КВАЛІФІКАЦІЙНО-ДИСЦИПЛІНАРНА КОМІСІЯ ПРОКУРОРІВ
РІШЕННЯ
18.09.2018 N 226дк-18
Про внесення змін до Положення про порядок складання
кандидатами на посаду прокурора кваліфікаційного іспиту та
методику його оцінювання, затвердженого рішенням
Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів
від 02 серпня 2017 року N 22зп-17
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів у складі головуючого - Грушковського В. Ю., членів Комісії - Архіпова В. І., Коваленка А. А., Костенка С. К., Ковальчука О. М., Нечепоренка С. О., Піцика Ю. М., Сергійчука С. О., Шемчука В. В. та Юсипа В. В. розглянувши питання внесення змін до Положення про порядок складання кандидатами на посаду прокурора кваліфікаційного іспиту та методику його оцінювання, Комісія встановила:
Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 02.08.2017 N 22зп-17 затверджено Положення про порядок складання кандидатами на посаду прокурора кваліфікаційного іспиту та методику його оцінювання (далі - Положення).
З метою перевірки рівня теоретичних знань у галузі права, європейських стандартів у галузі захисту прав людини, володіння державною мовою, аналітичних здібностей кандидатів та практичних навичок, а також удосконалення порядку складання кандидатами на посаду прокурора кваліфікаційного іспиту та з урахуванням досвіду проведення першого добору кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури виникла необхідність внести зміни до Положення.
На підставі викладеного, керуючись вимогами частин 1, 6 статті 31 Закону України "Про прокуратуру", пунктами 61, 63 розділу III та пунктами 74, 82 розділу IV Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Комісія вирішила:
1. Викласти Положення про порядок складання кандидатами на посаду прокурора кваліфікаційного іспиту та методику його оцінювання, затвердженого рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 02.08.2017 N 22зп-17, в новій редакції (додається).
2. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів набуває чинності з моменту оприлюднення на офіційному сайті.
Головуючий В. Грушковський
Члени комісії: В. Архіпов
А. Коваленко
С. Костенко
О. Ковальчук
С. Нечепоренко
Ю. Піцик
С. Сергійчук
В. Шемчук
В. Юсип
Затверджено
Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів
18.09.2018 N 226дк-18
Положення
про порядок складання кандидатами на посаду прокурора
кваліфікаційного іспиту та методику його оцінювання
Це Положення розроблене відповідно до частини шостої статті 31 Закону України "Про прокуратуру" (далі - Закон) і визначає організаційні засади проведення кваліфікаційного іспиту (далі - іспит), а також регулює порядок оцінювання та встановлення результатів іспиту.
I. Загальні положення
1. Іспит складається з анонімного тестування (далі - тестування) та практичного завдання.
Тестування включає в себе тести для перевірки рівнів:
- теоретичних знань у галузі права, європейських стандартів у галузі захисту прав людини та володіння державною мовою;
- аналітичних здібностей.
Виконання практичного завдання полягає у розв'язанні модельних завдань практичного характеру.
2. Іспит проходять кандидати на посаду прокурора, які допущені рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів (далі - Комісія) до його складання відповідно до статей 29 - 31 Закону.
3. Повноважними суб'єктами з питань забезпечення організаційної підготовки до проведення іспиту та виконання функцій адміністративно-розпорядчого та іншого характеру (далі - уповноважені представники) є члени Комісії. Уповноваженими представниками також є працівники Національної академії прокуратури України (далі - Академія), визначені ректором Академії й погоджені з Комісією, та визначені Комісією працівники секретаріату Комісії.
4. Метою проведення іспиту є перевірка рівня теоретичних знань у галузі права, європейських стандартів у галузі захисту прав людини, володіння державною мовою, аналітичних здібностей і практичних навичок кандидатів.
5. Завданням іспиту є виявлення осіб з достатнім для кандидата на посаду прокурора рівнем знань, здібностей та практичних навичок, визначених рішенням Комісії у профілі посади прокурора місцевої прокуратури.
6. Процедура іспиту включає в себе наступні етапи:
- складання та визначення результатів тесту для перевірки рівнів теоретичних знань у галузі права, європейських стандартів у галузі захисту прав людини та володіння державною мовою;
- складання та визначення результатів тесту для перевірки рівня аналітичних здібностей;
- складання та визначення результатів практичного завдання для перевірки рівня практичних навичок.
7. Складання іспиту фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису, в тому числі у режимі реального часу за наявності технічної можливості.
8. Уповноважені представники несуть відповідальність за розголошення конфіденційної та службової інформації, пов'язаної із проведенням іспиту, згідно з чинним законодавством України.
II. Організаційна підготовка до складення іспиту
1. Організаційна підготовка до проходження тесту для перевірки рівня теоретичних знань у галузі права, європейських стандартів у галузі захисту прав людини, володіння державною мовою включає такі стадії:
- розробка і затвердження програм тестів;
- розробка і затвердження тестових запитань;
- внесення тестових запитань до спеціального програмного комплексу із тестової бази.
Складення тесту для перевірки рівня загальних теоретичних знань у галузі права, європейських стандартів у галузі захисту прав людини та володіння державною мовою здійснюється із використанням спеціального програмного комплексу.
Тест для перевірки рівня аналітичних здібностей проводиться відповідно до методики, затвердженої рішенням Комісії.
2. Організаційна підготовка до виконання практичного завдання для перевірки рівня практичних навичок кандидатів включає такі стадії:
- розробка і затвердження програми практичних завдань;
- розробка і затвердження модельних завдань практичного характеру;
- внесення модельних завдань практичного характеру до спеціального програмного комплексу.
3. Тестування полягає у виконанні кандидатом тестового завдання, яке складається із переліку тестових запитань з варіантами відповідей на них.
4. Виконання практичного завдання полягає у розв'язанні модельних завдань практичного характеру, визначених у Програмі практичних завдань, яка затверджується Комісією.
5. Програми тестів та практичних завдань розробляються Академією та затверджуються Комісією з метою визначення тематики розділів і дисциплін, на основі яких здійснюватиметься розробка тестових запитань, за виключенням тестів для перевірки рівня аналітичних здібностей.
6. Відповідні програми тестування та практичних завдань оприлюднюється на офіційному веб-сайті Комісії.
7. Тестові запитання та модельні завдання практичного характеру розробляються Академією або за дорученням Комісії іншими фахівцями з дотриманням умов конфіденційності.
8. Вимоги до форми тестового запитання:
- формується державною мовою;
- складається із основи (тексту запитання), ключа (тексту правильного варіанта відповіді на запитання) і трьох дистракторів (текстів неправильних варіантів відповідей на запитання);
- має відповідати програмі тестування;
- має відповідати когнітивному рівню, визначеному в програмі для відповідного розділу дисципліни.
9. Вимоги до розробки модельних завдань практичного характеру:
- формується державною мовою;
- містить набір конкретних вихідних даних, на основі яких кандидат повинен підготувати проект розгорнутої відповіді на запитання з дотриманням вимог, встановлених чинним законодавством та правил правопису;
- має відповідати програмі практичних завдань.
10. У рамках систематичної розробки відповідних тестових запитань Академія:
- згідно із визначеним розділом і дисципліною програми залучає фахівців з відповідним досвідом роботи (науковці або прокурорсько-слідчі працівники);
- здійснює апробацію тестових запитань під час спеціальної підготовки слухачів та заходів з підвищення кваліфікації прокурорів тощо;
- забезпечує рецензування тестових запитань за результатами апробації;
- передає до Комісії тестові запитання відповідно до визначених Комісією вимог до форми.
11. Сукупність запитань для тестування складає відповідну базу, яка затверджується Комісією та завантажується до програмного комплексу.
12. Перелік тестових запитань за відповідним рішенням Комісії публікується на її офіційному веб-сайті.
13. З метою формування конкретного завдання для тесту, який складатимуть кандидати, за допомогою спеціального програмного комплексу із тестової бази за принципом випадковості відбирається 100 тестових запитань для перевірки рівнів теоретичних знань у галузі права, європейських стандартів у галузі захисту прав людини та володіння державною мовою.
Організація розробки програмного комплексу для формування тестового завдання забезпечується Комісією.
14. Практичні завдання затверджуються рішенням Комісії. Варіанти практичних завдань генеруються випадковим чином у програмному комплексі.
III. Порядок складення іспиту
1. Комісія повідомляє кандидатів на посаду прокурора, допущених до кваліфікаційного іспиту, про дату, час і місце його проведення не пізніше ніж за сім днів до визначеної дати.
2. Особа, допущена до іспиту, повинна своєчасно з'явитися в день, час і місце, визначені Комісією для складення відповідних тестів та виконання практичного завдання, і мати при собі документ, що посвідчує її особу та підтверджують громадянство України, відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", для подальшого проходження процедури реєстрації.
Особа, яка під час реєстрації не пред'явила документа, визначеного в абзаці першому цього пункту, до складення тестування та виконання практичного завдання не допускається.
3. Під час реєстрації уповноважені представники перевіряють відповідність особи, яка з'явилася для складення тестування, документу, що посвідчує її особу.
Перед початком тестування та виконання практичного завдання уповноважені представники фіксують явку кандидатів відповідно до списку осіб, допущених до складання іспиту.
4. Для складення тестування та виконання практичного завдання його учасник забезпечується логіном та паролем. При цьому наданий логін вноситься уповноваженим представником до відповідної відомості.
5. Якщо особа запізнилася на тестування та виконання практичного завдання, вона має право пройти реєстрацію та складати тестування та виконання практичного завдання в межах відведеного для цього часу. Додатковий час у такому випадку не надається.
6. Повторне тестування та виконання практичного завдання не допускається, крім випадків технічних збоїв, що унеможливлює встановлення відповідного результату.
У випадку виникнення технічних збоїв складається акт, який підписується кандидатом, уповноваженою особою та членом Комісії.
Кандидати, які допущені до складання тестування та виконання практичного завдання повторно, складають його на загальних засадах, визначених цим Положенням.
7. Перед початком тестування та виконання практичного завдання уповноважені представники ознайомлюють кандидатів із тривалістю та правилами складення іспиту.
8. Тривалість складення тесту для перевірки рівня загальних теоретичних знань у сфері права, європейських стандартів у галузі захисту прав людини та володіння державною мовою - 100 хвилин.
Тривалість тесту для перевірки рівня аналітичних здібностей визначається методикою його проведення, затвердженою рішенням Комісії.
Після закінчення часу, відведеного на проходження тестування, комп'ютер автоматично припиняє тестування і видає результат.
Кожен кандидат після проходження тестування ознайомлюється з кількістю набраних ним балів. Результат фіксується у відомості про результати тестування та засвідчується підписами кандидата.
11. Кандидат має право закінчити тестування достроково.
12. Практичне завдання виконується протягом 120 хвилин. Кандидат має право закінчити виконання практичного завдання достроково. Практичне завдання виконується за допомогою спеціального програмного комплексу.
Кожен кандидат вирішує три модельні завдання практичного характеру.
Після закінчення часу, відведеного на виконання практичного завдання, комп'ютер автоматично припиняє можливість розв'язання модельних завдань практичного характеру.
13. Правила складення іспиту:
1) кандидат має право на:
- належні та безпечні умови складення тестів та виконання практичного завдання;
- ввічливе та неупереджене ставлення до себе;
- ознайомитися з результатами іспиту;
- користування наданим Комісією доступом до електронної бази нормативно-правових актів під час виконання практичного завдання.
2) кандидату під час тестування забороняється:
- порушувати дисципліну та загальноприйняті правила поведінки;
- складати тестування та виконувати практичне завдання до та після оголошень про їх початок та закінчення відповідно;
- залишати місце складення тестування та виконання практичного завдання без дозволу та супроводу уповноважених представників;
- використовувати будь-які джерела інформації на паперових або електронних носіях;
- користуватися фото-, аудіо-, відео- та іншими засобами для запису, відтворення та приймання-передавання інформації, зокрема мобільними телефонами, електронними книжками тощо;
- мати на столі будь-які речі, окрім води, ліків та документа, який посвідчує його особу;
- спілкуватися з іншими кандидатами, зокрема отримувати від них чи передавати їм інформацію, складати тестування та виконувати практичне завдання замість них;
- проносити до приміщення небезпечні предмети та речовини, що можуть створити загрозу життю та здоров'ю інших осіб, які перебувають у місці проведення іспиту, а також предмети, які можуть заважати проведенню іспиту.
14. Контроль за дотриманням порядку складення іспиту здійснюється уповноваженими представниками.
15. Кандидат протягом усього часу, відведеного для кожного із етапів іспиту, має право відмовитися його складати, в тому числі й без пояснення причин.
У разі відмови кандидата від проходження тестування або виконання практичного завдання, уповноважені представники складають акт про відмову кандидата від складання іспиту.
16. Уповноважені представники, які спостерігають за процесом тестування чи виконання практичного завдання й виявили допущене кандидатом порушення порядку складання іспиту, встановленого цим Положенням, фіксують вказаний факт шляхом складання акта.
17. Забезпечення безпосереднього контролю за проведенням іспиту і дотриманням порядку в місці (місцях) проведення іспиту здійснюється Комісією.
IV. Методика оцінювання результатів іспиту
1. Результати іспиту встановлюються шляхом визначення оцінок показників:
1) рівень загальних теоретичних знань у галузі права, європейських стандартів у галузі захисту прав людини та володіння державною мовою;
2) рівень аналітичних здібностей;
3) рівень володіння практичними навичками.
2. Методом визначення результатів іспиту є тестування та практичне завдання.
3. Засобами визначення результатів іспиту є:
1) тест для перевірки рівня загальних теоретичних знань у галузі права, європейських стандартів у галузі захисту прав людини та володіння державною мовою;
2) тест для перевірки рівня аналітичних здібностей;
3) виконання практичного завдання.
4. Оцінювання показників іспиту:
1) рівень загальних теоретичних знань у галузі права, європейських стандартів у галузі захисту прав людини та володіння державною мовою - 75 балів;
2) рівень аналітичних здібностей - 50 балів;
3) рівень володіння практичними навичками - 75 балів.
5. Оцінка рівнів загальних теоретичних знань у галузі права, європейських стандартів у галузі захисту прав людини, володіння державною мовою та аналітичних здібностей визначається відповідно до кількості набраних кандидатом тестових балів.
6. Оцінювання виконаного кандидатами практичного завдання здійснюється шляхом сумування результатів оцінювання вирішення кандидатами модельних завдань практичного характеру. Найвищий бал за вирішення кожного модельного завдання практичного характеру - 25, найнижчий - 0.
Показник успішності вирішення кожного модельного завдання практичного характеру визначається Комісією відповідно до таких критеріїв:
- законність, обґрунтованість і вмотивованість вирішення практичного завдання відповідно до вимог чинного законодавства;
- аналітичні здібності, що передбачають, зокрема, використання засобів юридичної аргументації, відповідних способів (методів) тлумачення права;
- належне використання практики Європейського суду з прав людини;
- володіння державною мовою, що полягає, зокрема, у дотриманні правил правопису та стилістики документа.
За наслідками оцінювання вирішення кандидатом кожного модельного завдання практичного характеру бали підсумовуються.
Загальна сума балів, визначених та проставлених за вирішення кожного з трьох модельних завдань практичного характеру, є результатом оцінювання виконання практичного завдання кандидата в цілому.
7. Для кожного члена Комісії виготовляються контрольні копії результатів виконання практичного завдання перед їх направленням для перевірки.
8. Визначення результатів іспиту полягає в оцінюванні членами Комісії та/або уповноваженими Комісією фахівцями на умовах конфіденційності виконання практичного завдання, затвердженні Комісією загальної кількості балів, отриманих ним за результатами оцінювання тестування і виконання практичного завдання.
9. Тестовий бал встановлюється для тесту для перевірки рівня теоретичних знань у галузі права, європейських стандартів у галузі захисту прав людини, володіння державною мовою окремо шляхом додавання наданих кандидатом правильних відповідей на запитання тесту.
Методика обрахунку тестового бала щодо тесту для перевірки рівня теоретичних знань у галузі права, європейських стандартів у галузі захисту прав людини, володіння державною мовою:
1) правильна відповідь на одне тестове запитання - 0,75 бала;
2) неправильна відповідь на одне тестове запитання - 0 балів;
3) ненадання відповіді на одне тестове запитання - 0 балів.
Встановлення тестового балу та методика його обрахунку щодо тесту для перевірки рівня аналітичних здібностей проводиться відповідно до методики, визначеної у пункті 1 Розділу II цього Положення.
10. Максимально можливий бал іспиту - 200.
11. Комісія затверджує результати іспиту своїм рішенням.
12. Результати іспиту формуються Комісією у вигляді списку кандидатів та кількості набраних ними балів за результатами складання іспиту.
13. Кількість набраних кандидатом балів за результатами складання іспиту - це загальна сума нарахованих йому балів складання тестування та оцінювання виконання практичного завдання.
14. За результатами іспиту Комісія шляхом прийняття відповідного рішення визначає рейтинг кандидатів.
V. Визначення результатів іспиту
1. Визначення результатів іспиту здійснюється на підставі результатів складених тестів та виконання практичного завдання.
2. Результати тестів визначаються в автоматичному режимі за допомогою комп'ютерної техніки у присутності їх учасників.
3. Перевірка результатів виконання практичного завдання здійснюється членами Комісії та/або фахівцями, визначеними Комісією.
4. Після отримання результатів усіх складених у межах іспиту тестів та практичного завдання Комісія визначає прохідний бал та його результати.
5. Прохідний бал іспиту визначається з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад та не може бути нижчим 60 % максимально можливого балу.
6. За результатами іспиту Комісія затверджує рейтинг кандидатів та ухвалює рішення про допуск осіб до наступного етапу добору.
7. Інформація про результати кваліфікаційного іспиту та місце кандидата на посаду прокурора в рейтингу є загальнодоступною і розміщується на офіційному веб-сайті Комісії.
VI. Зберігання результатів іспиту
1. Матеріали іспиту зберігаються у Комісії.
2. Кандидат, який брав участь у складанні іспиту, має право звернутися до Комісії із письмовою заявою про ознайомлення його з особистими матеріалами іспиту протягом двох днів після його складання.
3. Протягом двох днів після ознайомлення з особистими матеріалами іспиту до Комісії може буде подана заява про оскарження результатів іспиту, за результатами розгляду якої Комісією приймається вмотивоване рішення про її задоволення або відмову у її задоволенні.
4. Результати кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років.
5. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складання такого іспиту повторно не раніше ніж через рік.