Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЯ
від 24 травня 1993 р.
( Інформацію відмінено згідно зі спільним наказом
Мінохорони навколишнього природного середовища
та ядерної безпеки України та
Державної податкової адміністрації України
N 169/379 від 19.07.99 )
Методика
визначення розмірів плати і стягнення платежів
за забруднення навколишнього природного
середовища України
1. Основні положення
1.1. Дана методика розроблена відповідно до Законів України "Про підприємництво", "Про підприємства в Українській РСР", "Про внесення змін до Закону Української РСР "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", "Про систему оподаткування", "Про представника Президента України", "Про охорону навколишнього природного середовища", Указу Президента України "Про внесення змін і доповнень до Положення про місцеву державну адміністрацію" на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 13 січня 1992 р. N 18 "Про затвердження Порядку визначення плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища та Положення про республіканський позабюджетний фонд охорони навколишнього природного середовища" і від 7 липня 1992 р. N 373 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 січня 1992 р. N 18".
1.2. Методика визначає порядок встановлення розмірів платежів за забруднення навколишнього природного середовища на основі базових нормативів плати та регулюючих розміри платежів коефіцієнтів, а також порядок стягнення з підприємств, установ і організацій платежів за забруднення навколишнього природного середовища.
1.3. Визначений методикою порядок встановлення розмірів і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища поширюється на всі підприємства, установи, організації, іноземні юридичні та фізичні особи* /* Надалі іменуються підприємства/, що здійснюють на території України будь-які види діяльності, в результаті яких завдається шкода навколишньому природному середовищу.
1.4. Встановлені згідно з даною методикою платежі за забруднення навколишнього природного середовища перераховуються підприємствами у безспірному порядку.
Стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища не звільняє підприємства від відшкодування збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства.
1.5. За даною методикою визначаються розміри платежів за:
викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;
скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти, в тому числі скиди, що провадяться підприємствами через систему комунальної каналізації*;
_____________
* Розміри платежів за скиди промислових та інших стічних вод через комунальні та відомчі системи каналізації визначаються відповідно до наказу голови Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 30.12.92 N 80 "Про стягнення платежів за забруднення водойм підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства та Правила приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України".
розміщення відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного та іншого виробництва у навколишньому природному середовищі.
1.6. Розміри платежів за забруднення навколишнього природного середовища встановлюються урядом Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями на підставі лімітів та фактично обсягів викидів і скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, а також базових нормативів плати за них і відповідних регулюючих коефіцієнтів.
Розміри платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами встановлюються урядом Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими держадміністраціями на підставі фактичної кількості використаного пального, а також базових нормативів плати за них і відповідних регулюючих коефіцієнтів.
1.7. Базові нормативи плати за одну тону викидів і скидів забруднюючих речовин, розміщених відходів у межах затверджених лімітів встановлюються по кожному інгридієнту або його середньодобовій граничне допустимій концентрації чи класу небезпечності речовин залежно від величини економічних збитків, завданих народному господарству забрудненням навколишнього природного середовища.
1.8. Розміри плати за забруднення навколишнього природного середовища в межах установлених лімітів коригуються по регіонах України шляхом застосування коефіцієнтів, що враховують територіальні екологічні особливості, та коефіцієнти індексації базових норматиів плати. Розмір коефіцієнту індексації встановлюється Мінприроди України за погодженням з Мінекономіки України та Мінфіном України.
1.9. Ліміти викидів та скидів забруднюючих речовин визначаються для підприємств з урахуванням гранично допустимих обсягів викидів та скидів по кожному інгридієнту і доводяться до них як тимчасово погоджені величини викидів або скидів забруднюючих речовин по кожному інгридієнту в тонах на рік.
Ліміти розміщення підходів у навколишньому природному середовищі визначаються для підприємств як фізичний обсяг відходів по класах їх токсичності згідно з дозволами на розміщення, що видаються в установленому порядку і доводяться в тонах на рік. Гранично допустимі і тимчасово погоджені викиди та скиди визначаються у встановленому порядку.
1.10. За понадлімітні викиди й скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів устанавлюється підвищений розмір плати на підставі базового нормативу плати, коефіцієнту індексації, коефіцієнтів, що враховують територіальні екологічні особливості, і коефіцієнтів кратності плати за понадлімітні викиди й скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів.
1.11. У разі відсутності на підприємстві затверджених у встановленому порядку лімітів викидів і скидів забруднюючих речовин і розміщення підходів нормативи плати за викиди й скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів установлюються як за понадлімітні.
1.12. Платежі підприємств за викиди й скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів у межах установлених лімітів (тимчасово погоджених величин) відносяться на витрати виробництва, а за понадлімітне провадяться за рахунок доходу, що залишається у розпорядженні підприємства.
1.13. Розрахунки платежів, що підлягають стягненню за забруднення навколищнього природного середовища, подаються платниками до державних управлінь охорони навколишнього природного середовища Мінприроди України по Республіці Крим, областях, містах Києву та Севастополю за формами згідно з додатками 1 і 2 для погодження.
Погоджені держуправліннями Мінприроди України розрахунки платежів, що підлягають стягненню за забруднення навколишнього природного середовища, направляються уряду Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській Міським державним адміністраціям для остаточного розгляду і затвердження. Після затвердження розміри платежів доводяться до платників і обов'язкові до сплати.
Розрахунки авансових щоквартальних платежів на рік подаються платниками державним управлінням охорони навколишнього природного середовища Мінприроди України по Республіці Крим, областях, містах Києву та Севастополю на погодження до 1 березня поточного рику. Остаточні розрахунки розмірів платежів за звітний рік подаються підприємствами на погодження протягом тижня з дня подання ними річного звіту про кількість викидів і скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів у навколишньому природному середовищі за формами державної статистичної звітності. Підприємства, що не складають таких звітів, подають остаточні розрахунки у вказаний термін за довідками про фактичну кількість викидів і скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів, які подаються державним управлінням охорони навколишнього природного середовища Мінприроди України по Республіці Крим, областях, містах Києву і Севастополю та уряду Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським держадміністраціям.
1.14. Індексування розмірів платежів за забруднення навколишнього природного середовища проводиться підприємством при сплаті авансових щоквартальних та остаточних річних платежів відповідно до доведених Мінприроди України коефіцієнтів індексації.
1.15. У разі несвоєчасного перерахування авансових та остаточних платежів за забруднення навколишнього природного середовища невнесена сума (недоїмка) стягується з нарахуванням пені з суми недоїмки за кожний день прострочення, включаючи день сплати, згідно порядку, встановленому Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів".
1.16. Контроль за сплатою підприємствами, установами і організаціями платежів за забрудненням навколишнього природного середовища здійснюють місцеві державні адміністрації, державні податкові органи, Ради народних депутатів і їх виконавчі органи та органи Міністерства навколишнього природного середовища України.
2. Визначення розмірів платежів за викиди в
атмосферу забруднюючих речовин
стаціонарними джерелами забруднення
2.1. Плата за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення впроваджується з метою економічного стимулювання здійснення атмосфероохоронних заходів, упорядкування джерел їх фінансування і кредитування та відшкодування народногосподарських збитків, завданих забрудненням атмосферного повітря стаціонарними об'єктами.
2.2. Платежі за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення компенсують економічні збитки від негативного впливу забруднюючого атмосферного повітря на здоров'я людей, об'єкти житлово-комунального господарства (жилий фонд, міський транспорт, зелені насадження тощо), сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні і рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості та транспорту.
2.3. Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення включає дві складові:
плату в межах установлених лімітів (тимчасово погоджених) викидів забруднюючих речовин;
плату за перевищення лімітів викидів забруднюючих речовин.
2.4. Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Пас) визначається за формулою:
Пас = Si {(Нбі х Млі) + (Кп х Нбі х Мпі)} х Кт х Кінд}, і= 1... П. (1)
де:
Нбі - базовий норматив плати за викиди в атмосферу 1 тони і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, крб./т;
Млі - маса річного викиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту*, т;
* Згідно пункту 2а постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.92 N 373 з маси річного викиду може виключатися обсяг гранично допустимого викиду за відповідним розпорядженням уряду Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Кп - коефіцієнт кратності плати за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин;
Мпі - маса понадлімітного річного викиду в атмосферу і-тої забруднюючої речовини, т;
Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;
Кінд - коефіцієнт індексації.
2.5. Коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості (Кт), залежить від чисельності жителів населеного пункту, його народногосподарського значення і розраховується за формулою:
Кт = Кнас х Кф (2)
де:
Кнас - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту і визначається за табл. 1;
Кф - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту і визначається за табл.2.
Таблиця 1
Значення коефіцієнту Кнас в залежності
від чисельності жителів населеного пункту
| Чисельність населення, тис. чол. |
Кнас |
| До 100 100,1 - 230 250,1 - 500 500,1 - 1000 більше 1000 |
1,00 1,20 1,35 1,55 1,80 |
Таблиця 2
Значення коефіцієнту нородногосподарського
значення населеного пункту
| Тип населеного пункту | Кф |
| Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-про- мислових функцій (районні центри, міста, селища районного підпорядкування) та села |
1,00 |
| Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (обласні цент- ри, міста обласного підпорядкування, великі промис- лові та транспортні вузли) |
1,25 |
| Центри з перевагою рекреаційних функцій* | 1,65 |
Якщо населений пункт одночасно має промислове та рекреаційне значення, застосовується коефіцієнт Кф = 1,65
2.6. Базові нормативи плати за викиди в атмосферу і-тої забруднюючої речовини стаціонарними джерелами забруднення (Нбі) встановлюються на підставі їх гранично допустимої концентрації, відносної агресивності та оцінки економічного збитку від шкідливої дії викидів і затверджуються Міністерством охорони навколишнього природного середовища України за погодженням з Міністерством економіки України та Міністерством фінансів України.
2.7. Якщо забруднююча речовина не має затвердженої середньодобової гранично допустимої концентрації, базові нормативи плати визначаються в залежності від її класу небезпечності і затверджуються в порядку, визначеному п.2.6 даної методики.*
* Для всіх видів пилу, на які не встановлені середньодобові гранично допустимі концентрації чи класи небезпечності, за норматив плати приймається ставка, рівні базовому нормативу плати за викид забруднюючої речовини 1 класу небезпечності, до якого застосовується коефіцієнт 0,1 на період розробки та затвердження гранично допустимої концентрації або класу небезцечності.
2.8. Для забруднюючих речовин, на які не встановлені класи небезпечності, за норматив плати приймається ставка, рівна базовому нормативу плати за викид забруднюючої речовини і класу небезпечності.
2.9. Значення показника Млі приймається рівним річному обсягу викиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, а показника Мпі річному обсягу понадлімітного викиду (фактичний викид мінус ліміт).
3. Визначення розміру платежів за викиди в
атмосферу забруднюючих речовин пересувними
джерелами забруднення
3.1. Плата за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення впроваджується з метою економічного стимулювання атмосфероохоронних заходів, упорядкування джерел їх фінансування і кредитування та відшкодування народногосподарських збитків, завданих забрудненням атмосферного повітря пересувними транспортними засобами.
3.2. Платежі за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення компенсують економічні збитки від негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров'я людей, об'єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, лісові, водні, рибні і рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості та транспорту.
3.3. Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення встановлюється на підставі базових нормативів плати за ці викиди та кількості використаного пального.
3.4. Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (Паа) визначається за формулою:
Паа = Si {(Нбі х Мі) х Кт х Кінд}, і = 1....П (3)
де:
Нбі - базовий норматив плати за викиди забруднюючих речовин, що утворюється в результаті спалення 1 тони і-го пального, крб./т;
Мі - річний об'єм використання пального і-го виду, т;
Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціальноекологічні особливості і визначається згідно п.2.5 даної методики;
Кінд - коефіцієнт індексації.
3.5. Базові нормативи плати за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (Нбі) затверджуються Міністерством охорони навколишнього природного середовища України за погодженням з Міністерством економіки України та Міністерством фінансів України.
3.6. При визначенні розмірів платежів* на період до 1 січня 1996 р. для транспортних засобів, які мають діючі нейтралізатори знешкодження відпрацьованих газів двигунів, застосовується коефіцієнт 0,5.
* Платежі стягуються в населених пунктах, де, за даними спостережень органів Мінприроди України, Держкомгідромету України, Міністерства охорони здоров'я України, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, перевищуються гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі, джерелами яких є транспортні засоби.
4. Визначення розмірів платежів за скиди забруднюючих
речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні
морські води, а також підземні горизонти
4.1. Плата за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти впроваджується з метою економічного стимулювання водоохоронних заходів, упорядкування джерел їх фінансування і кредитування та відшкодування народногосподарських збитків, завданих забрудненням поверхневих вод, територіальних і внутрішніх морських вод та підземних горизонтів.
4.2. Платежі за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти компенсують економічні збитки від негативного впливу забруднених вод на здоров'я людей, об'єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні і рекреаційні ресурси.
4.3. Розмір платежу за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти включає дві складові:
плату в межах установлених лімітів (тимчасово погоджених) скидів забруднюючих речовин;
плату за перевищення лімітів скидів забруднюючих речовин.
4.4. Розмір платежу за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти (Пв) визначається за формулою:
Пв = Si{(Нбі х Млі) + (Кп х Нбі х Мпі)} х Кт х Кінд, і = 1...П, (4)
де:
Нбі - базовий норматив плати за скидання 1 тони і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, крб./т;
Млі - маса річного скиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту*, т;
* Згідно пункту 2а постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.92 N 373 з маси річного скиду може виключатися обсяг гранично допустимого скиду за відповідним розпорядженням уряду Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
Кп - коефіцієнт кратності плати за понадлімітні скиди забруднюючих речовин;
Мпі - маса понадлімітного річного скиду і-тої забруднюючої речовини, т;
Кт - регіональний (басейновий) коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства;
Кінд - коефіцієнт індексації.
4.5. Базові нормативи плати за скидання і-тої забруднюючої речовини у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти (Нбі) встановлюються на підставі їх гранично допустимої концентрації, відносно агресивності та оцінки економічного збитку від шкідливої дії скидів і затверджуються Міністерством охорони навколишнього природного середовища України за погодженням з Міністерством економіки України та Міністерством фінансів України.
4.6. Значення показника Млі приймається рівним річному обсягу скиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, а показника Мпі - річному обсягу понадлімітного скиду (фактичний скид мінус ліміт).
4.7. Регіональні (басейнові) коефіцієнти Кт, які враховують територіальні соціально-екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства, приведені в табл.3.
Таблиця 3
Значення регіональних (басейнових) коефіцієнтів
| Басейни морів і рік | Кт |
| Азовське море Чорне море Дунай Тиса Прут Дністер Дніпро (кордон України - до м.Києва) Дніпро (м.Київ включно - до Каховського г/в) Дніпро (Каховський г/в включно - до Чорного моря) Прип'ять Західний Буг та ріки басейну Вісли Десна Південний Буг та Інгул Ріки Кримського півострова Сіверський Донець Міус Кальміус |
2,0 2,0 2,2 3,0 3,0 2,8 2,5 2,2 1,8 2,5 2,5 2,5 2,2 2,8 2,2 2,2 2,2 |
5. Визначення розмірів платежів за розміщення відходів
у навколишньому природному середовищі
5.1. Плата за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі впроваджується з метою економічного стимулювання заходів по зниженню відходності виробничих процесів, переробці та безпечному захороненню відходів, упорядкування джерел їх фінансування і кредитування та відшкодування народногосподарських збитків, завданих розміщенням відходів у навколишньому природному середовищі.
5.2. Платежі за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі компенсують економічні збитки від негативного впливу відходів на здоров'я людей, об'єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні і рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості та транспорту.
5.3. Розмір платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі включає дві складові:
плату в межах установлених лімітів розміщення (згідно з дозволами на розміщення) відходів у навколишньому природному середовищі;
плату за перевищення лімітів розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.
5.4. Розмір платежу за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі (прв) визначається за формулою:
Прв = Si{(Нбі х Млі)+(Кп + Нбі + Мпі) х Кт х Ко х Кінд}, і = 1...П, (5)
де:
Нбі - базовий норматив плати за розміщення 1 тони відходів і-го виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), крб./т;
Млі - річна маса відходів і-го виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), т;
Кп - коефіцієнт кратності плати за понадлімітне розміщення відходів у навколишньому природному середовищі;
Мпі - маса понадлімітного річного розміщення відходів і-го виду, т;
Км - коефіцієнт, який враховує розташування місця (зони) розміщення відходів;
Ко - коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів;
Кінд - коефіцієнт індексації.
5.5. Базові нормативи плати за розміщення 1 тони відходів і-го виду у навколишньому природному середовищі (Нбі) встановлюються з урахуванням їх небезпечності для навколишнього природного середовища і оцінки економічних збитків від розміщення відходів у природному середовищі та затверджуються Міністерством охорони навколишнього природного середовища України за погодженням з Міністерством економіки України та Міністерством фінансів України.
5.6. Значення показника Млі приймається рівним річному обсягу розміщення відходів і-го виду у навколишньому природному середовищі в межах ліміту (згідно з дозволами на іх розміщення), а показника Мпі річному обсягу понадлімітного розміщення відходів і-го виду у навколишньому природному середовищі (фактичний обсяг мінус ліміт).
5.7. Коефіцієнт Км, який враховує розташування місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі, визначається за табл.4
Таблиця 4
Значення коефіцієнту розташування місця
(зони) розміщення відходів у новколишньому
природному середовищі
| Місце ( зона) розміщення відходів | Км |
| В адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше 3 км від них | 3,0 |
| За межами населених пунктів (на відстані більше 3 км від їх меж) |
1,0 |
Таблиця 5
Значення коефіцієнту обладнання місця
розміщення відходів у навколишньому природному
середовищі
| Характер обладнання місця розташування відходів | Ко |
| Спеціально створені місця складування (полігони), які забезпечують захист атмосферного повітря та водних джерел від забруднення |
1,0 |
| Звалища, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних джерел |
3,0 |
| Місця неорганізованого складування (без відповідного дозволу) |
10,0 |
/Без додатків./