Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
КАБИНЕТ МИНИСТРОВ УКРАИНЫ
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ДЕКРЕТ
(Декрет отменен согласно Закона Украины
N 357/96-ВР от 10.09.1996)
ДЕКРЕТ
Раздел 1
Общие положения
( Декрет втратив чинність на підставі Закону
N 357/96-ВР від 10.09.96, ВВР, 1996, N 45, ст.229 )
Статья 1. Оплата труда
Об оплате труда
Про оплату праці
Декрет определяет экономические, правовые и организационные принципы оплаты труда работников, состоящих в трудовых отношениях на условиях найма с предприятиями, учреждениями, организациями (в дальнейшем - предприятия), а также с отдельными гражданами и направлен на обеспечение зависимости уровня оплаты от результатов труда и предупреждение инфляции, разграничивает сферы государственного и договорного регулирования оплаты труда.
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 11, ст. 93 )
( Із змінами, внесеними згідно з Декретами
N 27-93 від 17.03.93, ВВР, 1993, N 19, ст.211
N 39-93 від 26.04.93, ВВР, 1993, N 24, ст.273
Законами
N 3693-XII від 15.12.93, ВВР, 1994, N 3, ст.9
N 183/94-ВР від 23.09.94, ВВР, 1994, N 41, ст.376
N 318/94-ВР від 22.12.94, ВВР, 1995, N 3, ст.2 )
Оплата труда - это любой заработок, исчисленный, как правило, в денежном выражении, который по трудовому договору собственник или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную работу или оказанные услуги.
Статья 2. Основная заработная плата
Декрет визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах на умовах найму з підприємствами, установами, організаціями (надалі - підприємства), а також з окремими громадянами, і спрямований на забезпечення залежності рівня оплати від результатів праці та запобігання інфляції, розмежовує сфери державного й договірного регулювання оплати праці.
Оплата труда состоит из основной заработной платы и дополнительной оплаты труда.
Основная заработная плата работника зависят от результатов его труда и определяется тарифными ставками, сдельными расценками, должностными окладами, а также надбавками и доплатами в размерах, не выше установленных действующим законодательством.
Розділ I
Загальні положення
Размеры оплаты труда наемного работника определяются по результатам его труда с учетом результатов хозяйственной деятельности предприятия.
Статья 3. Дополнительная оплата труда
Стаття 1. Оплата праці
Дополнительная оплата труда зависит от результатов хозяйственной деятельности предприятия и устанавливается в виде премий, вознаграждений, других поощрительных и компенсационных выплат, а также надбавок и доплат, которые не предусмотрены законодательством или превышают размеры, установленные действующим законодательством.
Оплата праці - це будь-який заробіток, обчислений, як правило, в грошовому виразі, який за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.
Оплата праці складається з основної заробітної плати і додаткової оплати праці.
Минимальная заработная плата - это установленный государством размер заработной платы, ниже которого не может производиться оплата за фактически выполненную наемным работником полную месячную (дневную или часовую) норму труда (рабочего времени).
Розміри оплати праці найманого працівника визначаються за результатами його праці з урахуванням наслідків господарської діяльності підприємства.
В минимальную заработную плату не включаются доплаты, надбавки, поощрительные и компенсационные выплаты.
Стаття 2. Основна заробітна плата
Статья 4. Минимальная заработная плата
Основна заробітна плата працівника залежить від результатів його праці й визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками і доплатами у розмірах, не вище встановлених чинним законодавством.
Тарифная система оплаты труда является совокупностью взаимосвязанных элементов: тарифной сетки, тарифных ставок, схем должностных окладов и тарифно-квалификационных характеристик.
Стаття 3. Додаткова оплата праці
Тарифная система используется для распределения работ и работников в зависимости от их, соответственно, сложности и квалификации по разрядам тарифной сетки и является основой формирования и регулирования (дифференциации) заработной платы.
Додаткова оплата праці залежить від результатів господарської діяльності підприємства і встановлюється у вигляді премій, винагород, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, а також надбавок і доплат, які не передбачені законодавством або понад розміри, встановлені чинним законодавством.
Статья 5. Тарифная система. Формы и системы оплаты труда
При тарифной системе действуют две формы оплаты труда работников сдельная и повременная, включающие ряд систем для разных организационно-технических условий производства.
Стаття 4. Мінімальна заробітна плата
Сдельная форма оплаты труда включает следующие ее системы:
Мінімальна заробітна плата - це встановлений державою розмір заробітної плати, нижче якого не може провадитися оплата за фактично виконану найманим працівником повну місячну (денну або годинну) норму праці (робочого часу).
прямую сдельную, непрямую сдельную, сдельно-премиальную, сдельно-прогрессивную, аккордную оплату и т. д.
До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.
При сдельной форме оплата труда работников производится по нормам и расценкам, установленным исходя из разряда выполняемых работ. Присвоенный работнику квалификационный (тарифный) разряд является основанием для предоставления ему возможности выполнять работу соответствующей сложности.
Стаття 5. Тарифна система. Форми і системи оплати праці
Повременная форма оплаты труда включает следующие ее системы: простую повременную, повременно-премиальную оплату и т. д.
Тарифна система оплати праці є сукупністю взаємопов'язаних елементів: тарифної сітки, тарифних ставок, схем посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик.
Повременная оплата труда рабочих производится по часовым (дневным) тарифным ставкам с применением нормированных заданий или по месячным окладам.
Тарифна система використовується для розподілу робіт і працівників залежно від їх, відповідно, складності та кваліфікації за розрядами тарифної сітки і є основою формування та регулювання (диференціації) заробітної плати.
При тарифній системі діють дві форми оплати праці працівників - відрядна і почасова, які включають рід систем для різних організаційно-технічних умов виробництва.
В трудовом договоре между собственником или уполномоченным им органом и работником размер оплаты труда за порученный объем работы при качественном, полном и своевременном ее выполнении может определяться на бестарифной основе.
Відрядна форма оплати праці включає такі її системи: пряму відрядну, непряму відрядну, відрядно-преміальну, відрядно-прогресивну, акордну оплату тощо.
Статья 6. Полномочия руководителя государственного
предприятия в вопросах оплаты труда
При відрядній формі оплата праці працівників провадиться за нормами і розцінками, встановленими виходячи з розряду виконуваних робіт. Присвоєний працівникові кваліфікаційний (тарифний) розряд є підставою для надання йому можливості виконувати роботу відповідної складності.
Повременная оплата труда руководителей, специалистов и служащих производится по месячным должностным окладам (ставкам), если иное не предусмотрено коллективным договором.
Почасова форма оплати праці включає такі її системи: просту почасову, почасово-преміальну оплату тощо.
Статья 7. Источники средств на оплату труда
Почасова оплата праці робітників провадиться за годинними (денними) тарифними ставками із застосуванням нормованих завдань або за місячними окладами.
Почасова оплата праці керівників, спеціалістів і службовців провадиться за місячними посадовими окладами (ставками), якщо інше не передбачено колективним договором.
Руководитель государственного предприятия выбирает формы и системы оплаты труда, устанавливает работникам конкретные размеры тарифных ставок, сдельных расценок, должностных окладов, премий, вознаграждений, надбавок и доплат на условиях, предусмотренных коллективным договором.
Статья 8. Законодательство об оплате труда
У трудовому договорі між власником або уповноваженим ним органом і працівником розмір оплати праці за доручений обсяг роботи при якісному, повному і своєчасному її виконанні може визначатися на безтарифній основі.
Законодательство об оплате труда состоит из Кодекса законов о труде Украины, настоящего Декрета и других актов законодательства Украины.
Стаття 6. Повноваження керівника державного підприємства
з питань оплати праці
Источником средств на оплату труда работников хозрасчетных предприятий является часть дохода, полученного в результате их хозяйственной деятельности, а для бюджетных организаций и учреждений средства, выделяемые из соответствующих бюджетов, а также часть дохода, полученного в результате их хозяйственной деятельности и из других источников.
Особенности применения настоящего Декрета на отдельных государственных предприятиях или к отдельным категориям работников этих предприятий устанавливаются Кабинетом Министров Украины.
Керівник державного підприємства обирає форми і системи оплати праці, встановлює працівникам конкретні розміри тарифних ставок, відрядних розцінок, посадових окладів, премій, винагород, надбавок і доплат на умовах, передбачених колективним договором.
Особенности договорного регулирования оплаты труда на территории Республики Крым, не урегулированные настоящим Декретом и другими актами законодательства Украины, определяются актами законодательства Республики Крым.
Стаття 7. Джерела коштів на оплату праці
Раздел II
Государственное регулирование оплаты труда
Джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу, одержаного в результаті їхньої господарської діяльності, а для бюджетних організацій та установ - кошти, що виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного в результаті їхньої господарської діяльності та з інших джерел.
Статья 9. Сфера государственного регулирования оплаты труда
Стаття 8. Законодавство про оплату праці
Государство осуществляет регулирование оплаты труда путем установления минимальной заработной платы, других государственных норм и гарантий в оплате труда, межотраслевых соотношений в оплате труда, условий определения части дохода, направляемой на оплату труда, условий и размеров оплаты труда в бюджетных организациях и учреждениях, максимальных размеров должностных окладов руководителей государственных предприятий, а также путем налогообложения предприятий и доходов работников.
Законодавство про оплату праці складається з Кодексу законів про працю України, цього Декрету та інших актів законодавства України.
Статья 10. Регулирование минимальной заработной платы
Особливості застосування цього Декрету на окремих державних підприємствах або до окремих категорій працівників цих підприємств установлюються Кабінетом Міністрів України.
Минимальная заработная плата регулируется с учетом уровней экономического развития, производительности труда, средней заработной платы и стоимостной величины минимального потребительского бюджета.
Особливості договірного регулювання оплати праці на території Республіки Крим, не врегульовані цим Декретом та іншими актами законодавства України, визначаються актами законодавства Республіки Крим.
Минимальная заработная плата устанавливается Кабинетом Министров Украины.
Розділ II
Державне регулювання оплати праці
Статья 11. Нормы и гарантии в оплате труда
Стаття 9. Сфера державного регулювання оплати праці
Держава здійснює регулювання оплати праці шляхом встановлення мінімальної заробітної плати, інших державних норм і гарантій в оплаті праці, міжгалузевих співвідношень в оплаті праці, умов визначення частини доходу, що спрямовується на оплату праці, умов і розмірів оплати праці в бюджетних організаціях і установах, максимальних розмірів посадових окладів керівників державних підприємств, а також шляхом оподаткування підприємств і доходів працівників.
Нормы и гарантии в оплате труда, предусмотренные частью первой настоящей статьи и Кодексом законов о труде Украины, являются минимальными государственными гарантиями.
Стаття 10. Регулювання мінімальної заробітної плати
Статья 12. Межотраслевые соотношения в оплате труда
Мінімальна заробітна плата регулюється з урахуванням рівнів економічного розвитку, продуктивності праці, середньої заробітної плати та вартісної величини мінімального споживчого бюджету.
Нормы оплаты труда (за работу в сверхурочное время; в праздничные, нерабочие и выходные дни; в ночное время; за время простоя, имевшего место не по вине работника; при изготовлении продукции, оказавшейся браком не по вине работника; работников моложе восемнадцати лет, при сокращенной продолжительности их ежедневной работы и т.д.) и гарантии для работников (оплата ежегодных отпусков; за время исполнения государственных обязанностей; для направляемых на повышение квалификации, на обследование в медицинское учреждение; для переведенных по состоянию здоровья на более легкую нижеоплачиваемую работу; для беременных женщин и женщин, имеющих детей в возрасте до трех лет, переведенных на более легкую работу; при разных формах производственного обучения, переквалификации или обучения другим специальностям; для доноров и т.д.), а также гарантии и компенсации работникам при переезде на работу в другую местность, при служебных командировках и т. д. устанавливаются Кодексом законов о труде Украины и другими актами законодательства Украины.
Межотраслевые соотношения в размерах оплаты труда работников государственных предприятий регулируются Кабинетом Министров Украины.
Мінімальна заробітна плата встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статья 13. Регулирование части дохода государственного
предприятия, направляемой на оплату труда
Стаття 11. Норми і гарантії в оплаті праці
Условия определения части дохода государственного предприятия, направляемой на оплату труда, устанавливаются Кабинетом Министров Украины через регулирование фонда потребления.
Норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників, молодших вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам при переїзді на роботу до іншої місцевості, при службових відрядженнях тощо встановлюються Кодексом законів про працю України ( 322-08 ) та іншими актами законодавства України.
Статья 14. Регулирование оплаты труда в организациях
и учреждениях, финансируемых из бюджета
Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.
Условия и размеры оплаты труда работников организаций и учреждений здравоохранения, образования, науки, культуры и других отраслей и видов деятельности, финансируемых из бюджета, а также государственных служащих устанавливаются актами законодательства Украины.
Стаття 12. Міжгалузеві співвідношення в оплаті праці
Статья 15. Регулирование размеров должностных окладов
руководителей государственных предприятий
Міжгалузеві співвідношення у розмірах оплати праці працівників державних підприємств регулюються Кабінетом Міністрів України.
Максимальные размеры должностных окладов руководителей государственных предприятий устанавливаются Кабинетом Министров Украины с учетом межотраслевых соотношений в оплате труда.
( Стаття 13 втратила чинність на підставі Закону
N 318/94-ВР від 22.12.94 )
Статья 16. Обложение налогом заработной платы
и приравненных к ней доходов
Стаття 14. Регулювання оплати праці в організаціях і
установах, що фінансуються з бюджету
Умови і розміри оплати праці працівників організацій та установ охорони здоров'я, освіти, науки, культури та інших галузей і видів діяльності, що фінансуються з бюджету, а також державних службовців установлюються актами законодавства України.
Стаття 15. Регулювання розмірів посадових окладів
керівників державних підприємств
Максимальні розміри посадових окладів керівників державних підприємств установлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням міжгалузевих співвідношень в оплаті праці.
Заработная плата и приравненные к ней доходы работников подлежат обложению подоходным налогом в соответствии с действующим законодательством.
Порядок определения средней заработной платы работника устанавливается Кабинетом Министров Украины.
Стаття 16. Оподаткування заробітної плати і прирівняних
до неї доходів
Статья 17. Средняя заработная плата
Заробітна плата і прирівняні до неї доходи працівників підлягають оподаткуванню прибутковим податком відповідно до чинного законодавства.
Средняя заработная плата - это размер заработной платы работника, определенный за некоторый период времени.
Статья 18. Оплата труда по совместительству
Стаття 17. Середня заробітна плата
Работники, работающие по совместительству, получают заработную плату за фактически выполненную работу.
Середня заробітна плата - це розмір заробітної плати працівника, визначений за певний період часу.
Государство обеспечивает ежеквартальную подготовку и публикацию статистических данных о средней заработной плате и средней продолжительности рабочего времени по отраслям, группам профессий и должностей, а также ежегодную публикацию данных о стоимости рабочей силы в соответствии с Типовой международной классификацией расходов на рабочую силу.
Условия найма на работу по совместительству работников государственных предприятий определяются актами законодательства Украины.
Порядок визначення середньої заробітної плати працівника встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Раздел III
Договорное регулирование оплаты труда
Держава забезпечує щоквартальну підготовку і публікацію статистичних даних про середню заробітну плату і середню тривалість робочого часу по галузях, групах професій і посад, а також щорічну публікацію даних про вартість робочої сили відповідно до Типової міжнародної класифікації витрат на робочу силу.
Статья 19. Система договорного регулирования оплаты труда
Стаття 18. Оплата праці за сумісництвом
Договорное регулирование оплаты труда наемных работников предприятий осуществляется на основе системы тарифных соглашений, заключаемых на межотраслевом (генеральное тарифное соглашение), отраслевом (отраслевое тарифное соглашение), производственном (тарифное соглашение как составная часть коллективного договора) уровнях.
Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
Умови найму на роботу за сумісництвом працівників державних підприємств визначаються актами законодавства України.
Розділ III
Договірне регулювання оплати праці
Нормы генерального тарифного соглашения обязательны для учета на дальнейших уровнях коллективных переговоров, нормы отраслевого, регионального тарифного соглашения - на производственном уровне как минимальные гарантии.
Стаття 19. Система договірного регулювання оплати праці
Договорное регулирование оплаты труда работников предприятий, которые соответственно находятся на территории Республики Крым (кроме предприятий, являющихся общегосударственной собственностью), и тех, которые являются коммунальной собственностью, может осуществляться на основе тарифных соглашений, заключаемых на территориальном и коммунальном уровнях (региональное тарифное соглашение).
Статья 20. Стороны генерального тарифного соглашения
Договірне регулювання оплати праці найманих працівників підприємств здійснюється на основі системи тарифних угод, що укладаються на міжгалузевому (генеральна тарифна угода), галузевому (галузева тарифна угода), виробничому (тарифна угода як складова частина колективного договору) рівнях.
Тарифное соглашение - это договор между представителями сторон переговоров по вопросам оплаты труда и социальных гарантий.
Сторонами генерального тарифного соглашения выступают:
Договірне регулювання оплати праці працівників підприємств, що відповідно знаходяться на території Республіки Крим (крім підприємств, що є загальнодержавною власністю), і тих, які є комунальною власністю, може здійснюватися на основі тарифних угод, які укладаються на територіальному і комунальному рівнях (регіональна тарифна угода).
Тарифна угода - це договір між представниками сторін переговорів з питань оплати праці та соціальних гарантій.
собственники или уполномоченные ими органы, объединившиеся для ведения коллективных переговоров и заключения генерального тарифного соглашения, на предприятиях которых занято большинство наемных работников страны.
Норми генеральної тарифної угоди є обов'язковими для врахування на подальших рівнях колективних переговорів, норми галузевої, регіональної тарифної угоди - на виробничому рівні як мінімальні гарантії.
Статья 21. Стороны отраслевого тарифного соглашения
( Статтю 20 виключено на підставі Закону
N 3693-XII від 15.12.93 )
профессиональные союзы, объединившиеся для ведения коллективных переговоров и заключения генерального тарифного соглашения и представляющие большинство членов профсоюзом - наемных работников страны;
Сторонами отраслевого тарифного соглашения выступают:
( Статтю 21 виключено на підставі Закону
N 3693-XII від 15.12.93 )
профессиональные союзы, объединившиеся для ведения коллективных переговоров и заключения отраслевого тарифного соглашения, если они имеют на это соответствующие полномочия, позволяющие им согласовывать нормы этих соглашений при заключении коллективных договоров на большинстве предприятий отрасли;
( Статтю 22 виключено на підставі Закону
N 3693-XII від 15.12.93 )
собственники или уполномоченные ими органы, объединившиеся для ведения коллективных переговоров и заключения отраслевого тарифного соглашения, на предприятиях которых занято большинство наемных работников отрасли.
( Статтю 23 виключено на підставі Закону
N 3693-XII від 15.12.93 )
Профессиональные союзы, выражающие интересы работников отдельных профессиональных групп, занятых в одной или нескольких отраслях, имеют право участвовать в ведении коллективных переговоров и заключении тарифных соглашений на уровне соответствующих отраслей и предприятий в составе представителей стороны переговоров, представляющей наемных работников.
Стаття 24. Предмет генеральної тарифної угоди
Статья 22. Стороны регионального тарифного соглашения,
заключаемого на коммунальном уровне
Предметом генеральної тарифної угоди є:
Сторонами регионального тарифного соглашения, заключаемого на коммунальном уровне, выступают:
диференціація мінімальних тарифних ставок за видами виробництв, робіт і діяльності у виробничих галузях залежно від важкості праці, але не нижче встановленої державою мінімальної заробітної плати;
профессиональные союзы, объединившиеся для ведения коллективных переговоров и заключения регионального тарифного соглашения, если они имеют на это соответствующие полномочия от трудовых коллективов предприятий, являющихся коммунальной собственностью;
єдині для всієї території України мінімальні ставки компенсаційних доплат за роботу в несприятливих, шкідливих і небезпечних умовах праці, які диференціюються за видами і категоріями умов праці;
местные Советы народных депутатов или органы, уполномоченные ими управлять коммунальной собственностью.
єдині тарифні умови оплати праці робітників і службовців за загальними (наскрізними) професіями та посадами;
Статья 23. Участие органов государственной исполнительной власти
и местного самоуправления в ведении коллективных переговоров
взаємні зобов'язання сторін щодо виконання угоди. Предметом генеральної тарифної угоди можуть бути й інші питання оплати праці та соціальних гарантій працівників, які сторони переговорів вважають за необхідне внести до генеральної тарифної угоди, що не суперечать законодавству.
Органы государственной исполнительной власти принимают участие отраслевых тарифных соглашений, имея на то соответствующие полномочия Кабинета Министров Украины.
Стаття 25. Предмет галузевої, а також регіональної
тарифної угоди, що укладається на
комунальному рівні
В ведении коллективных переговоров и заключении территориальных тарифных соглашений в отношении предприятий коммунальной собственности принимают участие соответственно Совет Министров Республики Крым, областные, районные, Киевская и Севастопольская городские государственные администрации и исполнительные комитеты Советов народных депутатов.
Предметом галузевої, а також регіональної тарифної угоди, що укладається на комунальному рівні, є:
Статья 24. Предмет генерального тарифного соглашения
єдині для підприємств відповідно галузі (підгалузі), території тарифна сітка робітників і шкали співвідношень мінімальних посадових окладів за групами посад керівників, спеціалістів і службовців або єдина відповідно галузева (підгалузева), територіальна тарифна сітка для всіх категорій працівників;
Предметом генерального тарифного соглашения являются:
єдині для різних категорій працівників відповідно галузі (підгалузі), території мінімальні розміри доплат і надбавок, що враховують специфіку умов праці окремих професійних груп відповідно галузі (підгалузі), території;
дифференциация минимальных тарифных ставок по видам производств, работ и деятельности в производственных отраслях в зависимости от тяжести работы, но не ниже установленной государством минимальной заработной платы;
взаємні зобов'язання сторін щодо виконання угоди. Предметом галузевої, а також регіональної тарифної угоди, що укладається на комунальному рівні, можуть бути й інші питання оплати, нормування праці та соціальних гарантій працівників, що не суперечать законодавству і нормам генеральної тарифної угоди, які сторони переговорів вважають за необхідне включити до галузевої, а також регіональної тарифної угоди, що укладається на комунальному рівні.
единые для всей территории Украины минимальные ставки компенсационных доплат за работу в неблагоприятных, вредных и опасных условиях труда, дифференцируемые по видам и категориям условий труда;
Стаття 26. Предмет тарифної угоди на виробничому рівні
як складової частини колективного договору
единые тарифные условия оплаты труда рабочих и служащих по общим (сквозным) профессиям и должностям;
Предметом тарифної угоди на виробничому рівні як складової частини колективного договору є:
взаимные обязательства сторон по выполнению соглашения. Предметом генерального тарифного соглашения могут быть и другие вопросы оплаты труда и социальных гарантий работников, которые стороны переговоров считают необходимым внести в генеральное тарифное соглашение, не противоречащие законодательству.
форми і системи оплати праці, що застосовуються для різних категорій та груп працівників;
Статья 25. Предмет отраслевого, а также регионального тарифного соглашения,
заключаемого на коммунальном уровне
мінімальна тарифна ставка, диференційована за видами і типами виробництв у межах рівнів, передбачених генеральною тарифною угодою для відповідних видів і типів виробництв галузі (підгалузі);
Предметом отраслевого, а также регионального тарифного соглашения, заключаемого на коммунальном уровне, являются:
розміри тарифних ставок і посадових окладів за розрядами робіт і посадами працівників;
единые для предприятий соответственно отрасли (подотрасли), территории тарифная сетка рабочих и шкалы соотношений минимальных должностных окладов по группам должностей руководителей, специалистов и служащих или единая соответственно отраслевая (подотраслевая), территориальная тарифная сетка для всех категорий работников;
види і розміри доплат, надбавок, премій та інших заохочувальних і компенсаційних виплат і умови їх надання;
единые для различных категорий работников соответственно отрасли (подотрасли), территории минимальные размеры доплат и надбавок, учитывающие специфику условий труда отдельных профессиональных групп соответственно отрасли (подотрасли), территории;
умови оплати праці за роботу в надурочний час, час простою, який мав місце не з вини працівника, при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника, тощо;
взаимные обязательства сторон по выполнению соглашения. Предметом отраслевого, а также регионального тарифного соглашения, заключаемого на коммунальном уровне, могут быть и другие вопросы оплаты, нормирования труда и социальных гарантий работников, не противоречащие законодательству и нормам генерального тарифного соглашения, которые стороны переговоров считают необходимым включить в отраслевое, а также региональное тарифное соглашение, заключаемое на коммунальном уровне.
взаємні зобов'язання сторін щодо виконання угоди. Предметом тарифної угоди на виробничому рівні як складової частини колективного договору можуть бути й інші питання оплати праці та соціальних гарантій працівників, що не суперечать законодавству і нормам генеральної, галузевої та регіональної тарифних угод, які сторони переговорів вважають за необхідне включити до тарифної угоди на виробничому рівні як складову частину колективного договору.
Статья 26. Предмет тарифного соглашения на производственном уровне
как составной части коллективного договора
Стаття 27. Оплата праці за контрактом
Предметом тарифного соглашения на производственном уровне как составной части коллективного договора являются:
Оплата праці за контрактом визначається угодою сторін і пов'язується з виконанням умов контракту, а на державних підприємствах - з урахуванням вимог статті 15 цього Декрету.
формы и системы оплаты труда, применяемые для разных категорий и групп работников;
У разі найму працівника за контрактом власник або уповноважений ним орган може встановлювати за згодою працівника як передбачені у колективному договорі, так і індивідуальні умови оплати праці.
минимальная тарифная ставка, дифференцированная по видам и типам производств в пределах уровней, предусмотренных генеральным тарифным соглашением для соответствующих видов и типов производств отрасли (подотрасли);
( Статтю 28 виключено на підставі Закону
N 3693-XII від 15.12.93 )
размеры тарифных ставок и должностных окладов по разрядам работ и должностям работников;
Стаття 29. Реєстрація галузевих, регіональних
угод і колективних договорів
виды и размеры доплат, надбавок, премий и других поощрительных и компенсационных выплат и условия их предоставления;
Галузеві та регіональні угоди підлягають повідомній реєстрації Міністерством праці України, а колективні договори реєструються місцевими органами державної виконавчої влади.
условия оплаты труда за работу в сверхурочное время, время простоя, имевшего место не по вине работника, при изготовлении продукции, оказавшейся браком не по вине работника, и т. д.;
Порядок реєстрації угод і колективних договорів визначається Кабінетом Міністрів України. ( Стаття 29 із змінами, внесеними згідно з Декретом N 27-93 від 17.03.93; в редакції Закону N 3693-XII від 15.12.93 )
взаимные обязательства сторон по выполнению соглашения. Предметом тарифного соглашения на производственном уровне как составной части коллективного договора могут быть и другие вопросы оплаты труда и социальных гарантий работников, не противоречащие законодательству и нормам генерального, отраслевого и регионального тарифных соглашений, которые стороны переговоров считают необходимым включить в тарифное соглашение на производственном уровне в качестве составной части коллективного договора.
Стаття 30. Правові умови укладання та дії тарифних угод
( Частину першу статті 30 виключено на підставі Закону N 3693-XII від 15.12.93 )
Оплата труда по контракту определяется соглашением сторон и связывается с выполнением условий контракта, а на государственных предприятиях - с учетом требований статьи 15 настоящего Декрета. В случае найма работника по контракту собственник или уполномоченный им орган может устанавливать с согласия работника как предусмотренные в коллективном договоре, так и индивидуальные условия оплаты труда.
( Частину другу статті 30 виключено на підставі Закону N 3693-XII від 15.12.93 )
Статья 28. Ведение коллективных переговоров и подписание генерального
и отраслевых тарифных соглашений
( Частину третю статті 30 виключено на підставі Закону N 3693-XII від 15.12.93 )
Статья 27. Оплата труда по контракту
Порядок ведения коллективных переговоров по вопросам разработки, заключения и внесения изменений в генеральное и отраслевое тарифные соглашения определяется сторонами переговоров.
( Частину четверту статті 30 виключено на підставі Закону N 3693-XII від 15.12.93 )
Генеральное и отраслевое тарифные соглашения подписываются полномочными представителями сторон.
( Частину п'яту статті 30 виключено на підставі Закону N 3693-XII від 15.12.93 )
Статья 29. Регистрация отраслевых и региональных тарифных соглашений
( Частину шосту першу статті 30 виключено на підставі Закону N 3693-XII від 15.12.93 )
Отраслевое и региональное тарифные соглашения, а также дополнения и изменения к ним вступают в силу после их регистрации Министерством труда Украины.
Протягом дії тарифних угод ніхто з представників сторін, що перебувають у сфері дії цих угод, односторонньо не може вимагати збільшення (зменшення) розміру оплати праці та пільг понад передбачені тарифною угодою.
Отраслевые и региональные тарифные соглашения после их регистрации публикуются в официальном органе Министерства труда Украины и доводятся сторонами, заключающими соглашения, соответственно до предприятий отрасли, региона и профсоюзных органов.
( Частину восьму статті 30 виключено на підставі Закону N 3693-XII від 15.12.93 )
Статья 30. Правовые условия заключения и действия тарифных соглашений
Норми тарифної угоди виробничого рівня, що допускають рівень оплати праці нижчий від норм, визначених генеральною, галузевою або регіональною тарифною угодою, але не нижчий від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися тільки у разі, коли фінансові труднощі підприємства мають тимчасовий характер, на період їх подолання, але строком не більше шести місяців.
Порядок ведения коллективных переговоров и заключения тарифных соглашений определяется настоящим Декретом, Кодексом законов о труде Украины и другими актами законодательства.
Розділ IV
Особливості оплати праці окремих категорій працівників
На всех уровнях коллективных переговоров каждая сторона выделяет равное количество представителей или представители сторон имеют равное число голосов.
Стаття 31. Оплата праці працівників, які виконують
роботи (надають послуги), не властиві
основній діяльності галузі (підгалузі)
Разногласия, возникающие по вопросам заключения, изменения и выполнения генерального и отраслевого тарифных соглашений, рассматриваются согласительной комиссией. Порядок создания и деятельности комиссии устанавливается сторонами.
Для найманих працівників підприємств, виробництв, цехів, дільниць та інших підрозділів, які виконують роботи (надають послуги), не властиві основній діяльності галузі (підгалузі), застосовуються умови оплати праці, визначені тарифними угодами по тих галузях (підгалузях), до яких ці підрозділи належать за характером виробництва.
Стаття 32. Оплата праці працівників загальних
(наскрізних) професій і посад
Нормы генерального, отраслевого и регионального тарифных соглашений действуют непосредственно и являются обязательными для всех членов сторон, находящихся в сфере действия этих тарифных соглашений. Принимать решения по вопросам оплаты труда, подпадающим под договорное регулирование, вне пределов тарифных соглашений запрещено.
Для найманих робітників і службовців загальних (наскрізних) професій і посад державних підприємств застосовуються єдині тарифні умови оплати праці, порядок встановлення яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Сроки действия тарифных соглашений определяются сторонами переговоров. По истечении срока действия тарифного соглашения его нормы продолжают действовать до заключения нового тарифного соглашения.
Стаття 33. Оплата праці робітників бюджетних
організацій та установ
Тарифные соглашения, заключенные в соответствии с настоящим Декретом, имеют силу межотраслевых, отраслевых и локальных нормативных актов, регулирующих трудовые отношения и являющихся обязательными как для подписавших их сторон, так и для органов, разрешающих коллективные и индивидуальные трудовые споры.
В течение действия тарифных соглашений никто из представителей сторон, находящихся в сфере действия этих соглашений, односторонне не может требовать увеличения (уменьшения) размера оплаты труда и льгот сверх предусмотренных тарифным соглашением.
Для робітників бюджетних організацій та установ застосовуються тарифні умови оплати праці, визначені тарифними угодами по тих галузях (підгалузях), до яких ці робітники належать за характером виконуваної роботи, а для робітників загальних (наскрізних) професій - відповідно до статті 32 цього Декрету.
Нормы тарифного соглашения не могут ухудшать положение трудящихся в отношении размеров и порядка предоставления гарантий и компенсаций по сравнению с законодательством. Те нормы этих соглашений, которые ухудшают положение работников по сравнению с законодательством, считаются недействительными.
Розділ V
Права працівників на оплату праці та їх захист
Нормы тарифного соглашения производственного уровня, допускающие уровень оплаты труда ниже норм, определенных генеральным, отраслевым или региональным тарифным соглашением, но не ниже государственных норм и гарантий в оплате труда, могут применяться только в случае, когда финансовые трудности предприятия носят временный характер, на период их преодоления, но сроком не более шести месяцев.
Стаття 34. Право працівника на оплату праці
Раздел IV
Особенности оплаты труда отдельных
категории работников
Працівник має право на оплату своєї праці залежно від її результатів, складності і умов відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Статья 31. Оплата труда работников, выполняющих работы
(оказывающих услуги), не свойственные основной деятельности
отрасли (подотрасли)
Розмір оплати праці може бути нижчим від встановленої державою мінімальної заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, простою та з інших причин, передбачених законодавством, які мали місце з вини працівника.
Для наемных работников предприятий, производств, цехов, участков и других подразделений, выполняющих работы (оказывающих услуги), не свойственные основной деятельности отрасли (подотрасли), применяются условия оплаты труда, определенные тарифными соглашениями по тем отраслям (подотраслям), к которым эти подразделения относятся по характеру производства.
Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від статі, віку, раси, національності, соціального й майнового стану, приналежності до громадських організацій та політичних партій, ставлення до релігії.
Статья 32. Оплата труда работников общих (сквозных) профессий и должностей
Стаття 35. Форми виплати заробітної плати
Для наемных рабочих и служащих общих (сквозных) профессий и должностей государственных предприятий применяются единые тарифные условия оплаты труда, порядок установления которых определяется Кабинетом Министров Украины.
Заробітна плата виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Виплата у формі боргових зобов'язань і розписок або у будь-якій іншій формі забороняється.
Заробітна плата може виплачуватися банківськими чеками. Порядок виплати заробітної плати банківськими чеками встановлюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.
Для рабочих бюджетных организаций и учреждений применяются тарифные условия оплаты труда, определенные тарифными соглашениями по тем отраслям (подотраслям), к которым эти рабочие относятся по характеру выполняемой работы, а для рабочих общих (сквозных) профессий - в соответствии со статьей 32 настоящего Декрета.
Колективним договором може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою (за цінами не нижче собівартості) в тих галузях або за тими професіями, де така виплата, еквівалентна за вартістю оплати праці у грошовому виразі, є звичайною або бажаною, за винятком товарів, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України.
Раздел V
Права работников на оплату труда и их защиту
Забороняється натуральна оплата праці у вигляді спиртних напоїв або наркотичних речовин.
Статья 33. Оплата труда рабочих бюджетных организаций и учреждений
Статья 34. Право работника на оплату труда
Стаття 36. Строки, періодичність і місце виплати
заробітної плати
Работник имеет право на оплату своего труда в зависимости от его результатов, сложности и условий в соответствии с актами законодательства и коллективным договором на основании заключенного трудового договора.
Заробітна плата грошовими знаками виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Окремим категоріям працівників, оплата праці яких установлена на основі місячного обчислення, актами законодавства можуть бути встановлені інші строки виплати заробітної плати.
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним або святковим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Статья 35. Формы выплаты заработной платы
За особистою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу), з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок власника або уповноваженого ним органу.
Размер оплаты труда может быть ниже установленной государством минимальной заработной платы в случае невыполнения норм выработки, изготовления продукции, оказавшейся браком, простоя и по другим причинам, предусмотренным законодательством, имевшим место по вине работника.
Заработная плата выплачивается в денежных знаках, имеющих законное обращение на территории Украины. Выплата в форме долговых обязательств и расписок или в какой-либо иной форме запрещается.
Виплата заробітної плати грошовими знаками здійснюється за місцем роботи. Забороняється провадити виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам.
Запрещается любое снижение размеров оплаты труда в зависимости от пола, возраста, расы, национальности, социального и имущественного положения, принадлежности к общественным организациям и политическим партиям, отношения к религии.
Заработная плата может выплачиваться банковскими чеками. Порядок выплаты заработной платы банковскими чеками устанавливается Кабинетом Министров Украины по согласованию с Национальным банком Украины.
Стаття 37. Заборона обмежень працівника вільно
розпоряджатися своєю заробітною платою
Власникові або уповноваженому ним органу забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством.
Забороняються всі види відрахувань із заробітної плати, метою яких є пряма чи непряма сплата працівником власникові або уповноваженому ним органу (особі) чи будь-якому посередникові за одержання або збереження роботи.
Статья 36. Сроки, периодичность и место выплаты заработной платы
Стаття 38. Обмеження розміру утримання із
заробітної плати
Коллективным договором может быть предусмотрена частичная выплата заработной платы натурой (по ценам не ниже себестоимости) в тех отраслях или по тем профессиям, где такая выплата, эквивалентная по стоимости оплате труда в денежном выражении, является обычной или желаемой, за исключением товаров, перечень которых устанавливается Кабинетом Министров Украины.
Заработная плата денежными знаками выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные в коллективном договоре, но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней.
Утримання із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законодавством.
Запрещается натуральная оплата труда в виде спиртных напитков или наркотических веществ.
Отдельным категориям работников, оплата труда которых установлена на основе месячного исчисления, актами законодательства могут быть установлены иные сроки выплаты заработной платы.
При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх утримань не може перевищувати двадцяти відсотків, а у випадках, передбачених законодавством, - п'ятдесяти відсотків заробітної плати, що належать до виплати працівникам.
В случае когда день выплаты заработной платы совпадает с выходным или праздничным днем, заработная плата выплачивается накануне.
Обмеження, встановлені частиною другою цієї статті, не поширюються на утримання із заробітної плати при відбуванні покарання у вигляді виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей.
С личного согласия работника выплата заработной платы может осуществляться через учреждения банков, почтовыми переводами на указанный ими счет (адрес), с обязательной оплатой этих услуг за счет собственника или уполномоченного им органа.
Стаття 39. Заборона утримань із вихідної допомоги,
компенсаційних та інших виплат
Выплата заработной платы денежными знаками осуществляется по месту работы. Запрещается производить выплату заработной платы в магазинах розничной торговли, питейных и развлекательных заведениях, за исключением тех случаев, когда заработная плата выплачивается работающим в этих заведениях лицам.
Не допускаються утримання із вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно із законодавством не звертається стягнення.
Статья 37. Запрещение ограничений работника свободно
распоряжаться своей заработной платой
Стаття 40. Захист прав працівників у разі банкрутства
підприємства
Собственнику или уполномоченному им органу запрещается любым способом ограничивать работника свободно распоряжаться своей заработной платой, кроме случаев, предусмотренных законодательством.
У разі банкрутства підприємства чи ліквідації його у судовому порядку у першу чергу виконуються зобов'язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану у період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства або виплат за акціями трудового колективу).
Запрещаются все виды отчислений из заработной платы, целью которых является прямая или косвенная уплата работником собственнику либо уполномоченному им органу (лицу) или любому посреднику за получение или сохранение работы.
Стаття 41. Повідомлення працівників про умови
оплати праці
Статья 38. Ограничение размера удержания из заработной платы
При укладанні працівником трудового договору (контракту) власник або уповноважений ним орган доводить до його відома розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, умови, згідно з якими можуть провадитися утримання.
Удержания из заработной платы могут производиться только в случаях, предусмотренных законодательством.
Про запровадження нових або зміну діючих умов оплати праці в бік їх погіршення власник або уповноважений ним орган повідомляє працівників не пізніш як за два місяці до запровадження або зміни.
При каждой выплате заработной платы общий размер всех удержаний не может превышать двадцати процентов, а в случаях, предусмотренных законодательством, - пятидесяти процентов заработной платы, причитающихся к выплате работникам.
Стаття 42. Повідомлення працівників про розміри оплати
праці та запис у платіжних документах
При кожній виплаті заробітної плати працівник має бути проінформований про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:
Статья 39. Запрещение удержаний из выходного пособия,
компенсационных и других выплат
а) загальна сума коштів на оплату праці з розшифровкою за видами виплат;
Не допускаются удержания из выходного пособия, компенсационных и других выплат, на которые согласно законодательству не обращается взыскание.
б) розміри і підстави утримань із заробітної плати;
Ограничено, установленные частью второй настоящей статьи, не распространяются на удержания из заработной платы при отбывании наказания в виде исправительных работ и при взыскании алиментов на несовершеннолетних детей.
в) суми коштів на оплату праці, що належать до виплати.
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці в установленому порядку.
Статья 41. Уведомление работников об условиях оплаты труда
Стаття 43. Відомості про оплату праці працівника
Статья 40. Защита прав работников в случае банкротства предприятия
При заключении работником трудового договора (контракта) собственник или уполномоченный им орган доводит до его сведения размеры, порядок и сроки выплаты заработной платы, условия, согласно которым могут производиться удержания.
Відомості про оплату праці працівника надаються тільки у випадках, передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника.
В случае банкротства предприятия или ликвидации его в судебном порядке в первую очередь выполняются обязательства перед работниками такого предприятия в отношении заработной платы, которую они должны получить за труд (работу, услуги), выполненный в период, предшествовавший банкротству или ликвидации предприятия (за исключением возврата взносов членов трудового коллектива в уставный фонд предприятия или выплат по акциям трудового коллектива).
О введении новых или изменении действующих условий оплаты труда в сторону их ухудшения собственник или уполномоченный им орган уведомляет работников не позднее чем за два месяца до введения или изменения.
Стаття 44. Вирішення спорів з питань оплати праці
Статья 42. Уведомление работников о размерах
оплаты труда и записи в платежных документах
Спори з питань оплати праці розглядаються в порядку вирішення трудових спорів, установленому законодавством.
При каждой выплате заработной платы работник должен быть проинформирован о следующих данных, относящихся к периоду, за который производится оплата труда:
Розділ VI
Реалізація державної політики у сфері оплати праці
а) общая сумма денежных средств на оплату труда с расшифровкой по видам выплат;
Стаття 45. Реалізація державної політики щодо
оплати праці
б) размеры и основания удержаний из заработной платы;
Реалізацію державної політики щодо оплати праці забезпечує Міністерство праці України, управління (відділи) праці та соціальних питань місцевих державних адміністрацій.
в) суммы денежных средств на оплату труда, причитающихся к выплате.
Міністерство праці України:
Собственник или уполномоченный им орган обязан обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
готує і подає до Кабінету Міністрів України пропозиції про встановлення розміру мінімальної заробітної плати;
Статья 43. Сведения об оплате труда работника
затверджує за дорученням Кабінету Міністрів України і за погодженням з Міністерством фінансів України умови оплати праці, розміри тарифних ставок та посадових окладів для працівників бюджетних установ і організацій;
Сведения об оплате труда работника предоставляются только в случаях, предусмотренных законодательством, или с согласия либо по требованию работника.
установлює перелік загальних (наскрізних) професій та посад робітників і службовців;
Статья 44. Разрешение споров по вопросам оплаты труда
готує пропозиції та матеріали до переговорів про укладання генеральної та галузевих тарифних угод;
Споры по вопросам оплаты труда рассматриваются в порядке разрешения трудовых споров, установленном законодательством.
веде реєстр галузевих та регіональних тарифних угод;
Раздел VI
Реализация государственной политики в сфере
оплаты труда
здійснює нагляд за додержанням чинного законодавства з питань оплати праці;
Статья 45. Реализация государственной политики в отношении оплаты труда
забезпечує розробку і запровадження Єдиної державної класифікації професій всіх категорій працівників, типових тарифно-кваліфікаційних характеристик професій робітників і посад службовців, інших методичних і нормативних матеріалів з питань нормування праці та організації її оплати;
Реализацию государственной политики в отношении оплаты труда обеспечивает Министерство труда Украины, управления (отделы) труда и социальных вопросов местных государственных администраций, Министерство труда Украины:
подає підприємствам незалежно від форм власності організаційно-методичну допомогу з питань оплати праці.
готовит и представляет в Кабинет Министров Украины предложения об установлении размера минимальной заработной платы;
Стаття 46. Контроль за додержанням тарифних угод
утверждает по поручению Кабинета Министров Украины и по согласованию с Министерством финансов Украины условия оплаты труда, размеры тарифных ставок и должностных окладов для работников бюджетных учреждений и организаций;
Контроль за додержанням тарифних угод на підприємствах усіх форм власності і господарювання здійснюють:
устанавливает перечень общих (сквозных) профессий и должностей рабочих и служащих;
органи Міністерства праці України;
готовит предложения и материалы к переговорам о заключении генерального и отраслевых тарифных соглашений;
фінансові органи;
ведет реестр отраслевых и региональных тарифных соглашений;
професійні спілки та інші органи, що представляють інтереси трудящих і власників як сторони тарифних угод.
осуществляет надзор за соблюдением действующего законодательства по вопросам оплаты труда;
Вищий нагляд за додержанням актів законодавства про оплату праці здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.
обеспечивает разработку и введение Единой государственной классификации профессий всех категорий работников, типовых тарифно-квалификационных характеристик профессий рабочих и должностей служащих, других методических и нормативных материалов по вопросам нормирования труда и организации его оплаты;
Не допускається приховування від зазначених органів будь-якої інформації з питань оплати праці.
оказывает предприятиям независимо от форм собственности организационно-методическую помощь по вопросам оплаты труда.
Стаття 47. Відповідальність за порушення законодавства
про оплату праці
Статья 46. Контроль за соблюдением тарифных соглашений
За порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно із законодавством.
Контроль за соблюдением тарифных соглашений на предприятиях всех форм собственности и хозяйствования осуществляют:
Стаття 48. Заключні положення
органы Министерства труда Украины;
1. ( Дію пункту першого статті 48 зупинено згідно з Декретом N 27-93 від 17.03.93 ) Початково тарифні угоди укладаються послідовно, починаючи з генеральної тарифної угоди.
финансовые органы;
2. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вести переговори з питань договірного регулювання оплати праці на виробничому рівні з профспілковими чи іншими уповноваженими трудовим колективом органами.
профессиональные союзы и другие органы, представляющие интересы трудящихся и собственников в качестве сторон тарифных соглашений.
3. На державних підприємствах до укладення генеральної тарифної угоди та реєстрації галузевих тарифних угод застосовуються підвищені на коефіцієнти зростання розміру мінімальної заробітної плати державні тарифні ставки та схеми посадових окладів, що діяли до квітня 1991 року (без урахування компенсацій).
Высший надзор за соблюдением актов законодательства об оплате труда осуществляет Генеральный прокурор Украины и подчиненные ему прокуроры.
4. Зупиняється з 1 січня 1993 р. чинність:
Не допускается утаивание от указанных органов любой информации по вопросам оплаты труда.
( Абзац другий пункту четвертого статті 48 втратив чинність на підставі Закону N 183/94-ВР від 23.09.94 )
Статья 47. Ответственность за нарушение законодательства об оплате труда
частини першої статті 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 1992 рік" ( 2477-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 35, ст. 513);
За нарушение законодательства об оплате труда виновные лица привлекаются к дисциплинарной, материальной, административной и уголовной ответственности согласно законодательству.
( Абзац четвертий пункту четвертого статті 48 втратив чинність на підставі Закону N 183/94-ВР від 23.09.94 )
Статья 48. Заключительные положения
( Абзац п'ятий пункту четвертого статті 48 втратив чинність на підставі Закону N 183/94-ВР від 23.09.94 )
1. Первоначально тарифные соглашения заключаются последовательно, начиная с генерального тарифного соглашения.
( Абзац шостий пункту четвертого статті 48 втратив чинність на підставі Закону N 183/94-ВР від 23.09.94 )
2. Собственник или уполномоченный им орган обязан вести переговоры по вопросам договорного регулирования оплаты труда на производственном уровне с профсоюзными или другими уполномоченными трудовым коллективом органами.
( Абзац сьомий пункту четвертого статті 48 втратив чинність в частині зупинення дії пункту 1 та частини другої пункту 4 статті 19 Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ) на підставі Закону N 318/94-ВР від 22.12.94 ) пункту 1 статті 19 Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 24, ст. 272; 1992 р., N 17, ст. 209) стосовно державних і заснованих на державній власності орендних підприємств, а пункту 3 і частини другої пункту 4 - також стосовно державних підприємств; ( Абзац сьомий пункту четвертого статті 48 в редакції Декрету N 39-93 від 26.04.93 )
3. На государственных предприятиях до заключения генерального тарифного соглашения и регистрации отраслевых тарифных соглашений применяются повышенные на коэффициенты роста размера минимальной заработной платы государственные тарифные ставки и схемы должностных окладов, действовавшие до апреля 1991 года (без учета компенсаций).
( Абзац восьмий пункту четвертого статті 48 втратив чинність на підставі Закону N 318/94-ВР від 22.12.94 )
4. Приостанавливается с 1 января 1993 г. действие:
частини першої статті 95 та частин першої та другої статті 97 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ) (Відомості Верховної Ради Української РСР, 1971 р., додаток до N 50, ст. 375; 1991 р., N 23, ст. 267; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 17, ст. 209) стосовно державних підприємств.
5. Цей Декрет набуває чинності з дня опублікування, за винятком частини третьої статті 17, що вводиться з 1 квітня 1993 року.
Прем'єр-міністр України Л.КУЧМА
пункта "ж" части первой статьи 77 Основ законодательства Украины о здравоохранении;
Міністр Кабінету Міністрів України А.ЛОБОВ
абзацев седьмого и восьмого части первой статьи 52 Закона Украинской ССР "Об образовании" (Ведомости Верховного Совета Украинской ССР, 1991 г., N 34, ст. 451);
статьи 28 Основ законодательства Украины о культуре (Ведомости Верховного Совета Украины, 1992 г., N 21, ст. 294);
м. Київ, 31 грудня 1992 року
N 23-92
части первой статьи 14 Закона Украины "О государственном бюджете Украины на 1992 год" (Ведомости Верховного Совета Украины, 1992 г., N 35, ст. 513);
пункта 9 статьи 18 Закона Украины "Об основах государственной политики в сфере науки и научно-технической деятельности" (Ведомости Верховного Совета Украины, 1992 г., N 12, ст. 165);
пунктов 1, 3 и части второй пункта 4 статьи 19 Закона Украины "О предприятиях в Украине" в отношении государственных предприятий (Ведомости Верховного Совета Украинской ССР, 1991 г., N 24, ст. 272; Ведомости Верховного Совета Украины. 1992 г.. N 17. ст. 209);
статьи 38 Закона Украины "О собственности" (Ведомости Верховного Совета Украинской ССР, 1991 г., N 20, ст. 249);
части первой статьи 95 и частей первой и второй статьи 97 Кодекса законов о труде Украины (Ведомости Верховного Совета Украинской ССР, 1971 г., приложение к N 50, ст. 375; 1991 г., N 23, ст. 267; Ведомости Верховного Совета Украины, 1992 г., N 17, ст. 209) относительно государственных предприятий.
5. Настоящий Декрет вступает в силу со дня опубликования, за исключением части третьей статьи 17, которая вводится с 1 апреля 1993 года.
Премьер-министр Украины Л. КУЧМА
Министр Кабинета Министров Украины А. ЛОБОВ
г. Киев, 31 декабря 1992 года
N 23-92