КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
03.07.2018
Справа N 826/15937/17
Про визнання незаконними та скасування з дня прийняття положення
абзацу 6 п. 1.3 статті 1 глави 1 та пп. 3.3 - 3.9 статті 3 глави 3 Мінімальних стандартів
та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу та додатка N 3 до них,
що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання
в сферах енергетики та комунальних послуг від 21.09.2017 N 1156
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого, судді - Федотова І. В., суддів: Літвіної Н. М. та Сорочка Є. О., за участю секретаря - Часник А. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Київгазенерджи" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Київгазенерджи" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування в частині постанови, встановила:
Дочірнє підприємство "Київгазенерджі" (далі - позивач, ДП "Київгазенерджі") звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач, НКРЕКП) про визнання незаконними та скасування з дня прийняття положення абзацу 6 п. 1.3 статті 1 глави 1 та пп. 3.3 - 3.9 статті 3 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу та додатка N 3 до них, що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг від 21.09.2017 N 1156.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2018 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. Зокрема зазначає, що Регулятор своїм підзаконним нормативно-правовим актом не мав права встановлювати обов'язок для постачальника природного газу здійснювати компенсацію у твердому грошовому виразі без встановлення факту наявності збитків або шкоди у споживача. Також вказує, що впровадження нових, невизначених в Законах України, видів відповідальності таких, як "компенсація", що фактично є штрафом, законами України НКРЕКП не дозволяється.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, відповідно до Протоколу засідання НКРЕКП, яке проводилося у формі відкритого слухання від 14.07.2017 N 63, за результатами обговорення, Комісією прийнято рішення про схвалення проекту постанови НКРЕКП "Про затвердження Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу".
19.07.2017 проект оскаржуваної постанови НКРЕКП розміщено на офіційному веб-сайті Регулятора для отримання зауважень та пропозицій від фізичних, юридичних осіб, їх об'єднань, органів місцевого самоврядування та інших заінтересованих осіб.
Зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань до проекту постанови приймалися до 22.08.2017 у письмовому та/або електронному вигляді та надійшли від ТОВ "Агенція інвестиційного менеджменту" (лист від 21.08.2017 N 81/Е) та Асоціації виробників та постачальників газового обладнання (лист від 11.08.2017 N 78), які, були оприлюднені на офіційному веб-сайті Регулятора 05.09.2017.
12.09.2017 відбулось відкрите обговорення (розгляд пропозицій та зауважень) проекту постанови, за результатами якого складено Протокол, який був оприлюднений 13.09.2017 на офіційному веб-сайті Регулятора.
Листом Антимонопольного комітету України від 15.08.2017 N 128-06/06-8807 повідомлено Регулятора про погодження проекту постанови НКРЕКП "Про затвердження Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу".
В подальшому, відповідно до законів України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та "Про ринок природного газу", Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову N 1156 від 21.09.2017 "Про затвердження Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу".
Даною Постановою НКРЕКП затверджено Мінімальні стандарти та вимоги до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, що додаються.
За змістом п. 3 Постанови НКРЕКП постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур'єр".
Позивач, не погоджуючись з правомірністю та обґрунтованістю вказаної Постанови в частині положень абзацу 6 п. 1.3 статті 1 глави 1 та пп. 3.3 - 3.9 статті 3 глави 3 "Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу" та додатка N 3 до них, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу визначені Законом України "Про ринок природного газу".
Відповідно до положень статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" Регулятором ринку природного газу є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (пункт 34).
Положеннями статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що до компетенції Регулятора на ринку природного газу належать, зокрема, встановлення мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання, зокрема щодо максимального строку здійснення робіт з приєднання або ремонту, відновлення постачання природного газу.
Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LPG, постачання природного газу.
Положеннями статті 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" встановлено, що Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом, зокрема, нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом.
Так, згідно з пунктом 20 частини першої статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор встановлює мінімальні стандарти та вимоги до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, електричної і теплової енергії, здійснює моніторинг їх дотримання.
Положеннями частини другої - четвертої статті 15 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що кожен проект рішення Регулятора, що має ознаки регуляторного акта, разом з матеріалами, що обґрунтовують необхідність прийняття такого рішення, та аналізом його впливу оприлюднюються на офіційному веб-сайті Регулятора з метою одержання зауважень і пропозицій від інших органів державної влади, фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань та інших заінтересованих осіб.
Проект рішення Регулятора разом з матеріалами, що обґрунтовують необхідність прийняття такого рішення, та аналізом його впливу оприлюднюються Регулятором не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту рішення.
Пунктом 1.2 Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.06.2017 N 866 (далі - Порядок), НКРЕКП проводить відкриті обговорення проектів рішень з питань встановлення цін (тарифів)/змін до них, схвалення/затвердження інвестиційних програм/планів розвитку/змін до них, розгляд зауважень та пропозицій до проектів рішень, що мають ознаки регуляторних актів, відкрите обговорення проекту кошторису НКРЕКП та проектів рішень з інших питань, у прозорий та недискримінаційний спосіб з метою досягнення балансу інтересів споживачів, ліцензіатів і держави, забезпечення безперешкодного доступу споживачів, замовників, ліцензіатів, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, організацій, що представляють інтереси споживачів, громадських організацій, засобів масової інформації та інших заінтересованих осіб до інформації та їх обізнаності на засадах гласності, відкритості, добровільності та свободи висловлювань.
Відповідно до положень пунктів 3.10 та 3.11 Порядку результати відкритого обговорення (розгляду зауважень та пропозицій) проекту рішення НКРЕКП оформлюються протоколом, що підлягає відкритому обговоренню.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до протоколу засідання НКРЕКП, яке проводилося у формі відкритого слухання від 14.07.2017 N 63, за результатами обговорення, Комісією було прийнято рішення про схвалення проекту постанови НКРЕКП "Про затвердження Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу".
19.07.2017 проект оскаржуваної постанови НКРЕКП розміщено на офіційному веб-сайті Регулятора для отримання зауважень та пропозицій від фізичних, юридичних осіб, їх об'єднань, органів місцевого самоврядування та інших заінтересованих осіб.
Зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань до проекту постанови приймалися до 22.08.2017 у письмовому та/або електронному вигляді та надійшли від ТОВ "Агенція інвестиційного менеджменту" (лист від 21.08.2017 N 81/Е) та Асоціації виробників та постачальників газового обладнання (лист від 11.08.2017 N 78), які оприлюднені на офіційному веб-сайті Регулятора 05.09.2017, відповідно до вимог Закону.
12.09.2017 відбулось відкрите обговорення (розгляд пропозицій та зауважень) проекту постанови, за результатами якого складено Протокол, який був оприлюднений 13.09.2017 на офіційному веб-сайті Регулятора.
Також, листом Антимонопольного комітету України від 15.08.2017 N 128-06/06-8807 повідомлено Регулятора про погодження проекту постанови НКРЕКП "Про затвердження Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу".
При цьому, зауваження і пропозиції від ДП "Київгазенерджи" до проекту постанови НКРЕКП "Про затвердження Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу" не надходили.
Отже, як вбачається з вищевикладеного, спірна постанова прийнята відповідачем в межах повноважень, у відповідності до наведених вимог законів України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про ринок природного газу", із дотриманням процедури її прийняття.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про ринок природного газу" ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб'єктів природних монополій, та за принципами, зокрема забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу та відповідальності суб'єктів ринку природного газу за порушення правил діяльності на ринку природного газу та умов договорів.
Згідно з положеннями пункту 7 частини другої статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" до основних завдань Регулятора на ринку природного газу належить, серед іншого, створення передумов для отримання споживачами економічних вигод від ефективного функціонування ринку природного газу, конкуренції на ринку природного газу та реалізація дієвих механізмів захисту їхніх прав.
Положеннями пунктів 15 та 21 частини третьої статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що до компетенції Регулятора на ринку природного газу належить, зокрема:
- спільно з іншими суб'єктами владних повноважень забезпечення ефективного застосування заходів захисту прав споживачів, у тому числі передбачених цим Законом;
- встановлення мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання, зокрема щодо максимального строку здійснення робіт з приєднання або ремонту, відновлення постачання природного газу.
Пунктом 10 частини першої статті 20 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Регулятор здійснює моніторинг функціонування ринку енергетики, який забезпечується шляхом проведення аналізу та оцінки, зокрема, дотримання вимог щодо надійності та безперебійності газопостачання, стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів.
Частиною четвертою статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що правила постачання природного газу затверджуються Регулятором після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства і є обов'язковими для виконання всіма постачальниками та споживачами.
Згідно з абзацом восьмим пункту 19 розділу II та відповідно до абзацу дванадцятого пункту 24 розділу III Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 N 2496 (далі - Правила), постачальник зобов'язаний дотримуватися мінімальних стандартів га вимог до якості обслуговування споживачів природного газу.
Положеннями підпункту 11 пункту 5 розділу II Правил визначено, що договір постачання природного газу повинен містити, зокрема, умову щодо відповідальності сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування, а також механізми компенсації і повернення, які застосовуються, якщо рівні якості послуг постачальника за договором не виконуються.
При цьому побутовий споживач має право, зокрема, на зменшення розміру плати в разі погіршення наданих постачальником послуг (абзац четвертий пункту 21 розділу III Правил).
Разом з тим, відповідно до підпунктів 10 та 11 пункту 5.1 розділу V Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 N 2500 (далі - Типовий договір), споживач має право отримувати відшкодування збитків від Постачальника, що понесені Споживачем у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням Постачальником своїх зобов'язань перед Споживачем, відповідно до чинних нормативно-правових актів та/або цього Договору, мати інші права, передбачені чинними нормативно-правовими актами та цим Договором.
Постачальник зобов'язується відшкодовувати збитки, понесені Споживачем у випадку невиконання або неналежного виконання Постачальником своїх зобов'язань за цим Договором (підпункт 10 пункту 6.2 розділу VI Типового договору).
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 4 Закону України "Про ринок природного" Регулятор має право видавати обов'язкові для виконання суб'єктами ринку природного газу (крім споживачів) рішення.
Як слідує з п. 1.1 Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу - ці Стандарти та вимоги визначають перелік мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу (далі - Стандарти та вимоги), що регулюють відносини, пов'язані з розподілом та постачанням природного газу відповідно до мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів, захистом прав споживачів та наданням оператором газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) або постачальником природного газу (далі - постачальник) компенсації за недотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів при наданні послуг розподілу та постачання природного газу споживачам або замовникам (у випадку недотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів під час приєднання до газових мереж).
При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив твердження позивача про впровадження відповідачем "нового" виду відповідальності, такого як компенсація законами України НКРЕКП не дозволяється, чим було перевищено надані останньому повноваження, оскільки позивач помилково ототожнює поняття компенсації з відповідальністю.
Як слідує з п. 1.3 Стандартів та вимог - компенсація за недотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів при наданні послуг постачання природного газу - грошова сума, що надається споживачу у разі недотримання постачальником мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів при наданні послуг постачання природного газу у розмірах, встановлених цими Стандартами та вимогами.
Додатком 3 до Постанови 1156 передбачено розмір компенсації за недотримання постачальником мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів.
Так, додатком 3 передбачено такі мінімальні стандарти та вимоги до якості обслуговування споживачів при наданні послуг постачання природного газу:
1. Надання договору постачання природного газу на вимогу побутового споживача у строк не більше 10 робочих днів з дати отримання письмового звернення побутового споживача (передбачено пунктом 2 розділу III Правил);
2. Надання повідомлення про намір змінити умови договору постачання природного газу для непобутових споживачів у строк до 30 днів до запланованого набрання чинності такими змінами (крім ціни на природний газ, якщо вона встановлюється для постачальника відповідними державними органами) (передбачено пунктом 5 розділу II Правил);
3. Надання повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність припинення/обмеження газоспоживання з певного періоду, у тому числі:
- для непобутових споживачів у строк не менше ніж за три доби (для підприємств металургійної та хімічної промисловості - не менше ніж за 5 діб) до дати такого припинення/обмеження (передбачено пунктом 14 розділу II Правил);
- для побутових споживачів у строк не менше ніж за три дні до дати припинення газопостачання (передбачено пунктом 17 розділу III Правил);
4. Усунення порушення або надання обґрунтованої відмови побутовому споживачу у випадку отримання постачальником претензії від побутового споживача про порушення постачальником умов Правил постачання природного газу та договору постачання природного газу у строк не більше 5 робочих днів (передбачено пунктом 28 розділу III Правил);
5. Розгляд акта-претензії споживача про відшкодування збитків у строк не більше 20 робочих днів з моменту отримання поштового відправлення з позначкою про вручення (передбачено для не побутових споживачів пунктом 5 розділу VI Правил, для побутових сповивачів - пунктом 8 розділу VII Правил);
6. Розгляд письмового звернення споживача до одного місяця з дня надходження звернення (для не побутових споживачів передбачено пунктом 19 розділу II Правил, для побутових - стаття 20 Закон України "Про звернення громадян").
При цьому, відповідно до пункту 13 частини першої статті 59 "Про ринок природного газу" правопорушеннями на ринку природного газу є, зокрема, порушення технічних регламентів, норм, правил і стандартів.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, наведені вище мінімальні стандарти та вимоги до якості обслуговування споживачів при наданні послуг постачання природного газу, що відображені у додатку 3 до Постанови 1156 кореспондуються із положеннями чинних нормативно-правових актів, зокрема, Правилами постачання природного газу, які є обов'язковими для виконання всіма постачальниками та споживачами.
Крім того, судова колегія зазначає, що відносини щодо надання послуг, а також їх якості передбачаються законами України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу та Договором постачання природного газу, а тому, посилання апелянта на положення Цивільного кодексу України, є необґрунтованим.
При цьому, твердження скаржника в апеляційній скарзі про неправомірне встановлення обов'язку для постачальника природного газу здійснювати компенсацію у твердому грошовому виразі без встановлення факту наявності збитків або шкоди у споживача, на переконання колегії суддів є помилковим, оскільки застосування оскаржуваних пунктів Постанови 1156 настає лише у випадку недотримання постачальником газу строків, визначених Правилами постачання природного газу, на підставі відповідної заяви споживача.
За вищевикладених обставин, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2018 року та не можуть бути підставами для його скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів постановила:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Київгазенерджи" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 329 - 331 КАС України.
Головуючий, суддя
Судді: