КВАЛІФІКАЦІЙНО-ДИСЦИПЛІНАРНА КОМІСІЯ ПРОКУРОРІВ
РІШЕННЯ
24.01.2018 N 1зп-18
Про затвердження заяви Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії
прокурорів з приводу рішення Ради прокурорів України
N 54 від 12 грудня 2017 року
З метою реалізації гарантій незалежності прокурорів, визначених статтею 16 Закону України "Про прокуратуру", в тому числі щодо унеможливлення їх незаконного звільнення, керуючись статтями 73 та 77 Закону України "Про прокуратуру", пунктом 1 Розділу I, пунктом 61 Розділу III, пунктами 137 - 139 Розділу IV Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Комісія вирішила:
1. Затвердити заяву Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів з приводу рішення Ради прокурорів України N 54 від 12 грудня 2017 року "Про забезпечення гарантій прокурорів передбачених ч. 3. ст. 41 Закону України "Про прокуратуру" (додається).
2. Направити вказану заяву Раді прокурорів України, Генеральному прокурору та керівникам регіональних прокуратур.
Головуючий В. Шемчук
Члени комісії:
В. Архіпов
А. Коваленко
О. Ковальчук
С. Костенко
С. Нечепоренко
Ю. Піцик
С. Погребняк
С. Сергійчук
В. Юсип
Затверджено
Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів
24.01.2018 N 1зп-18
Заява
Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів з приводу
рішення Ради прокурорів України "Про забезпечення гарантій
прокурорів передбачених ч. 3 ст. 41 Закону України
"Про прокуратуру" від 12 грудня 2017 року N 54
Рада прокурорів України 12 грудня 2017 року прийняла рішення N 54 "Про забезпечення гарантій прокурорів передбачених ч. 3. ст. 41 Закону України "Про прокуратуру" (далі - Закон), згідно якого вирішила вважати, що визначені частиною третьою статті 41 Закону повноваження Ради прокурорів України щодо встановлення наявності підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, для звільнення прокурора з адміністративної посади стосуються усіх адміністративних посад, передбачених частиною першою статті 39 Закону.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі - Комісія) у своїй діяльності суворо дотримується визначеної для неї законом компетенції, проте, у зв'язку з тим, що Рада прокурорів України при прийнятті вищевказаного рішення явно вийшла за межі наданих їй законом повноважень, що може мати наслідком незаконне звільнення прокурорів з адміністративних посад, вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
У статті 41 Закону чітко та однозначно визначена компетенція Ради прокурорів України щодо вирішення питань про звільнення прокурорів з адміністративних посад, а саме: звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 2, 3, 6 - 8, 11 частини першої статті 39 Закону, здійснюється Генеральним прокурором за рекомендацією Ради прокурорів України з таких підстав:
1) подання заяви про дострокове припинення повноважень на адміністративній посаді за власним бажанням;
2) переведення на посаду до іншого органу прокуратури (крім адміністративної посади, передбаченої пунктами 1 - 3 частини третьою статті 39 цього Закону);
3) неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади.
Тобто, Рада прокурорів України вносить рекомендації про звільнення прокурорів не з будь-яких адміністративних посад, передбачених частиною першою статті 39 Закону, а лише з посад першого заступника Генерального прокурора, заступника Генерального прокурора, керівника регіональної прокуратури, його першого заступника та заступників, а також з посади керівника місцевої прокуратури.
Крім того, відповідно до абзацу сьомого частини першої статті 41 Закону, звільнення з адміністративної посади, передбаченої пунктами 1 - 3 частини третьої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором, а з адміністративної посади, передбаченої пунктами 4 чи 5 частини третьої статті 39 цього Закону, - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Звільнення з цих адміністративних посад здійснюється за рекомендацією Ради прокурорів України та виключно з підстав, передбачених частиною першою статті 51 цього Закону.
Викладене стосується адміністративних посад керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його заступників, керівників та заступників керівників підрозділів вказаної прокуратури.
Питання про звільнення прокурорів з інших адміністративних посад не входить до кола повноважень Ради прокурорів України.
У частині третій статті 41 Закону у системному зв'язку з частиною першої цієї ж статті визначається яким чином Рада прокурорів України встановлює наявність підстав для звільнення з адміністративних посад першого заступника Генерального прокурора, заступника Генерального прокурора, керівника регіональної прокуратури, його першого заступника та заступників, а також з посади керівника місцевої прокуратури, у разі неналежного виконання ними посадових обов'язків.
Рада прокурорів України повинна визначати вказані підстави з дотриманням передбачених статтею 47 Закону гарантій особи щодо повідомлень, отримання копій документів, які стали підставою для перевірки, участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення.
Правова природа рекомендації Ради прокурорів України про звільнення прокурора з адміністративної посади згідно пункту 3 частини першої статті 41 Закону свідчить про те, що таке рішення приймається в якості стягнення до прокурора, який допустив порушення вимог трудової дисципліни щодо належного відношення до виконання посадових обов'язків. Саме тому прокурору надаються гарантії, передбачені для прокурорів у дисциплінарному провадженні.
Висновок про те, що звільнення прокурора з адміністративної посади в порядку, передбаченому частиною третьої статі 41 Закону України "Про прокуратуру", є особливим випадком вирішення питань про дисциплінарну відповідальність прокурора за неналежне виконання ним посадових обов'язків, підтверджується також положеннями частини шостої статті 49 Закону України "Про прокуратуру".
Так, у разі якщо Комісія за результатами дисциплінарного провадження стосовно прокурора, який обіймає адміністративну посаду, встановила неналежне виконання ним посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади, Комісія у випадках, коли призначення на таку посаду відповідно до цього Закону здійснюється за рекомендацією Ради прокурорів України, ініціює перед Радою прокурорів України розгляд питання про внесення рекомендації щодо звільнення прокурора з адміністративної посади.
Законодавець передбачає участь Ради прокурорів України у звільненні з адміністративних посад тільки тих прокурорів, які призначаються на ці посади саме за рекомендацією Ради.
Крім того, Комісія неодноразово зазначала у своїй діяльності, що при вирішенні питань про дисциплінарну відповідальність прокурорів, відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, висловленої цим судом в цілій низці рішень щодо тлумачення положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (рішення у справах "Campbell and Fell v. the United Kingdom" від 28 червня 1984 року (пункт 76 мотивувальної частини), рішення у справі "Oluji v. Croatia" від 2 лютого 2009 року (пункт 37 мотивувальної частини), рішення у справі "Олександр Волков проти України" від 9 січня 2013 року (Рішення)), їй притаманні всі ознаки органу, який виконує функції суду, оскільки Комісія наділена повноваженнями щодо прийняття рішень, за якими відбувається звільнення прокурорів. Оскільки, такими ж повноваженнями наділена і Рада прокурорів України, то на її діяльність при вирішенні питань про звільнення прокурорів стаття 6 Конвенції в повній мірі розповсюджується.
Більше того, статтею 43 Закону передбачена підстава для дисциплінарної відповідальності прокурора - невиконання або неналежне виконання службових обов'язків. Службові обов'язки прокурора включають в себе його посадові обов'язки, та є більш широким поняттям порівняно з останнім. Отже, при звільненні прокурорів з адміністративних посад через неналежне виконання ними посадових обов'язків, матеріально-правові підстави для цього встановлені нормами Закону про дисциплінарну відповідальність прокурорів.
За позицією Ради прокурорів України, рішення від 12 грудня 2017 року N 54 прийнято нею відповідно до статті 16 Закону України "Про прокуратуру", згідно якої незалежність прокурора забезпечується особливим порядком його призначення та звільнення з посади (словосполучення "притягнення до дисциплінарної відповідальності", яке в цьому ж реченні Закону слідує через кому, Радою не вказано).
Рада прокурорів України вважає що гарантії, визначені в частині третій статті 41 Закону України "Про прокуратуру", є універсальними і такими, що поширюються на всіх без виключення прокурорів, які обіймають адміністративні посади в органах прокуратури, та можуть ними реалізовуватись саме через інститут неупередженого та всебічного розгляду відповідних питань органом прокурорського самоврядування.
У зв'язку з викладеним, Комісія зазначає, що відповідно до статті 16 Закону України "Про прокуратуру" незалежність прокурора забезпечується особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.
На Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів Законом у поновній мірі, як і на Раду прокурорів України, покладені обов'язки з забезпечення гарантій незалежності прокурорів. Комісія належним чином виконує свої обов'язки з гарантування незалежності прокурорів при вирішенні питань про їх притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Додаткових гарантій при вирішенні питань про звільнення прокурорів, які займають адміністративні посади, в порядку дисциплінарного провадження, окрім тих прокурорів, які зазначені в абзаці першому частини першої статті 41 Закону України "Про прокуратуру", Законом не передбачено та Комісія у своїй діяльності не потребує.
На підставі викладеного, Комісія заявляє про наступне:
1. Рада прокурорів України у рішенні "Про забезпечення гарантій прокурорів передбачених ч. 3. ст. 41 Закону України "Про прокуратуру" від 12 грудня 2017 року N 54 вийшла за межі своєї компетенції, визначеної Законом України "Про прокуратуру".
2. Питання про звільнення прокурорів з адміністративних посад через неналежне виконання ними посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади, окрім посад, визначених у абзаці першому частини першої статті 41 Закону України "Про прокуратуру", вирішуються відповідно до статей 43 - 50 вказаного Закону в межах дисциплінарного провадження Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів.
3. Звернення до Ради прокурорів України для вирішення питань про звільнення прокурорів з адміністративних посад в порушення порядку, визначеного Законом України "Про прокуратуру", розцінюватиметься Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів як неналежне виконання відповідними прокурорами службових обов'язків.