ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
12.09.2018 N 826/12216/16
Про визнання нечинним Порядку
пільгового реабілітаційного, санаторно-курортного лікування,
оздоровлення та відпочинку в медичних реабілітаційних центрах, санаторіях,
будинках відпочинку, пансіонатах та оздоровчих
закладах Міністерства внутрішніх справ України
поліцейських, деяких інших категорій осіб та членів їх сімей
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого, судді - Катющенко В. П., суддів: Кармазіна О. А. та Скочок Т. О., при секретарі судового засідання - Скидан С. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: Міністерство юстиції України, про визнання нечинним абзацу підпункту 2 пункту 3 Порядку пільгового реабілітаційного, санаторно-курортного лікування, оздоровлення та відпочинку в медичних реабілітаційних центрах, санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах та оздоровчих закладах Міністерства внутрішніх справ України поліцейських, деяких інших категорій осіб та членів їх сімей, затвердженого наказом від 14.12.2015 N 1568, за участю: від позивача - не з'явився; від відповідача - Щ. А. М.; від третьої особи - Д. А. О., встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати нечинним та незаконним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, абзацу першому пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 N 901-VIII та частині п'ятій статті 95 Закону України "Про Національну поліцію" абзац підпункту 2 пункту 3 Порядку пільгового реабілітаційного, санаторно-курортного лікування, оздоровлення та відпочинку в медичних реабілітаційних центрах, санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах та оздоровчих закладах Міністерства внутрішніх справ України поліцейських, деяких інших категорій осіб та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.12.2015 N 1568, яким встановлено, що: "Порядок визначає організацію пільгового санаторно-курортного лікування, оздоровлення та відпочинку громадян України з числа колишніх громадян України з числа колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, що звільнені із служби за станом здоров'я, за віком, у зв'язку із скороченням штату та отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та членів їхніх сімей (дружина (чоловік), діти до 18 років, а в разі їх навчання у вищих навчальних закладах - до 23 років) в частині "та отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції від 14.12.2015.
Ухвалою суду від 12.08.2016 відкрито провадження в адміністративній справі N 826/12216/16 та призначено попереднє судове засідання.
Відповідно до ухвали суду від 24.11.2016 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
01.08.2017 представником відповідача Щ. А. М. подано до суду клопотання, у якому останній просить суд вирішити питання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Міністерство юстиції України.
Ухвалою суду від 01.12.2017 адміністративну справу N 826/12216/16 прийнято до провадження судді Катющенка В. П. та призначено справу до судового розгляду на 07.02.2018.
30.03.2018 представником відповідача Щ. А. М. подано до суду відзив на позовну заяву, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 16.05.2018, задоволено клопотання представника відповідача та залучено Міністерство юстиції України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
У зв'язку з залученням третьої особи та витребуванням у відповідача копії оскаржуваного наказу, розгляд справи було відкладено на 04.07.2018.
Позивач у судове засідання 04.07.2018 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Враховуючи неприбуття позивача у судове засідання 04.07.2018, розгляд справи було відкладено на 12.09.2018.
У судове засідання 12.09.2018 позивач повторно не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Так, судова повістка, надіслана на адресу позивача, вручена матері позивача ще 16.07.2018.
Відповідно до частини четвертої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено також у разі одержання її під розписку будь-яким повнолітнім членом сім'ї адресата, який проживає разом з ним. Особа, яка одержала повістку, зобов'язана негайно повідомити про неї адресата.
Представник відповідача та представник третьої особи у судовому засіданні 12.09.2018 просили суд застосувати наслідки повторної неявки позивача у судове засідання та залишити позов без розгляду.
У судовому засіданні 12.09.2018 на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Вислухавши думку представників відповідача та третьої особи, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини другої статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Частиною п'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
У даному випадку позивач двічі підряд не з'явився у судові засідання, при цьому - без подання доказів поважності неприбуття, без повідомлення про наявність поважних причин неприбуття у судові засідання, тобто, без поважних причин, та оскільки заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, сукупність наведених обставин є підставою для застосування наслідків, передбачених вищенаведеними приписами частини п'ятої статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - залишення позову без розгляду.
При цьому суд вважає, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи з огляду на наступне.
Положеннями частини третьої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
Так, позивач оскаржує абзац підпункту 2 пункту 3 Порядку пільгового реабілітаційного, санаторно-курортного лікування, оздоровлення та відпочинку в медичних реабілітаційних центрах, санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах та оздоровчих закладах Міністерства внутрішніх справ України поліцейських, деяких інших категорій осіб та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.12.2015 N 1568, яким встановлено, що: "Порядок визначає організацію пільгового санаторно-курортного лікування, оздоровлення та відпочинку громадян України з числа колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, що звільнені із служби за станом здоров'я, за віком, у зв'язку із скороченням штату та отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та членів їхніх сімей (дружина (чоловік), діти до 18 років, а в разі їх навчання у вищих навчальних закладах - до 23 років)".
Разом з тим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.05.2016 N 395 внесено зміни до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 14.12.2015 N 1568 та підпункту 2 пункту 3 Порядку пільгового реабілітаційного, санаторно-курортного лікування, оздоровлення та відпочинку в медичних реабілітаційних центрах, санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах та оздоровчих закладах Міністерства внутрішніх справ України поліцейських, деяких інших категорій осіб та членів їх сімей викладено у новій редакції.
Вказаний наказ набрав чинності з 21.06.2016.
Таким чином, позивачем у даному позові оскаржується нормативно-правовий акт в частині, яка вже не діє та не діяла й станом на час звернення до суду - 05.08.2016.
У даному випадку неявка позивача у судові засідання та не подання ним уточненого позову перешкоджає розгляду справи, оскільки у суду відсутня можливість з'ясування предмету позову.
Відтак, виходячи з наведених вище норм законодавства, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240, ст. ст. 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Відповідно до ч. 3 ст. 240 КАС України ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена у порядку, передбаченому ст. 295 - 297 КАС України з урахуванням пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону N 2147-VIII.
Головуючий, суддя
В. П. Катющенко
Судді:
О. А. Кармазін
Т. О. Скочок