Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЗАКОН
(Закон втратив чинність на підставі Закону
Верховної Ради України
N 150-VI від 20 березня 2008 року)
( Додатково див. Тимчасове положення про закупівлю товарів,
робіт і послуг за державні кошти, затверджене Постановою КМ
N 274 від 28.03.2008 )
Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 20, ст.148 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 434-IV від 16.01.2003 )
( У тексті Закону слова "виконавець", "виконавці" у всіх
відмінках замінено словами "учасник", "учасники" у
відповідних відмінках згідно із Законом
N 434-IV від 16.01.2003 )
Цей Закон встановлює загальні правові та економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів.
Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання.
Розділ I
Загальні положення
Стаття 1. Визначення основних термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
замовник - розпорядник державних коштів, який здійснює закупівлю в порядку, визначеному цим Законом; ( Абзац другий статті 1 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
розпорядники державних коштів - органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та законодавством України, а також установи чи організації, створені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань та здійснення платежів; ( Абзац третій статті 1 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
державна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом;
державні кошти - кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг, що забезпечують діяльність цих органів; (Абзац п'ятий статті 1 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
учасник процедури закупівлі (далі - учасник) суб'єкт господарювання фізична особа, що проживає на території України, чи юридична особа (резидент або нерезидент), що підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та подала тендерну пропозицію; ( Абзац шостий статті 1 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
товари - продукція будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому, газоподібному стані, включаючи електроенергію, а також послуги, пов'язані з поставкою товарів, якщо їх вартість не перевищує вартості самих товарів;
роботи - будь-яка діяльність, пов'язана з проектуванням, будівництвом нових, розширенням, реконструкцією, капітальним ремонтом та реставрацією об'єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, технічним переозброєнням діючих підприємств, а також супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- та супутникова фотозйомки та інші, якщо вартість виконання цих послуг не перевищує вартості самого будівництва;
послуги - будь-яка закупівля, крім товарів та робіт, включаючи підготовку спеціалістів, забезпечення транспортом і зв'язком, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування;
тендерна документація - документація, що готується замовником та передається учасникам для підготовки ними тендерних пропозицій щодо предмету закупівлі;
тендерний комітет - група спеціалістів, що призначається замовником відповідальною за здійснення процедур закупівлі згідно з положеннями цього Закону;
тендерна пропозиція - пропозиція щодо певного предмета закупівлі, яка готується та подається учасником замовнику відповідно до вимог тендерної документації;
альтернативна тендерна пропозиція - пропозиція, яка може бути подана учасником замовнику додатково у складі тендерної пропозиції, якщо це передбачено тендерною документацією, і відрізняється від пропозиції, розробленої відповідно до умов, передбачених тендерною документацією; (Абзац тринадцятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
акцепт тендерної пропозиції - прийняття замовником тендерної пропозиції та надання згоди на її оплату. Тендерна пропозиція вважається акцептованою, якщо замовником в установлений у тендерних документах строк подано письмове підтвердження учаснику у акцепті тендерної пропозиції після визначення його переможцем процедури закупівлі;
торги (тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (тендера) згідно з процедурами (крім процедури закупівлі в одного постачальника), встановленими цим Законом; ( Абзац п'ятнадцятий статті 1 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
преференційна поправка - спосіб надання замовником переваги вітчизняному виробнику при визначенні переможця процедур закупівель шляхом застосування відсоткової межі до ціни його тендерної пропозиції у порівнянні з найбільш вигідною серед поданих у розмірах, встановлених цим Законом;
договір про закупівлю - письмова угода між замовником та учасником-переможцем процедури закупівлі, яка передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товар за відповідну плату; (Абзац сімнадцятий статті 1 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
забезпечення тендерної пропозиції (далі - тендерне забезпечення) надання учасником замовнику гарантій щодо забезпечення виконання ним зобов'язань, які виникають у зв'язку з поданням тендерних пропозицій, включаючи такі способи забезпечення, як банківські гарантії, резервні акредитиви, чеки, згідно з якими первинне зобов'язання несе будь-який банк, депозити, векселі; ( Абзац вісімнадцятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
забезпечення виконання договору про закупівлю - надання учасником замовнику гарантій виконання ним вимог договору про закупівлю, включаючи такі способи забезпечення, як банківські гарантії, резервні акредитиви, чеки, згідно з якими первинне зобов'язання несе будь-який банк, депозити, векселі; ( Абзац дев'ятнадцятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
вітчизняний виробник - суб'єкт підприємництва - резидент, який здійснює виробництво товарів, виконує роботи чи надає послуги на території України;
переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого в результаті оцінки визнана найкращою та акцептована. ( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
Стаття 2. Сфера застосування Закону
1. Цей Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 2 тисячам євро, а робіт - 100 тисячам євро. (Частина перша статті 2 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003)
2. Особливості відносин, що виникають у зв'язку з закупівлею товарів, робіт і послуг, що здійснюються в межах державного оборонного замовлення, а також з закупівлею інших спеціально визначених Кабінетом Міністрів України (специфічних) товарів (робіт і послуг), визначаються окремими актами законодавства України.
3. Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:
водо-, тепло- та енергопостачання;
водовідведення та обслуговування каналізаційних систем;
поштові послуги;
послуги електрозв'язку (за винятком мобільного);
телекомунікаційні послуги щодо ретрансляції радіо- та телесигналів;
послуги щодо перевезення залізничним транспортом. ( Статтю 2 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
Стаття 3. Спеціально уповноважений центральний
орган виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг
1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг (далі - уповноважений орган) визначається Кабінетом Міністрів України.
2. Основними функціями уповноваженого органу є:
розробка нормативно-правових актів щодо функціонування системи державних закупівель;
проведення обліку закупівель шляхом збирання інформації про заплановані закупівлі та торги, що відбулися;
участь в економічному обгрунтуванні окремих статей видатків Державного бюджету України;
погодження іншої, ніж відкриті торги, процедури закупівлі, що здійснюється у порядку, встановленому уповноваженим органом;
підготовка та подання до Кабінету Міністрів України, Рахункової палати квартальних звітів щодо здійснення замовниками закупівель; ( Абзац шостий частини другої статті 3 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
розгляд скарг, поданих учасниками до моменту укладення договору про закупівлю, та прийняття відповідних рішень щодо них; ( Абзац сьомий частини другої статті 3 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
роз'яснення порядку застосування законодавства України про закупівлі;
подання разом із Рахунковою палатою до Верховної Ради України щорічного звіту щодо здійснення замовниками закупівель;
контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель;
подання матеріалів у правоохоронні органи стосовно фактів про порушення правил закупівель, за які передбачена адміністративна чи кримінальна відповідальність;
співробітництво з органами Антимонопольного комітету України щодо виявлення порушень антимонопольного законодавства у сфері здійснення закупівель;
консультаційна та методична допомога замовникам у здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, у тому числі надання зразків тендерної документації, іншої інформації щодо здійснення закупівель;
організація навчання спеціалістів у сфері здійснення закупівель та підвищення їх кваліфікації з виданням відповідного сертифіката встановленого зразка;
міжнародне співробітництво у сфері закупівель та підтримка участі вітчизняних товаровиробників у торгах щодо закупівель за межами України;
видання "Вісника державних закупівель".
3. Уповноважений орган має право:
подавати Кабінету Міністрів України пропозиції щодо визначення замовника, відповідального за здійснення процедури закупівлі, у разі якщо предмет закупівлі належить до сфери діяльності кількох замовників;
вимагати від замовників звіт про результати здійснення процедури закупівлі відповідно до цього Закону та реалізацію договорів про закупівлю;
установлювати строки надання замовниками інформації про закупівлі, що плануються, укладені договори про закупівлі та їх виконання;
у разі виявлення порушень у процедурах закупівель вживати заходів згідно із цим Законом;
створювати регіональні видання "Вісника державних закупівель", визначати межі його розповсюдження та умови публікації оголошень в ньому;
забезпечувати організацію контролю за дотриманням законодавства щодо закупівель; ( Частину третю статті 3 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
визначати своїм рішенням:
форму або зразок оголошення про проведення процедур закупівлі та запрошення до участі в них;
додаткову інформацію, яка зазначається в оголошенні та запрошенні;
форму звіту про результати здійснення процедури закупівлі та додаткові вимоги до нього;
форму протоколу про розкриття тендерних пропозицій. ( Частину третю статті 3 доповнено абзацом згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
Стаття 4. Міжнародні зобов'язання України щодо здійснення
закупівель
Якщо норми міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, містять положення, відмінні від норм цього Закону, то застосовуються норми міжнародного договору України.
Стаття 5. Недискримінація учасників
Вітчизняні та іноземні учасники беруть участь у процедурі закупівлі на рівних умовах відповідно до положень цього Закону, за винятком випадків, коли застосовуються положення статті 6 цього Закону.
Стаття 6. Умови захисту вітчизняного ринку
1. Замовник надає перевагу тендерній пропозиції, поданій вітчизняним виробником, шляхом застосування преференційної поправки до її ціни: ( Абзац перший частини першої статті 6 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
для товарів - 200 тисячам євро;
для послуг - 300 тисячам євро;
для робіт - 4 мільйонам євро.
Розмір преференційної поправки повинен становити 10 відсотків ціни тендерної пропозиції.
2. Замовник застосовує преференційну поправку до ціни тендерної пропозиції, поданої підприємствами громадських організацій інвалідів та пенітенціарної системи, незалежно від суми очікуваної вартості закупівлі, якщо зазначені підприємства є виробниками товарів, робіт і послуг, що закуповуються. ( Абзац перший частини другої статті 6 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
У цих випадках розмір преференційної поправки повинен становити 15 відсотків ціни тендерної пропозиції, навіть за умови участі у процедурі закупівлі лише вітчизняних виробників.
3. У разі якщо предметом закупівлі є послуги чи роботи, що здійснюються на території України, замовник має право вимагати від іноземного учасника, що бере участь у процедурі закупівлі, виконання цих послуг чи робіт з використанням вітчизняної сировини, матеріалів та робочої сили.
( Частину четверту статті 6 виключено на підставі Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
Стаття 7. Несхвальні дії учасників
1. Замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію у разі, якщо він має незаперечні докази того, що учасник пропонує, дає або погоджується дати прямо або опосередковано будь-якій посадовій особі чи колишньому службовцю замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція про найм на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або на застосування замовником певного виду процедури закупівлі. ( Частина перша статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
2. Інформація про відхилення тендерної пропозиції та підстави для відхилення у разі підтвердження зазначених у частині першій цієї статті несхвальних дій учасника подається замовником у звіті про результати проведення процедури закупівлі та протягом семи календарних днів повідомляється учаснику, який їх допустив.
Розділ II
Загальні умови здійснення закупівлі
Стаття 8. Публікація оголошень про здійснення закупівлі
1. Оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників публікуються у "Віснику державних закупівель", що видається уповноваженим органом, в інших друкованих засобах масової інформації, визначених замовником, у відповідних міжнародних виданнях згідно з частиною третьою цієї статті. ( Частина перша статті 8 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
2. Процедура закупівлі не може здійснюватися до публікації оголошення про неї у "Віснику державних закупівель", крім випадків застосування замовником у порядку, встановленому цим Законом, процедур торгів (тендера) з обмеженою участю, запиту цінових пропозицій (котирувань) та закупівлі в одного постачальника. ( Частина друга статті 8 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
3. Оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників розміщуються у відповідних міжнародних виданнях чи міжнародній мережі електронного зв'язку у разі, якщо очікувана вартість предмета закупівлі перевищує суму, еквівалентну:
для товарів - 200 тисячам євро;
для послуг - 300 тисячам євро;
для робіт - 4 мільйонам євро.
( Частина третя статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
Стаття 9. Форма повідомлень під час здійснення процедур
закупівлі
1. Дійсними визнаються тільки ті заяви та повідомлення, що були подані у письмовій формі, встановленій замовником.
2. Якщо під час здійснення процедур закупівлі сторони передавали інформацію в інших формах, ніж письмова, зміст такої інформації повинен бути письмово підтверджений ними.
Стаття 10. Мова, що застосовується під час здійснення
процедури закупівлі
1. Оголошення про здійснення процедури закупівлі, запрошення до участі у процедурах закупівлі, повідомлення про проведення попередньої кваліфікації учасників, а також тендерна документація готуються українською мовою та однією з іноземних мов, що використовуються у міжнародній торгівлі, у разі якщо участь у процедурі закупівлі не обмежується вітчизняними учасниками. Тексти повинні бути автентичними, визначальним є україномовний текст. (Частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
2. Тендерні пропозиції подаються мовою (мовами), зазначеною (зазначеними) замовником у тендерній документації.
Стаття 11. Відмова в участі у процедурі закупівлі
1. Рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі приймається у разі, якщо:
учасника у встановленому порядку визнано банкрутом чи стосовно нього порушено справу про банкрутство;
замовник отримав інформацію про те, що:
фізичну особу, яка є учасником, було засуджено за злочин, вчинений під час здійснення процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому порядку;
посадову особу учасника, яку призначено ним відповідальною за здійснення процедури закупівлі, було засуджено за злочин, пов'язаний з порушенням процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому порядку.
2. Причини відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі відповідно до цієї статті зазначаються у звіті про результати проведення процедури закупівлі і протягом семи календарних днів з дня прийняття відповідного рішення повідомляються заінтересованому учаснику.
Стаття 12. Тендерні комітети та обмеження щодо участі в них
1. Порядок створення і головні функції тендерних комітетів визначаються окремим рішенням уповноваженого органу.
2. Особи, які є близькими родичами (подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки) керівників або представників учасників (юридичних, а також фізичних осіб) не можуть входити до складу тендерного комітету, а також бути експертами з питань щодо дотримання процедури закупівлі.
Стаття 13. Процедури здійснення закупівлі
Закупівля може здійснюватися шляхом таких процедур:
відкритих торгів;
торгів з обмеженою участю;
двоступеневих торгів;
запиту цінових пропозицій (котирувань);
закупівлі в одного постачальника (учасника).
Стаття 14. Особливості застосування деяких
процедур закупівлі
1. Основною процедурою здійснення закупівель є відкриті торги.
2. Застосування процедури торгів з обмеженою участю для закупівлі товарів, робіт і послуг, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 100 тисячам євро, потребує погодження з уповноваженим органом у встановленому ним порядку, крім випадку, коли процедура торгів з обмеженою участю застосовується після проведення попередньої кваліфікації учасників.
Застосування процедури закупівлі в одного постачальника потребує погодження з уповноваженим органом у встановленому ним порядку, якщо очікувана вартість закупівлі дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 5 тисячам євро для товарів і послуг та 100 тисячам євро для робіт.
Курс євро фіксується на день відправлення для публікації оголошення про проведення торгів або на день відправлення запрошень до участі в торгах (запрошення - у разі застосування процедури закупівлі в одного постачальника).
3. Замовник не має права ділити закупівлю товару, роботи, послуги на частини з метою уникнення проведення торгів (тендера). ( Стаття 14 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
Стаття 15. Кваліфікаційні вимоги до учасників
1. Замовник може вимагати від учасників надання інформації щодо його відповідності таким кваліфікаційним вимогам:
наявність відповідного дозволу або ліцензії на виконання певних робіт чи послуг;
наявність коштів, обладнання та працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
сплата податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених законодавством України;
здійснення підприємницької діяльності відповідно до положень його статуту;
відсутність підстав для відмови в торгах, передбачених статтею 11 цього Закону;
виконання аналогічних договорів.
2. Кваліфікаційні вимоги, встановлені цією статтею, зазначаються у документації, необхідній для здійснення попередньої кваліфікації учасників (якщо така процедура застосовується), тендерній документації чи інших документах, пов'язаних з поданням тендерних пропозицій. ( Частина друга статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
3. Замовник не повинен встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
4. Замовник відхиляє пропозицію учасника щодо участі у процедурі закупівлі на будь-якому етапі у разі, якщо:
учасник надає недостовірну інформацію щодо його відповідності встановленим кваліфікаційним вимогам;
учасник не відповідає встановленим кваліфікаційним вимогам;
учасник вчиняє дії, передбачені статтею 7 цього Закону.
Стаття 16. Попередня кваліфікація учасників
1. Замовник має право здійснити попередню кваліфікацію учасників.
2. Інформація про здійснення попередньої кваліфікації учасників публікується замовниками згідно з положеннями частин першої та третьої статті 8 цього Закону не пізніш як за 30 календарних днів до надання запрошень до участі в процедурі торгів. В окремих випадках цей строк може бути скорочено до 15 календарних днів із зазначенням причин скорочення у звіті про результати здійснення процедури закупівлі.
3. В інформації про здійснення попередньої кваліфікації учасників обов'язково зазначаються:
найменування та адреса замовника;
вид, кількість та місце поставки товарів, вид та місце виконання робіт або вид та місце надання послуг;
строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
визначення вимог, яким повинен відповідати учасник;
місце та остаточний строк подання заявок на участь у попередній кваліфікації учасників;
інша необхідна інформація, що обгрунтовано вимагається замовником.
4. Замовник протягом трьох робочих днів з дня отримання відповідного запиту надає всім учасникам, що виявили бажання взяти участь у попередній кваліфікації учасників:
інструкції щодо підготовки та подання заявок на участь у попередній кваліфікації учасників;
стислий виклад критеріїв та процедури оцінки відповідності кваліфікаційним вимогам;
інформацію про документи, необхідні учаснику для підтвердження відповідності поставленим вимогам;
інформацію про прізвища, посади та способи зв'язку з представниками замовника, відповідальними за здійснення попередньої кваліфікації учасників.
5. Замовник здійснює відбір учасників для подальшої участі у процедурі закупівлі виключно на підставі їх відповідності умовам, зазначеним у частинах третій та четвертій цієї статті.
6. Замовник протягом п'яти календарних днів після завершення попередньої кваліфікації учасників повідомляє кожного учасника, що брав у ній участь, про результати її здійснення.
7. До подальшої участі у процедурі закупівлі запрошуються лише ті учасники, які пройшли відбір за результатами здійснення попередньої кваліфікації учасників. ( Стаття 16 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
Стаття 17. Звіт про результати здійснення процедури закупівлі
1. У звіті про результати здійснення процедури закупівлі за встановленою формою, який зберігається замовником протягом трьох років, обов'язково зазначаються:
стислий опис предмета закупівлі;
найменування та адреси учасників, що подали тендерні пропозиції, заявки на участь у попередній кваліфікації учасників, найменування та адреса учасника, з яким укладено договір про закупівлю, а також ціна цього договору; ( Абзац третій частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
ціна і стислий опис інших основних умов кожної тендерної пропозиції та договору про закупівлю, а також додаткові умови, запропоновані учасниками;
стислий виклад критеріїв порівняння та оцінки тендерних пропозицій і визначення переможця процедури закупівлі;
у разі відхилення окремих або всіх тендерних пропозицій - обгрунтування підстав відхилення;
дата опублікування оголошення про заплановану закупівлю та оголошення про результат здійсненої закупівлі у "Віснику державних закупівель" чи дата відправлення запрошення до участі в процедурах торгів з обмеженою участю, запиту цінових пропозицій (котирувань), закупівлі в одного постачальника та дата повідомлення учасникам про результат проведеної процедури; ( Абзац сьомий частини першої статті 17 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
виклад причин і обставин, якими керувався замовник торгів під час обрання іншої процедури закупівлі, ніж процедура відкритих торгів, з обгрунтуванням її вибору;
стислий виклад будь-яких запитів щодо роз'яснення умов здійснення попередньої кваліфікації учасників або тендерної документації, відповідей на них, а також будь-яких змін цієї документації; ( Абзац дев'ятий частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
у разі якщо в результаті торгів не було укладено договір про закупівлю, - виклад підстав такого рішення;
у разі застосування умов, передбачених статтею 6 цього Закону, - виклад підстав такого застосування;
у разі відхилення тендерної пропозиції відповідно до положень цього Закону - виклад підстав для відхилення;
відомості про кваліфікацію учасників, що подали тендерні пропозиції; заявки на участь у попередній кваліфікації учасників або запис про відсутність таких заявок; підстави застосування попередньої кваліфікації учасників; подані оскарження, позови та результати їх розгляду; зупинення процедури закупівлі; склад тендерного комітету; ( Абзац тринадцятий частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
дата акцепту тендерної пропозиції. ( Частину першу статті 17 доповнено абзацом згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
2. За винятком випадків, коли цього вимагає рішення уповноваженого органу чи суду, тендерний комітет не повинен розкривати: ( Абзац перший частини другої статті 17 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
інформацію, надання якої суперечить законодавству, не відповідає державним інтересам, законним комерційним інтересам сторін чи порушує принципи чесної конкуренції;
інформацію, що стосується розгляду, оцінки та порівняння тендерних пропозицій, крім зазначеної в абзаці шостому частини першої цієї статті.
Розділ III
Процедури відкритих торгів та торгів з обмеженою участю
Стаття 18. Умови застосування процедур відкритих торгів та
торгів з обмеженою участю щодо закупівлі товарів, робіт, послуг
1. Під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право надавати всі заінтересовані учасники, запрошені замовником шляхом публікації оголошення відповідно до положень статей 8 та 16 цього Закону, якщо проводилася попередня кваліфікація учасників. ( Частина перша статті 18 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
2. Під час проведення торгів з обмеженою участю тендерні пропозиції мають право надавати лише ті учасники, які запрошені замовником взяти участь у процедурі закупівлі.
3. Процедури торгів з обмеженою участю можуть застосовуватися у разі, якщо:
товари, роботи чи послуги через їх складний або спеціалізований характер можуть бути запропоновані обмеженою кількістю учасників;
закупівля товарів, робіт чи послуг у зв'язку з їх спеціальним призначенням становить державну таємницю.
4. Під час проведення торгів з обмеженою участю замовник запрошує до участі у процедурі закупівлі учасників, кількість яких могла б забезпечити вибір найбільш вигідної пропозиції та конкуренцію, але не менше двох. (Частина четверта статті 18 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
Стаття 19. Інформування учасників про проведення процедури
відкритих торгів та торгів з обмеженою участю
1. В оголошенні про проведення відкритих торгів та запрошенні до участі у процедурі торгів з обмеженою участю обов'язково зазначаються: ( Абзац перший частини першої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
найменування та юридична адреса замовника торгів;
вид, кількість та місце поставки товарів або вид і місце проведення робіт або надання послуг;
строк поставки товарів, виконання робіт або надання послуг;
кваліфікаційні вимоги, яким повинні відповідати учасники;
інформація про застосування умов захисту вітчизняного виробника відповідно до положень статті 6 цього Закону;
способи та місце отримання тендерної документації та розмір плати за неї (якщо таку плату встановлено замовником);
місце та строк подання тендерних пропозицій;
місце та дата розкриття тендерних пропозицій;
умови надання тендерного забезпечення (якщо цього вимагає замовник) та способи зв'язку для отримання додаткової інформації. ( Частину першу статті 19 доповнено абзацом згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
( Частину другу статті 19 виключено на підставі Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
3. Строк для подання тендерних пропозицій має становити 45 календарних днів від дати опублікування оголошення про проведення торгів чи відправлення запрошення до участі в них. В окремих випадках цей строк може бути скорочено до 21 календарного дня (до 15 календарних днів - у разі проведення процедури торгів з обмеженою участю). Причини скорочення строку викладаються у звіті; вони не повинні свідчити про наміри замовника послабити конкуренцію між учасниками. ( Частина третя статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
Стаття 20. Порядок надання тендерної документації
1. Замовник надсилає або надає учаснику тендерну документацію протягом трьох робочих днів з дня отримання від нього запиту про надання необхідних документів у разі відкритих і двоступеневих торгів та згоди на участь у торгах у разі проведення торгів з обмеженою участю. Якщо замовником вимагалася плата за надання тендерної документації, тендерна документація надається після внесення такої плати. ( Частина перша статті 20 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
2. У разі проведення торгів з обмеженою участю на закупівлю товарів і послуг замовник може надсилати тендерну документацію одночасно із запрошенням до участі у торгах. ( Частина друга статті 20 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
3. За надання тендерної документації замовник має право вимагати плату, яка не повинна перевищувати суму, необхідну для покриття витрат на підготовку такої документації та її розсилання.
4. У разі проведення торгів на закупівлю робіт тендерна документація надсилається після попередньої оплати учасником витрат на її підготовку.
( Частину п'яту статті 20 виключено на підставі Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
Стаття 21. Тендерна документація
1. Тендерна документація повинна містити:
інструкцію щодо підготовки тендерних пропозицій;
перелік критеріїв, які висуваються тендерним комітетом з метою оцінки відповідності учасників встановленим кваліфікаційним вимогам;
інформацію про необхідність документального підтвердження відповідності учасників встановленим кваліфікаційним вимогам;
інформацію про характер і необхідні технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі:
- відповідну технічну специфікацію, плани, креслення, малюнки, підготовлені відповідно до частин другої та третьої цієї статті;
- кількість товару;
- місце, де мають бути виконані роботи чи надані послуги;
- додаткові послуги, які мають бути надані;
- строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
перелік критеріїв та методику їх оцінки для визначення найкращої тендерної пропозиції;
зазначення основних умов, які обов'язково будуть включені до договору про закупівлю чи проекту договору про закупівлю;
опис окремої частини або частин предмета закупівлі, щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції у разі, якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції тільки стосовно частини товарів, робіт чи послуг, що закуповуються;
спосіб оцінки і порівняння альтернативних тендерних пропозицій;
методику розрахунку ціни тендерної пропозиції із зазначенням того, чи повинна вона включати інші елементи, крім вартості самих товарів, робіт чи послуг, наприклад, витрати на транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, сплату митних тарифів, податків тощо;
інформацію про валюту (валюти), у якій (яких) має бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції;
зазначення мови (мов), якою (якими) мають бути складені тендерні пропозиції;
вимоги замовника щодо надання тендерного забезпечення та забезпечення виконання договору про закупівлю;
умови повернення чи неповернення тендерного забезпечення;
зазначення способу, місця та кінцевого строку подання тендерних пропозицій;
виклад процедури надання роз'яснень щодо тендерної документації, а також повідомлення про намір замовника провести збори учасників;
зазначення строку, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними;
зазначення місця, дати та часу розкриття тендерних пропозицій;
зазначення прізвища, посади та адреси однієї чи кількох посадових осіб або інших працівників замовника, уповноважених здійснювати зв'язок із учасниками;
інформацію про додаткові умови, необхідні для акцепту тендерної пропозиції.
2. Технічна специфікація, плани, креслення, малюнки чи описи предмета закупівлі, що вимагаються замовником, повинні містити:
детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, з викладенням об'єктивних технічних та якісних характеристик;
вимоги щодо технічних характеристик функціонування предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або коли доцільнішим є наведення таких показників;
посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію товарів, робіт чи послуг, що закуповуються з використанням існуючих міжнародних або національних стандартів, норм та правил.
3. Технічна специфікація не повинна містити посилань на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі коли таке посилання є необхідним, специфікація повинна містити вираз "або еквівалент".
Стаття 22. Надання роз'яснень щодо тендерної документації та
внесення до неї змін
1. Учасник має право не пізніше ніж за сім календарних днів до закінчення строку подання тендерних пропозицій звернутися до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації. Замовник протягом трьох робочих днів повинен дати відповідь на запит учасника.
2. Не пізніше ніж за три робочих дні до закінчення строку подання тендерних пропозицій замовник має право з власної ініціативи чи за результатами запитів учасників внести зміни до тендерної документації та повідомити про зазначені зміни письмово всіх учасників, яким замовник надав тендерну документацію.
3. Якщо замовник проводить збори з метою роз'яснення будь-яких запитів щодо тендерної документації, він повинен вести протокол цих зборів з викладенням у ньому всіх роз'яснень щодо запитів і надіслати його всім учасникам, яким було надано тендерну документацію, незалежно від їх присутності на зборах.
4. У разі несвоєчасного подання замовником роз'яснень щодо змісту тендерної документації, її змін або якщо внесені до тендерної документації зміни є суттєвими, замовник повинен продовжити строк подання тендерних пропозицій. Рішення про продовження строку подання тендерних пропозицій приймається замовником з урахуванням того, що такий строк повинен бути достатнім для врахування учасниками зазначених змін, доповнень або роз'яснень та своєчасного подання тендерних пропозицій, але не меншим ніж три робочих дні. ( Частина четверта статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
Стаття 23. Забезпечення тендерної пропозиції
1. Замовник повинен зазначити у тендерній документації вимоги щодо надання тендерного забезпечення, його розмірів, форми, а також випадки, коли тендерне забезпечення не повертається учаснику.
2. На вимогу замовника учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно вносить тендерне забезпечення, розмір якого не повинен перевищувати одного відсотка очікуваної вартості у разі проведення торгів на закупівлю робіт та п'яти відсотків у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією.
3. У разі надання тендерного забезпечення у формі депозиту замовник повертає учаснику всю суму депозиту разом з нарахованими відсотками банку, в якому було розміщено депозит. ( Статтю 23 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
4. У разі якщо тендерне забезпечення буде вноситися за учасника будь-яким іншим підприємством, установою чи організацією, учасник повинен погодити таке рішення із замовником до подання тендерної пропозиції.
5. Тендерне забезпечення не повертається замовником у разі:
відкликання або зміни тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання;
непідписання учасником, що став переможцем торгів, договору про закупівлю;
ненадання учасником, що став переможцем торгів, необхідних гарантій щодо виконання договору про закупівлю після акцепту його тендерної пропозиції, якщо надання таких гарантій передбачено тендерною документацією.
6. Замовник не може претендувати на тендерне забезпечення і повинен повернути відповідну суму учаснику протягом 10 календарних днів з дня настання підстави для повернення тендерного забезпечення у разі:
закінчення строку дії забезпечення тендерної пропозиції, зазначеного у тендерній документації;
укладення договору про закупівлю з учасником, що став переможцем торгів;
відкликання тендерної пропозиції до закінчення строку її подання, якщо це передбачено у тендерній документації;
закінчення процедур закупівлі без укладення договору про закупівлю з жодним із учасників, що подали тендерні пропозиції.
Стаття 24. Порядок подання тендерних пропозицій
1. Тендерна пропозиція подається у письмовій формі за підписом уповноваженої посадової особи учасника у запечатаному конверті або в іншій формі, зазначеній у тендерних документах. На запит учасника замовник підтверджує отримання його тендерної пропозиції із зазначенням дати та часу отримання.
2. Тендерна пропозиція обов'язково супроводжується документом, що підтверджує надання учасником тендерного забезпечення у разі, якщо його надання передбачено тендерною документацією.
3. Тендерні пропозиції, отримані замовником після закінчення строку їх подання, не розкриваються і повертаються учасникам, що їх подали.
4. Замовник має право до закінчення встановленого строку подання тендерних пропозицій прийняти рішення про його продовження у разі, якщо один чи більше учасників не можуть подати свої тендерні пропозиції до зазначеного строку через об'єктивні причини. Повідомлення про продовження строку, можливі зміни місця та процедури розкриття тендерних пропозицій негайно надсилається кожному учаснику, якому було надано тендерну документацію.
5. Тендерні пропозиції залишаються дійсними впродовж зазначеного у тендерній документації строку. До закінчення цього строку замовник має право вимагати від учасників продовження дії тендерних пропозицій.
Учасник має право:
відхилити таку вимогу, не втрачаючи при цьому наданого ним тендерного забезпечення;
погодитися з вимогою та продовжити строк дії наданих ним тендерної пропозиції та тендерного забезпечення.
6. Учасники, які не продовжують строку дії своїх тендерних забезпечень, вважаються такими, що відхилили вимогу щодо продовження дії своїх тендерних пропозицій.
7. Якщо інше не передбачено тендерною документацією, учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого тендерного забезпечення. Такі зміни чи заява про відкликання тендерної пропозиції можуть бути враховані у разі, якщо вони отримані замовником до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Стаття 25. Забезпечення виконання договору про закупівлю
1. Під час здійснення закупівлі товарів, робіт, послуг замовник має право вимагати від учасника - переможця процедури закупівлі внесення ним під час укладення договору про закупівлю забезпечення його виконання згідно з умовами, зазначеними в тендерній документації. Замовник повертає учаснику забезпечення виконання договору про закупівлю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі. ( Частина перша статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
2. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 15 відсотків його кошторисної вартості під час здійснення закупівлі товарів і послуг та відповідно 5 відсотків у разі закупівлі робіт.
Стаття 26. Розкриття, оцінка та порівняння тендерних
пропозицій
1. Розкриття тендерних пропозицій відбувається у день закінчення строку їх подання у час та у місці, зазначених у тендерній документації. (Частина перша статті 26 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
2. До участі у процедурі розкриття тендерних пропозицій замовником повинні бути допущені всі учасники, що подали тендерні пропозиції, або їх уповноважені представники. Відсутність учасника або його уповноваженого представника на процедурі розкриття тендерних пропозицій не є підставою для нерозкриття, нерозгляду або відхилення його тендерної пропозиції. ( Частина друга статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
3. Під час розкриття тендерних пропозицій перевіряється наявність всіх необхідних документів, передбачених інструкцією щодо їх підготовки, правильність їх оформлення, а також мають бути оголошені замовником присутнім представникам учасника найменування та адреса кожного учасника, ціна кожної тендерної пропозиції. Під час розкриття тендерних пропозицій складається протокол згідно з установленою уповноваженим органом формою, копія якого надається всім учасникам на їх запит. Ці відомості зазначаються у звіті про результати здійснення процедури закупівлі. ( Частина третя статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
4. Замовник має право звернутися до учасників за роз'ясненнями змісту їх тендерних пропозицій з метою полегшення їх розгляду, оцінки та порівняння.
5. Замовник та учасники не повинні ініціювати будь-які переговори з питань внесення змін до змісту поданої тендерної пропозиції, включаючи зміну її ціни та коригування, з урахуванням частини шостої цієї статті. ( Частина п'ята статті 26 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
6. Замовник має право на виправлення арифметичних помилок, виявлених у поданій тендерній пропозиції, під час процедури оцінки за умови отримання письмової згоди учасника, який подав цю тендерну пропозицію, на таке виправлення. ( Частина шоста статті 26 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
7. Замовник визначає переможця торгів із числа учасників, тендерні пропозиції яких не були відхилені, на основі критеріїв і методики оцінки тендерних пропозицій, зазначених у тендерній документації.
Такими критеріями оцінки можуть бути:
найнижча ціна;
строк поставки (виконання);
якість та функціональні характеристики, екологічна чистота;
післяпродажне обслуговування;
умови розрахунків;
експлуатаційні витрати;
передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, включаючи використання місцевих ресурсів, у тому числі засобів виробництва, робочої сили і матеріалів для виготовлення товарів, виконання робіт, послуг, що пропонуються учасником.
Загальний строк здійснення оцінки, порівняння та визначення переможця торгів не повинен перевищувати 30 робочих днів після дня розкриття тендерних пропозицій. ( Частина сьома статті 26 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
8. У разі якщо для визначення найкращої тендерної пропозиції використовуються критерії інші, ніж ціна, у тендерній документації має бути визначений (якщо це можливо) їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою 70 відсотків. ( Частина восьма статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
9. Замовник має право запросити від учасника - переможця процедури закупівлі повторне підтвердження відповідності його кваліфікаційним вимогам згідно із статтею 15 цього Закону. У разі відмови учасника надати таке підтвердження замовник має відхилити його тендерну пропозицію і визначити серед інших пропозицій найкращу.
10. Для оцінки тендерних пропозицій можуть залучатися відповідні експертні організації чи окремі експерти, рекомендації яких можуть бути використані під час визначення переможця процедури закупівлі.
11. Інформація щодо розгляду, оцінки та порівняння тендерних пропозицій не надається учасникам або іншим особам, які офіційно не брали участі у процедурі закупівлі, за винятком випадків, коли така інформація вимагається уповноваженим органом для розгляду поданої на його адресу скарги щодо порядку здійснення процедури закупівлі або судом. ( Частина одинадцята статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
Стаття 27. Відхилення тендерних пропозицій
1. Замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо:
учасник не відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим статтею 15 цього Закону;
тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації;
учасник, який подав тендерну пропозицію, не погоджується з виправленням виявленої замовником арифметичної помилки;
учасник своїми діями призвів до виникнення обставин, зазначених у статті 7 цього Закону.
2. Замовник може відхилити всі тендерні пропозиції до акцепту тендерної пропозиції, якщо це передбачено у тендерній документації.
Стаття 28. Відміна торгів чи визнання торгів такими, що не
відбулися
1. Торги відміняються у разі, якщо:
на участь у торгах було подано менше двох тендерних пропозицій;
було відхилено всі тендерні пропозиції відповідно до вимог статті 27 цього Закону.
2. Торги можуть визнаватися замовником такими, що не відбулися, у разі: ( Абзац перший частини другої статті 28 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
якщо ціна найбільш вигідної тендерної пропозиції перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі;
якщо здійснення закупівлі перестало відповідати державним потребам внаслідок настання непередбачуваних об'єктивних обставин (дії непереборної сили).
3. Про прийняття рішення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, замовник повідомляє шляхом публікування оголошення у "Віснику державних закупівель" із зазначенням причин протягом семи календарних днів після прийняття такого рішення. ( Частина третя статті 28 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
4. Повідомлення про відміну торгів, а також визнання торгів такими, що не відбулися, надсилається замовником всім постачальникам (учасникам) протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.
Стаття 29. Акцепт тендерної пропозиції та укладення договору
про закупівлю
1. Замовник акцептує тендерну пропозицію, що визнана найкращою за результатами оцінки.
( Частина перша статті 29 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
2. Протягом п'яти календарних днів з дня акцепту замовник надсилає переможцю торгів повідомлення про акцепт тендерної пропозиції, строк дії якої не закінчений, а також надсилає всім учасникам процедур відкритих торгів, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю письмове повідомлення про результати торгів із зазначенням назви та місцезнаходження учасника-переможця, тендерна пропозиція якого визнана найкращою за результатами оцінки.
З учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації у строк не раніше ніж через п'ять робочих днів з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам процедур відкритих торгів, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю про їх результати, але не пізніше ніж через 21 робочий день з дня акцепту. ( Частина друга статті 29 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
3. Протягом семи календарних днів після укладення договору замовник надсилає для публікації у "Віснику державних закупівель" оголошення про результати відкритих торгів, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю згідно з формою, встановленою уповноваженим органом. ( Частина третя статті 29 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
4. У разі відмови учасника, тендерну пропозицію якого було акцептовано, підписати договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації замовник повторно визначає найкращу тендерну пропозицію з тих, строк дії яких ще не минув, за винятком випадків, коли всі тендерні пропозиції було відхилено.
Розділ IV
Процедура двоступеневих торгів
Стаття 30. Умови застосування процедури двоступеневих торгів
1. Процедура двоступеневих торгів застосовується у таких випадках:
замовник не може скласти конкретний перелік товарів (робіт) або визначити вид послуг, а також якщо для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести попередні переговори з учасниками;
всі тендерні пропозиції, подані учасниками на відкриті торги, замовник відхилив через змову учасників щодо ціни відповідного товару, робіт чи послуг, а також коли учасники, які подали тендерні пропозиції, не відповідали вимогам, викладеним у тендерній документації;
для нових будівельних робіт, які є повторенням подібних будівельних робіт, що відповідають типовому проекту, щодо якого первинний договір про закупівлю було укладено згідно з положеннями розділу III цього Закону;
предметом закупівлі є здійснення наукових досліджень, експериментів або розроблень, надання консультаційних та інших спеціальних послуг.
2. Процедура двоступеневих торгів здійснюється у два етапи:
на першому етапі всім учасникам пропонується подавати попередні тендерні пропозиції, без зазначення ціни. Тендерна документація при цьому повинна лише передбачати пропозиції щодо технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі, умови поставки, підтвердження професійної та технічної компетентності учасників та їх відповідності кваліфікаційним вимогам.
Замовник проводить переговори з будь-ким із учасників. Після отримання попередніх пропозицій замовник має право внести зміни до тендерної документації щодо технічних вимог та вимог до якості предмета закупівлі чи запропонувати нові характеристики та критерії оцінки пропозицій відповідно до цього Закону. Про зміну умов тендерної документації замовник інформує всіх учасників під час надання їм запрошень до участі у другому етапі торгів;
на другому етапі замовник пропонує учасникам, попередні тендерні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, надати остаточні тендерні пропозиції із зазначенням ціни.
3. Учасники, попередні тендерні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, до участі у другому етапі торгів надають тендерні забезпечення своїх пропозицій у разі, якщо це передбачено тендерною документацією.
4. Далі процедура двоступеневих торгів проводиться так само, як і процедура відкритих торгів.
Стаття 31. Запрошення до участі у процедурі
двоступеневих торгів та строки подання попередніх тендерних пропозицій
1. В оголошенні про здійснення процедури двоступеневих торгів обов'язково зазначаються:
найменування та юридична адреса замовника;
опис предмета закупівлі, у тому числі необхідні його технічні та інші параметри, а у разі, якщо предметом закупівлі є виконання робіт, - їх вид та орієнтовні строки виконання робіт;
перелік критеріїв, що висуваються замовником під час оцінки тендерних пропозицій;
строки та місце подання попередньої тендерної пропозиції.
2. Строк подання учасниками попередніх пропозицій встановлюється замовником, але не може бути меншим ніж 30 календарних днів з дня опублікування оголошення про здійснення процедури двоступеневих торгів.
Розділ V
Процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) та
закупівлі у одного учасника
Стаття 32. Порядок застосування процедури запиту цінових
пропозицій (котирувань)
1. Замовник може здійснювати закупівлю шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) щодо товарів і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, та за умови, що вартість їх закупівлі не перевищує суми, еквівалентної 20 тисячам євро. ( Частина перша статті 32 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
2. Під час застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) замовник подає запит щодо цінових пропозицій (котирувань) не менше ніж трьом учасникам.
3. Кожному учаснику, до якого звернено запит, повинно бути повідомлено про те, чи включаються у вартість товарів чи послуг витрати на транспортування, страхування, сплату мита, податків та інших зборів і обов'язкових платежів.
4. Кожен учасник має право подати тільки одну цінову пропозицію, яка не може бути в подальшому змінена. Пропозиція подається у запечатаному конверті чи в іншій формі, визначеній замовником, не пізніше встановленого ним строку.
5. Пропозиції розкриваються у визначений замовником час. До розкриття тендерних пропозицій мають бути запрошені всі учасники, що подали свої пропозиції. Замовник протягом шести календарних днів інформує про результати здійснення процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) усіх учасників, що подали свої цінові пропозиції, але не були присутні під час розкриття пропозицій.
6. Замовник укладає договір про закупівлю з тим учасником-переможцем, який подав пропозицію, що відповідає вимогам замовника та має найнижчу ціну. ( Частина шоста статті 32 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
Стаття 33. Умови застосування процедури закупівлі
у одного учасника
1. Закупівля у одного учасника - це процедура, відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення з ним переговорів.
2. Процедура закупівлі у одного учасника застосовується замовником після погодження в установленому порядку з уповноваженим органом у разі:
закупівлі творів мистецтва або закупівлі, пов'язаної із захистом авторських прав;
відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на товари, роботи чи послуги, які можуть бути поставлені (виконані) тільки певним учасником, і при цьому немає альтернативи; ( Абзац третій частини другої статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
потреби у здійсненні додаткових поставок первинним учасником, призначених для часткової заміни або розширення поставок, коли зміна учасника може призвести до закупівлі товарів або послуг, які не відповідають вимогам взаємозаміни з наявними товарами або послугами; ( Абзац четвертий частини другої статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не включених у початковий проект, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за умови, що договір буде укладено з учасником цих робіт, якщо такі роботи технічно чи економічно пов'язані з головним договором. При цьому загальна вартість договору на додаткові роботи не повинна перевищувати 50 відсотків вартості головного договору;
закупівлі товарів, робіт чи послуг, які у зв'язку з їх спеціальним призначенням становлять державну таємницю;
укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного конкурсу;
( Абзац восьмий частини другої статті 33 виключено на підставі Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
( Абзац дев'ятий частини другої статті 33 виключено на підставі Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
виникнення нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв'язку з особливими економічними чи соціальними обставинами, яких замовник не міг передбачити у тому числі закупівлі, пов'язаної з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій. ( Абзац десятий частини другої статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
Розділ VI
Договір про закупівлю
Стаття 34. Основні вимоги до договору про закупівлю
1. Договір про закупівлю набирає чинності з дня його підписання замовником та учасником, визначеним переможцем процедури закупівлі.
2. Договір про закупівлю укладається тільки в письмовій формі та відповідно до положень Цивільного кодексу України ( 1540-06 ).
3. Укладений договір вважається недійсним, якщо:
замовник не дотримався вимог частин другої і третьої статті 29 цього Закону;
договір було укладено в період зупинення процедури закупівлі в разі подання скарги замовнику або уповноваженому органу.
Дія цієї частини не поширюється на застосування процедур запиту цінових пропозицій (котирувань) та закупівлі в одного постачальника.
4. Копія укладеного договору про закупівлю подається уповноваженому органу на його вимогу. (Стаття 34 в редакції Закону N 434-IV від 16.01.2003)
( Статтю 35 виключено на підставі Закону N 434-IV від 16.01.2003 )
Розділ VII
Оскарження щодо застосування процедур закупівель
Стаття 36. Право на оскарження дій замовника
1. Будь-який учасник, який вважає, що він зазнав або може зазнати збитків внаслідок порушення замовником процедур закупівлі, встановлених цим Законом, має право на оскарження дій замовника згідно з положеннями цього розділу Закону.
2. Об'єктом оскарження не може бути:
вибір процедури здійснення закупівлі;
застосування замовником положень статті 6 цього Закону;
рішення замовника про відхилення всіх тендерних пропозицій.
Стаття 37. Порядок подання та розгляду скарг з приводу
порушення замовником процедури закупівлі
1. До укладення договору про закупівлю скарга з приводу порушення замовником процедури закупівлі або прийнятих рішень, дій чи бездіяльності подається учасником, що бере в ній участь, замовнику або уповноваженому органу. У разі надходження скарги протягом трьох робочих днів з дня її одержання останній інформує про це замовника.
2. Замовник або уповноважений орган можуть не розглядати скаргу, якщо вона була подана пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня настання підстави для її подання.
Днем настання підстави для подання скарги вважається день допущення замовником порушення процедури закупівлі. ( Частину другу статті 37 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
3. Подання скарги відповідно до частини першої цієї статті зупиняє процедуру закупівлі на строк, що не може перевищувати 15 робочих днів. (Частина третя статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
4. Не пізніше п'яти робочих днів після отримання скарги замовник або уповноважений орган повинні повідомити всіх учасників, яких стосується ця скарга, про її зміст, час і місце розгляду. Під час розгляду скарги будь-який учасник має право взяти у цьому розгляді участь. Учасник, який не брав участі у розгляді скарги, позбавляється права на подальше звернення з вимогами, аналогічними до тих, що були розглянуті. ( Частина четверта статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
5. Якщо скаргу не врегульовано шляхом переговорів на підставі взаємної згоди, замовник або уповноважений орган протягом 15 робочих днів з дня її отримання приймає обгрунтоване рішення, у якому необхідно зазначити:
у разі якщо скаргу не задоволено, - причини такого рішення;
у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково, - заходи, які вживатимуться для врегулювання конфлікту. ( Частина п'ята статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
6. Якщо скаргу розглядає замовник, зазначене рішення надсилається уповноваженому органу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
7. У разі виявлення порушень встановленого порядку проведення процедури закупівлі за скаргою учасників, які впливають на об'єктивність визначення переможця процедури закупівлі або призводять до дискримінації учасників, уповноважений орган має право визнати результати такої процедури закупівлі недійсними та зобов'язати замовника розпочати нові процедури закупівлі.
Рішення уповноваженого органу про визнання результатів торгів недійсними є обов'язковим як для замовника, так і для учасників, і є підставою для звернення до суду з приводу відшкодування витрат, пов'язаних з участю у торгах. Відшкодування витрат здійснюється на основі рішення суду. ( Абзац другий частини сьомої статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
8. Примірник рішення замовника або уповноваженого органу щодо розгляду скарги надсилається учасникам, які подали скаргу, протягом п'яти робочих днів з дня його прийняття.
9. Рішення замовника або уповноваженого органу є остаточним, якщо замовник або учасник протягом 15 календарних днів з дня його прийняття не звернувся до суду згідно з частиною десятою цієї статті. ( Частина дев'ята статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
10. Якщо замовник або уповноважений орган не приймає рішення у строк, зазначений в абзаці першому частини п'ятої цієї статті, учасники, які подали скаргу, або замовник вправі звертатися в установленому порядку до суду відповідно до закону. ( Частина десята статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-IV від 16.01.2003 )
Стаття 38. Відповідальність за порушення законодавства про
здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за
державні кошти
За порушення вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, розробленими на його виконання, замовники, організатори торгів та їх учасники несуть адміністративну чи кримінальну відповідальність відповідно до законів України.
Розділ VIII
Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень цього Закону.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 22 лютого 2000 року
N 1490-III