Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
II сесія VI скликання

РІШЕННЯ
30.10.2008 N 565/565

(Рішення втратило чинність на підставі Рішення
Київської міської ради
N 234/8518 від 01.11.2012)

Про затвердження Київської міської програми
"Зайнятість населення на 2009-2012 роки"

Відповідно до пункту 22 частини I статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 14 Закону України "Про зайнятість населення" та з метою забезпечення продуктивної зайнятості і соціального захисту незайнятого населення в місті Київська міська рада вирішила:

1. Затвердити Київську міську програму "Зайнятість населення на 2009-2012 роки" згідно з додатком.

2. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації):

2.1. Забезпечити виконання Київської міської програми "Зайнятість населення на 2009-2012 роки".

2.2. Інформувати Київську міську раду про хід виконання Київської міської програми "Зайнятість населення на 2009-2012 роки" та про стан ринку праці щоквартально не пізніше 45 днів після закінчення звітного періоду.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань охорони здоров'я та соціального захисту.

Київський міський голова Л.Черновецький

Додаток
до рішення
Київської міської ради
від 30.10.2008 N 565/565

Київська міська програма
"Зайнятість населення" на 2009-2012 роки"

I. Загальні положення

Київська міська програма "Зайнятість населення на 2009-2012 роки" (далі - Програма) розроблена з метою сприяння повній, продуктивній і вільно обраній зайнятості населення міста, задоволення потреб громадян у праці та реалізації завдань регіональної політики щодо ефективного функціонування ринку праці та якості трудового потенціалу столиці.

Розроблення Програми обумовлено:

- закінченням терміну реалізації Київської міської програми "Зайнятість населення на 2005-2008 роки" і, відповідно, виникнення потреби у нових важелях регулювання ринку праці;

- необхідністю адекватного реагування з боку міської влади на процеси, які об'єктивно набули поширення на ринку праці в останні роки.

Необхідність прийняття Програми викликана також тим, що ринок праці та трудові ресурси об'єктивно входять до системи національної безпеки держави, оскільки виступають ресурсною основою та одним із інструментів впливу на розвиток соціальних загроз.

Функціонування ринку праці може стати вирішальним фактором стабільного розвитку або спричинити загрозу, що залежить від конкретної соціально-економічної ситуації та дієвості політики державного регулювання. Саме тому, з метою ефективного забезпечення діяльності державного управління в галузі трудової політики згідно з ратифікованою в Україні Законом від 01.07.2004 N 1967-IV Конвенцією Міжнародної організації праці N 150 про адміністрацію праці: роль, функції та організація на регіональному та місцевому рівні мають діяти органи адміністрації праці. Важлива роль в забезпеченні стабільної та сприятливої ситуації на ринку праці столиці належить Головному управлінню праці та зайнятості виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке здійснює в межах компетенції функції управління в галузі трудової політики в місті та забезпечує координацію дій структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районних у м. Києві державних адміністрацій та заінтересованих суб'єктів ринку праці в процесі виконання завдань в цій сфері.

У столиці за результатами діяльності міської влади в сфері зайнятості на даний час спостерігається найвищий серед регіонів України рівень зайнятості населення серед працездатного населення - 72,4 %, що на 5,7 % більше, ніж в середньому по Україні, та найнижчий показник зареєстрованого безробіття на рівні 0,3 % - це в 8 разів менше середньоукраїнського показника (в Україні - 2,4 %). Показник рівня безробіття, визначений за методологією Міжнародної організації праці (за 2007 рік - 3,1 %), є значно нижчим не лише в порівнянні з регіонами України, але нижче показників країн Європейського Союзу (найнижчий рівень безробіття в ЄС зафіксований в Нідерландах - 3,2 %).

Чисельність зайнятого населення у віці 15 - 70 років становить 1405,3 тис. осіб. Кількість працюючих на великих і середніх підприємствах міста постійно збільшується і становить 1180,2 тис. осіб або 10,3 відсотка від загальної кількості по Україні.

Подальший соціально-економічний та культурний розвиток міста Києва потребуватиме ефективного функціонування ринку праці та якісного трудового потенціалу, які за умов демографічної кризи та високого рівня демографічної старості стануть вирішальними нематеріальними факторами розвитку економіки міста.

Складність і різноманітність чинників, що впливають на ринок праці, його значні обсяги (за рівнем економічної активності населення ринок праці є найбільшим серед решти регіонів), особливості та проблеми, характерні для столиць країн з ринковою економікою, потребують постійної системної роботи для моніторингу процесів, що відбуваються на ринку праці столиці, та відповідного реагування органів виконавчої влади та місцевого самоврядування за участю роботодавців та профспілок. Ця обставина обумовлює необхідність застосування програмно-цільового методу.

Програма являє собою механізм реалізації повноважень в сфері праці та зайнятості, визначених пунктом 22 частини I статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтею 24 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", положеннями Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" та Законом України "Про зайнятість населення".

II. Мета та основні завдання програми

Метою Програми є проведення регіональної політики сприяння повній, продуктивній і вільно обраній зайнятості киян, як це передбачено ратифікованою Україною Конвенцією Міжнародної організації праці N 122 про політику в галузі зайнятості та Законом України "Про зайнятість населення", в інтересах того, щоб:

- була робота для кожного киянина, який її шукає;

- робота була по можливості більш продуктивною та з гідною оплатою праці;

- була свобода вибору зайнятості та роботи без будь-якої дискримінації.

Програма спрямована на вирішення важливих для розвитку столиці питань:

- забезпечення створення умов для повного здійснення громадянами права на працю (в тому числі шляхом збереження високопродуктивних існуючих та створення нових робочих місць);

- запобігання розвиткові безробіття внаслідок структурної перебудови економіки;

- сприяння в задоволенні попиту на робочу силу у поєднанні з розширенням професійної орієнтації, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів;

- надання підтримки зайнятості неконкурентоспроможним на ринку праці верствам населення та соціального захисту безробітним відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Закону України "Про зайнятість населення".

Основними завданнями Програми є:

- оцінка стану столичного ринку праці та прогнозних параметрів щодо трудового потенціалу, обсягів зайнятості, створення робочих місць і рівня безробіття населення - показників, які входять до основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку;

- визначення основних напрямів проведення політики зайнятості і шляхів їх реалізації;

- координація зусиль структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та районних у м. Києві державних адміністрацій, пов'язаних з розробленням та виконанням заходів регулювання ринку праці та забезпечення продуктивної зайнятості;

- здійснення моніторингу та інформаційного забезпечення Київської міської ради щодо реалізації завдань і заходів Програми.

Програма розроблена виходячи з основних параметрів економічного розвитку України і міста Києва в попередніх періодах та на перспективу і передбачає тісний взаємозв'язок політики сприяння зайнятості та економічної політики, а також консолідацію зусиль соціальних партнерів щодо сприяння вирішенню проблем зайнятості населення. Програма носить комплексний рамковий характер і передбачає, що при формуванні інших комплексних та галузевих міських програм будуть враховуватись основні пріоритети та шляхи забезпечення зайнятості в місті Києві, визначені цією Програмою.

При розробці Програми використані положення Амстердамського та Лісабонського самітів Європейського Союзу щодо розробки національних планів дій вдосконалення структури зайнятості. При підготовці Програми враховувались пропозиції депутатів Київської міської ради, головних управлінь та управлінь виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районних у м. Києві державних адміністрацій, підприємств, установ та організацій міста, Київської міської ради профспілок, Київської міської організації роботодавців, Координаційного комітету сприяння зайнятості населення міста, рекомендації Міністерства праці та соціальної політики України.

Програма складається із восьми розділів і чотирьох додатків, в яких подано інформацію щодо:

- економічного розвитку та зайнятості населення в 2005-2008 роках і основних напрямків розвитку столичного ринку праці та політики зайнятості на період до 2012 року;

- прогнозних параметрів ринку праці та пріоритетів створення нових робочих місць;

- розвитку професійно-освітнього потенціалу населення та регулювання зайнятості населення;

- проблемних чинників та ризиків для ринку праці м. Києва в 2009-2012 роках;

- механізму реалізації Програми.

У результаті реалізації Програми очікується:

- покращення умов для реалізації мешканцями міста конституційного права на працю внаслідок реалізації комплексу заходів, спрямованих на забезпечення продуктивної зайнятості, розширення сфери застосування праці, в тому числі за рахунок створення щороку в обсягах на рівні 60 - 65 тис. нових робочих місць, збереження існуючих високопродуктивних робочих місць, розвиток підприємництва шляхом надання безробітним одноразової допомоги для відкриття власної справи тощо, що також сприятиме суттєвому наповненню бюджету;

- оптимізація структури зайнятості з урахуванням потреб економіки міста та регулювання безробіття економічно активного населення у віці 15 - 70 років на рівні 3,3 % - 2,6 %, працездатного населення - 3,5 % - 2,8 %;

- підвищення якості та вартості робочої сили шляхом посилення ролі роботодавців у здійсненні професійного навчання персоналу на виробництві, впровадженні заходів мотивації до праці та закріпленні кадрів, у першу чергу молоді;

- попередження колективних трудових спорів та їх вирішення у разі виникнення.

Відповідно до довгострокової Програми можуть розроблятися річні програми зайнятості населення, в яких уточнюються та конкретизуються прогнозні показники ринку праці, заходи, терміни, коло відповідальних осіб по забезпеченню виконання Програми.

Перелік нормативно-правових актів у сфері зайнятості населення, положення яких враховувались при розробці Програми на 2009-2012 роки, включає:

- Кодекс законів про працю України;

- Господарський кодекс України;

- Бюджетний кодекс України;

- Закон України від 01.03.91 N 803-XII "Про зайнятість населення";

- Закон України від 21.03.91 N 875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні";

- Закон України від 23.05.91 N 1060-XII "Про освіту";

- Закон України від 05.02.93 N 2998-XII "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні";

- Закон України від 01.07.93 N 3356-XII "Про колективні договори і угоди";

- Закон України від 21.05.97 N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні";

- Закон України від 10.02.98 N 103/98-ВР "Про професійно-технічну освіту";

- Закон України від 15.01.99 N 401-XIV "Про столицю України - місто-герой Київ";

- Закон України від 09.04.99 N 586-XIV "Про місцеві державні адміністрації";

- Закон України від 02.03.2000 N 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття";

- Закон України від 01.06.2000 N 1775-III "Про ліцензування певних видів господарської діяльності";

- Закон України від 17.01.2002 N 2984-III "Про вищу освіту";

- Закон України від 01.07.2004 N 1967-IV "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці N 150 про адміністрацію праці: роль, функції та організація";

- Закон України від 08.09.2004 N 1985-IV "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці N 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі";

- Закон України від 14.09.2006 N 137-V "Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)";

- Послання Президента України до Верховної Ради України "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки" від 30.04.2002;

- Указ Президента України від 03.08.99 N 958/99 "Про Основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року";

- Указ Президента України від 11.07.2005 N 1073/2005 "Про вдосконалення державного регулювання у сфері зайнятості населення та ринку праці в Україні";

- Указ Президента України від 19.09.2007 N 895/2007 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 вересня 2007 року "Про заходи щодо подолання демографічної кризи та розвитку трудоресурсного потенціалу України";

- Указ Президента України від 25.09.2008 N 857/2008 "Про забезпечення дальшого розвитку вищої освіти в Україні";

- Постанову Кабінету Міністрів України від 15.12.97 N 1409 "Про Державну програму соціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2010 року";

- Постанову Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 N 922 "Про затвердження Основних напрямів проведення державної політики зайнятості на період до 2009 року";

- Постанову Кабінету Міністрів України від 17.09.2008 N 842 "Про затвердження Концепції державної системи професійної орієнтації населення";

- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 N 429-р "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку системи підвищення кваліфікації працівників на період до 2010 року";

- Генеральну угоду між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2008-2009 роки та розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.09.2008 N 1250-р "Про затвердження плану заходів щодо реалізації положень Генеральної угоди";

- Конвенцію Міжнародної організації праці про політику в галузі зайнятості N 122.

Законодавча та нормативно-правова база у сфері зайнятості населення матиме подальше вдосконалення.

III. Основні підсумки виконання завдань і заходів,
передбачених Київською міською програмою
"Зайнятість населення на 2005-2008 роки"

Завдяки активній позиції та діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в місті проводиться значна робота для формування та збереження трудового потенціалу, становлення та розвитку цивілізованого ринку праці.

Поступове, протягом останніх років, скорочення рівня безробіття, що залишається одним з найнижчих серед регіонів України, а також, у порівнянні з країнами Європейського Союзу, зростання обсягів зайнятості населення є позитивним явищем у соціально-економічному житті міста. Столиця вносить значний вклад у сприяння зайнятості населення в Україні.

Організація зайнятості населення в місті здійснюється відповідно до Київської міської програми "Зайнятість населення на 2005-2008 роки", затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.10.2004 N 567/1977, положень Указів Президента України від 11 липня 2005 року N 1073 "Про вдосконалення державного регулювання у сфері зайнятості населення та ринку праці в Україні", від 19 вересня 2007 року N 895/2007 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 вересня 2007 року "Про заходи щодо подолання демографічної кризи та розвитку трудоресурсного потенціалу України", постанови Кабінету Міністрів України від 5 липня 2006 року N 922 "Про затвердження Основних напрямів проведення державної політики зайнятості на період до 2009 року", розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2007 року N 156-р "Про затвердження плану дій щодо реалізації в 2007-2008 роках Основних напрямів проведення державної політики зайнятості на період до 2009 року". Новаторський досвід Києва щодо розробки довгострокових програм зайнятості був представлений на Парламентських слуханнях у Комітеті з питань соціальної політики та праці Верховної Ради України, схвалений в Міністерстві праці та соціальної політики України.

Регіональна політика в цій сфері здійснюється на даний час за умови відсутності законів України про довгострокову програму зайнятості населення, про розвиток трудового потенціалу, Генеральної схеми створення нових робочих місць, Програми структурної перебудови економіки, галузевих загальнодержавних програм зайнятості - документів, які мають бути розроблені відповідно до Закону України "Про зайнятість населення", Указів Президента України від 03.08.99 N 958/99, від 24.05.2000 N 717/2000, від 19.09.2007 N 895/2007.

Найбільш важливі питання зайнятості населення міста обговорюються з профспілками, об'єднаннями роботодавців, на зустрічах з керівниками підприємств, установ та організацій, громадянами. Спільні дії щодо регулювання ринку праці та забезпечення зайнятості населення узгоджуються в Регіональній угоді між виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією), Київською міською організацією роботодавців, Київською міською асоціацією роботодавців та Київською міською радою профспілок, міськими профспілками.

Відповідно до Указу Президента України від 11 липня 2005 року N 1073 у місті посилена роль Координаційного комітету сприяння зайнятості населення міста, створеного розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 06.10.2005 N 1846 (організаційне забезпечення діяльності якого здійснює Головне управління праці та зайнятості), на засіданнях якого опрацьовувались шляхи вирішення проблемних питань в сфері зайнятості населення міста.

Інформація виконавців Програми про хід виконання визначених заходів та завдань, стан ринку праці міста контролювалась виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та його структурним підрозділом - Головним управлінням праці та зайнятості, щоквартально оцінювалась на засіданнях Координаційного комітету сприяння зайнятості населення, у визначені терміни направлялась до Київської міської ради, а відповідні пропозиції щодо подальшого вдосконалення регулювання ринку праці - до Міністерства праці та соціальної політики України.

Для моніторингу на ринку праці столиці Головне управління праці та зайнятості за дорученням Київської міської державної адміністрації поряд з статистичними даними задіяло систему анкетування з ряду питань праці (зокрема щодо створення нових та збереження існуючих робочих місць, професійного навчання на виробництві, забезпечення молоді першим робочим місцем, залучення на підприємства міста жінок, осіб з обмеженими фізичними можливостями, осіб передпенсійного та пенсійного віку, організації нормування праці, забезпечення своєчасної і не нижче встановленого державою розміру оплати праці, підвищення мінімального розміру заробітної плати на підприємствах до рівня прожиткового мінімуму тощо).

З метою регулювання процесів на ринку праці столиці виконавчим органом Київської ради (Київською міською державною адміністрацією), Головним управлінням праці та зайнятості, Київським міським центром зайнятості за участю профспілок та роботодавців здійснювались заходи, спрямовані на запобігання масовому вивільненню киян, сприяння перенавчанню та працевлаштуванню громадян на інших робочих місцях. Так, протягом 2005-2008 років за списками підлягали вивільненню майже 139,8 тис. осіб, фактично звільнено 28,6 тис. осіб.

Особлива увага приділялась виконанню заходів щодо розширення сфери прикладання праці за рахунок створення нових робочих місць. З 2005 року на підприємствах, в організаціях, установах міста створено понад 300 тис. нових робочих місць, зокрема у сфері торгівлі та надання послуг, діяльності транспорту і зв'язку, будівництва, фінансової діяльності; переробної промисловості тощо. Планові завдання, в тому числі визначені для м. Києва Кабінетом Міністрів України, виконані в повному обсязі. Характерною особливістю міста Києва серед інших регіонів є створення нових робочих місць переважно юридичними особами (в Україні в цілому кількість нових робочих місць збільшується за рахунок самозайнятості та збільшення кількості найманих працівників у фізичних осіб - підприємців).

З метою розвитку відповідальних відносин між роботодавцями та найманими працівниками Головним управлінням праці та зайнятості, Київським міським центром зайнятості проведені міські семінари, круглі столи за участю представників Міжнародної організації праці, координаційних програм TASIS, Мінпраці, Держкомстату, Національної академії наук України; спільно з Головним управлінням промислової, науково-технічної та інноваційної політики питання сприяння зайнятості обговорюються на Раді директорів підприємств, установ та організацій міста; за підтримки Головного управління з питань регуляторної політики та підприємництва - показники створення робочих місць і розміру заробітної плати оцінюються при підведенні підсумків ряду міських конкурсів серед підприємницьких структур (наприклад, при проведенні міського конкурсу "Молодий підприємець року").

Проводились спільні заходи з галузевими управліннями та роботодавцями, спрямовані на забезпечення потреби економіки міста в робочій силі, розширення обсягів професійного навчання кадрів на виробництві, в тому числі шляхом залучення можливостей служби зайнятості міста. Зокрема, для задоволення потреб роботодавців у комплектуванні кадрами впроваджено організацію професійного навчання безробітних за попереднім замовленням роботодавців (у 2007 році за замовленням під гарантоване працевлаштування навчались майже 60 % від загальної кількості громадян, які проходили навчання за направленням центрів зайнятості); організовуються та проводяться спеціалізовані ярмарки вакансій; забезпечується постійне інформування роботодавців та громадян про наявність вакансій, заявлених у службу зайнятості, тощо. За останні 3 роки було проведено 1,5 тис. семінарів з роботодавцями (крім того, у I півріччі 2008 року - 246 од.), 1,2 тис. виїзних консультацій на підприємства міста (у I півріччі 2008 року - 122 од.), 1,3 тис. конкурсних відборів для роботодавців з метою комплектування кадрами (у січні - червні поточного року - 185 од.).

До ініціатив у рамках міської програми зайнятості відноситься запроваджений з метою попередження молодіжного безробіття моніторинг працевлаштування випускників, що навчались у навчальних закладах за державним замовленням, який проводиться щороку Головним управлінням праці та зайнятості спільно з Радою ректорів Київського вузівського центру та Головним управлінням освіти і науки (досвід Києва запроваджується в інших регіонах країни). Результати зазначеного моніторингу з відповідними пропозиціями подаються Раді ректорів Київського вузівського центру, Міністерству освіти і науки України, Міністерству праці та соціальної політики України, Міністерству економіки України. Це сприяло збільшенню рівня працевлаштування випускників до 91 % у 2007 році проти 77 % у 2001 році, підвищенню відповідальності керівників вищих навчальних закладів щодо працевлаштування випускників, а на пропозиції міської влади щодо вдосконалення механізму державного замовлення Кабінетом Міністрів України надані відповідні доручення Міністерству освіти і науки України та Міністерству праці та соціальної політики України.

Особлива увага приділялась питанням стану укладання, повідомної реєстрації колективних договорів, включення до них зобов'язань власника та уповноваженого органу трудового колективу щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин. Кількість укладених договорів станом на 31.12.2007 збільшилась на 15 %, чисельність працівників, охоплених колективними договорами, по м. Києву зросла на 75,6 тис. осіб (на 11,0 %) порівняно зі станом на 31.12.2004 (довідково: в Україні збільшилась на 0,7 %). Аналіз виконання зобов'язань колективних договорів свідчить, що серед регіонів України зобов'язання з питань зайнятості та оплати праці найкраще виконуються на підприємствах, в установах та організаціях м. Києва відповідно на 99,5 % та 99,4 % (відповідні показники по Україні - 97,4 % та 97,1 %).

Виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) спільно з об'єднаннями роботодавців та організацій професійних спілок вживаються заходи, спрямовані на створення умов для розвитку трудового потенціалу шляхом удосконалення професійної підготовки населення відповідно до потреб економіки та ринку праці. Проведення координації щодо професійного навчання кадрів на виробництві та підвищення їх кваліфікації, включення до колективних договорів питань профнавчання персоналу сприяло тому, що протягом 2005-2007 років у столиці навчено новим професіям майже 50 тис. осіб, в т. ч. навчання переважно відбувалось безпосередньо на виробництві. Підвищили свою кваліфікацію у 2005-2007 роках 246,7 тис. осіб. Всього за місцем навчання безпосередньо на виробництві підвищили кваліфікацію 48,3 % (119,1 тис. осіб), у навчальних закладах різних типів за договорами - 51,7 % (127,6 тис. осіб).

Проводився моніторинг підприємств з питань організації професійного навчання кадрів на виробництві, надавались практичні рекомендації представникам підприємств щодо передбачення фінансування профнавчання персоналу в положеннях колективних договорів. Зокрема, найкращі показники серед обстежених у 2007 році підприємств мали ЗАТ "Дарниця", де професійним навчанням охоплено 457 працівників або 55,5 % від загальної кількості працюючих; ВАТ "Галактон" - 380 працівників або 44,6 % від загальної кількості працюючих на підприємстві, та ряд інших. Поширення досвіду зазначених підприємств по організації професійного навчання персоналу на виробництві обговорювалось на засіданні Координаційного комітету сприяння зайнятості населення міста.

Включення до Програми заходів з легалізації зайнятості та детінізації виплат заробітної плати та активне залучення до цього напрямку органів Державної податкової адміністрації в м. Києві (інформація про вжиті заходи податковими органами неодноразово заслуховувалась на Координаційному комітеті сприяння зайнятості населення міста), проведення організаційної роботи із суб'єктами господарювання щодо підвищення ними рівня виплат заробітної плати найманим працівникам до середньогалузевого рівня сприяло покращенню якості існуючих робочих місць, особливо на підприємствах приватного сектору економіки (на ряді підприємств середня заробітна плата зросла в декілька разів).

Стимулюванню зайнятості населення сприяє діяльність міської влади, спрямована на підвищення рівня оплати праці. В останні роки простежується стійка тенденція до зростання розміру заробітної плати працівників міста. Розмір середньомісячної заробітної плати зріс від 967,40 грн. (січень - грудень 2004 року) до 2978 грн. (січень - серпень 2008 року).

Середньомісячна заробітна плата по місту Києву є постійно більшою від прожиткового мінімуму для працездатної особи: у 2004 році середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника великих та середніх підприємств (967,80 грн.) перевищувала прожитковий мінімум (386,73 грн.) у 2,5 раза, у наступному 2005 році (відповідно 1313,96 грн. і 409,00 грн.) - у 3,2 раза, у 2006 році (відповідно 1729,11 грн. і 483 грн.) - у 3,6 раза, у 2007 році (відповідно 2300,00 грн. і 568 грн.) - у 4 рази, у серпні 2008 року (відповідно 3110,00 грн. і 649 грн.) - у 4,8 раза. У серпні 2008 року порівняно з відповідним періодом 2004 року підвищення рівня заробітної плати відбулося на підприємствах усіх видів економічної та промислової діяльності. Зокрема, за основними видами: у промисловості (2802 грн.) - у 1,9 раза; у транспорті і зв'язку (3432 грн.) - в 1,7 раза; у будівництві (2810 грн.) - у 1,6 раза; в оптовій та роздрібній торгівлі (2741 грн.) - у 1,6 раза; в охороні здоров'я та соціальній допомозі (1493 грн.) - у 2,8 раза; в освіті (1719 грн.) - у 2,4 раза; в діяльності у сфері відпочинку та розваг, культури і спорту (2555 грн.) - у 3,5 раза.

Продовжувалась активна робота щодо забезпечення оформлення трудових договорів між фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності та найманими працівниками. Механізм захисту трудових прав найманих працівників, що працюють у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, був ініційований Київською міською державною адміністрацією і протягом 2005-2008 років понад 68 тис. працівників легалізували працю за наймом у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Проводились заходи, спрямовані на усунення виявлених фактів "нелегальної" зайнятості. Так, зокрема, впродовж 2007 року, за даними ДПА в м. Києві, виявлено 7535 найманих працівників, не оформлених належним чином працедавцями, виплачена сума доходу таким працівникам 5440,6 тис. грн., сума сплачених до бюджету податків становить 1641,7 тис. грн. До державної реєстрації залучена 7481 фізична особа. Сплачено податків фізичними особами, залученими до державної реєстрації, у розмірі 1840,0 тис. грн.

Координаційним комітетом сприяння зайнятості населення, Головним управлінням праці та зайнятості, Державною податковою адміністрацією у м. Києві, районними у м. Києві державними адміністраціями застосовано комплекс заходів, спрямованих на проведення організаційної роботи із суб'єктами господарювання щодо підвищення ними рівня виплат заробітної плати найманим працівникам до середньогалузевого рівня. В ході обстежень підприємств міста керівникам підприємств надаються відповідні рекомендації щодо дотримання вимог законодавства в частині оплати праці, умов зростання та регулювання фондів оплати праці працівників, встановлення на підприємствах рівня мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатної особи. Інформація про виконання цих заходів Програми представлялась на громадських слуханнях у Київській міській державній адміністрації.

В результаті проведеної роботи середня заробітна плата на ряді підприємств зросла в декілька разів, а за даними Державної податкової адміністрації в м. Києві надходження до міського бюджету податку з доходу фізичних осіб за 2007 рік збільшились на 47,9 %.

Працевлаштування безробітних та їх соціальний захист як в Україні, так і в місті Києві здійснюється відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Указів Президента України N 1073 від 11 липня 2005 року та N 895 від 19 вересня 2007 року, Конвенції Міжнародної організації праці N 122 про політику в галузі зайнятості, відповідних постанов Уряду України.

Співвідношення кількості безробітних на обліку в службі зайнятості до загальної чисельності зайнятого населення в економіці міста становить на даний час 1,1 % проти 1,6 % у 2004 році. Аналіз звернень незайнятих осіб до центрів зайнятості свідчить про зменшення чисельності тих, хто звертається з метою отримання статусу безробітних (у 2004 році їх чисельність становила 21,8 тис. осіб, у 2005 році - 21,3 тис. осіб, у 2006 році - 18,6 тис. осіб, у 2007 році - 15,8 тис. осіб). Натомість зростає кількість бажаючих отримати інформацію про наявні вакансії та потребу роботодавців, зокрема у 2007 році 27,5 тис. громадян або 58 %, які перебували на обліку в службі зайнятості упродовж 2007 року, працевлаштовані до отримання статусу безробітного.

Завдяки спрямуванню в 2002 році переходу діяльності міської служби зайнятості від пасивних форм (виплати допомоги по безробіттю) до активної політики сприяння зайнятості населення, протягом 2005-2007 років за направленням центрів зайнятості в столиці працевлаштовані 103,9 тис. чол. (за I півріччя 2008 року - 18,3 тис. чол.), в т. ч. шляхом надання дотацій роботодавцям у 2005-2007 роках - 1421 чол. (у січні - червні 2008 року - 133 чол.), одноразової виплати допомоги по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю у 2005-2007 роках - 2057 чол. (за I півріччя поточного року - 135 чол.). Серед інших регіонів держави м. Київ за останні роки утримує перші місця по рівнях працевлаштування незайнятого населення та професійної підготовки безробітних (у 2007 році - 74,1 % і 45,5 % відповідно), одне з провідних - за рівнем організації оплачуваних громадських робіт (18,0 %). Для порівняння: по Україні 45,4 %, 13,3 %, 17,4 % відповідно.

Станом на 01.07.2008 на обліку в міській службі зайнятості перебувало майже 4,3 тис. безробітних. За статтю серед цих безробітних переважають жінки - 69,4 %. За соціальним станом серед безробітних 72 % службовців, 21,7 % - робітники, 6,3 % - особи без професії або такі, що займали місця, які не потребують спеціальної підготовки.

Проведений Головним управлінням праці та зайнятості спільно з Київським центром зайнятості аналіз довготривалого безробіття в місті та вжиті заходи (проведення активної індивідуальної роботи з кожним безробітним, надання їм можливості профнавчання або перепідготовки, створення дотаційних робочих місць тощо) сприяли тому, що станом на 01.07.2008 лише 5,8 % або 247 безробітних перебувають на обліку в службі зайнятості більше року, в той час на відповідний період 2004 року їх частка становила 10 % або 741 особу.

Серед зареєстрованих у центрах зайнятості громадян, які шукають роботу, кожен десятий потребує соціального захисту. Це жінки з малолітніми дітьми, молодь, якій надається перше робоче місце, в т. ч. діти-сироти, неповнолітні, особи передпенсійного віку, звільнені з місць позбавлення волі. Рівень працевлаштування осіб квотних категорій, в т. ч. на дотаційні та заброньовані робочі місця, зріс з 32,4 % у 2004 році до 41,4 % у 2007 році (у I півріччі 2008 року 36,9 % проти 29,7 % у січні - червні 2007 року). Одночасно зростає зайнятість серед жінок, рівень зайнятості жінок у віці 15 - 70 років становить 59 % і на 6 % перевищує показник по Україні (53 %). Рівень безробіття жінок у столиці в 1,7 раза менше відповідного показника по Україні (6,6 %). Чисельність працюючих осіб з обмеженими можливостями, за даними Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів України, досягла 40175 осіб, що становить 75 % до чисельності інвалідів працездатного віку. 38,6 % до облікової кількості штатних працівників на великих і середніх підприємствах становить молодь - кожна дев'ята працююча молода людина в Україні зайнята на київських підприємствах.

Реалізація в повному обсязі заходів Київської міської програми "Зайнятість населення на 2005-2008 роки", затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.10.2004 N 567/1977, забезпечила сприятливу ситуацію на ринку праці та в сфері зайнятості населення міста, за показниками яких столиця утримує провідні позиції не тільки серед регіонів України, а і в порівнянні з іншими країнами, зокрема Європейського Союзу. Так, зокрема:

- рівень зайнятості населення у працездатному віці в столиці в порівнянні з 2004 роком зріс на 1,6 % і склав 72,4 %. Це найвищий показник в Україні;

- протягом 2005-2007 років чисельність безробітного населення (за методологією Міжнародної організації праці) у віці 15 - 70 років зменшилась на 33,3 % (з 67,5 тис. осіб у 2004 році до 45,0 тис. осіб у 2007 році), в тому числі працездатного віку - на 31,8 % (з 65,5 тис. осіб у 2004 році до 44,7 тис. осіб у 2007 році). В Україні ці показники становлять 25,7 % і 25,0 % відповідно. Рівень безробіття, визначений за методологією Міжнародної організації праці, в місті знизився з 4,8 % у 2004 році до 3,1 % у 2007 році і є значно нижчим не лише в порівнянні з регіонами України, але нижче показників країн Європейського Союзу;

- чисельність зареєстрованих безробітних за цей період зменшилась на 27,9 % (з 21,8 тис. осіб у 2004 році до 15,8 тис. осіб у 2007 році), а рівень зареєстрованого безробіття протягом 2005-2007 років зменшився з 0,4 % до 0,3 % (в Україні - з 3,5 % до 2,4 %);

- відбувалось зниження чисельності працюючих, що перебували у стані прихованого безробіття, зокрема тих, хто знаходився у вимушених адміністративних відпустках (з 0,5 % середньооблікової кількості штатних працівників у 2004 році до 0,4 % у 2007 році), і тих, хто працював неповний робочий час (відповідно з 3,7 % до 0,8 %). Питома частка означених категорій працівників становила у 2007 році 1,2 % від середньооблікової чисельності штатних працівників проти 4,2 % у 2004 році. Ці показники найнижчі в Україні;

- протягом 2007 року кожним штатним працівником було відпрацьовано в середньому 1755 годин, що на 11 годин більше, ніж у 2004 році. Коефіцієнт використання робочого часу в столиці найвищий по Україні - 89,0 %. Втрати робочого часу у минулому році порівняно з 2004 роком зменшились в 1,8 раза і становили 14 годин на одного штатного працівника. Найменші втрати робочого часу у 2007 році були притаманні таким видам економічної діяльності: освіта (3 год.); торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (4 год.); лісове господарство та пов'язані з ним послуги (5 год.); державне управління (6 год.); фінансова діяльність (7 год.). Найбільші втрати робочого часу спостерігались на промислових підприємствах та в будівельних організаціях (31 година), сільському господарстві, мисливстві та пов'язаних з ним послугами (30 годин), в установах, які займаються дослідженнями та розробками (27 годин);

- спостерігається стійка тенденція до зростання прошарку середньо- та високооплачуваних працівників. Зокрема, у червні 2008 року переважна частка (93,5 %) працюючих киян отримувала заробітну плату вище прожиткового мінімуму для працездатних осіб, при цьому понад 79,7 % мали заробітну плату, що перевищувала подвійний розмір прожиткового мінімуму (більше 1000 тис. грн.), а більше ніж десятикратний прожитковий мінімум (більше 5 тис. грн.) отримувало 138,0 тис. киян, що становить 33,2 % від всіх українців, що мали таку зарплату.

Позитивні зміни на ринку праці відбувалися на фоні зростання валової доданої вартості у місті Києві. У 2007 році ВДВ у фактичних цінах становила 115,5 млрд. грн. (42,3 тис. грн. у розрахунку на душу населення), у порівнянних цінах упродовж року ВДВ збільшилась на 11,0 %. Виходячи з тенденцій розвитку сфер економічної діяльності очікується, що зростання обсягів ВДВ у реальному обчисленні у 2008 році відбудеться на 9,0 % (номінальний обсяг досягне 139,8 млрд. грн.), та в розрахунку на душу населення становитиме майже 50,3 тис. грн. У структурі валової доданої вартості найбільша питома вага припадає на такі види економічної діяльності: торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - 33,3 %; транспорт та зв'язок - 16,0 %; операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам - 15,5 %, промисловість - 9,1 %.

Протягом останніх років в економіці міста зосереджено найбільшу частку інвестиційних ресурсів держави, що свідчить про високий інвестиційний потенціал міста. Підвищення інвестиційної активності суб'єктів підприємництва і населення сприяє нарощуванню обсягів капітальних інвестицій, яких протягом 2007 року суб'єктами господарювання міста освоєно в обсязі 45150,6 млн. грн. (протягом 2006 року - 29946,5 млн. грн.). Найбільшу частку (84,7 %) капітальних інвестицій зосереджено в основному капіталі - 38230,1 млн. грн., що на 31,2 % більше, ніж у 2006 році. За очікуваними даними обсяги інвестицій в основний капітал у 2008 році становитимуть 47347,2 млн. грн., що в порівнянних цінах на 13 % перевищуватиме обсяги 2007 року. Станом на 01.01.2008 сума залучених іноземних коштів склала 9496,7 млн. дол. США, що на 61,4 % більше порівняно із сумою іноземних інвестицій, внесених в економіку Києва на початок 2007 року.

Виходячи з тенденцій розвитку сфер економічної діяльності здійснюється подальший перерозподіл зайнятих між сферами економічної діяльності. Найвищими темпами зайнятість зростала у сфері послуг (у торгівлі, ремонті автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку, діяльності готелів та ресторанів), а також у сфері фінансової діяльності. Дещо нижчими були темпи в таких галузях, як будівництво, здійснення операцій з нерухомим майном, оренді, інжинірингу та наданні послуг підприємцям. Водночас зменшилася зайнятість населення у промисловості, в галузі охорони здоров'я та соціальної допомоги, державному управлінні.

У м. Києві зберігається досягнута в 2001 році позитивна тенденція на ринку праці, коли кількість прийнятих працівників в галузях економіки міста перевищує кількість вибулих.

Аналіз стану й основних тенденцій розвитку ринку праці в м. Києві протягом виконання Програми "Зайнятість населення на 2005-2008 роки" свідчить про забезпечення на ринку праці столиці наступних його конкурентних переваг:

- відносно високий і стабільний рівень економічної активності населення у віці 15 - 70 років, що протягом 2004-2007 років коливається у межах 65,9 % - 67,4 % (довідково: в середньому по Україні - 62,0 % - 62,6 %);

- постійне збільшення чисельності зайнятого населення у віці 15 - 70 років: у 2007 році порівняно з 2004 роком чисельність зросла на 4,2 % і становила 1405,3 тис. осіб (довідково: в Україні відбулось збільшення чисельності зайнятого населення на 3 %). Питома частка міста Києва в загальнодержавному ринку праці України становить 7 %;

- суттєве збільшення попиту та прийому працівників на підприємства Києва. Так, потреба підприємств, установ і організацій у працівниках для заміщення вільних робочих місць зросла майже в 1,6 раза, на підприємства міста у 2007 році було прийнято майже на 60 % більше працівників, ніж у 2004 році. При цьому для міста характерним є те, що значна частина зайнятих в місті працює на великих і середніх підприємствах (в Україні - менше половини), а більша частина штатних працівників зайняті на підприємствах державного сектору економіки (41,7 % - це найвищий показник серед регіонів, в Україні - 27,2 %);

- відбувається зростання частки заробітної плати в структурі доходів населення міста: у 2007 році вона збільшилась по відношенню до 2004 року на 5 відсоткових пунктів та перевищує частку доходів від соціальної допомоги та інших одержаних поточних трансфертів по м. Києву на 21,1 %, що є позитивною тенденцією та сприяє наповненню міського бюджету та страхових фондів (довідково: до цього часу в 13 областях України не досягнуто такого результату, оскільки частка доходів від заробітної плати є нижчою від частки соціальної допомоги та інших одержаних поточних трансфертів, хоча саме заробітна плата є базою для соціальної допомоги та страхових фондів).

IV. Основні напрямки розвитку ринку праці та
регулювання в сфері зайнятості протягом 2009-2012 років

На розвиток ринку праці в 2009-2012 роках впливатимуть внутрішні соціально-економічні фактори (зростання обсягів валової доданої вартості, інвестицій, виробництва, оплата праці тощо) та зовнішні фактори (участь України та м. Києва у процесі світового поділу праці у зв'язку з набуттям Україною членства у СОТ, фінансова та цінова ситуація тощо).

З урахуванням положень Стратегії економічного та соціального розвитку міста Києва на перспективу у 2009-2012 роках головні зусилля міської влади будуть спрямовані на збереження темпів економічного зростання та підвищення конкурентоздатності економіки міста на основі її інноваційно-інвестиційної складової; створення умов для підготовки підприємницького сектору до євроінтеграційних процесів та господарювання в умовах набуття Україною членства у СОТ; поліпшення людського потенціалу столиці, якості, рівня та умов життя киян за рахунок соціалізації трансформаційних процесів, повноцінного відновлення робочої сили та стимулювання випереджаючого збільшення доходів громадян.

Збереження темпів економічного зростання та підвищення конкурентоздатності економіки міста здійснюватимуться за рахунок стимулювання пріоритетних виробництв і наукомістких галузей, які здатні істотно вплинути на розвиток економіки та зростання експортного потенціалу міста, формування та розвитку засад інноваційного розвитку економіки, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, впровадження енергозберігаючих і маловідходних технологій та обладнання. Прогнозом показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2010-2012 роки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2008 N 828, визначено, що державна політика буде базуватися на збереженні у державній власності стратегічно важливих підприємств державного сектору, підвищенні ефективності управління державним майном, що має важливе значення для міста, оскільки значна частина штатних працівників зайнята на підприємствах державного сектору економіки.

Зважаючи на те, що Київ має місткий споживчий ринок, частка якого в сукупному роздрібному товарообороті України постійно зростає, місто й надалі буде привабливим для інвестування у створення промислових підприємств, орієнтованих на задоволення споживчого попиту. У 2009-2012 роках внаслідок подальшого зростання обсягів виробництва промислової продукції та послуг по видах економічної діяльності, які мають основний внесок у формування валової доданої вартості в м. Києві, щорічне зростання обсягів валової доданої вартості за прогнозними розрахунками Головного управління економіки та інвестицій становитиме на рівні 7,0 - 8,0 % у реальному вимірі.

За прогнозом Головного управління економіки та інвестицій обсяги інвестицій в основний капітал у 2009 році зростуть на 14,0 % порівняно з 2008 роком і становитимуть 59373,4 млн. грн. Обсяг інвестицій в основний капітал на одну особу складе у 2009 році 21317,5 грн., у 2012 році - 42643,0 грн. За прогнозними розрахунками у 2009 році в економіку міста буде внесено 5982,9 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій, що на 57,5 % більше, ніж у 2008 році. На кінець 2009 року загальний обсяг коштів іноземних інвесторів, залучених в економіку м. Києва, прогнозується на рівні 19278,3 млн. дол. США та на одного мешканця міста становитиме 7517,2 дол. США, на кінець 2012 року - 21208,3 дол. США.

У 2009-2012 роках діяльність органів влади міста у сфері підтримки підприємництва передбачається спрямовувати на формування сприятливого правового середовища для розвитку підприємництва, стимулювання інноваційної активності малого та середнього підприємництва, в тому числі створення високопродуктивних робочих місць, усунення адміністративних та організаційних перешкод у започаткуванні підприємницької діяльності; збільшення обсягів доступних для суб'єктів малого та середнього підприємництва фінансових ресурсів для забезпечення їх ефективного функціонування та розвиток системи інформаційного забезпечення.

З метою подальшого розвитку трудового потенціалу міською владою створюватимуться умови щодо посилення інституту сім'ї та стимулювання народжуваності, подолання тенденції природного скорочення населення, зростання платоспроможного попиту населення за рахунок підвищення наявних доходів населення в розрахунку на душу населення у 2012 році у 3,0 рази порівняно з показником 2007 року; підвищення вартості робочої сили, формування збалансованого ринку праці, забезпечення продуктивної зайнятості населення в усіх сферах економічної діяльності на рівні 1402,5 - 1407,0 тис. чол., запобігання прихованому безробіттю та утримання рівня офіційно зареєстрованого безробіття в межах 0,3 - 0,4 %.

У результаті позитивних змін в економіці у 2009-2012 роках очікується подальше зростання рівня зайнятості і зниження рівня безробіття. Рівень зайнятості населення у віці 15 - 70 років, визначений за методологією Міжнародної організації праці, буде варіювати у межах 64,2 - 64,8 відсотка, а рівень безробіття 3,3 - 2,6 відсотка.

Позитивною тенденцією у сфері зайнятості населення (поряд з подальшою інтенсифікацією ринку праці та підвищенням якості робочої сили) може стати підвищення попиту на робочу силу на ряді підприємств (за умови випуску ними конкурентоспроможної продукції і розширення обсягу виробництва), а негативною - певне скорочення робочих місць та вивільнення працівників на окремих підприємствах. Результати залежать від ступеня адаптації національного та регіонального ринків праці до функціонування в умовах вступу України в СОТ і лібералізації доступу до ринку товарів та послуг інших держав. Головним управлінням праці та зайнятості на основі аналізу виявлені проблемні чинники та ризики для ринку праці 2009-2012 року (наведені в розділі VI), які можуть спричинити суттєві зміни в зайнятості та ринку праці, що потребуватиме адекватних управлінських рішень щодо зменшення напруги на ринку та забезпечення соціального спокою в столиці.

Протягом 2009-2012 років організація та регулювання зайнятості населення в місті Києві буде здійснюватися за наступними пріоритетними напрямками:

- оптимізація зайнятості, що передбачає здійснення заходів щодо поліпшення структури зайнятості, формування нових професійних навичок, підвищення мобільності робочої сили;

- збереження і розвиток системи робочих місць;

- посилення адаптаційних можливостей працівників та підвищення якості робочої сили шляхом професійної орієнтації, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації населення, здійснення ефективного використання трудових ресурсів;

- формування рівних можливостей у сфері праці, що має сприяти усуненню дискримінації та нерівності між чоловіками та жінками, сприяння працевлаштуванню неконкурентоздатних на ринку праці верств населення (осіб з обмеженими фізичними можливостями, молоді, жінок, осіб, які звільняються з місць позбавлення волі), скорочення неповного та неефективного використання праці в місті;

- співпраця з роботодавцями в напрямі підвищення вартості найманої робочої сили та закріплення персоналу шляхом вжиття заходів щодо мотивації до праці.

Основна маса зайнятих у сфері виробництва та послуг має достатньо високу фахову кваліфікацію й успішно функціонує на ринку праці в місті - питома вага осіб з вищою (повною та базовою) освітою становить 59 %.

В умовах ринкової економіки підвищуються вимоги до якості робочої сили і важливого значення для економічно активного населення набуває захищеність професії, що призводить до необхідності періодично оновлювати знання, проходити підвищення кваліфікації та перепідготовку.

Проте на ринку праці залишається певний дисбаланс освітніх послуг і потреб ринку праці. Певні складнощі з працевлаштуванням випускників з вищою освітою мають своє підґрунтя щодо невирішення на загальнодержавному рівні впровадження ефективного механізму державного замовлення у фахівцях та кваліфікованих робітниках. Виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) буде продовжена співпраця з Міністерством економіки України, Міністерством праці та соціальної політики України, Міністерством освіти і науки України щодо прийняття нормативно-правових актів, що регулюють питання підготовки кадрів.

Враховуючи актуальність забезпечення молоді першим робочим місцем, Київська міська державна адміністрація ініціювала перед Міністерством праці та соціальної політики України вирішення питання прискорення розробки та прийняття переліку професій та спеціальностей, за якими роботодавцям може надаватися дотація для забезпечення молоді першим робочим місцем, і який відповідно до Закону України від 4 листопада 2004 року N 2150-IV мав бути розроблений ще в 2005 році. Такий перелік професій та спеціальностей затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 року N 223 "Деякі питання надання роботодавцям дотації для забезпечення молоді першим робочим місцем". З метою попередження молодіжного безробіття в місті буде продовжено проведення моніторингу працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, співпраця з роботодавцями щодо залучення молоді на підприємства міста, в тому числі через надання дотацій, підвищення відповідальності керівників навчальних закладів за працевлаштування випускників. Буде забезпечуватись сприяння в отриманні першої професії випускникам загальноосвітніх навчальних закладів, дитячих будинків, спеціальних навчально-виховних закладів, неповнолітнім, звільненим після відбуття покарання тощо.

Зокрема, відповідно до підпункту 4 пункту 1 Указу Президента України від 04.07.2005 N 1013/2005 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні", з метою удосконалення системи прогнозування та задоволення потреб суспільства в педагогічних і науково-педагогічних працівниках Головним управлінням освіти та науки, починаючи з 2007/2008 року, у Київському міському педагогічному університеті імені Б. Д. Грінченка запроваджено укладання тристоронніх угод "студент - вищий навчальний заклад - роботодавець" для осіб, які навчаються за державним замовленням за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю.

Регіональна політика у сфері формування професійно-освітнього потенціалу населення у 2009-2012 роках спрямовуватиметься на створення економічних, соціальних та організаційних засад для переорієнтації ринку освітніх послуг на потреби роботодавців, підвищення якості робочої сили, зокрема: здійснення професійного навчання працівників, зайнятих у галузях економіки, відповідно до потреб виробництва за рахунок коштів роботодавців; здійснення професійного навчання зареєстрованих безробітних з метою забезпечення подальшої їх зайнятості; сприяння самоосвіті і професійному навчанню осіб за власні кошти для забезпечення розвитку особистості та просування по роботі (службі); отримання молоддю професійних знань відповідно до потреб і можливостей особистості у здобутті освіти та ситуації на міському ринку праці, підтримка професійно-освітньої діяльності громадян з особливими потребами.

В умовах подальшого розвитку виробництва та у зв'язку із проведенням в Україні фіналу чемпіонату Євро-2012 зростає потреба у кваліфікованих конкурентоспроможних кадрах робітників та спеціалістів, які б відповідали вимогам міжнародних стандартів якості. Збалансування попиту та пропонування робочої сили на ринку праці з урахуванням пріоритетних напрямів розвитку економіки, підвищення якості підготовки кваліфікованих фахівців забезпечить їх подальше працевлаштування. Прогнозується зростання обсягу навчання персоналу на виробництві за новими професіями на 7 %. Обсяг підвищення кваліфікації персоналу підприємств, установ та організацій збільшиться у 2012 році на 20 % порівняно з показником 2007 року.

Очікується, що учнями професійно-технічних навчальних закладів стануть лише 18 - 19 відсотків випускників шкіл. За прогнозними розрахунками Головного управління освіти і науки чисельність випускників професійно-технічних училищ у 2012 році складатиме 8,7 тис. осіб. В умовах активізації економічної діяльності в усіх галузях і сферах економіки міста, зростання потреби в кваліфікованих робітничих кадрах та здійснення підготовки робітників відповідно до потреб ринку праці очікується, що майже всі вони будуть працевлаштовані.

У світі найрізноманітніших професій, певного дисбалансу на сучасному ринку праці, підвищеного попиту на робітничі професії, коли вимоги до працівників швидко змінюються і багатьом з них багато разів доводиться вирішувати проблему розширення та підвищення своєї професійної компетенції або переходу до нової сфери діяльності, належна профорієнтаційна робота виступає необхідною зв'язуючою ланкою між людиною, системою професійної підготовки і роботодавцем.

Вирішенню цих питань сприятиме і реалізація прийнятої постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2008 року N 842 Концепції державної системи професійної орієнтації населення. Концепцією передбачено, що управління системою професійної орієнтації населення на загальнодержавному рівні здійснюють відповідно до своїх повноважень Міносвіти, Мінпраці, Державний центр зайнятості, Мінсім'ямолодьспорт, МОЗ, Міноборони тощо.

У наступних роках планується удосконалення форм та методів профорієнтаційної роботи із різними верствами населення. Профорієнтаційні послуги носитимуть адресний характер, буде зростати частка індивідуальних професійних консультацій в обслуговуванні клієнтів служби зайнятості.

Буде продовжуватись системна цілеспрямована професійно-інформаційна робота з учнівською молоддю з метою розширення уявлення про професії, які користуються попитом на ринку праці м. Києва, спрямована на їх популяризацію, формування у молоді мотивації до свідомого вибору професії з урахуванням своїх інтересів, нахилів, здібностей та потреб ринку праці.

З метою сприяння оптимальному вибору або зміні сфери трудової діяльності незайнятому населенню міською службою зайнятості будуть надаватись профорієнтаційні послуги відповідно до професійних інтересів, нахилів, здібностей, рівня професійної підготовки, стану здоров'я та з урахуванням потреб ринку праці.

Очікується, що протягом 2009-2012 років отримають профорієнтаційні послуги 160,9 тис. осіб.

Профорієнтаційна робота буде проводитись із різними категоріями безробітних, які потребують допомоги у виборі виду діяльності та працевлаштуванні, особлива увага буде приділятись громадянам, які потребують соціального захисту (інваліди, жінки з малолітніми дітьми, неповнолітні, особи передпенсійного віку тощо).

У наступних роках службою зайнятості буде проводитись активна робота по професійній підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації безробітних відповідно до потреб ринку праці.

Для цього передбачається налагодження тісної співпраці з роботодавцями шляхом залучення їх до навчального процесу. Постійний аналіз попиту роботодавців, ознайомлення їх з навчальними програмами для своєчасного внесення змін та оновлення, забезпечення підготовки фахівців сучасного рівня, навчання під конкретні замовлення роботодавців.

Для вирішення питання ефективного комплектування підприємств міста кадрами, зокрема комунального сектору економіки, передбачається проводити організацію індивідуального навчання безпосередньо на виробництві та організацію стажування як різновид підвищення кваліфікації фахівців.

Основним напрямом регіональної політики стосовно професійної підготовки та професійної реабілітації інвалідів є надання можливості проходження професійного навчання всім категоріям осіб з обмеженими можливостями, які бажають навчатися та працювати, створення сприятливих умов для навчання інвалідів та їх подальшої професійної діяльності на певному робочому місці, забезпечення їх соціального захисту. У прогнозованому періоді очікується збільшення кількості студентів-інвалідів, які навчаються у вищих та професійно-технічних навчальних закладах.

Пріоритетним напрямком політики міської влади буде подальше розширення сфери прикладання праці, яке здійснюватиметься, в тому числі, шляхом встановлення сприятливого інвестиційного режиму для підприємств, на яких створюються нові робочі місця; підтримки самостійної зайнятості населення та розвитку підприємництва; використання потенціалу вакансій та незайнятих робочих місць; гарантованого надання робочого місця спеціалістам, підготовленим за державним замовленням.

Протягом 2009-2012 років планується створити не менше ніж 254 тисячі нових робочих місць. Нові робочі місця будуть створюватись в торгівлі, обробній промисловості, будівництві, фінансовій діяльності, сфері операцій з нерухомістю, здавання під найм та послуг юридичним особам, транспорті і зв'язку та інших сферах економічної діяльності. Згідно з даними підприємств, організацій, установ створення нових робочих місць в цей період, наприклад, прогнозується на комунальному підприємстві "Київський метрополітен" (400 робочих місць, транспорт), на авіаційному науковому технічному комплексі "Антонов" (щороку в середньому 300 робочих місць, вид економічної діяльності - промисловість); ВАТ "Електронмаш" (щороку в середньому 150 робочих місць, вид економічної діяльності - промисловість), ДП "Київський авіаційний завод "Авіант" (щороку в середньому 450 робочих місць, вид економічної діяльності - промисловість), ТОВ "ДЦ Україна" (щороку 100 робочих місць, вид економічної діяльності - торгівля), ТОВ "Бімаркет" (щороку 100 робочих місць, вид економічної діяльності - торгівля); ТОВ "Граніт" (щороку - 90 робочих місць, будівництво), ПТК ТОВ "Агромат" (щороку 45 робочих місць, виробництво керамічної плитки), СП "Основа Солсіф" (щороку від 1300 до 1600 робочих місць, будівництво), ЗАТ Фірма "Фундамент" (щороку від 200 до 500 робочих місць, будівництво); ЗАТ "Український мобільний зв'язок" (у 2009 році планує ввести 332 робочих місця, у 2010 році - 142 робочих місця за рахунок розвитку мережі, збільшення продажу послуг, розширення бізнесу); ТОВ "Новий друк" (щороку понад 200 робочих місць, вид діяльності - видавнича справа), ЗАТ "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" (130 робочих місць, вид діяльності - видавнича справа); ВАТ "БМУ Київської ТЕЦ-6" (2009 рік - 50 робочих місць, 2010 рік - 50 робочих місць, будівництво); ТОВ "Епіцентр К" (2009-2012 рр. - 2 тис. робочих місць, вид діяльності - торгівля) тощо.

У наступних роках очікується розширення сфери прикладання праці за рахунок подальшого розвитку дорожньо-транспортної інфраструктури та комунального господарства міста через забезпечення випереджаючого розвитку електричного пасажирського транспорту (метрополітену, швидкісного трамвая, тролейбусів) та зростання капіталовкладень у ремонт, модернізацію та спорудження нових водопровідних і каналізаційних мереж, підприємств з очистки води та переробки відходів. Зокрема, за даними Головного управління економіки та інвестицій прогнозується введення у 2009-2011 роках 4,9 км ліній метрополітену, 37,5 км тролейбусних ліній, 63,2 км трамвайних ліній, 63,8 км каналізаційних мереж, 43 км водопровідних мереж.

Ринок житлового будівництва столиці відзначається інвестиційною привабливістю та швидкими темпами розвитку. За даними Головного управління економіки та інвестицій в наступних роках передбачається введення загальної площі житлових будинків 3107,2 тис. кв. м, подальший розвиток мережі закладів освіти та амбулаторно-поліклінічних закладів, насамперед у районах нової забудови, зокрема, очікується будівництво лікарень та поліклінік з пропускною спроможністю понад 900 ліжок та біля 2 тис. відвідувань в зміну, шкіл на 5,3 тис. учнівських місць та дитячих дошкільних закладів на 1,6 тис. місць.

Заплановане проведення в Україні фіналу чемпіонату Євро-2012 є одним із чинників, що сприятимуть зростанню кількості робочих місць у місті. З урахуванням досвіду проведення подібних заходів в інших країнах світу, підвищеними темпами в м. Києві будуть розвиватись такі галузі економіки, як будівництво (спортивні споруди, майданчики, готелі, кемпінги, центри відпочинку, автошляхи, автовокзали, паркінги, кафе, ресторани тощо), туризм, сфера обслуговування (готельно-ресторанне господарство), легка промисловість (виробництво сувенірної продукції, спортивного інвентарю, спортивного обладнання, спортивного одягу) тощо.

З метою активного повернення зареєстрованих безробітних до активної трудової діяльності та забезпечення їх соціального захисту передбачається:

- активізація взаємодії з роботодавцями щодо поповнення банку вакансій для інформування населення про можливості працевлаштування;

- збільшення обсягів працевлаштування незайнятого населення, зареєстрованого в державній службі зайнятості;

- розширення практики підготовки кадрів з числа незайнятого населення, зареєстрованого в службі зайнятості, на замовлення роботодавців, під конкретні робочі місця та стажування безпосередньо на робочих місцях;

- удосконалення форм і методів сприяння підприємницькій ініціативі зареєстрованих безробітних;

- організація оплачуваних громадських робіт для незайнятого населення, зареєстрованого в державній службі зайнятості;

- забезпечення інформування та консультування населення з питань вибору сфери професійної діяльності, в першу чергу молоді;

- посилення взаємодії із соціальними партнерами з метою забезпечення організації зайнятості осіб, які потребують соціального захисту, зокрема інвалідів тощо.

Протягом 2009-2012 років служба зайнятості м. Києва планує:

- щороку працевлаштовувати не менше 35,4 тисячі незайнятих громадян;

- на дотаційні місця за рахунок Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття будуть працевлаштовані щороку 0,3 тис. безробітних;

- буде продовжуватись орієнтація безробітних на розвиток підприємницької діяльності, щороку 0,3 тис. безробітних отримають одноразову виплату допомоги по безробіттю для відкриття власної справи за рахунок Фонду;

- щороку 7,15 тис. безробітних навчатимуться за професіями (спеціальностями), які користуються попитом на ринку праці;

- до оплачуваних громадських робіт щороку буде залучено від 8,5 тис. до 9,4 тис. пошукачів роботи та безробітних тощо.

Відповідні показники щороку будуть уточнюватись в залежності від ситуації на ринку праці, їх виконання буде забезпечено службою зайнятості відповідно до вимог Законів України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття".

З метою посилення зацікавленості служби зайнятості в проведенні заходів активної політики та приведення її діяльності до міжнародних норм виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) проводитиме співпрацю з центральними органами виконавчої влади щодо ратифікації Конвенції Міжнародної організації праці N 88 про організацію служби зайнятості, яку ратифікували понад 80 країн світу (зокрема країни ЄС, Японія, Білорусь, Азербайджан та інші). Ця пропозиція була підтримана і представниками Ради по вивченню продуктивних сил Національної академії наук України на засіданні Координаційного комітету сприяння зайнятості населення міста, яке відбулось 6 лютого 2008 року.

У 2011 році заплановано проведення Всеукраїнського перепису населення.

До Програми Всеукраїнського перепису населення 2011 року згідно з рекомендаціями ООН щодо проведення переписів населення та житлового фонду введено новий блок запитань щодо зайнятості, а саме: економічної активності та безробіття.

Під час проведення перепису планується вивчення питань статусу зайнятості, зокрема, працюючий за наймом, працюючий не за наймом із залученням найманих працівників або самостійно, безоплатно працюючий член сім'ї, заняття опитуваних осіб із зазначенням докладної назви професії, посади або роботи, що виконувалася на підприємстві, у бізнесі, де працювала особа, а також місцезнаходження роботи. Також вивчатимуться питання джерел засобів існування. Крім того, запропоновано передбачити проектом Програми запитання стосовно розміру середньомісячної заробітної плати (від одного до двох прожиткових мінімумів, від чотирьох до десяти прожиткових мінімумів, понад десять прожиткових мінімумів).

V. Заходи щодо регулювання та організації
зайнятості населення у м. києві у 2009-2012 роках

Розділ 1. Моніторинг ринку праці і прогнозування зайнятості

1. Проведення моніторингу у сфері праці міста Києва.

Головне управління праці та зайнятості
Постійно

2. Розробка прогнозу основних соціально-економічних показників ринку праці.

Головне управління праці та зайнятості,
Київський міський центр зайнятості
Щорічно

3. Проведення моніторингу створення нових робочих місць.

Заступник голови Київської міської державної
адміністрації (відповідно до розподілу обов'язків),
Головне управління праці та зайнятості, ДПА в м. Києві,
Київський міський центр зайнятості - узагальнення
Постійно

4. Аналіз попиту і пропозиції робочої сили, банку даних вакансій і розробка прогнозу потреби в робочій силі.

Київський міський центр зайнятості
Постійно

5. Проведення моніторингу щодо результативності послуг в частині працевлаштування безробітних та роботодавцям у підборі необхідних працівників.

Київський міський центр зайнятості
Постійно

6. Здійснювати моніторинг обсягів вивільнення на підприємствах, в організаціях та установах міста та проводити за участю роботодавців та профспілок превентивні заходи для вивільнюваних працівників з метою їх адаптації до умов ринку праці та запобігання безробіттю.

Київський міський центр зайнятості із залученням
Київської міської організації роботодавців, Київської
міської ради профспілок, районні у м. Києві державні
адміністрації
Протягом 2009-2012 років

7. Проводити роботу для забезпечення ефективного співробітництва між міською службою зайнятості та приватними агентствами зайнятості, які не ставлять комерційної мети, результати якої періодично заслуховувати на засіданнях Координаційного комітету сприяння зайнятості населення міста.

Київський міський центр зайнятості
Протягом 2009-2012 років

8. Вживати заходи щодо запобігання масовим вивільненням працівників з підприємств, установ та організацій міста; повідомляти органи влади про можливі ризики в цій сфері з пропозиціями щодо їх розв'язання, періодично заслуховувати ці питання на засіданнях Координаційного комітету сприяння зайнятості населення міста.

Київський міський центр зайнятості
Протягом 2009-2012 років

Розділ 2. Збереження і створення робочих місць, сприяння розвитку
підприємництва та самостійній зайнятості населення, розв'язання інших
проблем зайнятості населення

9. Сприяти розширенню сфери прикладання праці за рахунок створення робочих місць, насамперед, у сфері інноваційного та високотехнологічного виробництва, у сфері послуг та туризму, в т. ч. шляхом працевлаштування безробітних на дотаційні робочі місця.

Головне управління економіки та інвестицій, Головне
управління промислової, науково-технічної та
інноваційної політики, Головне управління з питань
регуляторної політики та підприємництва, Головне
управління комунального господарства, Головне
управління транспорту, Головне управління торгівлі
та побуту, інші галузеві управління виконавчого
органу Київської міської ради (Київської міської
державної адміністрації), Головне управління праці
та зайнятості, Київський міський центр зайнятості,
районні у м. Києві державні адміністрації із залученням
Київської міської організації роботодавців
Протягом 2009-2012 років

10. Здійснювати контроль за збереженням існуючих робочих місць на підприємствах у разі зміни форм власності, забезпечити підтримку у післяприватизаційний період.

Головне управління комунальної власності м. Києва,
районні у м. Києві державні адміністрації із
залученням Регіонального відділення Фонду
державного майна України по м. Києву, Київської
міської організації роботодавців, Київської міської
ради профспілок
Постійно

11. Надавати в оренду підприємницьким структурам та іншим підприємствам, організаціям та установам нежитлові приміщення для розвитку виробництва та інших потреб.

Головне управління комунальної власності м. Києва,
районні у м. Києві державні адміністрації
Постійно

12. Забезпечити виконання нормативно-правових актів щодо сприяння легалізації робочих місць в столиці, в т. ч. шляхом оформлення трудових договорів між працівниками та фізичними особами.

Головне управління з питань торгівлі та побуту,
Головне управління транспорту, Головне
управління праці та зайнятості, Київський міський центр
зайнятості, Територіальна державна інспекція праці у
м. Києві, районні у м. Києві державні адміністрації
Постійно

13. Проводити системну роботу з роботодавцями щодо отримання від них повної, достовірної інформації про вакансії, заробітну плату, умови праці, обов'язкові та бажані вимоги до претендентів.

Київський міський центр зайнятості,
Київська міська організація роботодавців
Протягом 2009-2012 років

14. Створювати умови для розширення мережі підприємств малого та середнього бізнесу. Сприяти створенню та діяльності мережі бізнес-центрів та бізнес-інкубаторів з метою надання допомоги підприємцям-початківцям в освоєнні основ ринкової економіки та підприємництва, розробці бізнес-планів та стратегії розвитку власної справи, у реєстрації їх як суб'єктів підприємницької діяльності.

Головне управління з питань регуляторної
політики та підприємництва, Головне управління
промислової, науково-технічної та інноваційної
політики, Головне управління комунальної
власності м. Києва, районні у м. Києві державні
адміністрації, КП "Київський міський бізнес-
центр"
Протягом 2009-2012 років

15. Сприяти розвитку ефективної системи підтримки підприємницької ініціативи серед безробітних, зокрема шляхом надання одноразової виплати допомоги по безробіттю, організації професійної підготовки з основ підприємництва для подальшого заняття підприємницькою діяльністю.

Київський міський центр зайнятості,
районні у м. Києві державні адміністрації
Постійно

16. Сприяти створенню робочих місць для осіб з обмеженими фізичними можливостями відповідно до чинного законодавства та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Головне управління соціального захисту населення,
Київське міське відділення Фонду України соціального
захисту інвалідів, Київський міський центр по роботі з
інвалідами, Київський міський центр зайнятості
Постійно

17. З метою здійснення моніторингу новостворених робочих місць по місту забезпечити проведення роботи з центральними органами виконавчої влади стосовно забезпечення єдиної системи обліку створених робочих місць.

Київський міський центр зайнятості, Головне
управління праці та зайнятості, Головне
управління з питань регуляторної політики та
підприємництва, Державна податкова
адміністрація в м. Києві, районні у м. Києві
державні адміністрації
Постійно

Розділ 3. Професійна підготовка кадрів, підвищення якості робочої сили

18. Організувати роботу щодо професійної орієнтації молоді як однієї з найбільш уразливих категорій населення з метою формування професійних намірів учнів та побудови професійної кар'єри:

- проводити з учнями загальноосвітніх навчальних закладів групові профінформаційні консультації, профорієнтаційні семінари, професіографічні екскурсії, уроки тощо;

- організовувати для учнів випускних класів загальноосвітніх навчальних закладів тижні з профорієнтації, Дні профорієнтації, Дні відкритих дверей центру зайнятості, навчальних закладів та підприємств, організацій, установ, інші масові інформаційні заходи;

- запровадити у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів надання індивідуальних професійних консультацій учням та їх батькам;

- запровадити у практику роботи навчальних закладів професійної освіти проведення семінарів з техніки самостійного пошуку роботи та побудови професійної кар'єри для учнів та студентів; надавати учням та студентам індивідуальні професійні консультації.

Головне управління освіти і науки, Головне
управління у справах сім'ї та молоді, Головне
управління культури і мистецтв, Київський
міський центр зайнятості, районні у м. Києві
державні адміністрації
Протягом 2009-2012 років

19. Забезпечити надання профорієнтаційних послуг інвалідам з метою прискорення їх адаптації до умов ринку праці та професійної інтеграції у суспільство.

Головне управління соціального захисту
населення, Головне управління освіти і науки,
Київський міський центр по роботі з інвалідами,
Київський міський центр зайнятості, районні у м.
Києві державні адміністрації
Постійно

20. Сприяти професійній підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації інвалідів.

Головне управління соціального захисту населення,
Київське міське відділення Фонду України
соціального захисту інвалідів, Київський міський
центр по роботі з інвалідами, Київський міський
центр зайнятості, управління у справах жінок,
інвалідів, ветеранів війни та праці
Постійно

21. Надавати профорієнтаційні послуги соціально незахищеним категоріям населення з метою підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці:

- проводити тематичні семінари для цільових груп населення, в т. ч. із залученням зацікавлених організацій;

- надавати індивідуальні професійні та психологічні консультації, в т. ч. із залученням спеціалістів зацікавлених організацій;

- інші профорієнтаційні заходи.

Київський міський центр зайнятості, Головне
управління праці та зайнятості, Головне
управління у справах сім'ї та молоді, районні у м.
Києві державні адміністрації за участю Київської
міської організації роботодавців, Київської міської
ради профспілок
Постійно

22. Проводити інформаційно-роз'яснювальну роботу з метою формування в суспільстві соціально відповідального бізнесу, позитивного іміджу робітничих професій та підвищення соціального статусу робітника, формування активної життєвої позиції у молоді шляхом здійснення публікацій у засобах масової інформації, проведення семінарів, нарад, радіо- та телепрограм тощо.

Головне управління освіти і науки, Головне
управління у справах сім'ї та молоді, Головне
управління праці та зайнятості, Головне управління
промислової, науково-технічної та інноваційної
політики, Головне управління з питань
регуляторної політики та підприємництва, Головне
управління культури і мистецтв, Головне управління
з питань взаємодії з засобами масової інформації та
зв'язків з громадськістю, районні у м. Києві державні
адміністрації, Київський міський центр зайнятості за
участю Київської міської організації роботодавців,
Київської міської ради профспілок
Постійно

23. Підвищити ефективність професійного навчання безробітних відповідно до потреб ринку праці та вимог роботодавців, рівня працевлаштування після навчання з метою поновлення їх професійної мобільності та підвищення конкурентоспроможності.

Київський міський центр зайнятості із
залученням Київської міської організації
роботодавців, районні у м. Києві державні
адміністрації
Протягом 2009-2012 років

24. З метою набуття практичного досвіду організовувати на підприємствах, в установах та організаціях м. Києва проходження стажування молоді з числа студентів та випускників навчальних закладів, в тому числі зареєстрованих в службі зайнятості.

Головне управління у справах сім'ї та молоді,
Київський молодіжний центр праці, Київський
міський центр зайнятості
Протягом 2009-2012 років

25. Продовження реалізації Комплексної програми навчання, профорієнтації і працевлаштування молоді "Освіта. Робота. Бізнес".

Головне управління у справах сім'ї та молоді,
Київський молодіжний центр праці, Головне
управління з питань регуляторної політики та
підприємництва
Протягом 2009-2012 років

26. Провести моніторинг працевлаштування випускників професійно-технічних навчальних закладів міста, потреба яких була заявлена підприємствами, установами та організаціями. Результати моніторингу направити Міністерству освіти і науки України, Міністерству економіки України, Міністерству праці та соціальної політики України.

Головне управління освіти і науки
Щорічно, серпень - вересень

27. Проводити аналіз працевлаштування випускників вищих навчальних закладів освіти, які навчались за держзамовленням, здійснювати моніторинг звернень випускників навчальних закладів до центрів зайнятості міста та організації їх зайнятості в розрізі професій та спеціальностей. Результати аналізу направляти Раді ректорів Київського вузівського центру, Міністерству освіти і науки України, Міністерству економіки України, Міністерству праці та соціальної політики України.

Головне управління праці та зайнятості,
Київський міський центр зайнятості
Щорічно, жовтень - листопад

28. Для вирішення питань професійного навчання персоналу на підприємствах, підвищення кваліфікації працівників та їхньої конкурентоспроможності на ринку праці проводити семінари, наради за участю представників об'єднаних підприємств м. Києва, організацій роботодавців та профспілкових організацій.

Головне управління праці та зайнятості,
Київський міський центр зайнятості, районні у м.
Києві державні адміністрації із залученням
Київської міської організації роботодавців,
Київської міської ради профспілок
Протягом 2009-2012 років

29. Забезпечити проведення ярмарків вакансій за галузевим принципом для укомплектування вільних робочих місць, зокрема в установах та організаціях бюджетної сфери міста, та підбору роботодавцями персоналу з числа осіб, що перебувають на обліку в міській службі зайнятості.

Київський міський центр зайнятості, галузеві
управління виконавчого органу Київської міської
ради (Київської міської державної адміністрації)
Протягом 2009-2012 років

Розділ 4. Регулювання соціально-трудових відносин, використання робочої сили

30. Продовжити роботу щодо забезпечення:

- проведення моніторингу укладення, повідомної реєстрації та виконання колективних договорів на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності, які використовують найману працю;

- надавати інформацію виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

Районні у м. Києві державні адміністрації,
Головне управління праці та зайнятості, Головне
управління статистики у м. Києві разом з
Київською міською радою профспілок, Київською
міською організацією роботодавців
Протягом 2009-2012 років

31. Забезпечити надання інформаційної та консультативної допомоги суб'єктам соціально-трудових відносин щодо укладання і реалізації колективних договорів і угод.

Головне управління праці та зайнятості, районні у
м. Києві державні адміністрації, Київська міська
рада профспілок
Постійно

32. Аналіз стану соціально-трудової сфери міста Києва.

Головне управління праці та зайнятості,
Київський міський центр зайнятості
Щопівроку

33. Сприяти вдосконаленню організації, нормування та оплати праці на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності.

Районні у м. Києві державні адміністрації,
Головне управління праці та зайнятості
Протягом 2009-2012 років

34. Здійснювати перевірки підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності щодо дотримання чинного законодавства про працю неповнолітніх.

Територіальна державна інспекція праці в м. Києві,
Служба у справах дітей, районні у м. Києві
державні адміністрації
Протягом 2009-2012 років

35. Підвищувати роль Координаційного комітету сприяння зайнятості населення міста у підготовці пропозицій щодо реалізації політики зайнятості населення на регіональному рівні.

Головне управління праці та зайнятості,
Київський міський центр зайнятості,
Координаційний комітет сприяння зайнятості
населення міста із залученням Київської міської
ради профспілок, Київської міської організації
роботодавців
Протягом 2009-2012 років

36. Сприяти працевлаштуванню киян в межах діючих міжурядових угод.

Київський міський центр зайнятості
Постійно

37. Проводити аналіз професійно-кваліфікаційного складу залучених у місто іноземних працівників та матеріали аналізу надавати виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

Київський міський центр зайнятості
Щопівроку

38. При наданні роботодавцям міста дозволів на працевлаштування іноземних громадян забезпечити належний контроль за дотриманням законодавства про оплату праці.

Київський міський центр зайнятості
Постійно

Розділ 5. Сприяння зайнятості громадян,
які потребують соціального захисту і не
здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці

39. З метою надання додаткових гарантій щодо працевлаштування соціальне незахищених громадян забезпечити бронювання якісних робочих місць на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності, здійснювати коригування броні в залежності від стану роботи підприємств та якісного складу безробітних.

Районні у м. Києві державні адміністрації,
Київський міський центр зайнятості
Протягом 2009-2012 років

40. Активізувати роботу щодо організації зайнятості осіб, які потребують соціального захисту, шляхом розширення спектра послуг для цих категорій, професійної підготовки, працевлаштування на заброньовані та дотаційні робочі місця тощо.

Районні у м. Києві державні адміністрації,
Київський міський центр зайнятості
Протягом 2009-2012 років

41. Сприяти в отриманні першої професії випускникам загальноосвітніх шкіл, дитячих будинків, спеціальних навчально-виховних закладів, неповнолітнім, звільненим після відбуття покарання тощо.

Київський міський центр зайнятості, Служба у
справах дітей КМДА, відділ кримінальної міліції у
справах дітей ГУ МВС України в м. Києві,
Київський міський центр соціальних служб для
сім'ї, дітей та молоді
Постійно

42. Активізувати співпрацю всіх зацікавлених організацій з питань організації зайнятості неповнолітніх, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування.

Головне управління у справах сім'ї та молоді,
Головне управління праці та зайнятості,
Київський міський центр зайнятості, Служба у
справах дітей КМДА, відділ кримінальної міліції у
справах неповнолітніх ГУ МВС України в м.
Києві, Київський центр соціальних служб для
сім'ї, дітей та молоді, Київський молодіжний
центр праці
Протягом 2009-2012 років

43. Створювати під час літніх канікул трудові об'єднання молоді та організовувати тимчасові робочі місця на період літніх канікул для студентів та старшокласників; надавати інформацію про тимчасові робочі місця для молоді на період літніх канікул Службі у справах дітей виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київському міському центру зайнятості.

Головне управління у справах сім'ї та молоді,
Київський молодіжний центр праці, Київський
центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді
Щорічно, червень - серпень

44. Розвивати співробітництво з громадськими організаціями з питань організації зайнятості громадян, які прибули з місць позбавлення волі.

Київський міський центр зайнятості, громадська
організація інтелігенції "Київ - рідний дім" (за згодою)
Протягом 2009-2012 років

45. З метою повернення бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, до повноцінного та гідного життя здійснювати обмін інформацією про наявність вільних робочих місць у загальноміському банку даних та результати працевлаштування відповідних осіб.

Київський міський центр зайнятості, Центр
соціальної адаптації для жінок, які не мають
визначеного місця проживання, громадська
організація інтелігенції "Київ - рідний дім"
Протягом 2009-2012 років

46. Забезпечити розширення можливостей працевлаштування громадян з інвалідністю шляхом інформування підприємств, установ, організацій міста про професійно-кваліфікаційний склад осіб відповідних категорій, які шукають роботу за допомогою служби зайнятості, а також проведення зустрічей роботодавців з інвалідами по підбору претендентів на вакансію, розміщення інформації про інвалідів - пошукачів роботи в мережі Internet.

Київський міський центр зайнятості із залученням
Київської міської організації роботодавців
Протягом 2009-2012 років

47. Сприяти належному задоволенню потреб особливих категорій осіб, які шукають роботу, зокрема інвалідів.

Київський міський центр зайнятості, Головне
управління соціального захисту населення,
Київський міський центр по роботі з інвалідами,
районні у м. Києві державні адміністрації
Постійно

48. Співпрацювати з громадськими організаціями та навчальними закладами з метою організації зайнятості та соціального захисту військовослужбовців, вивільнених у ході реформування Збройних Сил України.

Київський міський центр зайнятості, районні у м.
Києві державні адміністрації
Постійно

49. Надавати юридичну, методичну та матеріальну допомогу інвалідам та підприємствам громадських організацій інвалідів міста Києва.

Головне управління соціального захисту населення,
Київський міський центр по роботі з інвалідами,
управління у справах жінок, інвалідів, ветеранів
війни та праці
Постійно

Розділ 6. Організація зайнятості під час підготовки та
проведення в м. Києві фінальної частини чемпіонату
Європи 2012 року з футболу

50. Визначити:

- перелік підприємств м. Києва, що залучаються до підготовки та проведення чемпіонату, в тому числі таких, що мають відповідну акредитацію УЄФА щодо заходів ЄВРО-2012;

- кількість робочих місць, що прогнозується створити;

- потребу в працівниках (в розрізі професій та спеціальностей), необхідних для будівництва, реконструкції та обслуговування об'єктів чемпіонату, в тому числі за рахунок залучення іноземної робочої сили;

- необхідність у підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації кадрів відповідно до потреб підприємств, що залучаються до підготовки та проведення чемпіонату, в тому числі незайнятого населення та надавати відповідну інформацію Київському міському центру зайнятості.

Головне управління економіки та інвестицій,
Головне управління по фізичній культурі та спорту,
галузеві управління виконавчого органу Київради
(Київської міської державної адміністрації), Головне
управління праці та зайнятості, Київський міський
центр зайнятості, районні у м. Києві державні
адміністрації із залученням Київської міської
організації роботодавців
Протягом 2009-2012 років

51. Забезпечити актуалізацію банку даних вакансій підприємств, залучених до підготовки та проведення в м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, з метою якісного сприяння в укомплектуванні відповідних робочих місць.

Київський міський центр зайнятості із залученням
Київської міської організації роботодавців
Протягом 2009-2012 років

52. Збільшити обсяги навчання за професіями, пов'язаними з будівництвом доріг та стадіонів, розвитком готельного і ресторанного бізнесу, у сфері пасажирських перевезень і торгівлі тощо, у тому числі зі знанням іноземних мов, у зв'язку із потребою у рамках організації та проведення в м. Києві фінальної частини ЄВРО-2012.

Головне управління освіти і науки, галузеві
управління виконавчого органу Київської міської
ради (Київської міської державної адміністрації),
Київський міський центр зайнятості, районні у м.
Києві державні адміністрації із залученням
Київської міської організації роботодавців
Протягом 2009-2012 років

53. Залучати незайнятих громадян, які перебувають на обліку в міській службі зайнятості, та інших громадян до участі в оплачуваних громадських роботах, пов'язаних з підготовкою та проведенням чемпіонату.

Київський міський центр зайнятості із
залученням Київської міської організації
роботодавців, районні у м. Києві державні
адміністрації
Протягом 2009-2012 років

Розділ 7. Надання соціальних послуг зареєстрованим безробітним

54. Забезпечити працевлаштування за сприяння міської служби зайнятості на вільні та новостворені робочі місця осіб з числа незайнятого населення і залучення до участі в оплачуваних громадських роботах відповідно до показників додатка 4.

Київський міський центр зайнятості, Головне
управління праці та зайнятості, районні у м. Києві
державні адміністрації
Постійно

55. Активізувати адресну роботу щодо укомплектування вакансій за замовленням роботодавців шляхом профпідготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітних за направленням служби зайнятості в навчальних закладах та безпосередньо на підприємствах міста, в тому числі за рахунок безробітних з інших регіонів України, які пройшли відповідну професійну підготовку.

Київський міський центр зайнятості
Протягом 2009-2012 років

56. Забезпечити сприяння зайнятості працездатним членам домогосподарств та одиноким матерям, які звернулись до центрів зайнятості, шляхом їх працевлаштування на вільні та новостворені, заброньовані робочі місця та за рахунок надання дотацій роботодавцям із Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, залучення їх до участі в оплачуваних громадських роботах.

Київський міський центр зайнятості, районні у м.
Києві державні адміністрації
Протягом 2009-2012 років

57. Розширювати види громадських робіт з урахуванням професійного складу безробітних та соціально-економічних потреб міста.

Районні у м. Києві державні адміністрації,
Київський міський центр зайнятості
Протягом 2009-2012 років

58. Посилити роботу з безробітними, які тривалий час перебувають на обліку в центрах зайнятості, шляхом надання послуг з активної підтримки, направлених на прискорення працевлаштування, в тому числі поширення нових форм професійного навчання безробітних.

Київський міський центр зайнятості
Протягом 2009-2012 років

59. Проводити роботу по оперативному формуванню і оновленню банку даних про вакантні посади і вільні робочі місця з контролем достовірності рівня заробітної плати.

Київський міський центр зайнятості
Постійно

60. Забезпечити прозорість інформації для населення та роботодавців про ситуацію на ринку праці міста, організацію зайнятості різних верств населення, можливості служби зайнятості у задоволенні попиту на робочу силу та підборі підходящої роботи шляхом проведення загальноміських, районних ярмарків вакансій, "круглих столів" з соціальними партнерами та громадськістю, семінарів, через засоби масової інформації тощо.

Київський міський центр зайнятості, Головне
управління праці та зайнятості, Головне
управління з питань взаємодії з засобами масової
інформації та зв'язків з громадськістю, районні у
м. Києві державні адміністрації
Протягом 2009-2012 років

Виконання завдань та заходів Програми зайнятості населення на 2009-2012 роки сприятиме:

- створенню умов для сприяння розвитку вітчизняного виробництва та підвищенню конкурентоспроможності продукції через підготовку конкурентоспроможного трудового потенціалу, який потребує ринок праці, зокрема через ефективну систему державного замовлення на підготовку кадрів та стимулювання професійного навчання на виробництві;

- розширенню виробництва товарів та послуг в результаті збільшення зайнятих в економіці;

- збільшенню податкових надходжень і обов'язкових зборів від заробітної плати працівників, в тому числі додатково залучених в економіку міста;

- підйому рівня життя працівників, в тому числі тих, які раніше були безробітними;

- покращенню соціально-трудових відносин в місті, зменшенню інших важких явищ;

- посиленню конкурентоздатності міста Києва.

VI. Проблемні чинники та ризики для
ринку праці м. Києва у 2009-2012 роках

Аналіз ринку праці і тенденцій структурної перебудови економіки в столиці та в Україні в цілому дозволяє виявити проблемні чинники та ризики для ринку праці м. Києва в наступних роках, що потребують пріоритетного вирішення та концентрації зусиль міської влади. Серед них слід відзначити наступні:

1) Демографічна ситуація вже тривалий час характеризується як несприятлива. За останні 10 років коефіцієнт демографічного навантаження на працездатне населення з боку осіб пенсійного віку зріс на 9 % і становить біля 30 %, а з боку дітей у віці до 15 років зменшився на 16 % і перебуває на рівні 21 %.

Крім того, співвідношення між числом народжених та померлих знаходиться нижче рівня простого заміщення поколінь, кількість людей в кожному новому поколінні менша, ніж в попередньому.

Вікова структура населення міста змінюється на користь середніх та старших вікових категорій - середній вік киянина 38,5 року (чоловіків - 36,4 року, жінок - 40,3 року). Процес демографічного старіння населення в столиці продовжується. За останні 10 років кількість осіб старше працездатного віку зросла на 21,9 %, а кількість працездатного - лише на 8,7 %. Частка громадян 60 років та старше перевищує 20 %, що за класифікацією Россета відповідає високому рівню демографічної старості населення, що в свою чергу суттєво знижує стабільність та усталеність ринку праці. Враховуючи, що особи похилого віку в столиці мають необхідність та бажання працювати, потрібні економічні, організаційні та фінансові умови для продовження їх трудової діяльності. Такий підхід відповідає Мадридському міжнародному плану дій з проблем старіння. Пропозиції Головного управління праці та зайнятості з цього питання враховані в заходах щодо виконання у 2008 році Плану дій Україна - ЄС, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2008 року N 1072-р.

Хоча зайнятість молодих осіб у віці 15 - 34 роки (на великих і середніх підприємствах) є найбільшою серед регіонів України - 38,6 % до облікової кількості штатних працівників (довідково: кожна дев'ята працююча молода людина в Україні зайнята на київських підприємства), буде продовжено роботу із роботодавцями по залученню молоді на підприємства, в установи та організації міста, розширюватиметься інформування молоді з питань вибору сфери професійної діяльності та потреби роботодавців столиці в кадрах.

2) Підприємства міста потребують конкурентоспроможну робочу силу, яка володіє сучасними знаннями та технологіями.

За період з 1990 року по 2007 рік майже вдвічі скоротилась чисельність випускників професійно-технічних навчальних закладів (у 1990 році - 18,0 тис. осіб, у 2007 році - 9,4 тис. осіб), за інформацією Міністерства освіти і науки України з наступного року передбачається реформа системи професійно-технічної освіти та скорочення кількості професійно-технічних училищ ще на 20 %. Більшу частину професійно-технічних навчальних закладів Міносвіти планує передати місцевим органам виконавчої влади, однак без надання права власності. В той же час на загальнодержавному та регіональних ринках праці відбувається перекіс в частині потреби роботодавців у робітничих кадрах (50 - 70 %), на фахівців з вищою освітою потреба є меншою (30 - 40 %). Зокрема, на підприємствах, в установах та організаціях столиці існує значна потреба в працівниках робітничих професій (станом на 01.09.2008 у загальноміській базі даних про вакансії налічується понад 35 тис. вакансій, з них 45 % вільних робочих місць для робітників, 13,6 % вакансій для осіб без професії або на робочих місцях, де не потребується спецпідготовка). У зв'язку із проведенням в Україні фіналу чемпіонату Євро-2012 можна визначити перспективу розвитку на найближчі роки деяких професій та спеціальностей в галузях економіки, зросте потреба в працівниках робітничих професій, в першу чергу будівельних: малярах, мулярах, монтажниках, штукатурах, електрогазозварниках, токарях, верстатниках, фрезерувальниках, інструментальниках, слюсарях-ремонтниках всіх напрямів. Також виникає потреба в додатковій чисельності гідів, екскурсоводів, інструкторів, перекладачів, кухарів, барменів, офіціантів, продавців, водіїв та працівників інших виробничих професій.

Недостатні обсяги професійної підготовки молоді на тлі процесів старіння і певне вибуття з підприємств висококваліфікованих робітників (на даний час за статистичними даними майже 28 % персоналу підприємств мають передпенсійний та пенсійний вік) можуть спричинити ситуацію щодо нестачі кадрів на підприємствах міста, що потребує активізації зусиль роботодавців по створенню власних баз для навчання кадрів, а також по створенню на виробничих площах підприємств - замовників підготовки кадрів баз виробничої практики для учнів професійно-технічних навчальних закладів, залучення потужностей підприємств до стажування випускників з подальшим їх працевлаштуванням, матеріального забезпечення професійно-технічних навчальних закладів, які займаються підготовкою кваліфікованих робітників тощо. А на загальнодержавному рівні слід вирішити питання спрощення процедури ліцензування на отримання підприємствами права здійснювати підготовку кадрів, що суттєво підвищить ефективність формування трудового потенціалу.

3) Очікуване підвищення витрат київських підприємств, пов'язане із підвищенням тарифів на перевезення, вартості енергоносіїв та інших матеріальних витрат; збільшення потреби у позичкових ресурсах та зростання кредитних ставок, що підвищує відповідні операційні видатки, зростання заробітної плати, що збільшує вартість робочої сили для підприємств, можуть призвести до зниження їхньої прибутковості та спонукати до скорочення робочих місць.

Зазначене зростання витрат виробництва сприятиме в короткостроковій перспективі - зростанню цін на продукцію підприємства, подальшому згортанню малоприбуткових філій чи виробництв, вивільненню надлишкових працівників, а у довгостроковому періоді - відпливу капіталу з галузей, що втрачають привабливість, з відповідним згортанням виробництва та скороченням зайнятості (при заміщенні пропозиції за рахунок зростання імпорту).

Доповнення зростання витрат підприємств потужною інституційною кризою позбавляє вітчизняні компанії можливості приймати оптимальні управлінські рішення у цій сфері.

4) Потенційний ризик на ринку праці міста створює промисловий сектор економіки.

Якщо в останні роки в цілому по м. Києву збережено позитивну тенденцію на ринку праці, коли кількість прийнятих працівників у галузях економіки міста перевищує кількість вибулих (у 2007 році перевищення становило 41,3 тис. осіб), то у промисловості, починаючи з 2005 року, навпаки, кількість вибулих перевищує кількість прийнятих (у 2007 році на 7,7 тис. осіб).

По місту суттєво зменшується кількість осіб, які працювали в умовах вимушеної неповної зайнятості. У фонді робочого часу питома вага втрат з причин неповної зайнятості становила лише 0,7 відсотка, але в галузі промисловості показник питомої ваги втрат з причин неповної зайнятості більш ніж вдвічі перевищує середній показник по місту і становить 1,5 % до фонду робочого часу.

Найбільша кількість працівників, які перебували в умовах неповної зайнятості, припадає на промислові підприємства міста, і це погіршує загальну ситуацію на столичному ринку праці. Так, із загальної чисельності працівників по місту, які знаходились в адміністративних відпустках у 2007 році, 50,2 % - це працівники підприємств промисловості, а із загальноміського показника чисельності працівників, які працювали в режимі неповного робочого дня, - це 53 %. Крім того, в останні роки спостерігається тенденція зниження індексу продуктивності праці в промисловості міста.

5) В умовах світової фінансової кризи без проведення антикризових дій на загальнодержавному рівні можливе зростання безробіття в фінансовій сфері міста, де зайнято понад 5 % працюючих, розмір заробітної плати яких в 2 рази перевищує середньомісячний розмір заробітної плати в місті.

6) При можливому зростанні безробіття в окремих сферах економічної діяльності в Україні на даний час відсутній механізм фінансування заходів сприяння зайнятості в умовах масового вивільнення працівників (постанова Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 року N 1090 не відповідає чинному законодавству, що визнано Міністерством праці та соціальної політики України на звернення Київської міської державної адміністрації).

7) Слід очікувати суттєвого зростання навантаження на інфраструктуру ринку праці в умовах приєднання до СОТ. Стрімко збільшиться потреба у професійному навчанні, перекваліфікації вивільнюваних працівників, підвищаться вимоги до оперативного інформаційного та організаційного забезпечення пошуку роботи, зростання обсягів витрат з державного та місцевого бюджетів, фондів соціального страхування за одночасного зменшення обсягів надходжень до них під час реструктуризації та скорочення зайнятості на неконкурентоспроможних підприємствах.

За прогнозами вчених Національного інституту стратегічних досліджень (Я. Жаліло, С. Романенка та інших) слід очікувати зростання напруженості на ринку праці у короткостроковій перспективі після вступу до СОТ внаслідок втрати робочих місць, головним чином серед працівників з невисоким рівнем кваліфікації, у зв'язку з низькою конкурентоспроможністю вітчизняних підприємств у порівнянні з іноземними виробниками.

Підвищення конкурентного тиску на українських виробників внаслідок вступу України до СОТ вестиме до зміцнення конкурентоспроможних виробництв з одночасним згортанням, переорієнтацією, закриттям тих, хто не зможе конкурувати з іноземними виробниками, безвідносно до їхньої галузевої належності. Найбільше занепокоєння експертів щодо впливу на промисловий комплекс міста, пов'язаного із вступом до СОТ, викликають підприємства меблевої, деревообробної промисловості та машинобудування. Вступ у дію відповідних секторальних угод вестиме до зростання імпорту товарів саме їхньої спеціалізації. Зокрема, машинобудування становить п'яту частину в реалізованій продукції промисловості. Оскільки частка продукції цієї галузі, яка спрямовується на експорт, є досить незначною та нижча за загальноукраїнський показник, експерти припускають, що посилення конкуренції на внутрішньому ринку може стати складною перепоною для низки київських виробників. Йдеться про продукцію як споживчого, так і виробничого призначення.

За умов нестачі в цих галузях коштів для інвестування, посилення конкуренції на внутрішньому ринку за рахунок лібералізації імпорту та його здешевлення внаслідок зміцнення національної грошової одиниці відіграватиме переважно пригнічуючу роль щодо динаміки розвитку цих галузей. Це становить системні ризики довгострокового їх розвитку, а відповідно і проблеми продуктивної зайнятості на підприємствах цих галузей.

8) До ризиків у зв'язку із підвищенням кредитної ставки слід віднести зменшення протягом останніх років питомої ваги обсягів реалізації продукції (робіт, послуг) малих підприємств у загальних обсягах по місту (у 2005 році - 4,5 %, 2006 році - 3,4 %, 2007 році - 3,2 %) та питомої ваги малих підприємств, що реалізовували продукцію та надавали послуги, тобто фактично діяли, до загальної кількості малих підприємств: у 2005 році - 68,3 %, у 2006 році - 66,7 %, у 2007 році - 66,1 %. Такі тенденції у розвитку малих підприємств характерні і в цілому для України. Це зменшує внесок малого бізнесу в розвитку ринку праці.

9) Певні проблеми виникатимуть у зв'язку із залученням на ринок праці міста трудових мігрантів з інших регіонів України (раніше приміських) та інших держав. За статистичними даними (форма N 6-ПВ) у місті Києві працює біля 15 відсотків найманих працівників, які проживають поза межами Києва. До м. Києва на постійне місце проживання повертаються військовослужбовці, вивільнені у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, зокрема звільнені у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України. Окремих заходів у частині вирішення питань працевлаштування та залучення до суспільно корисної праці потребують жителі міста, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування, в тому числі помилувані указами Президента України. В місті перебуває третина осіб, які мають статус біженця в Україні, та 76 % від загальної кількості по Україні іноземців, дозволи на працевлаштування яких видає Київський міський центр зайнятості.

Робота із зазначеними категоріями громадян та подальший соціально-економічний розвиток міста Києва потребуватимуть багатопланового регулювання функцій на ринку праці.

10) Неефективний механізм дозвільної системи на працевлаштування в Україні іноземців призводить, в окремих випадках, до демпінгу в рівнях заробітної плати запрошених спеціалістів. Так, зокрема, на підставі проведеного аналізу механізму видачі органами Мінпраці дозволів на працевлаштування іноземців в м. Києві виявлені факти працевлаштування на посади генеральних директорів підприємств міста громадян Австрії, Німеччини, Польщі із заробітною платою нижче мінімальної в Україні, що призводило до мінімізації надходжень в бюджет. Надані пропозиції Мінпраці щодо вдосконалення нормативно-правових актів.

11) Неврегульованість на загальнодержавному рівні питання діяльності приватних кадрових агентств призводить до фактів скарг громадян на шахрайські дії. Зокрема, згідно з інформацією управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, Головного управління МВС України в м. Києві, представленою на засіданні Координаційного комітету сприяння зайнятості населення міста, у 2007 році правоохоронними органами порушено 10 кримінальних справ за ознаками злочинів, передбачених статтею 190 КК України (шахрайство), та 7 кримінальних справ за ознаками злочинів, передбачених статтею 358 КК України (підроблення документів), у сфері працевлаштування за кордоном. Направлені пропозиції до Міністерства праці та соціальної політики України щодо виконання Указу Президента України від 11 липня 2005 року N 1073/2005 "Про вдосконалення державного регулювання у сфері зайнятості населення та ринку праці в Україні", яким доручалось ще до 1 грудня 2005 року внести в установленому порядку проект Закону України про ратифікацію Конвенції МОП N 181 про приватні агентства зайнятості. Зазначена Конвенція регулює діяльність приватних агентств зайнятості та їх співпрацю з державною службою зайнятості, а також передбачає захист працівників, що користуються послугами приватних агентств зайнятості, з метою запобігання торгівлі людьми та зловживанням і шахрайським операціям у сферах найму, працевлаштування та зайнятості.

12) Серед можливих ризиків узгодженої діяльності щодо реалізації Програми може стати скасування подвійного підпорядкування державної служби зайнятості Міністерству праці та соціальної політики України і місцевим державним адміністраціям, що пропонується Міністерством праці та соціальної політики України в новій редакції Закону України "Про зайнятість населення".

VII. Фінансове забезпечення реалізації програми

Фінансове забезпечення Програми визначається Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Законом України "Про столицю України - місто-герой Київ". До виконання передбачених Програмою заходів будуть залучатись кошти місцевого бюджету з урахуванням реальних економічних можливостей та показників, кошти підприємств, установ та організацій, а також інші джерела, в тому числі за рахунок міжнародних проектів, що впроваджуються Мінпраці.

Фінансування витрат, пов'язаних із наданням соціальних послуг та матеріального забезпечення незайнятому населенню, зареєстрованому в міській службі зайнятості, здійснюватиметься за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття відповідно до законодавства про зайнятість населення та про страхування на випадок безробіття та коштів інших джерел фінансування, передбачених чинним законодавством.

Витрати, пов'язані з виконанням визначених Програмою заходів, будуть фінансуватися з міського бюджету за кошти, передбачені на утримання виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - виконавців заходів.

VIII. Механізм реалізації Київської міської програми
"Зайнятість населення на 2009-2012 роки"

Програма зайнятості населення м. Києва на 2009-2012 роки передбачає участь в її реалізації головних управлінь, управлінь, служб та відділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районних у м. Києві державних адміністрацій, Київського міського центру зайнятості, Київської міської організації роботодавців, Ради ректорів Київського вузівського центру, Київської міської ради профспілок, наукових установ, громадських організацій.

Координацію виконання Програми здійснює Головне управління праці та зайнятості виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Узгоджені рішення щодо здійснення політики зайнятості в місті прийматимуться Координаційним комітетом сприяння зайнятості населення міста.

Головне управління праці та зайнятості виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Київський міський центр зайнятості забезпечують моніторинг, коректність застосування та висвітлення показників Програми.

Додаток 1

Основні показники ринку праці в м. Києві

Найменування показника	Звітні дані			2008 рік (очіку вані дані)	Прогнозні дані
	2005 рік	2006 рік	2007 рік		2009 рік	2010 рік	2011 рік	2012 рік
1. Середньорічна чисельність наявного населення, тис. осіб	2638,5	2705,7	2729,2	2736,4	2740, 0	2741, 8	2742, 7	2743, 5
2. Зайняте населення віком 15 - 70 років (у середньому за рік), тис. осіб - усього	1352,0	1375,6	1405,3	1403,0	1402, 5	1404, 5	1406, 0	1407, 0
у тому числі працездатного віку	1250,0	1283,1	1307,2	1306,5	1305, 5	1306,9	1307,5	1308,0
3. Рівень зайнятості, у відсотках до населення:
віком 15 - 70 років	63,3	63,6	64,6	64,3	64,2	64,4	64,6	64,8
працездатного віку	70,2	71,3	72,4	72,3	72,2	72,4	72,5	72,6
4. Безробітне населення віком 15 - 70 років, визначене за методологією МОП (у середньому за рік), тис. осіб - усього	60,6	50,1	45,0	45,3	45,5	45,0	44,5	43,6
у тому числі працездатного віку	60,6	50,1	44,7	44,8	44,9	44,7	43,2	42,9
5. Рівень безробіття, визначений за методологією МОП, у відсотках до економічно активного населення:
віком 15 - 70 років	4,3	3,5	3,1	3,2	3,3	3,1	2,7	2,6
працездатного віку	4,6	3,8	3,3	3,4	3,5	3,3	2,9	2,8
6. Співвідношення між середньорічною чисельністю безробітних, які користуються послугами державної служби зайнятості, та середньорічною чисельністю безробітних, визначеною за методологією МОП, відсотків	19,3	20,8	20,4	20,5	20,5	20,6	20,6	20,7
7. Чисельність працівників, які перебували в умовах вимушеної неповної зайнятості:
знаходилися в неоплачуваних відпустках з ініціативи адміністрації підприємств, установ та організацій, тис. осіб	5,2	4,4	4,2	4,3	4,3	4,0	3,9	3,8
працювали в режимі неповного робочого дня (тижня), тис. осіб	24,8	12,1	9,2	9,2	9,2	8,9	8,8	8,7
8. Рівень вимушеної неповної зайнятості працівників (у відсотках до середньооблікової чисельності штатних працівників), які:
знаходилися в неоплачуваних відпустках з ініціативи адміністрації підприємств, установ та організацій	0,5	0,4	0,4	0,38	0,38	0,35	0,34	0,33
працювали в режимі неповного робочого дня (тижня)	2,6	1,2	0,8	0,8	0,8	0,6	0,55	0,5
9. Розширення сфери застосування праці шляхом створення робочих місць, тис. осіб	83,7	82,7	83,7	61,0	62,0	63,0	64,0	65,0

Додаток 2

Основні показники соціально-економічного розвитку

Показники	2005 рік (звітні дані)	2006 рік (звітні дані)	2007 рік (звітні дані)	2008 рік (очіку вані дані)	Прогнозні дані
					2009 рік	2010 рік	2011 рік	2012 рік
1. Валова додана вартість номінальна, млн. грн.	72470,0	89349,0	115500, 0	139800, 0	167100, 0	198700, 0	234450, 0	276600, 0
2. Індекс фізичного обсягу валової доданої вартості, у відсотках до попереднього року	103,9	109,8	111,0	109,0	108,0	108,0	107,0	107,0
3. Темп зростання, зниження (-) обсягу промислової продукції (робіт, послуг) у відсотках до попереднього року	115,4	110,5	108,7	105,0	104,7	104,2	104,3	104,5
4. Обсяг інвестицій в основний капітал у фактичних цінах на одну особу, грн.	7378,5	9330,0	14223,0	17169,7	21317,5	26860,1	33843,7	42643,0
5. Приріст, зниження (-) інвестицій в основний капітал (у порівнянних цінах), у відсотках до попереднього року	116,9	111,9	131,2	113,0	114,0	122,2	127,1	132,2
6. Обсяг прямих іноземних інвестицій на одну особу, дол. США	1385,9	2207,6	3550,8	5095,4	7517,2	10976,8	15257,8	21208,3
7. Кількість малих підприємств, одиниць	52,6	56,9	63,3	68,9	74,4	80,4	86,8	93,7
8. Середньорічна кількість зайнятих працівників на малих підприємствах, тис. осіб	268,7	268,1	270,2	275,6	279,6	284,0	288,0	292,0
9. Середньорічна кількість найманих працівників на малих підприємствах, тис. осіб	259,9	258,5	260,3	266,0	270,0	274,0	278,0	282,0
10. Середньооблікова чисельність штатних працівників (без урахування найманих працівників статистично малих підприємств та зайнятих у фізичних осіб - підприємців), тис. осіб	978	1036,2	1110,6	1183,9	1262,0	1345,0	1433,0	1528,0
11. Наявні доходи населення з розрахунку на одну особу, грн.	10683,3	13567,0	18294,4	23780,0	29730,0	37200,0	46500,0	58100,0
12. Середньомісячна заробітна плата штатних працівників (без урахування найманих працівників статистично малих підприємств та зайнятих у фізичних осіб - підприємців), грн.
- усього	1314	1729	2300	3260	4075	5094	6367	7958
у тому числі за видами економічної діяльності
- сільське господарство та пов'язані з ним послуги	958,3	1087,2	1515	2469	3086	3857	4821	6026
- промисловість	1196	1551	2024	2746	3433	4291	5363	6704
13. Середньомісячна заробітна плата найманих працівників малих підприємств, грн.	586,87	734,35	933,2	1186,1	1486,5	1858	2322	2903

Додаток 3

Баланс руху робочої сили через міську службу зайнятості

(осіб)

	2005 рік (звітні дані)	2006 рік (звітні дані)	2007 рік (звітні дані)	2008 рік (очіку вані дані)	Прогнозні дані
					2009 рік	2010 рік	2011 рік	2012 рік
1. Пропозиція робочої сили - усього	54076	51127	47643	46500	46400	44000	42500	41600
2. Чисельність незайнятих громадян, які перебували на обліку в міській службі зайнятості на початок року	7963	7382	6729	5661	4500	4300	4200	4100
3. Чисельність незайнятих громадян, які звернулися до міської служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні незайнятих громадян протягом року - усього	46113	43745	40914	40839	41900	39700	38300	37500
у тому числі:
- особи, звільнені у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці	4345	3891	2599	1900	2490	2100	1500	1400
- особи, звільнені з причин плинності кадрів	15656	14951	14935	15010	15200	14320	13830	13645
- випускники вищих навчальних закладів	568	395	225	250	250	230	210	190
- випускники професійно-технічних навчальних закладів	31	22	18	28	25	25	20	20
- випускники середніх загальноосвітніх шкіл	512	327	188	350	360	370	380	390
- особи, які звільнились зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби	120	49	24	45	50	55	60	65
- особи, звільнені на підставі припинення трудового договору або за згодою сторін	8266	7865	7957	8020	8200	7800	7650	7450
- інші категорії незайнятого населення	16612	16245	14968	15236	15325	14800	14650	14340
4. Чисельність незайнятих громадян, працевлаштованих за сприяння міської служби зайнятості протягом року	33981	34569	35304	35250	35350	35360	35370	35380
5. Чисельність незайнятих громадян, знятих з обліку для самостійного працевлаштування та з інших причин протягом року	12713	9829	6678	6750	6750	4440	3030	2220
6. Чисельність незайнятих громадян, які перебували на обліку в міській службі зайнятості на кінець року	7382	6729	5661	4500	4300	4200	4100	4000

Додаток 4

Показники надання соціальних послуг службою зайнятості м. Києва на 2009-2012 роки

(осіб)

Найменування показника	2005 рік (звітні дані)	2006 рік (звітні дані)	2007 рік (звітні дані)	2008 рік (очікувані дані)	Прогнозні дані
					2009 рік	2010 рік	2011 рік	2012 рік
1. Чисельність незайнятих громадян, працевлаштованих за сприяння державної служби зайнятості, - усього (1.1 + 1.2 + 1.3)	33981	34569	35304	35250	35350	35360	35370	35380
у тому числі:
1.1) на вільних та створених робочих місцях - усього	31912	33621	34843	34750	34795	34775	34750	34705
з них:
- на заброньованих робочих місцях	209	128	230	200	210	220	230	240
- на сезонних роботах	-	-
1.2) шляхом надання дотації роботодавцям	724	473	224	250	275	285	300	325
1.3) шляхом одноразової виплати допомоги по безробіттю для здійснення безробітними підприємницької діяльності	1345	475	237	250	280	300	320	350
2. Чисельність незайнятих громадян, які проходили професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації за сприяння державної служби зайнятості	7062	7164	7164	7150	7150	7150	7150	7150
3. Чисельність громадян, яким надано профорієнтаційні послуги державною службою зайнятості	43799	43771	88941	42850	42770	40580	39200	38380
4. Чисельність громадян, залучених до участі в оплачуваних громадських роботах державною службою зайнятості	9241	9378	8584	8350	8500	9100	9300	9400

____________