КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
04.04.2018
Справа N 826/19947/16
Про визнання протиправною та скасування постанови КМ України від 08.06.2016 N 365
"Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщених осіб"
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого, судді - Собківа Я. М., суддів: Петрика І. Й., Сорочка Є. О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та скасування постанови, встановив:
Позивач ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та скасування постанови КМ України від 08.06.2016 N 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщених осіб".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Позивач ОСОБА_2 не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернулася з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2018 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Згідно ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Приймаючи рішення про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку, що має місце повторна неявка позивача у судові засідання без поважних причин, що стало підставою для застосування положень ч. 5 ст. 205, п. 4. ч. 1 ст. 240 КАС України.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2017 року прийнято до свого провадження адміністративну справу 826/19947/16 та призначено попереднє судове засідання на 20 грудня 2017 року (а. с. 43).
Повістку про виклик у попереднє судове засідання, призначене на 20.12.2017, позивач ОСОБА_2 отримала 04.11.2017 р., що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 44).
У попереднє судове засідання, призначене на 20 грудня 2017 року, позивач не прибув, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 01 лютого 2018 року (а. с. 47).
За даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 110), повістку про виклик в судове засідання, призначене на 01 лютого 2018 року, ОСОБА_2 отримала 23 грудня 2017 року.
Однак у засідання 01.02.2018 позивач не з'явився, доказів поважності причин неприбуття у судове засідання не надав, як і будь-яких повідомлень про причини свого неприбуття.
За твердженням апелянта ОСОБА_2, 23 грудня 2017 року вона не отримувала жодної поштової кореспонденції з інформацією про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 01 лютого 2018 року, а тому не мала змоги забезпечити особисту явку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 N 270 затверджено Правила надання послуг поштового зв'язку (далі - Правила), які визначають порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними.
Так, відповідно до п. 89 Правил, реєстровані поштові відправлення вручаються, кошти за поштовими переказами виплачуються одержувачам за умови пред'явлення ними паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, військового квитка для військовослужбовця строкової служби, посвідчення народного депутата України, документа, що замінює паспорт, паспорта іноземного громадянина з візою або посвідки на постійне чи тимчасове проживання на території України іноземного громадянина.
Згідно п. 99 Правил, рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
У разі коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу (п. 101 Правил).
Відповідно до п. 102 Правил, в об'єкті поштового зв'язку вручаються, зокрема, рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, не вручені адресатам під час доставки додому.
П. п. 105, 106 Правил передбачено, що для одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом одержувач повинен заповнити бланк повідомлення із зазначенням даних пред'явленого документа, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, найменування органу, який видав), дати одержання поштового відправлення, поштового переказу та розписатись. У разі одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, адресованих до запитання, на абонементну скриньку або за місцем роботи, а також коли адреса, зазначена на поштовому відправленні, поштовому переказі, не відповідає адресі місця реєстрації одержувача, крім даних про документ, що посвідчує особу, зазначається також адреса, за якою фактично проживає одержувач.
Під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.
На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто", внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" одержувач розписується та зазначає прізвище.
Так, в матеріалах справи міститься зворотнє повідомлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0105101778629 та зазначенням адресата - ОСОБА_2, в якому міститься відмітка про вручення поштового відправлення позивачу саме 23 грудня 2017 року (а. с. 110).
При цьому, за даними штрихкодового ідентифікатора 0105101778629 поштове відправлення з позначкою "Судова повістка" було вручено адресату 23 грудня 2017 року, що в свою чергу спростовує твердження апелянта про не отримання нею повістки про виклик з інформацію про судове засідання, призначене на 01 лютого 2018 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України (в редакції, яка діє з 15.12.2017 року), учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КАС України, учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
В силу ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду є повторність неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду і відсутність поважних причин такого неприбуття в судове засідання або неповідомлення ним про причини неприбуття, за умови також відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі.
Під повторністю неприбуття в судове засідання позивача необхідно розуміти послідовне неприбуття в судове засідання позивача чи його представника двічі чи більше разів. Поважність причин неприбуття оцінюється судом у кожному конкретному випадку окремо з метою визначення правових наслідків такого неприбуття. Так, поважними причинами можуть бути визнані захворювання, що перешкоджає прибуттю до суду, відрядження, несвоєчасне отримання повістки тощо за умови надання належних доказів в підтвердження наведених обставин.
Разом з тим, згідно п. 1 ч. 2 ст. 183 КАС України, одним із рішень, які може прийняти суд за результатами підготовчого засідання, є ухвала про залишення позову без розгляду.
Таким чином, оскільки позивач не з'явився у судові засідання 20 грудня 2017 року та 01 лютого 2018 року, про причини неприбуття у судові засідання завчасно суд першої інстанції не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, сукупність наведених обставин є підставою для застосування наслідків, передбачених вищенаведеними приписами ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, а саме - залишення позову без розгляду.
Водночас, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.
Так, частинами першою та другою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні від 10 липня 2017 року у справі "Гінчо проти Португалії" Європейський суд з прав людини зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 312, 313, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд постановив:
Залишити апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2018 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено - 26.04.2018 р.
Головуючий, суддя Я. М. Собків
Суддя І. Й. Петрик
Суддя Є. О. Сорочко