КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробітної плати та умов праці
Щодо поділу на частини додаткової відпустки
ПИТАННЯ: Працівник департаменту освіти, який є посадовою особою органу місцевого самоврядування, використав у 2017 р. щорічну основну відпустку тривалістю 30 календарних днів. Чи правомірно відмовлено йому в поділі додаткової оплачуваної відпустки за стаж роботи в органах місцевого самоврядування з мотивів ненабуття ним права на максимальну її тривалість (15 календарних днів)?
ВІДПОВІДЬ: За статтею 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" посадовим особам місцевого самоврядування надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законами України не передбачено тривалішої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу та додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів за стаж служби в органах місцевого самоврядування понад 10 років.
Порядок й умови надання посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.94 р. № 250 (зі змінами).
Листом Міністерства праці та соціальної політики України і Головного управління державної служби при Кабінеті Міністрів України від 27.01.99 р. № 13-294/10/364 "Про порядок надання державним службовцям додаткової оплачуваної відпустки" визначено, що додаткова оплачувана відпустка, яка надається посадовим особам місцевого самоврядування, належить до щорічних відпусток, передбачених ст. 4 Закону України "Про відпустки" (далі - Закон).
Додаткова відпустка за стаж служби в органах місцевого самоврядування належить до щорічних відпусток, відповідно на неї поширюються всі норми Закону, якими регулюються порядок і умови надання щорічних відпусток, у тому числі щодо поділу на частини.
За статтею 12 Закону щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості (наприклад, на 1, 2, 3, 4, 5 календарних днів) за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менш як 14 календарних днів.
Оскільки щорічна додаткова відпустка за стаж служби в органах місцевого самоврядування є однією із частин щорічної відпустки, то за умови використання, наприклад, 14 календарних днів щорічної відпустки, яка надається посадовій особі місцевого самоврядування відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", інша частина цієї відпустки та додаткова відпустка за стаж служби в органах місцевого самоврядування може бути поділена на частини будь-якої тривалості.
Отже, відмова посадовій особі місцевого самоврядування у поділі додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби в органах місцевого самоврядування з мотивів відсутності в такої особи права на максимальну її тривалість (15 календарних днів) є неправомірною.
Нормою ст. 12 Закону передбачено можливість поділу щорічної відпустки на частини, а не обов’язок роботодавця поділити її на частини, як того бажає працівник.
Остаточне рішення щодо надання працівникові відпустки ухвалює роботодавець, з метою недопущення втрат робочого часу, беручи до уваги виробничі обставини, він може погодитися, а може й не погодитися поділити відпустку так, як того бажає працівник. Також може запропонувати свої умови поділу щорічної відпустки або не ділити її взагалі.
У разі поділу щорічної відпустки на частини невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівникові, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше від 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
Головний спеціаліст,
Олена УСЕНКО
"Праця i зарплата" N 9 (1069), 07 березня 2018 р.
Передплатний iндекс: 30214