних, інших послуг, зокрема для дітей з інвалідністю, підвищення позитивної оцінки таких послуг, рівня відповідності їх потребам;

- позитивна динаміка, починаючи з 2018 року, у ставленні громади м. Києва до процесів деінституціалізації загалом та, зокрема, до здобуття освіти, виховання та розвитку дітей з інвалідністю у громаді.

Київська міська рада триматиме на постійному контролі виконання Плану деінституціалізації, забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з інвалідністю та вадами психофізичного розвитку сімейними чи наближеними до них формами догляду та виховання, а також вживатиме заходів щодо досягнення ефективних результатів на кожному етапі проголошеної реформи.

Київський міський голова В. Кличко

Додаток
до Плану деінституціалізації

Заходи
з реалізації плану реформування/перепрофілювання/трансформації дитячих
інтернатних закладів, розвитку системи соціальних послуг сім'ям
з дітьми та сімейно орієнтованих послуг (деінституціалізації)
у громаді м. Києва

Документи що посилаються на цей