КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
24.05.2018
Справа N 826/14012/17
Про визнання протиправним
та скасування рішення N 223/2445 від 20.04.2017 року
Київський апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача - Беспалова О. О., суддів: Губської О. А., Парінова А. Б., за участю секретаря - Присяжної Д. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Громадської спілки "Асоціація власників рекламних засобів" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення 09 годин 48 хвилин, дата складання повного тексту: 29 січня 2018 року) у справі за адміністративним позовом Громадської спілки "Асоціація власників рекламних засобів" до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення N 223/2445 від 20.04.2017 року, встановив:
Громадська спілка "Асоціація власників рекламних засобів" звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 20.04.2017 року N 223/2445 "Про затвердження Правил розміщення рекламних засобів у місті Києві".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що законодавством України не передбачено прийняття органом місцевого самоврядування будь-яких правил розміщення рекламних засобів.
Також апелянт зауважує, що судом першої інстанції невірно зроблено висновок про правомочність прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення, через неправильне застосування норм матеріального права, так як процедуру прийняття даного рішення хибно було прирівняно до аналогії з процедурою прийняття Правил благоустрою територій населеного пункту. Наголошує на тому, що жодних вимог до розміщення або утримання зовнішньої реклами ЗУ "Про благоустрій населених пунктів" не містить.
Відзиву на апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду не надходило.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, Київською міською радою відповідно до законів України "Про столицю України - місто-герой Київ", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про благоустрій населених пунктів", "Про автомобільні дороги", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про рекламу" прийнято рішення N 223/2445 від 20.04.2017 "Про затвердження Правил розміщення рекламних засобів у місті Києві".
В обґрунтування апеляційної скарги позивач наголошує на тому, що прийняття оскаржуваного рішення Київською міською радою щодо встановлення правил розміщення рекламних засобів у місті Києві чинним законодавством не передбачено.
Надаючи правову оцінку повноваженням Київської міської ради, суд першої інстанції вірно встановив наявність правових підстав для винесення оскаржуваного рішення.
Колегія суддів знаходить такі висновки суду першої інстанції обґрунтованими з огляду на наступне.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Статтею 2 Закону України від 21.05.97 N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон N 280/97-ВР) встановлено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно з пунктом 44 частини першої статті 26 Закону N 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до підпункту 7 пункту "а" частини першої статті 30 Закону N 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо організації благоустрою населених пунктів.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 22 Закону України від 15.01.99 N 401-XIV "Про столицю України - місто-герой Київ" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об'єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.
Статтею 4 Європейської хартії місцевого самоврядування від 15 січня 1985 року, ратифікованої Україною 15 липня 1997 року, органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.
Разом з тим, згідно з абзацом першим частини першої статті 1 Закону України від 06.09.2005 N 2807-IV "Про благоустрій населених пунктів" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон N 2807-IV) благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Відповідно до статті 3 Закону N 2807-IV система благоустрою населених пунктів включає: 1) управління у сфері благоустрою населених пунктів; 2) визначення суб'єктів та об'єктів у сфері благоустрою населених пунктів; 3) організацію благоустрою населених пунктів; 4) стандартизацію і нормування у сфері благоустрою населених пунктів; 5) фінансове забезпечення благоустрою населених пунктів; 6) здійснення державного, самоврядного і громадського контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 7) встановлення відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів.
Пунктом 4 частини першої статті 21 Закону N 2807-IV встановлено, що елементами (частинами) об'єктів благоустрою є засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами.
Згідно з частиною першою статті 22 Закону N 2807-IV комплексним благоустроєм вважається проведення на визначеній території населеного пункту (мікрорайон, квартал, парк, бульвар, вулиця, провулок, узвіз тощо) комплексу робіт з улаштування (відновлення) покриття доріг і тротуарів, обладнання пристроями для безпеки руху, озеленення, забезпечення зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами, встановлення малих архітектурних форм, здійснення інших заходів, спрямованих на поліпшення інженерно-технічного і санітарного стану території, покращання її естетичного вигляду.
Статтею 31 Закону N 2807-IV встановлено, що стандартизація і нормування у сфері благоустрою населених пунктів здійснюються з метою формування сприятливого для життєдіяльності людини середовища, в умовах якого забезпечуються захист довкілля, санітарне та епідемічне благополуччя населення, шляхом розроблення комплексу взаємопов'язаних нормативних документів, якими визначаються взаємопогоджені вимоги до об'єктів благоустрою.
До нормативних документів із стандартизації у сфері благоустрою населених пунктів належать документи, які містять: 1) визначення основних понять і термінів; 2) характеристику систем класифікації; 3) методи, методики та способи визначення об'єктів благоустрою населених пунктів; 4) метрологічні норми і вимоги до організації робіт з благоустрою населених пунктів; 5) інші нормативи із стандартизації у цій сфері, передбачені законом (частина перша статті 32 Закону N 2807-IV).
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України від 08.09.2005 N 2862-IV "Про автомобільні дороги" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон N 2807-IV) вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.
Управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться (стаття 17 Закону 2807-IV).
Згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 21 Закону N 2862-IV встановлено, що органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: 1) стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; 3) розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об'єктів дорожнього сервісу та рекламоносіїв.
Відповідно до частини першої, другої статті 38 Закону N 2862-IV розміщення реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до вимог статті 16 Закону України "Про рекламу" та цього Закону.
Забороняється розміщення рекламоносіїв, що перешкоджають оцінці дорожньо-транспортної ситуації або мають схожість (за зовнішніми ознаками, зображенням чи звуковим ефектом) з технічними засобами організації дорожнього руху і спеціальними сигналами, а також рекламоносіїв, що створюють ефект присутності на дорозі пішоходів або транспортних засобів.
Згідно з пунктом 4 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року N 2067, на територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів.
Таким чином, Київська міська рада, приймаючи оскаржуване рішення, відповідно до правил з питань благоустрою території населеного пункту, діяла в порядку, передбаченому законом, що не дає підстав для скасування прийнятого відповідачем рішення.
Крім того, колегія суддів зауважує, що Порядок розміщення зовнішньої реклами, який повинен бути затверджений актом (розпорядженням) виконавчого органу Київської міської ради - Київською міською державною адміністрацією, про що також зазначено в пункті 4 оскаржуваного рішення, згідно якого рішення Київської міської ради від 22 вересня 2011 року N 37/6253 "Про затвердження Порядку розміщення реклами в м. Києві" застосовується в частині, що не суперечить цьому рішенню, та втрачає чинність з моменту затвердження виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва та розміщення реклами в ліфтах житлових будинків комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Відносно доводів апелянта щодо процедури розгляду та прийняття оскаржуваного рішення.
Порядок розгляду і прийняття Київською міською радою регуляторних актів регламентується Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та Регламентом Київської міської ради, затвердженим рішенням Київської міської ради від 7 липня 2016 року N 579/579.
Згідно зі статтею 31 Закону України від 11.09.2003 N 1160-IV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон N 1160-IV) сільські, селищні, міські, районні у містах, районні та обласні ради з метою реалізації покладених на них цим Законом повноважень у здійсненні державної регуляторної політики можуть створювати у своєму складі постійні комісії з питань реалізації державної регуляторної політики або можуть покладати ці повноваження на одну з існуючих постійних комісій відповідної ради (далі - відповідальна постійна комісія).
Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад з метою реалізації покладених на них цим Законом повноважень у здійсненні державної регуляторної політики створюють у своєму складі в межах граничної чисельності структурні підрозділи з питань реалізації державної регуляторної політики або покладають реалізацію цих повноважень на один з існуючих структурних підрозділів чи окремих посадових осіб відповідного виконавчого органу ради (далі - відповідальний структурний підрозділ).
Організаційне забезпечення здійснення державної регуляторної політики сільським, селищним та міським головою здійснює відповідальний структурний підрозділ виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.
Організаційні засади здійснення державної регуляторної політики у системі місцевого самоврядування у місті Києві визначаються цим Законом та Законом України "Про столицю України - місто-герой Київ".
Статтею 32 Закону N 1160-IV встановлено, що планування діяльності сільських, селищних, міських, районних у містах, районних та обласних рад з підготовки проектів регуляторних актів здійснюється в рамках підготовки та затвердження планів роботи відповідних рад у порядку, встановленому Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та регламентами відповідних рад, з урахуванням вимог частин третьої та четвертої статті 7 цього Закону.
У разі внесення на розгляд сесії ради проекту регуляторного акта без аналізу регуляторного впливу відповідальна постійна комісія приймає рішення про направлення проекту регуляторного акта на доопрацювання органу чи особі, яка внесла цей проект (частина перша статті 33 Закону N 1160-IV).
Відповідно до статті 34 Закону N 1160-IV кожен проект регуляторного акта, що внесений на розгляд до сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, подається до відповідальної постійної комісії для вивчення та надання висновків про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 цього Закону.
Відповідальна постійна комісія забезпечує підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу внесеного проекту регуляторного акта, який разом з цим проектом та підписаним аналізом регуляторного впливу подається до уповноваженого органу для підготовки у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку пропозицій щодо удосконалення проекту відповідно до принципів державної регуляторної політики (далі - пропозиції уповноваженого органу).
Порядок та строки підготовки експертних висновків щодо регуляторного впливу внесених проектів регуляторних актів встановлюються регламентами відповідних рад.
На підставі аналізу регуляторного впливу, яким супроводжувався проект регуляторного акта при його внесенні на розгляд сесії відповідної ради, а також експертного висновку щодо регуляторного впливу цього проекту та пропозицій уповноваженого органу відповідальна постійна комісія готує свої висновки про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 цього Закону. У випадках, визначених частиною другою статті 33 цього Закону, такі висновки готуються на підставі експертного висновку щодо регуляторного впливу та пропозицій уповноваженого органу.
Висновки відповідальної постійної комісії готуються на підставі аналізу регуляторного впливу, яким проект регуляторного акта супроводжувався при його внесенні, лише у разі, якщо експертний висновок щодо регуляторного впливу не був наданий відповідальній постійній комісії протягом строку, встановленого для його підготовки. Це правило не застосовується у випадках, передбачених частиною другою статті 33 цього Закону.
Висновки відповідальної постійної комісії та пропозиції уповноваженого органу передаються для вивчення до постійної комісії, до сфери відання якої належить супроводження розгляду проекту регуляторного акта у відповідній раді (далі - головна постійна комісія), за винятком випадків, коли відповідальна постійна комісія є головною постійною комісією.
При представленні на пленарному засіданні сесії ради проекту регуляторного акта голова відповідальної постійної комісії доповідає висновки цієї постійної комісії про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 цього Закону, а також пропозиції уповноваженого органу разом з рішенням постійної комісії щодо їх врахування.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону 1160-IV оприлюднення з метою одержання зауважень і пропозицій проектів регуляторних актів, прийняття яких належить до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а також сільських, селищних та міських голів, проводиться до внесення цих проектів на розгляд засідання відповідного виконавчого органу ради або до внесення їх на затвердження відповідному сільському, селищному, міському голові.
Частиною 36 Закону N 1160-IV встановлено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин:
відсутній аналіз регуляторного впливу;
проект регуляторного акта не був оприлюднений.
У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київської міської ради N 794/1798 від 22 грудня 2016 року відповідно до пункту 7 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 7 та 13 Закону України "Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності", статті 46 Регламенту Київської міської ради затверджено план діяльності Київської міської ради з підготовки проектів регуляторних актів на 2017 рік, пунктом 1 якого визначено проект рішення Київської міської ради "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 26.01.2012 N 20/7357 "Про затвердження Концепції розвитку зовнішньої реклами в м. Києві", пунктом 2 - проект рішення Київської міської ради "Про затвердження Правил розміщення рекламних засобів в місті Києві", та пунктом 3 - проект рішення Київської міської ради "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 22 вересня 2011 року N 37/6253 "Про затвердження Порядку розміщення реклами в м. Києві", відповідальний підрозділ - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Державна регуляторна служба України листом від 14 лютого 2017 року за N 872/0/20-17 надала постійній комісії з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики Київської міської ради пропозиції щодо удосконалення проекту регуляторного акта - проекту рішення Київської міської ради "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 26.01.2012 N 20/7357 "Про затвердження Концепції розвитку зовнішньої реклами в м. Києві", а саме: запропоновано доопрацювати пункт 1.5 проекту рішення та доопрацювати аналіз регуляторного впливу до проекту рішення.
28 лютого 2017 року на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики прийнято рішення (протокол N 3), яким відхилено пропозиції Державної регуляторної служби України щодо удосконалення проекту регуляторного акта "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 26 січня 2012 року N 20/7357 "Про затвердження Концепції розвитку зовнішньої реклами в місті Києві", підтримано проект рішення Київської міської ради "Про затвердження Правил розміщення рекламних засобів у місті Києві" та зобов'язано підготувати висновки постійної комісії Київської міської ради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики про відповідність проекту регуляторного акта "Про затвердження Правил розміщення рекламних засобів у місті Києві вимогам статей 4 та 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Як зазначено у витягу з протоколу N 3, Концепція розвитку зовнішньої реклами в м. Києві - є концептуальним документом, який є базовим та визначає стратегію розвитку. Правила - це нормативно-правовий акт, який конкретизує нормативні приписи загального характеру. Тобто, Концепція розвитку та правила розміщення рекламних засобів є різні за змістом та призначенням. Також існуючий порядок розміщення реклами в місті Києві поряд із розробленими правилами ускладнить застосування суб'єктами господарювання цих документів. Тому постійна комісія запропонувала розробнику привести цей проект у відповідність до принципів державної регуляторної політики, а саме: внести зміни до назви проекту рішення і викласти в такій редакції: "Про затвердження Правил розміщення рекламних засобів у місті Києві" з відповідним доопрацюванням додатків, які додаються до цього рішення: доопрацювати аналіз регуляторного впливу; порядок розміщення реклами у м. Києві затвердити розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як того вимагає чинне законодавство; визнати такими, що втратили чинність рішення Київської міської ради "Про затвердження Концепції розвитку зовнішньої реклами в м. Києві" та "Про затвердження Порядку розміщення реклами у м. Києві".
28 лютого 2017 року постійною комісією Київської міської ради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики складено висновки N 08/286-76 про відповідність проекту регуляторного акта "Про затвердження Правил розміщення рекламних засобів у місті Києві" вимогам статей 4 та 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
У висновках зазначено, що в результаті опрацювання зауважень та пропозицій прийнято рішення внести зміни до назви проекту регуляторного акта і викласти його в такій редакції "Про затвердження Правил розміщення рекламних засобів у місті Києві" з опрацьованими додатками, скасувавши при цьому чинні рішення Київської міської ради "Про затвердження Концепції розвитку зовнішньої реклами в м. Києві" та "Про затвердження Порядку розміщення реклами у м. Києві". Відповідно Аналіз регуляторного впливу на МТ-Тест до проекту регуляторного акта також доопрацьовані та повторно оприлюднені разом з проектом рішення на веб-сайті міської влади в розділі "Регуляторна діяльність" для інформування громадян. У висновках також зазначено, що постійна комісія отримала від Державної регуляторної служби України пропозиції щодо удосконалення проекту регуляторного акта. Оскільки, пропозиції уповноваженого органу стосувалися написання Аналізу регуляторного впливу до проекту рішення Київської міської ради "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 26 січня 2012 року N 20/7357 "Про затвердження Концепції розвитку зовнішньої реклами в місті Києві", то постійна комісія прийняла рішення відхилити пропозиції Державної регуляторної служби України.
На засіданні постійної комісії з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики (21 березня 2017 року) підтримано проект рішення Київської міської ради "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 26 січня 2012 року N 20/7357 "Про затвердження Концепції розвитку зовнішньої реклами в місті Києві" з урахуванням пропозицій та зауважень щодо удосконалення цього проекту регуляторного акта: назву проекту рішення викладено в редакції "Про затвердження Правил розміщення рекламних засобів у місті Києві" та викладено проект рішення з відповідними змінами.
22 березня 2017 року постійною комісією Київської міської ради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики складено висновки N 08/286-113 про відповідність проекту регуляторного акта в редакції "Про затвердження Правил розміщення рекламних засобів у місті Києві" вимогам статей 4 та 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
На засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань транспорту, зв'язку та реклами (протокол N 6) підтримано проект рішення Київської міської ради "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 26 січня 2012 року N 20/7357 "Про затвердження Концепції розвитку зовнішньої реклами в місті Києві" з урахуванням протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики N 4 від 21 березня 2017 року та з відповідними змінами до Правил розміщення рекламних засобів в місті Києві, прийнятими на засіданні.
З огляду на встановлені у суді обставини суд зазначає, що Київською міською радою фактично прийнято рішення по проекту рішення Київської міської ради "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 26 січня 2012 року N 20/7357 "Про затвердження Концепції розвитку зовнішньої реклами в місті Києві", проте із змінами, прийнятими під час розгляду проекту рішення, в тому числі в назві проекту рішення.
Разом з тим, Київською міською радою отримано висновки постійної комісії Київської міської ради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики щодо відповідності проекту рішення з відповідними змінами вимогам статей 4 та 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Виходячи з системного аналізу наведених норм права та з огляду на встановлені обставини суд приходить до висновку, що Київською міською радою прийнято рішення від 20.04.2017 N 223/2445 "Про затвердження Правил розміщення рекламних засобів у місті Києві" в межах своїх повноважень та оскаржуване рішення відповідає вимогам чинного законодавства.
Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд постановив:
Апеляційну скаргу Громадської спілки "Асоціація власників рекламних засобів" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом Громадської спілки "Асоціація власників рекламних засобів" до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення N 223/2445 від 20.04.2017 року залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені ст. ст. 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя О. А. Губська
Суддя А. Б. Парінов