Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
( Регламент втратив чинність на підставі Постанови ВР
N 3547-IV від 16.03.2006 )
Регламент
Верховної Ради України
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 35, ст.338 )
( Вводиться в дію Постановою ВР
N 130/94-ВР від 27.07.94, ВВР, 1994, N 35, ст.339 )
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами ВР
N 410/97-ВР від 02.07.97, ВВР, 1997, N 29, ст.195
N 180/98-ВР від 05.03.98, ВВР, 1998, N 30-31, ст.199
N 7-XIV від 13.05.98, ВВР, 1998, N 22, ст.120
N 21-XIV від 16.06.98, ВВР, 1998, N 30-31, ст.211
N 42-XIV від 14.07.98, ВВР, 1998, N 40-41, ст.253
Рішенням Конституційного Суду
N 17-рп/98 від 03.12.98
Постановами ВР
N 1400-XIV від 21.01.2000, ВВР, 2000, N 8, ст.55
N 1426-III від 08.02.2000, ВВР, 2000, N 10, ст.87
N 1519-III від 02.03.2000, ВВР, 2000, N 18, ст.141
N 1544-III від 16.03.2000, ВВР, 2000, N 21, ст.168
N 1207-IV від 19.09.2003 )
Розділ 1
Загальні положення
Стаття 1.0.1.
1. Порядок діяльності Верховної Ради України, її органів та посадових осіб визначається Конституцією України ( 888-09 ), цим Регламентом, законами України про постійні комісії Верховної Ради України, статус народного депутата України ( 2790-12 ), іншими законодавчими актами.
Стаття 1.0.2.
1. Регламент Верховної Ради України має силу закону, який встановлює порядок скликання і проведення сесій Верховної Ради України, її засідань, формування органів державної влади, визначає законодавчу процедуру, порядок здійснення контрольної діяльності, процедуру окремих видів діяльності Верховної Ради, її органів і організацій, народних депутатів, посадових осіб та інші процедури, а також функції органів Верховної Ради України та її посадових осіб, які випливають з їх повноважень, встановлених Конституцією України.
Стаття 1.0.3.
1. Робота Верховної Ради України ведеться державною мовою.
2. У разі, коли промовець не володіє державною мовою, він має право виступати іншою мовою. Про свій намір виступити іншою мовою промовець завчасно повідомляє головуючого на засіданні у заяві на виступ, якщо бажає, щоб було забезпечено переклад його виступу на українську мову. Секретаріат Верховної Ради забезпечує переклад його виступу на українську мову.
Стаття 1.0.4.
1. Засідання Верховної Ради, її Президії, постійних та тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради є відкритими і гласними, за винятками, встановленими цим Регламентом і Законом України про постійні комісії Верховної Ради України.
2. Гласність роботи Верховної Ради забезпечується шляхом трансляції її засідань по телебаченню і радіо, публікації стенографічного звіту засідань Верховної Ради, публікації її рішень у "Відомостях Верховної Ради України", газеті "Голос України" та інших виданнях Верховної Ради України. Час та обсяг трансляції, обсяг друку визначаються Верховною Радою.
3. Хід засідання Верховної Ради безпосередньо транслюється через візуальне зображення і звукове відтворення у службові приміщення для преси та приміщення для публіки, що розташовуються у будинку Верховної Ради.
4. Представники телебачення, радіо і преси можуть бути акредитовані на певний строк або на весь час сесії Верховної Ради при її Секретаріаті; відмова в акредитації повинна бути вмотивованою. Секретаріат Верховної Ради надає акредитованим представникам засобів масової інформації одночасно з депутатами матеріали, які поширюються серед депутатів, за винятком тих, щодо нерозголошення чи ненадання яких прийнято у встановленому порядку відповідне рішення.
5. У разі порушення законодавства про інформацію або цього Регламенту представником засобів масової інформації Президія Верховної Ради може позбавити його у встановленому законом порядку акредитації на визначений нею термін.
6. На засіданнях Верховної Ради можуть бути присутніми громадяни на визначених для них місцях і за попереднім записом, який веде Секретаріат Верховної Ради. Заявки на запис подаються не пізніш як за добу до засідання.
7. Порядок розміщення депутатів та інших присутніх у залі засідань осіб визначається Верховною Радою. Місця для народних депутатів України відводяться в залі засідань окремо від місць для інших осіб, присутніх на засіданні, і не можуть бути зайняті іншими особами. Під час засідання Верховної Ради особи, які не є народними депутатами України, не повинні знаходитися в місці розміщення депутатів, за винятком тих осіб, які супроводжують депутатів-інвалідів, а також технічних працівників, визначених Президією Верховної Ради.
Стаття 1.0.5.
1. За рішенням Верховної Ради, яке приймається після скороченого обговорення (ст.3.4.2)* більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості, можуть проводитися її закриті засідання для розгляду конкретно визначених питань.
________________
* Посилання даються на розділи, глави, статті (ст.), частини (ч.), підпункти цього Регламенту.
2. На закритому засіданні Верховної Ради мають право бути присутніми Президент України, члени Кабінету Міністрів України, інші особи, уповноважені від органів, що мають право законодавчої ініціативи, а також особи, присутність яких визначена Президією Верховної Ради необхідною для розгляду відповідного питання.
3. Верховна Рада після можливого скороченого обговорення (ст.3.4.2) наприкінці закритого засідання приймає рішення щодо публікації, поширення протоколу, стенографічного бюлетеня та інших матеріалів цього засідання.
Стаття 1.0.6.
1. На засіданнях Верховної Ради та її органів можуть бути присутніми за запрошеннями гості та службові особи.
2. Верховна Рада не менш як 1/3 голосів або підписів депутатів від їх фактичної кількості може вимагати присутності на засіданні будь-якого державного службовця. Посадові особи, яких обирає, призначає чи затверджує Верховна Рада, викликаються безпосередньо, а підлеглі їм службовці викликаються через них, крім випадків, встановлених законом, коли вони викликаються безпосередньо.
3. Комісія Верховної Ради або її голова можуть запросити державних службовців, експертів, фахівців на засідання Верховної Ради, на яких розглядаються питання, що опрацьовуються цією комісією або стосуються її предметної діяльності. Державні службовці запрошуються через керівників відповідного органу, установи, організації.
4. Головуючий на засіданні повідомляє депутатів про осіб, присутніх на засіданні за офіційним запрошенням і за викликом.
Стаття 1.0.7.
1. Особи, присутні на засіданнях Верховної Ради та її органів, повинні утримуватися від публічних проявів свого ставлення до того, що відбувається на засіданні, і не порушувати порядок. У разі порушення порядку їх за розпорядженням головуючого на засіданні може бути випроваджено з приміщення, де відбувається засідання.
Розділ 2
Сесії Верховної Ради
Глава 2.1. Розпорядок роботи
Стаття 2.1.1.
1. Верховна Рада проводить свою роботу сесійно. Відкриття сесії Верховної Ради оголошується головуючим на засіданні на початку першого пленарного засідання Верховної Ради, яке проводиться в перший день роботи сесії.
2. Сесії Верховної Ради складаються з пленарних засідань Верховної Ради і засідань постійних та інших комісій Верховної Ради, що проводяться у період між пленарними засіданнями. Комісія Верховної Ради або її робоча група може проводити своє засідання одночасно з пленарними засіданнями Верховної Ради у тому разі, коли згідно із ст.6.4.5 законопроект визнано невідкладним, чи за дорученням Верховної Ради, якщо в цей час пленарне засідання не пов'язане з прийняттям рішень, проведенням виборів, призначенням або затвердженням посадових осіб.
Стаття 2.1.2.
1. Чергові сесії скликаються Президією Верховної Ради в порядку, визначеному ст.2.3.1. Тривалість сесії визначається Верховною Радою.
2. За пропозицією Президії Верховної Ради, погодженою з Погоджувальною радою депутатських груп і фракцій (ст.4.2.4), Верховна Рада на початку кожної сесії після можливого скороченого обговорення (ст.3.4.2) визначає орієнтовну дату закриття даної сесії, а в кінці сесії - дату відкриття наступної.
3. Верховна Рада може доручити окремим комісіям Верховної Ради продовжити їх роботу після закінчення сесії.
4. Головуючий на засіданні оголошує закриття сесії на підставі рішення Верховної Ради, прийнятого безпосередньо перед закриттям.
5. У разі запровадження режиму воєнного, надзвичайного чи іншого стану, пов'язаного з обмеженням конституційних прав громадян, сесія Верховної Ради без прийняття спеціального рішення продовжується до його припинення.
Стаття 2.1.3.
1. За звичайних обставин перший і третій тижні місяця сесійного періоду відводяться для пленарних засідань Верховної Ради, другий - для роботи комісій Верховної Ради, четвертий - для роботи депутатів у виборчих округах, їх самостійної роботи, пов'язаної із здійсненням депутатських повноважень, а також для роботи комісій за дорученнями Верховної Ради.
2. У разі необхідності Верховна Рада після можливого скороченого обговорення (ст.3.4.2) може прийняти рішення про одноразову зміну (ad hoc)* свого місячного або тижневого розпорядку роботи (ч.3 ст.3.2.3). ___________________
* (ad hoc) - лат. [ад гок], букв. "до цього"; для цього випадку, для цієї мети.
Стаття 2.1.4.
1. У сесійний період щотижнева робота Верховної Ради та її комісій починається у вівторок о 10 годині і закінчується у п'ятницю о 14 годині.
2. У сесійний період чергові засідання Президії Верховної Ради проводяться в понеділок з 16 години.
3. Понеділок кожного тижня відводиться для самостійної роботи депутатів, пов'язаної із здійсненням депутатських повноважень, для їх роботи в депутатських групах (фракціях) або у виборчих округах. Верховна Рада не може приймати рішення щодо використання робочого часу депутатів у понеділок для інших цілей, за винятком випадків, коли депутати залучаються до роботи під час надзвичайного чи воєнного стану або для виконання доручень за рішеннями Верховної Ради.
Стаття 2.1.5.
1. У сесійний період робочий день Верховної Ради та її комісій починається о 10 годині і триває до 18 години з перервою з 12 години до 12 години 30 хвилин і з обідньою перервою з 14 до 16 години (крім випадку, зазначеного в ч.1 ст.2.1.4).
2. Верховна Рада, якщо вона не приймає ad hoc іншого рішення, проводить протягом дня два засідання: ранкове - з 10 до 14 години і вечірнє - з 16 до 18 години.
3. Засідання Верховної Ради або її робочого органу може бути продовжено головуючим на засіданні понад визначений у ч.2 цієї статті робочий час не більше ніж на 15 хвилин. Інші одноразові зміни часу роботи можуть здійснюватися, якщо за це без обговорення проголосувала більшість депутатів від їх фактичної кількості. За звичайних обставин рішення про продовження пленарного засідання після 18 години приймається Верховною Радою не пізніш як на ранковому засіданні того ж дня.
Глава 2.2. Перша сесія Верховної Ради нового скликання
Стаття 2.2.1.
1. Секретаріат Верховної Ради надсилає депутату не пізніш як через 10 днів після його обрання:
1) Конституцію України ( 888-09 );
2) Віденську конвенцію про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року;
3) Закон України про статус народного депутата України ( 2790-12 );
4) Регламент Верховної Ради України;
5) Закон України про постійні комісії Верховної Ради України ( 116/95-ВР );
6) перелік постійних комісій Верховної Ради попереднього (або поточного) скликання і Положення про них;
7) Положення про порядок розробки проектів законів;
8) Положення про структуру, виклад, зміст і оформлення проектів законів;
9) Положення про референта-консультанта народного депутата України;
10) Положення про Секретаріат Верховної Ради України;
11) список посадових осіб Секретаріату Верховної Ради та їх службові телефони.
Депутату пропонується також не пізніш як за 20 днів до початку сесії надіслати свої попередні побажання щодо входження до складу тієї чи іншої постійної комісії та повідомити про необхідні житлові умови для здійснення депутатських повноважень в м. Києві.
Стаття 2.2.2.
1. Секретаріат Верховної Ради не пізніш як за 15 днів до початку першої сесії Верховної Ради нового скликання надсилає депутатам довідкові матеріали про обраних народних депутатів України та збірник їх передвиборних програм (платформ). Довідковий матеріал про депутатів повинен містити, зокрема: прізвище, ім'я та по батькові депутата; назву, номер і місцезнаходження (область чи місто) виборчого округу; дату народження депутата; дані про освіту, професію, посаду, місце роботи, партійність; поштову адресу та номери телефонів, вказані депутатом. Інші документи до першої сесії Верховної Ради надсилаються депутатам у визначені цим Регламентом терміни.
Стаття 2.2.3.
1. Для розробки проекту порядку денного першої сесії Верховної Ради нового скликання та проектів інших документів, що виносяться на першу сесію, підготовки пропозицій щодо організації її роботи Президія Верховної Ради попереднього скликання організовує формування Підготовчої депутатської групи з числа новообраних народних депутатів України. Вона складається з представників - депутатів від Республіки Крим, областей та міст республіканського підпорядкування, при цьому від кожних десяти депутатів делегується один представник з урахуванням пропорційності представництва від депутатів, що є членами різних партій, та безпартійних. Делегування представників здійснюється на зборах депутатів від відповідних регіонів, які скликаються головою відповідної обласної Ради не пізніш як за 25 днів до початку першої сесії Верховної Ради нового скликання. Протокол зборів, підписаний головою обласної Ради, відразу надсилається ним до Президії Верховної Ради попереднього скликання.
2. Перше засідання Підготовчої депутатської групи скликає Голова Верховної Ради попереднього скликання не пізніш як за 20 днів до початку першої сесії Верховної Ради нового скликання.
3. Підготовча депутатська група обирає із свого складу голову групи. Група формує свою структуру, здійснює роботу на засадах, встановлених для тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради (за винятком контрольних повноважень і права проведення закритих засідань), і припиняє свою діяльність із створенням постійних комісій Верховної Ради.
4. Про проведену роботу Підготовча депутатська група готує звіт на першу сесію Верховної Ради.
Стаття 2.2.4.
1. Новий склад Верховної Ради України вважається обраним (ст.102 Конституції України ( 888-09 ) в день офіційного повідомлення Центральною виборчою комісією по виборах народних депутатів України про обрання не менш як 2/3 депутатів від кількісного складу Верховної Ради, визначеного в Конституції.
2. Якщо Верховна Рада не скликається на першу сесію в строк, зазначений в ч.1 ст.99 Конституції, депутати збираються самі у наступний після закінчення цього строку день.
3. Перше після виборів пленарне засідання Верховної Ради відкриває Голова Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів України і веде його до обрання Президії сесії. Президія сесії визначає головуючого на кожне засідання Верховної Ради, організовує роботу Верховної Ради і підписує прийняті нею акти до обрання Голови Верховної Ради та його заступників. Далі засідання Верховної Ради веде Голова Верховної Ради або його заступники; вони ж організовують роботу Верховної Ради до утворення Президії Верховної Ради.
Стаття 2.2.5.
1. На першому засіданні Верховної Ради Голова Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів України пропонує депутатам розпочати формування депутатських груп (фракцій), дає пояснення про їх права і порядок формування. Формування депутатських груп (фракцій) проводиться депутатами в позапленарний час відповідно до положень ст.4.2.1, 4.2.2.
Стаття 2.2.6.
1. Верховна Рада до створення постійних комісій Верховної Ради і утворення її Президії проводить засідання за таким порядком денним:
1) обрання тимчасової Лічильної комісії;
2) обрання Президії сесії;
3) обрання тимчасової мандатної комісії і доручення їй працювати над перевіркою повноважень обраних народних депутатів України;
4) доповідь Підготовчої депутатської групи, відповіді на запитання;
5) доповідь Голови Верховної Ради попереднього скликання про політичне становище та стан законодавчої бази в Україні, а також з питань, зазначених в підпункті 23 ч.1 ст.4.3.8, ст.6.2.2; запитання доповідачу та обговорення доповіді;
6) доповідь Президента України про соціально-економічне становище в Україні; запитання доповідачу та обговорення доповіді;
7) попереднє обговорення і визначення переліку, кількісного складу і функцій постійних комісій Верховної Ради (у разі необхідності);
8) доповідь тимчасової мандатної комісії; відповіді на запитання, обговорення доповіді, прийняття рішення Верховною Радою щодо визнання повноважень народних депутатів України;
9) питання про формування та реєстрацію депутатських груп (фракцій); утворення Погоджувальної ради депутатських груп (фракцій);
10) обрання Голови Верховної Ради України;
11) обрання Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України;
12) створення постійних комісій Верховної Ради та утворення її Президії;
13) розгляд і затвердження порядку денного сесії на подальший період (з урахуванням положень ст.6.2.2).
За звичайних обставин згадана вище частина порядку денного першої сесії Верховної Ради нового скликання не потребує обговорення і затвердження.
2. Доповідь тимчасової мандатної комісії про визнання повноважень депутатів проводиться відразу ж після її готовності, але не перериваючи розгляду поточного питання порядку денного.
3. По доповідях, зазначених в підпунктах 5, 6 ч.1 цієї статті, будь-які рішення Верховною Радою не приймаються; вони беруться до відома.
4. Питання, передбачене підпунктом 7 ч.1 цієї статті, обговорюється у визначеній черговості, якщо необхідно надати додатковий час для роботи тимчасової мандатної комісії; в інших випадках розгляд питання, передбаченого підпунктом 7, включається до підпункту 12 зазначеного порядку денного.
5. Депутатські групи (фракції) формуються в порядку, зазначеному в ч.5 ст.4.2.1.
6. Після створення постійних комісій відповідно до підпункту 12 ч.1 цієї статті Верховна Рада робить перерву у пленарних засіданнях, щоб надати час постійним комісіям для проведення організаційних засідань.
7. Розгляд і затвердження порядку денного сесії на подальший період роботи Верховної Ради здійснюється відповідно до вимог цього Регламенту. Розгляд питань Верховною Радою проводиться після їх попереднього розгляду у відповідних постійних чи тимчасових комісіях Верховної Ради, за винятком випадків, зазначених в цьому Регламенті.
Стаття 2.2.7.
1. До моменту визнання повноважень народних депутатів України Верховна Рада приймає рішення про Президію сесії, обрання тимчасових Лічильної і мандатної комісій, порядок висвітлення роботи першої сесії Верховної Ради, визнання повноважень депутатів, а також з організаційних та процедурних питань своєї діяльності.
2. Рішення з питань обрання Голови Верховної Ради і його заступників та створення постійних комісій і утворення Президії Верховної Ради приймаються після визнання Верховною Радою повноважень народних депутатів відповідно до положень Конституції України.
Стаття 2.2.8.
1. Президія сесії, тимчасові Лічильна і мандатна комісії створюються Верховною Радою з числа народних депутатів України на підставі пропорційного представництва від різних партій та безпартійних, а також з урахуванням їх домовленості про відступ від такого представництва. Вони створюються шляхом відкритого голосування за списком без обговорення.
2. Лічильна і мандатна комісії до створення постійних комісій Верховної Ради діють як тимчасові. Подальший їх статус, персональний склад визначаються при розгляді питання про створення постійних комісій Верховної Ради.
Стаття 2.2.9.
1. Для проведення таємного голосування і визначення його результатів обирається Лічильна комісія. Лічильна комісія проводить також підрахунок голосів під час відкритого голосування або визначає присутність депутатів на засіданні в разі неспрацювання електронної системи підрахунку голосів чи за дорученням головуючого на засіданні.
2. Лічильна комісія обирає із свого складу голову, заступника голови і секретаря. Засідання Лічильної комісії проводяться гласно і лише відкрито. У роботі Лічильної комісії не можуть брати участь народні депутати, кандидатури яких включені до бюлетенів для таємного голосування.
Стаття 2.2.10.
1. Тимчасова мандатна комісія обирається для перевірки повноважень народних депутатів України.
2. Засідання тимчасової мандатної комісії проводяться гласно і лише відкрито. Висновки тимчасової чи постійної мандатної комісії щодо визнання повноважень депутатів підписують всі присутні її члени. В разі незгоди будь-кого з членів мандатної комісії з її висновками він викладає письмово свою окрему думку, яка додається до висновку комісії, є його невід'ємною частиною і оголошується на пленарному засіданні.
Стаття 2.2.11.
1. За поданням мандатної комісії Верховна Рада приймає рішення про визнання повноважень народних депутатів, а в разі порушення законодавства про вибори - про визнання виборів окремих народних депутатів недійсними або про необхідність проведення додаткової перевірки.
2. Висновками мандатної комісії можуть бути обгрунтовані пропозиції про:
а) визнання повноважень народного депутата;
б) невизнання повноважень народного депутата і визнання виборів по відповідному виборчому округу недійсними;
в) необхідність проведення додаткової перевірки.
3. Народний депутат до визнання його повноважень не може бути обраний на посаду у Верховній Раді та до її органів (крім Президії сесії, тимчасових Лічильної та мандатної комісій). В постійній комісії Верховної Ради за депутатом, для визнання повноважень якого призначено додаткову перевірку, резервується місце. Народний депутат, щодо визнання повноважень якого призначено додаткову перевірку, зупиняє свою участь в роботі Президії сесії, тимчасових Лічильній та мандатній комісіях.
Глава 2.3. Чергові і позачергові сесії
Стаття 2.3.1.
1. Президія Верховної Ради заздалегідь повідомляє депутатів про час скликання і місце проведення чергової сесії Верховної Ради. Постанова Президії Верховної Ради про скликання чергової сесії Верховної Ради публікується не пізніш як за 30 днів до її відкриття.
2. Інформація про місце і час проведення засідань Верховної Ради, а також про місце і час реєстрації народних депутатів публікується в газеті "Голос України", повідомляється іншими засобами масової інформації, а також заздалегідь доводиться до відома кожного депутата.
3. Проекти законів, постанов та інші документи надсилаються депутатам не пізніш як за 10 днів до початку чергової сесії Верховної Ради, за винятком випадків, коли цим Регламентом встановлені більш тривалі терміни (ст.6.5.1, 6.6.1).
4. У разі, коли до дати відкриття чергової сесії Верховної Ради, визначеної відповідно до ч.2 ст.2.1.2, Президія Верховної Ради не повідомляє депутатів про скликання чергової сесії Верховної Ради, депутати збираються самі на наступний за визначеним згідно з ч.2 ст.2.1.2 день.
Стаття 2.3.2.
1. Позачергові сесії Верховної Ради скликаються за ініціативою осіб і органів, визначених Конституцією України. Мотивовані пропозиції про скликання позачергової сесії Верховної Ради, підписані ініціаторами, надсилаються Президії Верховної Ради з зазначенням питань і, за звичайних обставин, з проектами документів, розгляд яких пропонується; при цьому підпис депутата не може бути відкликано.
2. Позачергова сесія Верховної Ради за звичайних обставин скликається не пізніш як у десятиденний термін після надходження пропозиції про її скликання. Постанова Президії Верховної Ради про скликання позачергової сесії Верховної Ради публікується не пізніш як за 3 дні до її відкриття з зазначенням питань, які пропонується винести на розгляд позачергової сесії. Про позачергову сесію повідомляється відповідно до правил, зазначених в ч.2 ст.2.3.1.
3. Документи позачергової сесії Верховної Ради видаються депутатам при їх реєстрації.
4. У разі запровадження на території України або її частині режиму воєнного, надзвичайного чи іншого стану, пов'язаного з обмеженням конституційних прав громадян, Верховна Рада збирається на позачергову сесію без скликання у триденний термін після запровадження такого режиму. В цьому разі Президія чи Секретаріат Верховної Ради терміново повідомляють депутатів про місце засідань Верховної Ради, якщо вони відбуватимуться не в будинку Верховної Ради, а в іншому приміщенні.
Глава 2.4. Порядок денний сесії
Стаття 2.4.1.
1. Порядок денний чергової сесії Верховної Ради включає два розділи: перший - питання, які повністю підготовлені для включення до розкладу пленарних засідань Верховної Ради; другий - питання, підготовку і доопрацювання яких Верховна Рада доручає здійснити комісіям Верховної Ради та відповідним органам.
2. До першого розділу порядку денного сесії Президією Верховної Ради за погодженням з Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій) включаються лише ті питання, документи щодо яких підготовлені згідно з вимогами цього Регламенту.
3. Відповідні головні комісії Верховної Ради (ч.1 ст.6.3.1, ч.2 ст.4.6.1) подають Президії Верховної Ради свої висновки щодо готовності закріплених за ними для підготовки і доопрацювання питань і пропозиції про включення їх до того чи іншого розділу порядку денного сесії.
Стаття 2.4.2.
1. Проект порядку денного сесії Верховної Ради готується Президією Верховної Ради спільно з Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій) і повідомляється депутатам не пізніш як за 10 днів до відкриття чергової сесії.
2. На засідання Президії і Погоджувальної ради депутатських груп (фракцій) з питання проекту порядку денного сесії запрошуються представник від Президента України та представник від Уряду.
3. До проекту порядку денного чергової сесії регулярно включаються звіти органів, посадових осіб, які Верховна Рада відповідно створює, утворює, обирає, призначає чи затверджує (крім органів і посадових осіб судової влади).
4. За звичайних обставин до проекту порядку денного позачергової сесії вносяться лише ті питання, розгляд яких визначено у пропозиціях про скликання позачергової сесії.
5. Пропозиції до проекту порядку денного сесії вносяться особами та органами, які мають право законодавчої ініціативи, не пізніш як за місяць до відкриття чергової сесії. Президія Верховної Ради організовує їх попередній розгляд, з тим щоб додержати визначений ч. 1 цієї статті строк. Пропозиції до порядку денного сесії, внесені пізніш як за місяць до відкриття чергової сесії або під час чергової сесії, виносяться на розгляд Верховної Ради для включення до порядку денного сесії після їх попереднього розгляду відповідно до положень глави 6.3 та ст.6.4.1.
6. Пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії або до затвердженого порядку денного сесії, подається з супровідною запискою і проектом закону, постанови чи іншого документа, який пропонується прийняти за цією пропозицією. Пропозиція повинна також відповідати іншим вимогам, викладеним у главі 6.2.
7. Попередній розгляд питань, які пропонується включити до порядку денного сесії, здійснюється відповідно до правил, встановлених главою 6.3.
Стаття 2.4.3.
1. Проект порядку денного сесії, сформований відповідно до вимог ч.3 цієї статті, обговорюється і затверджується в цілому Верховною Радою більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості.
2. Обговорення щодо включення будь-якого питання до порядку денного сесії проводиться за скороченою процедурою згідно із (ст.3.4.2).
3. Рішення про включення питання до ще не затвердженого в цілому порядку денного сесії приймається, якщо за нього проголосувало не менш 1/3 депутатів від їх фактичної кількості, за винятками, встановленими законом. Якщо за наслідками голосування Верховної Ради питання до порядку денного сесії не включено, то воно вважається відхиленим (ч.5 ст.3.2.1). Рішення про виключення питання з ще не затвердженого в цілому порядку денного приймається не менш як 2/3 голосів депутатів від їх фактичної кількості.
Стаття 2.4.4.
1. Питання затвердженого порядку денного сесії Верховної Ради можуть розглядатися в іншій, ніж в передбаченій в ньому послідовності, відкладатися, змінюватися чи виключатися з порядку денного за рішенням Верховної Ради, прийнятим після обговорення за скороченою процедурою (ст.3.4.2). При цьому заслуховується виступ ініціатора такої пропозиції з її обгрунтуванням, а також повідомленням про виконану згідно з Регламентом підготовчу роботу і ступінь підготовленості питання до розгляду, про термін роздачі відповідних документів депутатам, а також заслуховується виступ з цього питання голови відповідної комісії або представника головної комісії.
2. Рішення про розгляд питань затвердженого в цілому порядку денного в іншій послідовності чи про відкладення їх розгляду згідно з ч.4 цієї статті приймаються більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості.
3. Рішення про зміну чи виключення питання з затвердженого в цілому порядку денного приймається не менш як 2/3 голосів депутатів від їх фактичної кількості. У разі, коли з зазначеного питання є пропозиція Погоджувальної ради депутатських груп (фракцій), рішення щодо неї приймається без обговорення більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості.
4. Більшістю голосів, зазначеною в ч.2 цієї статті, Верховна Рада може прийняти мотивоване рішення про відкладення розгляду питання затвердженого порядку денного сесії на наступну чергову сесію; таке рішення може прийматися не більше одного разу щодо одного і того ж питання порядку денного, за винятком питань про ратифікацію або денонсацію міжнародних договорів. Прийняття рішення з питання затвердження державного бюджету не може відкладатися на наступну сесію, якщо це за висновком Президента України призведе до перешкод в бюджетному регулюванні. Відкладене питання порядку денного може бути розглянуто на позачерговій сесії.
5. Рішення про розгляд на пленарному засіданні питання, не включеного до порядку денного сесії чи засідання, Верховна Рада може прийняти у порядку, зазначеному в ч.1 цієї статті, більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості.
Стаття 2.4.5.
1. Питання про розгляд законопроекту (іншого акта) автоматично виключається з порядку денного сесії Верховної Ради у разі відхилення законопроекту (іншого акта) Верховною Радою, в тому числі і передбаченим ч.5 ст.3.2.1 способом, а також у разі офіційного опублікування прийнятого відповідного закону (чи введення в дію відповідного іншого акта).
Глава 2.5. Розклад розгляду і підготовки питань
Стаття 2.5.1.
1. Розклад засідань Верховної Ради повинен містити інформацію про день і час проведення пленарних засідань не менш як на двотижневий термін, про порядок денний кожного пленарного засідання, реєстраційні номери, назви, редакції та дати поширення серед депутатів проектів документів (в тому числі й альтернативних), що стосуються включених до розкладу засідань питань.
2. Проект розкладу засідань Верховної Ради готується Президією Верховної Ради спільно з Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій) і повідомляється депутатам не пізніш як за 10 днів до відкриття чергової сесії.
3. На засідання Президії Верховної Ради і Погоджувальної ради депутатських груп (фракцій), на якому готується проект розкладу засідань Верховної Ради, запрошуються представник від Президента України та представник від Уряду.
4. Розклад засідань Верховної Ради для розгляду питань порядку денного приймається Верховною Радою без обговорення за пропозицією Президії Верховної Ради, погодженою з Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій); рішення приймається більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості. Якщо за наслідками голосування без обговорення погоджену пропозицію буде відхилено або якщо погоджену пропозицію щодо проекту розкладу засідань Президією і Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій) не буде внесено, розклад засідань приймається Верховною Радою після скороченого обговорення (ст.3.4.2).
5. Зміни в розкладі засідань Верховної Ради здійснюються в порядку, зазначеному в частинах 1-4 цієї статті, а в термінових випадках - в порядку, зазначеному в ч.5 ст.2.4.4, ч.2 ст.3.1.7.
6. Верховна Рада наприкінці кожного тижня її пленарних засідань уточнює розклад засідань на наступний не менш як двотижневий термін. Уточнений розклад засідань поширюється серед депутатів.
Стаття 2.5.2.
1. До порядку денного пленарного засідання включаються питання з першого розділу порядку денного сесії Верховної Ради (ст.2.4.1), якщо додержані вимоги Регламенту щодо готовності питання до розгляду і термінів забезпечення депутатів відповідними матеріалами та з урахуванням положень ч.2 ст.3.1.7.
2. В середу першого і третього тижня місяця з 16 до 18 години на засіданні Верховної Ради керівники та посадові особи будь-яких державних органів (крім органів судової влади) відповідають на запити і запитання депутатів. У разі, коли надходить велика кількість запитів і запитань, для їх розгляду можуть бути відведені окремі засідання Верховної Ради, але не більше одного дня засідань на тиждень пленарної роботи. Перша година зазначених у цій частині статті засідань у пріоритетному порядку відводиться для запитів і запитань щодо поточних подій.
3. До порядку денного засідань Верховної Ради щотижня під час її пленарної роботи включається не менше двох годин для проведення обговорення питань (в тому числі і заздалегідь означених), які можуть бути не пов'язані з питаннями порядку денного сесії (різне). Рішення з обговорюваних питань в зазначений час Верховною Радою не приймаються. Такі обговорення проводяться, якщо на засіданні присутні більше половини депутатів від їх фактичної кількості. Час для таких обговорень може використовуватися частинами після розгляду питань порядку денного.
4. У дні проведення пленарних засідань на початку ранкового засідання без голосування відводиться: у вівторок - до 45 хвилин для стислих (до 3 хвилин) виступів уповноважених представників депутатських фракцій (груп) з внесенням пропозицій (крім тих, що вносяться у спеціально встановленому порядку), оголошенням запитів, заяв, повідомлень; у середу - до 30 хвилин для стислих (до 3 хвилин) виступів депутатів з внесенням пропозицій (крім тих, що вносяться у спеціально встановленому порядку), оголошенням запитів, заяв, повідомлень. До порядку денного останнього пленарного засідання тижня без голосування включається питання "Різне", розгляд якого відбувається впродовж останньої години такого засідання. При цьому обговорення не відкривається. ( Частина четверта статті 2.5.2 в редакції Закону N 1519-III від 02.03.2000 )
5. До порядку денного кожного останнього пленарного засідання тижня без голосування включається питання "Про причини відсутності депутатів". Розгляд його здійснюється згідно з ч.5 ст.4.1.6. У разі необхідності для розгляду цього питання можуть проводитися додаткові засідання Верховної Ради.
6. Оголошення на пленарному засіданні про урочисті або траурні дати чи події (за винятком тих, що стосуються народних депутатів України поточного скликання) здійснюється головуючим на засіданні після попереднього погодження відповідних пропозицій, що надійшли від депутатів, депутатських груп (фракцій), з Президією Верховної Ради та за наявності висновків комісії Верховної Ради, до повноважень якої входять питання культури. У разі порушення зазначеного порядку будь-ким з учасників засідання головуючий на засіданні оголошує, що Верховна Рада взяла до відома зроблене повідомлення.
Стаття 2.5.3.
1. У невідкладних випадках у період між пленарними засіданнями під час сесії на вмотивовану вимогу осіб і органів, які згідно з Конституцією (888-09 ) мають право порушувати питання про скликання позачергової сесії Верховної Ради, Голова Верховної Ради не пізніш як у триденний термін скликає додаткове засідання Верховної Ради. За звичайних умов до порядку денного цих засідань вносяться лише питання, розгляд яких визначено у пропозиціях про скликання такого засідання.
Стаття 2.5.4.
1. Засідання комісій Верховної Ради проводяться відповідно до затверджених комісіями перспективних планів, а також рішень Верховної Ради.
2. Секретаріат Верховної Ради за поданням секретарів відповідних органів Верховної Ради веде інформаційну дошку із зведеним перспективним розкладом роботи цих органів. Розклад повинен містити інформацію про дату, час, місце, порядок денний засідань органів Верховної Ради не менш як на двотижневий термін. Зміни до розкладу подаються секретарями відповідних органів Верховної Ради не пізніш як за 4 доби до відповідного засідання у період між пленарними засіданнями і не пізніш як за добу під час проведення пленарних засідань, а в разі необхідності внесення термінових змін до розкладу - це оголошується на засіданні Верховної Ради.
3. Рішення комісій Верховної Ради є правочинними, якщо вони прийняті на засіданнях, проведених згідно з розкладом.
Розділ 3
Засідання Верховної Ради
Глава 3.1. Ведення пленарних засідань
Стаття 3.1.1.
1. Засідання Верховної Ради проводяться згідно з розкладом засідань (ст.2.5.1, 2.5.2).
2. Рішення Верховної Ради (крім процедурних) приймаються лише з питань, внесених до порядку денного засідання Верховної Ради, за винятком випадків, встановлених цим Регламентом. У разі порушення цієї вимоги прийняте рішення є недійсним.
Стаття 3.1.2.
1. Засідання Верховної Ради відкривають, ведуть і закривають Голова Верховної Ради або його заступники, а на першій сесії Верховної Ради - і особи, зазначені в ч.3 ст.2.2.4. Якщо вони з будь-яких причин не здійснюють цього, то ці функції виконує один з членів Президії Верховної Ради, визначений Головою Верховної Ради, одним з його заступників або Президією Верховної Ради, або ж обраний депутатами ad hoc головуючий на засіданні.
2. На час доповіді, співдоповіді або виступу у дебатах головуючого на засіданні, під час розгляду внесеної ним пропозиції з непроцедурного питання та прийняття рішення щодо неї, а також під час розгляду питання персонально щодо головуючого на засіданні він звільняє місце, відведене для головуючого на засіданні; ведення засідання доручається іншій особі, зазначеній в ч.1 цієї статті.
Стаття 3.1.3.
1. Головуючий на засіданні Верховної Ради:
1) відкриває, закриває та неупереджено веде засідання, оголошує перерви в засіданнях Верховної Ради;
2) виносить на обговорення проекти законів, постанов, інших актів Верховної Ради, оголошує їх повну назву, редакцію та ініціаторів внесення; інформує про матеріали, що надійшли на адресу Верховної Ради;
3) організовує розгляд питань;
4) повідомляє списки осіб, які записалися для виступу;
5) надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступного промовця;
6) створює рівні можливості депутатам для участі в обговоренні питань;
7) ставить питання на голосування, оголошує його результати;
8) забезпечує дотримання цього Регламенту всіма присутніми на засіданні;
9) робить офіційні повідомлення, а також ті, які вважає за необхідне оголосити (з урахуванням вимог ч.6 ст.2.5.2);
10) вживає заходів до підтримання порядку на засіданні;
11) має право виправляти фактичні помилки, допущені у виступах на пленарному засіданні;
12) здійснює інші повноваження, що випливають з цього Регламенту.
2. Під час засідання Верховної Ради головуючий на засіданні не коментує і не дає оцінок щодо промовців та їх виступів, за винятком випадків, зазначених у ч.3 ст.3.3.1 та главі 3.8.
3. Головуючий на засіданні може доручити особам, зазначеним в ч.1 ст.3.1.2, зачитування письмових документів, пропозицій щодо обговорюваного питання; з питання, підготовленого відповідною головною комісією Верховної Ради, зачитування документів, пропозицій від комісії здійснюється визначеним комісією доповідачем.
Стаття 3.1.4.
1. Для організації ходу пленарного засідання головуючий на засіданні має право:
1) в першочерговому порядку вносити пропозиції з процедурних питань щодо ходу засідання; якщо з цих питань висуваються альтернативні пропозиції, його пропозиції ставляться на голосування першими;
2) проводити сигнальне голосування згідно із ст.3.1.5;
3) ставити запитання;
4) скликати Погоджувальну раду депутатських груп і фракцій (ст.4.2.4).
Стаття 3.1.5.
1. Для визначення критеріїв організації і прогнозування ходу пленарного засідання та розгляду питань головуючий на засіданні на свій розсуд може оголосити проведення сигнального голосування з тієї чи іншої пропозиції, щоб з'ясувати кількість депутатів, які її не підтримують або заперечують проти неї.
2. Сигнальне голосування проводиться без обговорення і здійснюється підняттям руки; при цьому підрахунок голосів не проводиться, про прийняття якогось рішення не оголошується, правила ч.2 ст.3.1.2 не застосовуються. Головуючий на засіданні, Голова Верховної Ради і його заступники в сигнальному голосуванні участь не беруть.
3. Проведення сигнального голосування не виключає можливості прийняття рішення з того ж питання чи пропозиції згідно з Регламентом.
Стаття 3.1.6.
1. Засідання Верховної Ради відкривається і проводиться, якщо на ньому присутня кількість депутатів, зазначена в ч.2 ст.104 Конституції України (888-09 ), за винятком випадків, встановлених ч.3 ст.2.5.2, ч.3 ст.3.2.2. Реєстрація депутатів проводиться перед кожним пленарним засіданням з пред'явленням посвідчення, персональної картки для голосування і з особистим підписом депутата. Дані цієї реєстрації разом з даними про реєстрацію, одержаними за допомогою електронних засобів (ч.2 цієї статті), є підставою для відкриття засідання, а також для нарахування виплат депутату за час участі у пленарних засіданнях.
2. На початку кожного засідання Верховної Ради головуючий на засіданні проводить за допомогою електронних засобів поіменну реєстрацію народних депутатів України, присутніх на засіданні, повідомляє Верховну Раду про кількість депутатів, про яких відомо, що вони відсутні з поважних причин, робить повідомлення, зазначене в ч.4 ст.1.0.6.
3. Секретаріат Верховної Ради вивішує у залі засідань Верховної Ради список депутатів, про яких відомо, що вони відсутні на засіданні з поважних причин, перелік яких визначено у ст.4.1.6.
4. Якщо відкриття пленарного засідання неможливе у зв'язку з відсутністю за даними реєстрації (ч.1 цієї статті) необхідної кількості депутатів, головуючий на засіданні відкладає відкриття засідання на одну годину, або переносить засідання на наступний за розкладом пленарних засідань чи визначений Верховною Радою день (ч.3 ст.3.2.2) з додержанням положень ч.2 ст.3.1.7, або переходить до розгляду питання, зазначеного в ч.3 ст.3.2.2.
5. Перед проведенням голосування щодо проектів законів чи інших актів Верховної Ради головуючий на засіданні на вимогу депутатської групи (фракції) проводить за допомогою електронних засобів чи з залученням Лічильної комісії перевірку кількості депутатів, присутніх на засіданні. Якщо голосування не може проводитися у зв'язку з відсутністю на засіданні необхідної кількості депутатів, головуючий на засіданні відкладає на одну годину засідання, або закриває його з додержанням положень ч.2 ст.3.1.7, або переходить до розгляду питань, зазначених у ч.3 ст.3.2.2, ч.3 ст.2.5.2.
Стаття 3.1.7.
1. На початку першого засідання кожного робочого дня головуючий на засіданні оголошує порядок денний на весь день роботи. Питання розглядаються в тій послідовності, в якій їх включено до порядку денного засідання.
2. Перед закриттям останнього засідання робочого дня головуючий на засіданні уточнює та оголошує: порядок денний і час проведення засідань Верховної Ради на наступний день пленарної роботи відповідно до розкладу засідань Верховної Ради (ст.2.5.1), назви, редакції та дати поширення відповідних проектів документів (в тому числі й альтернативних) серед депутатів. Питання, не розглянуті на поточному пленарному засіданні, за звичайних обставин підлягають розгляду на наступному пленарному засіданні.
3. Якщо день, час і порядок денний наступного засідання Верховної Ради не були оголошені або змінилися, Голова Верховної Ради може розпорядитися повідомити про це кожного депутата письмово або через інші засоби інформації.
Стаття 3.1.8.
1. Перехід до розгляду питання порядку денного оголошується головуючим на засіданні. Він повідомляє також про назви, редакції, дати поширення серед депутатів проектів документів (в тому числі й альтернативних), які підлягають розгляду, та про намічений порядок розгляду питання.
2. Головуючий на засіданні може об'єднати обговорення кількох пов'язаних між собою питань порядку денного засідання. Якщо з цього приводу виникають заперечення депутатів, процедурне рішення про це приймається Верховною Радою без обговорення.
3. До початку розгляду питання порядку денного головуючий на засіданні може робити повідомлення Верховній Раді, які вважає доцільними; у термінових випадках такі повідомлення він може робити і в ході засідання, але не перериваючи виступу промовця або процедуру голосування (за звичайних обставин). Такі повідомлення головуючий на засіданні може робити і тоді, коли згідно з ч.1 ст.3.1.6 пленарне засідання не може бути відкрито.
Глава 3.2. Прийняття рішень
Стаття 3.2.1.
1. Рішення Верховної Ради з будь-якого питання приймається на її пленарному засіданні після його обговорення, крім випадків, зазначених цим Регламентом. Рішення Верховної Ради може прийматися без подальшого обговорення на пленарному засіданні у порядку, зазначеному у ст. 3.4.3, якщо проти цього не заперечує жодний народний депутат, присутній на засіданні. (Частина перша статті 3.2.1 в редакції Постанови ВР N 1400-XIV від 21.01.2000 )
2. Голосування при прийнятті рішень щодо законопроектів, проектів постанов Верховної Ради, у тому числі про надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів України, розглянутих на пленарних засіданнях, відбувається, як правило, один раз на тиждень щочетверга на засіданні Верховної Ради України, крім випадків, передбачених при розгляді і прийнятті рішень за спеціальною процедурою відповідно до розділу 9 Регламенту Верховної Ради України. В разі необхідності Верховна Рада може прийняти інше рішення з цього питання. ( Частина друга статті 3.2.1 в редакції Постанови ВР N 1400-XIV від 21.01.2000 )
3. Винесенню питання на розгляд на пленарному засіданні Верховної Ради передує його підготовка у відповідних комісіях Верховної Ради, за винятком випадків, зазначених в цьому Регламенті.
4. Голосування здійснюється депутатами особисто в залі засідань Верховної Ради або у відведеному для таємного голосування місці біля залу для засідань.
5. Пропозиція або проект акта, які не отримали необхідної більшості голосів на підтримку, вважаються відхиленими. Таке відхилення проекту акта заноситься до протоколу пленарного засідання як рішення Верховної Ради і у разі необхідності оформляється відповідною постановою Верховної Ради, якщо інший спосіб відхилення не вимагається законом.
Стаття 3.2.2.
1. Закон України, постанова Верховної Ради та інше рішення (крім процедурного або зазначеного в законі окремо) вважаються прийнятими, якщо після їх обговорення на пленарному засіданні за них проголосувала більшість від фактичної кількості народних депутатів України, повноваження яких визнані і не припинені достроково у встановленому законом порядку (в тексті Регламенту - від фактичної кількості депутатів), за умови присутності на засіданні кількості депутатів, зазначеної в ч.2 ст.104 Конституції (888-09).
2. Рішення про прийняття, зміну і доповнення до Конституції України вважається прийнятим, якщо після його обговорення згідно із ст.3.4.1 за нього проголосувало не менш як 2/3 депутатів від складу Верховної Ради, визначеного в Конституції. Голосування з цих питань проводиться поіменно.
3. Рішення про застосування заходів для забезпечення присутності депутатів на засіданнях Верховної Ради та її органів, а також про перенесення дати чи часу засідання приймаються більшістю голосів депутатів, присутніх на засіданні, незалежно від їх кількості.
Стаття 3.2.3.
1. Рішення з процедурних питань приймаються більшістю голосів депутатів, які взяли участь у голосуванні (тобто подали голоси "за", "проти" або "утримався"), за винятком випадків, прямо зазначених в Регламенті і законах.
2. Рішення з процедурних питань приймаються після їх обговорення за скороченою процедурою відповідно до ст.3.4.2 або без обговорення у випадках, зазначених у Регламенті. Процедурними вважаються питання, що стосуються визначення способу розгляду питань на засіданні Верховної Ради, а також зазначені в Регламенті як такі. Процедурні питання не потребують їх попередньої підготовки в комісіях Верховної Ради. Якщо виникає сумнів, чи запропоноване до розгляду питання є процедурним, рішення про це без обговорення приймається Верховною Радою більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості.
3. Прийняття рішень з процедурних та організаційних питань роботи Верховної Ради, спрямованих на одноразове (ad hoc) відхилення від закріплених у Регламенті положень, можливість прийняття яких зазначена в Регламенті, здійснюється без обговорення, більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості; такі рішення можуть прийматися без попередньої підготовки в комісіях Верховної Ради. У разі, коли можливість прийняття таких рішень в Регламенті не зазначена, вони після скороченого обговорення (ст.3.4.2) можуть прийматися більшістю голосів, зазначеною в ч.2 ст.3.2.2, якщо вони не суперечать Конституції і чинним законам.
Стаття 3.2.4.
1. Верховна Рада може скасувати своє рішення з дотриманням законодавчої процедури (розділ 6) чи, відповідно, процедури прийняття інших актів (розділи 7, 8, 9 цього Регламенту), крім випадків, зазначених в законі.
2. У ході розгляду законопроекту чи іншого питання переголосування пропозицій чи поправок здійснюється Верховною Радою після проведення нового обговорення; при цьому допускається проведення обговорення за скороченою процедурою (ст.3.4.2), крім випадків прийняття рішень щодо Конституції, коли обговорення проводиться в повному обсязі (ст.3.4.1). У разі переголосування тексту, прийнятого раніше Верховною Радою, наслідки голосування визначаються згідно з положеннями ст.6.8.2.
Стаття 3.2.5.
1. Рішення Верховної Ради, включаючи питання щодо персонального обрання, призначення, затвердження, надання згоди на призначення на посади чи до складу колегіальних органів або відкликання чи звільнення з посади, припинення повноважень посадових осіб (чи колегіальних органів) приймаються шляхом відкритого фіксованого (поіменного) голосування картками за допомогою електронної системи підрахунку голосів, крім випадків, передбачених чинним законодавством України. Відкрите голосування за допомогою електронної системи підрахунку голосів здійснюється у режимі фіксації (в тому числі роздрукуванням) персональних результатів голосування кожного депутата.
2. Встановити, що відкрите фіксоване (поіменне) голосування картками за допомогою електронної системи підрахунку голосів, крім випадків, передбачених чинним законодавством України, поширюється на статті 3.7.1, 3.7.5, 4.3.2, 4.3.4, 4.3.5, 4.3.6, 4.3.7, 4.4.4, 4.4.6, 5.2.2, 5.2.7 Регламенту Верховної Ради України. ( Стаття 3.2.5 в редакції Постанови ВР N 1400-XIV від 21.01.2000 )
Стаття 3.2.6.
1. Поіменне голосування проводиться за пропозицією будь-кого з депутатів, підтриманою не менш як 1/3 депутатів, які взяли участь у голосуванні. На голосування ця пропозиція ставиться першою серед інших пропозицій щодо способу голосування.
2. Дані про результати поіменного голосування роздруковуються відразу після голосування і надаються Секретаріатом Верховної Ради уповноваженим представникам депутатських груп (фракцій) за їх зверненням, а також депутатам для ознайомлення за їх зверненням. Дані про результати поіменного голосування заносяться до стенографічного бюлетеня засідання, якщо Верховна Рада не менш як 2/3 голосів депутатів від їх фактичної кількості не прийме іншого рішення.
Стаття 3.2.7.
1. Верховна Рада не може приймати рішення про введення в дію законів, постанов та інших актів, які суперечать Конституції України, ратифікованим міжнародним договорам чи угодам та чинним законам. Застосовується процедура узгодження законів, встановлена ст.3.5.1, 3.5.2, 3.5.6, 6.7.3, 6.7.6.
Глава 3.3. Порядок надання слова
Стаття 3.3.1.
1. Час, який надається для доповіді, не може бути менше 10 хвилин, співдоповіді - 5 хвилин і заключного слова - 3 хвилини. Виступаючим у обговоренні надається час тривалістю 3 хвилини; для повторних виступів у обговоренні, для виступів за процедурою скороченого обговорення, а також для виступів щодо постатейного голосування проектів законів, інших актів, для заяв, внесення запитів, резолюцій, виступів в "різному" - 3 хвилин; для виступів щодо кандидатур, процедури та з мотивів голосування, пояснень, зауважень, запитань, пропозицій, повідомлень і довідок, внесення поправок 2 хвилини. ( Частина перша статті 3.3.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР N 1426-III від 08.02.2000 )
2. Для надання слова всім промовцям з певного виду виступів, зазначених у ч.1 цієї статті, на більш тривалий час, ніж встановлено у ч.1 цієї статті, Верховна Рада приймає рішення без обговорення більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості. У разі необхідності головуючий на засіданні може на прохання окремого промовця та за згодою більшості депутатів, які взяли участь у голосуванні, продовжити йому час для виступу.
3. Якщо виступ промовця повторює те, що вже виголошували інші промовці під час обговорення даного питання, і головуючий на засіданні вважає, що Верховна Рада отримала з цього питання достатню інформацію, він може звернутися до промовця з проханням скоротити або закінчити виступ.
4. За звичайних обставин час розгляду питання порядку денного не може перевищувати 45 хвилин, якщо інше не встановлене рішенням, прийнятим більшістю від конституційного складу Верховної Ради України. ( Статтю 3.3.1 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 1519-III від 02.03.2000 )
Стаття 3.3.2.
1. Верховна Рада може визначити (ч.1 ст.3.2.3) загальний час для обговорення питання, для запитань і відповідей, для виступів депутатів згідно з підпунктами 8, 16 ч.1 ст.3.4.1, після закінчення якого головуючий на засіданні припиняє надання слова; в разі необхідності обговорення з цього питання проводиться за скороченою процедурою (ст.3.4.2).
2. Якщо в ході обговорення з'ясується, що визначеного часу недостатньо, Верховна Рада без обговорення може прийняти процедурне рішення про збільшення часу для обговорення.
Стаття 3.3.3.
1. Для організації обговорення окремих питань порядку денного за зверненням головуючого на засіданні або на пропозицію, підтриману більшістю депутатів, які взяли участь у голосуванні, Погоджувальна рада депутатських груп (фракцій) може встановити сумарний час для виступу представників кожної депутатської групи (фракції) пропорційно кількісному складу відповідної депутатської групи (фракції), але не менше 10 хвилин. Внесений Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій) такий погоджений регламент виступів представників від депутатських груп ( фракцій) ставиться на голосування без обговорення і приймається більшістю голосів депутатів, які взяли участь у голосуванні. У разі прийняття такого рішення положення підпунктів 8, 10, 16 ч.1 ст.3.4.1 застосовуються до депутатів, які не належать до жодної з зазначених в ст.4.2.1 депутатської групи (фракції); списки промовців із зазначенням послідовності і тривалості виступу кожного депутата подаються на ім'я головуючого на засіданні уповноваженими представниками відповідних депутатських груп (фракцій).
2. Якщо депутатська група (фракція) вичерпала свій сумарний час для виступів, головуючий відмовляє депутатам від цієї депутатської групи (фракції) в наданні слова, передбаченому підпунктами 7, 8, 10 ч.1 ст.3.4.1. У цьому разі депутати можуть подавати пропозиції в порядку, встановленому ст. 3.4.8, але при цьому обгрунтування пропозиції не оголошується.
3. У разі необхідності може застосовуватися положення ч.1 ст.3.4.10.
4. Положення ст.3.3.3 не застосовуються під час розгляду питань, пов'язаних з законопроектом про державний бюджет, та питань про обрання, призначення, затвердження посадових осіб чи усунення їх з посад.
Стаття 3.3.4.
1. Заява про надання слова на пленарному засіданні з будь-якого питання порядку денного подається в письмовій формі на ім'я головуючого на засіданні після затвердження розкладу розгляду питань на пленарних засіданнях поточного чи наступного тижня і реєструється Секретаріатом Верховної Ради. У заяві вказується: від якої депутатської групи (фракції) або постійної комісії уповноважений виступити депутат чи він виступає особисто; його виступ буде за чи проти пропозиції, що розглядається, чи буде внесено нову пропозицію.
2. Список осіб, які записалися на виступ з питання, що розглядається, висвітлюється на інформаційному табло в залі засідань в порядку черговості подання заяви. У списку бажаючих виступити прізвище однієї і тієї ж особи може міститися в кожний поточний момент лише один раз.
3. Головуючий на засіданні може надати слово для виступу і в разі усного звернення депутата або іншої особи, якщо в цьому виникла потреба.
Стаття 3.3.5.
1. Президент України, Прем'єр-міністр України або уповноважені ними особи, а також особи, затвердження, призначення яких на посади здійснюється Верховною Радою чи за її згодою, мають право в будь-який час брати слово для виступу з обговорюваного питання, якщо воно стосується кола їх діяльності, або для постановки преюдиціального* чи відкладального питання (ст.3.5.2) та питання про неприйнятність (ст.3.5.1), але не більше двох разів з одного питання на одному і тому ж засіданні.
2. Якщо особа, зазначена в ч.1 цієї статті, виступила з обговорюваного питання після припинення обговорення або після закінчення часу, відведеного для виступів у обговоренні (ст.3.3.2), то обговорення вважається відкритим знову. Якщо такий виступ відбувся в ході обговорення, то депутатська група (фракція), яка вичерпала свій час на обговорення питання (ст.3.3.3), отримує додатково 1/4 частину того часу, що їй надавався для виступів, але не менше 5 хвилин. _______________
* преюдиціальне питання - правове питання, без попереднього вирішення якого не може бути прийнято рішення у справі.
Стаття 3.3.6.
1. Кожна з депутатських груп (фракцій), сформована відповідно до ст.4.2.1, 4.2.2, має гарантоване право на постановку запитання доповідачу (співдоповідачу), а також на виступ одного свого представника з питання чи пропозиції, які мають ставитися на голосування.
2. Депутату, який вніс пропозицію чи поправку, на його прохання надається слово для виступу.
Стаття 3.3.7.
1. На пленарному засіданні ніхто не може виступати без дозволу головуючого на засіданні. Головуючий на засіданні надає слово депутатам у порядку, передбаченому ст.3.4.1, 3.4.2 та ч.3 ст.6.6.4, з дотриманням черговості, встановленої для промовців на підставі їх заяв про надання слова, з забезпеченням чергування виступів на підтримку і не на підтримку обговорюваної пропозиції та забезпеченням виступів від різних депутатських груп (фракцій) пропорційно їх кількісному складу, якщо інше не встановлено цим Регламентом. Головуючий на засіданні за погодженням з Верховною Радою (ч.3 ст.3.2.3) може визначити іншу черговість виступаючих.
2. Депутату, який не зареєструвався відповідно до вимог ч.1, 2 ст.3.1.6, слово для будь-яких виступів, крім заяви, не надається.
Стаття 3.3.8.
1. Депутат у будь-який момент може відмовитися від свого запису на виступ. Він може передати своє право на виступ іншому депутату або помінятися з ним чергою, повідомивши про це письмово Секретаріат Верховної Ради; при цьому не повинно порушуватися положення ч.2 ст.3.3.9.
2. У разі відсутності депутата в момент надання йому слова вважається, що він відмовився від слова, якщо не передав свого права на виступ згідно з ч.1 цієї статті.
Стаття 3.3.9.
1. Промовець повинен виступати тільки з того питання, з якого йому надано слово.
2. Депутат може виступити на засіданні Верховної Ради з одного й того ж питання чи пропозиції, які будуть ставитися на голосування, як правило, не більше двох разів, не рахуючи випадків, зазначених у ч. 3 цієї статті, та внесення поправок до поправок у ході засідання. Рішення про виняток з встановленого правила приймається у порядку, встановленому в першому реченні ч.3 ст.3.2.3.
3. Слово щодо порядку ведення засідання Верховної Ради, постановки преюдиціального чи відкладального питання відповідно до ст.3.5.2 або щодо питання про неприйнятність відповідно до ст.3.5.1, для довідки, внесення фактичної поправки або заперечення щодо неї, відповіді на запитання і роз'яснень надається головуючим на засіданні позачергово, але не перериваючи промовця.
4. Запитання доповідачам і співдоповідачам ставляться письмово або усно. Запитання формулюються коротко і чітко. Головуючий на засіданні оголошує письмові запитання (ч.3 ст.3.1.3) та надає слово для запитань депутатам від різних зареєстрованих депутатських груп (фракцій) по черзі на засадах рівності. Депутат, який поставив запитання, може уточнити та доповнити його, а також оголосити, чи задоволений він відповіддю. Виступаючим у обговоренні запитання не ставляться, за винятком уточнюючих запитань від головуючого на засіданні.
Стаття 3.3.10.
1. Доповіді, співдоповіді, виступи не у скороченому обговоренні, заяви, запити виголошуються з трибуни.
2. За звичайних обставин виступ промовця не переривається.
3. Якщо головуючий на засіданні не представив промовця під час надання йому слова, промовець представляється на початку виступу, а у разі виступу від депутатської групи (фракції) зазначає і її назву.
Глава 3.4. Організація розгляду питань
Стаття 3.4.1.
1. Обговорення питання на засіданні Верховної Ради включає:
1) доповідь, запитання доповідачу і відповіді на них;
2) співдоповіді (в разі необхідності), запитання співдоповідачам і відповіді на них;
3) виступи депутатів з оголошенням та обгрунтуванням окремої думки, якщо вона є додатком до висновків чи пропозицій комісій, з приводу яких виступали доповідач і співдоповідачі, за умови, що окрема думка не була поширена серед депутатів разом з висновком відповідної комісії (ч.3 ст.6.3.7);
4) виступ ініціатора внесення пропозиції;
5) внесення, обговорення і прийняття рішення щодо преюдиціальних і відкладальних питань та питань про неприйнятність, якщо такі є;
6) виступи по одному представнику від постійних або тимчасових спеціальних комісій, якщо висновки цих комісій щодо обговорюваного питання чи пропозиції не були поширені серед депутатів згідно з поданням комісії (ч.3 ст.6.3.7);
7) виступи представників від кожної зареєстрованої депутатської групи і фракції (ч.3 ст.4.2.3);
8) виступи депутатів;
9) оголошення головуючим на засіданні про припинення обговорення та повідомлення про тих, що виступили і записалися на виступ;
10) внесення депутатами пропозицій, які не були виголошені в ході обговорення (крім тих, що вносяться у спеціально встановленому порядку);
11) заключне слово співдоповідачів і доповідача;
12) уточнення і оголошення головуючим на засіданні пропозицій, які надійшли щодо обговорюваного питання і будуть ставитися на голосування;
13) виступ з мотивів голосування депутата - ініціатора внесення пропозиції, що розглядається, якщо він не використав права на виступ перед оголошенням припинення обговорення, або депутата від депутатської групи (фракції) - ініціатора внесення обговорюваного питання (ч.4 ст.4.2.3);
14) виступи з мотивів голосування по одному представнику від кожної зареєстрованої депутатської групи (фракції);
15) виступи з мотивів голосування по одному депутату від кожної зареєстрованої депутатської групи (фракції), якщо вони мають протилежну точку зору щодо виголошеної на засіданні Верховної Ради думки депутатської групи (фракції);
16) виступи депутатів з мотивів голосування.
2. Згідно з зазначеним в ч.1 цієї статті переліком головуючий на засіданні відповідно до ст. 3.3.7 надає слово за заявами про надання слова. Якщо список бажаючих виступити вичерпано або якщо ніхто не подав заяву про надання слова, а також у разі закінчення визначеного для обговорення часу згідно з ст.3.3.2, 3.3.3 чи прийняття рішення про скорочення обговорення згідно з ст.3.4.9 головуючий на засіданні оголошує про припинення обговорення. Після припинення обговорення слово для виступів надається за усними або письмовими зверненнями депутатів.
3. Рішення, прийняте без відкриття обговорення питання або з порушенням зазначеної процедури його обговорення шляхом позбавлення будь-кого права на виступ, є недійсним, за винятками, передбаченими ч.2 ст.3.2.1, ч.1 ст.3.3.2, ч.1, 2 ст.3.3.3, ч.2 ст.3.3.7 та ст.3.4.9, 3.8.1, 3.8.4.
Стаття 3.4.2.
1. Рішення щодо поправок (крім тих, що стосуються Конституції (888-09), з процедурних питань та інших, прямо зазначених в Регламенті питань, приймаються Верховною Радою після скороченого обговорення, яке включає:
1) виступи ініціаторів з внесенням та обгрунтуванням пропозицій;
2) виступ голови або представника від головної комісії, якщо приймається рішення щодо питання, яке готувалося цією комісією;
3) виступи представників двох депутатських фракцій (груп) на підтримку кожної пропозиції і представників двох депутатських фракцій (груп) не на її підтримку; ( Підпункт 3 частини першої статті 3.4.2 із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР N 1426-III від 08.02.2000 )
4) уточнення та оголошення головуючим на засіданні пропозицій, які надійшли і будуть ставитися на голосування;
5) виступи з мотивів голосування по одному представнику від кожної зареєстрованої депутатської групи (фракції).
2. За згаданим в ч.1 цієї статті переліком головуючий на засіданні надає слово за усним або письмовим зверненням депутатів.
Стаття 3.4.3.
1. Після обговорення, проведеного відповідно до підпунктів 1-6 ч.1 ст.3.4.1, або виступів осіб, зазначених у підпунктах 1, 2 ч.1 ст.3.4.2, чи в ході подальшого обговорення головуючий на засіданні може внести пропозицію про прийняття рішення без подальшого обговорення з додержанням правил, встановлених ч.2 ст.3.2.1. Після оголошення такої пропозиції головуючий на засіданні запитує, чи є заперечення. Про свою незгоду депутати повідомляють головуючого на засіданні підняттям руки. Якщо заперечень немає, головуючий на засіданні оголошує про перехід до голосування. Якщо є заперечення, головуючий на засіданні на свій розсуд продовжує обговорення або за взаємною згодою з тими, що бажають виступити, надає слово для трихвилинного виступу одному чи кільком промовцям і переходить до голосування. Застосування положень ст.3.4.4, 3.4.10 не виключається.
Стаття 3.4.4.
1. Слово для виступу з мотивів голосування (підпункти 14, 15 ч.1 ст.3.4.1 і підпункт 5 ч.1 ст.3.4.2) надається за усним зверненням депутата і після голосування пропозиції, якщо зазначене право на виступ не було використано до голосування і депутат має намір висловити незгоду з прийнятим рішенням.
Стаття 3.4.5.
1. Депутат або група депутатів (фракція) можуть письмово (за своїми підписами) подати до Секретаріату Верховної Ради на ім'я головуючого на засіданні свою окрему думку щодо прийнятого на поточному пленарному засіданні рішення. Окрема думка, подана до Секретаріату Верховної Ради в день прийняття рішення, включається як додаток до стенографічного бюлетеня засідання.
Стаття 3.4.6.
1. Обговорення питання, яке попередньо розглядалося в комісіях Верховної Ради, починається з доповіді визначеного головною комісією доповідача, якщо інший порядок не встановлено цим Регламентом. В ході обговорення доповідач і співдоповідачі можуть давати довідки щодо своїх виступів; для цього їм позачергово надається слово.
2. Окрема думка депутата - члена комісії, яка є письмовим додатком до висновку чи пропозицій комісії, обговорюється на засіданні Верховної Ради одночасно з основною доповіддю комісії.
Стаття 3.4.7.
1. У ході обговорення питання на засіданні Верховної Ради можуть вноситися:
1) пропозиції щодо порядку ведення засідання та організації розгляду питання;
2) питання про неприйнятність (ст.3.5.1), преюдиціальні та відкладальні питання (ст.3.5.2);
3) пропозиції щодо обговорюваного питання, які є наслідком розгляду цього питання на поточному пленарному засіданні, та поправки до них (наприклад, згідно з ч.1 ст.6.5.4, ч.1 ст.6.5.7 та іншими аналогічними);
4) пропозиції, поправки головної комісії;
5) пропозиції, поправки щодо нових текстів, запропонованих на засіданні чи змінених у ході засідання текстів;
6) пропозиції, поправки, якщо розгляд питання розпочався раніше термінів, зазначених у ст.6.2.13, 6.2.14, 6.2.15, 6.2.16, 6.4.5;
7) пропозиції, поправки, внесені за рішенням Погоджувальної ради депутатських груп (фракцій);
8) пропозиції, поправки, внесення яких підтримане на засіданні за взаємною згодою депутатів у порядку, зазначеному в ч.2 ст.3.2.1, ст.3.4.3;
9) інші питання, пропозиції, поправки, можливість внесення яких на засіданні Верховної Ради встановлена Регламентом (наприклад, ч.1 ст.3.6.7).
2. В окремих випадках (зокрема за обставин, аналогічних до зазначених в ч.1 ст.6.6.7) головуючий на засіданні може дозволити внесення пропозицій і поправок на пленарному засіданні.
3. Під час розгляду зазначених у цій статті питань можуть бути застосовані положення, встановлені ст.6.6.6.
Стаття 3.4.8.
1. Усі пропозиції щодо обговорюваного питання та процедури його розгляду, можливість внесення яких передбачається Регламентом у ході засідання, можуть подаватися в письмовій формі до Секретаріату Верховної Ради на ім'я головуючого на засіданні. Пропозиції подаються в сформульованому вигляді відповідно до вимог ст.6.2.3-6.2.6 і можуть супроводжуватися стислим обгрунтуванням; такі пропозиції повинні мати однозначну вказівку, з посиланням на статтю Регламенту, в який момент розгляду питання вони повинні бути виголошені.
2. Головуючий на засіданні або за його дорученням визначена ним згідно з ч.3 ст.3.1.3 особа оголошує письмові пропозиції з їх стислим обгрунтуванням у визначені Регламентом моменти та повідомляє, хто їх вніс. Розгорнуте обгрунтування пропозицій не виголошується; обгрунтування не виголошується також у випадку, зазначеному в ч.2 ст.3.3.3.
Стаття 3.4.9.
1. Після виступу згідно з підпунктами 8, 16 ч.1 ст.3.4.1 двох депутатів на підтримку і двох депутатів не на підтримку обговорюваної пропозиції кожний депутат може внести мотивовану пропозицію про скорочення обговорення або, відповідно, виступів з мотивів голосування з обговорюваного питання. При цьому головуючий на засіданні інформує депутатів про кількість осіб, які записалися на виступ, і повідомляє скільки з них вже виступили. Рішення щодо цієї пропозиції приймається без обговорення. У разі схвалення Верховною Радою даної пропозиції не менш як 2/3 голосів депутатів від їх фактичної кількості головуючий на засіданні не надає слово для виступів, передбачених підпунктами 8, 16 ч.1 ст.3.4.1.
2. Під час розгляду одного і того ж питання чи пропозиції повторні внесення пропозицій про застосування положень ч.1 цієї статті можуть здійснюватися після нового відліку зазначеної в ній кількості промовців.
3. Положення цієї статті не застосовуються, якщо час для обговорення визначається згідно із ст.3.3.2 або 3.3.3.
Стаття 3.4.10.
1. Тексти виступів депутатів, які записалися для виступу, але не мали змоги виголосити їх у зв'язку з припиненням обговорення, на прохання депутатів повинні бути включені до стенографічного бюлетеня засідання, якщо вони подаються до Секретаріату Верховної Ради відразу ж після закінчення засідання.
Стаття 3.4.11.
1. Під час обговорення будь-якого питання, але до початку виступів з мотивів голосування щодо нього, депутат може внести мотивовану пропозицію про перерву у засіданні, перенесення розгляду питання порядку денного або про закриття засідання. Така пропозиція ставиться на голосування без обговорення і приймається більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості.
2. Зазначені в ч.1 цієї статті пропозиції розглядаються в такій послідовності:
1) про перерву у засіданні;
2) про перенесення розгляду питання порядку денного;
3) про закриття засідання.
3. Після перерви або, відповідно, після відкриття наступного засідання продовжується розгляд того ж питання, якщо його не було завершено. Положення цієї статті застосовуються з урахуванням вимог ст.3.6.1.
4. За мотивованим зверненням двох або більше уповноважених представників зареєстрованих депутатських груп (фракцій) головуючий на засіданні може оголосити перерву у засіданні до 30 хвилин.
Стаття 3.4.12.
1. Порядок розгляду законопроектів викладено в розділі 6 цього Регламенту. Положення зазначеного розділу можуть застосовуватися за аналогією при розгляді інших питань у тій мірі, в якій особливості розгляду останніх не викладено окремо.
Глава 3.5. Розгляд питань про неприйнятність,
преюдиціальних та відкладальних питань
Стаття 3.5.1.
1. У ході обговорення резолюції, пропозиції, законопроекту та його структурних частин депутати (а щодо законопроекту - й інші особи та органи, які мають право законодавчої ініціативи), в будь-який час можуть порушити питання про їх неприйнятність з таких підстав:
1) їх невідповідності ратифікованим міжнародним договорам і угодам;
2) їх невідповідності Конституції ( 888-09 ) або чинним законам, іншим актам Верховної Ради, якщо Верховною Радою не приймалося відповідне рішення згідно з ст.3.5.6;
3) їх прийняття не входить до компетенції Верховної Ради;
4) вони виходять за межі законодавчого регулювання взагалі або даного законопроекту зокрема;
5) наслідком їх прийняття буде неузгоджене з Урядом України скорочення надходжень або виникнення чи збільшення видатків з державного або місцевих бюджетів.
2. У разі порушення кількох питань про неприйнятність їх обговорення здійснюється одночасно і на голосування вони ставляться в порядку їх викладення в ч.1 цієї статті.
Стаття 3.5.2.
1. Депутати (а щодо законопроектів - й інші особи та органи, які мають право законодавчої ініціативи) до початку обговорення і в ході його можуть поставити преюдиціальне або відкладальне питання стосовно обговорюваного питання порядку денного, документа, законопроекту чи їх структурної частини, пропонуючи не розглядати його взагалі або відкласти його розгляд чи прийняття остаточного рішення щодо нього до настання певних обставин чи здійснення певних дій. У ході обговорення постановка зазначених питань здійснюється в письмовій формі на ім'я головуючого на засіданні; після припинення обговорення слово для постановки цих питань надається за усним зверненням.
2. Рішення з преюдиціальних і відкладальних питань приймаються більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості, за винятком випадків, визначених Регламентом (ст.6.6.5).
Стаття 3.5.3.
1. Розгляд і прийняття рішення про неприйнятність, щодо преюдиціального чи відкладального питання здійснюється відразу після їх внесення; обговорення проводиться за скороченою процедурою (ст.3.4.2). З'ясування, обговорення і прийняття рішення з цих питань передує голосуванню щодо тексту, до якого їх внесено.
2. У разі внесення кількох преюдиціальних чи відкладальних питань або тих і інших, вони обговорюються одночасно; рішення приймаються у послідовності, визначеній у ч.3 ст.3.6.4, і передусім з питань конституційності.
3. Якщо структурна частина документа, щодо якої поставлено зазначені питання, передається в комісії та інші органи для підготовки висновків, розгляд інших частин цього документа може здійснюватися аналогічно правилам, зазначеним у ст.6.6.8.
Стаття 3.5.4.
1. У будь-який час може бути внесено пропозицію про відхилення документа, вилучення його структурної частини або пропозиції, щодо яких поставлено питання про неприйнятність, преюдиціальне чи відкладальне питання. Обговорення цієї пропозиції проводиться одночасно з обговоренням зазначених питань; пропозиція про вилучення ставиться на голосування першою. Наслідки голосування визначаються відповідно до положень ч.1, 2, 4 ст.3.6.7.
Стаття 3.5.5.
1. Якщо питання про неприйнятність підтримано головним комітетом або 1/3 депутатів від їх конституційного складу, рішення про неприйнятність приймається відповідно до статті 91 Конституції України. У випадку прийняття рішення про неприйнятність відповідний документ або його частина направляється:
1) з підстав, зазначених у пункті 1 ч. 1 ст. 3.5.1, - до головного комітету з даного законопроекту та комітетів Верховної Ради, до компетенції яких входять питання конституційності актів, міжнародних відносин, прав людини;
2) з підстав, зазначених у підпунктах 2, 3, 4 ч. 1 ст. 3.5.1, - до відповідного головного комітету, комітету, до компетенції якого входять питання конституційності актів, та комітету, до компетенції якого входять закони чи відносини, яким суперечить проект акта, що розглядається;
3) з підстав, зазначених у підпункті 5 ч. 1 ст. 3.5.1, - до відповідного головного комітету, комітету, що відає питаннями бюджету, та до Уряду України. ( Частина перша статті 3.5.5 в редакції Постанови ВР N 1400-XIV від 21.01.2000 )
2. У разі направлення документа, законопроекту чи їх частин на доопрацювання можуть застосовуватися положення ст.6.4.4. Після доопрацювання документа, законопроекту чи його частин або прийняття відповідних висновків щодо них головна комісія подає на розгляд Верховної Ради документ, законопроект чи їх частини разом з висновками комісій і органів, зазначених в ч.1 цієї статті.
Стаття 3.5.6.
1. Якщо питання про неприйнятність або преюдиціальне питання пов'язане з тим, що обговорювані пропозиція, документ чи його структурна частина можуть бути прийняті лише після прийняття рішення референдумом, або що вони суперечать Конституції або чинним законам, іншим актам Верховної Ради, Верховна Рада більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості може прийняти рішення про доцільність продовження їх розгляду, в тому числі і постатейного, але без голосування в цілому і без введення акта в дію. У цьому разі голосування в цілому і введення акта в дію здійснюється після прийняття відповідного рішення референдумом чи внесення змін і доповнень до Конституції, а також після постатейного прийняття закону (іншого акта Верховної Ради) про внесення змін і доповнень до чинних законів (інших актів Верховної Ради) в разі необхідності. Якщо під час прийняття рішення референдумом чи відповідного внесення змін і доповнень до Конституції або чинних законів (інших актів Верховної Ради) їх буде відхилено, то вважається відхиленим і початкове питання, що розглядалося.
Стаття 3.5.7.
1. Після прийняття зазначених у ст.3.5.5 висновків чи доопрацювання тексту, щодо якого прийнято рішення про неприйнятність, головна комісія повторно подає відповідний текст на розгляд Верховної Ради.
2. У разі, коли текст доопрацьовано (з метою зняття питання про неприйнятність), він підлягає розгляду в загальному порядку, не виключаючи нового висунення питання про неприйнятність.
3. Якщо у висновку головної комісії підтримується питання про неприйнятність з підстав, зазначених у підпунктах 1-4 ч.1 ст.3.5.1, головуючий на засіданні вносить пропозицію про вилучення відповідного тексту, а з підстав, зазначених у підпункті 2 ч.1 ст.3.5.1, - про застосування положень ст.3.5.6 щодо питання про неприйнятність. Якщо у висновку головної комісії зазначені питання про неприйнятність вмотивовано відхилені, то відповідний текст розглядається Верховною Радою по суті.
4. У разі, коли Уряд України підтримує питання про неприйнятність з підстав, зазначених у підпункті 5 ч.1 ст.3.5.1, Верховна Рада в порядку, аналогічному передбаченому в ст.3.5.6, може прийняти рішення про внесення відповідних змін чи доповнень до закону про державний бюджет або до закону, що визначає надходження до місцевих бюджетів. Якщо до закону про державний бюджет або закону, що визначає надходження до місцевих бюджетів, Верховна Рада відповідні зміни чи доповнення не вносить, а Уряд України не дає згоди на скорочення надходжень до державного чи місцевих бюджетів або на збільшення видатків з них, то текст, щодо якого висунуто зазначене питання про неприйнятність, знімається з розгляду і на голосування не ставиться.
Глава 3.6. Порядок голосування пропозицій
Стаття 3.6.1.
1. Обговорення і проведення голосування з різних питань і пропозицій проводиться таким чином, щоб з'ясувати дійсне волевиявлення більшості депутатів щодо них.
2. Розгляд одного питання порядку денного без прийняття рішення щодо нього не може перериватися розглядом інших питань порядку денного; якщо таке відбувається, то розгляд перерваного питання починається спочатку.
3. У разі, коли розгляд питання продовжується наступного дня, оголошення головуючим на засіданні про припинення обговорення згідно з підпунктом 9 ч.1 ст.3.4.1 і голосування з обговорюваного питання повинні відбуватися того ж дня.
4. Ні за яких обставин голосування не відокремлюється в часі від оголошення головуючим на засіданні пропозицій відповідно до підпункту 12 ч.1 ст.3.4.1; якщо таке відбувається, головуючий на засіданні продовжує розгляд питання з зазначеного підпункту.
5. У разі прийняття рішення без обговорення голосування не відокремлюється в часі від виступів згідно з підпунктами 1-6, 9, 10, 12 ч.1 ст.3.4.1 або підпунктами 1, 2, 4 ч.1 ст.3.4.2, за винятком випадків оголошення перерви у засіданні згідно з ст.3.4.11 та випадку, зазначеного в ст.6.6.6.
Стаття 3.6.2.
1. Після закінчення обговорення питання головуючий на засіданні оголошує про перехід до голосування.
2. Головуючий на засіданні погоджує з присутніми на засіданні депутатами початок голосування, оголошує необхідну кількість голосів для прийняття рішення, а також про вид голосування, якщо з цього приводу є спеціальні вимоги Регламенту або з цих питань від депутатів надійшли пропозиції.
Стаття 3.6.3.
1. На голосування ставляться всі пропозиції і поправки (що надійшли і не були відкликані у порядку, встановленому ст.6.2.11) згідно з положеннями ст.6.6.4.
2. Якщо окрема думка депутата (ч.2 ст.3.4.6) містить пропозиції щодо обговорюваного питання, головуючий на засіданні оголошує ці пропозиції і ставить їх на голосування також.
3. Пропозиції і поправки повинні відповідати вимогам ст.6.2.3-6.2.6.
4. Головуючий на засіданні може відмовити ініціатору пропозиції чи поправки поставити на голосування запропонований ним текст, якщо текст сформульований нечітко (не відповідає вимогам ч.1 ст.6.2.4) або не стосується обговорюваного питання, суперечить раніше прийнятим рішенням, повторює по суті відхилений Верховною Радою текст. Процедурне рішення з цього приводу може прийматися Верховною Радою без обговорення.
5. Відхилені Верховною Радою пропозиції і поправки щодо вже прийнятого тексту при повторному їх внесенні (в ході розгляду того ж питання порядку денного) на голосування не ставляться, крім випадку, коли після скасування рішення щодо прийнятого тексту його розгляд починається знову.
Стаття 3.6.4.
1. У разі, коли дві або більше пропозицій, що стосуються одного й того ж питання, виключають одна одну (альтернативні пропозиції), Верховна Рада, якщо вона не прийме іншого рішення, проводить голосування пропозицій у порядку їх внесення і виявляє з них ту, яка є прийнятною для подальшого розгляду за її суттю. Результатом вибору однієї з таких пропозицій є відхилення інших, і решта на голосування не ставиться. Вибір прийнятної для подальшого розгляду пропозиції здійснюється відповідною більшістю голосів депутатів, зазначеною в ст.3.2.2. За наявності альтернативних пропозицій голосування про вилучення в цілому будь-якої з них не здійснюється.
2. Якщо до пропозиції, визнаної голосуванням прийнятною для подальшого розгляду, не надійшло жодної пропозиції чи поправки (в тому числі і на пленарному засіданні), вона вважається прийнятою в цілому; в інших випадках її подальше обговорення і голосування щодо неї здійснюються на загальних засадах без врахування голосування про її прийнятність для розгляду.
3. Висунуті щодо пропозиції питання про неприйнятність (ст.3.5.1), преюдиціальні чи відкладальні питання (ст.3.5.2) ставляться на голосування в цій послідовності, але до голосування пропозиції в цілому.
4. Якщо серед кількох альтернативних пропозицій є пропозиція, внесена Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій), вона ставиться на голосування першою.
Стаття 3.6.5.
1. Якщо пропозиція чи поправка, яка виноситься на голосування, містить кілька положень чи стосується кількох предметів, або в тому чи іншому вигляді містить кілька частин, кожна з яких має власне правове значення, то за внесеною на засіданні пропозицією голосування може проводитися по її частинах з наступним голосуванням у цілому; процедурне рішення про голосування по частинах може прийматися без обговорення.
2. Якщо всі поставлені на голосування частини пропозиції чи поправки прийняті, а в результаті голосування в цілому пропозиція чи поправка відхиляється, або якщо всі поставлені на голосування частини пропозиції чи поправки відхиляються, то пропозиція чи поправка вважається відхиленою в цілому.
3. Прийняття рішення при голосуванні пропозицій, поправок по частинах здійснюється тією ж більшістю голосів депутатів, що й під час прийняття її в цілому.
Стаття 3.6.6.
1. Внесена до пропозиції поправка ставиться на голосування раніше, ніж сама пропозиція. Якщо внесена поправка має на меті відхилення пропозиції, то на голосування ставиться текст пропозиції.
2. Поправка до поправки ставиться на голосування раніше, ніж основна поправка. У поправку до поправки зміни і доповнення шляхом голосування не вносяться, а подаються у вигляді окремої пропозиції.
3. У разі внесення до пропозиції двох або більше поправок проводиться голосування спочатку щодо поправки, яка найбільше змінює суть пропозиції, потім - щодо поправки, яка менше змінює суть пропозиції, після неї - щодо поправки-доповнення і так далі, доки всі поправки не будуть проголосовані. Якщо ж результатом прийняття однієї поправки буде відхилення іншої альтернативної поправки, остання на голосування не ставиться. Після голосування поправок до пропозиції на голосування в цілому ставиться пропозиція з внесеними до неї поправками.
Стаття 3.6.7.
1. У ході розгляду пропозицій і поправок, що стосуються цих пропозицій, можуть вноситися пропозиції про вилучення окремих їх частин. Голосування про вилучення пропозиції в цілому (але не поправки до неї) може здійснюватися за умов, що пропозиція не є альтернативною (ч.1 ст.3.6.4) і до неї є поправки. Рішення про вилучення приймаються більшістю голосів депутатів, зазначеною в ст.3.2.2.
2. Відхилення пропозиції про вилучення тексту, який ще не був прийнятий Верховною Радою, не означає прийняття рішення про його схвалення і не виключає необхідності проведення обговорення і голосування щодо його суті на загальних засадах.
3. У разі внесення пропозиції про вилучення частини тексту з пропозиції чи з поправки головуючий на засіданні за своїм розсудом для зменшення кількості голосувань може поставити на голосування цю частину тексту як поправку з прийняттям рішення щодо її підтримки. Ініціатор пропозиції про вилучення частини тексту може внести свою пропозицію в такій же формі. Послідовність голосування зазначених пропозицій визначається згідно з ст.3.6.6.
4. Рішення про вилучення тексту, раніше прийнятого Верховною Радою, приймається відповідно до порядку внесення змін і доповнень до чинних законів, встановленого ст.6.8.2, із зазначеними в ній наслідками голосування.
Стаття 3.6.8.
1. Тексти пропозиції чи поправки, що будуть ставитися на голосування, повинні оголошуватися; при цьому називається ініціатор внесення тексту або той, хто вніс його за своєю підтримкою (ч.6 ст.6.2.11, ч.3 ст.6.3.5).
2. Перед голосуванням кількох пропозицій або поправок, які виключають одна одну, головуючий на засіданні послідовно оголошує їх зміст і, якщо немає зауважень до їх змісту, переходить до голосування кожної поправки чи пропозиції окремо згідно з положеннями ч.1, 2, 4 ст.3.6.4.
3. Перед кожним голосуванням головуючий на засіданні відповідно до вимог ч.1 ст.6.2.4 формулює зміст питання, що буде ставитися на голосування, і, якщо немає заперечень, відразу пропонує провести голосування щодо нього.
4. Після закінчення голосування головуючий на засіданні оголошує його повні результати і прийняте рішення.
Стаття 3.6.9.
1. Після оголошення головуючим на засіданні початку голосування ніхто не може його переривати. З початку голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.
2. У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення негайно проводиться повторне голосування без обговорення.
Глава 3.7. Таємне голосування шляхом подачі бюлетенів
Стаття 3.7.1.
1. Обрання, призначення або затвердження посадових осіб чи колегіальних органів Верховною Радою проводяться таємним голосуванням, крім випадків, встановлених законом. Голосування щодо кандидатур не може бути відокремлено від їх обговорення розглядом чи підготовкою інших питань порядку денного.
2. До бюлетеня для таємного голосування включаються всі кандидатури, яких було висунуто у встановленому законами порядку і які дали згоду балотуватися. Самовідвід кандидатів приймається Верховною Радою без голосування. Кандидат може відкликати свою згоду балотуватися і перед проведенням повторного голосування.
3. Бюлетені для таємного голосування у кількості, що відповідає фактичній кількості депутатів, виготовляються під контролем Лічильної комісії за встановленою Верховною Радою формою, в тому числі і у вигляді проекту постанови Верховної Ради про відповідне обрання, призначення чи затвердження. Бюлетені для таємного голосування повинні бути позначені як такі, бути однаковими за матеріалом, кольором, розміром, змістом і не повинні мати ніяких позначок. В бюлетені для таємного голосування зазначається також мета виборів, призначення чи затвердження та партійна належність кандидатів.
4. Час, місце і порядок проведення голосування визначаються Лічильною комісією, про що вона повідомляє депутатів. Лічильна комісія перед початком голосування перевіряє наявність кабін (приміщень) для таємного голосування, опечатує скриньки для таємного голосування та забезпечує всі необхідні умови для додержання таємності голосування.
Стаття 3.7.2.
1. Кожному народному депутату України, повноваження якого визнані Верховною Радою, Лічильною комісією видається один бюлетень для таємного голосування після пред'явлення ним посвідчення та особистого підпису в реєстрі про одержання бюлетеня. Бюлетені видаються безпосередньо біля кабін (приміщень) для таємного голосування.
2. Голосування проводиться у кабіні (приміщенні) для таємного голосування і здійснюється проставленням в бюлетені позначки напроти прізвища кандидата, за якого депутат голосує. Заповнений бюлетень опускається в скриньку, яка повинна знаходитися біля кабіни (приміщення) для таємного голосування.
3. Недійсними вважаються бюлетені невстановленого зразка, ті, в яких підтримано дві і більше кандидатур на одну посаду, а також ті, в яких неможливо з'ясувати волевиявлення депутата. Прізвища, додатково вписані до бюлетенів, при підрахунку голосів не враховуються. Якщо в скриньках для таємного голосування виявиться більше бюлетенів, ніж їх видано згідно з реєстром про одержання бюлетенів, всі бюлетені для таємного голосування вважаються недійсними і проводиться переголосування.
( Статтю 3.7.3 виключено на підставі Постанови ВР N 1400-XIV від 21.01.2000 )
Стаття 3.7.4.
1. Якщо необхідно обрати, призначити чи затвердити лише одну особу і жоден кандидат не одержить при першому голосуванні необхідної більшості, проводиться повторне голосування щодо двох кандидатур, які одержали найбільшу кількість голосів при першому голосуванні, не рахуючи тих кандидатів, які після першого голосування вибули з балотування.
2. Якщо внаслідок вибуття кандидатів з балотування залишається один кандидат, повторне голосування проводиться щодо нього.
Стаття 3.7.5.
1. Верховна Рада може прийняти процедурне рішення про таємне голосування щодо кандидатур списком, якщо інше не встановлено законом. В разі обрання, призначення або затвердження колегіального органу списком до бюлетеня для таємного голосування може включатися більше кандидатур, ніж потрібно для обрання, призначення чи затвердження.
2. Кандидатури вносяться до бюлетенів в алфавітному або в іншому, визначеному законом, порядку.
3. Голосування і підрахунок голосів здійснюються щодо кожної кандидатури окремо. Обраними, призначеними чи затвердженими при голосуванні списком вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів, за умов, зазначених у ст.3.7.3.
4. Якщо внаслідок голосування за списком не обрано, не призначено чи не затверджено необхідної кількості осіб, проводяться довибори з новим висуненням кандидатів.
5. Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх обрання, призначення чи затвердження буде перевищено необхідний кількісний склад органу, щодо цих кандидатів проводиться повторне голосування.
( Статтю 3.7.6 виключено на підставі Постанови ВР N 1400-XIV від 21.01.2000 )
Стаття 3.7.7.
1. У разі виявлення Лічильною комісією порушення порядку голосування результати цього голосування оголошуються. Про порушення Лічильна комісія доповідає Верховній Раді, яка приймає процедурне рішення щодо розслідування факту порушення і наслідків голосування (рішення про переголосування чи проведення нових виборів).
2. Якщо при визначенні результатів голосування порушено порядок визначення результатів голосування, за процедурним рішенням Верховної Ради проводиться повторне голосування.
Стаття 3.7.8.
1. У випадках, зазначених в законі, Верховною Радою може проводитися таємне голосування щодо проектів актів, пропозицій чи питань шляхом подачі бюлетенів. Після обговорення цих проектів актів, пропозицій чи питань таке голосування проводиться в порядку, викладеному в цій главі. Голосування про включення проекту акта, пропозиції чи питання до бюлетеня для таємного голосування не проводиться. У разі проведення таємного голосування з кількох пропозицій чи питань, які виключають одне одного (альтернативних), недійсними вважаються бюлетені невстановленого зразка, такі, в яких залишено більше одного питання чи пропозиції, а також ті, в яких неможливо з'ясувати волевиявлення депутата.
2. З кожного питання (крім альтернативних), що виноситься на таємне голосування, повинен бути окремий бюлетень, якщо інше прямо не визначено цим Регламентом чи іншим законом.
Глава 3.8. Дисципліна та етика пленарних засідань
Стаття 3.8.1.
1. На засіданні Верховної Ради промовець не повинен вживати образливі висловлювання та непристойні і лайливі слова, закликати до незаконних і насильницьких дій. Головуючий на засіданні має право попередити промовця про неприпустимість таких висловлювань і закликів або припинити його виступ, а у разі повторного порушення - позбавити його права виступу на даному засіданні.
2. Якщо головуючий на засіданні звертається до промовця, останній повинен негайно зупинити свій виступ, в противному разі головуючий на засіданні може припинити його виступ.
3. Якщо промовець виступає без дозволу головуючого на засіданні, мікрофон може бути відключено без попередження.
4. Якщо промовець перевищує час, відведений для виступу, або висловлюється не з обговорюваного питання, або виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово, головуючий на засіданні після двох попереджень позбавляє його слова. Та частина виступу промовця, яка виголошена після позбавлення його слова, не включається до стенограми засідання.
Стаття 3.8.2.
1. Якщо депутат вважає, що промовець або головуючий на засіданні неправильно тлумачать його слова або дії, він може в письмовій формі звернутися до головуючого на засіданні з проханням надати йому слово для пояснень чи зауважень. За таким зверненням головуючий на засіданні надає депутату слово відразу або в кінці обговорення, але до голосування; в останньому випадку головуючий на засіданні відразу повідомляє депутатів про надходження такого звернення від депутата і про час, коли йому буде надано слово. Якщо подібна інформація, на думку депутата, є у поширених через Секретаріат Верховної Ради інформаційних матеріалах, то головуючий на засіданні надає депутату слово на початку або в кінці засідання за його письмовим зверненням. У зазначених випадках депутат може діяти за своїм розсудом в порядку, встановленому ч.2 ст.4.1.9.
Стаття 3.8.3.
1. Під час засідання Верховної Ради депутати не повинні заважати промовцям і слухачам діями, які перешкоджають викладенню або сприйманню виступу (вигуками, оплесками, вставанням тощо).
2. Головуючий на засіданні продовжує час для виступу промовця на термін, на який його виступ було перервано, якщо тільки це не пов'язано з застосуванням до промовця заходів впливу, встановлених ст.3.8.1, 3.8.4.
Стаття 3.8.4.
1. Якщо депутат своєю поведінкою заважає проведенню засідання Верховної Ради, головуючий на засіданні попереджає його персонально і закликає до порядку. Після повторного попередження протягом дня головуючий на засіданні за згодою більшості депутатів від їх фактичної кількості, визначеною без обговорення шляхом голосування, може запропонувати депутату залишити зал до кінця засідання. Якщо депутат відмовляється залишити зал, головуючий на засіданні припиняє засідання до виконання депутатом його вимоги. У таких випадках за висновком комісії, до компетенції якої входять питання депутатської етики, Верховна Рада без обговорення може прийняти рішення про позбавлення депутата права брати участь у пленарних засіданнях (до п'яти засідань). Це рішення доводиться до відома виборців через газету "Голос України".
Стаття 3.8.5.
1. У разі грубого порушення дисципліни або перешкод у проведенні засідання головуючий на засіданні може оголосити перерву або закрити засідання.
2. Якщо під час засідання Верховної Ради в будинку Верховної Ради депутат вчинить дії, що містять ознаки злочину, обговорення зупиняється. Головуючий на засіданні повідомляє Верховну Раду про факт, що відбувся, закриває засідання і негайно звертається до Генерального прокурора з пропозицією вжити відповідних заходів. У разі, коли зазначені дії вчинені до відкриття пленарного засідання, під час його перерви чи після закриття, головуючий на засіданні повідомляє Верховну Раду про них після перерви або при відкритті найближчого засідання.
3. У разі оголошення перерви або закриття засідання у зв'язку з обставинами, зазначеними у ч.1, 2 цієї статті, застосовується положення ч.3 ст.3.4.11. У разі закриття засідання Верховна Рада збирається на ранкове засідання в наступний за розкладом пленарних засідань день.
Стаття 3.8.6.
1. До депутата, винного у вчиненні дій, спрямованих на фальсифікацію голосування (порушення особистого характеру голосування тощо), застосовуються заходи впливу, встановлені ч.1 ст.4.1.9.
Стаття 3.8.7.
1. Після розгляду питання порядку денного або в кінці засідання депутат має право звертатися до головуючого на засіданні із зауваженнями і запитаннями щодо організації розгляду питань і ведення засідання; при цьому депутат може зажадати відповідей на свої запитання і дати їм оцінку. Під час розгляду питання порядку денного депутат може вносити пропозиції з зазначених питань.
2. У разі грубого або систематичного порушення Регламенту головуючим на засіданні Верховна Рада на пропозицію, внесену не менш як двома депутатськими групами (фракціями), після скороченого обговорення може прийняти рішення про відсторонення його від ведення пленарних засідань на термін до двох днів. Цей час використовується відстороненим від головування на засіданні для вивчення цього Регламенту, за ним зберігаються виплати, пов'язані з виконанням депутатських та посадових обов'язків. Зазначене питання може розглядатися Верховною Радою і без завчасного включення його до порядку денного засідання та попередньої підготовки в її комісіях.
Глава 3.9. Протокол, стенографічний бюлетень,
стенографічний звіт та справа засідання
Стаття 3.9.1.
1. Засідання Верховної Ради протоколюється. Ведення протоколу засідань Верховної Ради здійснює Секретаріат Верховної Ради. Протокол засідання Верховної Ради підписує головуючий на засіданні.
2. У протоколі засідання Верховної Ради зазначаються: дата, час і місце проведення засідання, кількість депутатів, присутніх на засіданні; питання порядку денного, винесені на розгляд; назви і редакції документів, поширених серед депутатів для цього засідання; прізвища головуючого на засіданні і виступаючих; всі внесені на голосування питання і пропозиції, спосіб їх вирішення; повні результати голосування і прийняті рішення.
Стаття 3.9.2.
1. Засідання Верховної Ради стенографується. Ведення стенограми, видання стенографічного бюлетеня та стенографічного звіту засідання здійснює Секретаріат Верховної Ради. Стенограма і стенографічний бюлетень засідання Верховної Ради повинні повністю відбивати хід обговорень. Вони повинні також містити інформацію про день, час, місце проведення засідання, порядок денний засідання, прізвище головуючого на засіданні.
2. До стенографічного бюлетеня засідання Верховної Ради додатково включаються:
1) дані про поіменну реєстрацію присутніх на засіданні депутатів (ч.1 ст.3.1.6);
2) список депутатів, про яких відомо, що вони були відсутні на засіданні з поважних причин (ч.3 ст.3.1.6);
3) результати поіменного голосування (ч.2 ст.3.2.6);
4) повні результати голосування згідно з ч.4 ст.3.6.8 (додаються і в тому разі, коли головуючий на засіданні оголосив їх не повністю);
5) висновки комісій Верховної Ради щодо питань, які розглядалися на засіданні, якщо вони всупереч положенням ч.3 ст.6.3.7 не поширювалися серед депутатів;
6) тексти невиголошених виступів депутатів (ст.3.4.10);
7) окремі думки депутатів та їх груп (фракцій) щодо прийнятих Верховною Радою рішень (ст.3.4.5);
8) списки членів депутатських груп (фракцій) і зміни в їх складі (ч.2 ст.4.2.2);
9) письмові запити депутатів і відповіді на них, якщо вони не поширювалися серед депутатів.
3. У разі допущення в стенограмі стилістичних неточностей тощо депутат може протягом наступного після засідання робочого дня подати щодо них зауваження на ім'я головуючого на засіданні; рішення із спірних питань приймає головуючий на засіданні. Кожний аркуш оригіналу стенограми підписується (із зазначенням прізвища та дати) особою, яка відповідає за фіксування тексту, викладеного на цьому аркуші.
4. Запис виступів на засіданні Верховної Ради на магнітній стрічці зберігається протягом одного року.
Стаття 3.9.3.
1. Стенограма, стенографічний бюлетень і протокол засідання Верховної Ради є офіційними документами, що підтверджують процес обговорення і прийняття рішення Верховною Радою.
2. Депутати забезпечуються стенографічними бюлетенями засідань Верховної Ради за їх особистими заявами до Секретаріату Верховної Ради. Стенограми, протоколи засідань Верховної Ради надаються депутатам Секретаріатом Верховної Ради для ознайомлення за їх зверненням.
Стаття 3.9.4.
1. Секретаріат Верховної Ради для кожного засідання Верховної Ради веде справу засідання, яка включає:
1) перелік документів, що входять до справи засідання;
2) протокол засідання (ст.3.9.1);
3) стенограму і стенографічний бюлетень засідання (ст.3.9.2);
4) результати поіменного голосування, які за рішенням Верховної Ради, прийнятим згідно з ч.2 ст.3.2.6, не увійшли до стенографічного бюлетеня засідання;
5) проекти документів, які розглядалися на засіданні;
6) інші матеріали, які поширено Секретаріатом Верховної Ради серед депутатів у зв'язку з розглядом питання на даному засіданні;
7) висновки і пропозиції органів Верховної Ради щодо розглянутих на засіданні питань;
8) тексти розглянутих на даному засіданні документів у редакції, в якій їх було прийнято.
2. За зверненням депутатів справи засідання надаються їм Секретаріатом Верховної Ради для ознайомлення.
Розділ 4. Народні депутати України, посадові особи
і органи Верховної Ради України
Глава 4.1. Народні депутати України
Стаття 4.1.1.
1. Порядок діяльності народного депутата України у Верховній Раді та її органах визначається Конституцією України ( 888-09 ), Законом України про статус народного депутата України ( 2790-12 ), Законом України про постійні комісії Верховної Ради України ( 116/95-ВР ), цим Регламентом та іншими законами України.
Стаття 4.1.2.
1. Депутатам після визнання Верховною Радою їх повноважень видані окружною виборчою комісією посвідчення про обрання депутатом замінюються на посвідчення народного депутата України; депутату видається також нагрудний знак "Народний депутат України".
2. Народний депутат України працює у Верховній Раді на постійній основі. Він зобов'язаний протягом місяця після визнання Верховною Радою його повноважень залишити попереднє місце роботи і передати трудову книжку з записом про це до Секретаріату Верховної Ради.
Стаття 4.1.3.
1. Депутат забезпечується персональним місцем в залі засідань Верховної Ради.
Стаття 4.1.4.
1. Діяльність депутата під час сесійного періоду включає:
1) участь у засіданнях Верховної Ради;
2) участь у засіданнях комісій Верховної Ради, їх підкомісій та робочих чи підготовчих груп;
3) участь у засіданнях Президії Верховної Ради;
4) виконання доручень Верховної Ради та її органів;
5) роботу над законопроектами, документами Верховної Ради та виконання інших депутатських повноважень у складі депутатських груп (фракцій) чи індивідуально;
6) роботу у виборчих округах.
2. Діяльність депутата, зазначена в підпунктах 2 - 6 ч.1 цієї статті, здійснюється у період між засіданнями Верховної Ради, за винятком випадків виконання невідкладних доручень Верховної Ради або її Президії.
3. Робочі дні поза сесійним часом і часом відпустки депутати використовують за своїм розсудом для підвищення своєї кваліфікації, обміну досвідом, роботи у виборчому окрузі та для іншої діяльності, пов'язаної з виконанням депутатських повноважень.
Стаття 4.1.5.
1. Участь у засіданнях Верховної Ради та її органів, виконання доручень Верховної Ради та її органів є підставою для відкладення депутатом усіх інших службових справ.
2. Рішення про відрядження депутата (за його згодою) для виконання депутатських повноважень та доручень Верховної Ради та її органів приймають: Верховна Рада України; Президія Верховної Ради; комісія Верховної Ради, до складу якої обрано депутата; Голова Верховної Ради, а в разі його відсутності - заступники Голови Верховної Ради. Ці ж органи і посадові особи формулюють завдання на відрядження депутата.
3. Депутат зобов'язаний зареєструватися і бути присутнім на засіданнях Верховної Ради та її органів, до яких його обрано. Депутат не має права не брати участь в голосуванні, в тому числі й таємному, за винятком випадків, встановлених ч.4 цієї статті та іншими законами.
4. Депутат не бере участь в голосуванні, якщо Верховна Рада приймає окреме рішення щодо нього персонально.
Стаття 4.1.6.
1. Відсутність депутата на засіданнях Верховної Ради та її органів, до яких його обрано, допускається лише з поважних причин.
2. Підставою для відсутності депутата на засіданнях Верховної Ради чи її органів, які проводяться згідно з розкладом засідань, є виконання депутатом у цей же час доручень Верховної Ради або її органів, якщо про такі доручення ними було прийнято відповідні рішення. Про відсутність депутата з зазначених підстав Голову Верховної Ради повідомляє секретар відповідного органу Верховної Ради.
3. За звичайних умов поважною причиною для відсутності депутата є його тимчасове увільнення від роботи у зв'язку з хворобою чи доглядом за дитиною, його одруженням, народженням дитини, трауром, документально підтвердженими транспортними перешкодами, а також роботою у виборчому окрузі у зв'язку з відкликанням його виборцями згідно з законом. Поважними причинами для відсутності депутата є й інші обставини, коли згідно з законодавством наймодавець зобов'язаний надати працівнику тимчасову відпустку.
4. Не є поважною для відсутності депутата причина, зазначена в ст.3.8.4.
5. У кожному випадку, крім зазначених у ч.2, 3, 4 цієї статті, питання щодо визнання причини відсутності поважною вирішується Верховною Радою після розгляду висновку комісії, до компетенції якої входять питання депутатської етики. Обговорення цього питання здійснюється за скороченою процедурою (ст.3.4.2) без виступів, зазначених в підпунктах 3 і 5 ч.1 тієї ж статті. Депутату надається слово для виступу з поясненнями і для відповідей на запитання депутатів. Рішення про визнання причини відсутності поважною приймається відповідно до положень ч.3 ст.3.2.2. Відсутність зазначеного депутата без поважних або з невідомих причин на засіданні не є перешкодою для прийняття рішення. Послідовність розгляду причин відсутності того чи іншого депутата визначається кількістю пропущених ним засідань, незалежно від того, до якої депутатської групи (фракції) він належить; при цьому розгляд розпочинається щодо тих, хто має найбільше пропущених засідань.
Стаття 4.1.7.
1. Депутат, який не може взяти участь в одному чи кількох наступних засіданнях, повинен письмово, з зазначенням причин, повідомити завчасно про це Голову Верховної Ради через Секретаріат Верховної Ради, а про неможливість взяти участь у засіданні комісії - голову цієї комісії в такому ж порядку. В разі невиконання депутатом цієї вимоги він дає письмові пояснення з цього приводу комісії, до компетенції якої входять питання депутатської етики.
2. За дні відсутності без поважних причин на засіданнях Верховної Ради чи її органів депутату не провадяться виплати, пов'язані з виконанням депутатських обов'язків.
3. Після закінчення кожної сесії Верховної Ради за поданням Секретаріату Верховної Ради в газеті "Голос України" окремо друкуються відомості про відсутність депутатів на сесії без поважних та з невідомих причин.
Стаття 4.1.8.
1. Дані про відсутність депутатів на засіданнях Верховної Ради та її органів без поважних та з невідомих причин щомісячно передаються Секретаріатом Верховної Ради до комісії, до компетенції якої входять питання депутатської етики.
2. На вимогу комісії, до компетенції якої входять питання депутатської етики, депутат зобов'язаний дати пояснення причини своєї відсутності. Пропущені депутатом засідання Верховної Ради чи її органів, щодо яких немає відповідного рішення Верховної Ради згідно з ч.5 ст.4.1.6, вважаються пропущеними депутатом без поважних причин (крім випадків, зазначених в ч.2, 3 ст.4.1.6).
3. У разі відсутності депутата без поважних причин загалом більш як на 20 засіданнях протягом календарного року комісія, до компетенції якої входять питання депутатської етики, подає до Верховної Ради пропозицію про порушення Верховною Радою питання перед виборцями відповідного округу про його відкликання (ч.2 ст.9.8.3).
Стаття 4.1.9.
1. Якщо депутат вживає образливі або лайливі висловлювання щодо інших депутатів або вчиняє дії, не сумісні з правилами депутатської етики, за висновком комісії, до компетенції якої входять питання депутатської етики, Верховною Радою можуть бути застосовані до нього такі заходи впливу: попередження, догана, сувора догана з наступним повідомленням про них в газеті "Голос України". Рішення про це приймається після скороченого обговорення більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості і заноситься до протоколу засідання.
2. Депутат, який вважає, що інший депутат вчинив щодо нього зазначені в ч.1 цієї статті дії, може звернутися до комісії, до компетенції якої входять питання депутатської етики, з письмовою заявою про це, якщо ці депутати не досягли примирення.
Глава 4.2. Групи (фракції) народних депутатів України
Стаття 4.2.1.
1. Депутатські фракції у Верховній Раді України утворюються виключно депутатами, за умови, що до складу кожної з фракцій входить не менш як 14 народних депутатів України. ( Частина перша статті 4.2.1 в редакції Постанови ВР N 7-XIV від 13.05.98; із змінами, внесеними згідно з Рішенням Конституційного Суду N 17-рп/98 від 03.12.98 )
2. Депутатські групи (фракції) не можуть формуватися для захисту приватних, комерційних, місцевих, професійних чи релігійних інтересів. Принципи функціонування депутатської групи (фракції) не можуть порушувати імперативного характеру депутатського мандата.
3. Порядок роботи депутатської групи (фракції), умови вступу депутата до депутатської групи (фракції), його виходу чи виключення з неї визначаються самою депутатською групою (фракцією).
4. Депутат не може входити до складу більш як однієї зареєстрованої депутатської групи (фракції). Голова Верховної Ради України і його заступники не входять до складу жодної депутатської групи (фракції).
5. Депутатські групи (фракції) формуються на першій сесії Верховної Ради України нового скликання до розгляду питань про обрання Голови Верховної Ради, створення органів Верховної Ради. Якщо цього не відбулося, головуючий на пленарному засіданні оголошує перерву в пленарних засіданнях на 2 робочих дні. Перед наступним пленарним засіданням Секретаріат Верховної Ради поширює серед депутатів інформаційні матеріали про депутатські групи (фракції), які відповідають вимогам цього Регламенту і були подані до Секретаріату Верховної Ради не пізніш як за 16 годин до початку зазначеного пленарного засідання.
6. Реорганізація та формування нових депутатських груп (фракцій) можуть проводитися протягом повноважень Верховної Ради із збереженням їх пропорційного представництва в органах Верховної Ради, за винятком Президії Верховної Ради, чи з відступом від нього відповідно до рішення, прийнятого Верховною Радою щодо такого представництва.
Стаття 4.2.2.
1. Кожна депутатська група (фракція) повинна бути зареєстрована у Секретаріаті Верховної Ради. Умовою її реєстрації є надходження до Секретаріату Верховної Ради підписаного персонально депутатами письмового повідомлення про сформування депутатської групи (фракції) з зазначенням її назви, мети чи завдань, персонального складу та партійної належності членів групи (фракції), а також депутатів, які уповноважені представляти групу (фракцію). Повна та скорочена назва депутатської фракції повинна збігатися з назвою відповідної партії. У разі, коли депутатська фракція об'єднує депутатів з декількох партій, її назва повинна включати назви цих партій.
2. Після реєстрації депутатської групи (фракції) головуючий на пленарному засіданні інформує депутатів про сформування такої групи (фракції), її кількісний склад та уповноважених представників. Інформаційні матеріали про депутатську групу (фракцію), зазначені в ч.1 цієї статті і ч.2 ст.4.2.5, після її реєстрації поширюються Секретаріатом Верховної Ради серед депутатів; в тому ж порядку повідомляється про зміни в складі депутатських груп (фракцій).
3. Про зміни в складі депутатської групи (фракції) її уповноважений представник повідомляє письмово Голову Верховної Ради (чи Президію сесії); це повідомлення підписує і депутат, щодо якого воно подається, або лише уповноважений представник депутатської групи (фракції), якщо депутата виключено з неї.
4. У разі, коли склад депутатської групи (фракції) стає меншим від встановленої в ч.1 ст.4.2.1 кількості, вона після 15 днів оголошується Головою Верховної Ради (чи Президією сесії) розпущеною. Розпуск (саморозпуск) депутатської групи (фракції) не є підставою для перегляду персонального складу органів Верховної Ради, за винятком Президії Верховної Ради, представництво в якій втрачається до сформування депутатської групи (фракції).
Стаття 4.2.3.
1. Депутатські групи (фракції) попередньо обговорюють кандидатури на посади Голови Верховної Ради і його заступників, голів комісій Верховної Ради, а також персональний склад колегіальних органів Верховної Ради.
2. Депутатські групи (фракції) відповідно до цього Регламенту мають право на пропорційне (виходячи з кількості їх членів) представництво в усіх органах Верховної Ради та офіційних парламентських делегаціях. Право висунення кандидатур на вакантні депутатські місця в органах Верховної Ради до визнання Верховною Радою повноважень відповідних новообраних депутатів належить депутатським групам (фракціям), яким ці місця належали раніше. Постійні комісії Верховної Ради України формуються групами (фракціями) за принципом пропорційності, з урахуванням фахової підготовки народних депутатів та домовленості між заінтересованими депутатськими групами (фракціями).
3. Кожна депутатська група (фракція) має гарантоване право на виступ свого представника з усіх питань порядку денного на засіданнях Верховної Ради та її органів.
4. Депутатська група (фракція), з ініціативи якої розглядається питання, має право на виступ свого представника після припинення обговорення на засіданнях Верховної Ради та її органів.
5. Жодна депутатська група (фракція) не має права виступати від імені народу України, Верховної Ради України.
6. Депутати і депутатські групи (фракції) можуть вільно співробітничати між собою шляхом утворення депутатських об'єднань і неформальних груп, які не підлягають реєстрації і не мають прав, встановлених цим Регламентом.
7. Депутатські групи (фракції) проводять свої засідання відкрито і гласно. За рішенням депутатської групи (фракції) може бути проведено закрите засідання.
8. Уповноважений представник депутатської групи (фракції) може в письмовій формі доручити виконання закріплених за ним Регламентом Верховної Ради України функцій будь-кому з членів відповідної депутатської групи (фракції). Виконання уповноваженим представником (керівником) депутатської фракції своїх повноважень є поважною причиною для його відсутності на засіданні комітету Верховної Ради України, до складу якого він входить, і його відсутність з цієї причини не впливає на кворум у комітеті. ( Частина восьма статті 4.2.3 із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР N 42-XIV від 14.07.98 )
9. Зареєстровані депутатські групи (фракції) та їх члени мають й інші права, встановлені Конституцією України ( 888-09 ), Законом України про статус народного депутата України ( 2790-12 ), цим Регламентом, Законом України про постійні комісії Верховної Ради України.
Стаття 4.2.4.
1. З метою сприяння організації попередньої підготовки та розгляду питань, які вносяться до Верховної Ради України, утворюється Погоджувальна рада депутатських фракцій (груп).
2. До складу Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп) входять Голова Верховної Ради, керівники депутатських фракцій (груп) з правом вирішального голосу. В роботі Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп) беруть участь заступники Голови Верховної Ради, голови комітетів Верховної Ради з правом дорадчого голосу. Головує на засіданнях Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп) Голова Верховної Ради України. У разі його відсутності головує на засіданні один із його заступників, який отримує при цьому право вирішального голосу. В разі відсутності когось із керівників депутатських фракцій (груп) чи голів комітетів за їх дорученням у засіданні Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп) беруть участь їх повноважні представники з числа народних депутатів. При цьому повноважні представники депутатських фракцій (груп) отримують право вирішального голосу, а комітетів - дорадчого.
3. У засіданнях Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп) мають право брати участь:
а) постійний представник Президента України у Верховній Раді України;
б) повноважний представник Кабінету Міністрів України у Верховній Раді України;
в) представники суб'єктів права законодавчої ініціативи, якщо на засіданні Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп) розглядається питання про законопроекти, внесені зазначеними суб'єктами права законодавчої ініціативи;
г) відповідальні працівники апарату Верховної Ради, які здійснюють організаційно-технічне забезпечення підготовки та проведення самої Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп) та пленарних засідань Верховної Ради України.
4. Народні депутати України мають право бути присутніми на засіданнях Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп), брати участь в обговоренні питань, що розглядаються на її засіданнях, вносити пропозиції щодо проектів порядку денного сесії, розкладу засідань та порядку денного кожного пленарного засідання.
5. Погоджувальна рада депутатських фракцій (груп) здійснює свою роботу в формі засідань. Засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп) є правомочним за умови присутності на ньому не менше 2/3 від її складу. Скликаються засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп) Головою Верховної Ради або за ініціативою представників двох чи більше депутатських фракцій (груп) в разі необхідності, але не рідше одного разу на тиждень під час роботи Верховної Ради в пленарному режимі. Засідання веде Голова Верховної Ради, а у випадках, передбачених частиною другою цієї статті, - один із його заступників.
6. Рішення Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп) приймаються такою кількістю голосів членів Погоджувальної ради з правом вирішального голосу, яка у сумарному підрахунку голосів членів їх фракцій (груп) забезпечує прийняття позитивного рішення при голосуванні питання в сесійному залі.
7. Членам Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп), а також іншим особам, які запрошуються на її засідання, за звичайних обставин не пізніш як за 3 дні повідомляється про питання, заплановані до розгляду на черговому засіданні, та надаються необхідні матеріали.
8. Проекти документів для розгляду на черговому засіданні Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп) та проекти рішень Погоджувальної ради передаються в апарат Верховної Ради не пізніш як за 4 дні до дня проведення чергового засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп).
9. Погоджувальна рада депутатських фракцій (груп):
а) вносить пропозиції щодо річного та перспективного планів, які подаються на затвердження Верховної Ради;
б) розглядає та погоджує пропозиції щодо проектів порядку денного сесій та розкладу засідань Верховної Ради;
в) формує проект порядку денного роботи Верховної Ради на кожне чергове та позачергове пленарне засідання;
г) ініціює перевірку внесених до Верховної Ради законодавчих пропозицій та законопроектів на їх відповідність вимогам Регламенту Верховної Ради України щодо структури, викладу, змісту та оформлення;
д) вносить пропозиції щодо визначення комітету Верховної Ради України, відповідального за підготовку законопроекту, внесеного до Верховної Ради суб'єктом права законодавчої ініціативи, направлення його на розгляд у комітети і депутатські фракції (групи), на наукову, юридичну та іншу експертизу, встановлення термінів для підготовки висновків, пропозицій та зауважень щодо нього;
е) розглядає пропозиції головного та профільних комітетів про готовність до розгляду в пленарному режимі проектів законів у першому та наступних читаннях і приймає відповідне рішення;
є) приймає рішення про повернення за пропозицією комітетів Верховної Ради України суб'єктам права законодавчої ініціативи законопроектів, якщо при їх підготовці не виконанні вимоги Конституції України ( 254к/96-ВР ), законів України та Регламенту Верховної Ради України;
ж) вносить Голові Верховної Ради України пропозиції щодо скликання позачергового засідання Верховної Ради, дати і місця його проведення;
з) розглядає питання про вжиття заходів для забезпечення присутності депутатів на пленарних засіданнях;
и) вносить пропозиції щодо проведення парламентських слухань;
і) вирішує інші питання організації роботи Верховної Ради відповідно до Регламенту. ( Стаття 4.2.4 в редакції Постанови ВР N 1544-III від 16.03.2000)
Стаття 4.2.5.
1. Голова Верховної Ради забезпечує зареєстровані депутатські групи (фракції) приміщенням, необхідним обладнанням тощо, а також закріплює за ними адміністративно-технічний персонал, який користується їх довірою, для подання допомоги у здійсненні депутатськими групами (фракціями) передбачених законами і цим Регламентом функцій у Верховній Раді України.
2. За зверненням уповноваженого представника депутатської групи (фракції) Секретаріат Верховної Ради поширює серед народних депутатів України підготовлені нею матеріали про її діяльність як офіційні від депутатської групи (фракції).
Глава 4.3. Голова Верховної Ради України
і його заступники
Стаття 4.3.1.
1. Повноваження Голови Верховної Ради України, його Першого заступника і заступника визначаються Конституцією України ( 888-09 ). Порядок діяльності Голови Верховної Ради і його заступників здійснюється відповідно до законодавчих актів, зазначених у ст.1.0.1.
2. Голова Верховної Ради України і його заступники не можуть виконувати будь-яку іншу оплачувану роботу (крім наукової, викладацької чи іншої творчої у позаробочий час), а також входити до складу правління чи ради підприємства або об'єднання громадян, що має на меті одержання прибутків.
3. Голова Верховної Ради України і його заступники повинні вести засідання державною мовою.
Стаття 4.3.2.
1. Голова Верховної Ради обирається Верховною Радою на строк її повноважень з числа народних депутатів України таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів.
( Частину другу статті 4.3.2 виключено на підставі Постанови ВР N 1400-XIV від 21.01.2000 )
3. До початку обговорення висунутих кандидатур в депутатських групах (фракціях) Секретаріат Верховної Ради поширює серед депутатів інформаційні матеріали про кожного кандидата, що надійшли від комісії, до компетенції якої входять питання депутатської етики. Такі матеріали, крім інформації, зазначеної в ст.2.2.2, повинні містити: виписку з трудової книжки про трудову діяльність; автобіографію з висвітленням найбільш істотних результатів трудової діяльності, що не становлять охоронювану законом таємницю; декларацію про доходи, зобов'язання фінансового характеру, відомості про нерухоме та цінне рухоме майно, вклади в банках і цінні папери відповідно до вимог, встановлених для державного службовця першої категорії; відомості (підписані кандидатом) щодо самостійного входження кандидата (або через представника) до складу керівних органів підприємств, господарських товариств, організацій, спілок, об'єднань, кооперативів тощо, що здійснюють підприємницьку діяльність. Верховна Рада може прийняти рішення (процедурне) про включення до інформаційних матеріалів й інших даних про кандидатів та їх діяльність. Перелік інформаційних даних повинен бути однаковим для всіх кандидатів. Питання про обрання Голови Верховної Ради не потребує підготовки в інших комісіях Верховної Ради.
Стаття 4.3.3.
( Частину першу статті 4.3.3 виключено на підставі Постанови ВР N 1400-XIV від 21.01.2000 )
( Частину другу статті 4.3.3 виключено на підставі Постанови ВР N 1400-XIV від 21.01.2000 )
( Частину третю статті 4.3.3 виключено на підставі Постанови ВР N 1400-XIV від 21.01.2000 )
4. Про обрання Голови Верховної Ради України Верховна Рада приймає відповідну постанову (ч.2 ст.3.7.6, ст.3.7.8).
Стаття 4.3.4.
1. Голова Верховної Ради України може бути в будь-який час відкликаний Верховною Радою на його прохання, а також у зв'язку з незадовільною його роботою на цій посаді або через інші обставини, що унеможливлюють виконання ним своїх обов'язків, в тому числі внаслідок порушення вимог ч.2 ст.4.3.1. Дострокове припинення депутатських повноважень Голови Верховної Ради одночасно припиняє і його повноваження як Голови Верховної Ради.
( Частину другу статті 4.3.4 виключено на підставі Постанови ВР N 1400-XIV від 21.01.2000 )
3. Пропозиції про відкликання Голови Верховної Ради можуть вноситися:
1) Головою Верховної Ради України за його письмовою заявою;
2) не менш як 1/3 депутатів від їх фактичної кількості за їх підписами (ці підписи не відкликаються).
4. Рішення щодо включення до порядку денного сесії Верховної Ради питання про відкликання Голови Верховної Ради приймається на пленарному засіданні Верховної Ради і розглядається не пізніше, ніж на 5-й день після його включення до порядку денного сесії. У випадку відсутності на засіданні Верховної Ради без поважних причин Голови Верховної Ради України, стосовно якого розглядається питання про відкликання з посади Голови Верховної Ради, це питання може бути розглянуто за його відсутності. ( Частина четверта статті 4.3.4 в редакції Постанови ВР N 1400-XIV від 21.01.2000 )
( Частину п'яту статті 4.3.4 виключено на підставі Постанови ВР N 1400-XIV від 21.01.2000 )
6. Питання про відкликання Голови Верховної Ради не потребує підготовки в постійних комісіях Верховної Ради. У разі необхідності для збору чи перевірки інформації, що стосується цього питання, Верховна Рада створює тимчасову контрольну, ревізійну чи слідчу комісію Верховної Ради. ( Частина шоста статті 4.3.4 із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР N 1400-XIV від 21.01.2000 )
Стаття 4.3.5.
1. Для обговорення питання про відкликання Голови Верховної Ради відводиться три з половиною години сесійного часу, в тому числі для виступу Голови Верховної Ради - 40 хвилин, та застосовуються всі інші положення ч.1 ст.4.3.3.
( Частину другу статті 4.3.5 виключено на підставі Постанови ВР N 1400-XIV від 21.01.2000 )
3. Верховна Рада заслуховує: доповідь представника від депутатів (підпункт 2 ч.3 ст.4.3.4) і відповіді доповідача на запитання (якщо питання про відкликання порушено за ініціативою депутатів); співдоповідь тимчасової контрольної, ревізійної чи слідчої комісії Верховної Ради (якщо вона створювалася з цього питання), відповіді співдоповідача на запитання; виступ Голови Верховної Ради про його діяльність на цій посаді та стан і організацію законопроектної, законодавчої роботи у Верховній Раді і виконання нею своїх контрольних функцій; відповіді Голови Верховної Ради на запитання. Обговорення цього питання здійснюється відповідно до положень ст.3.4.1. Депутати мають право ставити запитання, висловлювати думку щодо діяльності Голови Верховної Ради як посадової особи, його політичних, ділових, особистих якостей, агітувати за або проти його особи. Головуючий на засіданні з урахуванням черговості депутатів на виступ надає рівні можливості для виступаючих за і проти особи, яка є Головою Верховної Ради.
4. Постанова Верховної Ради про відкликання Голови Верховної Ради України приймається:
1) шляхом відкритого (але не поіменного) голосування, якщо відкликання Голови Верховної Ради здійснюється у зв'язку з поданням особистої заяви;
2) шляхом подачі бюлетенів для таємного голосування (ст.3.7.8, ч.2 ст.3.7.6), коли питання про відкликання розглядається не за його власною ініціативою.
Зазначена постанова Верховної Ради повинна містити відомості про причини відкликання Голови Верховної Ради, які заносяться до його трудової книжки. Цією ж постановою він обирається членом визначеної ним постійної комісії Верховної Ради; це питання не обговорюється і не потребує попередньої підготовки в комісіях Верховної Ради, депутатських групах (фракціях).
5. У разі, коли особиста заява Голови Верховної Ради про його відкликання не задовольняється Верховною Радою, він має право припинити виконання посадових обов'язків Голови Верховної Ради у порядку, встановленому Кодексом законів про працю України ( 322-08 ). При цьому йому виплачується заробітна плата депутата і здійснюються виплати, пов'язані з виконанням депутатських обов'язків, відповідно до умов, встановлених цим Регламентом для депутата.
Стаття 4.3.6.
1. Верховна Рада України обирає на строк своїх повноважень Першого заступника Голови Верховної Ради і заступника Голови Верховної Ради. Вибори Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України можуть проводитися одночасно з виборами Голови Верховної Ради України, якщо до початку чи під час розгляду цього питання між депутатськими фракціями (групами) буде досягнута домовленість про вибори "в пакеті" цих посадових осіб. ( Частина перша статті 4.3.6 в редакції Постанови ВР N 1400-XIV від 21.01.2000 )
2. Представлені кандидатури попередньо обговорюються в депутатських групах (фракціях), а потім на засіданні Верховної Ради. Попередня підготовка до обговорення кандидатур здійснюється згідно з положеннями ч.3 ст.4.3.2. За процедурним рішенням Верховної Ради кандидатури, зазначені в ч.1 цієї статті, обговорюються на пленарному засіданні окремо по кожній посаді або всі разом. На обговорення кожної кандидатури відводиться півтори години сесійного часу, в тому числі для доповіді кандидата - 20 хвилин, з додержанням інших положень ч.1, 2, 3 ст.4.3.3.
3. У разі, коли жодного з кандидатів на посади Першого заступника Голови Верховної Ради або заступника Голови Верховної Ради не було обрано, проводяться нові вибори. ( Частина третя статті 4.3.6 із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР N 21-XIV від 16.06.98 )
4. Про обрання Першого заступника Голови Верховної Ради і заступника Голови Верховної Ради Верховна Рада приймає постанови (ч.2 ст.3.7.6, ст.3.7.8).
Стаття 4.3.7.
1. Перший заступник Голови Верховної Ради, заступник Голови Верховної Ради можуть бути в будь-який час відкликані за рішенням Верховної Ради з підстав, зазначених в ч.1 ст.4.3.4.
2. Пропозиції про відкликання Першого заступника Голови Верховної Ради, заступника Голови Верховної Ради вносяться за їх особистою заявою, а також особами, зазначеними в ч.3 ст.4.3.4. Ці питання вирішуються Верховною Радою у порядку, встановленому для відкликання Голови Верховної Ради, відповідно до положень ч.2, 3, 6 ст.4.3.4, ч.1, 3, 4, 5 ст.4.3.5. У своїх виступах зазначені посадові особи інформують про свою діяльність на цих посадах та про організацію і стан справ з питань, віднесених до їх відання.
Стаття 4.3.8.
1. Голова Верховної Ради України на виконання визначених Конституцією (888-09) його повноважень:
1) представляє Верховну Раду в Україні та за її межами, забезпечує взаємодію Верховної Ради України з органами виконавчої, судової влади, Верховною Радою Республіки Крим, органами самоврядування;
2) вживає заходів до охорони та захисту честі і гідності Верховної Ради, її органів та депутатів;
3) веде засідання Верховної Ради, забезпечує дотримання на них Регламенту Верховної Ради;
4) підписує акти, прийняті Верховною Радою України, її Президією, засвідчуючи цим відповідність їх змісту прийнятим цими органами рішенням;
5) видає розпорядження про опублікування актів Верховної Ради, що не потребують наступного підписання Президентом України;
6) забезпечує внутрішню і зовнішню безпеку Верховної Ради; визначає, які військові формування необхідні для цієї мети (ці формування підкоряються його наказам);
7) забезпечує дотримання розпорядку і розкладу роботи Верховної Ради, її Секретаріату;
8) призначає і звільняє службовців Секретаріату Верховної Ради, здійснює інші повноваження, що стосуються проходження ними державної служби; щодо фахівців і посадових осіб здійснює ці повноваження за погодженням з відповідними комісіями Верховної Ради, Президією Верховної Ради;
9) розпоряджається використанням приміщень, споруд, обладнання, а також територій, що знаходяться у віданні Верховної Ради;
10) забезпечує контроль за діяльністю Секретаріату Верховної Ради;
11) затверджує положення про документооборот у Верховній Раді;
12) забезпечує розробку проекту кошторису витрат Верховної Ради, погодження його з Міністерством фінансів і не пізніш як за 3 місяці до закінчення бюджетного року подає його на розгляд Верховної Ради;
13) розпоряджається коштами, виділеними Верховній Раді згідно з затвердженим бюджетом і кошторисом витрат Верховної Ради;
14) не пізніш як через півтора місяця після закінчення бюджетного року подає на розгляд Верховної Ради докладний письмовий звіт про витрати Верховної Ради за минулий рік та про їх відповідність затвердженому кошторису витрат Верховної Ради чи відхилення від нього;
15) скликає і веде засідання Президії Верховної Ради;
16) контролює виконання Першим заступником, заступником Голови Верховної Ради та головами комісій Верховної Ради їх посадових обов'язків;
17) на засіданні Верховної Ради, найближчому після дня подання відповідної заяви (ч.4 ст.4.4.7), оголошує про зміни в складі постійних комісій Верховної Ради;
18) видає розпорядження про відрядження депутатів, посадових осіб Верховної Ради та підписує відповідні документи згідно з положеннями ч.2 ст.4.1.5; затверджує звіти депутатів і посадових осіб Верховної Ради про виконану у відрядженні роботу;
19) скликає і веде засідання Погоджувальної ради депутатських груп (фракцій);
20) з метою сприяння зареєстрованим депутатським групам (фракціям) у здійсненні у Верховній Раді їх функцій, визначених цим Регламентом, надає їм на пропорційних засадах приміщення, обладнання, закріплює за ними адміністративно-технічний персонал, який користується їх довірою;
21) не рідше одного разу на рік подає звіт Верховній Раді про свою діяльність, організацію роботи Верховної Ради та її органів, стан законодавчої бази в Україні;
22) доповідає на першій сесії Верховної Ради наступного скликання про політичне становище та стан законодавчої бази в Україні (підпункт 5 ч.1 ст.2.2.6);
23) подає Верховній Раді наступного скликання на її першій сесії докладний письмовий звіт про фактичні витрати з кошторису Верховної Ради у поточному році;
24) розпоряджається про негайне розміщення на інформаційній дошці у Верховній Раді інформації про час, місце проведення, порядок денний засідань кваліфікаційних та атестаційно-дисциплінарних комісій суддів при розгляді ними справ щодо суддів, які обираються чи призначаються Верховною Радою України;
25) виконує разові доручення Верховної Ради України. Голова Верховної Ради здійснює також інші функції, покладені на нього законодавчими актами, визначеними ст.1.0.1.
2. Розпорядження Голови Верховної Ради можуть бути змінені, доповнені, скасовані рішенням Верховної Ради, прийнятим більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості.
Стаття 4.3.9.
1. Перший заступник Голови Верховної Ради і заступник Голови Верховної Ради виконують визначені Конституцією України обов'язки, беруть участь у розробці проекту кошторису витрат Верховної Ради, звіту про витрати з кошторису Верховної Ради, контролюють виконання головами відповідних постійних комісій Верховної Ради їх посадових обов'язків, не рідше одного разу на рік подають звіт Верховній Раді про свою діяльність і організацію діяльності Верховної Ради та її органів з питань, віднесених до їх відання.
2. Перший заступник Голови Верховної Ради веде організаційну та іншу роботу з питань взаємодії Верховної Ради з органами виконавчої влади, органами самоврядування, а також з питань підготовки і розгляду у Верховній Раді України законопроекту про державний бюджет та звіту про його виконання.
3. Заступник Голови Верховної Ради веде організаційну та іншу роботу з питань взаємодії Верховної Ради з органами судової влади, а також з питань здійснення Верховною Радою та її органами законопроектної діяльності, законодавчої процедури та контрольних повноважень (за винятком питань, зазначених в ч.2 цієї статті).
4. Розпорядження заступників Голови Верховної Ради можуть бути змінені, доповнені, скасовані Головою Верховної Ради, а також рішенням Верховної Ради, прийнятим більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості.
Глава 4.4. Постійні комісії Верховної Ради
Стаття 4.4.1.
1. Повноваження постійних комісій Верховної Ради України визначаються Конституцією України ( 888-09 ), Законом України про постійні комісії Верховної Ради України. Завдання і компетенція окремих постійних комісій Верховної Ради визначаються затверджуваними Верховною Радою положеннями про відповідні постійні комісії, цим Регламентом, постановами Верховної Ради.
2. Порядок створення постійних комісій Верховної Ради визначається Конституцією України та цим Регламентом.
3. Порядок діяльності постійних комісій Верховної Ради визначається Законом України про постійні комісії Верховної Ради України та цим Регламентом.
Стаття 4.4.2.
1. Постійні комісії Верховної Ради обираються з числа народних депутатів України на першій сесії Верховної Ради нового скликання (підпункт 12 ч.1 ст.2.2.6) на строк її повноважень.
2. Про перелік постійних комісій Верховної Ради України Верховна Рада приймає постанову.
3. У разі необхідності може бути створено нові постійні комісії, скасовано або реорганізовано раніше створені, змінено їх кількісний склад, переобрано персональний склад.
4. Створення постійних комісій Верховної Ради здійснюється після формування і реєстрації депутатських груп (фракцій).
5. Верховна Рада обирає постійні комісії у складі їх голів і членів. Кількісний склад кожної постійної комісії визначається Верховною Радою. Голови і члени постійних комісій обираються Верховною Радою з урахуванням положень ч.2 ст.4.2.3. Депутат має право і повинен бути членом лише однієї постійної комісії, не враховуючи членства у Лічильній комісії (ст.2.2.9). Всі члени комісії мають рівні права.
6. Після обрання голів постійних комісій визначається персональний склад членів постійних комісій.
7. До складу постійних комісій Верховної Ради не можуть бути обрані Голова Верховної Ради України, Перший заступник та заступник Голови Верховної Ради.
8. На голів постійних комісій поширюються вимоги ч.2, 3 ст.4.3.1.
9. Про обрання голів постійних комісій та створення постійних комісій Верховна Рада приймає відповідні постанови.
Стаття 4.4.3.
1. Кандидатури для обрання голів постійних комісій Верховної Ради, а також їх членів висуваються на засіданнях відповідних депутатських груп (фракцій) згідно з квотами пропорційного представництва депутатських груп (фракцій) та з урахуванням згоди кандидатів. Можливі відхилення від розрахованих квот погоджуються повноважними представниками цих депутатських груп (фракцій), про що за їх підписами складається письмове повідомлення Голові Верховної Ради. За рахунок своєї квоти депутатські групи (фракції) за домовленістю можуть висувати кандидатури депутатів, які є членами іншої депутатської групи (фракції). Депутатські групи (фракції), розрахункову квоту представництва яких не порушено у бік її зменшення, не можуть заперечувати проти домовленостей інших депутатських груп (фракцій) щодо пропорційності їх представництва. Наступна відмова депутатської групи (фракції) від погодженої пропорції представництва не є підставою для перегляду персонального складу постійних комісій чи переобрання їх голів.
Стаття 4.4.4.
1. Обрання голів постійних комісій Верховної Ради здійснюється за списком в цілому, без обговорення, шляхом поіменного голосування; за результатами цього голосування оформляється відповідна постанова Верховної Ради. Список кандидатур на посади голів постійних комісій (по одній кандидатурі на кожну посаду) з застосуванням положень ст.4.4.3 погоджується Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій). Питання про обрання голів постійних комісій не потребує підготовки в постійних комісіях Верховної Ради.
2. Список для обрання голів постійних комісій Верховної Ради повинен містити: назви всіх постійних комісій; прізвища, імена та по батькові відповідних кандидатів; дані про їх партійну належність; назви депутатських груп (фракцій), які висунули відповідних кандидатів за рахунок своєї квоти; розрахункову квоту пропорційного представництва кожної зареєстрованої депутатської групи (фракції) у складі голів постійних комісій та квоту, погоджену Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій). Цей список та інформаційні матеріали, зазначені в ч.3 ст.4.3.2, поширюються серед депутатів.
3. Кожному кандидату на посаду голови постійної комісії надається слово для виступу та відповідей на запитання.
4. У разі відводу кандидатури рішення про це приймається Верховною Радою після скороченого обговорення відкритим (але не поіменним) голосуванням більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості. У разі прийняття рішення про відвід кандидатури на посаду голови постійної комісії право висунення іншої кандидатури належить депутатській групі (фракції), за рахунок квоти якої висувався цей кандидат.
5. У разі відкликання Верховною Радою голови постійної комісії (відповідно до ст.4.4.6) право висунення кандидатури на цю посаду належить депутатській групі (фракції), за рахунок квоти якої висувався цей голова комісії. В цьому разі кандидат вважається обраним, якщо за нього проголосувала більшість депутатів від їх фактичної кількості.
Стаття 4.4.5.
1. Члени постійних комісій Верховної Ради обираються за списком всіх комісій без обговорення шляхом поіменного голосування.
2. Список персонального складу постійних комісій повинен містити: назви всіх постійних комісій; назви зареєстрованих депутатських груп (фракцій) в алфавітному порядку в межах кожної постійної комісії; розрахункові квоти пропорційного представництва кожної депутатської групи (фракції) у відповідних комісіях та квоти представництва, погоджені Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій); прізвища, імена та по батькові кандидатів у члени комісії в алфавітному порядку в межах кожної депутатської групи (фракції), яких висунуто відповідними депутатськими групами (фракціями) за рахунок своєї квоти; дані про партійну належність кандидатів. Цей список поширюється серед депутатів.
Стаття 4.4.6.
1. Голова постійної комісії може бути в будь-який час відкликаний Верховною Радою з підстав, зазначених в ч.1 ст.4.3.4.
2. Пропозиції про відкликання голови постійної комісії Верховної Ради вносяться:
1) Головою Верховної Ради;
2) за рішенням відповідної постійної комісії Верховної Ради, прийнятим на її засіданні (при головуванні обраного ad hoc члена цієї комісії без врахування голосу самого голови постійної комісії);
3) не менш як 1/3 депутатів від їх фактичної кількості за їх підписами (ці підписи не відкликаються).
3. Відкликання голови постійної комісії Верховної Ради здійснюється відповідно до порядку, встановленого для відкликання Голови Верховної Ради ч.4, 6 ст.4.3.4, ч.1, 3, 5 ст.4.3.5; при цьому голосування проводиться відкрите, але не поіменне. Якщо питання про відкликання порушено за рішенням постійної комісії (підпункт 2 ч.2 цієї статті), Верховна Рада заслуховує доповідь з цього питання одного з членів комісії, визначеного нею. Голова постійної комісії доповідає про свою діяльність на цій посаді та організацію і стан справ з питань, віднесених до його відання. Постанова Верховної Ради про відкликання голови постійної комісії повинна містити відомості про причини відкликання. Причини відкликання голови постійної комісії заносяться до його трудової книжки.
4. У разі розпуску (саморозпуску) депутатської групи (фракції) голова постійної комісії, який висувався на посаду цією депутатською групою (фракцією) за рахунок її квоти пропорційного представництва, вважається відкликаним з посади голови постійної комісії з моменту оголошення цього факту головуючим на пленарному засіданні без додаткового голосування Верховної Ради з цього питання (ч.4 ст.4.2.2), про що оформляється відповідна постанова Верховної Ради.
5. У разі відкликання голови постійної комісії з цієї посади він залишається членом тієї ж постійної комісії, якщо з цього питання Верховна Рада не прийняла іншого рішення.
Стаття 4.4.7.
1. При вирішенні питань про створення нових постійних комісій Верховної Ради, скасування або реорганізацію раніше створених застосовуються відповідні положення статей 4.4.2-4.4.5 і приймається одна постанова про внесення змін і доповнень до постанов Верховної Ради про перелік постійних комісій, обрання голів та членів постійних комісій. З прийняттям постанови Верховної Ради про скасування постійної комісії одночасно припиняються відповідні повноваження голови цієї комісії та її членів. У цьому разі окрема постанова про відкликання голови постійної комісії не приймається.
2. Депутати, які входять до складу однієї зареєстрованої депутатської групи (фракції), мають право за взаємною згодою обмінятися місцями членів постійних комісій не більше одного разу протягом календарного року. Для цього вони подають на ім'я Голови Верховної Ради заяву за своїми підписами та підписом уповноваженого представника депутатської групи (фракції). Депутати, які не входять до складу жодної зареєстрованої депутатської групи (фракції), подають таку заяву за своїми підписами. Наступна відмова від згоди на обмін не є підставою для зміни складу цих постійних комісій.
3. Депутати, які належать до різних зареєстрованих депутатських груп (фракцій), мають право на обмін місцями членів постійних комісій не більше одного разу протягом календарного року. Для цього вони подають на ім'я Голови Верховної Ради заяву за своїми підписами, а також підписами уповноважених представників відповідних депутатських груп (фракцій); наступна відмова від згоди на обмін не є підставою для зміни персонального складу цих постійних комісій.
4. У випадках, зазначених в ч.2, 3 цієї статті, зміна в персональному складі постійних комісій вважається такою, що відбулася, після оголошення Головою Верховної Ради на пленарному засіданні відповідних заяв і оформляється відповідною постановою Верховної Ради.
Глава 4.5. Президія Верховної Ради
Стаття 4.5.1.
1. Повноваження та склад Президії Верховної Ради України визначаються Конституцією України ( 888-09 ).
2. Порядок роботи Президії Верховної Ради визначається законодавчими актами, зазначеними в ст.1.0.1. Процедурні питання роботи Президії Верховної Ради, не зазначені в цих актах окремо для Президії Верховної Ради, регулюються по можливості аналогічно подібним питанням, встановленим цим Регламентом для Верховної Ради.
3. Верховна Рада України може змінити, доповнити або скасувати рішення Президії Верховної Ради України.
Стаття 4.5.2.
1. Президія Верховної Ради здійснює свою роботу в формі засідань. Засідання Президії Верховної Ради є правомочним за умови присутності на ньому не менш як 2/3 її складу, визначеного Конституцією. Засідання Президії Верховної Ради скликає в міру потреби і веде Голова Верховної Ради, під час його відсутності - Перший заступник або заступник Голови Верховної Ради, а у разі невиконання ними з будь-яких причин цієї функції - обраний Президією Верховної Ради ad hoc член Президії Верховної Ради. Засідання Президії Верховної Ради може скликатися (в тому числі невідкладно) за ініціативою не менш як 1/3 членів Президії Верховної Ради від її фактичного складу.
2. Рішення Президії Верховної Ради приймаються на її засіданнях більшістю голосів членів Президії Верховної Ради від її фактичного складу. У разі відсутності голови постійної комісії Верховної Ради на засіданні Президії Верховної Ради право ухвального голосу з питань організації роботи Верховної Ради та її органів (за винятком організації роботи самої Президії) має заступник голови постійної комісії, і його присутність зараховується до кворуму.
3. Народні депутати України мають право брати участь у відкритих та закритих засіданнях Президії Верховної Ради з дорадчим голосом. На засіданнях Президії Верховної Ради (в тому числі і закритих) мають право бути присутніми за посадою - Керівник Секретаріату Верховної Ради, керівник прес-центру Секретаріату Верховної Ради, помічники Голови Верховної Ради та його заступників, завідуючий юридичним відділом Секретаріату Верховної Ради.
4. Членам Президії Верховної Ради, особам, які беруть участь у її засіданні за посадою, а також іншим особам, запрошеним на засідання, за звичайних обставин не пізніш як за 3 дні повідомляється, які питання планується розглянути на засіданні, і надаються необхідні матеріали.
5. На засіданні Президії Верховної Ради під час обговорення питань можуть ставитися запитання виступаючим, проводитися діалоги за умови, що одночасно говорить не більше одного промовця. Слово для виступів надається за усним або письмовим зверненням бажаючих виступити.
6. Рішення Президії Верховної Ради направляються Секретаріатом Верховної Ради органам та особам, яких вони стосуються, а також надаються депутатам для ознайомлення за їх зверненням.
7. Про основні питання, розглянуті Президією Верховної Ради, та прийняті нею рішення повідомляється у пресі, по телебаченню і радіо.
Стаття 4.5.3.
1. Засідання Президії Верховної Ради протоколюються і стенографуються Секретаріатом Верховної Ради.
2. Протокол засідання Президії Верховної Ради складається аналогічно зазначеному в ч.2 ст.3.9.1. До протоколу додаються:
1) список членів Президії, присутніх на засіданні;
2) список заступників голів постійних комісій, які брали участь у засіданні замість відсутніх голів постійних комісій Верховної Ради;
3) список осіб, присутніх на засіданні за посадою;
4) список присутніх членів Погоджувальної ради депутатських груп (фракцій) або депутатів, які їх заміщують, з вказівкою їх належності до тієї чи іншої зареєстрованої депутатської групи (фракції);
5) список осіб, офіційно запрошених, і тих з них, які були присутні на засіданні;
6) результати поіменних голосувань;
7) письмово викладені окремі думки членів Президії Верховної Ради та інших осіб, які мають право ухвального голосу (ч.2 ст.4.5.2);
8) примірники матеріалів, які розглядалися на засіданні, та тих, що були поширені для цього засідання.
3. До стенографічного бюлетеня засідання Президії Верховної Ради додаються невиголошені заяви учасників засідання, подані до Президії Верховної Ради в письмовій формі, якщо вони не увійшли до складу матеріалів, зазначених в підпункті 8 ч.2 цієї статті.
4. Головуючий на засіданні Президії Верховної Ради підписує протокол відповідного засідання, приймає рішення щодо можливих зауважень до протоколу або стенографічного бюлетеня засідання.
5. Протоколи, стенографічні бюлетені засідань Президії Верховної Ради та її рішення, що не публікуються у "Відомостях Верховної Ради України", не пізніш як у п'ятиденний термін після засідання надсилаються Секретаріатом Верховної Ради кожній постійній комісії Верховної Ради та кожній зареєстрованій депутатській групі (фракції).
Стаття 4.5.4.
1. Президія Верховної Ради у зв'язку із скликанням і проведенням сесій Верховної Ради:
1) спільно з Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій) готує проекти порядку денного сесій (ст.2.4.2) та розкладу засідань Верховної Ради (ст.2.5.1);
2) скликає чергові і позачергові сесії Верховної Ради, забезпечує підготовку і подання Верховній Раді матеріалів, які надійшли у період між сесіями;
3) у разі необхідності скликає додаткові засідання Верховної Ради (ст.2.5.3);
4) вживає заходів до забезпечення присутності депутатів на сесіях;
5) визначає, які пропозиції щодо урочистих або траурних дат чи подій оголошуються на пленарному засіданні (з урахуванням вимог ч.6 ст.2.5.2);
6) вирішує інші питання, пов'язані із скликанням і проведенням сесій Верховної Ради.
Стаття 4.5.5.
1. З метою координації і організації діяльності постійних і тимчасових комісій Верховної Ради Президія Верховної Ради:
1) передає їм для попереднього чи додаткового розгляду проекти законів та інших актів Верховної Ради, заслуховує повідомлення комісій про підготовлені ними висновки і рекомендації;
2) вживає заходів до організації скоординованої спільної роботи комісій Верховної Ради, а також забезпечення присутності депутатів на їх засіданнях;
3) має право скликати засідання постійних комісій Верховної Ради;
4) розробляє річний і перспективний плани законопроектної роботи Верховної Ради і подає їх на її розгляд;
5) замовляє розробку проектів законів та інших актів Верховної Ради на договірній основі (ч.4 ст.6.1.1); організовує розробку завдання на їх розробку;
6) направляє проекти законів та інших актів Верховної Ради на наукову, юридичну чи іншу експертизу, проведення інформаційного пошуку чи наукового дослідження;
7) організовує перевірку законодавчих пропозицій, законопроектів, внесених до Верховної Ради у порядку законодавчої ініціативи, на їх відповідність завданням на розробку (підпункт 1 ч.1 ст.6.1.3) і вимогам щодо оформлення (ст.6.1.2, ч.1 ст.6.2.10);
8) організовує подання інформаційної, наукової, правової, матеріально-технічної, фінансової та іншої допомоги комісіям Верховної Ради;
9) порушує за поданням комісій Верховної Ради перед відповідними органами питання про відповідальність службових осіб, громадян та їх об'єднань за невиконання обов'язків, встановлених цим Регламентом, законами України про статус народного депутата України та про постійні комісії Верховної Ради України;
10) забезпечує видання щотижневого "Бюлетеня комісій Верховної Ради", а також висвітлення в пресі та інших засобах інформації повідомлень і матеріалів про діяльність комісій;
11) здійснює інші функції, передбачені законодавчими актами, зазначеними в ст.1.0.1.
Стаття 4.5.6.
1. Президія Верховної Ради для допомоги депутатам у виконанні ними своїх повноважень:
1) здійснює контроль за своєчасним розглядом і реалізацією державними органами, установами і організаціями, органами місцевого і регіонального самоврядування, їх посадовими особами пропозицій та зауважень депутатів, викладених у депутатських зверненнях, за виконанням постанов, прийнятих на запити депутатів, і періодично інформує про це депутатів;
2) своєчасно забезпечує депутатів офіційними виданнями і матеріалами Верховної Ради, її Президії, комісій Верховної Ради, а також довідковими та іншими матеріалами;
3) сприяє діяльності депутатських груп (фракцій), визначеній цим Регламентом;
4) знайомиться із звітами депутатів про результати їх відряджень, пов'язаних з виконанням депутатських повноважень і посадових обов'язків у Верховній Раді чи її органах;
5) здійснює інші функції, встановлені законодавчими актами, зазначеними в ст.1.0.1.
Стаття 4.5.7.
1. Президія Верховної Ради за пропозиціями відповідних комісій Верховної Ради організовує планування роботи по підготовці проектів законів України та актів Верховної Ради і, враховуючи висновки головних комісій про готовність проектів законів та інших актів до розгляду, вносить відповідні пропозиції на розгляд Верховної Ради згідно з положеннями цього Регламенту.
2. Президія Верховної Ради вирішує питання, пов'язані з організацією відносин Верховної Ради та її органів з парламентами інших країн та міжнародними організаціями.
3. Президія Верховної Ради розробляє проект кошторису витрат Верховної Ради, спільно з Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій) визначає розподіл коштів між органами Верховної Ради з урахуванням обсягу, складності, терміну та якості робіт.
4. Президія Верховної Ради забезпечує контроль за комплектуванням Національної парламентської бібліотеки України літературою та іншими інформаційними матеріалами як національних, так і зарубіжних видань.
Стаття 4.5.8.
1. Президія Верховної Ради для підготовки проектів документів з питань, що входять до її компетенції, вивчення питань, що належать до повноважень Верховної Ради, і підготовки інформації для депутатів утворює у разі необхідності із свого складу, з числа народних депутатів України, фахівців, а також представників державних органів, установ, організацій, органів місцевого і регіонального самоврядування, об'єднань громадян (за їх згодою) постійні і тимчасові робочі групи Президії Верховної Ради (крім ревізійних і слідчих). Зареєстровані депутатські групи (фракції) мають право на пропорційне представництво у депутатському складі цих робочих груп. Про утворення робочих груп Президії Верховної Ради та їх завдання оголошується на пленарному засіданні.
2. Робочі групи Президії Верховної Ради діють за правилами, встановленими Законом про постійні комісії Верховної Ради України для робочих груп постійних комісій.
3. У засіданнях робочих груп Президії Верховної Ради можуть брати участь з правом дорадчого голосу народні депутати України, які не є членами цих робочих груп.
Стаття 4.5.9.
1. Президія Верховної Ради не рідше одного разу на рік звітує перед Верховною Радою про свою діяльність та її результати, організацію та стан справ з питань, віднесених до її відання.
Глава 4.6. Тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради
Стаття 4.6.1.
1. Верховна Рада може створювати, коли визнає за необхідне, тимчасові спеціальні комісії для розробки, попереднього розгляду, доопрацювання проектів законів та інших актів Верховної Ради, для вивчення чи дослідження питань, віднесених до її компетенції (крім контрольних, ревізійних і слідчих комісій, які створюються і діють відповідно до інших статей Регламенту).
2. Тимчасова спеціальна комісія завжди є головною комісією з питання, для підготовки якого її створено.
3. Питання про створення тимчасової спеціальної комісії включається окремим пунктом до порядку денного сесії Верховної Ради, якщо інше не встановлено цим Регламентом.
4. Тимчасова спеціальна комісія здійснює свою діяльність відповідно до порядку, встановленого для постійних комісій Верховної Ради.
Стаття 4.6.2.
1. Постанова Верховної Ради про створення тимчасової спеціальної комісії повинна визначати:
1) назву комісії;
2) завдання комісії;
3) кількісний склад комісії;
4) обраного Верховною Радою голову (співголів) комісії;
5) персональний склад членів комісії;
6) термін діяльності комісії (на заздалегідь визначений час або на час виконання певної роботи);
7) додаткові права (якщо це необхідно), надані Верховною Радою цій комісії;
8) обсяг коштів (та їх джерела), попередньо виділених у розпорядження комісії для оплати робіт чи послуг, виконаних або наданих юридичними і фізичними особами, залученими комісією для виконання завдання;
9) заходи щодо кадрового, матеріально-технічного, інформаційного, організаційного забезпечення роботи комісії.
2. Президія Верховної Ради для визначення коштів, зазначених у підпункті 8 ч.1 цієї статті, організовує розробку орієнтовного кошторису витрат; цей кошторис витрат поширюється серед депутатів до голосування щодо зазначеного підпункту.
3. Рішення про створення тимчасової спеціальної комісії приймається Верховною Радою шляхом голосування проекту відповідної постанови по частинах і в цілому. Положення цієї постанови обговорюються і ставляться на голосування у послідовності їх викладення згідно з ч.1 цієї статті.
Стаття 4.6.3.
1. Тимчасова спеціальна комісія обирається з числа народних депутатів України, які дали на це згоду. Мінімальний кількісний склад комісії повинен забезпечувати представництво не менш як по одному депутату від кожної зареєстрованої депутатської групи (фракції). Голова постійної комісії Верховної Ради не може бути обраний головою тимчасової спеціальної комісії.
2. При вирішенні питань про створення, організацію діяльності тимчасової спеціальної комісії у межах можливого застосовуються положення ст.4.4.1, ч.2-8 ст.4.4.2, ст.4.4.3-4.4.5, ч.1, 2, 3 ст.4.4.6. Голосування щодо створення і персонального складу кожної тимчасової спеціальної комісії здійснюється окремо.
3. Пропозиції щодо персонального складу тимчасової спеціальної комісії подаються депутатськими групами (фракціями) не пізніш як у дводенний термін після прийняття рішення про необхідність створення такої комісії; це не виключає завчасної підготовки відповідних пропозицій.
4. На підставі заяви депутата, який входить до складу тимчасової спеціальної комісії, він звільняється Головою Верховної Ради від обов'язку бути присутнім на засіданнях постійної комісії Верховної Ради, членом якої він є, і його відсутність з цієї причини не впливає на кворум у постійній комісії.
Стаття 4.6.4.
1. Тимчасова спеціальна комісія у визначений Верховною Радою термін, але не пізніш як через 6 місяців після її створення, подає Верховній Раді письмовий звіт про виконану роботу, а також підготовлені нею відповідні проекти актів Верховної Ради та інші матеріали, які поширюються серед депутатів. Після обговорення результатів роботи тимчасової спеціальної комісії в постійних комісіях Верховної Ради та на пленарному засіданні (ст.3.4.1) Верховна Рада приймає остаточне рішення щодо них або доручає комісії продовжити роботу і визначає для цього новий термін.
2. Повноваження тимчасової спеціальної комісії автоматично припиняються з прийняттям Верховною Радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії або з прийняттям Верховною Радою та офіційним опублікуванням акта, для підготовки проекту якого створювалася відповідна тимчасова спеціальна комісія, а також у разі припинення повноважень Верховної Ради, яка створила цю комісію.
3. Секретаріат Верховної Ради веде окремий докладний кошторис фактичних витрат коштів, виділених у розпорядження тимчасової спеціальної комісії відповідно до підпункту 8 ч.1 ст.4.6.2, і після закінчення роботи комісії подає цей кошторис до Президії Верховної Ради.
Розділ 5
Формування органів виконавчої і судової влади.
персональні обрання, призначення,
затвердження і звільнення
Глава 5.1. Розгляд кандидатури прем'єр-міністра України та
кандидатур до складу Кабінету Міністрів України
Стаття 5.1.1.
1. Порядок утворення Кабінету Міністрів (Уряду) України визначається Конституцією України ( 888-09 ), Законом України про Кабінет Міністрів України. Розгляд у Верховній Раді запропонованих Президентом України для затвердження кандидатури Прем'єр-міністра України та кандидатур до складу Кабінету Міністрів України здійснюється згідно з Конституцією України, цим Регламентом, Законом України про постійні комісії Верховної Ради України.
2. Одночасно з письмовою пропозицією про затвердження кандидатур до Верховної Ради подаються інформаційні матеріали щодо кожної з них: відомості про освіту, фах; виписка з трудової книжки про трудову діяльність; автобіографія з висвітленням найбільш істотних результатів трудової діяльності, що не становлять охоронювану законом таємницю; декларація про доходи, зобов'язання фінансового характеру, відомості про нерухоме та цінне рухоме майно, вклади в банках і цінні папери відповідно до вимог, встановлених для державного службовця першої категорії; відомості (власноручно підписані кандидатом) щодо самостійного входження кандидата (або через представника) до складу керівних органів підприємств, господарських товариств, організацій, спілок, об'єднань, кооперативів тощо, що здійснюють підприємницьку діяльність; інші відомості і документи, які подаються відповідно до Закону України про постійні комісії Верховної Ради України.
3. Під час розгляду кандидатури Прем'єр-міністра України та кандидатур до складу Кабінету Міністрів України у засіданні Верховної Ради бере участь Президент України. Він може зняти з розгляду запропоновану ним кандидатуру в будь-який момент її обговорення (ст.3.4.1), але до переходу Верховної Ради до голосування щодо неї.
Стаття 5.1.2.
1. Перед внесенням на розгляд Верховної Ради кандидатури Прем'єр-міністра України вона обговорюється у відповідних постійних комісіях і може розглядатися у депутатських групах (фракціях). Перелік постійних комісій, яким доручається подати висновки щодо кандидатури Прем'єр-міністра України, оголошується головуючим на пленарному засіданні; в разі заперечень з цього питання Верховною Радою приймається процедурне рішення.
2. Кандидат на посаду Прем'єр-міністра України виступає з доповіддю про програму майбутньої діяльності Уряду. Кожний народний депутат України має право ставити запитання Президенту України, безпосередньо кандидату, висловлювати свої думки щодо запропонованої кандидатури.
3. У разі, коли запропонована Президентом України кандидатура на посаду Прем'єр-міністра не дістала підтримки необхідної більшості депутатів, Президент України представляє Верховній Раді у десятиденний строк іншу кандидатуру, щодо якої проводиться нове обговорення і голосування. Повторне подання відхиленої Верховною Радою кандидатури не допускається.
4. В обговоренні кандидатури на посаду Прем'єр-міністра та інших посадових осіб можуть брати участь тільки депутати.
Стаття 5.1.3.
1. Перед внесенням на розгляд Верховної Ради України кандидатур для затвердження і введення до складу Кабінету Міністрів України вони за дорученням Президії Верховної Ради обговорюються відповідними постійними комісіями.
2. Постійні комісії, які обговорюють кандидатури до складу Кабінету Міністрів України, не пізніш як за 3 дні до свого засідання повинні отримати від Секретаріату Верховної Ради інформаційні матеріали (зазначені в ч.2 ст.5.1.1) щодо цих кандидатур.
3. Постійні комісії, яким доручено провести попереднє обговорення зазначених вище кандидатур, готують щодо них мотивовані висновки і роблять доповіді з них на пленарних засіданнях через своїх представників, визначених ними.
Стаття 5.1.4.
1. Затвердження кандидата на посаду Прем'єр-міністра України здійснюється на засіданні Верховної Ради таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів відповідно до глави 3.7 цього Регламенту.
2. Про затвердження Прем'єр-міністра України Верховна Рада приймає постанову (ст.3.7.8, ч.2 ст.3.7.6).
Глава 5.2. Формування органів судової влади, обрання,
призначення і звільнення керівників інших органів
Стаття 5.2.1.
1. Відповідно до підпункту 4 ч.1 ст.108 Конституції України ( 888-09 ) Голова Верховної Ради представляє Верховній Раді кандидатури для обрання або призначення на посади Голови Конституційного Суду, Голови Верховного Суду, Голови Вищого арбітражного суду, Генерального прокурора, Голови Правління Національного банку, головного редактора газети Верховної Ради.
2. Кожна кандидатура для обрання або призначення на посаду персонально представляється Головою Верховної Ради, обговорюється згідно з ст.3.4.1 і голосується на пленарному засіданні.
Стаття 5.2.2.
1. Обрання Голови Конституційного Суду і Голови Верховного Суду, призначення Голови Вищого арбітражного суду, Генерального прокурора, Голови Правління Національного банку проводиться таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів.
Стаття 5.2.3.
1. Про обрання і призначення на посаду осіб, зазначених в ст.5.2.2 цього Регламенту, Верховна Рада приймає постанови (ст.3.7.8, ч.2 ст.3.7.6).
2. У разі, коли кандидат на посаду не дістав підтримки необхідної більшості депутатів, Голова Верховної Ради представляє Верховній Раді іншу кандидатуру. При цьому проводиться нове обговорення і голосування. В обговоренні кандидатур на посади, зазначені в ст.5.2.1, ч.1 ст.5.2.5, можуть брати участь тільки народні депутати України.
Стаття 5.2.4.
1. Після прийняття Верховною Радою постанов про обрання Голови Конституційного Суду України і Голови Верховного Суду України, призначення Голови Вищого арбітражного суду України, Генерального прокурора України, Голови Правління Національного банку України і головного редактора газети Верховної Ради України Голова Верховної Ради України представляє відповідним колективам обраних і призначених посадових осіб.
Стаття 5.2.5.
1. Відповідно до Конституції України Верховна Рада обирає членів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, суддів обласних, Київського та Севастопольського міських судів, призначає арбітрів Вищого арбітражного суду України, арбітражних судів областей, міст Києва та Севастополя, затверджує президію Вищого арбітражного суду України, колегію Генеральної прокуратури України.
2. Пропозиції про персональний склад Конституційного Суду України представляє Верховній Раді України Голова Верховної Ради України і Президент України згідно з Законом України про Конституційний Суд України ( 2400-12 ), членів Верховного Суду України - Голова Верховного Суду України, суддів обласних, Київського та Севастопольського міських судів - спільно Міністр юстиції України і Голова Верховного Суду України. Пропозиції про призначення арбітрів Вищого арбітражного суду України, арбітражних судів областей, міст Києва та Севастополя подає Верховній Раді Голова Вищого арбітражного суду України.
3. Кандидатури до складу президії Вищого арбітражного суду України і колегії Генеральної прокуратури України пропонуються відповідно Головою Вищого арбітражного суду України та Генеральним прокурором України.
Стаття 5.2.6.
1. Обрання і призначення посадових осіб, зазначених у ст.5.2.1, 5.2.5, проводиться за наявності висновків відповідних постійних комісій Верховної Ради України. Застосовуються положення ч.2 ст.5.1.1.
2. Обговорення кандидатур, зазначених в ст.5.2.1, 5.2.5, і голосування по них в постійних комісіях, обрання або призначення осіб на відповідні посади проводиться на засіданні Верховної Ради в порядку, встановленому цим Регламентом та Законом України про постійні комісії Верховної Ради України.
Стаття 5.2.7.
1. Голосування по кандидатурах до складу Конституційного Суду України, Верховного Суду України, президії Вищого арбітражного суду України, колегії Генеральної прокуратури України здійснюється таємно шляхом подачі бюлетенів, в тому числі списком (ст.3.7.5, 3.7.8, ч.2 ст.3.7.6). Голосування по кандидатурах суддів обласних, Київського та Севастопольського міських судів, арбітрів арбітражних судів Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя може здійснюватися у відкритому нефіксованому режимі за допомогою електронної системи підрахунку голосів або таємно шляхом подачі бюлетенів, в тому числі списком.
2. Про обрання членів Конституційного Суду України і Верховного Суду України, обласних, Київського та Севастопольського міських судів, арбітрів арбітражних судів Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, затвердження членів президії Вищого арбітражного суду України, колегії Генеральної прокуратури України Верховна Рада приймає відповідні постанови.
Глава 5.3. Відставка прем'єр-міністра, окремих членів
Кабінету Міністрів або Кабінету Міністрів
України в цілому
Стаття 5.3.1.
1. Питання про відставку Прем'єр-міністра, окремих членів Кабінету Міністрів або всього складу Кабінету Міністрів України підлягає включенню до порядку денного (в тому числі і до затвердженого), якщо за це проголосувало не менше 1/3 депутатів від їх фактичної кількості. Воно підлягає розгляду і обговоренню не раніше 5 і не пізніше 10 днів з моменту включення до порядку денного. Обговорення цього питання здійснюється згідно із ст.3.4.1.
2. Під час розгляду питання про відставку Прем'єр-міністра, окремих членів Кабінету Міністрів або всього складу Кабінету Міністрів України чи про довір'я їм повинно бути надано слово для виступу.
Стаття 5.3.2.
1. Рішення про відставку Прем'єр-міністра, окремих членів або всього складу Кабінету Міністрів України чи про довір'я їм вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість депутатів від їх фактичної кількості.
2. Голосування постанови Верховної Ради про довір'я чи недовір'я Кабінету Міністрів завжди проводиться поіменно.
Розділ 6
Законодавча процедура
Глава 6.1. Розробка проектів законів
Стаття 6.1.1.
1. Розробка проектів законів здійснюється за правом, визначеним законом, за дорученням Верховної Ради, на замовлення на договірній основі, а також в ініціативному порядку. Порядок розробки проектів законів визначається Положенням про порядок розробки проектів законів.
2. Розробка законопроекту про державний бюджет є обов'язком Уряду України, передбаченим законом, і здійснюється ним за правом.
3. Верховна Рада може доручити розробку проекту закону (його структурної частини) постійній або тимчасовій спеціальній комісії Верховної Ради, а також Уряду. Фінансування розробки проекту закону, дорученої Верховною Радою, здійснюється за рахунок державного бюджету.
4. Розробку проекту закону (його структурної частини) на договірній основі замовляє Президія Верховної Ради за рахунок кошторису витрат Верховної Ради, про що повідомляється на пленарному засіданні.
5. В ініціативному порядку законопроекти мають право розробляти громадяни і юридичні особи. Розроблені ними законопроекти вносяться до Верховної Ради згідно з положеннями глави 6.2 від імені осіб або органів, які мають право законодавчої ініціативи, чи за їх підтримкою з обов'язковим зазначенням всіх авторів (прізвище, ім'я, по батькові, місце роботи, посада, освіта, поштова адреса, телефон), які розробили законопроект або його структурні частини.
Стаття 6.1.2.
1. Законопроекти повинні бути оформлені відповідно до вимог глави 6.2 цього Регламенту та Положення про структуру, виклад, зміст і оформлення проектів законів. Законопроекти, розроблені за дорученням або на замовлення Верховної Ради, а також ті, що вносяться Президентом України або Урядом, повинні супроводжуватися пояснювальною запискою, виконаною в повному обсязі згідно з Положенням про порядок розробки проектів законів.
Стаття 6.1.3.
1. До доручення чи замовлення Верховної Ради на розробку проекту закону (його структурної частини) додаються:
1) завдання на розробку проекту закону (його структурної частини); рішення Верховної Ради з питань, зазначених у ст.6.4.4, якщо таке є;
2) законодавча пропозиція, за наслідками розгляду якої було прийнято рішення про необхідність розробки проекту закону;
3) стенографічні бюлетені засідань Верховної Ради, на яких розглядалася законодавча пропозиція про необхідність розробки проекту закону;
4) інші документи щодо розроблюваного законопроекту (його структурної частини).
Глава 6.2. Внесення і відкликання законодавчих
пропозицій, законопроектів, поправок
Стаття 6.2.1.
1. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України мають особи і органи, визначені Конституцією України; воно здійснюється у формі, встановленій Конституцією України ( 888-09 ) та Законом України про статус народного депутата України ( 2790-12 ).
Стаття 6.2.2.
1. Голова Верховної Ради попереднього скликання подає новообраній Верховній Раді перелік питань порядку денного, розгляд яких не було завершено прийняттям остаточного рішення щодо них на останній сесії Верховної Ради попереднього скликання. До переліку додаються пояснювальна записка з даними про виконану роботу щодо підготовки та розгляду цих питань, а також справи з незавершених законопроектів (ст.6.7.7).
2. Законодавчі пропозиції і законопроекти, не прийняті Верховною Радою попереднього скликання в першому читанні, вважаються відкликаними.
3. Прийняті Верховною Радою України попереднього скликання в першому чи подальшому читанні законопроекти, щодо яких не прийнято рішення про введення їх в дію, підлягають подальшому розгляду за процедурою підготовки і розгляду до другого читання, встановленої цим Регламентом. ( Частина третя статті 6.2.2 глави 6.2 в редакції Постанови ВР N 180/98-ВР від 05.03.98 )
Стаття 6.2.3.
1. Народний депутат України вносить на ім'я Верховної Ради законодавчі пропозиції, законопроекти, поправки (документи законодавчої ініціативи) в письмовій формі за своїм підписом. Якщо депутатська пропозиція підписана кількома депутатами, ініціатором її внесення вважається той, підпис якого стоїть першим; у разі, коли ініціатор внесення відкликає цю пропозицію, ініціатором її внесення вважається той, чий підпис є наступним. В одній депутатській пропозиції не можуть міститися пропозиції з різних питань порядку денного або з різних законопроектів.
2. Законодавча пропозиція повинна містити проект рішення Верховної Ради, який пропонується Верховній Раді для прийняття.
3. Пропозиції, внесені на ім'я комісії Верховної Ради, опрацьовуються нею в ході підготовки відповідних документів і на розгляд Верховної Ради можуть не подаватися. Це положення також поширюється на висновки, аналогічно внесені іншими комісіями Верховної Ради.
Стаття 6.2.4.
1. Питання, пропозиції, резолюції, додаткові статті чи пункти, поправки, що вносяться у порядку законодавчої ініціативи для голосування, вносяться в письмовій формі в такій редакції, щоб щодо них можна було відповісти "так" або "ні"; при цьому ініціатор повинен уникати наявності в формулюванні кількох заперечень, підходів від негативного чи зворотнього, які б ускладнювали однозначне розуміння того, що ставиться на голосування і за що має голосувати депутат.
2. Внесений на голосування текст може супроводжуватися стислим обгрунтуванням (його зачитування не може перевищувати 1/3 часу для відповідного виступу, визначеного в ч.1 ст.3.3.1).
3. Обов'язковим є зазначення такими та обгрунтування текстів законодавчої ініціативи, які підпадають під дію ст.3.5.1 або суперечать рішенням, прийнятим згідно із ст.6.4.4.
4. Додаткові статті вносяться до законопроекту в формі пропозицій.
5. Внесення пропозицій і поправок супроводжується вказівкою, до якої редакції законопроекту вони вносяться.
Стаття 6.2.5.
1. Поправкою вважається пропозиція до іншої пропозиції, що доповнює, змінює чи виключає частину основної пропозиції. Поправка до поправки не повинна заперечувати суті самої поправки. В тексті цього Регламенту під поправкою розуміється і поправка до поправки, крім випадку, зазначеного в ч.2 ст.3.6.6.
2. Поправка до законопроекту береться до розгляду, якщо вона містить сформульований текст, що стосується однієї статті, її частини або речення.
Стаття 6.2.6.
1. Пропозиція щодо структури законопроекту чи іншого документа може містити послідовно викладені назви частин, розділів, глав, а в разі необхідності - статей законопроекту чи пунктів іншого документа. Вона може також містити відповідну структурну схему законопроекту чи його складової частини.
Стаття 6.2.7.
1. Законодавчі пропозиції і проекти законів вносяться разом з супровідною запискою, яка повинна містити обгрунтування необхідності їх розробки або прийняття, а також характеристику цілей, завдань та основних положень майбутніх законів, вказівку на їх місце у системі чинного законодавства, а також на очікувані соціально-економічні та інші наслідки їх застосування. У випадку, зазначеному в ч.1 ст.6.1.2, законопроект супроводжується пояснювальною запискою.
2. У разі внесення законодавчої пропозиції, законопроекту або поправки, реалізація яких потребує матеріальних та інших витрат за рахунок державного чи місцевих бюджетів, додаються їх фінансово-економічне обгрунтування та пропозиції щодо покриття цих витрат.
3. Внесення ініціативних законопроектів (крім тих, що вносяться Президентом України та Урядом) на ім'я Верховної Ради супроводжується вказівкою на те, що ініціатор вносить законопроект для врахування його положень відповідною головною комісією або наполягає на розгляді законопроекту Верховною Радою в першому читанні.
4. Законопроект, щодо якого Верховною Радою приймалося рішення згідно із ст.6.4.4, повинен відповідати вимогам цього рішення або супроводжуватися вказівкою про таку невідповідність та обгрунтованою пропозицією про необхідність переглянути раніше прийняте рішення чи про вирішення преюдиціального питання відповідно до положень ст.3.5.6.
5. Конституційні законопроекти або конституційні положення, які містяться в законопроектах, повинні бути зазначені як такі. Конституційними положеннями в законопроекті є ті, що потребують внесення змін чи доповнень до Конституції. Обгрунтування до законопроекту, пропозиції чи поправки повинні містити вказівку на ті їх положення, рішення щодо яких повинні прийматися іншою кількістю голосів, ніж більшість голосів депутатів від їх фактичної кількості.
6. Положення законопроекту, остаточне прийняття рішення по яких можливе лише за результатами референдуму, повинні бути зазначені як такі.
Стаття 6.2.8.
1. Проект документа, внесений в порядку законодавчої ініціативи та поширений серед депутатів, крім його назви, на титульному та наступних аркушах повинен містити відомості про:
1) назву органу, до якого він вноситься;
2) дату та ініціатора внесення і його підпис (підпис вимагається при внесенні на перше читання);
3) реєстраційний номер справи законопроекту (ст.6.7.7) та редакцію проекту документа;
4) дату роздачі або розсилки депутатам;
5) дати і перелік стадій опрацювання та розгляду, які пройшов поданий проект документа, текст останнього рішення Верховної Ради щодо нього, а також текст рішення, прийнятого відповідно до положень ст.3.5.6, якщо таке є;
6) перелік комісій Верховної Ради, яким доручено роботу по підготовці цього документа, із зазначенням головної комісії, а також тих, які подали в письмовій формі свої висновки щодо поданої редакції документа;
7) прізвище і посаду визначеного головною комісією доповідача (співдоповідача);
8) перелік законодавчих актів, на які є посилання в тексті проекту документа із зазначенням номерів статей чи пунктів, в яких міститься таке посилання;
9) авторів, які розробили внесений в порядку законодавчої ініціативи чи за підтримкою законопроект або його структурні частини (вимагається при внесенні на перше читання);
10) перелік додатків до проекту документа із зазначенням кількості аркушів кожного;
11) зміст документа, що містить назви частин, розділів, глав або, у разі їх відсутності, - назви статей (вимагається при внесенні на перше і третє читання).
2. При оформленні законодавчих пропозицій, проектів законів, поправок повинні враховуватися також інші вимоги, встановлені положеннями про порядок розробки проектів законів та про структуру, виклад, зміст і оформлення проектів законів.
Стаття 6.2.9.
1. Законодавчі пропозиції, проекти законів, які вносяться на ім'я Верховної Ради, реєструються в Секретаріаті Верховної Ради.
2. Пропозиції, поправки, зауваження до законопроекту передаються до Секретаріату Верховної Ради або безпосередньо до комісії Верховної Ради, визначеної головною з цього законопроекту. В тому ж порядку передаються висновки інших комісій Верховної Ради щодо відповідного законопроекту.
Стаття 6.2.10.
1. Внесені для розгляду Верховною Радою законодавча пропозиція чи проект закону у разі невідповідності вимогам цього Регламенту та положень про порядок розробки проектів законів і про структуру, виклад, зміст та оформлення проектів законів з урахуванням висновків головної комісії не пізніш як у п'ятнадцятиденний термін повертаються Президією Верховної Ради їх ініціаторам із зазначенням причин повернення.
2. Якщо документ, внесений у порядку законодавчої ініціативи, не повернуто ініціатору його внесення, він разом з супровідною запискою (ч.1 ст.6.2.7) у семиденний термін після перевірки на відповідність вимогам, зазначеним в розділі 6 цього Регламенту, поширюється серед депутатів та надсилається іншим особам і органам, які мають право законодавчої ініціативи. Про внесений документ оголошується на засіданні Верховної Ради. Пояснювальна записка до документа, що вноситься у порядку законодавчої ініціативи (ч.1 ст.6.1.2), та додатки до них розмножуються і надсилаються Секретаріатом Верховної Ради постійним комісіям для ознайомлення депутатів, іншим особам і органам, які мають право законодавчої ініціативи, а також зареєстрованим депутатським групам (фракціям).
Стаття 6.2.11.
1. Законодавча пропозиція чи законопроект можуть бути відкликані їх ініціатором за письмовою заявою, якщо питання про їх розгляд ще не включено до порядку денного сесії Верховної Ради.
2. Законодавча пропозиція чи законопроект, включені до порядку денного сесії Верховної Ради, можуть бути відкликані лише за згодою Верховної Ради.
3. Про відкликання законодавчої пропозиції чи законопроекту оголошується на засіданні Верховної Ради.
4. Законодавча ініціатива депутата оголошується відкликаною, якщо до її прийняття Верховною Радою в першому читанні депутат втратив депутатські повноваження.
5. Законодавча ініціатива Президента України або Уряду оголошується відкликаною, якщо до її прийняття Верховною Радою в першому читанні відповідно Президент або Уряд України припинили свої повноваження чи пішли у відставку.
6. У семиденний термін після оголошення про відкликання документа законодавчої ініціативи інші особи та органи, які мають право законодавчої ініціативи, можуть внести цей документ без змін або із змінами за своєю письмовою підтримкою. У разі розгляду документа законодавчої ініціативи, внесеного за підтримкою після його відкликання, посилання як на ініціатора робляться на особу чи орган, який вніс його за своєю підтримкою.
7. Документ законодавчої ініціативи, який відкликано і не внесено за підтримкою, знімається з розгляду разом з пропозиціями і поправками, які надійшли щодо нього. Про це оголошується на засіданні Верховної Ради, наступному після закінчення терміну, зазначеного у ч.6 цієї статті.
8. На засіданні Верховної Ради або головної комісії, якій доручено опрацювати законопроект, ініціатор внесеної до законопроекту пропозиції чи поправки може в усній або письмовій формі її відкликати. Особа, яка має право законодавчої ініціативи, може в усній або письмовій формі внести на цьому ж засіданні за своєю підтримкою відкликану пропозицію, поправку, для чого головуючий на засіданні надає їй позачергово слово. Якщо відкликання пропозиції, поправки або її внесення за підтримкою здійснено в письмовій формі, про них оголошується відповідно на засіданні Верховної Ради чи комісії.
Стаття 6.2.12.
1. Відхилені Верховною Радою законодавча пропозиція чи законопроект або такі, що повторюють їх за суттю, не можуть вноситися на тій же або наступній позачерговій сесії Верховної Ради даного скликання.
Стаття 6.2.13.
1. Пропозиції щодо законопроекту, який пропонується у першому читанні, чи альтернативний законопроект вносяться депутатами та іншими особами і органами, які мають право законодавчої ініціативи, не пізніш як у чотирнадцятиденний термін після прийняття Верховною Радою рішення про включення його до порядку денного сесії.
2. До повторного першого читання пропозиції вносяться у десятиденний термін після попереднього читання законопроекту. В той же термін можуть вноситися й альтернативні законопроекти, якщо розглянутий на попередньому першому читанні законопроект не був прийнятий за основу.
Стаття 6.2.14.
1. До другого читання законопроекту пропозиції вносяться до редакції законопроекту, прийнятої Верховною Радою у першому читанні за основу. Пропозиції вносяться у чотирнадцятиденний термін після прийняття законопроекту в першому читанні. До повторного другого читання законопроекту пропозиції вносяться у десятиденний термін після попереднього читання.
2. Після поширення серед депутатів законопроекту, підготовленого головною комісією до другого (повторного другого) читання, у шестиденний термін можуть вноситися:
1) пропозиції і поправки до нових текстів, які виникли в ході доопрацювання законопроекту до цього читання;
2) поправки до поправок;
3) пропозиції і поправки, запропоновані головною комісією з цього законопроекту;
4) пропозиції і поправки, запропоновані Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій);
5) пропозиції про неприйнятність (ст.3.5.1), преюдиціальні та відкладальні питання (ст.3.5.2).
Стаття 6.2.15.
1. До третього (повторного третього) читання законопроекту пропозиції вносяться у десятиденний термін після попереднього читання.
Стаття 6.2.16.
1. Верховна Рада своїм рішенням ad hoc (ч.3 ст.3.2.3) може встановити більш тривалі терміни, ніж зазначено у ст.6.2.13, 6.2.14, 6.2.15. Скорочення зазначених в цих статтях термінів здійснюється згідно з положеннями ст.6.4.5.
Глава 6.3. Розгляд законодавчих пропозицій,
законопроектів, поправок у комісіях Верховної Ради
Стаття 6.3.1.
1. Законодавча пропозиція чи законопроект після поширення їх серед депутатів згідно з ч.2 ст.6.2.10 для попереднього розгляду та підготовки висновку про доцільність їх прийняття і включення до порядку денного сесії, а також про порядок подальшої роботи над ними передаються Президією Верховної Ради відповідним комісіям Верховної Ради з визначенням спільно з Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій) терміну виконання і одночасно передаються постійній комісії, до компетенції якої входять питання конституційності актів. При цьому для підготовки висновку визначається головна комісія, якій інші комісії у визначений термін подають свої висновки про наслідки розгляду ними законодавчої пропозиції чи законопроекту.
2. Стосовно законопроектів і пропозицій, зазначених в ч.2 ст.6.2.7, головна комісія і постійна комісія з питань бюджету на спільному засіданні приймають рішення щодо повноти їх фінансового обгрунтування і забезпечення. З цього питання комісії можуть запросити висновок Уряду України, а також внести свої пропозиції та обгрунтування.
3. У разі, коли щодо закріплення законопроекту за комісіями вносяться інші пропозиції, Верховна Рада приймає процедурне рішення з цього питання.
Стаття 6.3.2.
1. Постійні комісії опрацьовують законодавчі пропозиції, законопроекти, поправки та інші документи згідно з Законом України про постійні комісії Верховної Ради України.
2. Порядок розгляду комісією законодавчих пропозицій, законопроектів, поправок та підготовки висновків щодо них визначається відповідною комісією Верховної Ради.
Стаття 6.3.3.
1. Законодавча пропозиція чи законопроект після попереднього розгляду у відповідних постійних комісіях з їх висновками передаються Президією Верховної Ради на розгляд Верховної Ради для прийняття рішення щодо включення їх до порядку денного сесії відповідно до ст.6.4.1.
2. Висновки комісій щодо законодавчої пропозиції чи законопроекту повинні обов'язково містити обгрунтування доцільності прийняття Верховною Радою того чи іншого рішення щодо відповідного законопроекту, а також пропозиції щодо порядку подальшої роботи над ним.
3. У разі необхідності комісія вносить пропозицію про застосування положень ст.6.4.4 та рекомендує перелік питань, щодо яких, на її думку, Верховна Рада має прийняти рішення.
4. Головна комісія повинна дати свої висновки і пропозиції щодо альтернативних законопроектів, внесених на розгляд Верховної Ради.
5. При попередньому розгляді законопроекту застосовуються положення ч.1, 2 ст.6.3.8.
Стаття 6.3.4.
1. У необхідних випадках Верховна Рада, Президія Верховної Ради (за своєю ініціативою або за поданням головної комісії) направляють законодавчу пропозицію чи законопроект на наукову, юридичну чи іншу експертизу, проведення інформаційного пошуку чи наукового дослідження; при цьому предмет і мета експертизи, пошуку, дослідження повинні бути чітко визначені. Щодо законодавчих пропозицій чи законопроектів можуть запитуватися висновки Уряду України, Верховної Ради Республіки Крим, відповідних міністерств і відомств, інших органів, установ і організацій, а також окремих фахівців.
Стаття 6.3.5.
1. Головна комісія з залученням юридичного та редакційно-видавничого відділів Секретаріату Верховної Ради запрошує ініціатора законопроекту, представників інших комісій та органів, яким доручено доопрацювання законопроекту, і розглядає внесені і не відкликані у встановленому ст.6.2.11 порядку пропозиції, поправки та готує законопроект до визначеного Верховною Радою читання.
2. Альтернативні законодавчі пропозиції і законопроекти розглядаються комісіями одночасно з основною законодавчою пропозицією чи законопроектом.
3. Депутат, який вніс пропозицію чи поправку (або за його письмовим дорученням інший депутат), має право уточнювати їх текст у ході обговорення законопроекту в комісії чи іншому органі, якому доручено доопрацювання проекту, а також відкликати та вносити за власною підтримкою пропозиції і поправки згідно із ст.6.2.11.
4. Внесені і не відкликані в ході доопрацювання законопроекту пропозиції, поправки додаються до тексту законопроекту для розгляду їх у другому чи третьому читанні; вони повинні мати суцільну нумерацію. Пропозиції та поправки, відхилені головною комісією і не відкликані у встановленому порядку, подаються комісією на обговорення при розгляді законопроекту на засіданні Верховної Ради.
Стаття 6.3.6.
1. Головна комісія не може приймати позитивне рішення щодо законопроектів, пропозицій, поправок, які суперечать рішенням, прийнятим Верховною Радою відповідно до ст.6.4.4; такі законопроекти, пропозиції, поправки включаються до таблиці пропозицій і поправок з вказівкою на мотиви відхилення їх комісією.
2. Якщо рішення, прийняте головною комісією, не збігається з рішеннями, прийнятими Верховною Радою щодо обговорюваного законопроекту, комісія викладає свої пропозиції як альтернативні і входить з обгрунтованим поданням до Верховної Ради про перегляд раніше прийнятого нею рішення. Це не виключає необхідності доопрацювання комісією законопроекту з урахуванням тих пропозицій і поправок, що відповідають прийнятим Верховною Радою щодо законопроекту рішенням.
Стаття 6.3.7.
1. Усі законопроекти, які передбачають або зумовлюють нові прибутки і видатки державного або місцевих бюджетів, подаються, крім головної комісії, і на розгляд постійної комісії, до компетенції якої входить розгляд бюджетних питань, а також Уряду України. Висновки цієї комісії, Уряду України додаються до висновку головної комісії і поширюються серед депутатів.
2. Висновок постійної комісії, до компетенції якої входять питання конституційності актів, щодо обговорюваного законопроекту додається до висновку головної комісії і поширюється серед депутатів.
3. Постійна комісія Верховної Ради, яка за дорученням або самостійно брала участь в доопрацюванні законопроекту, може прийняти рішення, за яким її висновки додаються до висновків головної комісії і поширюються серед депутатів.
Стаття 6.3.8.
1. Головна комісія вивчає законопроект на його прийнятність відповідно до ст.3.5.1 і дає висновки щодо зауважень з цих питань у разі їх надходження. Головна комісія має право увійти до Президії Верховної Ради з поданням про попередній розгляд питань щодо прийнятності за правилами, встановленими ст.3.5.5.
2. Комісії Верховної Ради у своїх висновках можуть поставити преюдиціальні або відкладальні питання (ст.3.5.2). Комісії не вирішують цих питань, а лише викладають щодо них свої пропозиції.
Стаття 6.3.9.
1. Якщо у висновках комісій Верховної Ради, які за дорученням брали участь у роботі над законодавчою пропозицією чи законопроектом, є розбіжності, вони вживають заходів до їх врегулювання. Питання, з приводу яких не досягнуто згоди, виносяться на розгляд Верховної Ради. В цьому випадку висновки комісій поширюються серед депутатів.
Стаття 6.3.10.
1. Доопрацьований законопроект за поданням головної комісії включається Президією Верховної Ради до першого розділу порядку денного сесії (ст.2.4.1), а подальше включення його до порядку денного засідання Верховної Ради здійснюється відповідно до ст.2.5.1 і ч.1 ст.2.5.2, ч.5 ст.2.4.4.
Глава 6.4. Загальні положення щодо розгляду
законопроектів Верховною Радою
Стаття 6.4.1.
1. Після попереднього розгляду законопроекту у відповідних комісіях Верховної Ради, проведеного згідно з положеннями глави 6.3, Верховна Рада не пізніш як у п'ятнадцятиденний термін вирішує відповідно до ст.2.4.3, 2.4.4 питання щодо включення цього законопроекту до порядку денного сесії та про порядок продовження роботи над ним.
2. Відносно законодавчої пропозиції Верховна Рада у встановленому ч.1 цієї статті порядку приймає рішення щодо включення розробки відповідного законопроекту до порядку денного сесії та подальшої роботи над ним.
3. Якщо головна комісія у визначений ч.1 ст.6.3.1 термін не підготує висновок щодо доцільності прийняття відповідного законопроекту і включення його до порядку денного сесії, Верховна Рада у п'ятнадцятиденний термін після письмового звернення з цього приводу ініціатора внесення документа законодавчої ініціативи розглядає це питання на пленарному засіданні та приймає відповідне рішення.
Стаття 6.4.2.
1. Верховна Рада після прийняття рішення про включення до порядку денного сесії питання про розробку або доопрацювання законопроекту може прийняти рішення про створення тимчасової спеціальної комісії як головної для виконання цієї роботи.
2. У процесі розгляду законопроекту зазначена у ч.1 цієї статті комісія може створюватися без додаткового включення цього питання до порядку денного засідання після проведення обговорення з цього законопроекту.
3. У разі, коли Верховною Радою створено тимчасову спеціальну комісію, раніше визначена головна комісія через Секретаріат Верховної Ради передає їй справу законопроекту (ст.6.7.7).
Стаття 6.4.3.
1. Верховна Рада після розгляду законопроекту в тому чи іншому читанні може передати його на додатковий розгляд з визначенням терміну доопрацювання тим же комісіям, або комісіям в іншому складі, або іншим комісіям Верховної Ради.
Стаття 6.4.4.
1. У разі необхідності, зокрема за зверненням головної комісії Верховної Ради чи іншого органу, якому доручено розробку або доопрацювання законопроекту (його структурної частини), Верховна Рада проводить обговорення і приймає рішення щодо основних положень, принципів, критеріїв, на яких має бути засновано чи доопрацьовано відповідний законопроект (його структурну частину).
Стаття 6.4.5.
1. Після прийняття рішення про включення законопроекту до порядку денного сесії або в ході його наступного розгляду Верховна Рада після скороченого обговорення (ст.3.4.2) може прийняти рішення більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості про визнання законопроекту невідкладним. У цьому разі терміни, зазначені у ст.6.2.13-6.2.15, 6.5.1, 6.6.1, 6.7.1 можуть скорочуватися, але не більш як наполовину.
Стаття 6.4.6.
1. Верховна Рада розглядає законопроекти на пленарних засіданнях, які проводяться згідно з правилами, встановленими розділом 3 цього Регламенту, з урахуванням особливостей, викладених у розділі 6.
2. Розгляд і прийняття законопроекту Верховною Радою включає: обговорення і схвалення основних положень в основному, обговорення і схвалення постатейно та в цілому (розгляд в трьох читаннях). Прийняття рішення щодо законопроекту може бути відокремлено в часі від його розгляду. ( Частина друга статті 6.4.6 із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР N 1426-III від 08.02.2000 )
3. Кількість повторних читань законопроекту не обмежується.
4. Неподання в установлений термін висновків щодо законопроекту Урядом України, Верховною Радою Республіки Крим, експертами, комісіями та іншими визначеними цим Регламентом органами, установами, організаціями, не перешкоджає розгляду цих законопроектів Верховною Радою та її органами.
Стаття 6.4.7.
1. Рішення щодо подальшої роботи над законопроектом, розглянутим у тому чи іншому читанні, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість депутатів від їх фактичної кількості.
2. Законопроекти, в тому числі і конституційні, приймаються у першому читанні більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості.
3. Законопроекти приймаються у другому і третьому читаннях більшістю голосів, зазначеною в ст.3.2.2.
4. Проект рішення Верховної Ради щодо законопроекту, розглянутого в тому чи іншому читанні, не направляється для додаткового доопрацювання в комісії; це не виключає застосування положень ст.6.6.6 при визначенні питань, зазначених в ч.3 ст.6.6.9, підпункті 2 ч.1 ст.6.7.5.
Стаття 6.4.8.
1. Законодавча пропозиція чи законопроект, не прийняті Верховною Радою остаточно, з її рішенням щодо них відразу направляються Секретаріатом Верховної Ради Президенту України та Уряду. У разі відхилення законодавчої пропозиції чи законопроекту Секретаріат Верховної Ради повідомляє про це Президента України та Уряд.
Глава 6.5. Розгляд законопроектів у першому читанні
Стаття 6.5.1.
1. Законопроект, підготовлений головною комісією до першого читання, висновки відповідних комісій та інші матеріали до нього надаються депутатам не пізніш як за 6, а такі, що стосуються Конституції або конституційних законів, - не пізніш як за 14 днів до розгляду на засіданні Верховної Ради.
2. Поправки і пропозиції, внесені перед першим читанням законопроекту, на розгляд Верховної Ради не подаються, за винятком тих, що стосуються структури законопроекту (ст.6.2.6), його основних положень, принципів, критеріїв (ст.6.4.4), питань про неприйнятність (ст.3.5.1), преюдиціальних та відкладальних питань (ст.3.5.2).
Стаття 6.5.2.
1. При підготовці законопроекту до першого читання головна комісія бере один з текстів законопроектів за основу або складає інший текст.
2. Головною комісією при підготовці законопроекту до першого читання можуть бути викладені в ньому альтернативні варіанти спірних положень, які відтворюються у законопроекті у другому читанні, якщо їх не буде відхилено відповідно до положень ст.6.4.4.
3. Верховна Рада розглядає у першому читанні ті альтернативні законопроекти, у поданні яких міститься таке наполягання (за винятком внесених Президентом України або Урядом). Органи, які мають право законодавчої ініціативи, визначають особу, яка представлятиме внесений ними законопроект.
Стаття 6.5.3.
1. При першому читанні законопроекту Верховна Рада заслуховує доповідь його ініціатора, співдоповіді ініціаторів внесення кожного альтернативного законопроекту (якщо такі є) в порядку їх надходження, співдоповідь головної комісії, заслуховує відповіді на запитання, обговорює (ст.3.4.1) основні положення законопроекту і його структуру (частини, розділи, глави, статті, повноту і послідовність їх викладення), заслуховує пропозиції та зауваження щодо них, розглядає пропозиції про опублікування законопроекту для народного обговорення, приймає рішення відповідно до ст.6.5.4, 6.5.5.
2. У разі внесення альтернативних законопроектів Верховна Рада одночасно обговорює їх у першому читанні і приймає рішення про те, який з проектів, що розглядаються, взяти за основу для підготовки до другого читання, або доручає комісіям разом з ініціаторами об'єднати внесені проекти в один і подати його на повторне перше читання. При розгляді альтернативних законопроектів Верховна Рада може прийняти за основу їх частини або окремі положення.
3. При першому читанні законопроекту можуть застосовуватися положення статті 3.4.2 та частини другої статті 6.6.3. ( Частина третя статті 6.5.3 в редакції Постанови ВР N 1426-III від 08.02.2000 )
Стаття 6.5.4.
1. За наслідками обговорення законопроекту в першому читанні Верховна Рада може прийняти рішення про:
1) відхилення законопроекту (в тому числі у спосіб, зазначений в ч.5 ст.3.2.1);
2) передачу законопроекту на доопрацювання з встановленням строку доопрацювання і повторне подання його на перше читання;
3) опублікування законопроекту для народного обговорення, доопрацювання його з урахуванням наслідків обговорення і повторне подання на перше читання;
4) прийняття законопроекту за основу (з можливим доопрацюванням) і доручення відповідним комісіям підготувати законопроект на друге читання.
2. За наявності на першому читанні питань про неприйнятність (ст.3.5.1), преюдиціальних чи відкладальних питань (ст.3.5.2) щодо законопроекту або його структурних частин Верховна Рада приймає відповідні рішення.
3. У разі направлення законопроекту на доопрацювання Верховна Рада відповідно до ст.6.4.4 може визначити основні положення, принципи, критерії, яким повинен відповідати доопрацьований законопроект чи його структурні частини.
4. У разі опублікування законопроекту для народного обговорення повинні бути вказані всі розробники законопроекту (його структурних частин), а також ініціатори внесення.
Стаття 6.5.5.
1. Якщо в ході першого читання Верховна Рада визнає поданий законопроект таким, що не потребує доопрацювання, вона може прийняти рішення про перехід відразу до його другого читання.
Стаття 6.5.6.
1. На повторне перше читання головна комісія подає доопрацьований законопроект відповідно до схвалених Верховною Радою основних положень у новій його редакції з окремим додатком, який містить пропозиції щодо структури законопроекту (ст.6.2.6), пропозиції і поправки до статей, які надійшли після попереднього читання, та висновки головної комісії щодо кожної пропозиції і поправки. На голосування Верховної Ради ставляться пропозиції і поправки, зазначені в ч.2 ст.6.5.1. При повторному першому читанні застосовуються положення ст.6.5.1, 6.5.4, 6.5.5, ч.2 ст.6.6.3.
Стаття 6.5.7.
1. З урахуванням пропозиції головної комісії щодо законопроекту, поданого нею на повторне перше читання і викладеного в новій редакції, Верховна Рада, не переходячи до обговорення законопроекту або в ході його обговорення, може прийняти рішення про передачу законопроекту на обговорення депутатам і всім постійним комісіям Верховної Ради з зазначенням терміну внесення пропозицій, поправок і висновків комісій (внутрішнє читання).
2. До законопроекту, викладеного в новій редакції, вносяться нові поправки, пропозиції і висновки комісій.
3. За наслідками розгляду законопроекту в новій редакції депутатами і постійними комісіями, іншими особами і органами, які мають право законодавчої ініціативи, головна комісія готує його на друге читання.
Стаття 6.5.8.
1. У разі винесення законопроекту на народне обговорення він публікується в друкованому органі, визначеному Верховною Радою, а також може бути надрукований в інших виданнях.
2. Пропозиції і зауваження, а також альтернативні законопроекти, що надійшли в ході обговорення законопроекту, узагальнюються і попередньо розглядаються комісіями Верховної Ради, яким доручено опрацювання законопроекту. Узагальнені матеріали комісії надсилають до головної комісії, яка їх остаточно опрацьовує і доповідає про них Верховній Раді. При цьому на повторне перше читання Верховної Ради подаються ті законопроекти та зазначені в ч.2 ст.6.5.1 пропозиції і поправки, що своєчасно були внесені за підтримкою особами та органами, які мають право законодавчої ініціативи.
Глава 6.6. Розгляд законопроектів у другому читанні
Стаття 6.6.1.
1. Законопроект, підготовлений до другого чи повторного другого читання, висновки відповідних комісій та інші матеріали до нього поширюються серед депутатів не пізніш як за 12, а той, що пов'язаний з Конституцією ( 888-09 ) чи є проектом конституційного закону, - за 16 днів до розгляду цього законопроекту на засіданні Верховної Ради.
2. Законопроект, підготовлений до другого чи повторного другого читання, повинен бути завізований керівниками юридичного і редакційно-видавничого відділів Секретаріату Верховної Ради і підписаний головою головної комісії. Якщо законопроект завізований з зауваженнями, вони додаються до матеріалів, які поширюються серед депутатів разом з законопроектом.
3. Таблиця додаткових пропозицій, поправок, виконана головною комісією згідно з ч.2 ст.6.6.2, або таблиця, зазначена в ч.3 тієї ж статті, поширюється серед депутатів не пізніш як за 2, а ті, що пов'язані з Конституцією чи проектами конституційних законів, - за 4 дні до розгляду законопроекту на засіданні Верховної Ради.
Стаття 6.6.2.
1. Законопроект до другого читання з додержанням вимог ст.6.2.8 подається у вигляді таблиці, яка містить:
1) законопроект, прийнятий в першому читанні за основу (з урахуванням вимоги ч.2 ст.6.5.2);
2) всі внесені і не відкликані у встановленому порядку (ст.6.2.11) пропозиції, поправки (можливо із стислою довідкою), що мають суцільну нумерацію і розміщуються поряд з відповідними їм статтями законопроекту в порядку їх голосування згідно із ст.3.6.4, 3.6.6 з зазначенням ініціаторів їх внесення;
3) висновки головної комісії щодо зазначених у підпункті 2 цієї статті пропозицій, поправок, поправок до поправок, в тому числі і з вказівками на те, які з них комісія вважає альтернативними (ч.1 ст.3.6.4);
4) законопроект, запропонований головною комісією в остаточній редакції, та інформацію відповідно до ч.5, 6 ст.6.2.7.
2. Таблиця додаткових пропозицій, поправок, поправок до поправок, внесених відповідно до ч.2 ст.6.2.14, поряд з зазначеною в ст.6.2.8 інформацією повинна містити:
1) номер відповідної статті законопроекту (без її тексту);
2) наскрізний номер пропозиції чи поправки (підпункт 2 ч.1 цієї статті), до якої внесено додаткові пропозиції, поправки;
3) додаткові пропозиції, поправки, поправки до поправок;
4) інформацію, аналогічну зазначеній в підпунктах 3, 4 ч.1 цієї статті.
3. Головна комісія може звести в одну таблицю дані, зазначені в ч.1, 2 цієї статті.
4. Якщо головна комісія не зможе прийняти рішення щодо тієї чи іншої статті, пропозиції, поправки, вона зазначає про це в таблиці відповідно до підпункту 3 ч.1 цієї статті, свої ж альтернативні пропозиції чи поправки викладає згідно з підпунктом 2, а остаточну редакцію тексту, як це передбачено підпунктом 4, не викладає.
Стаття 6.6.3.
1. Під час другого читання законопроекту Верховна Рада проводить його постатейне обговорення (ст.3.4.2) та здійснює постатейне голосування. У разі необхідності можуть обговорюватися і ставитися на голосування частини статті, її підпункти або речення відповідно до ст.3.6.5.
2. Верховна Рада може прийняти рішення про читання законопроекту частинами з проведенням щодо них самостійного обговорення і голосування, якщо це не перешкоджає цілісному розгляду його положень. Таке процедурне рішення може прийматися після скороченого обговорення (ст.3.4.2).
Стаття 6.6.4.
1. При постатейному розгляді законопроекту проводиться обговорення кожної статті в порядку їх нумерації (якщо не прийнято інше рішення відповідно до положень ст.6.6.5) в запропонованій головною комісією редакції, а також відхилених головною комісією пропозицій, поправок, що її стосуються. За наполяганням особи чи органу, які мають право законодавчої ініціативи, проводиться обговорення також врахованої головною комісією пропозиції, поправки і здійснюється голосування щодо їх прийняття або вилучення згідно з правилами, викладеними в ч.3 ст.3.6.7. У такому ж порядку може бути поставлено питання про розгляд як пропозиції чи поправки відповідного тексту законопроекту, прийнятого в першому читанні, але відсутнього в запропонованій головною комісією редакції. У випадку, зазначеному в ч.4 ст.6.6.2, Верховна Рада розглядає текст прийнятого в першому читанні законопроекту та пропозиції і поправки до нього.
2. Прийняття Верховною Радою законопроекту за основу та схвалення його окремих положень відповідно до ст.6.4.4 або ч.3 ст.6.5.4 не виключає на другому читанні необхідності обговорення і прийняття рішення щодо кожної статті.
3. Першочергове право на роз'яснення пропозицій, поправок та статей законопроекту мають ініціатори їх внесення в послідовності, встановленій ст.3.6.4, 3.6.6. Якщо до однієї статті або її частини є кілька поправок, які виключають одна одну, їх обговорення проводиться одночасно з послідовним наданням слова ініціаторам їх внесення. У тому ж порядку ініціатори внесення можуть виступити з відкликанням своїх пропозицій, поправок. Відкликані ініціаторами пропозиції, поправки можуть внести від свого імені інші особи та органи, які мають право законодавчої ініціативи (ч.8 ст.6.2.11), для чого їм позачергово надається слово.
4. Якщо своєчасно внесену пропозицію, поправку не було поширено серед депутатів, це не перешкоджає її обговоренню і голосуванню на цьому ж пленарному засіданні. Зміст пропозиції чи поправки оголошується головуючим на засіданні так, щоб депутати могли її записати.
5. При розгляді законопроекту безпосередньо на засіданні Верховної Ради можуть вноситися питання, пропозиції, поправки, зазначені в ст.3.4.7.
6. На голосування ставиться окремо кожна стаття законопроекту відповідно до правил, викладених в ч.1 цієї статті. Голосування здійснюється згідно з положеннями глави 3.6. При цьому голосуванню в цілому підлягає кожна стаття, щодо якої голосувалися пропозиції та поправки. У разі, коли до статей не надійшло пропозицій чи поправок або до запропонованого головною комісією тексту і питань та врахованих чи не врахованих нею пропозицій, поправок і питань немає зауважень від осіб і органів, які мають право законодавчої ініціативи, головуючий на засіданні може об'єднати голосування в цілому щодо декількох послідовно розміщених таких статей; їх текст підлягає оголошенню, якщо на цьому наполягає депутат.
7. Якщо законопроект не поділяється на статті, на голосування ставляться окремо назва законопроекту і його текст. Голосування в цілому здійснюється за правилами третього читання законопроекту.
Стаття 6.6.5.
1. Щодо послідовності розгляду частин, розділів, глав, статей законопроекту у порядку застосування положень ст.3.5.2 може бути внесена пропозиція про обговорення і голосування спочатку тих структурних частин законопроекту, які містять преюдиціальні, першопохідні, вирішальні або зумовлюючі положення щодо його інших відповідних структурних частин. Обговорення цього питання проводиться за скороченою процедурою (ст.3.4.2); рішення приймається більшістю голосів депутатів, які взяли участь у голосуванні.
2. Головна комісія розглядає пропозиції щодо послідовності розгляду частин, розділів, глав, статей законопроекту і викладає свої висновки чи пропозиції з цього питання.
3. Щодо послідовності розгляду структурних частин законопроекту може прийматися пропозиція Погоджувальної ради депутатських груп (фракцій); ця пропозиція ставиться у Верховній Раді на голосування без обговорення.
Стаття 6.6.6.
1. Верховна Рада до проведення голосування щодо статей законопроекту, пропозицій і поправок до них може надіслати законопроект відповідним комісіям для виявлення та усунення можливих суперечностей, редакційних уточнень, розгляду нових пропозицій, статей і поправок, внесених безпосередньо на засіданні Верховної Ради в ході розгляду законопроекту. З цією метою Верховна Рада може створити ad hoc редакційну групу, яка може працювати під час пленарного засідання за умов, викладених в ч.2 ст.2.1.1.
2. Документи, підготовлені головною комісією або редакційною групою згідно з ч.1 цієї статті, можуть бути поширені серед депутатів під час перерви безпосередньо перед їх розглядом на засіданні Верховної Ради.
Стаття 6.6.7.
1. У разі, коли жоден з винесених на друге читання варіантів статті голосуванням не підтримано, стаття вважається відхиленою (ч.5 ст.3.2.1).
2. Під час другого читання внесення змін і доповнень до вже прийнятих текстів законопроекту здійснюється після скороченого обговорення (ст.3.4.2) за процедурою внесення змін і доповнень згідно з положеннями, встановленими ч.4 ст.6.8.1 та ст.6.8.2, з зазначеними в них наслідками голосування.
Стаття 6.6.8.
1. Якщо в ході постатейного читання деякі статті (їх частини) не будуть прийняті, Верховна Рада може продовжити постатейне читання законопроекту без статей (їх частин), щодо яких відхилені статті (їх частини) містять преюдиціальні, першопохідні чи вирішальні положення. Головуючий на засіданні уточнює умови, за яких постатейне читання законопроекту буде продовжено; у спірних випадках Верховна Рада приймає процедурне рішення з цього питання.
Стаття 6.6.9.
1. За результатами другого читання законопроекту Верховна Рада після скороченого обговорення (ст.3.4.2) може прийняти рішення про:
1) відхилення законопроекту (в тому числі у спосіб, зазначений у ч.5 ст.3.2.1);
2) повернення законопроекту на доопрацювання з наступним поданням його на повторне друге читання;
3) опублікування для народного обговорення законопроекту в редакції, прийнятій на першому або другому читанні (з урахуванням вимог, зазначених у ч.4 ст.6.5.4), доопрацювання з урахуванням наслідків обговорення і повторне подання його на друге читання;
4) повернення законопроекту на доопрацювання з наступним поданням його на третє читання;
5) прийняття законопроекту в другому читанні, підготовку його і подання на третє читання.
2. У разі наявності на другому читанні питань про неприйнятність (ст.3.5.1), преюдиціальних чи відкладальних питань (ст.3.5.2) щодо законопроекту або його структурних частин Верховна Рада приймає відповідні рішення.
3. Приймаючи рішення про доопрацювання законопроекту, розглянутого в другому читанні, Верховна Рада зазначає частини, розділи, глави, статті, частини статей та пропозиції до законопроекту, що підлягають доопрацюванню; прийняття цього рішення скасовує результати попереднього голосування щодо них. Якщо в рішенні, що містить вказівку про необхідність доопрацювання законопроекту, не визначені структурні частини законопроекту, які підлягають доопрацюванню, то таке рішення скасовує всі результати попереднього голосування з даного читання законопроекту.
4. Рішення, зазначене в підпункті 4 ч.1 цієї статті, приймається Верховною Радою за умов, що обсяг визначених нею для доопрацювання і розгляду на третьому читанні статей є незначним, що вони не мають преюдиціального, першопохідного чи визначального характеру стосовно інших статей законопроекту і щодо них теж нема питання про неприйнятність або преюдиціального чи відкладального питання.
5. Приймаючи рішення про подання законопроекту на третє читання, Верховна Рада одночасно визначає комісії Верховної Ради та інші органи для розробки, попереднього розгляду і подання проекту плану організаційних, кадрових, фінансових, матеріально-технічних, інформаційних заходів для введення закону в дію в разі його прийняття (підпункт 2 ч.3 ст.6.7.2), а також проекту закону або постанови Верховної Ради про введення закону в дію в разі його прийняття в цілому. Для розробки проекту законодавчого акта про введення прийнятого закону в дію Верховною Радою може бути визначено іншу головну комісію.
6. Верховна Рада може прийняти рішення про подання перед третім читанням Урядом України чи іншими центральними органами проектів їх актів, прийняття яких передбачено в законопроекті, що розглядається, або є необхідним для введення відповідного закону в дію.
Стаття 6.6.10.
1. На повторне друге читання законопроект подається відповідно до вимог ст.6.6.2 з розміщенням прийнятих у цілому статей законопроекту відповідно до підпункту 4 ч.1 зазначеної статті. Прийняті Верховною Радою частини статті законопроекту, але які не були прийняті нею під час голосування щодо відповідної статті в цілому, розміщуються відповідно до підпункту 1 ч.1 ст.6.6.2. Прийняті Верховною Радою тексти законопроекту повинні супроводжуватися вказівкою на це.
2. На повторне друге читання головною комісією подаються лише внесені після другого читання пропозиції і поправки, за винятком, коли не розглянуті на другому читанні статті чи їх частини подаються з раніше внесеними пропозиціями і поправками.
3. При повторному поданні законопроекту на друге читання застосовуються положення ст.6.6.1, 6.6.2.
Стаття 6.6.11.
1. Повторне друге читання законопроекту здійснюється за процедурою другого читання. Додатково до зазначеного в ч.3 ст.6.6.9 підлягають розгляду нові статті з пропозиціями і поправками, якщо такі надійшли, а також зазначені в ч.2 ст.6.2.14 пропозиції, поправки і питання.
Глава 6.7. Розгляд законопроектів у третьому читанні
Стаття 6.7.1.
1. Законопроект, підготовлений до третього читання, висновки відповідних комісій Верховної Ради та інші матеріали щодо нього поширюються серед депутатів не пізніш як за 4, а пов'язаний з Конституцією чи проектами конституційних законів, - за 6 днів до його розгляду на засіданні Верховної Ради.
2. Законопроект, підготовлений до третього або повторного третього читання, а також проекти нормативних актів про введення прийнятого закону в дію повинні бути завізовані керівниками юридичного і редакційно-видавничого відділів Секретаріату Верховної Ради і підписані головою головної комісії. Якщо законопроект завізований з зауваженнями, вони додаються до матеріалів, які поширюються серед депутатів разом з законопроектом.
Стаття 6.7.2.
1. Підготовлений на третє чи повторне третє читання законопроект з урахуванням вимог ст.6.2.8 подається головною комісією у вигляді кінцевої його редакції з матеріалами, зазначеними в підпунктах 2, 3, 4 ч.1 ст.6.6.2, які можуть наводитися під текстом статей, що підлягають голосуванню на третьому читанні. Тексти законопроекту, прийняті Верховною Радою раніше, повинні супроводжуватися вказівкою на це.
2. Внесені на третє читання пропозиції і поправки, відхилені за рішенням відповідної головної комісії, подаються нею у вигляді додатку до законопроекту. Цей додаток оформляється аналогічно вимогам, зазначеним у ч.2 ст.6.6.2.
3. Одночасно з законопроектом на третє читання визначеною для цього головною комісією подаються:
1) проект постанови Верховної Ради або проект закону про порядок введення закону, що розглядається, в дію, який повинен містити також зміни і доповнення до чинних законів;
2) внесений Урядом України план організаційних, кадрових, матеріально-технічних, фінансових, інформаційних заходів для введення закону, що розглядається, в дію; цей план повинен відповідати вимогам Положення про порядок розробки проектів законів;
3) проекти законів або інших актів відповідно до рішень Верховної Ради, прийнятих згідно з ст.3.5.6, якщо такі рішення є;
4) проекти актів, про подання яких зазначено в ч.6 ст.6.6.9, якщо Верховною Радою приймалося відповідне рішення.
Стаття 6.7.3.
1. Третє читання законопроектів проводиться з метою внесення редакційних правок, узгодження структурних частин схваленого в другому читанні законопроекту між собою, узгодження розглянутого законопроекту з іншими законами.
2. Під час третього читання розглядаються і приймаються рішення щодо тих статей і поправок, розгляд яких за рішенням Верховної Ради виносився на третє читання (ч.3 ст.6.6.9).
3. На третьому читанні законопроекту можуть уточнюватися фінансово-економічне та інші обгрунтування, а також розглядаються пропозиції і поправки Президента України до прийнятої в другому читанні редакції законопроекту.
4. У разі наявності нових пропозицій до законопроекту і поправок до них вони можуть бути прийняті на третьому читанні.
5. Під час третього читання Верховна Рада обговорює законопроект разом з документами, зазначеними в ч.3 ст.6.7.2, і приймає їх в такій послідовності:
1) закінчення постатейного голосування щодо всіх статей законопроекту (ч.2, 3 ст.6.7.4), якщо воно не було до кінця здійснено під час другого читання;
2) прийняття постанови про схвалення внесеного Урядом України плану організаційних, кадрових, матеріально-технічних, фінансових, інформаційних заходів для введення закону, що розглядається, в дію;
3) постатейне прийняття проекту закону (або прийняття по пунктах постанови) про порядок введення закону, що розглядається, в дію (ст.6.7.6);
4) розгляд законопроектів або інших актів відповідно до рішень Верховної Ради, прийнятих згідно з ст.3.5.6, якщо такі рішення є;
5) голосування щодо інших структурних частин законопроекту у випадку, зазначеному в ч.4 ст.6.7.4;
6) прийняття в цілому законопроекту, що розглядається (ч.5 ст.6.7.4);
7) прийняття в цілому проекту закону або постанови про порядок введення прийнятого закону в дію.
6. Верховна Рада не приймає рішення щодо проектів актів, зазначених в ч.6 ст.6.6.9. Депутати, депутатські групи (фракції), комісії Верховної Ради, Президія Верховної Ради подають щодо них свої зауваження і пропозиції до відповідних органів.
Стаття 6.7.4.
1. Обговорення щодо структурних частин законопроекту на третьому читанні проводиться за скороченою процедурою (ст.3.4.2), за винятком розгляду проектів Конституції і конституційних законів, коли обговорення відкривається у повному обсязі.
2. На третьому читанні голосування щодо статей законопроекту, не прийнятих в цілому на другому читанні, здійснюється за процедурою, встановленою Регламентом для другого читання, незалежно від наслідків голосування при другому читанні щодо частин цих статей.
3. При внесенні змін і доповнень до прийнятих текстів законопроекту застосовуються положення ч.4 ст.6.8.1 та ст.6.8.2.
4. Під час розгляду проектів Конституції, конституційних законів і кодексів після того, як статті законопроекту прийняті, на третьому читанні Верховною Радою проводиться голосування щодо глав, розділів, частин законопроекту. Голосування здійснюється окремо щодо кожної структурної частини в зазначеній послідовності після обговорення їх повноти, за відсутності суперечностей і невідповідностей. Під час третього читання застосовується положення ч.2 ст.6.6.9.
5. Обсяг обговорення перед голосуванням законопроекту в цілому визначається Верховною Радою, за винятком розгляду проектів Конституції і конституційних законів, коли обговорення відкривається в повному обсязі (ст.3.4.1).
6. Після прийняття закону в цілому внесення до його тексту будь-яких змін, у тому числі і стилістичних, не допускається. Усунення неточностей чи помилок, за винятком орфографічних та технічних, які не впливають на зміст і розуміння тексту закону, здійснюється за процедурою внесення змін і доповнень до законів (глава 6.8).
Стаття 6.7.5.
1. За результатами третього читання законопроекту Верховна Рада може прийняти рішення про:
1) відхилення законопроекту (в тому числі у спосіб, зазначений у ч.5 ст.3.2.1);
2) повернення законопроекту або документів, зазначених в підпунктах 1, 2, 3 ч.3 ст.6.7.2, на доопрацювання (в тому числі і з винесенням на народне обговорення) з наступним їх поданням на повторне третє читання;
3) відкладення голосування щодо законопроекту в цілому до прийняття інших рішень згідно із ст.3.5.6 або у зв'язку із схваленням відкладального питання (ст.3.5.2), в тому числі і до подання Урядом України чи іншими центральними органами проектів їх актів, прийняття яких передбачено в законопроекті, який розглядається, або документах, зазначених у підпунктах 1, 2, 3 ч.3 ст.6.7.2;
4) схвалення тексту законопроекту в цілому і винесення його на всеукраїнський референдум;
5) прийняття закону в цілому і введення прийнятого закону в дію шляхом прийняття відповідного закону чи постанови.
2. У разі прийняття рішення, зазначеного в підпункті 2 ч.1 цієї статті, застосовуються положення ч.3 ст.6.6.9.
3. У разі прийняття рішення, зазначеного в підпункті 4 ч.1 цієї статті, винесення законопроекту на референдум та визначення його наслідків здійснюється відповідно до положень Конституції ( 888-09 ) та Закону України про всеукраїнський та місцеві референдуми ( 1286-12 ).
Стаття 6.7.6.
1. Якщо введення прийнятого в третьому читанні закону не потребує внесення змін і доповнень до чинних законів, Верховна Рада приймає в разі необхідності постанову про введення закону в дію.
2. Верховна Рада приймає закони про введення в дію Конституції, конституційних законів, а також законів, введення в дію яких потребує внесення змін та доповнень до чинних законів.
3. Законом про порядок введення в дію прийнятого закону безпосередньо передбачаються зміни і доповнення, що вносяться до інших законів у зв'язку з прийняттям цього закону. Пропозиції щодо тексту таких змін і доповнень подаються юридичним відділом Секретаріату Верховної Ради і попередньо розглядаються головною комісією і постійною комісією, до компетенції якої входять питання конституційності актів.
4. Розгляд проекту постанови Верховної Ради або проекту закону про порядок введення прийнятого закону в дію здійснюється згідно з розділом 6; при цьому друге і третє читання цих проектів може здійснюватися на одному засіданні Верховної Ради. Для цього не вимагається додаткового включення розгляду цих документів до порядку денного сесії, попереднього їх розгляду згідно з ст.6.3.1, окремого винесення на перше читання Верховною Радою.
Стаття 6.7.7.
1. По кожному законопроекту, включеному до порядку денного сесії Верховної Ради, Секретаріат Верховної Ради за допомогою головної комісії веде справу законопроекту. Справа законопроекту містить документи, внесені в порядку законодавчої ініціативи чи підтримки, документи, підготовлені в процесі розробки, доопрацювання, розгляду, прийняття відповідного законопроекту Верховною Радою, її органами та іншими органами, які виконували цю роботу за дорученням Верховної Ради чи її Президії, а також документи, пов'язані з розробкою і прийняттям постанови Верховної Ради чи закону про порядок введення закону в дію.
2. До справи законопроекту, крім переліку документів, що входять до справи, включаються в хронологічному порядку їх внесення, подання, направлення, розгляду або прийняття:
1) документи законодавчої ініціативи щодо законопроекту (закону), в тому числі альтернативні, які були внесені у встановленому порядку, пояснювальні записки до них та інші супровідні матеріали;
2) проекти альтернативних рішень, що надходили, і рішення Верховної Ради щодо розробки, доопрацювання, прийняття відповідного законопроекту;
3) усі проміжні редакції, в тому числі й альтернативні, відповідного законопроекту, які виносилися на попередній розгляд або на перше, друге, третє чи їх повторні читання Верховної Ради, а також пояснювальні записки до них та інші супровідні матеріали (в тому числі зазначені в ч.6 ст.6.6.9);
4) поправки і пропозиції до редакцій законопроекту, внесені у встановленому порядку;
5) висновки щодо законопроекту та дані експертиз, інформаційних пошуків чи наукових досліджень, виконаних щодо законопроекту згідно з ст.6.3.4;
6) висновки комісій Верховної Ради щодо розглянутих ними редакцій законопроекту;
7) протоколи або витяги з протоколів засідань головної комісії Верховної Ради з цього законопроекту та стенографічні бюлетені відповідних засідань комісії, якщо такі є;
8) протоколи і стенографічні бюлетені засідань Верховної Ради, які містять інформацію про розгляд відповідного законопроекту як питання порядку денного засідання;
9) дані про результати поіменного голосування щодо законопроекту, які за рішенням Верховної Ради не включалися до стенографічного бюлетеня засідання (ч.2 ст.3.2.6);
10) висновки та рішення Президента України щодо законопроекту;
11) документи про результати і наслідки референдуму чи народного обговорення цього законопроекту;
12) листи, якими супроводжувалися документи законопроекту (закону) під час офіційного листування;
13) текст закону в прийнятій редакції;
14) аналогічні зазначеним у цій частині статті документи щодо проекту закону чи постанови Верховної Ради про порядок введення в дію прийнятого закону;
15) законопроекти та інші документи, пов'язані з розробкою і розглядом Верховною Радою актів про тлумачення, зміну, доповнення чи скасування цього закону.
3. До справи законопроекту включаються перші примірники машинописного тексту, оригінали документів з печатками та власноручними підписами; в разі відсутності оригіналів документів до справи законопроекту включаються засвідчені у встановленому порядку копії.
Стаття 6.7.8.
1. Після введення закону в дію Секретаріат Верховної Ради за допомогою відповідної постійної комісії Верховної Ради аналогічно викладеному в ст.6.7.7 веде справу закону, яка включає:
1) прийнятий Верховною Радою чи за наслідками референдуму текст закону (за наявності - виданий друкарським способом текст), а також текст закону чи постанови Верховної Ради про порядок введення прийнятого закону в дію;
2) розроблений Урядом і схвалений Верховною Радою план організаційних, кадрових, матеріально-технічних, фінансових, інформаційних заходів для введення прийнятого закону в дію та його дотримання (підпункт 2 ч.3 ст.6.7.2), а також повідомлення Уряду Верховній Раді та її Президії про хід виконання цього плану;
3) перелік і тексти офіційно виданих документів Президентом України, Урядом, міністерствами, іншими центральними органами державної влади у зв'язку з введенням в дію цього закону;
4) повідомлення Верховного Суду України, Вищого арбітражного суду України, Міністерства юстиції України, Генерального прокурора України, інших центральних органів державної влади та їх посадових осіб про дотримання прийнятого закону, а також їх пропозиції щодо підвищення ефективності дії цього закону, якщо такі є;
5) документи, пов'язані з тлумаченням, зміною, доповненням, скасуванням цього закону Верховною Радою та відповідні остаточні редакції тексту закону;
6) рішення Конституційного Суду України щодо цього закону та відповідні рішення Верховної Ради (ст.9.7.5), якщо такі є.
2. Справа закону включає остаточні редакції прийнятих Верховною Радою актів щодо цього закону. Проекти цих актів та інші документи, пов'язані з розробкою і розглядом цих проектів, включаються до справи законопроекту (ст.6.7.7).
Стаття 6.7.9.
1. Справа законопроекту і справа закону надаються Секретаріатом Верховної Ради для ознайомлення депутатам за їх зверненням.
Глава 6.8. Внесення змін і доповнень, скасування законів
Стаття 6.8.1.
1. Внесення змін і доповнень до закону здійснюється шляхом прийняття відповідного закону за процедурою трьох читань. При цьому обов'язково враховується послідовність внесення змін і доповнень до закону відповідно до положень ст.6.6.5.
2. Зміни і доповнення вносяться до закону, а не до закону про внесення змін і доповнень до нього.
3. Законопроект про внесення змін чи доповнень до закону подається на розгляд Верховної Ради відповідною головною комісією Верховної Ради у вигляді таблиць, аналогічно зазначеним у ст.6.6.2, з викладенням тексту закону (його структурних частин), який підлягає зміні чи доповненню, відповідно до підпункту 1 ч.1 ст.6.6.2. Якщо закон підлягає визнанню таким, що втрачає чинність, його текст не поширюється серед депутатів.
4. Рішення щодо пропозицій, які стосуються скасування закону, внесення до нього змін і доповнень, приймаються більшістю голосів депутатів, зазначеною в ст.3.2.2. Обговорення цих пропозицій може проводитися за скороченою процедурою (ст.3.4.2), за винятком випадків скасування, внесення змін і доповнень до Конституції або конституційних законів, коли обговорення проводиться в повному обсязі.
Стаття 6.8.2.
1. Скасування закону здійснюється голосуванням щодо нього в цілому.
2. Зміни і доповнення до закону можуть вноситися шляхом вилучення або доповнення його структурних частин, прийняття поправок або викладення тексту закону в новій редакції. Прийняття Верховною Радою закону в цілому в новій редакції і введення його в дію скасовує раніше прийнятий закон.
3. У разі, коли пропозиція або поправка, яка вноситься до тексту закону, відхиляється за наслідками голосування Верховної Ради (ч.5 ст.3.2.1), попередня редакція закону залишається без зміни.
4. Закон про державний бюджет підлягає голосуванню в цілому, якщо внаслідок внесених до нього змін чи доповнень зменшується сума надходжень до державного бюджету або зростає сума видатків з нього.
Стаття 6.8.3.
1. Закон або постанова Верховної Ради про порядок введення в дію закону про внесення змін чи доповнень до закону або про його скасування повинні містити положення про правові наслідки для суб'єктів правовідносин, які настануть у зв'язку з внесенням до чинного закону змін, доповнень або його скасуванням.
Глава 6.9. Тлумачення законів
Стаття 6.9.1.
1. Верховна Рада здійснює тлумачення чинних законів, їх окремих положень, яке має нормативний характер. Про тлумачення закону чи його окремих положень Верховна Рада приймає постанову.
2. Тлумачення закону не повинно суперечити самому закону, іншим чинним законам і не повинно створювати нові правовідносини.
Стаття 6.9.2.
1. Текст тлумачення чинного закону чи його окремих положень приймається Верховною Радою за процедурою трьох читань законопроекту. При цьому окрема постанова про порядок введення в дію тлумачення не приймається.
2. Розгляду питання про тлумачення чинного закону чи його окремих положень передує розгляд і прийняття рішення Верховною Радою щодо питання про доцільність внесення таких змін і доповнень до закону, який підлягає тлумаченню (чи до інших законів), які б виключали необхідність приймати постанову про тлумачення закону чи його окремих положень. При цьому слід зважати на те, що тлумачення закону чи його окремого положення діє з моменту набрання чинності законом чи, відповідно, витлумаченим окремим положенням.
3. Постанова про тлумачення закону чи його окремих положень приймається більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості незалежно від характеру закону; обговорення може здійснюватися за скороченою процедурою (ст.3.4.2), крім тлумачення Конституції і конституційних законів, коли обговорення здійснюється в повному обсязі (ст.3.4.1).
Стаття 6.9.3.
1. Тлумачення договорів між державами здійснюється згідно з Віденською конвенцією про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року.
Глава 6.10. Опублікування і введення в дію законів
та інших актів Верховної Ради
Стаття 6.10.1.
1. Тексти законів та інших законодавчих актів, прийнятих Верховною Радою, оформляються Секретаріатом Верховної Ради і в п'ятиденний термін підписуються Головою Верховної Ради України, після чого закони (разом з законами або постановами Верховної Ради про порядок введення їх в дію) передаються на підпис Президенту України.
Стаття 6.10.2.
1. Президент України підписує закон разом з законом або постановою Верховної Ради про порядок введення його в дію і приймає їх до виконання. Закон, переданий Президенту України, повинен бути підписаний ним протягом 10 днів з дня отримання і не пізніше 24 годин направлений до Президії Верховної Ради України для реєстрації і опублікування.
2. Якщо Президент України протягом встановленого терміну не повернув закон разом з законом або постановою Верховної Ради про порядок введення його в дію на повторний розгляд Верховній Раді або не направив їх Конституційному Суду України як такі, що не відповідають Конституції чи іншим законам, закон разом з законом або постановою Верховної Ради про порядок введення його в дію вважаються підписаними Президентом України і публікуються відповідно до положень ст.6.10.3.
3. У випадках, коли Президент України використав право відкладального вето, закон разом з законом або постановою Верховної Ради про порядок введення його в дію повертаються в Секретаріат Верховної Ради із зауваженнями і можливими пропозиціями у встановлений ч.1 цієї статті термін для повторного розгляду Верховною Радою. Відкладальне вето Президента України скасовує результати голосування в цілому відповідно за закон або закон чи постанову Верховної Ради про порядок введення його в дію.
4. Повторний розгляд закону (разом з законом або постановою Верховної Ради про порядок введення його в дію), повернутого Президентом України, є невідкладним. Зауваження Президента України до повернутого ним закону (чи закону або постанови Верховної Ради про порядок введення його в дію) розглядаються за процедурою внесення змін і доповнень, скасування законів (глава 6.8) з новим голосуванням щодо закону в цілому. Розгляду підлягають структурні частини закону (чи закону або постанови Верховної Ради про порядок введення його в дію), щодо яких Президент України зробив зауваження, а також пов'язані з ними. Наслідки повторного розгляду закону визначаються Конституцією України ( 888-09 ). ( Пункт 4 статті 6.10.2 із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР N 410/97-ВР від 02.07.97 )
5. Якщо Верховна Рада вносить сформульовані нею поправки до закону, який був повернутий їй (чи до постанови про порядок введення закону в дію), Президент України може знову повернути виправлений закон (чи відповідну постанову) до Верховної Ради з новими зауваженнями. Якщо Верховна Рада приймає закон (чи відповідну постанову) у незміненому вигляді або із сформульованими Президентом України пропозиціями чи поправками (всіма або їх частиною), Президент України повинен підписати його.
Стаття 6.10.3.
1. Підписані Президентом закони та інші акти, прийняті Верховною Радою, публікуються державною та російською мовами Президією Верховної Ради у "Відомостях Верховної Ради України" протягом 30 днів, а також в газеті "Голос України" протягом 5 днів і є офіційною публікацією.
2. Закони та інші акти Верховної Ради можуть бути опубліковані в інших органах друку, обнародувані по телебаченню, радіо, передані телеграфом, розіслані відповідним державним органам, установам, органам місцевого і регіонального самоврядування, об'єднанням громадян. Президія Верховної Ради сприяє публікації зазначених актів у перекладі на інші мови, якими користується більшість населення відповідних місцевостей.
Стаття 6.10.4.
1. Підписаний Президентом України закон є оригіналом і зберігається в Секретаріаті Верховної Ради. Всі інші примірники закону є копіями.
2. У разі виявлення невідповідності опублікованого закону, іншого акта Верховної Ради його оригіналу виправлення проводиться негайно, але не пізніш як через 3 дні з дня виявлення невідповідності.
Стаття 6.10.5.
1. Закон України набирає чинності відповідно до положень, встановлених Конституцією України ( 888-09 ).
2. Порядок опублікування і набрання чинності іншими актами, прийнятими Верховною Радою та її органами, встановлюється законом.
Розділ 7
Прийняття постанов та інших актів Верховною
Радою України, її органами і посадовими особами
Стаття 7.0.1.
1. Проекти найважливіших постанов та інших актів Верховної Ради з питань державного, господарського, соціально-культурного життя, екологічної безпеки і зовнішньої політики розглядаються у трьох читаннях відповідно до правил, встановлених цим Регламентом щодо розгляду законопроектів.
Стаття 7.0.2.
1. Президія Верховної Ради України приймає постанови, Голова Верховної Ради, його заступники видають розпорядження, постійні і тимчасові комісії Верховної Ради приймають рішення, рекомендації, висновки.
Стаття 7.0.3.
1. Постанови та інші акти Верховної Ради, постанови Президії Верховної Ради України підписує Голова Верховної Ради.
Стаття 7.0.4.
1. Постанови та інші акти, прийняті Верховною Радою, не пізніш як у семиденний після їх прийняття термін публікуються в друкованих засобах інформації Верховної Ради України.
Розділ 8
Здійснення Верховною Радою та її органами
контрольних функцій і повноважень
Глава 8.1. Засади контрольної діяльності Верховної Ради
Стаття 8.1.1.
1. Верховна Рада України відповідно до встановлених Конституцією України ( 888-09 ) повноважень безпосередньо або через свої органи здійснює контроль за забезпеченням конституційних прав, свобод і обов'язків громадян України, додержанням законів та інших актів, які вона приймає, за виконанням загальнодержавних програм і бюджету, діяльністю органів, а також посадових осіб, яких вона обирає, призначає або затверджує.
Стаття 8.1.2.
1. Президія Верховної Ради України розглядає питання про додержання Конституції України з власної ініціативи чи за поданням постійних та інших комісій Верховної Ради, народних депутатів України.
Стаття 8.1.3.
1. Постійні комісії Верховної Ради України здійснюють свої контрольні функції за впровадженням в життя законів України та інших рішень Верховної Ради України, за діяльністю державних органів і організацій. Ці органи і організації зобов'язані виконувати вимоги комісій, подавати їм необхідні матеріали і документи, розглядати в обов'язковому порядку рекомендації постійних комісій і повідомляти у встановлений ними строк про результати розгляду і вжиті заходи.
2. Свої контрольні функції постійні комісії здійснюють згідно з цим Регламентом та Законом України про постійні комісії Верховної Ради України.
Стаття 8.1.4.
1. Президія Верховної Ради відповідно до ст.97, 105 Конституції України ( 888-09 ) щорічно звітує про свою роботу перед Верховною Радою. Звіт Президії Верховної Ради подається Головою Верховної Ради Верховній Раді в місячний строк після закінчення календарного року і не менш як за 2 тижні до його розгляду поширюється серед депутатів, постійних комісій; звіт розглядається на засіданні Верховної Ради.
2. Верховна Рада за пропозицією не менш як 1/5 частини депутатів від їх фактичної кількості, або трьох постійних комісій, або за власною ініціативою може в будь-який час заслухати звіт Президії Верховної Ради про її роботу в цілому чи з окремих питань її діяльності та прийняти відповідну постанову.
Стаття 8.1.5.
1. Голова Верховної Ради України підзвітний Верховній Раді України.
Глава 8.2. Здійснення контрольних функцій щодо
виконавчої та судової влади
Стаття 8.2.1.
1. Кабінет Міністрів України як підзвітний і відповідальний перед Верховною Радою орган подає Верховній Раді у місячний термін після свого утворення програму діяльності на період своїх повноважень. Верховна Рада розглядає цю програму і приймає відповідну постанову.
Стаття 8.2.2.
1. Кабінет Міністрів України не менш ніж один раз на рік звітує про свою роботу перед Верховною Радою, подаючи їй звіт про свою роботу в 45-денний строк після закінчення календарного року.
2. Верховна Рада за пропозицією Голови Верховної Ради, або не менш як трьох постійних комісій, або не менш як 1/5 частини депутатів від їх фактичної кількості може в будь-який час прийняти рішення про позачерговий звіт Кабінету Міністрів України про його роботу в цілому чи з окремих питань діяльності.
3. Щорічний звіт Кабінету Міністрів України про його діяльність не пізніш як за 15 днів до розгляду на засіданні Верховної Ради передається постійним комісіям Верховної Ради, а також поширюється серед депутатів, а позачерговий - за 3 дні.
Стаття 8.2.3.
1. Звіт про роботу Кабінету Міністрів на засіданні Верховної Ради робить Прем'єр-міністр України або Перший віце-Прем'єр-міністр, якщо розглядається звіт про діяльність Уряду в цілому, або один із віце-Прем'єр-міністрів, коли Уряд звітує з окремих питань діяльності.
2. Після заслуховування звіту Кабінету Міністрів та співдоповідей комісій Верховної Ради проводиться його обговорення (ст.3.4.1). За підсумками обговорення звіту Верховна Рада приймає відповідну постанову.
3. У випадках, коли діяльність Кабінету Міністрів буде визнана незадовільною, Верховна Рада може виразити недовір'я Прем'єр-міністру України, окремим членам Кабінету Міністрів або Уряду України в цілому, що тягне за собою їх відставку. Рішення про це приймається відповідно до розділу 5 цього Регламенту.
Стаття 8.2.4.
1. Верховна Рада може заслухати на засіданні звіт будь-якого члена Уряду України про його діяльність за пропозицією Президії Верховної Ради, або вимогою відповідної постійної комісії, або не менш як 1/5 частини депутатів від їх фактичної кількості. На звіт члена Уряду Верховна Рада приймає постанову у порядку, встановленому ст.8.2.3 цього Регламенту.
Стаття 8.2.5.
1. Верховна Рада відповідно до підпункту 12 ч.3 ст.97 Конституції України заслуховує звіти Генерального прокурора України, Голови правління Національного банку України, головного редактора газети Верховної Ради та інших органів і посадових осіб, які обираються, призначаються чи затверджуються Верховною Радою (крім судових органів та суддів).
2. Щорічні письмові звіти органів і посадових осіб, зазначених в ч.1 цієї статті, подаються до Верховної Ради протягом місяця після закінчення календарного року і поширюються серед депутатів. У разі необхідності їх розгляду на засіданні Верховної Ради відповідні питання включаються до порядку денного сесії (ч.3 ст.2.4.2).
Глава 8.3. Розгляд депутатських запитів
Стаття 8.3.1.
1. Народні депутати України відповідно до ст.111 Конституції України (888-09 ) та Закону України про статус народного депутата України (2790-12) мають право депутатського запиту.
2. Коло питань, з яких вноситься депутатський запит, визначено в ст. 12 та ч. 9 ст. 19 Закону України про статус народного депутата України.
Стаття 8.3.2.
1. Депутатський запит вноситься Голові Верховної Ради України в письмовій формі. Голова Верховної Ради (в разі його відсутності - його заступники) після отримання депутатського запиту і оголошення його на засіданні Верховної Ради передають його Секретаріату Верховної Ради.
2. Одночасно народний депутат може внести не більше двох запитів.
3. Секретаріат Верховної Ради України негайно надсилає текст депутатського запиту відповідному органу або посадовій особі.
4. Текст депутатського запиту друкується в стенографічному бюлетені засідання Верховної Ради.
Стаття 8.3.3.
1. Офіційна письмова відповідь на депутатський запит у семиденний або в інший встановлений Верховною Радою термін надсилається Голові Верховної Ради та депутату, який його вніс.
2. Відповідь на депутатський запит оголошується головуючим на засіданні Верховної Ради в тому разі, якщо на цьому наполягає депутат.
3. Кожен депутат після оголошення відповіді на його депутатський запит має право виступити з реплікою і дати оцінку відповіді. Час на такий виступ не повинен перевищувати 5 хвилин.
4. Відповідь на депутатський запит може бути обговорено, якщо на цьому наполягає депутат і не менш як 1/5 депутатів від їх фактичної кількості.
Стаття 8.3.4.
1. У разі обговорення відповіді на депутатський запит на пленарному засіданні текст депутатського запиту, відповіді на нього та проект постанови Верховної Ради поширюються серед депутатів не пізніш як за 3 дні до їх розгляду на пленарному засіданні.
2. Для розгляду відповіді на депутатський запит Секретаріат Верховної Ради запрошує на пленарне засідання посадових осіб, до яких було звернуто запит.
3. За результатами обговорення депутатського запиту Верховна Рада приймає постанову.
4. Депутатський запит, відповідь на нього та прийнята постанова з цього питання публікуються у "Відомостях Верховної Ради України" та газеті "Голос України".
Глава 8.4. Контрольна діяльність інших органів та
депутатів Верховної Ради
Стаття 8.4.1.
1. За ініціативою органів Верховної Ради або групи народних депутатів України у кількості не менш як 30 чоловік може призначатися депутатське розслідування з будь-якого питання, що належить до повноважень Верховної Ради. Про це приймається постанова Верховної Ради.
Стаття 8.4.2.
1. Підставами для призначення та проведення депутатського розслідування можуть бути повідомлення про порушення Конституції України ( 888-09 ) або інших нормативних актів народними депутатами України, державними органами та посадовими особами, які обираються, призначаються чи затверджуються Верховною Радою України; повідомлення про обставини, які загрожують суверенітету, територіальній цілісності України або її екологічним, політичним, економічним та культурним інтересам; повідомлення про порушення законних прав громадян та їх об'єднань.
Стаття 8.4.3.
1. Для проведення депутатського розслідування призначається комісія з числа народних депутатів України. Депутатська комісія по розслідуванню має право викликати будь-яку особу для дачі пояснень.
2. За результатами розслідування складається мотивований висновок депутатської комісії по розслідуванню, який доводиться до відома Верховної Ради України, обговорюється (ст.3.4.1) і затверджується нею.
Стаття 8.4.4.
1. Верховна Рада може створювати, коли визнає за необхідне, тимчасові контрольні, ревізійні, слідчі комісії з будь-якого питання своєї компетенції. Завдання та коло повноважень таких комісій визначаються Верховною Радою при їх створенні. Тимчасові слідчі комісії мають також повноваження, зазначені у ст.9.5.8, 9.5.10, 9.5.11.
2. Повноваження тимчасової контрольної, ревізійної чи слідчої комісії Верховної Ради припиняються автоматично з прийняттям Верховною Радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії, а також у разі припинення повноважень Верховної Ради, яка створила цю комісію.
Розділ 9
Розгляд і прийняття рішень Верховною Радою
за спеціальними процедурами
Глава 9.1. Затвердження державного бюджету України і
контроль за його виконанням
Стаття 9.1.1.
1. Процес прийняття бюджету на наступний фінансовий рік починається після затвердження Верховною Радою поданого Президентом України звіту про виконання бюджету за минулий рік.
2. З огляду на поточний і прогнозований соціально-економічний стан постійні комісії Верховної Ради розробляють свої пропозиції щодо розробки бюджету на наступний рік і надсилають їх до постійної комісії з питань бюджету не пізніше 20 травня поточного року.
3. Постійна комісія з питань бюджету розробляє проект постанови про основні напрями бюджетної політики на наступний рік (бюджетну резолюцію) і вносить її на розгляд Верховної Ради не пізніше 15 червня поточного року.
4. Бюджетна резолюція в загальному вигляді окреслює пріоритети бюджетної політики держави на наступний період. Вона є орієнтиром для Уряду України при розробці проекту державного бюджету і для Верховної Ради при розгляді бюджету і законів, що впливають на доходи і видатки державного бюджету.
5. Верховна Рада приймає постанову про основні напрями бюджетної політики на наступний рік (бюджетну резолюцію) не пізніше 1 липня. Перед розглядом проекту бюджетної резолюції Верховна Рада може прийняти рішення про звіт Президента України з питань:
1) стан виконання бюджету поточного року;
2) прогноз соціально-економічного розвитку на найближчі півтора року.
6. Жодний закон, що стосується системи оподаткування або видатків державного бюджету на наступний фінансовий рік, не може бути прийнятий Верховною Радою до затвердження бюджетної резолюції.
Стаття 9.1.2.
1. Президент України подає проект державного бюджету на розгляд Верховної Ради не пізніше 1 вересня. Проект бюджету має бути розроблений з дотриманням вимог бюджетної резолюції, а відхилення від неї - зазначені окремо і вмотивовані.
2. На ознайомлення депутатів з проектом бюджету дається не менше 20 днів.
Стаття 9.1.3.
1. Не пізніше 25 вересня Президент України представляє проект державного бюджету на засіданні Верховної Ради. З детальною доповіддю про проект бюджету виступає Міністр фінансів або особа, яка виконує його обов'язки. Щодо проекту бюджету проводиться обговорення (ст.3.4.1).
2. Протягом наступних 5 днів проект бюджету розглядається у постійних комісіях, які призначають доповідачів для участі у роботі постійної комісії з питань бюджету. Постійні комісії і депутати передають свої поправки до проекту бюджету у постійну комісію з питань бюджету.
3. Поправки можуть бути лише такого змісту:
1) скоротити статтю видатків (доходів);
2) виключити статтю видатків (доходів);
3) збільшити статтю видатків (доходів);
4) додати нову статтю видатків (доходів).
4. Якщо постійна комісія або депутат вносять пропозицію про збільшення видатків або скорочення доходів, вони зобов'язані запропонувати на ту ж саму суму, відповідно, збільшення доходів за рахунок інших джерел або скорочення видатків на іншу статтю. Постійні комісії і депутати подають до кожної поправки письмове обгрунтування. В разі недотримання цих вимог поправка до розгляду не приймається.
Стаття 9.1.4.
1. Постійна комісія з питань бюджету розглядає поправки, що надійшли у термін, визначений ч.2 ст.9.1.3, не більше двох тижнів. На цей період не призначаються засідання Верховної Ради. Про день і час засідань постійної комісії з питань бюджету офіційно повідомляються інші постійні комісії.
2. Поправки розглядаються у такому порядку:
1) якщо метою поправки є збільшення статті доходу або зменшення статті видатків, то обговорюється і голосується текст поправки;
2) якщо метою поправки є зменшення статті доходу, то спочатку обговорюються і голосуються запропоновані автором поправки варіанти відповідного зменшення видатків або збільшення доходів за рахунок інших джерел (допоміжні пропозиції). У разі, коли ці пропозиції відхиляються, текст поправки не обговорюється, і вона вважається відхиленою. Якщо допоміжні пропозиції підтримані комісією, обговорюється і голосується текст поправки;
3) якщо метою поправки є збільшення видатків, то спочатку обговорюються і голосуються запропоновані автором поправки варіанти відповідного збільшення доходів або зменшення видатків по інших статтях (допоміжні пропозиції). У разі, коли ці пропозиції відхиляються, текст поправки не обговорюється, і вона вважається відхиленою. Якщо допоміжні пропозиції підтримані комісією, обговорюється і голосується текст поправки.
3. Постійна комісія з питань бюджету готує доповідь і таблицю про підтримані поправки і перелік відхилених поправок. Доповідь робиться на засіданні Верховної Ради. Доповідь та інші матеріали поширюються серед депутатів не менш як за 5 днів до цього засідання.
Стаття 9.1.5.
1. Перше читання проекту закону про державний бюджет починається з доповіді постійної комісії з питань бюджету. Якщо поправки, відхилені комісією, були внесені іншою постійною комісією в межах її компетенції, в доповіді повинні бути викладені мотиви відхилення поправки. У разі виникнення розбіжностей у поглядах щодо компетенції комісій Верховна Рада може вирішити це питання без обговорення. По доповіді проводиться обговорення (ст.3.4.1).
2. Якщо у поправках (як схвалених постійною комісією з питань бюджету, так і відхилених) містяться пропозиції про зміни до чинного законодавства, то спочатку обговорюються ці пропозиції і щодо них приймається рішення відповідно до положень ст.3.5.6.
3. Після обговорення доповіді на голосування ставиться постанова про схвалення висновків і пропозицій постійної комісії з питань бюджету. Якщо така постанова не підтримується, Верховна Рада приймає рішення або про повернення доповіді на доопрацювання в постійну комісію з питань бюджету, або про розгляд на пленарному засіданні всіх поправок, що надійшли до постійної комісії з питань бюджету в термін і з дотриманням вимог, зазначених в ст.9.1.3.
4. Якщо доповідь постійної комісії з питань бюджету схвалюється, на пленарному засіданні розглядаються тільки ті поправки, які відхилені комісією і на розгляді яких наполягають ініціатори їх внесення.
5. Порядок розгляду поправок визначається ч.2 ст.9.1.4.
Стаття 9.1.6.
1. Кабінет Міністрів протягом двох тижнів доопрацьовує проект бюджету відповідно до схваленої доповіді комісії з питань бюджету і поправок, підтриманих Верховною Радою, і подає доопрацьований проект у Верховну Раду на друге читання. Для ознайомлення з проектом бюджету депутатам дається не менше 5 робочих днів. В ці дні пленарні засідання не проводяться.
2. Друге читання починається з доповіді Міністра фінансів або особи, яка виконує його обов'язки. Якщо Кабінет Міністрів подає проект бюджету, в якому передбачено дефіцит, спочатку затверджується граничний розмір дефіциту державного бюджету.
3. Після затвердження граничного розміру дефіциту державного бюджету Верховна Рада приймає проект закону про державний бюджет постатейно. При цьому обговорення статей не проводиться, якщо Верховна Рада в першому читанні обговорювала і голосувала поправки, відхилені постійною комісією з питань бюджету. Дозволяються тільки виступи з мотивів голосування щодо цих статей.
4. Якщо під час постатейного голосування до проекту бюджету не було внесено істотних змін, Кабінет Міністрів може запропонувати прийняти закон про державний бюджет в цілому. Якщо були прийняті поправки (за правилами ст.9.1.3), що призвели до перевищення граничного розміру дефіциту бюджету, Уряд на свій розсуд може або відразу запропонувати свої поправки з метою скорочення дефіциту, або запросити у Верховної Ради перерву для доопрацювання проекту бюджету.
5. Якщо після обговорення і прийняття поправок Уряду досягнуто затвердженого граничного розміру дефіциту бюджету, Верховна Рада голосує проект бюджету в цілому.
6. Якщо дефіцит бюджету перевищує граничний розмір, Верховна Рада розглядає питання про пропорційне скорочення всіх статей видатків, крім захищених. У разі прийняття рішення про пропорційне скорочення статей видатків Верховна Рада за поданням Уряду затверджує перелік захищених статей бюджету і процент скорочення видатків по всіх інших статтях. Після цього проект закону про державний бюджет голосується в цілому.
7. Якщо Верховна Рада не приймає рішення про пропорційне скорочення статей видатків, проект бюджету передається для доопрацювання в постійну комісію з питань бюджету і розглядається у третьому читанні.
Стаття 9.1.7.
1. Протягом трьох днів постійні комісії і депутати подають свої пропозиції про скорочення дефіциту бюджету до постійної комісії з питань бюджету.
2. Постійна комісія з питань бюджету розглядає поправки протягом 5 днів і не менш як за 3 дні до засідання Верховної Ради висновки комісії поширюються серед депутатів. Порядок розгляду поправок визначається ч.2 ст.9.1.4.
3. Проект бюджету подається на третє читання. Обговорюються і голосуються поправки про скорочення дефіциту бюджету. Якщо внаслідок цього досягнуто затвердженого граничного розміру дефіциту бюджету, Верховна Рада голосує проект бюджету в цілому (третє читання), якщо ні - то пропорційно скорочуються статті видатків згідно з положеннями ч.6 ст.9.1.6.
4. Про введення в дію закону про державний бюджет України Верховна Рада приймає постанову, проект якої готується Урядом і поширюється серед депутатів разом з матеріалами до другого читання.
Стаття 9.1.8.
1. В разі неприйняття закону про державний бюджет до 2 грудня поточного року Верховна Рада приймає постанову про порядок фінансування невідкладних витрат до затвердження закону про державний бюджет.
Стаття 9.1.9.
1. Протягом фінансового року до закону про державний бюджет з додержанням вимоги ч.4 ст.6.8.2 можуть бути внесені зміни і доповнення за поданням осіб і органів, які мають право законодавчої ініціативи.
2. Зміни і доповнення до закону про державний бюджет не можуть змінювати чинне законодавство. У разі такої потреби спочатку вносяться зміни до відповідного закону і лише після того розглядаються пропозиції про зміни і доповнення до закону про державний бюджет відповідно до положень ст.3.5.6.
3. Зміни і доповнення розглядаються спочатку комісіями, до компетенції яких належить галузь, фінансування якої зачіпають пропоновані зміни. Висновки цих комісій розглядає постійна комісія з питань бюджету і готує проект відповідного рішення. Терміни і порядок розгляду пропозицій про зміни до бюджету визначаються ч.2 ст.9.1.3 і ч.2 ст.9.1.4.
4. Жодний закон, що впливає на зменшення доходів або збільшення видатків бюджету поточного року, не може бути прийнятий в цілому Верховною Радою, якщо відповідні поправки не будуть внесені до закону про державний бюджет за процедурою ч.2 і 3 цієї статті.
Стаття 9.1.10.
1. Загальний постійний контроль за виконанням державного бюджету здійснює Верховна Рада як безпосередньо, так і через постійну комісію з питань бюджету. Інші постійні комісії Верховної Ради можуть контролювати виконання статей бюджету відповідно до їх компетенції. Міністерство фінансів щомісяця надсилає постійній комісії з питань бюджету необхідну інформацію про стан бюджету і його виконання.
2. На засіданні Верховної Ради хід виконання державного бюджету розглядається двічі на рік: у липні і грудні. Під час розгляду заслуховується доповідь Уряду, проводиться обговорення (ст.3.4.1) і приймається постанова про затвердження доповіді Уряду. В разі незатвердження доповіді Уряду Верховна Рада може вирішити питання про відповідальність Уряду або окремих його членів. За пропозицією постійної комісії з питань бюджету Верховна Рада в цьому разі може також розглянути і прийняти закон про внесення змін і доповнень до закону про державний бюджет.
3. На засіданнях постійних комісій виконання бюджету розглядається чотири рази протягом терміну його виконання: у квітні, липні, жовтні і січні. Комісія може або схвалити бюджетну політику Уряду або ініціювати розгляд Верховною Радою питання про недовіру до бюджетної політики Уряду. В останньому випадку розгляд питання здійснюється за процедурою ч.2 цієї статті.
Стаття 9.1.11.
1. Президент України не пізніше 31 березня подає Верховній Раді докладний письмовий звіт про виконання державного бюджету за минулий рік.
2. На найближчому засіданні, але не раніш як через 10 днів, Верховна Рада заслуховує доповідь Кабінету Міністрів про виконання державного бюджету та відповіді на запитання. Обговорення по доповіді не проводиться.
3. Протягом двох тижнів після доповіді Уряду постійні комісії розглядають поданий Президентом України звіт про виконання державного бюджету і готують висновки.
4. Звіт про виконання державного бюджету повинен бути розглянутий на засіданні Верховної Ради не пізніше 1 травня. На засіданні заслуховуються висновки постійної комісії з питань бюджету та інших постійних комісій. Після обговорення приймається постанова про звіт про виконання державного бюджету.
5. В разі незатвердження звіту про виконання державного бюджету Верховна Рада може розглянути питання про відповідальність державних органів і посадових осіб виконавчої влади, а також вирішити інші питання, пов'язані з порушеннями закону про державний бюджет, якщо такі порушення виявлено під час розгляду звіту.
Глава 9.2. Розгляд і затвердження
найважливіших загальнодержавних програм
економічного, соціального і національно-культурного
розвитку України і звітів та інформацій про їх виконання
Стаття 9.2.1.
1. Проекти найважливіших загальнодержавних програм економічного, соціального і національно-культурного розвитку України, звітів та інформацій про виконання цих програм вносяться у Верховну Раду Кабінетом Міністрів України не пізніш як за місяць до розгляду їх на засіданні Верховної Ради.
2. Президія Верховної Ради направляє зазначені документи для попереднього розгляду і підготовки висновків постійним комісіям Верховної Ради. При цьому визначається головна комісія, якій інші постійні комісії не пізніш як за 2 тижні до розгляду питання на засіданні Верховної Ради подають свої висновки щодо цих проектів.
3. Головна комісія і постійна комісія з питань бюджету на спільному засіданні готують висновки щодо повноти фінансового обгрунтування і забезпечення найважливіших загальнодержавних програм економічного, соціального і національно-культурного розвитку України.
Стаття 9.2.2.
1. Проекти найважливіших загальнодержавних програм економічного, соціального і національно-культурного розвитку України, звіти про виконання цих програм з відповідними висновками постійних комісій не пізніш як за 5 днів до розгляду їх на засіданні Верховної Ради поширюються серед депутатів.
Стаття 9.2.3.
1. Верховна Рада розглядає проекти найважливіших загальнодержавних програм економічного, соціального і національно-культурного розвитку України, звіти про виконання цих програм на підставі доповіді Кабінету Міністрів України, співдоповіді головної комісії, інших постійних комісій Верховної Ради та їх висновків; обговорення здійснюється в повному обсязі (ст.3.4.1).
2. У разі необхідності Верховна Рада за своєю ініціативою, а також за поданням головної комісії приймає постанову про проведення додаткової наукової, економічної, фінансової, правової експертизи проектів найважливіших загальнодержавних програм економічного, соціального і національно-культурного розвитку України або про винесення їх на народне обговорення.
Стаття 9.2.4.
1. Про затвердження найважливіших загальнодержавних програм економічного, соціального і національно-культурного розвитку України, звітів або інформацій про їх виконання Верховна Рада приймає постанову.
2. Затверджені найважливіші загальнодержавні програми економічного, соціального і національно-культурного розвитку України, звіти або інформації про їх виконання публікуються в газеті "Голос України" та інших офіційних виданнях Верховної Ради України.
Стаття 9.2.5.
1. Контроль за ходом виконання найважливіших загальнодержавних програм економічного, соціального і національно-культурного розвитку України Верховна Рада здійснює як безпосередньо, заслуховуючи доповіді Кабінету Міністрів з цих питань, так і через постійні комісії відповідно до їх компетенції.
2. Президент України одночасно із звітом про виконання державного бюджету (ст.9.1.11) подає на розгляд Верховної Ради доповіді про виконання соціально-економічних та інших програм.
Глава 9.3. Розгляд питань про воєнний та надзвичайний стан
Стаття 9.3.1.
1. В разі запровадження на території України або її частині режиму воєнного, надзвичайного чи іншого стану, пов'язаного з обмеженням конституційних прав громадян:
1) Верховна Рада розглядає поданий їй Указ Президента України про запровадження режиму воєнного чи надзвичайного стану протягом 24 годин. Це питання розглядається без включення його до порядку денного;
2) в період між сесіями або пленарними засіданнями Верховна Рада розглядає Указ Президента України про запровадження режиму воєнного чи надзвичайного стану не пізніш як через 72 години з моменту його прийняття.
2. Якщо внаслідок стихійного лиха, інших непереборних труднощів депутати не зможуть терміново (протягом трьох днів) прибути на позачергові засідання чи засідання позачергової сесії Верховної Ради в місто Київ або сесія не може відбутися в будинку Верховної Ради, Президія Верховної Ради обирає інше приміщення в місті Києві або інше місто України, про що через засоби масової інформації або в інший спосіб повідомляються депутати.
Стаття 9.3.2.
1. Питання про воєнний, надзвичайний стан можуть виноситися на розгляд Верховної Ради без попереднього розгляду в комісіях Верховної Ради.
2. Обговорення проектів закону чи постанови про воєнний, надзвичайний стан проходять за процедурою, встановленою ст.3.4.1.
3. Рішення про затвердження або відхилення Указу Президента України про запровадження режиму воєнного чи надзвичайного стану, а також про запровадження Верховною Радою режиму надзвичайного стану вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала більшість депутатів від їх фактичної кількості.
Стаття 9.3.3.
1. Верховна Рада може затвердити Указ Президента України про запровадження режиму воєнного чи надзвичайного стану і передбачені ним заходи повністю, в частині або відхилити його.
2. В разі схвалення Верховною Радою Указу Президента України про запровадження режиму воєнного чи надзвичайного стану та передбачених ним заходів набирають чинності лише положення, схвалені Верховною Радою.
3. Про прийняте рішення Верховна Рада негайно (протягом трьох годин) повідомляє Президента України і робить повідомлення через засоби масової інформації.
Стаття 9.3.4.
1. Указ Президента України про запровадження режиму воєнного чи надзвичайного стану втрачає чинність, якщо Верховна Рада України не затвердила його в строки, визначені ч.1 ст.9.3.1 цього Регламенту.
Стаття 9.3.5.
1. Інші питання щодо режиму надзвичайного стану регулюються Законом України про надзвичайний стан ( 2501-12 ).
Глава 9.4. Розгляд зовнішньополітичних питань
Стаття 9.4.1.
1. Верховна Рада розглядає зовнішньополітичні питання згідно з Конституцією України ( 888-09 ), цим Регламентом та іншими законами.
Стаття 9.4.2.
1. Верховна Рада здійснює ратифікацію міжнародних договорів відповідно до Закону України про міжнародні договори України ( 3767-12 ), Віденської конвенції про право міжнародних договорів та цього Регламенту.
2. Ратифікації Верховною Радою підлягають договори, передбачені Законом України про міжнародні договори України, а також міжнародні договори України, при укладенні яких сторони домовилися про наступну їх ратифікацію.
Стаття 9.4.3.
1. Внесення Верховній Раді міжнародних договорів на ратифікацію здійснюють Президент України або Кабінет Міністрів України. Верховна Рада може прийняти рішення про внесення їй на розгляд міжнародного договору.
Стаття 9.4.4.
1. До договорів, що вносяться Верховній Раді на ратифікацію, додаються:
1) формулювання застережень України щодо договорів, якщо такі є;
2) застереження інших договірних сторін щодо договорів, формулювання заперечень щодо цих застережень або згоди з ними за наявності таких застережень або заперечень;
3) проекти законів або змін і доповнень до чинних законів чи пропозицій про підготовку і прийняття законів або внесення змін і доповнень до чинних законів, що випливають з цих договорів;
4) проекти актів щодо ратифікації відповідних міжнародних договорів.
2. До договорів повинні додаватися також фінансово-економічні розрахунки і прогнози можливих наслідків ратифікації відповідних договорів.
Стаття 9.4.5.
1. Верховна Рада при розгляді міжнародних договорів, поданих їй на ратифікацію, в разі необхідності може зажадати висновки Конституційного Суду України щодо відповідності таких договорів Конституції України ( 888-09 ).
Стаття 9.4.6.
1. Особи та органи, які мають право законодавчої ініціативи, вносять пропозиції про застереження до міжнародних договорів, заперечення до застережень, законопроекти або пропозиції про прийняття законів або внесення змін чи доповнень до чинних законів, спрямованих на виконання договорів, за загальним порядком законодавчої процедури, встановленим цим Регламентом. У такому ж порядку здійснюються їх обговорення, прийняття і обнародування.
Стаття 9.4.7.
1. Проекти законів України, змін і доповнень до чинних законів, пропозицій про прийняття нових законів або внесення змін і доповнень до чинних законів, проекти актів Верховної Ради, спрямовані на виконання міжнародних договорів, подаються Верховній Раді за погодженням з Міністерством юстиції України.
Стаття 9.4.8.
1. Внесені на ратифікацію міжнародні договори попередньо розглядаються постійною комісією у закордонних справах, відповідною галузевою комісією, а в разі необхідності - й іншими постійними комісіями Верховної Ради.
Стаття 9.4.9.
1. Тексти міжнародних договорів України, застереження і заперечення щодо них подаються Верховній Раді на ратифікацію державною і російською мовами. Ці тексти повинні бути автентичними.
2. Автентичні тексти міжнародних договорів, застереження і заперечення передаються також постійній комісії у закордонних справах, відповідній галузевій комісії, а в разі необхідності - й іншим постійним комісіям.
3. Рішення про приєднання України до міжнародних договорів або їх прийняття ухвалюються Верховною Радою за наявності українського і автентичного російського тексту.
Стаття 9.4.10.
1. Верховна Рада з урахуванням висновків відповідних постійних комісій розглядає внесені Президентом України або Кабінетом Міністрів України на ратифікацію міжнародні договори, а також формулювання застережень України щодо них, застереження інших договірних сторін, формулювання заперечень України щодо застережень або згоди з ними, проекти законів або змін чи доповнень до чинних законів, пропозиції про підготовку і прийняття законів або про внесення змін і доповнень до чинних законів, що випливають з цих договорів, а також проекти актів Верховної Ради з цих питань, і приймає відповідні рішення щодо кожного з них.
Стаття 9.4.11.
1. Рішення Верховної Ради про ратифікацію міжнародних договорів приймається у формі закону.
2. В законі про ратифікацію договору зазначаються порядок і дата набрання чинності цим договором на території України, якщо інше не передбачено в самому договорі або у Віденській конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року.
Стаття 9.4.12.
1. На підставі закону про ратифікацію Голова Верховної Ради підписує ратифікаційну грамоту, яка засвідчується підписом Міністра закордонних справ України.
Стаття 9.4.13.
1. В разі ратифікації міжнародного договору Верховна Рада має офіційно підтвердити застереження, зроблені Україною при підписанні договору, або зняти їх, виразити згоду з застереженнями інших держав - учасниць договору або заперечення проти них.
Стаття 9.4.14.
Застереження, згода з застереженнями і заперечення проти них повинні бути зроблені у письмовій формі і доведені до відома договірних сторін та інших сторін, які мають право стати учасниками договору.
Стаття 9.4.15.
1. Верховна Рада України приймає рішення про приєднання до міжнародних договорів або про їх прийняття.
2. Згода на обов'язковість багатостороннього міжнародного договору для України, в підписанні якого вона участь не брала, висловлюється шляхом прийняття закону України про приєднання України до міжнародного договору або про його прийняття.
Стаття 9.4.16.
1. Пропозиції про денонсацію міжнародних договорів України вносить Верховній Раді Президент України або Кабінет Міністрів України.
2. Верховна Рада проводить денонсацію міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою, договорів, прийняття або приєднання до яких було здійснено на підставі рішень Верховної Ради.
3. За дорученням Президії Верховної Ради постійна комісія у закордонних справах, а в разі необхідності - й інші постійні комісії Верховної Ради попередньо розглядають внесені для денонсації міжнародні договори України і дають відповідні висновки.
4. Міжнародні договори України, які вносяться для денонсації, передаються для попереднього розгляду постійній комісії у закордонних справах, а в разі необхідності - й іншим постійним комісіям разом з документами, які дають підстави для відповідних висновків і рішень щодо їх денонсації, і проектами актів, прийняття яких зумовлюється денонсацією відповідних міжнародних договорів.
5. Рішення про денонсацію міжнародного договору приймається у формі закону.
Стаття 9.4.17.
1. Закони України про ратифікацію міжнародних договорів, приєднання до них, їх прийняття або денонсацію приймаються відповідно до цього Регламенту, Закону України про міжнародні договори України ( 3767-12 ), Віденської конвенції про право міжнародних договорів. В разі необхідності в законі зазначаються ті чинні нормативні акти, які потребують змін чи доповнень з метою виконання відповідних міжнародних договорів.
Стаття 9.4.18.
1. Міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою, і договори, прийняття або приєднання до яких здійснено на підставі рішень Верховної Ради або Президента України, публікуються в офіційних виданнях Верховної Ради.
Стаття 9.4.19.
1. Тлумачення міжнародних договорів, щодо яких приймалося рішення Верховною Радою, здійснюється нею відповідно до цього Регламенту, Закону України про міжнародні договори України і Віденської конвенції про право міжнародних договорів.
Стаття 9.4.20.
1. Офіційні делегації зарубіжних держав приймає Голова Верховної Ради. Секретаріат Верховної Ради організовує прийом офіційних делегацій та церемонію вручення грамот.
Стаття 9.4.21.
1. Верховна Рада щорічно ухвалює план співробітництва з парламентами іноземних держав. Проект плану готує постійна комісія у закордонних справах Верховної Ради з урахуванням пропозицій Президії Верховної Ради, інших постійних комісій.
2. Верховна Рада за поданням Президії Верховної Ради визначає склад офіційних парламентських делегацій до іноземних держав з урахуванням пропозицій постійних комісій Верховної Ради та зареєстрованих депутатських груп (фракцій).
3. Офіційні парламентські делегації України в строк до 15 днів після закінчення візиту подають звіт Верховній Раді або її Президії.
Глава 9.5. Застосування процедури імпічменту
Стаття 9.5.1.
1. Усунення з посади Верховною Радою у зв'язку з вчиненням злочину або недостойною (негідною) поведінкою вищої посадової особи (імпічмент) застосовується до вищих посадових осіб державної влади, які відповідно до Конституції України ( 888-09 ) обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою України, за винятком посадових осіб Верховної Ради. Верховна Рада може застосовувати імпічмент і до інших посадових осіб держави, якщо визнає це за необхідне.
Стаття 9.5.2.
1. Підставою для порушення питання про усунення з посади є відомості про порушення вищою посадовою особою Конституції і законів України або вчинення нею дій, які завдали шкоди інтересам України, заплямували її як державного службовця, дискредитували державний орган, в якому вона працює.
2. Заяву про недостойну (негідну) поведінку вищої посадової особи може зробити народний депутат України або група народних депутатів, Голова Верховної Ради, Голова Верховного Суду України, Генеральний прокурор України.
3. Особа, яка зробила таку заяву, зобов'язана чітко викласти на засіданні Верховної Ради суть звинувачення, повідомити про обставини, які його підтверджують, та дати характеристику їх достовірності.
4. Особа, щодо якої обговорюється питання про застосування імпічменту, має право в будь-який момент обговорення взяти в ньому участь, робити заяви, подавати документи і заявляти клопотання.
5. Ця ж особа має право заявити про відмову від участі в процедурі імпічменту, що тягне за собою негайне усунення її з посади.
Стаття 9.5.3.
1. Рішення про порушення процедури імпічменту приймається після обговорення (ст.3.4.1) більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості.
Стаття 9.5.4.
1. Особа, щодо якої прийнято рішення про застосування імпічменту, за розпорядженням головуючого на засіданні негайно відсторонюється від виконання своїх службових обов'язків (із збереженням заробітної плати). Строк відсторонення від роботи визначається Верховною Радою і не може перевищувати 60 днів.
Стаття 9.5.5.
1. Не пізніше 48 годин після прийняття рішення Верховною Радою про застосування імпічменту Голова Верховної Ради запрошує особу, щодо якої розпочато цю процедуру, для ознайомлення з наявними матеріалами.
2. Голова Верховної Ради і особа, щодо якої порушено процедуру імпічменту, погоджують термін, протягом якого ця особа дає пояснення щодо матеріалів звинувачення. Цей термін не може перевищувати 5 днів. За наявності поважних причин термін може бути продовжено ще на 2 дні.
3. Після закінчення терміну, вказаного в ч.2 цієї статті, Голова Верховної Ради інформує на пленарному засіданні депутатів про наявні матеріали, про пояснення і докази, подані особою, щодо якої порушено процедуру імпічменту, і ставить на голосування питання про проведення розслідування. Постанова про проведення розслідування приймається шляхом поіменного голосування більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості.
Стаття 9.5.6.
За тими ж підставами процедуру імпічменту щодо цієї ж особи не може бути порушено повторно, крім випадку виявлення нових обставин.
Стаття 9.5.7.
1. Якщо попереднє обговорення даного питання свідчить про необхідність проведення розслідування, Верховна Рада створює тимчасову слідчу комісію. Про створення такої комісії та її завдання Верховна Рада приймає постанову.
2. Особа, щодо якої порушено процедуру імпічменту, має право заявити відвід будь-якому члену тимчасової слідчої комісії. Відвід повинен бути мотивованим і поданим Голові Верховної Ради у письмовій формі не пізніше 12 годин після створення комісії. Рішення щодо заявленого відводу Верховна Рада приймає більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості. В разі задоволення відводу негайно обирається інший член комісії.
3. Тимчасова слідча комісія для цієї мети обирається таємним голосуванням у складі 9 депутатів. Якщо хтось із запропонованих кандидатів у члени комісії не одержав необхідної більшості голосів, негайно пропонується інша кандидатура. I так до того часу, поки склад комісії не буде укомплектовано.
4. У тому разі, коли хто-небудь із членів тимчасової слідчої комісії вибуває з її складу до закінчення роботи, вибори нового члена комісії не проводяться, якщо кількість членів комісії залишається не меншою 7 депутатів.
Стаття 9.5.8.
1. Перше засідання тимчасової слідчої комісії повинно відбутися не пізніш як через 24 години з моменту її обрання.
2. На першому засіданні комісія обирає голову і секретаря, затверджує процедуру її діяльності і складає план роботи.
3. Комісія веде протоколи і стенограми засідань.
4. Всі засідання комісії є закритими. Інформацію про її діяльність може одержати в будь-який час Голова Верховної Ради. Комісія визначає доцільність і обсяг надання попередньої інформації Верховній Раді.
Стаття 9.5.9.
В разі звільнення з посади посадової особи, щодо якої порушено процедуру імпічменту, до закінчення роботи тимчасової слідчої комісії комісія припиняє свою діяльність. В цьому разі рішення про припинення роботи комісії затверджує Верховна Рада, про що приймає постанову більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості, і передає зібрані матеріали Генеральному прокурору України для вирішення питання щодо подальшого переслідування в загальному порядку.
Стаття 9.5.10.
1. Тимчасова слідча комісія має право користуватися всіма засобами встановлення істини: допитувати свідків, вимагати і досліджувати (вивчати) документи, проводити експертизи, слідчі експерименти тощо.
2. Порядок одержання і дослідження (вивчення) доказів встановлюється комісією відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України.
3. Свідки, експерти, інші особи, причетні до подання доказів тимчасовій слідчій комісії, приносять присягу такого змісту:
"Зобов'язуюся повідомляти тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України достовірні факти, які стали мені відомими у справі..., не приховуючи і не змінюючи їх навмисно, говорити тільки правду. Я усвідомлюю свою відповідальність за порушення цього обов'язку".
4. Експерти, спеціалісти та інші особи, причетні до роботи тимчасової слідчої комісії у справі дослідження (вивчення) доказів, приносять присягу такого змісту:
"Зобов'язуюся повідомляти тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України достовірні дані, відомі мені в силу моїх спеціальних (професійних) знань, сумлінно їх використовувати при дачі висновків і їх формулюванні. Я усвідомлюю свою відповідальність за порушення цього обов'язку".
5. Одночасно з принесенням присяги ці особи підписують текст аналогічного змісту. Відповідно до ст.178, 179 Кримінального кодексу України ( 2002-05 ) вони попереджаються про відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань і відмову від дачі показань.
6. В разі порушення особами, зазначеними в ч.3, 4 цієї статті, присяги тимчасова слідча комісія направляє матеріал про це Генеральному прокурору України. Ці особи несуть відповідальність згідно з Кримінальним кодексом України ( 2001-05, 2002-05 ).
Стаття 9.5.11.
1. Результати розслідування тимчасова слідча комісія викладає в письмовому висновку, який повинен містити відомості про:
1) факти і обставини, які стали підставами для розслідування;
2) факти, встановлені комісією, і докази, якими це підтверджується;
3) факти, що не підтвердилися, і причини цього.
2. При підготовці висновку комісія щодо кожного факту проводить голосування. Результати голосування з зазначенням кількості голосів, поданих "за" і "проти", вказуються у висновку. Кожний член комісії має право викласти свою окрему думку, яка додається до висновку комісії.
Стаття 9.5.12.
1. Висновок тимчасової слідчої комісії надсилається Голові Верховної Ради, який вносить ці матеріали на розгляд Президії Верховної Ради.
Стаття 9.5.13.
1. Президія Верховної Ради, розглянувши висновок тимчасової слідчої комісії, приймає рішення про термінове винесення питання на розгляд Верховної Ради; про це повідомляється особа, щодо якої порушено процедуру імпічменту.
2. Матеріали, подані тимчасовою слідчою комісією, поширюються серед депутатів не пізніш як за 3 дні до розгляду цього питання на пленарному засіданні.
Стаття 9.5.14.
1. Засідання Верховної Ради щодо розгляду висновку тимчасової слідчої комісії є відкритими. Вони можуть бути закритими лише тоді, коли стосуються питань державної безпеки або становлять державну чи іншу охоронювану законом таємницю. Вони можуть бути закритими також на прохання особи, щодо якої порушено процедуру імпічменту, якщо питання стосуються її особистого життя або членів її сім'ї.
2. Засідання Верховної Ради для розгляду висновку тимчасової слідчої комісії починаються з інформації головуючого на засіданні про відкриття слухань.
3. Після оголошення про відкриття слухань місце Голови Верховної Ради займає на його запрошення Голова Конституційного Суду України. Голова Верховної Ради займає місце в залі серед депутатів.
4. У разі, коли до оголошення про відкриття слухань Голова Конституційного Суду з будь-яких причин не може виконувати обов'язки головуючого на засіданнях Верховної Ради при розгляді питань про імпічмент, ці обов'язки виконує Голова Верховного Суду України, а якщо процедура імпічменту порушена щодо нього, - то Генеральний прокурор України.
Стаття 9.5.15.
1. Головуючий на засіданні після відкриття слухання запитує особу, щодо якої здійснюється процедура імпічменту, про її згоду брати участь у слуханнях, а також роз'яснює правові наслідки, які настають в разі її незгоди бути присутньою і брати участь у слуханнях. В разі згоди цій особі відводиться спеціальне місце в залі засідань Верховної Ради.
2. В разі відмови особи, щодо якої здійснюється процедура імпічменту, від участі в слуханнях Верховна Рада слухання припиняє і головуючий на засіданні оголошує про усунення посадової особи з посади, про що оформляється відповідна постанова Верховної Ради.
3. Про припинення слухань Верховна Рада приймає постанову більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості.
Стаття 9.5.16.
1. Головуючий на засіданні починає слухання з короткої інформації про зміст обвинувачення проти посадової особи, називає її прізвище, ім'я, по батькові, посаду, термін її зайняття, повідомляє про зроблену роботу для встановлення обгрунтованості обвинувачення, про готовність висновку тимчасової слідчої комісії.
2. Після інформації головуючого на засіданні Верховна Рада заслуховує доповідь тимчасової слідчої комісії. Документ оголошується головою комісії або доповідачами, визначеними для цього комісією.
3. Доповідачі зобов'язані відповідати на всі запитання депутатів та особи, щодо якої здійснюється процедура імпічменту.
4. Особа, щодо якої здійснюється процедура імпічменту, має перевагу в черговості постановки запитань доповідачам.
5. Після закінчення доповіді і відповідей на всі запитання головуючий на засіданні надає слово особі, щодо якої здійснюється процедура імпічменту. Час для її пояснень не обмежується.
6. Пояснення особи, щодо якої здійснюється процедура імпічменту, повинно мати заперечення або визнання обвинувачення щодо кожного його пункту. Заперечення обвинувачень має бути мотивованим.
Стаття 9.5.17.
1. Особа, щодо якої здійснюється процедура імпічменту, має право в будь-який момент слухання виступити з поясненнями, клопотати про витребування і долучення нових документів, виклик свідків або про додатковий допит раніше допитаних, проведення експертизи.
2. В разі задоволення цих клопотань Верховна Рада доручає тимчасовій слідчій комісії виконати ці дії, у зв'язку з чим у слуханнях оголошується перерва, під час якої Верховна Рада може здійснювати поточну діяльність. Її засідання веде Голова Верховної Ради або інші особи, зазначені в ч.1 ст.3.1.2.
Стаття 9.5.18.
1. Після виконання тимчасовою слідчою комісією доручень Верховної Ради вона може внести зміни чи доповнення до свого висновку, про що Верховній Раді подається письмове повідомлення, або залишити висновок без змін. Про це голова тимчасової слідчої комісії робить усну заяву на слуханнях.
2. Після виголошення доповідей, відповідей на запитання і виступу особи, щодо якої здійснюється процедура імпічменту, головуючий на засіданні надає слово для виступів депутатам. Депутати зобов'язані формулювати своє ставлення до обвинувачення, обгрунтовуючи, які з його пунктів вони вважають доведеними і які - ні.
3. Після виступу депутатів головуючий на засіданні ставить на голосування питання про закінчення слухань. Думка особи, щодо якої здійснюється процедура імпічменту, заслуховується обов'язково.
4. Рішення про закінчення слухань приймається більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості.
5. Незалежно від часу закінчення слухань, голосування про усунення з посади не може бути проведено раніше ніж через 24 години. В цей час інші питання на пленарних засіданнях не розглядаються.
Стаття 9.5.19.
1. Рішення про усунення посадової особи з посади в порядку імпічменту приймається не менш як 2/3 голосів депутатів від їх фактичної кількості шляхом поіменного голосування щодо кожного пункту обвинувачення та в цілому.
2. Голосуванням щодо пункту звинувачення визначається доведеність викладених у ньому фактів та вина особи у пред'явленому за цим пунктом звинуваченні.
3. Голосуванням в цілому визначається достатність підстав для усунення посадової особи з посади; це голосування проводиться, якщо хоча б з одного пункту звинувачення ця особа визнана винною.
4. Про усунення з посади в порядку імпічменту посадової особи Верховна Рада голосуванням в цілому відповідно до ч.1, 3 цієї статті приймає постанову. Рішення Верховної Ради з цих питань не переглядаються.
5. Усунення з посади відбувається невідкладно. Посадова особа вважається усунутою з посади з моменту оголошення про це головуючим на засіданні за результатами голосування.
6. Одночасно приймається рішення про припинення повноважень тимчасової слідчої комісії.
7. Про прийняте рішення Верховна Рада повідомляє Генерального прокурора України і направляє йому, за наявності передбачених законом підстав, матеріали тимчасової слідчої комісії.
8. Якщо посадова особа, яка користується правом недоторканності, усунута з посади в порядку імпічменту, рішення Верховної Ради про дачу згоди на притягнення її до відповідальності не потрібно. Якщо при голосуванні в цілому відповідно до положень ч.1, 3 цієї статті за усунення посадової особи з посади було подано менше 2/3, але більше половини голосів депутатів від їх фактичної кількості, вважається, що Верховна Рада дала згоду на притягнення зазначеної особи до відповідальності, і відповідна постанова Верховної Ради оформляється без додаткового голосування щодо неї.
Стаття 9.5.20.
1. В разі відхилення пропозиції про усунення з посади головуючий на засіданні:
1) скасовує всі обмеження стосовно функцій посадової особи, щодо якої здійснювалася процедура імпічменту;
2) оголошує про припинення процедури імпічменту;
3) дає розпорядження про публікацію про це в засобах масової інформації;
4) оголошує про розпуск тимчасової слідчої комісії;
5) від імені Верховної Ради України вибачається перед посадовою особою, якщо жоден з пунктів обвинувачення не дістав підтвердження.
Глава 9.6. Розгляд питань про згоду
на притягнення до відповідальності
Стаття 9.6.1.
1. Подання про дачу згоди на притягнення до відповідальності депутата вноситься Верховній Раді. Клопотання, порушені органами попереднього слідства, повинні бути підтримані Генеральним прокурором України, а клопотання судових органів - Головою Верховного Суду України.
2. Подання про дачу згоди на притягнення до відповідальності депутата повинні бути мотивованими, містити конкретні факти і докази з долученням матеріалів, що підтверджують обвинувачення у скоєнні суспільно небезпечного діяння або адміністративного проступку, за які стягнення накладаються в судовому порядку.
3. Подання, що не відповідає цим вимогам, Президія Верховної Ради повертає відповідно Генеральному прокурору або Голові Верховного Суду. Про це негайно на найближчому засіданні повідомляється Верховна Рада.
4. Якщо подання відповідає вимогам ч.2 цієї статті, Президія Верховної Ради у найкоротший строк визначає день розгляду подання на засіданні Верховної Ради.
Стаття 9.6.2.
1. Президія Верховної Ради пропонує подати письмові пояснення депутату, щодо якого внесено подання про притягнення до відповідальності, комісії, до компетенції якої входять питання депутатської етики, і доручає їй подати висновок щодо питання про дачу згоди.
Стаття 9.6.3.
1. Комісія, до компетенції якої входять питання депутатської етики, з додержанням звичайної процедури визначає законність і обгрунтованість подання. Підготовку цього питання комісія здійснює в терміновому порядку. На засідання комісії запрошується депутат, щодо якого внесено подання. Відсутність запрошеного депутата на засіданні комісії без поважних причин не є перешкодою для прийняття рішення комісією.
2. В засіданнях комісії бере участь Генеральний прокурор або виконуючий обов'язки Генерального прокурора, якщо клопотання виходить від органів слідства, або Голова Верховного Суду, якщо клопотання виходить від судових органів. ( Частина друга статті 9.6.3 із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР N 1207-IV від 19.09.2003 )
3. Комісія, якщо визнає це за необхідне, може витребувати додаткові матеріали справи. Комісія не проводить дослідження представлених доказів. Вона може заслухати пояснення осіб, про яких йдеться в клопотанні депутата.
4. В разі відсутності достатніх доказів щодо обгрунтування подання Президія Верховної Ради разом з вмотивованим висновком комісії має право повернути його Генеральному прокурору або Голові Верховного Суду з пропозицією подати додаткові обгрунтування. В цьому разі комісія зупиняє перевірку, про що повідомляється Голова Верховної Ради, який інформує про це Верховну Раду.
5. Комісія залишає подання без розгляду, доки не надійдуть матеріали або вмотивована відповідь, що вимагаються. Про це Верховну Раду повідомляє Голова Верховної Ради.
Стаття 9.6.4.
1. Президія Верховної Ради визначає день розгляду внесеного подання на засіданні Верховної Ради, але не пізніше 7 днів з дня подання висновку комісією.
Стаття 9.6.5.
1. Засідання Верховної Ради починаються інформацією головуючого на засіданні про подання, що надійшло, проведену роботу і наявність висновку комісії, до компетенції якої входять питання депутатської етики. Головуючий на засіданні оголошує подання про дачу згоди на притягнення до відповідальності депутата, письмове пояснення депутата, а також пропонує йому дати пояснення на пленарному засіданні.
2. Якщо на засіданні Верховної Ради буде встановлено, що депутат відмовляється від дачі пояснень, Верховна Рада дає згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності.
3. Доповідь від імені комісії оголошує її голова або визначений комісією доповідач. Обговорення здійснюється відповідно до правил ст.3.4.1.
4. Головуючий на засіданні ставить на голосування питання про дачу згоди на притягнення до кримінальної відповідальності депутата. Згода на притягнення до відповідальності депутата приймається поіменним голосуванням у вигляді постанови не менш як 2/3 голосів депутатів від їх фактичної кількості. Рішення Верховної Ради з цього питання не переглядаються.
5. Про прийняту постанову Верховна Рада негайно ставить до відома Генерального прокурора або Голову Верховного Суду.
Глава 9.7. Процедури, зумовлені рішенням
Конституційного Суду України
Стаття 9.7.1.
1. Рішення і висновки Конституційного Суду України у справах, порушених за поданням Верховної Ради України або з ініціативи інших юридичних і фізичних осіб, з питань, що входять до компетенції Верховної Ради, розглядаються на її відкритих засіданнях. Їх розгляд здійснюється у невідкладному порядку.
Стаття 9.7.2.
1. З рішенням чи висновком Конституційного Суду України попередньо знайомиться Президія Верховної Ради, яка може залучати фахівців та постійні комісії Верховної Ради для складання висновку та пропозицій.
2. Про винесення рішення чи висновку Конституційного Суду на розгляд Верховної Ради депутати повідомляються протягом трьох днів після відповідного подання Конституційного Суду.
Стаття 9.7.3.
1. Рішення Конституційного Суду, якими визначається невідповідність законодавчого акта чи його окремих положень Конституції України або чинному законодавству, розглядаються на пленарному засіданні не пізніше одного місяця з дня його подання до Верховної Ради України. Матеріали, пов'язані з розглядом подання Конституційного Суду, поширюються серед депутатів не пізніш як за 10 днів до проведення пленарного засідання.
Стаття 9.7.4.
1. Рішення Конституційного Суду України підлягають негайному виконанню. Рішення Верховної Ради з цього питання публікуються у "Відомостях Верховної Ради України" та газеті "Голос України".
Стаття 9.7.5.
1. У разі визнання законодавчого акта чи його окремих положень такими, що не відповідають Конституції України ( 888-09 ), іншим законам України, міжнародним договорам, Верховною Радою приймається рішення про врегулювання цих питань.
Стаття 9.7.6.
1. Висновки Конституційного Суду про додержання Президентом України, Прем'єр-міністром та членами Уряду, Головою Верховного Суду, Головою Вищого арбітражного суду, Генеральним прокурором, а також дипломатичними та іншими представниками України Конституції і законів України розглядаються на засіданнях Верховної Ради і щодо них приймаються відповідні постанови.
Глава 9.8. Про порядок дострокового припинення
повноважень народного депутата України
Стаття 9.8.1.
1. Верховна Рада України розглядає питання про дострокове припинення повноважень народного депутата України у випадках, зазначених у ст. 3 Закону України про статус народного депутата України ( 2790-12 ).
2. Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Верховна Рада приймає відкритим (але не поіменним) голосуванням постанову і доручає Центральній виборчій комісії по виборах народних депутатів України провести вибори депутата замість вибулого відповідно до Закону України про вибори народних депутатів України ( 3623-12 ).
3. Прийняте Верховною Радою рішення про дострокове припинення повноважень депутата не підлягає перегляду.
Стаття 9.8.2.
1. Депутат, який бажає достроково скласти депутатські повноваження, подає особисту письмову заяву на ім'я Голови Верховної Ради. В заяві депутат може викласти мотиви свого рішення. Заява депутата про складення повноважень не може відкликатися; вона розглядається у десятиденний термін з дня подання.
2. Верховна Рада за поданням комісії, до компетенції якої входять питання депутатської етики, розглядає заяву депутата і приймає постанову про припинення його повноважень.
3. Заява депутата про складення ним повноважень та постанова Верховної Ради з цього питання друкуються в газеті "Голос України".
Стаття 9.8.3.
1. У разі відкликання депутата виборцями комісія, до компетенції якої входять питання депутатської етики, розглядає відповідні матеріали, що подаються Центральною виборчою комісією, і готує висновок.
2. Верховна Рада України за пропозицією комісії, до компетенції якої входять питання депутатської етики, приймає постанову про доручення Центральній виборчій комісії провести голосування про відкликання депутата у випадку, зазначеному в ч.3 ст.4.1.8.
Стаття 9.8.4.
1. В разі перебування депутата на посаді, не сумісній із статусом народного депутата України, Верховна Рада за поданням комісії, до компетенції якої входять питання депутатської етики, на основі відповідних документів приймає постанову про дострокове припинення його депутатських повноважень.
Стаття 9.8.5.
1. Після отримання Верховною Радою копії обвинувального вироку суду, який набрав законної сили щодо народного депутата, Верховна Рада за поданням комісії, до компетенції якої входять питання депутатської етики, протягом місяця приймає постанову про дострокове припинення повноважень народного депутата України.
Стаття 9.8.6.
1. Після отримання Верховною Радою України копії рішення суду про визнання депутата недієздатним або безвісно відсутнім Верховна Рада за поданням комісії, до компетенції якої входять питання депутатської етики, приймає постанову про дострокове припинення повноважень депутата.
Стаття 9.8.7.
1. Після отримання Верховною Радою від органів внутрішніх справ повідомлення про втрату депутатом громадянства або виїзду його на постійне проживання за межі України Верховна Рада за поданням комісії, до компетенції якої входять питання депутатської етики, приймає постанову про дострокове припинення його повноважень.
Розділ 10
Апарат і кошторис
Стаття 10.0.1.
1. Народні депутати України, Президія Верховної Ради, посадові особи Верховної Ради, постійні і тимчасові комісії Верховної Ради та зареєстровані депутатські групи (фракції) забезпечуються документами та іншими інформаційними матеріалами Секретаріатом Верховної Ради України та іншими структурами Верховної Ради з питань інформаційного і наукового забезпечення її законотворчої діяльності.
Стаття 10.0.2.
1. Забезпечення документами та інформаційними матеріалами народних депутатів України, членів Президії Верховної Ради, посадових осіб Верховної Ради, її постійних і тимчасових комісій та зареєстрованих депутатських груп (фракцій) здійснюється відповідно до правил, встановлених нормативними актами про органи і організації з інформаційного і наукового забезпечення законотворчої діяльності Верховної Ради та законодавчими актами про статус народного депутата України, про постійні і тимчасові комісії Верховної Ради України, цим Регламентом та іншими законодавчими актами.
Стаття 10.0.3.
1. Організаційне, технічне та інше обслуговування діяльності Верховної Ради України та її органів, народних депутатів України, зареєстрованих депутатських груп (фракцій) забезпечує Секретаріат Верховної Ради.
Стаття 10.0.4.
1. Положення про Секретаріат Верховної Ради затверджує Верховна Рада, а його структуру і штати - Президія Верховної Ради в межах кошторису витрат, пов'язаних з діяльністю Верховної Ради, затвердженого Верховною Радою.
Стаття 10.0.5.
1. Кошторис витрат, пов'язаних з діяльністю Верховної Ради, затверджується Верховною Радою.
Розділ 11
Заключні положення
Стаття 11.0.1.
1. При обчисленні строків, зазначених у: ч.4 ст.4.5.2; ч.3 ст.4.6.3; ч.2 ст.5.1.3; ч.1 ст.6.5.1; ч.1 ст.6.6.1; ч.1 ст.6.7.1; ч.1 ст.6.10.3; ч.2 ст.6.10.4; ч.1 ст.7.0.4; ч.1 ст.8.3.5; ч.1 ст.9.1.6 щодо строку доопрацювання проекту бюджету Кабінетом Міністрів; ч.2 ст.9.5.14, - не враховуються офіційні вихідні та святкові дні.
2. Не враховуються офіційні вихідні та святкові дні, а також дні пленарних засідань Верховної Ради при обчисленні строків, зазначених у: ч.5 ст.4.2.1; ч.2 ст.5.1.3; ст.6.2.13; ст.6.2.14; ст.6.2.15; ч.2 ст.9.1.2; ч.2 ст.9.1.3; ч.1, 3 ст.9.1.4; ч.1 ст.9.1.6 щодо строку для ознайомлення з проектом бюджету депутатів; ч.1, 2 ст.9.1.7; ч.3 ст.9.1.11; ст.9.2.2.
3. При обчисленні інших строків, зазначених у статтях цього Регламенту (крім наведених у ч.1, 2 цієї статті), враховуються календарні дні.
4. У разі, коли закінчення строків, зазначених в цьому Регламенті, припадає на офіційний вихідний або святковий день, то днем закінчення строку вважається наступний робочий день.
5. День поширення матеріалів серед депутатів не враховується при обчисленні відповідних строків.
Голова Верховної Ради України В.МОРОЗ
м. Київ, 27 липня 1994 року
N 129/94-ВР
Зміст
Розділ 1.
Загальні положення
Розділ 2.
Сесії Верховної Ради
Глава 2.1. Розпорядок роботи
Глава 2.2. Перша сесія Верховної Ради нового скликання
Глава 2.3. Чергові і позачергові сесії
Глава 2.4. Порядок денний сесії
Глава 2.5. Розклад розгляду і підготовки питань
Розділ 3.
Засідання Верховної Ради
Глава 3.1. Ведення пленарних засідань
Глава 3.2. Прийняття рішень
Глава 3.3. Порядок надання слова
Глава 3.4. Організація розгляду питань
Глава 3.5. Розгляд питань про неприйнятність,
преюдиціальних та відкладальних питань
Глава 3.6. Порядок голосування пропозицій
Глава 3.7. Таємне голосування шляхом подачі бюлетенів
Глава 3.8. Дисципліна та етика пленарних засідань
Глава 3.9. Протокол, стенографічний бюлетень,
стенографічний звіт та справа засідання
Розділ 4. Народні депутати України, посадові особи i
органи Верховної Ради України
Глава 4.1. Народні депутати України
Глава 4.2. Групи (фракції) народних депутатів України
Глава 4.3. Голова Верховної Ради України
і його заступники
Глава 4.4. Постійні комісії Верховної Ради
Глава 4.5. Президія Верховної Ради
Глава 4.6. Тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради
Розділ 5. Формування органів виконавчої i
судової влади. Персональні обрання,
призначення, затвердження i звільнення
Глава 5.1. Розгляд кандидатури прем'єр-міністра України
та кандидатур до складу Кабінету Міністрів України
Глава 5.2. Формування органів судової влади, обрання,
призначення i звільнення керівників інших органів
Глава 5.3. Відставка прем'єр-міністра, окремих членів Кабінету
Міністрів або Кабінету Міністрів України в цілому
Розділ 6.
Законодавча процедура
Глава 6.1.
Розробка проектів законів
Глава 6.2. Внесення i відкликання законодавчих
пропозицій, законопроектів, поправок
Глава 6.3. Розгляд законодавчих пропозицій, законопроектів,
поправок у комісіях Верховної Ради
Глава 6.4. Загальні положення щодо розгляду
законопроектів Верховною Радою
Глава 6.5.
Розгляд законопроектів у першому читанні
Глава 6.6.
Розгляд законопроектів у другому читанні
Глава 6.7.
Розгляд законопроектів у третьому читанні
Глава 6.8.
Внесення змін і доповнень, скасування законів
Глава 6.9.
Тлумачення законів
Глава 6.10. Опублікування i введення в дію
законів та інших актів Верховної Ради
Розділ 7. Прийняття постанов та інших актів Верховною Радою
України, її органами i посадовими особами
Розділ 8. Здійснення Верховною Радою та її органами
контрольних функцій i повноважень
Глава 8.1.
Засади контрольної діяльності Верховної Ради
Глава 8.2. Здійснення контрольних функцій щодо
виконавчої та судової влади
Глава 8.3.
Розгляд депутатських запитів
Глава 8.4. Контрольна діяльність інших органів
та депутатів Верховної Ради
Розділ 9. Розгляд i прийняття рішень Верховною
Радою за спеціальними процедурами
Глава 9.1. Затвердження Державного бюджету
України i контроль за його виконанням
Глава 9.2. Розгляд i затвердження найважливіших
загальнодержавних програм економічного,
соціального i національно-культурного
розвитку україни i звітів та інформацій
про їх виконання
Глава 9.3.
Розгляд питань про воєнний та надзвичайний стан
Глава 9.4.
Розгляд зовнішньополітичних питань
Глава 9.5.
Застосування процедури імпічменту
Глава 9.6. Розгляд питань про згоду на
притягнення до відповідальності
Глава 9.7. Процедури, зумовлені рішенням
Конституційного Суду України
Глава 9.8. Про порядок дострокового припинення
повноважень народного депутата України
Розділ 10. Апарат і кошторис
Розділ 11.
Заключні положення
м.Київ, № 129/94-ВР