ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
12.09.2018 N 826/4484/16
Про визнання незаконною і нечинною
постанови Кабінету Міністрів України
від 16.12.2015 N 1180
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого, судді - Чудак О. М., суддів: Пащенка К. С., Шейко Т. І., за участю секретаря судового засідання Стринадко О. Г., представника відповідача - П. А. С., у відсутність позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позову ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання нормативно-правового акта таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, без розгляду, встановив:
21.03.2016 ОСОБА_2 (ОСОБА_2.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України (КМ України) про:
- визнання такою, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, постанову КМ України "Про внесення змін до постанови КМ України від 03.09.2008 N 777" від 16.12.2015 N 1180;
- визнання незаконною і нечинною з моменту прийняття постанову КМ України "Про внесення змін до постанови КМ України від 03.09.2008 N 777" від 16.12.2015 N 1180.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2016 у справі відкрито провадження і призначено її до судового розгляду.
На підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017 та згідно з розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, справу передано на автоматичний розподіл справ між суддями.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2017 справу прийнято до провадження і призначено підготовче засідання.
15.12.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, КАС України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 N 2147-VIII, яким внесено зміни до КАС України, шляхом його викладення в новій редакції.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Отже, розгляд даної справи після 15.12.2017 здійснено відповідно до приписів нової редакції КАС України, за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Однак в судові засідання 06.06.2018, 12.09.2018 позивач не з'являвся, причини неявки не повідомляв, представництво своє не забезпечував. При цьому про час, дату й місце їх проведення повідомлявся завчасно й належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Поштові відправлення здійснено на адресу, вказану позивачем в позовній заяві, в тому числі і з урахуванням долучених до позовної заяви копій документів.
Судом враховано, що поштова кореспонденція повернулася до суду за закінченням встановленого строку зберігання, однак будь-яких інших заяв про зміну адреси місця проживання чи окремо листування позивачем на виконання передбаченого статтею 131 КАС України обов'язку у матеріали справи не повідомлено.
Більше того, з метою недопущення порушення прав позивача, судом здійснені заходи і для повідомлення його представника за адресою, вказаною у позовній заяві. Однак і така кореспонденція повернулася до суду за закінченням строку зберігання.
За таких обставин, суд вважає, що достатньо й правильно вжиті заходи для повідомлення позивача належним чином про дату, час та місце проведення судових засідань.
Отже, визначаючись щодо розгляду справи за відсутності позивача, неповідомлення ним про причини неявки, судом враховано, що відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, а наявні у справі докази свідчать про наявність перешкод для розгляду справи у відсутність ОСОБА_2.
Так, обґрунтовуючи заявлені у позовній заяві вимоги, ОСОБА_2 вказує, що 22.02.2016 на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України була розміщена новина під заголовком "Мінекономрозвитку оголошує конкурси на посади керівників 4 великих держкомпаній", з якої ним встановлено, що Міністерство розпочинає конкурсний відбір на посади керівників Публічного акціонерного товариства "Центренерго", Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" та Державного підприємства "Укренерго". Відповідно подано документи для участі у конкурсному відборі на посаду керівника Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт".
Проведення конкурсного відбору має здійснюватися відповідно до вимог Закону України "Про управління об'єктами державної власності", а також постанови КМ України "Про проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки" від 03.09.2008 N 777.
В той же час оскаржуваною у даній справі постановою КМ України внесено зміни до порядку проведення конкурсного відбору, які суперечать вимогам чинного профільного закону, внаслідок чого такі зміни підзаконного акта є протиправними.
Відповідно до частини другої статті 171 КАС України (в редакції станом на час виникнення даних відносин) право оскаржити нормативно-правовий акт гарантувалося особам, щодо яких його застосовано, а також особам, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Відповідно до частини другої статті 264 КАС України (в редакції після 15.12.2017) право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Отже, з метою повного та всебічного розгляду даної справи, в тому числі і з урахуванням частини четвертої статті 77 КАС України, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2018 витребувано у позивача власне письмове підтвердження того, що у провадженні інших судів України або органів, які у межах своєї компетенції вирішують спори, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав та не має рішень інших судів та органів з такого спору, а також оригінал або належним чином засвідчену копію заяви від 14.03.2016 про допущення до участі у конкурсному відборі на посаду директора Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт".
Вимоги ухвали суду позивачем не виконані.
Крім того, судом враховано наявне у матеріалах справи клопотання представника позивача від 01.11.2016 про розгляд справи у їх відсутність. Однак, визначаючись щодо його врахування, суд встановив, що строк дії виданої ОСОБА_2 на представництво своїх інтересів ОСОБА_3 довіреності від 17.03.2016 закінчився 17.03.2017.
При цьому вказаним представником підписана і позовна заява ОСОБА_2 Доказів щодо продовження повноважень ОСОБА_3 чи забезпечення іншого представництва позивачем не надано.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 N 3674-VI сплачена сума судового збору не повертається особі, яка його сплатила у разі залишення заяви або скарги без розгляду, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності.
На підставі викладеного, керуючись статтями 240, 248, 256 КАС України, ухвалив:
Клопотання представника відповідача задовольнити.
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання нормативно-правового акта таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 - 297 цього ж Кодексу.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Головуючий, суддя
О. М. Чудак
Суддя
К. С. Пащенко
Суддя
Т. І. Шейко