Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ДЕКРЕТ
(Декрет втратив чинність з 01.01.2012 р. на підставі Закону
N 4014-VI від 4 листопада 2011 року)
Про прибутковий податок з громадян
( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1993, N 10, ст.77 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3355-12 від 01.07.93, ВВР 1993, N 34, ст.356
N 46/96-ВР від 14.02.96, ВВР 1996, N 9, ст.41
N 366/96-ВР від 12.09.96, ВВР 1996, N 45, ст.234
N 129/98-ВР від 13.02.98, ВВР 1998, N 30-31, ст.195
N 312-XIV від 11.12.98
Декретом
N 43-93 від 30.04.93, ВВР 1993, N 26, ст.281 )
Розділ I
Загальні положення
Стаття 1. Платники прибуткового податку
Платниками прибуткового податку (суб'єктами оподаткування) в Україні є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (надалі громадяни) як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні.
До громадян, що мають постійне місце проживання в Україні, належать громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні у цілому не менше 183 днів у календарному році.
Стаття 2. Об'єкт оподаткування
Об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Об'єктом оподаткування у громадян, які не мають постійного місця проживання в Україні, є доход, одержаний з джерел в Україні.
При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, одержані як в натуральній формі, так і в грошовій (національній або іноземній валюті).
Доходи, одержані в натуральній формі, зараховуються до сукупного оподатковуваного доходу за календарний рік за вільними (ринковими) цінами, якщо інше не передбачено цим Декретом. ( Частина четверта статті 2 із змінами, внесеними згідно із Декретом N 43-93 від 30.04.93, в редакції Закону N 46/96-ВР від 14.02.96 )
Сплата податку з доходів, одержаних в іноземній валюті, провадиться в українських карбованцях. Доходи, одержані в іноземній валюті, перераховуються в українські карбованці за курсом, що встановлюється Національним банком України на дату одержання доходу.
Стаття 3. Усунення подвійного оподаткування
Доходи, одержані за межами України громадянами з постійним місцем проживання в Україні, включаються до складу сукупного доходу, що підлягає оподаткуванню в Україні.
Суми податку, сплачені за кордоном з одержаних за межами України доходів громадянами з постійним місцем проживання в Україні, зараховуються при сплаті ними прибуткового податку в Україні. При цьому розмір зараховуваних сум податку з доходів, сплачених за межами України, не може перевищувати суми прибуткового податку, що підлягає сплаті цими особами відповідно до законодавства України.
Зарахування сплачених за межами України сум податку провадиться лише у разі письмового підтвердження податкового органу відповідної іноземної держави факту сплати (утримання) податку.
Стаття 4. Міжнародні договори
Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила оподаткування, ніж ті, що їх містить законодавство України про оподаткування, то застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 5. Суми виплат, що не включаються до сукупного
оподатковуваного доходу
1. До сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються:
а) допомога по державному соціальному страхуванню і державному соціальному забезпеченню, крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (в тому числі допомога по догляду за хворою дитиною), зокрема:
допомога по вагітності та пологах;
одноразова допомога при народженні дитини;
допомога по догляду за дитиною;
грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років;
допомога по догляду за дитиною-інвалідом;
допомога на дітей віком до 16 років (учнів - до 18 років);
допомога на дітей одиноким матерям;
допомога на дітей військовослужбовців строкової служби;
допомога на дітей, які перебувають під опікою, піклуванням;
тимчасова допомога на неповнолітніх дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів або коли стягнення аліментів неможливе;
допомога на поховання, у тому числі яка надається за рахунок юридичних або фізичних осіб; ( Абзац дванадцятий підпункту "а" пункту 1 статті 5 в редакції Закону N 129/98-ВР від 13.02.98 )
б) суми одержуваних аліментів;
в) державні пенсії, а також додаткові пенсії, що виплачуються за умовами добровільного страхування пенсій;
г) компенсаційні виплати в грошовій і натуральній формі у межах норм, передбачених чинним законодавством, за винятком компенсації за невикористану відпустку при звільненні;
д) суми грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержуваних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально-виконавчої системи у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби; ( Підпункт "д" з доповненням, внесеним згідно з Законом N 312-XIV від 11.12.98 )
е) суми, одержувані в результаті відчуження майна, що належить громадянам на праві власності, за нотаріальне посвідчення якого сплачується державне мито, крім доходів, одержуваних від реалізації продукції та іншого майна в результаті здійснення підприємницької та іншої діяльності з метою одержання доходу;
є) доходи громадян від продажу вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній і садовій ділянці продукції рослинництва і бджільництва, худоби, кролів, нутрій, птиці як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки;
ж) суми, одержувані в результаті успадкування і дарування, за винятком сум авторської винагороди, одержуваних неодноразово спадкоємцями (правонаступниками) авторів творів науки, літератури і мистецтва, а також відкриттів, винаходів та промислових зразків;
з) виграші за облігаціями державних позик та державними лотереями, проценти і виграші по вкладах в установах банків, по ощадних сертифікатах та державних казначейських зобов'язаннях; ( Підпункт "з" пункту 1 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 129/98-ВР від 13.02.98 )
и) суми, одержані громадянами за обов'язковим і добровільним страхуванням (за винятком випадків, коли страхові внески по накопичуваному страхуванню здійснюються за рахунок коштів підприємств, установ і організацій);
і) суми матеріальної допомоги як в грошовій, так і в натуральній формі незалежно від її розміру, що надається на підставі рішень Уряду України у зв'язку із стихійним та екологічним лихом, аваріями і катастрофами місцевими органами державної виконавчої влади, профспілками, фондом соціального страхування, благодійними фондами та іноземними державами.
Матеріальною допомогою за рішенням зазначених органів та іноземних держав вважається грошова і натуральна допомога, що надається громадянам за вказаних умов.
Суми матеріальної допомоги, включаючи вартість речових призів та подарунків, що надається в інших випадках, у межах дванадцяти мінімальних розмірів заробітної плати на рік включно; ( Підпункт "і" статті 5 доповнено абзацом згідно з Декретом N 43-93 від 30.04.93 )
ї) суми, одержані громадянами в результаті розміщення їх власних заощаджень на поточних (депозитних) рахунках банків України, в тому числі в іноземній валюті;
й) суми доходів, що спрямовуються у джерела їх одержання на придбання акцій, та суми, інвестовані на реконструкцію і розширення виробництва суб'єктів підприємницької діяльності;
к) суми, що перераховуються за заявами громадян (у тому числі фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності) у відділення благодійних та екологічних фондів, а також підприємствам, установам, організаціям, закладам культури, освіти, науки, охорони здоров'я і соціального забезпечення, які фінансуються з бюджету, в межах дванадцяти мінімальних заробітних плат на рік;
л) суми, одержувані працівниками на відшкодування шкоди, заподіяної їм каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків, а також у зв'язку із втратою годувальника; ( Статтю 5 доповнено підпунктом "л" згідно з Декретом N 43-93 від 30.04.93 )
м) суми, одержувані громадянами за здавання ними крові, від інших видів донорства, за здавання грудного молока; ( Статтю 5 доповнено підпунктом "м" згідно з Декретом N 43-93 від 30.04.93 )
н) вартість путівок на лікування, відпочинок та у дитячі оздоровчі табори, крім туристських та міжнародних; ( Статтю 5 доповнено підпунктом "н" згідно із Декретом N 43-93 від 30.04.93 )
о) суми, одержувані громадянами від органів статистики за ведення записів сімейних бюджетів; ( Статтю 5 доповнено підпунктом "о" згідно з Декретом N 43-93 від 30.04.93 )
п) суми доходів осіб, які виконують сільськогосподарські та будівельні роботи в сільській місцевості, тимчасово або сезонно, а також членів студентських будівельних загонів, що споруджують об'єкти в сільській місцевості; ( Статтю 5 доповнено підпунктом "п" згідно із Законом N 3355 від 01.07.93 )
р) доходи працівників сільськогосподарських підприємств і рибних господарств незалежно від форм власності та господарювання і риболовецьких колгоспів, одержані ними натурою (сільськогосподарською, рибною продукцією власного виробництва зазначених підприємств та продукцією її переробки, за винятком продукції, визначеної Кабінетом Міністрів України). Обчислення зазначених доходів провадиться за очікуваною собівартістю відповідної продукції; ( Статтю 5 доповнено підпунктом "р" згідно із Законом N 46/96-ВР від 14.02.96 )
с) суми плати за утримання та навчання дітей у дошкільних виховних закладах, закладах початкової загальної, професійно-технічної освіти, а також у державних вищих учбових закладах освіти, розташованих на території України, за рахунок фізичних або юридичних осіб; ( Пункт 1 статті 5 доповнений підпунктом "с" згідно із Законом N 129/98-ВР від 13.02.98 )
т) суми дивідендів, що були оподатковані під час їх виплати відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ). (Пункт 1 статті 5 доповнений підпунктом "т" згідно із Законом N 129/98-ВР від 13.02.98 )
2. Суми виплат, що не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу громадян відповідно до пункту 1 цієї статті, не враховуються при визначенні бази оподаткування податками і зборами, які нараховуються на фонд оплати праці відповідно до законодавства. ( Статтю 5 доповнено пунктом 2 згідно із Законом N 129/98-ВР від 13.02.98 )
Стаття 6. Суми, на які зменшується сукупний
оподатковуваний доход
1. Сукупний оподатковуваний доход зменшується на суму, що не перевищує за кожний повний місяць, протягом якого одержано доход, встановленого чинним законодавством розміру мінімальної місячної заробітної плати (неоподатковуваний мінімум). Неоподатковуваний мінімум введено в шкалу ставок оподаткування (пункт 1 статті 7 цього Декрету).
2. Сукупний оподатковуваний доход додатково зменшується на суму, що не перевищує за кожний повний місяць, протягом якого одержано доход, встановленого чинним законодавством розміру мінімальної місячної заробітної плати (неоподатковуваний мінімум) одному з батьків (опікунів, піклувальників) на кожну дитину віком до 16 років, якщо місячний сукупний оподатковуваний доход не перевищує розміру десяти мінімальних місячних заробітних плат, встановленого чинним законодавством.
Зазначена пільга зберігається до кінця року, в якому діти досягли 16-річного віку, а в разі смерті дітей - протягом наступних дванадцяти місяців. Зменшення оподатковуваного доходу починає провадитися з місяця народження дитини.
Довідки про наявність дітей подаються громадянами за місцем їх основної роботи (служби, навчання) до виплати їм заробітної плати за першу половину січня, а в разі зміни кількості утриманців - не пізніше 15 числа наступного після такої зміни місяця. При обчисленні податку податковими органами такі довідки подаються їм одночасно з декларацією про одержані доходи.
Громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями і фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності (за місцем основної роботи), зменшення оподатковуваного сукупного доходу в розмірі мінімальної місячної заробітної плати на кожну дитину віком до 16 років провадиться щомісячно. В інших громадян зменшення оподатковуваного сукупного доходу на зазначену суму провадиться податковими органами при нарахуванні авансових і остаточних сум податку відповідно до кількості місяців, за які одержано доход.
3. Сукупний оподатковуваний доход зменшується до десяти неоподатковуваних мінімумів, включаючи розмір вирахувань, встановлених пунктами 1 та 2 цієї статті, у:
а) громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорій 1 та 2;
б) інвалідів війни I групи.
4. Сукупний оподатковуваний доход зменшується до п'яти неоподатковуваних мінімумів, включаючи розмір вирахувань, встановлених пунктами 1 та 2 цієї статті, у:
а) учасників Великої Вітчизняної війни, інших бойових операцій по захисту колишнього СРСР з числа військовослужбовців, які проходили службу у військових частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії, та партизанів;
б) військовослужбовців і призваних на навчальні, перевірочні збори військовозобов'язаних, які проходили службу в складі обмеженого контингенту радянських військ у Республіці Афганістан та в інших країнах, де в цей період велися бойові дії;
в) інвалідів з дитинства, інвалідів I і II групи, крім зазначених у підпункті "б" пункту 3 цієї статті;
г) громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорій 3 і 4;
д) батьків і одного з подружжя військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти при виконанні службових обов'язків; ( Пункт 4 статті 6 доповнено підпунктом "д" згідно із Декретом N 43-93 від 30.04.93 )
е) одного з батьків, який виховує інваліда з дитинства і батьків, які виховують двох і більше інвалідів з дитинства, що проживають разом з ними і потребують постійного догляду; ( Пункт 4 статті 6 доповнено підпунктом "е" згідно із Декретом N 43-93 від 30.04.93 )
є) громадян, реабілітованих відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" ( 962-12 ). ( Пункт 4 статті 6 доповнено підпунктом "є" згідно із Декретом N 43-93 від 30.04.93 )
Дія пунктів 1, 2, 3 і 4 цієї статті Декрету протягом календарного року поширюється на доходи, одержувані громадянами за місцем основної роботи.
5. Кабінет Міністрів України може постановами надавати додаткові пільги щодо прибуткового податку з громадян.
6. Органи місцевого самоврядування базового рівня, враховуючи матеріальний стан, мають право додатково зменшувати сукупний оподатковуваний доход окремих громадян або звільняти їх від сплати податку в календарному році.
7. Забороняється встановлення іншими законодавчими актами додаткових пільг щодо прибуткового податку з громадян, не передбачених цим Декретом. Інші пільги можуть бути встановлені тільки шляхом доповнення цього Декрету.
Стаття 7. Ставки податку
1. Прибутковий податок з сукупного оподатковуваного доходу громадян за місцем основної роботи (служби, навчання) обчислюється за такими ставками:
------------------------------------------------------------------ |
2. Із сум авторських винагород, що виплачуються спадкоємцям повторно (неодноразово), податок нараховується до джерел виплати у складі сукупного оподатковуваного річного доходу за наведеними у пункті 1 цієї статті ставками, збільшеними вдвічі, але не більше 70 процентів.
3. Із сум доходів, одержуваних громадянами не за місцем основної роботи та громадянами, які не мають постійного місця проживання в Україні, податок нараховується до джерел виплати за ставкою 20 процентів.
( Пункт 4 статті 7 виключений на підставі Закону N129/98-ВР від 13.02.98) 4. Із сум доходів, одержуваних громадянами - засновниками і учасниками підприємств у вигляді дивідендів за акціями та внаслідок розподілу прибутку (доходу) цих підприємств та інших корпоративних прав, податок нараховується до джерел виплати у складі сукупного оподатковуваного річного доходу за ставкою 15 процентів.
Особливості оподаткування окремих категорій громадян викладені у відповідних розділах цього Декрету.
Розділ II
Особливості оподаткування доходів,
одержуваних громадянами за місцем
основної роботи (служби, навчання),
і прирівняних до них доходів
Стаття 8. Об'єкти оподаткування
Згідно з цим розділом Декрету оподатковуваними прибутковим податком доходами, одержаними за місцем основної роботи (служби, навчання), вважаються доходи, одержані від підприємств, установ і організацій усіх форм власності, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, з якими громадянин має трудові відносини, за умови обов'язкового ведення в цьому місці трудової книжки і провадження відрахувань до фонду соціального страхування.
До сукупного оподатковуваного доходу включаються одержані за місцем основної роботи (служби, навчання) доходи за виконання трудових обов'язків, у тому числі за сумісництвом, за виконання робіт за договорами підряду, а також інші доходи, що утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності своїм працівникам матеріальних і соціальних благ у грошовій і натуральній формі крім сум виплат, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу, визначених у статті 5 цього Декрету. ( Частина друга статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 129/98-ВР від 13.02.98 )
Стаття 9. Порядок обчислення податку
Нарахування, утримання і перерахування до бюджету прибуткового податку здійснюється підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які провадять виплати доходів.
Обчислення податку протягом року провадиться з суми місячного сукупного оподатковуваного доходу за ставкою, визначеною відповідно до статті 7 цього Декрету. При цьому для громадян, які мають право на одержання пільг згідно з статтею 6 цього Декрету, сума місячного сукупного оподатковуваного доходу зменшується на розмір цих пільг.
По закінченні календарного року визначається сума сукупного річного оподатковуваного доходу. Прибутковий податок з річного доходу визначається з середньомісячного доходу, з урахуванням сплаченого (утриманого) протягом року податку з місячних доходів. Обчислення податку і перерахунок провадиться підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами суб'єктами підприємницької діяльності до 1 лютого наступного за звітним роком, а до 15 лютого ці відомості за встановленою формою подаються ними до податкової інспекції за місцем проживання платника.
Стаття 10. Порядок перерахування податку до бюджету
Підприємства, установи і організації усіх форм власності, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в установах банків коштів на виплату належних громадянам сум зобов'язані перераховувати до бюджету суми нарахованого і утриманого прибуткового податку за минулий місяць.
Зазначені юридичні і фізичні особи одночасно з поданням чеків на отримання коштів для виплати належних громадянам сум за другу половину місяця подають до установ банків платіжне доручення на перерахування до бюджету утриманих сум прибуткового податку.
Чеки на отримання коштів для виплати належних громадянам сум приймаються установами банків тільки за умови пред'явлення платіжного доручення на перерахування до бюджету утриманих сум прибуткового податку.
Юридичні і фізичні особи, які не мають рахунків в установах банків, а також ті, що виплачують заробітну плату з виручки від реалізації продукції і надання послуг, перераховують утримані суми податку до бюджету через установи банків наступного дня після виплати належних громадянам сум.
Забороняється сплата податку з доходів громадян за рахунок коштів підприємств, установ і організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, крім колективних сільськогосподарських підприємств. Колективні сільськогосподарські підприємства, включаючи риболовецькі колгоспи, суми прибуткового податку сплачують за рахунок прибутку (доходу), що залишається в розпорядженні підприємства, за ставками, відповідно до чинного законодавства. ( Частина п'ята статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3355-12 від 01.07.93 )
Суми податку, не утримані або утримані не повністю з працюючих громадян, стягуються підприємствами, установами і організаціями та фізичними особами суб'єктами підприємницької діяльності до повної сплати заборгованості.
Не утримані або утримані не повністю суми прибуткового податку з громадян, що звільнилися, сплачуються підприємствами, установами і організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності за рахунок власних коштів.
Стягнення заборгованості прибуткового податку з громадян провадиться відповідно до чинного законодавства.
Над міру утримані суми податку повертаються платникові або зараховуються до сплати майбутніх платежів за його заявою.
Розділ III
Особливості оподаткування доходів, одержуваних громадянами
не за місцем основної роботи (служби, навчання)
Стаття 11. Об'єкти оподаткування
Згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержувані ними від підприємств, установ, організацій і фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності не за місцем основної роботи, в тому числі за сумісництвом, за виконання разових та інших робіт, здійснюваних на основі договорів підряду та інших договорів цивільно-правового характеру, та доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які разом з доходами за місцем основної роботи (служби, навчання) одержують доходи від здійснення підприємницької діяльності.
Стаття 12. Порядок обчислення і сплати податку
З доходів, зазначених у статті 11, податок обчислюється за ставками, наведеними у пунктах 2, 3 і 4 статті 7, утримується у джерела виплати і перераховується до бюджету в порядку, встановленому статтею 10 цього Декрету. При визначенні оподатковуваного доходу в джерела виплати не виключається сума встановленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму і не надаються пільги, передбачені статтею 6 цього Декрету.
Після закінчення календарного року громадяни, крім тих, які одержували доходи лише за місцем основної роботи, зобов'язані до 1 березня наступного року подати до податкового органу за місцем проживання декларацію про суму сукупного доходу, одержаного як за основним, так і не основним місцем роботи. Особи, які одержують доходи не за місцем основної роботи, зобов'язані вести облік доходів і витрат, пов'язаних з одержанням цих доходів, за формою і у порядку, встановленому Головною державною податковою інспекцією України.
Підприємства, установи, організації і фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які провадять виплати зазначених доходів, зобов'язані не пізніш як через 30 днів після виплати надіслати до податкових органів за місцем проживання громадян відомості, за встановленою Головною державною податковою інспекцією України формою, про виплачені суми доходів і суми утриманого з них податку.
Податкові органи використовують ці відомості для перевірки поданих громадянами декларацій та обчислення сукупної річної суми податку. При обчисленні податковими органами річної суми податку з оподатковуваного доходу виключається встановлений чинним законодавством неоподатковуваний мінімум на дату обчислення податку і суми, передбачені у статті 6 цього Декрету.
У разі виплати громадянам підприємствами, установами і організаціями авторських винагород і винагород за видання, виконання або інше використання творів науки, літератури і мистецтва, винагород авторам відкриттів, винаходів та промислових зразків, а також при обчисленні податку за сукупним річним доходом враховуються документально підтверджені витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням доходів від цієї діяльності. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені при поданні декларації документально, то вони враховуються за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України і узгодженими з Міністерством економіки України та Міністерством культури України.
Розділ IV
Особливості оподаткування доходів від заняття
підприємницькою діяльністю та інших доходів
Стаття 13. Об'єкти оподаткування
Згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, що включаються у собівартість продукції (робіт, послуг) за переліком, визначеним Головною державною податковою інспекцією України і Міністерством економіки України.
Стаття 14. Порядок обчислення і сплати податку
1. З доходів, зазначених у цьому розділі Декрету, податок обчислюється:
а) підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами суб'єктами підприємницької діяльності при виплаті ними протягом року доходів громадянам, зазначеним у цьому розділі Декрету, про що не пізніш як через 30 днів після виплати повідомляється податковим органам за місцем проживання громадян. Утримані у джерела виплати суми податку враховуються податковим органом при проведенні податкових розрахунків за доходами, одержаними за оподатковуваний період;
б) податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами про очікуваний (оціночний) у поточному році доход або про фактично одержані у звітному календарному році доходи та інших відомостей про доходи громадян, визначених у цьому розділі.
Перерахування утриманих сум податку до бюджету підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють у порядку, передбаченому статтею 10 цього Декрету.
Обчислення податку з фактичного річного доходу провадиться податковими органами за місцем постійного проживання платника, а якщо його діяльність здійснюється в іншому місці - за місцем здійснення цієї діяльності з обов'язковим повідомленням податковому органу за місцем постійного проживання громадянина про розміри одержаного ним доходу і сплаченого податку за минулий рік.
Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку (далі фіксований податок) шляхом придбання патенту за умови, якщо:
кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким громадянином - платником податку, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, не перевищує п'яти;
валовий доход такого громадянина від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
громадянин здійснює підприємницьку діяльність з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках та є платником ринкового збору згідно з законодавством. Доходи такого громадянина, одержані від здійснення інших видів підприємницької діяльності, оподатковуються у загальному порядку.
Не дозволяється застосування фіксованого податку при здійсненні торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами.
На доходи громадян, одержані від здійснення підприємницької діяльності, у разі сплати ними фіксованого податку, не поширюються положення статей 5 та 6 цього Декрету.
Фіксований податок сплачується громадянином - платником податку до відповідного місцевого бюджету за місцем його проживання.
Громадянин за своїм бажанням може придбати патент на здійснення підприємницької діяльності на всій території України.
Документ, що засвідчує сплату фіксованого податку, є підставою для видачі податковим органом за місцем проживання громадянина патенту, в якому зазначаються: прізвище та ім'я цього громадянина; його ідентифікаційний номер; строк дії патенту; перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, або членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності; місце здійснення підприємницької діяльності; назва органу, що видав патент.
Форма патенту встановлюється центральним податковим органом України.
Для одержання патенту платник податку подає до податкового органу заяву, складену в довільній формі, яка повинна містити інформацію про місце здійснення підприємницької діяльності; перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, та їх ідентифікаційні номери або членів його сім'ї, які беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, і їх ідентифікаційні номери, а також інформацію про доходи платника фіксованого податку від здійснення підприємницької діяльності за останні 12 місяців або про неотримання таких доходів.
Податковий орган зобов'язаний видати патент протягом трьох робочих днів з дня прийняття вказаної заяви від платника податку, оформленої належним чином. Попередня перевірка достовірності даних, зазначених у заяві про доходи громадянина від здійснення підприємницької діяльності, або даних про їх неотримання податковим органом не здійснюється. Відповідальність за достовірність таких даних несе платник податку відповідно до законодавства України.
Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування місця торгівлі і не можуть бути менше ніж 20 гривень та більше ніж 100 гривень за календарний місяць для громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.
Для одержання патенту на здійснення підприємницької діяльності на всій території України фіксований податок встановлюється у розмірі 100 гривень.
У разі, коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, розмір фіксованого податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу. У такому випадку платник фіксованого податку має право самостійно доплатити 50 відсотків суми встановленого фіксованого податку з розрахунку на кожну додаткову особу та повідомити про це податковий орган, який зобов'язаний внести відповідні зміни до патенту в строки, передбачені для його видачі.
Доходи громадянина, одержані від здійснення підприємницької діяльності, що оподатковуються фіксованим податком, не включаються до складу його сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року, а сплачена сума фіксованого податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань такого платника податку або осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, чи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.
У разі сплати фіксованого податку платник такого податку звільняється від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат.
Платник фіксованого податку, особи, які перебувають з ним у трудових відносинах, а також члени його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, звільняються від сплати нарахувань на фонд оплати праці, відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України, встановлених відповідно до Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" ( 1562-12 ), податку на промисел, збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, збору на обов'язкове соціальне страхування, збору до Фонду України соціального захисту інвалідів, а також придбання торгового патенту згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ).
Здійснення торговельної діяльності у сфері роздрібної (дрібнооптової) торгівлі платником фіксованого податку, а також особами, які перебувають з ним у трудових відносинах, або членами його сім'ї, які беруть участь у такій діяльності, не потребує отримання ліцензії.
Патент видається на строк від одного до дванадцяти календарних місяців за вибором платника фіксованого податку. У разі, коли протягом строку дії патенту відповідною місцевою радою змінюється розмір фіксованого податку, перерахунок його не здійснюється.
Патент може бути скасований (з його вилученням) за рішенням керівника податкового органу до закінчення строку його дії в разі, якщо:
за дорученням або від імені платника фіксованого податку здійснюється торгівля особою, відомості про яку не внесені до патенту. У цьому випадку громадянин-підприємець позбавляється права застосовувати фіксовану ставку податку протягом 12 календарних місяців, наступних за місяцем вчинення порушення, та сплачує штраф у розмірі повної суми фіксованого податку в розрахунку за місяць за кожну особу, відомості про яку не внесені до патенту;
платник фіксованого податку, особи, які перебувають з ним у трудових відносинах, а також члени його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами. У цьому випадку громадянин-підприємець притягається до відповідальності згідно з законодавством України. ( Пункт 1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 129/98-ВР від 13.02.98 )
2. Оподаткування доходів громадян податковими органами здійснюється на підставі:
декларацій громадян про очікуваний (оціночний) у поточному році або про фактично одержані ними протягом року доходи;
матеріалів перевірок діяльності громадян, проведених податковими органами;
отриманих від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності відомостей про виплачені платникам доходи і утримані податки за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України.
3. Податок, обчислений податковими органами, сплачується в такому порядку:
протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по 25 процентів річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, - 25 процентів суми, обчисленої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рік. Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада. У разі значного збільшення або зменшення протягом року доходу платника податковими органами може бути проведено перерахунок сум податку за строками сплати податку, що не настали;
суми плати за патент і суми податку, сплачені протягом року за місцем виплати доходу та у вигляді авансових платежів, пред'явлених податковими органами, враховуються при остаточному розрахунку суми податку на підставі документального підтвердження факту сплати податку.
Додатково нараховані за остаточними розрахунками суми податку підлягають сплаті не пізніше одного місяця з дня одержання повідомлення податкового органу, а над міру сплачені суми податку підлягають поверненню платнику не пізніше одного місяця після проведення остаточного розрахунку або за заявою платника зараховуються в рахунок майбутніх платежів.
4. Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, щоквартально, у 15-денний строк після закінчення кварталу, подають податковому органу декларації, а після закінчення року - до 1 лютого наступного року. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).
Громадяни, які одержують інші доходи, подають декларації у 5-денний строк після закінчення місяця з дня виникнення джерела доходу. В ній вказується розмір фактичного доходу за перший місяць та розмір очікуваного (оціночного) доходу до кінця поточного року. В разі припинення існування джерела доходу протягом року декларація про одержані доходи подається у 5-денний строк з дня припинення його існування, в якій вказується розмір фактичного доходу за період існування джерела доходу в межах календарного року.
Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, за умови, що їм допомагають члени сім'ї, які спільно з ними проживають, оподатковуваний доход розподіляють між собою за угодою, але частка кожного з них не може перевищувати розміру, пропорційного кількості громадян, що беруть участь у підприємницькій діяльності, якщо один з них має право на пільгове оподаткування.
Нарахування авансових та остаточних сум податку провадиться податковими органами у 15-денний строк з дня одержання декларації.
Розділ V
Особливості оподаткування доходів, що підлягають
виплаті з джерел в Україні громадянам, які не мають
постійного місця проживання в україні
Стаття 15. Розміри оподаткування
З доходів, що підлягають виплаті з джерел в Україні громадянам, які не мають постійного місця проживання в Україні, податок утримується у джерела виплати доходів за ставкою, наведеною у пункті 3 статті 7 цього Декрету, без виключення з доходу встановленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму та встановлених цим Декретом пільг.
Зазначена ставка оподаткування застосовується тоді, коли інше не передбачено міжнародними договорами щодо усунення подвійного оподаткування доходів громадян.
Перерахування сум податку здійснюється у порядку, передбаченому статтею 10 цього Декрету.
Розділ VI
Особливості оподаткування доходів
іноземних громадян та осіб без громадянства
Стаття 16. Визначення оподатковуваного доходу
1. Оподатковуваний доход іноземних громадян та осіб без громадянства (надалі - іноземні громадяни), які мають постійне місце проживання в Україні, визначається в тому ж порядку, що й оподатковуваний доход громадян України. До оподатковуваного доходу іноземних громадян включаються:
а) суми надбавок, виплачуваних у зв'язку з проживанням в Україні;
б) суми, виплачувані для компенсації витрат на навчання дітей у школі, харчування, поїздки членів сім'ї платника у відпустку та інші аналогічні цілі.
2. До оподатковуваного доходу іноземних громадян не включаються:
а) суми, які відраховуються наймачем іноземних громадян до фондів державного соціального страхування і пенсійного забезпечення;
б) суми компенсації витрат за наймання житлового приміщення і на утримання автомобіля для службових потреб;
в) суми витрат на відрядження.
Суми, виплачені підприємствами, установами й організаціями у вигляді компенсації витрат на відрядження технічним спеціалістам із числа іноземних громадян у зв'язку з їх роботою в Україні, не включаються до оподатковуваного доходу іноземних громадян, якщо виплати цих сум передбачено відповідним зовнішньоекономічним контрактом.
При цьому суми, виплачені додатково до заробітної плати за кожний день перебування в Україні, не вважаються компенсацією витрат на відрядження, за винятком випадків, коли ці витрати пов'язані з пересуванням іноземних громадян по території України або за її межами. Такі виплати враховуються як надбавка до заробітної плати й оподатковуються на загальних підставах.
Стаття 17. Розміри оподаткування
Доходи іноземних громадян, що мають постійне місце проживання в Україні, підлягають оподаткуванню прибутковим податком за ставками, визначеними у статті 7 цього Декрету, і за умовами, встановленими відповідними його розділами для оподаткування аналогічних доходів громадян України.
Особисті доходи власників приватних компаній оподатковуються в порядку і за умовами, передбаченими розділом IV цього Декрету.
При цьому до власників приватної компанії не належать іноземні громадяни, у власності яких знаходиться будь-яке підприємство (юридична особа), доходи якого в місці знаходження (реєстрації) за межами України підлягають оподаткуванню податком на прибуток корпорації або іншим аналогічним видом податку.
Стаття 18. Порядок обчислення і сплати податку
1. Іноземні громадяни, що мають постійне місце проживання в Україні і одержують доходи як в Україні, так і за її межами, подають декларації про одержані доходи до податкового органу за місцем діяльності в Україні в порядку, встановленому цим Декретом.
При цьому декларація про очікувані (оціночні) доходи у поточному році подається іноземними громадянами протягом одного місяця з дня прибуття в Україну незалежно від джерела одержання доходів. Надалі декларація про одержувані доходи подається щоквартально у 15-денний строк після закінчення кварталу.
Після закінчення року декларація про фактично одержані доходи подається до 1 лютого наступного року, в якій зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку.
У разі припинення протягом календарного року діяльності та виїзду іноземних громадян з України декларація про фактично одержані доходи подається не пізніш як за місяць до виїзду.
2. З доходів іноземних фізичних осіб податок обчислюється податковим органом на підставі декларацій про доходи за місцем здійснення діяльності в Україні. Документом для сплати податку є платіжне повідомлення, що надсилається платникові податковим органом.
На підставі декларації про очікувані (оціночні) доходи платникові обчислюється авансова сума податку. Перерахунок суми податку здійснюється на підставі даних про фактично одержані доходи.
Сплата податку протягом року здійснюється рівними частками у такі строки: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада. Доплата за перерахунками податку за звітний рік провадиться протягом місяця з дня одержання платіжного повідомлення від податкового органу. Над міру сплачена сума податку за бажанням платника повертається йому або зараховується за його заявою в рахунок майбутніх платежів. Повернення податку провадиться не пізніше місяця з дня проведення остаточного розрахунку.
3. Пільги щодо податку надаються іноземним громадянам в такому ж розмірі і на тих же підставах, що і для громадян України. Іноземні громадяни, які мають право на пільги на дітей, при поданні до податкового органу декларації вперше зобов'язані додати до декларації відповідні документи, що підтверджують наявність утриманців.
Документи затверджуються компетентним органом країни, в якій платник постійно проживав до прибуття в Україну, а в разі, коли утриманець перебуває на території України, документи подаються в порядку, встановленому для громадян України.
4. Справляння податку з іноземних громадян може бути припинено або обмежено відповідними міжнародними договорами.
Розділ VII
Забезпечення дотримання цього Декрету
Стаття 19. Обов'язки громадян, підприємств, установ,
організацій, фізичних осіб - суб'єктів
підприємницької діяльності
1. Громадяни, доходи яких підлягають оподаткуванню відповідно до цього Декрету, зобов'язані:
а) вести облік доходів, одержаних протягом року, і витрат, безпосередньо пов'язаних з їх одержанням, за формою, що встановлюється Головною державною податковою інспекцією України. Зазначена умова не поширюється на громадян, які одержують доходи лише за місцем основної роботи.
За окремими видами підприємницької діяльності облік повинен вестися також із застосуванням технічних засобів - лічильників, касових апаратів тощо;
б) подавати в передбачених цим Декретом випадках податковим органам декларації про доходи і витрати за формами, що їх встановлює Головна державна податкова інспекція України, та інші необхідні документи, які підтверджували б достовірність вказаних у деклараціях даних. Неподання громадянином декларації вважається приховуванням доходів від оподаткування;
в) пред'являти підприємствам, установам, організаціям і фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, які виплачують доходи, а також податковим органам документи, що підтверджують право на одержання пільг;
г) своєчасно і в повному обсязі сплачувати до бюджету належні до сплати суми податку;
д) допускати службових осіб податкових органів у приміщення, що використовуються для здійснення підприємницької діяльності та для одержання доходів;
е) зберігати облікові дані про доходи, витрати та сплату податків протягом трьох років.
2. Підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані:
а) своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету суми податку з доходів громадян, що підлягають оподаткуванню у джерела виплати;
б) своєчасно подавати податковим органам відомості за встановленою формою про виплачені громадянам доходи, що підлягають обліку і оподаткуванню;
в) у 3-денний строк повідомляти податкові органи за місцем реєстрації громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, про відкриття в установах банків розрахункового рахунку.
3. При укладанні договорів та інших угод забороняється включення податкових застережень, відповідно до яких підприємства, установи, організації, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що виплачують доходи, беруть на себе зобов'язання нести витрати по сплаті податку за громадян.
4. Контроль за додержанням положень цього Декрету покладається на державну податкову службу в Україні.
Стаття 20. Порядок утримання і повернення неправильно
утриманих сум податків
У разі несвоєчасного залучення громадян до сплати податку або неправильного оподаткування їх доходів стягнення або повернення відповідної суми податку допускається не більш як за три роки до виявлення факту неправильного оподаткування.
Суми податку, не стягнені через ухилення платника від оподаткування, стягуються за весь час ухилення від їх сплати.
Не утримані (утримані не повністю або несвоєчасно), а також не перераховані до бюджету суми податку, що підлягають стягненню, стягуються у безспірному порядку податковим органом з підприємств, установ, організацій і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що виплачували доходи громадянам. З громадян, які займаються підприємницькою діяльністю і не мають розрахункових рахунків в установах банків, стягнення прибуткового податку провадиться через нотаріальні контори за виконавчими написами або у судовому порядку.
При наявності фактів перерахування підприємством, установою, організацією і фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності сум податку за своїх працівників зазначені суми включаються до складу оподатковуваного доходу цих працівників з відповідним переобчисленням суми прибуткового податку.
Стаття 21. Міри відповідальності громадян, підприємств,
установ, організацій і фізичних осіб -
суб'єктів підприємницької діяльності
1. Громадяни, винні у несвоєчасному поданні декларації про доходи чи у включенні до декларації перекручених даних, у відсутності обліку або неналежному веденні обліку доходів і витрат, для яких встановлена обов'язкова форма обліку, притягаються податковими органами до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі мінімальної місячної заробітної плати, а за ті ж дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - у розмірі двох мінімальних місячних заробітних плат.
2. Громадянам, які займаються підприємницькою діяльністю та мають інші доходи, не передбачені як об'єкт оподаткування у розділах II та III цього Декрету, і своєчасно не подали декларацію про доходи, податкові органи надсилають платіжне повідомлення на сплату податку в розмірі суми, сплаченої за попередній звітний період, або у розмірі, розрахованому за оціночними доходами на підставі відомостей, що їх має податковий орган. Після пред'явлення декларацій та їх перевірки провадиться перерахунок податку виходячи з фактично одержаного доходу з додатковим утриманням 10 процентів від належної суми податку.
3. У разі приховування (заниження) громадянами доходів до них застосовуються міри відповідальності (фінансова санкція) у вигляді стягнення суми прибуткового податку, обчисленої з фактично одержаного доходу (з урахуванням заниженого і прихованого доходу), і штрафу в двократному розмірі від додатково обчисленої суми прибуткового податку внаслідок збільшення оподатковуваного доходу, а при повторному порушенні протягом року - штрафу в п'ятикратному розмірі від додатково нарахованої суми податку, що сплачуються в 15-денний строк від дня прийняття податковим органом відповідного рішення.
4. Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без державної реєстрації або спеціального дозволу (ліцензії) без придбання патенту у разі сплати фіксованого податку чи діяльністю, щодо якої є спеціальна заборона, винні у протидіях службовим особам податкових органів, в тому числі у недопущенні їх в приміщення, що використовуються для здійснення підприємницької діяльності і одержання доходів, притягаються податковими органами до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі десяти мінімальних місячних заробітних плат, а за ті ж дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - у розмірі двадцяти мінімальних місячних заробітних плат. ( Пункт 4 статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом N 129/98-ВР від 13.02.98 )
5. Службові особи підприємств, установ та організацій, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які виплачували доходи, винні в неутриманні, неперерахуванні до бюджету сум прибуткового податку, перерахуванні податку за рахунок коштів підприємств, установ і організацій, у неповідомленні або несвоєчасному повідомленні податкових органів за встановленою формою відомостей про доходи громадян, про відкриття їм розрахункових рахунків в установах банків, притягаються податковими органами до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі трьох мінімальних місячних заробітних плат, а за ті ж дії, вчинені повторно протягом року, - в розмірі п'яти мінімальних місячних заробітних плат.
6. За прострочення встановлених строків сплати (перерахування) прибуткового податку, в тому числі не утриманого у джерела виплати або утриманого не повністю, стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати. ( Пункт 6 статті 21 в редакції Закону N 366/96-ВР від 12.09.96 )
Стаття 22. Оскарження дій податкових інспекцій
та їх службових осіб
Оскарження дій податкових інспекцій та їх службових осіб провадиться в порядку, передбаченому Законом "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ).
Стаття 23. Видання інструкції щодо застосування цього Декрету
Інструкція щодо застосування цього Декрету видається Головною державною податковою інспекцією України.
Стаття 24. Заключні положення
1. Заробітна плата та інші виплати і доходи, пов'язані з виконанням трудових обов'язків по роботі, а також іншу діяльність, здійснену в 1992 році, оподатковуються прибутковим податком у порядку і розмірах, що діяли до 1 січня 1993 року.
2. Зупиняється дія Закону України "Про прибутковий податок з громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства" ( 1306-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 43, ст.568; 1992 р., N 23, ст. 346).
3. Цей Декрет набуває чинності з дня опублікування.
Прем'єр-міністр України Л. КУЧМА
Міністр Кабінету Міністрів України А. ЛОБОВ
м. Київ, 26 грудня 1992 року
N 13-92