Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

Редакции

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
N 369 від 28.08.2001

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
27 вересня 2001 р. за N 845/6036

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Правління Національного банку України
N 346 від 17.08.20
12)

Про затвердження Положення про застосування Національним
банком України заходів впливу за порушення банківського
законодавства

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами
Національного банку
N 563 від 29.12.20
01
N 81 від 28.02.20
02
N 384 від 07.10.20
02
N 228 від 04.06.20
03
N 386 від 08.09.20
03
N 172 від 21.04.20
04
N 192 від 29.04.20
04
N 515 від 27.10.20
04
N 346 від 28.09.20
05
N 216 від 15.06.20
06
N 324 від 17.08.20
06
N 428 від 09.11.20
06
N 131 від 11.04.20
07
N 4 від 08.01.20
08
N 99 від 17.04.20
08
N 171 від 18.06.20
08
N 228 від 06.08.20
08
N 476 від 30.12.20
08
N 38 від 30.01.20
09
N 107 від 28.02.20
09
N 270 від 06.05.20
09
N 459 від 06.08.20
09
N 475 від 14.08.20
09
N 569 від 29.09.20
09 )

Відповідно до вимог Законів України "Про Національний банк України" ( 679-14 ) та "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) та з метою удосконалення системи заходів впливу за порушення банківського законодавства Правління Національного банку України постановляє:

1. Затвердити Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства (додається).

2. Визнати таким, що втратило чинність, Положення про застосування Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.05.2000 N 215 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2000 за N 382/4603 (із змінами), крім глави 7, яка визнається такою, що втратила чинність, після введення в дію глави 7 розділу III Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого цією постановою.

3. Ця постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, крім глави 7 розділу III Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, яка набирає чинності з 01.01.2002.

4. Генеральному департаменту банківського нагляду (П.В.Андрущенко) до 01.11.2001 розробити регламент застосування заходів впливу Національним банком України.

5. Установити, що заходи впливу до банків та осіб, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України, застосовуються Правлінням Національного банку України, Комісією Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків, заступником Голови Національного банку України за поданням та висновками структурних підрозділів центрального апарату і територіальних управлінь, а також начальниками територіальних управлінь Національного банку України або їх заступниками, комісіями з питань нагляду та регулювання діяльності банків при територіальних управліннях Національного банку України відповідно до наданих їм повноважень. ( Абзац перший пункту 5 в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

У разі накладення штрафів на банки за ініціативою інших структурних підрозділів Національного банку (крім банківського нагляду), у тому числі тих, що не підпадають під дію статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), застосування яких відповідно до чинного законодавства у визначених випадках є обов'язковим, але може спричинити суттєве погіршення фінансового стану банку, Правління Національного банку або Комісія Національного банку в індивідуальному порядку та за окремою постановою (окремим рішенням) може дозволити поступову сплату банком штрафу протягом певного проміжку часу.

6. Унести до глави 7 Положення про застосування Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.05.2000 N 215 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2000 за N 382/4603 (із змінами), такі зміни:

6.1. Абзац перший пункту 7.1 викласти в такій редакції:

"Національний банк має право накладати на банки штрафи в разі допущення ними порушень згідно зі статтею 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), зокрема такі".

6.2. В абзаці першому підпункту 7.6.2 пункту 7.6 слово "арбітражного" виключити.

6.3. Пункт 7.9 викласти в такій редакції:

"7.9. У разі незастосування штрафів з метою забезпечення виправлення ситуації або запобігання подальшій втраті банком своїх активів Національний банк має застосовувати інші адекватні заходи впливу відповідно до статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 )".

7. Генеральному департаменту банківського нагляду (П.В.Андрущенко) довести цю постанову після державної реєстрації до відома самостійних структурних підрозділів Національного банку України, територіальних управлінь, а також банків для керівництва та використання в роботі.

8. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови В.Л.Кротюка, Генеральний департамент банківського нагляду (П.В.Андрущенко), Департамент монетарної політики (Н.І.Гребеник) Департамент готівково-грошового обігу (Н.В.Дорофєєва), Департамент платіжних систем (В.Л.Кравець), Департамент валютного контролю та ліцензування (С.О.Брагін), Операційне управління (В.Д.Щуцький) та начальників територіальних управлінь Національного банку України.

Голова В.С.Стельмах

Затверджено
Постанова Правління
Національного банку України
28.08.2001 N 369

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
27 вересня 2001 р. за N 845/6036

Положення
про застосування Національним банком України заходів
впливу за порушення банківського законодавства

( У тексті Положення та в додатках до нього слова
"Генеральний департамент банківського нагляду"
у всіх відмінках замінено словами
"Дирекція з банківського регулювання та нагляду"
у відповідних відмінках згідно з
Постановою Національного банку
N 4 від 08.01.2008 )

( У тексті Положення слова "норматив адекватності основного
капіталу" у всіх відмінках замінено словами "норматив
(коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до
сумарних активів" у відповідних відмінках згідно з
Постановою Національного банку N 228 від
06.08.2008 )

Розділ I. Загальні положення

Глава 1. Заходи впливу, що застосовуються
Національним банком

1.1. Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства (далі - Положення) розроблене на підставі Законів України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) (далі - Закон про банки), "Про Національний банк України" ( 679-14 ), "Про господарські товариства" ( 1576-12 ), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк). Положення визначає підстави і порядок застосування Національним банком до банків, філій іноземних банків та інших осіб, які є об'єктом перевірки Національного банку(1), заходів впливу за порушення банківського законодавства.

(1) Інші особи, які є об'єктом перевірки Національного банку, визначені в статті 72 Закону про банки ( 2121-14 ). До інших осіб, які є об'єктом перевірки Національного банку відповідно до Закону про банки, можуть застосовуватися заходи впливу, визначені в підпунктах "а" та "з" пункту 1.2 цього розділу.

У разі порушення банками, філіями іноземних банків чи іншими особами, які є об'єктом перевірки Національного банку згідно з Законом про банки ( 2121-14 ) (далі - банки), вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку або здійснення ними ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк застосовує заходи впливу адекватно допущеним порушенням у порядку, установленому цим Положенням.

У разі допущення філією іноземного банку порушень Національний банк може висувати до іноземного банку вимогу щодо їх усунення, повідомляти про допущене порушення наглядовий орган іноземної держави як перед застосуванням адекватних заходів впливу, так і одночасно з їх застосуванням.

Терміни, які використовуються в цьому Положенні, уживаються в таких значеннях:

активи, зобов'язання - відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

банк, що реорганізовується, - банк, який під час дії тимчасової адміністрації унаслідок реорганізації повністю або частково передає своє майно, кошти, права та обов'язки банку-правонаступнику;

банк-правонаступник - банк, який унаслідок реорганізації повністю або частково приймає майно, кошти, права та обов'язки банку, що реорганізовується;

конфлікт інтересів - будь-який вид стосунків, який не відповідає інтересам банку або може перешкоджати об'єктивному виконанню обов'язків відповідальної особи;

ліквідаційна вартість, подібне майно, ринкова вартість - відповідно до національних положень (стандартів) оцінки майна;

оціночна вартість - вартість (ринкова, ліквідаційна), визначена за результатами незалежної оцінки суб'єктом оціночної діяльності за договором з банком, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію або який ліквідовується;

передача активів/зобов'язань - передавання активів/зобов'язань з балансу одного банку на баланс іншого банку на підставі договору про передачу активів/зобов'язань;

проблемні активи - негативно класифіковані відповідно до нормативно-правових актів Національного банку активи;

продаж активів - передавання активів на підставі договору про купівлю-продаж активів;

публічний конфлікт у керівництві банку - відсутність згоди та наявність протиріч між органами управління банку, які негативно впливають на ефективне управління банком та загрожують інтересам кредиторів (вкладників) банку і про які стало відомо необмеженому колу осіб;

фінансово стабільний банк - банк, який дотримується у своїй діяльності економічних нормативів, установлених нормативно-правовими актами Національного банку, та має достатній обсяг капіталу для свого подальшого розвитку.

Інші терміни, які використовуються в цьому Положенні, уживаються в значеннях відповідно до їх визначень у Законі про банки ( 2121-14 ) та інших законодавчих актах України і нормативно-правових актах Національного банку. ( Пункт 1.1 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку N 569 від 29.09.2009 )

1.2. Національний банк застосовує до банків заходи впливу, до яких належать:

а) письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для виправлення ситуації, зменшення невиправданих витрат банку, обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами, зменшення чи відчуження неефективних інвестицій;

б) скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення або плану реорганізації банку;

в) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку тощо;

г) розпорядження щодо зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі;

ґ) розпорядження щодо встановлення для банку підвищених економічних нормативів;

д) розпорядження щодо підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами.

е) розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику;

є) розпорядження щодо заборони надавати бланкові кредити;

ж) розпорядження щодо накладання штрафів на:

керівників банків у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

банки в розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду;

з) розпорядження щодо тимчасової, до усунення порушення, заборони власнику істотної участі в банку, використовувати право голосу придбаних акцій (часток/паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог Закону про банки ( 2121-14 ) або нормативно-правових актів Національного банку;

и) розпорядження щодо тимчасового, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади у разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог Закону про банки ( 2121-14 ) або нормативно-правових актів Національного банку;

і) розпорядження щодо примусової реорганізації банку;

ї) розпорядження щодо призначення тимчасової адміністрації;

й) відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку.

До філій іноземних банків вимоги підпунктів "б", "г", "з", "і" не застосовуються. ( Пункт 1.2 глави 1 розділу I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

Про застосування заходів впливу до філій іноземних банків Національний банк повідомляє іноземний банк та наглядовий орган іноземної держави. ( Пункт 1.2 глави 1 розділу I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

Національний банк надсилає територіальному управлінню за місцезнаходженням філії іноземного банку копії прийнятих рішень про застосування заходів впливу до цієї філії. ( Пункт 1.2 глави 1 розділу I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

( Пункт 1.3 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку N 38 від 30.01.2009 )

1.3. Заходи впливу застосовуються Національним банком на підставі:

результатів інспекційних (планових та позапланових) перевірок діяльності банків чи їх філій;

результатів аналізу дотримання банками вимог банківського законодавства з використанням статистичної звітності, щомісячних і щоденних балансів тощо;

результатів перевірок діяльності банків аудиторськими організаціями, уповноваженими відповідно до чинного законодавства на їх здійснення;

пропозицій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) у разі порушення банком норм Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" ( 2740-14 ); ( Пункт глави 1 розділу I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

результатів перевірок дотримання банками валютного законодавства, здійснених уповноваженими працівниками Національного банку, що містять виявлені порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку. ( Пункт глави 1 розділу I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

При здійсненні нагляду за установами, що ведуть банківську діяльність в інших державах, Національний банк співпрацює з відповідними органами цих держав. Повідомлення, надіслане відповідними органами інших держав, може використовуватися лише з такою метою:

для перевіряння ліцензії установи на право ведення діяльності;

для перевіряння права на здійснення банківської діяльності.

1.4. У разі розгляду Національним банком питань щодо застосування до конкретного банку заходів впливу для надання пояснень може бути запрошено голову правління (ради директорів) або голову спостережної ради банку. Якщо розглядається питання про призначення тимчасового адміністратора або відкликання ліцензії банку, то ці особи для надання пояснень не запрошуються. Запрошення надсилається в письмовій формі (або електронною поштою) не раніше ніж за три дні до дати проведення зустрічі. Ділова зустріч у вигляді наради оформляється протоколом, до якого додаються письмові пояснення запрошеної особи за її підписом.

1.5. Заходи впливу, що застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені.

Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків відповідно до банківського законодавства та цього Положення, має здійснюватися з урахуванням:

характеру допущених банком порушень;

причин, які зумовили виникнення виявлених порушень;

загального фінансового стану банку; ( Абзац п'ятий пункту глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 від 06.08.2008 )

( Виноску 2 пункту глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку N 228 від 06.08.2008 )

розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників.

1.6. У разі виконання банком прийнятих зобов'язань та покращення показників діяльності банку Національний банк може достроково відмінити застосовані заходи впливу на визначений строк (частково або зовсім). Рішення про відміну застосованих заходів впливу має прийматися Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) або Правлінням Національного банку, або особою, яка прийняла рішення про застосування заходу впливу.

1.7. Рішення про застосування заходів впливу можуть бути оскаржені в судовому порядку.

До прийняття відповідного рішення судом дія застосованих заходів впливу не зупиняється.

Глава 2. Особливий режим контролю за діяльністю банків

2.1. Для введення щоденного контролю за діяльністю банків і виконанням ними вимог Національного банку щодо усунення допущених порушень може встановлюватися особливий режим контролю за їх діяльністю (далі - особливий режим контролю).

Національний банк застосовує процедуру особливого режиму контролю, який передбачає:

запровадження проведення всіх початкових платежів від банку до системи електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) через відповідальних виконавців підрозділу банківського нагляду центрального апарату або територіального управління Національного банку з використанням спеціального програмного забезпечення УАРМ юридичної особи" (далі - АРМ-Ю); ( Абзац третій пункту 2.1 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 459 від 06.08.2009 )

обмеження щодо діяльності банку шляхом призначення куратора банку.

2.2. Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду, що використовується, як правило, одночасно із заходами впливу, що встановлені статтею 73 Закону про банки ( 2121-14 ), у разі наявності хоча б однієї з таких ознак:

невиконання керівниками банку вимог Національного банку щодо усунення виявлених порушень;

відсторонення керівників банків від посади;

виявлення за результатами безвиїзного нагляду або інспекційної перевірки фактів проведення банком операцій з високим рівнем ризику, порушень банківського законодавства, а також одержання доходів із порушенням вимог законодавства України, навіть якщо ці порушення не призвели до погіршення фінансового стану банку;

виникнення реальної загрози невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами і кредиторами;

потреби в посиленому контролі за діяльністю банку з метою уникнення можливості невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами та кредиторами до часу прийняття Національним банком рішення про призначення тимчасової адміністрації або про відкликання ліцензії та ініціювання процедури ліквідації.

2.3. Рішення про встановлення особливого режиму контролю, який передбачає запровадження проведення всіх початкових платежів від банку до СЕП через відповідальних виконавців підрозділу банківського нагляду центрального апарату або територіального управління Національного банку з використанням АРМ-Ю, приймається Комісією Національного банку з питань нагляду та регулювання діяльності банків (далі - Комісія Національного банку) або заступником Голови Національного банку (куратором служби банківського нагляду), або Комісією з питань нагляду та регулювання діяльності банків при територіальному управлінні Національного банку (далі - Комісія Національного банку при територіальному управлінні). ( Абзац перший пункту 2.3 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 459 від 06.08.2009 )

Рішення про обмеження щодо діяльності банку шляхом призначення куратора банку приймається Правлінням Національного банку за поданням виконавчого директора Дирекції з банківського регулювання та нагляду. Строк повноважень куратора банку не може перевищувати одного року з дня його призначення.

У такому самому порядку приймається рішення про продовження дії особливого режиму контролю.

2.4. Проведення всіх початкових платежів від банку до СЕП через відповідальних виконавців підрозділу банківського нагляду центрального апарату або територіального управління Національного банку з використанням АРМ-Ю здійснюється в день прийняття (отримання) такого рішення відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань міжбанківського переказу грошей в Україні. ( Абзац перший пункту 2.4 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 459 від 06.08.2009 )

Якщо банк має філії, яким відкриті кореспондентські рахунки в територіальних управліннях Національного банку, то особливий режим контролю одночасно встановлюється і для всіх філій.

2.5. Куратор банку призначається з числа службовців Національного банку, які мають вищу економічну або юридичну освіту, досвід роботи, пов'язаний із здійсненням банківських операцій, бездоганну ділову репутацію, організаторські здібності.

Залучений до виконання повноважень куратора банку службовець Національного банку призначається наказом Національного банку зі збереженням за ним місця роботи, заробітної плати, премій та інших виплат, передбачених системою оплати праці за основним місцем роботи на період виконання функцій куратора банку.

2.6. Куратор банку, який за дорученням керівництва Національного банку здійснює посилений контроль за діяльністю банку, перебуваючи безпосередньо в банку, повинен бути забезпечений окремим приміщенням, що обладнане потрібними меблями, комп'ютерною технікою з доступом до відповідних програмно-технічних комплексів для перегляду в режимі поточного часу всіх операцій банку та його клієнтів, мати можливість користуватися телефоном/факсом та засобами розмножувальної техніки.

2.7. Національний банк має право встановити такі особливі вимоги до розрахунків банку, у якому призначено куратора:

заборонити використання для розрахунків прямі кореспондентські рахунки;

перевести банк на модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП, яка надає банку можливість здійснювати початкові платежі від імені філій або через внутрішньобанківську міжфілійну платіжну систему;

установити порядок виконання банком та його філіями початкових платежів з урахуванням наявності коштів на кореспондентському рахунку банку та змісту платежів. ( Главу 2 розділу I доповнено пунктом 2.7 згідно з Постановою Національного банку N 459 від 06.08.2009 )

2.8. На куратора банку покладено такі повноваження:

а) здійснювати постійний контроль за проведенням банком операцій, у тому числі встановлювати порядок виконання банком та його філіями початкових платежів з урахуванням наявності коштів на кореспондентському рахунку і змісту платежів, обирати способи організації управління черговістю початкових платежів (використовуючи засоби системи автоматизації банку, внутрішньобанківської міжфілійної платіжної системи банку, автоматизоване робоче місце "АРМ куратора банку", призначене для управління початковими платежами банку, що надсилаються до СЕП), отримувати інформацію та ознайомлюватися з документами щодо проведення банком операцій і визначення рівня ризику, на який він може наражатися; ( Підпункт "а" пункту 2.8 глави 2 розділу I в редакції Постанови Національного банку N 459 від 06.08.2009 )

б) ініціювати заборону на використання для розрахунків прямі кореспондентські рахунки; ( Пункт 2.8 глави 2 розділу I доповнено підпунктом "б" згідно з Постановою Національного банку N 459 від 06.08.2009 )

в) ініціювати переведення банку на модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП, яка надає банку можливість здійснювати початкові платежі від імені філій або через внутрішньобанківську міжфілійну платіжну систему; ( Пункт 2.8 глави 2 розділу I доповнено підпунктом "в" згідно з Постановою Національного банку N 459 від 06.08.2009 )

г) ініціювати проведення нарад з керівництвом банку для отримання пояснень та інформації стосовно вжиття банком заходів щодо усунення порушень і недоліків та забезпечення його фінансової стабільності;

ґ) обов'язково бути присутнім:

на загальних зборах акціонерів, на засіданнях спостережної ради і правління банку;

на засіданнях комітетів (в обов'язковому порядку кредитного комітету, комітету з питань управління активами та пасивами, тарифного комітету);

на нарадах керівництва, у тому числі щодо реструктуризації зовнішніх зобов'язань банку, та інших структурних підрозділів банку, у тому числі підрозділів внутрішнього контролю та аудиту банку;

на переговорах з інвесторами банку з питань продажу чи реорганізації банку, шляхів оздоровлення банку за рахунок коштів учасників;

д) здійснювати контроль за своєчасним виконанням банком вимог (заходів), пред'явлених (застосованих) Національним банком до банку за результатами його діяльності, у тому числі за виконанням банком програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) та/або прийнятих у письмовій угоді зобов'язань перед Національним банком;

е) інформувати керівництво служби банківського нагляду щодо результатів аналізу фінансового стану банку, а в разі виникнення негативних тенденцій і виявлення проблем у його діяльності, які можуть нести загрозу втрати ліквідності і платоспроможності та інтересам кредиторів і вкладників, оперативно готувати обґрунтовані пропозиції щодо подальших наглядових дій за цим банком;

є) виконувати функції, пов'язані із здійсненням контролю за використанням коштів, отриманих від Національного банку для забезпечення його ліквідності;

ж) погоджувати рішення керівництва банку та документи (угоди), пов'язані з рухом коштів;

з) звертатися до Національного банку з клопотанням про розгляд питання щодо застосування відповідного заходу впливу згідно з вимогами статті 73 Закону про банки ( 2121-14 ) до посадових осіб або осіб, які діють за їх дорученням, якщо вони перешкоджають здійсненню функцій куратора банку, зокрема створюють умови, за яких куратор не може повністю або частково здійснювати повноваження, покладені на нього Національним банком.

и) виносити за межі банку копії документів, що можуть свідчити про факти порушення банком банківського законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку.

2.9. Протягом семи днів з дня його призначення куратор банку зобов'язаний разом з керівництвом банку скласти комплексний план щодо ужиття таких заходів:

погашення простроченої заборгованості банку;

зупинення відпливу та стимулювання повернення в банк/нарощення депозитів фізичних, юридичних осіб банку;

повернення в банк готівкової маси, нарахованих несплачених відсотків за кредитними договорами;

збільшення ресурсної бази банку за рахунок повернення коштів клієнтів;

приведення системи преміювання працівників банку у відповідність до покладених завдань.

2.10. З метою ефективного виконання покладених на нього завдань куратор банку за наявності обґрунтованих підстав має право на отримання необхідної інформації від структурних підрозділів Національного банку та залучення до роботи за погодженням з керівництвом Національного банку службовців Національного банку з визначених питань.

2.11. Банк на вимогу куратора банку зобов'язаний надавати інформацію щодо його діяльності, у тому числі пояснення щодо проведення ним окремих операцій. Інформація у формі відповідних документів та їх копій (у тому числі виготовлених методом сканування або створення фотокопій) чи інших носіїв відповідної інформації, що можуть свідчити про факти порушення банком банківського законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, має бути засвідчена банком належним чином. ( Розділ I доповнено главою 2 згідно з Постановою Національною банку N 38 від 30.01.2009 )

Розділ II. Застосування письмового застереження та
укладення письмової угоди з банком

Глава 1. Письмове застереження

1.1. У разі потреби висування до банку вимоги щодо усунення порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку Національний банк застосовує до банку письмове застереження. ( Пункт 1.1 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

1.2. У письмовому застереженні Національний банк висловлює банку своє занепокоєння станом його справ, указує на допущені порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або недоліки в роботі та за потреби конкретні заходи, яких йому потрібно вжити у визначені строки з метою їх усунення або недопущення надалі, зокрема щодо: ( Абзац перший пункту 1.2 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

а) усунення конкретних порушень чи недоліків у діяльності банку, які безпосередньо ще не вплинули на його фінансовий стан, але в майбутньому можуть призвести до його погіршення та загрози інтересам вкладників і кредиторів банку;

( Підпункт "б" пункту 1.2 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку N 346 від 28.09.2005 )

б) усунення порушень банком економічних нормативів;

в) зменшення невиправданих витрат банку;

г) обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами;

ґ) вжиття заходів щодо зменшення чи відчуження неефективних (низькоприбуткових або збиткових) інвестицій;

д) виправлення (коригування) фінансової звітності банку за результатами інспекційних (планових та позапланових) перевірок, які здійснює Національний банк;

е) забезпечення проведення обов'язкової аудиторської перевірки банку та подання висновків незалежних аудиторських організацій (аудиторів) про результати діяльності банку відповідно до статті 8 Закону України "Про аудиторську діяльність" ( 3125-12 ); ( Підпункт "е" пункту 1.2 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 131 від 11.04.2007 )

є) недопущення повторного порушення нормативу обов'язкового резервування протягом одного календарного року;

ж) усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом; ( Пункт 1.2 глави 1 розділу II доповнено підпунктом згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

з) усунення порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2); ( Пункт 1.2 глави 1 розділу II доповнено підпунктом "з" згідно з Постановою Національного банку N 475 від 14.08.2009 )

и) інших порушень. ( Пункт 1.2 глави 1 розділу II доповнено підпунктом згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

Якщо банк порушує норматив миттєвої ліквідності і його значення перебуває в межах 10 - 15 відсотків, то Національний банк надсилає йому письмове застереження з вимогою надати прогнозні розрахунки джерел надходжень та використання коштів на наступні 90 днів, розробити заходи підвищення ліквідності до нормативного рівня. До часу підвищення показника миттєвої ліквідності до нормативного рівня ця інформація оновлюється банком щомісяця і подається до територіального управління Національного банку в строк до 10-го числа місяця, наступного за звітним.

Письмове застереження може застосовуватися в разі порушення банком Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" ( 2740-14 ) (залежно від характеру та виду порушення). ( Пункт 1.2 глави 1 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

1.3. Письмове застереження застосовується самостійними структурними підрозділами центрального апарату Національного банку, що мають згідно з покладеними на них функціями контролювати діяльність банків, а також територіальними управліннями Національного банку. Про застосування іншими структурними підрозділами Національного банку (крім банківського нагляду) письмового застереження має повідомлятися відповідний структурний підрозділ банківського нагляду Національного банку для його інформованості щодо діяльності банку в цілому.

Письмове застереження підписується заступником Голови Національного банку, керівником (його заступником) самостійного структурного підрозділу центрального апарату або керівником (його заступником) територіального управління Національного банку.

Письмове застереження складається на бланку Національного банку або територіального управління Національного банку, у якому зазначається його назва "Застереження", та адресується банку із зазначенням повної назви банку. Письмове застереження надсилається банку за допомогою засобів спецзв'язку. ( Пункт 1.3 глави 1 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

1.4. Якщо письмове застереження складається на підставі матеріалів інспекційної перевірки (планової або позапланової), то воно може надсилатися до банку разом із звітом про інспекційну перевірку.

Письмове застереження також може надсилатися банку під час інспекційної перевірки, якщо територіальне управління або відповідний структурний підрозділ банківського нагляду Національного банку виявить факти, що вимагають невідкладного застосування такого заходу.

1.5. Банк повинен протягом п'яти робочих днів з часу отримання письмового застереження подати Національному банку відповідь із зазначенням строку, протягом якого він зобов'язується вирішити виявлені проблеми та усунути порушення.

1.6. Контроль за виконанням банком вимог, що містяться в письмовому застереженні, здійснює відповідне територіальне управління Національного банку (відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату).

У разі невиконання банком вимог щодо усунення хоча б одного зазначеного в письмовому застереженні порушення в установлені строки відповідне територіальне управління Національного банку в строк до 5 робочих днів має подати до відповідного структурного підрозділу банківського нагляду центрального апарату пропозиції щодо застосування інших (жорсткіших) заходів впливу.

1.7. Якщо банк допустив порушення, для усунення якого потрібно більше ніж два місяці, то письмове застереження до банку не застосовується. У цьому разі до банку має застосовуватися інший захід впливу, зокрема укладення письмової угоди з банком.

Глава 2. Укладення письмової угоди з банком

2.1. Письмова угода як захід впливу може укладатися з банком, що допустив порушення, які впливають на його фінансовий стан, або здійснює операції з високим рівнем ризику, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, або допустив порушення значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) два та більше місяців поспіль, за умови подання ним прийнятного плану заходів для усунення виявлених проблем. ( Пункт 2.1 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 515 від 27.10.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 475 від 14.08.2009 )

2.2. У письмовій угоді банк письмово визнає свої недоліки в роботі та допущені порушення і подає перелік обгрунтованих заходів, яких банк зобов'язується вжити для усунення порушень, їх запобігання в подальшому, поліпшення фінансового стану тощо із зазначенням строків їх виконання.

Якщо банк (крім філії іноземного банку) хоч раз порушив один із нормативів капіталу, установлених Національним банком [а саме: норматив мінімального рівня регулятивного капіталу банку (Н1) або норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2), або норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3)], то він зобов'язаний протягом місяця подати Національному банку план заходів щодо порядку та строків відновлення рівня регулятивного капіталу банку (далі - програма капіталізації) для укладення письмової угоди про його виконання. ( Пункт 2.2 глави 2 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

Якщо банк допустив порушення значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) два місяці поспіль, то він зобов'язаний протягом тижня подати Національному банку план заходів щодо порядку та строків усунення допущеного порушення для укладання письмової угоди про його виконання. ( Пункт 2.2 глави 2 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 475 від 14.08.2009 )

Філії іноземних банків, які порушують норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) або норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3), надають Національному банку програму капіталізації у порядку, установленому для банків України. ( Пункт 2.2 глави 2 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

Строки виконання зобов'язань установлюються індивідуально з урахуванням характеру проблем та допущених порушень, а також оцінки й висновку відповідного підрозділу Дирекції з банківського регулювання та нагляду (територіального управління) Національного банку щодо реальності строків, установлених банком для виконання своїх зобов'язань без загрози погіршення його фінансового стану, а у випадку порушення значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) також із урахуванням пропозицій Департаменту валютного регулювання. ( Абзац п'ятий пункту 2.2 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 475 від 14.08.2009 )

Письмова угода складається у двох примірниках та підписується від імені банку головою правління банку (керівником філії іноземного банку) та/або іншою уповноваженою відповідно до вимог чинного законодавства особою, засвідчується печаткою банку. ( Абзац пункту 2.2 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

Якщо зобов'язання, що передбачаються банком у проекті угоди, згідно з чинним законодавством мають схвалюватися/затверджуватися правлінням, спостережною/наглядовою радою або загальними зборами, то відповідний протокол (витяг з протоколу) має додаватися до угоди.

2.3. Прийняті банком у письмовій угоді зобов'язання мають включати конкретні заходи, спрямовані на поліпшення його фінансового стану або усунення виявлених порушень, а також запобіжні заходи щодо недопущення порушень у майбутньому, зокрема таке:

складання та виконання бізнес-плану або програми капіталізації банку (відповідно до додатка 2 до цього Положення), або програми фінансового оздоровлення (відповідно до додатка 1 до цього Положення); ( Абзац другий пункту 2.3 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

виконання плану заходів, спрямованих на забезпечення прибуткової діяльності; ( Пункт 2.3 глави 2 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

( Абзац третій пункту 2.3 глави 2 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку N 81 від 28.02.2002 )

розроблення та запровадження положень щодо поліпшення практики кредитування;

зобов'язання щодо проведення зовнішнього аудиту фінансового стану банку;

прийняття рішення про тимчасове обмеження на збільшення активів банку;

прийняття рішення про обмеження розміру кредитів, що надаються пов'язаним особам (інсайдерам) банку;

прийняття рішення щодо тимчасового зниження розміру процентів за депозитами, що залучаються;

тимчасове припинення виплати дивідендів;

прийняття рішення про обмеження розміру суми, яку банк може виплачувати своїм працівникам у формі заробітної плати та премій;

реорганізація банку.

( Абзац тринадцятий пункту 2.3 глави 2 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку N 324 від 17.08.2006 )

поліпшення якості активів, у тому числі шляхом вкладення коштів у безризикові активи (державні цінні папери з подальшим їх блокуванням на рахунках у цінних паперах банку за безумовною операцією в депозитарії державних цінних паперів Національного банку та депозитні сертифікати Національного банку за умови їх розміщення Національним банком) у розмірі:

50 відсотків від розрахункової загальної суми резервів під негативно класифіковані активи, якщо питома вага негативно класифікованих активів становить 30 відсотків і більше від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках;

40 відсотків від розрахункової загальної суми резервів під негативно класифіковані активи, якщо питома вага негативно класифікованих активів становить від 20 до 30 відсотків від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках;

30 відсотків від розрахункової загальної суми резервів під негативно класифіковані активи, якщо питома вага негативно класифікованих активів становить від 10 до 20 відсотків від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках.

Письмова угода щодо тимчасового припинення виплати дивідендів, реорганізації банку з філією іноземного банку не укладається. ( Пункт 2.3 глави 2 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

У разі укладення письмової угоди з банком для усунення порушення значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1) прийняті банком у письмовій угоді зобов'язання мають уключати, зокрема, зобов'язання банку не здійснювати купівлю у Національного банку іноземної валюти під час здійснення валютних інтервенцій Національного банку на міжбанківському валютному ринку України, за виключенням цільових валютних аукціонів з продажу іноземної валюти для забезпечення виконання клієнтами банка - фізичними особами зобов'язань за отриманими ними кредитами в іноземній валюті. ( Пункт 2.3 глави 2 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 475 від 14.08.2009 ) ( Пункт 2.3 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

2.4. Укладення письмової угоди здійснюється за ініціативою банку, який розробив прийнятний план заходів щодо усунення проблем в його діяльності (виявлених Національним банком чи безпосередньо банком) та звернувся до Національного банку з проектом письмової угоди щодо усунення порушень.

Якщо банк не ініціював укладення письмової угоди з метою усунення виявлених у його діяльності порушень, то відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату (територіальне управління Національного банку) надсилає цьому банку лист з пропозиціями за підписом заступника Голови Національного банку (куратора служби банківського нагляду) або директора Дирекції з банківського регулювання та нагляду, або керівника (його заступника) територіального управління Національного банку, у якому зазначаються строк подання проекту письмової угоди до Національного банку, а також перелік вимог та умов, які банк зобов'язаний включити до письмової угоди. ( Абзац другий пункту 2.4 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 81 від 28.02.2002 )

Територіальне управління або Дирекція з банківського регулювання та нагляду Національного банку в строк до 15 календарних днів розглядає поданий банком проект письмової угоди щодо обгрунтованості, повноти та ефективності запроваджуваних (передбачених) банком заходів з метою усунення порушень та готує висновок про доцільність її укладення або розглядає питання про застосування інших адекватних заходів впливу згідно з цим Положенням. Якщо територіальне управління (Дирекція з банківського регулювання та нагляду) Національного банку має зауваження або доповнення до поданого банком проекту письмової угоди, то банку засобами спецзв'язку надсилається лист за підписом керівника/його заступника територіального управління (заступника Голови Національного банку - куратора служби банківського нагляду або директора Дирекції з банківського регулювання та нагляду) Національного банку з обґрунтованими зауваженнями до проекту письмової угоди. ( Абзац третій пункту 2.4 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

Голова правління (ради директорів) банку (керівник філії іноземного банку), з яким має укладатися угода, під час розгляду проекту угоди може запрошуватися на нараду до Національного банку або до територіального управління для надання пояснень. ( Абзац четвертий пункту 2.4 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

Якщо протягом 15 календарних днів з дня надсилання Національним банком листа із зауваженнями до проекту письмової угоди банк не врахував письмових зауважень Національного банку щодо проекту угоди, то територіальне управління (Дирекція з банківського регулювання та нагляду) Національного банку порушує питання про застосування інших адекватних заходів впливу. ( Пункт 2.4 глави 2 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

2.5. У письмовій угоді з боку Національного банку також має обумовлюватися порядок контролю за виконанням зобов'язань банку та порядок і форми надання банком додаткової інформації, потрібної для контролю за виконанням прийнятих ним зобов'язань.

2.6. Письмову угоду з банком від імені Національного банку підписує керівник/його заступник територіального управління Національного банку (заступник Голови Національного банку - куратор служби банківського нагляду або директор Дирекції з банківського регулювання та нагляду). Письмова угода засвідчується відбитком печатки Національного банку (територіального управління Національного банку). ( Абзац перший пункту 2.6 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

Територіальне управління Національного банку після укладення письмової угоди з банком надсилає копію угоди до Дирекції з банківського регулювання та нагляду Національного банку.

У разі відмови або ухилення банку від укладення письмової угоди в установлений строк без обгрунтованих причин до нього мають застосовуватися інші (жорсткіші) заходи впливу згідно з цим Положенням.

2.7. Контроль за виконанням банком зобов'язань за письмовою угодою здійснюється відповідним територіальним управлінням (структурним підрозділом центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) шляхом аналізу звітів банку, проведення спільних нарад чи перевірок.

2.8. У разі невиконання банком хоча б одного з прийнятих в угоді зобов'язань у встановлені строки відповідне територіальне управління (структурний підрозділ центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) Національного банку подає до Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) обгрунтовані пропозиції щодо розірвання угоди з банком та його подальшої діяльності (застосування інших жорсткіших заходів впливу). У разі прийняття Комісією Національного банку рішення про розірвання угоди і застосування інших жорсткіших заходів впливу банку надсилається відповідне повідомлення. З часу прийняття Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) рішення про розірвання угоди з банком дія угоди припиняється.

Глава 3. Скликання загальних зборів учасників банку,
спостережної ради банку, правління (ради директорів)
банку для прийняття програми фінансового
оздоровлення або плану реорганізації банку

3.1. Комісія Національного банку з метою оздоровлення банку має право прийняти рішення про потребу скликання спостережної ради та/або правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення для банку, в якому відбувається суттєве погіршення його фінансового стану (зокрема зростання активів з негативною класифікацією, обсяг яких становить 20 відсотків і більше від загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися страховий резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку, або наявність збитків за результатами фінансового року). ( Пункт 3.1 глави 3 розділу II в редакції Постанов Національного банку N 346 від 28.09.2005, N 228 від 06.08.2008 )

3.2. Комісія Національного банку має право прийняти рішення про скликання загальних зборів учасників банку, якщо фінансове оздоровлення банку потребує залучення додаткових коштів акціонерів (учасників, інвесторів) для реструктуризації капіталу банку та/або зобов'язань банку, або в разі потреби розроблення плану реорганізації банку шляхом злиття або приєднання - якщо банк хоч раз порушив один із нормативів капіталу, установлених Національним банком, та/або не надав у встановленому порядку програму капіталізації банку. ( Пункт 3.2 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 від 06.08.2008 )

3.3. Банк протягом 20 робочих днів з дня отримання рішення Комісії Національного банку щодо прийняття програми фінансового оздоровлення зобов'язаний розробити і подати затверджену правлінням та радою банку програму фінансового оздоровлення на узгодження відповідному територіальному управлінню Національного банку (підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку - у строк до 25 робочих днів).

3.4. Якщо радою банку (радою директорів) на вимогу Національного банку або без цієї вимоги прийнято рішення про скликання загальних зборів учасників з метою схвалення програми фінансового оздоровлення або прийняття рішення про його реорганізацію, то банк зобов'язаний повідомити територіальне управління Національного банку (підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банків) про час і місце проведення загальних зборів, порядок денний і надати проект рішення щодо фінансового оздоровлення чи реорганізації банку, що вноситься на розгляд загальних зборів учасників, у строк до 20 робочих днів після отримання листа з вимогою, але не пізніше 25 днів до дня скликання зборів.

Територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) розглядає отримані документи щодо ефективності та відповідності вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку, у разі потреби надає зауваження. Уповноважений представник Національного банку в разі потреби бере участь у проведенні загальних зборів учасників банку з правом дорадчого голосу.

Банк протягом трьох робочих днів після проведення загальних зборів подає територіальному управлінню Національного банку (структурному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) прийняту банком програму фінансового оздоровлення (чи план реорганізації разом з економічними обгрунтуваннями та розрахунками відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо реорганізації банків), протокол загальних зборів, підписаний головою та секретарем зборів та засвідчений печаткою банку разом з іншими документами відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку.

У разі прийняття загальними зборами банку програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) особи, що бажають придбати (збільшити) істотну участь у банку, мають подати Національному банку документи для отримання дозволу відповідно до статті 34 Закону про банки ( 2121-14 ) та в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку.

3.5. Умови подання банком документів щодо реорганізації банку, погодження Національним банком плану реорганізації банку та контроль за виконанням плану реорганізації здійснюються згідно з нормативно-правовими актами Національного банку щодо реорганізації банків.

3.6. Територіальне управління Національного банку (підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банків) протягом 10 робочих днів з дня отримання програми фінансового оздоровлення розглядає її щодо ефективності та відповідності вимогам Національного банку і в разі її підтримки подає разом з висновками до Дирекції з банківського регулювання та нагляду Національного банку.

Дирекція з банківського регулювання та нагляду в строк до десяти робочих днів розглядає програму і готує відповідні пропозиції Комісії Національного банку або повертає цю програму на доопрацювання з мотивованими зауваженнями.

3.7. У разі погодження програми фінансового оздоровлення Комісія Національного банку приймає відповідне рішення.

Після схвалення програми фінансового оздоровлення Комісією Національного банку з банком укладається письмова угода на строк до дванадцяти місяців (до вісімнадцяти місяців, якщо нагляд за діяльністю банку безпосередньо здійснює структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату) у порядку, визначеному главою 2 розділу II цього Положення. ( Абзац другий пункту 3.7 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 81 від 28.02.2002 )

Рішення Комісії Національного банку про погодження програми фінансового оздоровлення в триденний строк після його прийняття надсилається банку та відповідному територіальному управлінню Національного банку.

За наявності обгрунтованих підстав для успішного завершення фінансового оздоровлення банку цей строк може бути продовжений Правлінням Національного банку ще на шість місяців.

3.8. У разі неподання банком у встановлений строк програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) або подання програми (плану реорганізації), яка не відповідає вимогам цього Положення (з урахуванням вимог, установлених у рішенні Комісії Національного банку щодо прийняття банком програми фінансового оздоровлення), Національний банк застосовує жорсткіші заходи впливу, що адекватні допущеним порушенням. ( Пункт 3.8 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 324 від 17.08.2006 )

3.9. Контроль за виконанням банком програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) здійснюється територіальним управлінням Національного банку (структурним підрозділом банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком).

За результатами нагляду щодо виконання банком програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) та умов письмової угоди з банком територіальне управління Національного банку щомісяця до 25-го числа місяця, наступного за звітним, подає Дирекції з банківського регулювання та нагляду свої висновки та пропозиції.

3.10. До закінчення строку дії програми фінансового оздоровлення та/або для прийняття рішення про продовження її дії (дії письмової угоди) в обов'язковому порядку відповідний підрозділ банківського нагляду Національного банку має здійснити комплексну (планову або позапланову) інспекційну перевірку діяльності цього банку.

За 10 робочих днів до закінчення строку дії програми фінансового оздоровлення банку (строку дії письмової угоди) територіальне управління Національного банку зобов'язане подати Дирекції з банківського регулювання та нагляду (з урахуванням звіту про інспекційну перевірку) висновок про виконання банком програми фінансового оздоровлення (письмової угоди) або про застосування інших жорсткіших заходів впливу.

3.11. У разі ефективного виконання заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення, та дотримання банком економічних нормативів і нормативу обов'язкового резервування, формування банком у повному обсязі резервів під активні операції протягом трьох останніх місяців, що підтверджено результатами інспектування, програма вважається завершеною, а дія угоди - припиненою. ( Пункт 3.11 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 346 від 28.09.2005 )

3.12. У разі невиконання банком програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) та/або погіршення його фінансового стану Національний банк розриває з банком письмову угоду і приймає рішення про призначення тимчасової адміністрації або про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора банку.

Розділ III. Видача Національним банком розпоряджень

Глава 1. Загальні вимоги

1.1. Відповідно до статті 73 Закону про банки ( 2121-14 ) Національний банк може видати розпорядження, за яким доводиться до відома окремого банку зміст заходу впливу, що застосовується за виявлені порушення чи недоліки в діяльності банку, з посиланням на банківське законодавство чи нормативно-правові акти Національного банку, і яке є обов'язковим для виконання.

1.2. Національний банк видає розпорядження у формі постанови Правління Національного банку, рішення Комісії Національного банку або Комісії Національного банку при територіальному управлінні відповідно до вимог цього Положення, а також у формі постанови за справою про адміністративне правопорушення відповідно до Положення про порядок накладення адміністративних штрафів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2001 N 563 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2002 за N 62/6350.

Комісія Національного банку може делегувати свої повноваження, визначені розділом III цього Положення, комісіям Національного банку при територіальних управліннях. ( Пункт 1.2 глави 1 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 81 від 28.02.2002 )

Глава 2. Розпорядження про зупинення виплати дивідендів чи
розподілу капіталу в будь-якій іншій формі

2.1. Національний банк має право видати банку розпорядження щодо зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі. Розпорядження щодо зупинення розподілу капіталу в будь-якій іншій формі стосується розподілу прибутку банку, що залишається в розпорядженні банку після сплати податків та обов'язкових платежів.

Цей захід впливу Національний банк має застосовувати в таких випадках:

а) до банків, що порушили норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) чи норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3), або якщо Національний банк визнає, що виплата дивідендів і розподіл капіталу в будь-якій формі призведе до порушення нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) чи нормативу (коефіцієнту) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3); ( Підпункт "а" пункту 2.1 глави 2 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 228 від 06.08.2008 )

б) до банків, у яких викуп власних акцій призвів/призведе до падіння регулятивного капіталу нижче мінімально встановленого Національним банком рівня;

в) одночасно з надсиланням листа з вимогою до банку щодо розроблення програми фінансового оздоровлення до часу виконання ним цієї програми.

2.2. Цей захід впливу не застосовується, якщо акціонери/учасники банку прийняли рішення про спрямування нарахованих дивідендів на придбання акцій/часток нової емісії або попередньо викуплених банком в акціонерів/учасників для поповнення статутного капіталу банку.

2.3. Видача розпорядження щодо зупинення виплати дивідендів чи розподіл капіталу в будь-якій формі здійснюється Комісією Національного банку у формі відповідного рішення.

Таке рішення Комісія Національного банку може прийняти одночасно з погодженням розробленої банком програми фінансового оздоровлення.

Глава 3. Установлення для банку підвищених економічних
нормативів

3.1. Національний банк має право видати розпорядження щодо встановлення для банків підвищених економічних нормативів.

Таке розпорядження видається Національним банком у формі постанови Правління Національного банку шляхом установлення підвищених вимог щодо мінімальних значень нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) та/або нормативу (коефіцієнту) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3), а також нормативів кредитного ризику для банків, що здійснюють операції з високим рівнем ризику. ( Абзац другий пункту 3.1 глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

3.2. Високий рівень ризику здійснюваних банком операцій у разі видання Національним банком розпорядження щодо встановлення для банків підвищених значень економічних нормативів визначається (з урахуванням результатів безвиїзного нагляду та інспекційної перевірки) за таких умов: ( Абзац перший пункту 3.2 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

а) рівень активів з негативною класифікацією (2) становить 20 і більше відсотків від загальної суми активів за якими має оцінюватися ризик та формуватися страховий резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку; ( Підпункт "а" пункту 3.2 глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 324 від 17.08.2006 )

________________

(2) Рівень активів з негативною класифікацією визначається відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 368 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за N 841/6032, із змінами. ( Виноска глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

б) загальна сума недосформованих резервів на покриття можливих збитків за активними операціями банків (за кредитними операціями, за операціями з цінними паперами, за дебіторською заборгованістю, за простроченими понад 30 днів та сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями, за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах) з часу введення Національним банком вимоги щодо формування відповідного резерву в повному обсязі становить понад 40 відсотків від загальної розрахункової суми резерву за активними операціями;

( Підпункт "в" пункту 3.2 глави 3 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 107 від 28.02.2009 )

в) надмірна величина ризику концентрації (сукупна величина заборгованості банку, що розрахована за алгоритмом нормативу максимального сукупного розміру кредитів гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) щодо підприємств однієї галузі (або одного виду економічної діяльності) становить понад 200 відсотків регулятивного капіталу банку);

г) підстави для надання кредитів та здійснення активних операцій, а також рівень контролю за ними є недостатніми;

ґ) здійснення операцій з інсайдерами (пов'язаними особами банку) на умовах, що сприятливіші за звичайні (3).

______________

3 Поняття інсайдерів та умов, що сприятливіші за звичайні, застосовуються відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків, затвердженої постановою Правління Національного банку від 28.08.2001 N 368.

д) надання кредиту (або здійснення вкладень у боргові цінні папери) у розмірі, що перевищує встановлений норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), без наявності забезпечення кредиту безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям. ( Пункт 3.2 глави 3 розділу III доповнено підпунктом згідно з Постановою НБУ N 192 від 29.04.2004 )

3.3. Рішення про видачу розпорядження Національного банку щодо встановлення для банків підвищених економічних нормативів приймається за обгрунтованими пропозиціями територіальних управлінь Національного банку (або відповідного структурного підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком).

У разі отримання пропозицій від територіального управління Національного банку відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату протягом десяти днів розглядає їх та за потреби готує обгрунтовані висновки для подання на розгляд Правління Національного банку. ( Абзац другий пункту 3.3 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

3.4. Протягом трьох днів після прийняття постанови Правління Національного банку щодо встановлення підвищених значень економічних нормативів відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату повідомляє відповідне територіальне управління та банк про застосований захід впливу. Через 10 календарних днів після часу прийняття Національним банком відповідного рішення підвищені значення економічних нормативів набирають чинності та стають обов'язковими для їх виконання. ( Пункт 3.4 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

3.5. У разі недотримання банком установлених підвищених значень економічних нормативів розглядається питання щодо застосування адекватних заходів впливу згідно з цим Положенням.

Глава 4. Підвищення резервів на покриття можливих
збитків за кредитами та іншими активами

4.1. У разі здійснення банком окремих операцій з підвищеним рівнем ризику, що можуть загрожувати інтересам кредиторів і вкладників, що підтверджується результатами планової або позапланової інспекційної перевірки, Національний банк може видати розпорядження банку щодо підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами, яке полягає в установленні підвищеного розміру відрахувань до резервів (коефіцієнта резервування) під ці активні операції або при розрахунку суми резервів ураховується лише першокласне забезпечення за кредитними операціями банку.

4.2. Цей захід впливу застосовується до банків, що не дотримуються вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо порядку класифікації активних операцій, у тому числі: ( Абзац перший пункту 4.2 глави 4 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 від 06.08.2008 )

неподання на вимогу уповноважених працівників Національного банку документів або інформації для перевірки достовірності оцінки фінансового стану (кредитоспроможності) позичальників/контрагентів банку, правильності їх класифікації та достатності резервів під активні операції;

надання недостовірної інформації та звітності, ненадання або несвоєчасне їх надання;

невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;

недотримання нормативів кредитного ризику;

невиконання в установлений строк вимог Національного банку щодо усунення порушень.

4.3. Розпорядження про підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами видається у формі постанови Правління Національного банку. ( Главу 4 розділу III доповнено пунктом 4.3 згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

Глава 5. Обмеження, зупинення чи припинення проведення
окремих видів здійснюваних банком операцій з високим
рівнем ризику

5.1. Національний банк може видати розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій (визначені в статті 47 Закону про банки ( 2121-14 ) з високим рівнем ризику.

Розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику видається у формі рішення Комісії Національного банку або Комісії при територіальному управлінні Національного банку.

Комісія при територіальному управлінні Національного банку має право обмежувати, зупиняти чи припиняти здійснення окремих видів операцій банків у межах повноважень, визначених відповідним рішенням Комісії Національного банку.

Розпорядження щодо припинення банківських операцій (пункти 2-3 частини першої статті 47 Закону про банки ( 2121-14 ) видається іншим юридичним особам (крім банків), що здійснюють ці операції на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій.

Високий рівень ризику здійснюваних банком операцій при видачі розпорядження Національного банку про обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику визначається за оцінкою (класифікацією) активів відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з урахуванням результатів безвиїзного нагляду та інспекційної перевірки (планової та позапланової).

5.2. Рішення щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій приймається в разі здійснення банком операцій з високим рівнем ризику або операцій, подальше здійснення яких є ризиковим і створюватиме загрозу інтересам кредиторів і вкладників, у тому числі в таких випадках: ( Абзац перший пункту 5.2 глави 5 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

установлення процентних ставок та комісійних винагород на рівні, що є нижчим від собівартості банківських послуг у цьому банку;

надходжень банку недостатньо для підтримання на потрібному рівні регулятивного капіталу, забезпечення формування резервів під активні операції та покриття збитків банку; ( Абзац третій пункту 5.2 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 346 від 28.09.2005 )

проведення операцій за незареєстрованими Національним банком кореспондентськими рахунками банків;

порушення економічних нормативів, установлених Національним банком;

порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2), контроль за дотриманням якого здійснюється на підставі середньоарифметичної величини відповідної загальної відкритої валютної позиції за звітний період, два та більше звітних періоди протягом календарного року; ( Пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 107 від 28.02.2009; в редакції Постанов Національного банку N 475 від 14.08.2009, N 475 від 14.08.2009 )

щоденного порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) десять та більше разів протягом місяця у разі набрання чинності рішенням Національного банку щодо встановлення щоденного контролю за дотриманням банком значення відповідного ліміту; ( Пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 475 від 14.08.2009 )

недотримання ліцензійних вимог та спеціальних вимог щодо отримання банками письмового дозволу Національного банку на виконання окремих операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку щодо окремих операцій (у тому числі недотримання банком ліцензійних вимог стосовно розміру регулятивного капіталу банку, потрібного для здійснення відповідних операцій);

порушення умов, на підставі яких була надана банківська ліцензія/письмовий дозвіл;

недоформування резервів під активні операції банків у необхідному розмірі (відповідно до нормативно-правових актів Національного банку);

здійснення без письмового дозволу Національного банку операцій, які вимагають отримання такого письмового дозволу;

недотримання вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо складання та надання звітності;

надання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, ненадання або несвоєчасне їх надання, у тому числі інформації щодо підстав виключення сум кредитів, забезпечених безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям під час розрахунку нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), що встановлений у главі 2 розділу VI Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 368 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за N 841/6032, із змінами (далі - Інструкція про порядок регулювання діяльності банків); ( Абзац пункту 5.2 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

неподання документів на письмову вимогу уповноважених працівників Національного банку, приховування рахунків, документів, активів тощо;

невиконання в установлений строк вимог Національного банку щодо усунення порушень у діяльності банку;

невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;

допущення банком недобросовісної конкуренції щодо здійснення тих чи інших операцій;

недотримання вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом; ( Пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

( Абзац сімнадцятий пункту 5.2 глави 5 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 515 від 27.10.2004 )

порушення банком порядку формування обов'язкових резервів три звітних періоди резервування поспіль протягом календарного року; ( Абзац пункту 5.2 глави 5 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 324 від 17.08.2006 )

недотримання банком більше ніж 30 разів (уключаючи вихідні або святкові дні) визначеного Національним банком щоденного на початок операційного дня залишку коштів на кореспондентському рахунку банку в Національному банку протягом трьох звітних періодів резервування поспіль; ( Пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 324 від 17.08.2006 )

неперерахування банком коштів обов'язкових резервів у повному обсязі на окремий рахунок у Національному банку протягом трьох робочих днів після набрання чинності рішенням Національного банку щодо формування і зберігання коштів обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку; ( Пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 324 від 17.08.2006 )

неперерахування банком протягом трьох робочих днів після закінчення звітного періоду резервування на окремий рахунок, відкритий у Національному банку, суми коштів обов'язкового резервування відповідно до встановлених нормативів у разі зростання обсягів залучених банком коштів порівняно із попереднім звітним періодом резервування; ( Пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 324 від 17.08.2006 )

здійснення філією (іншим відокремленим підрозділом банку) операцій з порушенням вимог нормативно-правових актів Національного банку, у тому числі здійснення операцій без правових підстав.

У разі порушення банком вимог частин першої та другої статті 2 Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" ( 2740-14 ) щодо обов'язкової участі банку в Фонді або несплати, або несвоєчасної сплати зборів до Фонду (якщо Фонд звернувся до Національного банку про застосування заходів впливу у зв'язку з допущенням банком цього порушення) Комісія Національного банку (Комісія Національного банку при територіальному управлінні) може прийняти рішення про обмеження або зупинення операцій з приймання вкладів (депозитів) фізичних осіб.

У разі здійснення банком операцій з високим рівнем ризику, які призвели до погіршення якості активів (у тому числі негативно класифіковані активи становлять 10 відсотків і більше від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках), збитків за результатами фінансового року, систематичного (більше двох разів протягом місяця) порушення нормативу миттєвої ліквідності (Н4), Національний банк має право прийняти рішення про обмеження операцій у вигляді встановлення вимоги щодо:

вкладання банком коштів у розмірі, передбаченому абзацами чотирнадцятим, п'ятнадцятим та шістнадцятим пункту 2.3 глави 2 розділу II цього Положення, у безризикові активи (депозитні сертифікати Національного банку за умови їх розміщення Національним банком та державні цінні папери). У день придбання банком державних цінних паперів Національний банк на час дії рішення про обмеження активних операцій здійснює їх блокування на рахунках у цінних паперах банку за безумовною операцією в депозитарії державних цінних паперів Національного банку;

( Абзац двадцять п'ятий пункту 5.2 глави 5 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 324 від 17.08.2006 )

або заборони на здійснення банком активних операцій з пов'язаними особами (інсайдерами) банку.

У разі порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2), яке передбачено абзацами шостим або сьомим цього пункту, Національний банк має право прийняти рішення щодо зупинення/обмеження окремих видів операцій банку у вигляді встановлення однієї з таких вимог: ( Пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 107 від 28.02.2009; в редакції Постанови Національного банку N 475 від 14.08.2009 )

встановлення для банку зменшеного до 5 процентних пунктів значення відповідного ліміту на строк до шести місяців; ( Абзац пункту 5.2 глави 5 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 475 від 14.08.2009 )

зупинення/обмеження здійснення окремих операцій з валютними цінностями; ( Абзац пункту 5.2 глави 5 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 475 від 14.08.2009 )

припинення здійснення окремих операцій з валютними цінностями та припинення дії письмового дозволу Національного банку на здійснення таких операцій. ( Абзац пункту 5.2 глави 5 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 475 від 14.08.2009 )

Після прийняття Комісією Національного банку рішення про зупинення/обмеження окремих видів операцій банку у випадку порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1) Національний банк окремим розпорядженням призупиняє проведення відповідних операцій з банком на міжбанківському валютному ринку України на строк до закінчення строку дії відповідного рішення про зупинення/обмеження операцій. ( Абзац пункту 5.2 глави 5 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 475 від 14.08.2009 ) ( Пункт 5.2 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

5.3. У разі отримання банком рішення Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) щодо припинення здійснення окремого виду операцій банк утрачає право на їх здійснення.

Якщо здійснення банком цього виду операцій передбачає відповідно до Закону про банки ( 2121-14 ) та нормативно-правових актів Національного банку отримання письмового дозволу Національного банку, то одночасно втрачає чинність письмовий дозвіл Національного банку в частині здійснення цього виду операцій.

У цьому випадку банк зобов'язаний у триденний строк повернути територіальному управлінню Національного банку раніше отриманий письмовий дозвіл на здійснення операцій для заміни на письмовий дозвіл з іншим переліком операцій.

Отримання банком рішення Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) про припинення здійснення окремих видів операцій є підставою для розірвання банком відповідних договорів на здійснення цих операцій.

5.4. У разі отримання банком рішення Комісії Національного банку (Комісії Національного банку при територіальному управлінні) щодо зупинення (обмеження) здійснення окремого виду операцій банк: ( Абзац перший пункту 5.4 глави 5 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

а) з часу отримання цього рішення втрачає право на здійснення цих операцій на строк, визначений цим рішенням;

б) утрачає право на збільшення обсягу цих операцій (забороняється укладення нових договорів або продовження строку діючих) з часу отримання цього рішення;

в) одночасно забезпечує здійснення операцій згідно з договорами, що укладені ним до дня отримання зазначеного рішення.

Обсяг обмежень щодо здійснення банком окремих видів операцій визначається органом, який приймає рішення про зупинення (обмеження) здійснення окремих видів операцій. ( Абзац п'ятий пункту 5.4 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

5.5. У разі прийняття Комісією Національного банку рішення про обмеження, зупинення чи припинення здійснення банком окремих видів операцій відповідне територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) у день отримання цього рішення зобов'язане:

забезпечити отримання банком цього рішення під розписку його уповноваженого представника;

повідомити в одноденний строк територіальні управління Національного банку за місцезнаходженням філій цього банку про прийняте рішення.

5.6. Якщо Комісія при територіальному управлінні Національного банку прийняла рішення про обмеження, зупинення чи припинення здійснення банком окремих видів операцій, то територіальне управління Національного банку в день його прийняття зобов'язане:

забезпечити отримання банком цього рішення під розписку його уповноваженого представника;

повідомити в одноденний строк територіальні управління Національного банку за місцезнаходженням філій цього банку про прийняте рішення та встановлені вимоги до банку стосовно внесення відповідних змін у дозволи, які надані його філіям;

повідомити про прийняте рішення Дирекцію з банківського регулювання та нагляду та Департамент реєстрації та ліцензування банків Національного банку. Крім того, територіальне управління Національного банку зобов'язане протягом трьох днів надіслати копію прийнятого рішення Департаменту реєстрації та ліцензування банків Національного банку на паперових носіях.

5.7. Якщо банк відмовився отримати рішення Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних ним операцій, то на супровідному документі та його копії робиться відповідна відмітка про це із зазначенням дати та прізвища відповідального представника банку. У такому разі рішення Національного банку надсилається банку спецзв'язком.

Після закінчення строку, на який було зупинено (обмежено) окремі види здійснюваних банком операцій, банк має право відновити здійснення цих операцій у повному обсязі, якщо Національний банк не прийняв рішення про продовження зупинення (обмеження) окремих видів здійснюваних банком операцій.

5.8. У разі усунення банком порушень Комісія Національного банку (або Комісія при територіальному управлінні Національного банку) може приймати рішення про дострокове скасування рішення про зупинення (обмеження) окремих видів здійснюваних банком операцій за поданням відповідного територіального управління Національного банку (Дирекції з банківського регулювання та нагляду). Якщо таке рішення прийняте Комісією при територіальному управлінні Національного банку, то територіальне управління в день його прийняття зобов'язане повідомити про це банк, Дирекцію з банківського регулювання та нагляду та Департамент реєстрації та ліцензування банків Національного банку згідно з порядком, визначеним у пункті 5.6 глави 5 розділу III цього Положення. ( Пункт 5.8 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

5.9. Територіальні управління та відповідні підрозділи банківського нагляду Національного банку зобов'язані вести постійний контроль за дотриманням банком (у тому числі його філіями) вимог Національного банку щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів банківських операцій.

За 10 днів до закінчення строку дії рішення про зупинення (обмеження) окремих видів здійснюваних банком операцій територіальне управління Національного банку (Дирекція з банківського регулювання та нагляду) надає Комісії Національного банку при територіальному управлінні (або Комісії Національного банку) інформацію про усунення банком порушень і пропозиції щодо подальшої його діяльності. ( Абзац другий пункту 5.9 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

У разі невиправлення банком порушень у строк, на який зупинено (обмежено) окремий вид операцій, що здійснюється банком, Комісія Національного банку (або Комісія Національного банку при територіальному управлінні) приймає відповідне рішення щодо застосування до банку інших жорсткіших заходів впливу.

5.10. Якщо банк не припинив або не зупинив проведення окремих видів операцій (чи не обмежив їх проведення), здійснення яких рішенням Національного банку зупинено (обмежено, припинено), або не виправив порушення в строк, на який зупинено (обмежено) ці операції, то Національний банк має застосувати до нього інші заходи впливу. ( Пункт 5.10 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 107 від 28.02.2009 )

5.11. У разі здійснення банком операцій з валютними цінностями з високим рівнем ризику структурний підрозділ Національного банку, який здійснював перевірку, надає пропозиції щодо припинення операцій з валютними цінностями та припинення дії письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями на ім'я керівника Дирекції з банківського регулювання та нагляду.

5.12. Якщо Комісія Національного банку (Комісія Національного банку при територіальному управлінні) прийняла рішення про припинення операцій з валютними цінностями та припинення дії письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями, то банк зобов'язаний протягом трьох робочих днів після отримання цього рішення надати Національному банку інформацію про кредиторську і дебіторську заборгованість (реквізити кредитора (дебітора), сума, код валюти, балансовий рахунок, на якому обліковується заборгованість, вид заборгованості).

5.13. У разі прийняття Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) рішення про припинення операцій з валютними цінностями та припинення письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями банк зобов'язаний ужити таких заходів:

а) у день отримання зазначеного рішення припинити здійснення відповідних операцій та в триденний строк повернути Національному банку раніше отриманий письмовий дозвіл Національного банку для заміни на письмовий дозвіл з іншим переліком операцій. Територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) має забезпечити отримання цього рішення в день його прийняття (отримання);

б) протягом одного операційного дня повідомити всі банки-кореспонденти про факт втрати чинності письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями, одночасно надіслати до банків-кореспондентів офіційні заяви про закриття кореспондентських рахунків банку в іноземній валюті та кореспондентських рахунків, відкритих у цьому банку;

в) у місячний строк провести роботу щодо закриття рахунків НОСТРО в банках-кореспондентах і рахунків ЛОРО іноземних банків-кореспондентів і припинити кореспондентські відносини з ними;

Після закриття кореспондентських рахунків повернути територіальному управлінню Національного банку документ, що підтверджує присвоєння реєстраційного номера;

г) протягом трьох робочих днів з дня отримання рішення надіслати повідомлення банкам-кореспондентам про необхідність надання розпорядження про перерахування коштів з їх кореспондентських рахунків (відкритих у цьому банку) та розпорядження про перерахування коштів з кореспондентських рахунків банку (відкритих у банках-кореспондентах) на кореспондентський рахунок, відкритий у самостійно обраному уповноваженому банку України.

Угоду про встановлення кореспондентських відносин з обраним уповноваженим банком подати для узгодження до відповідного департаменту Національного банку в триденний строк із дня отримання рішення про припинення зазначеного письмового дозволу;

ґ) протягом п'яти робочих днів повідомити клієнтів банку про припинення письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями та про необхідність закриття ними рахунків в іноземній валюті, а нерезидентів повідомити про необхідність закриття рахунків у грошовій одиниці України;

д) закрити рахунки клієнтів в іноземній валюті та нерезидентів у грошовій одиниці України (поточні, депозитні (вкладні) тощо), при цьому інкасація валютних коштів має здійснюватися лише для виконання операцій, передбачених цією главою;

е) закрити належні банку пункти обміну іноземних валют і повідомити юридичних осіб (з якими укладено агентські угоди про відкриття пунктів обміну іноземних валют) про припинення письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями та закінчення строку дії зазначеної угоди, а також закрити належні йому пункти обміну іноземних валют.

Територіальне управління Національного банку зобов'язане скасувати надані банку реєстраційні свідоцтва на відкриття належних банку пунктів обміну іноземних валют і тих, що працювали на підставі агентських угод, а також встановити контроль за припиненням їх діяльності. Крім того, територіальне управління Національного банку зобов'язане повідомити про скасування реєстраційних свідоцтв на відкриття пунктів обміну іноземних валют, що працювали на підставі агентських угод, органи державної податкової адміністрації (інспекції) за місцем реєстрації цих юридичних осіб;

є) ужити заходів щодо припинення валютних операцій власними дирекціями, філіями, іншими відокремленими підрозділами банку з передаванням залишків коштів за їх рахунками на баланс уповноваженого банку;

ж) припинити надання гарантій, поручительств та інших зобов'язань за третіх осіб, виконання яких передбачається в іноземній валюті;

з) припинити нові емісії в іноземній валюті власних цінних паперів (сертифікатів, векселів тощо), пластикових карток (у тому числі платіжних карток міжнародних платіжних систем, емітованих у гривнях), чеків;

и) забезпечити повернення коштів власникам вкладів, депозитів тощо, здійснених в іноземній валюті. Зазначені кошти можуть бути повернуті як у валюті вкладу, внеску, депозиту тощо, так і в грошовій одиниці України за бажанням клієнтів;

і) ужити заходів щодо погашення простроченої дебіторської заборгованості в іноземній валюті;

ї) ужити заходів щодо повернення наданих банком кредитів в іноземній валюті (насамперед пролонгованих і прострочених), а також кредитів, наданих банку резидентами та нерезидентами. У зв'язку з цим уповноважені банки мають передбачати в кредитних угодах обов'язкову умову щодо повернення таких кредитів у разі припинення дії зазначеного письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями.

За наявності рахунків, на яких обліковується заборгованість за наданими клієнтам кредитами в іноземній валюті, банк повинен перевести їх до тих уповноважених банків, до яких клієнти перейшли на обслуговування (на підставі договорів, укладених банком з цими уповноваженими банками та/або за потреби - з банками-кредиторами), і протягом 90 днів провести переговори з уповноваженими банками про продаж їм цих кредитних коштів.

Продаж кредитних коштів має бути завершено в строк до 90 днів з початку переговорів.

Глава 6. Заборона надавання бланкових кредитів

6.1. Розпорядження Національного банку щодо заборони надавання бланкових (незабезпечених) кредитів може видаватися: ( Абзац перший пункту 6.1 глави 6 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 346 від 28.09.2005 )

банкам, у яких обсяг негативно класифікованих активів перевищує 10 відсотків суми активів, за якими мають оцінюватися ризики та формуватися страхові резерви; ( Пункт 6.1 глави 6 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 346 від 28.09.2005 )

банкам, що не сформували резерви під кредитні ризики та інші активні операції в достатньому обсязі; ( Абзац третій пункту 6.1 глави 6 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 346 від 28.09.2005, N 228 від 06.08.2008 )

банкам, що порушують норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) або норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3). ( Абзац четвертий пункту 6.1 глави 6 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 228 від 06.08.2008 )

6.2. Рішення про заборону надавати бланкові кредити приймає Комісія Національного банку за результатами планової або позапланової інспекційної перевірки та на підставі пропозицій відповідних територіальних управлінь Національного банку (підрозділу банківського нагляду центрального апарату управління, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) та Дирекції з банківського регулювання та нагляду.

Глава 7. Накладання штрафів на банки

7.1. Національний банк має право накладати на банки штрафи в розмірі не більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду в разі допущення ними порушень, зокрема таких:

порушення порядку, строків і технології виконання операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку; ( Абзац другий пункту 7.1 глави 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 386 від 08.09.2003 )

неподання документів на письмову вимогу вповноважених працівників Національного банку, а також приховування рахунків, документів, активів тощо;

подання недостовірної інформації або звітності, а також неподання або несвоєчасне їх подання; ( Абзац четвертий пункту 7.1 глави 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком,

недотримання банком нормативу обов'язкового резервування протягом календарного року;

порушення економічних нормативів регулювання діяльності банків;

невиконання (неналежне виконання) вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом; ( Пункт 7.1 глави 7 розділу III доповнено абзацом восьмим згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

порушення вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо залучення коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку та дострокового його погашення; ( Пункт 7.1 глави 7 розділу III доповнено абзацом дев'ятим згідно з Постановою Національного банку N 386 від 08.09.2003 )

недотримання банком розміру резервування коштів за залученими уповноваженим банком депозитами і кредитами (позиками) в іноземній валюті від нерезидентів. ( Пункт 7.1 глави 7 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 171 від 18.06.2008 )

порушення встановлених Національним банком значень лімітів загальної (довгої, короткої) валютної позиції банку (Л13-1, Л13-2). ( Пункт 7.1 глави 7 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 107 від 28.02.2009; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 475 від 14.08.2009 )

7.2. Штраф за порушення порядку, строків і технології виконання операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, накладається на банки: ( Абзац перший пункту 7.2 глави 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 від 06.08.2008 )

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку (також може застосовуватися письмове застереження щодо потреби усунунення допущеного порушення);

за друге однотипне порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші однотипні порушення протягом календарного року - у розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за однотипні порушення порядку, строків і технології виконання банківських операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, що нарахована за місяць (у якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

7.3. Штраф за неподання документів на письмову вимогу вповноважених працівників Національного банку, а також приховування рахунків, документів, активів тощо накладається на банки:

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за неподання документів на письмову вимогу вповноважених працівників Національного банку, а також приховування рахунків, документів, активів тощо, що нарахована за місяць (в якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду.

7.4. Штраф за подання недостовірної інформації або звітності, а також неподання або несвоєчасне їх подання накладається на банки: ( Абзац перший пункту 7.4 глави 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге порушення протягом календарного року - у розмірі 0,02 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів (нарахована за місяць, у якому допущені порушення) за подання недостовірної інформації або звітності,а також неподання або несвоєчасне їх подання, не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду банку. ( Абзац п'ятий пункту 7.4 глави 7 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

7.5. Штраф за невиправлення звітності в порядку, встановленому Національним банком, накладається на банки:

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,03 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за невиправлення звітності у порядку, встановленому Національним банком, що нарахована за місяць (у якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду.

7.6. Штраф за недотримання банком нормативу обов'язкового резервування протягом півріччя накладається на банки за другий випадок порушення в розмірі ставки "овернайт" під забезпечення від суми недорезервування, але не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку. ( Пункт 7.6 глави 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ N 172 від 21.04.2004 )

7.7. Штраф за недотримання банком розміру резервування коштів за договором про залучення уповноваженим банком депозиту, кредиту (позики) в іноземній валюті від нерезидента накладається на банк за кожний випадок порушення в розмірі суми коштів недорезервування за такою операцією, розрахованої за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день вчинення порушення, але не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку. ( Главу 7 розділу III доповнено пунктом 7.7 згідно з Постановою Національного банку N 171 від 18.06.2008 )

7.8. Штрафи за кожний випадок порушення економічних нормативів накладаються на банки:

а) за щоденне порушення нормативу максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10).

Накладення штрафу за порушення цього нормативу здійснюється за кожен випадок його порушення, допущений у звітному місяці; ( Підпункт "а" пункту глави 7 розділу III в редакції Постанови НБУ N 192 від 29.04.2004 )

б) за порушення таких нормативів, що розраховуються за середньозваженою величиною за місяць:

нормативу миттєвої ліквідності (Н4); ( Абзац другий підпункту "б" пункту 7.8 глави 7 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 228 від 06.08.2008 )

нормативів інвестування (Н11, Н12);

( Абзац четвертий підпункту "б" пункту 7.8 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 107 від 28.02.2009 )

За нормативами, які розраховуються на підставі середньозваженої величини за місяць, одним порушенням уважається порушення нормативів, що розраховуються як середньозважена величина за місяць;

в) за порушення таких нормативів, що розраховуються за щодекадним розрахунком на 11, 21 число звітного місяця та на 1 число наступного за звітним місяця:

поточної ліквідності (Н5);

короткострокової ліквідності (Н6).

За нормативами поточної та короткострокової ліквідності кожним випадком порушення є порушення нормативу за станом на 11, 21 число звітного місяця або на 1 число наступного за звітним місяця. ( Пункт 7.8 глави 7 розділу III доповнено підпунктом "в" згідно з Постановою Національного банку N 228 від 06.08.2008 )

7.9. Штраф за порушення нормативів миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5), короткострокової ліквідності (Н6) накладається на банки в таких розмірах (окремо за кожним нормативом): ( Абзац перший пункту глави 7 розділу III в редакції Постанов Національного банку N 386 від 08.09.2003, N 192 від 29.04.2004, N 228 від 06.08.2008 )

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге порушення протягом календарного року - у розмірі 0,2 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,5 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

( Абзац п'ятий пункту глави 7 розділу III виключено на підставі Постанови НБУ N 192 від 29.04.2004 )

( Абзац шостий пункту глави 7 розділу III виключено на підставі Постанови НБУ N 192 від 29.04.2004 )

( Абзац сьомий пункту глави 7 розділу III виключено на підставі Постанови НБУ N 192 від 29.04.2004 )

7.10. Штраф за порушення нормативів миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5), короткострокової ліквідності (Н6), що розраховуються як середньозважена величина за місяць, накладається на банки в таких розмірах (окремо за кожним нормативом):

за перше порушення протягом календарного року - в розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге порушення протягом календарного року - в розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші порушення протягом календарного року - в розмірі 0,5 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за порушення нормативів ліквідності, що нарахована за місяць (в якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

7.11. Штраф за порушення нормативів інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11) і загальної суми інвестування (Н12), що розраховуються як середньозважена величина за місяць, накладається на банки в таких розмірах (окремо за кожним нормативом):

за перше порушення протягом календарного року - в розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге порушення протягом календарного року - в розмірі 0,2 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші порушення протягом календарного року - в розмірі 0,5 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за порушення нормативів інвестування, що нарахована за місяць (в якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду.

7.12. Штраф за порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) накладається на банк у розмірі від 10 тисяч гривень до одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку адекватно допущеному порушенню (окремо за кожним лімітом). ( Абзац перший пункту 7.12 глави 7 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 475 від 14.08.2009 )

Одним порушенням уважається: ( Пункт 7.12 глави 7 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 475 від 14.08.2009 )

у випадку, передбаченому абзацом шостим пункту 5.2 глави 5 цього розділу, допущене у звітному місяці порушення значення відповідного ліміту, що розраховується на підставі середньоарифметичної величини відповідної загальної відкритої валютної позиції за звітний період; ( Пункт 7.12 глави 7 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 475 від 14.08.2009 )

у випадку, передбаченому абзацом сьомим пункту 5.2 глави 5 цього розділу, допущене щоденне порушення значення відповідного ліміту. ( Пункт 7.12 глави 7 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 475 від 14.08.2009 )

Порушенням установленого Національним банком значення ліміту загальної (довгої, короткої) валютної позиції банку (Л13-1, Л13-2) уважається перевищення банком значення відповідного ліміту більше ніж на чотири базисних пункти (чотири сотих частини процента). ( Абзац п'ятий пункту 7.12 глави 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 475 від 14.08.2009 )

Загальна сума штрафів за порушення встановлених Національним банком значень лімітів загальної (довгої, короткої) відкритої валютної позиції (Л13-1, Л13-2), що нарахована за місяць (у якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду банку. ( Абзац шостий пункту 7.12 глави 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 475 від 14.08.2009 ) ( Пункт 7.12 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 107 від 28.02.2009 )

7.13. Штраф за невиконання (неналежне виконання) банками вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, накладається на банки за кожне порушення в розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за однотипні порушення, виявлені перевіркою, не може становити більше ніж 1 відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду. ( Главу 7 розділу III доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

7.14. Штраф за порушення вимог щодо порядку залучення коштів на умовах субординованого боргу або його дострокового повернення, визначених у розділі III Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, накладається на банки в розмірі 0,1 відсотка від розміру зареєстрованого статутного фонду банку. ( Главу 7 розділу III доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 386 від 08.09.2003 )

7.15. Розрахунок суми штрафів здійснюється за кожним фактом допущених порушень, що зазначені в цій главі, а накладення штрафів за ці порушення здійснюється протягом шести місяців з дня виявлення порушення. ( Пункт розділу III в редакції Постанови Національного банку N 324 від 17.08.2006 )

7.16. Рішення про накладення штрафів на банки приймає Комісія Національного банку або Комісія Національного банку при територіальному управлінні (у межах повноважень, визначених відповідним рішенням Комісії Національного банку).

Рішення Комісії Національного банку (Комісії Національного банку при територіальному управлінні) про накладення штрафу на банк має містити перелік виявлених порушень з посиланням на нормативно-правові акти Національного банку та документи, що підтверджують факт порушення.

Рішення Комісії Національного банку про накладення штрафу на банк надсилається відповідному територіальному управлінню Національного банку не пізніше наступного робочого дня після його прийняття. ( Пункт глави 7 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 386 від 08.09.2003 )

( Пункт 7.17 глави 7 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 228 від 06.08.2008 )

7.17. Штрафи не накладаються на банки, що є критично недокапіталізованими.

7.18. У разі незастосування штрафів з метою забезпечення виправлення ситуації або запобігання подальшим порушенням чи подальшій втраті банком своїх активів Національний банк має застосовувати інші адекватні заходи впливу відповідно до статті 73 Закону про банки ( 2121-14 ) та в порядку, визначеному цим Положенням. ( Абзац перший пункту 7.18 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 107 від 28.02.2009 )

Штрафні санкції до банку можуть не застосовуватися в таких випадках:

а) якщо застосування штрафів не вплинуло на усунення банком порушень економічних нормативів та якщо такі порушення відбуваються систематично, а саме:

економічні нормативи, що розраховуються за середньозваженою величиною за місяць, порушуються протягом чотирьох місяців поспіль або шість разів протягом календарного року;

економічні нормативи, які розраховуються за кожний випадок порушення, порушуються щодня протягом місяця або через певний проміжок часу протягом чотирьох місяців;

б) якщо стягнення штрафу спричинить суттєве погіршення фінансового стану банку - неспроможність банку своєчасно виконувати зобов'язання перед своїми клієнтами або загрозу інтересам вкладників і кредиторів;

в) за третє та подальші порушення в поточному році порядку, строків і технології виконання банківських операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку щодо одного виду банківської операції;

г) за повторне та подальші в поточному році випадки подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, а також неподання або несвоєчасне їх подання - щодо однієї і тієї самої форми звітності чи інформації або невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;

д) якщо накладання штрафів не вплинуло на усунення банком порушення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) та якщо такі порушення відбуваються неодноразово протягом календарного року, а саме:

ліміт загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміт загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2), контроль за дотриманням значення якого здійснюється на підставі середньоарифметичної величини відповідної загальної відкритої валютної позиції за звітний період, порушується протягом двох місяців поспіль або шість разів протягом календарного року;

ліміт загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміт загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) у разі встановлення щоденного контролю за дотриманням банком значення відповідного ліміту порушується щодня протягом місяця або через певний проміжок часу протягом чотирьох місяців. ( Пункт 7.18 глави 7 розділу III доповнено підпунктом "д" згідно з Постановою Національного банку N 475 від 14.08.2009 )

7.19. Про доцільність незастосування такого заходу впливу, як накладення штрафу (або розстрочення чи відстрочення строку сплати штрафу) територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) повідомляє Дирекцію з банківського регулювання та нагляду Національного банку з обгрунтуванням підстав.

7.20. Суми стягнених штрафів відображаються в класі 7 Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України за статтею "Інші банківські операційні витрати" (рахунок 7397).

( Глава 8 розділу III (Накладання штрафів на керівників банків) втратила чинність на підставі Постанови Національного банку N 563 від 29.12.2001 )

Глава 9. Заборона власнику істотної участі в банку
використовувати право голосу придбаних акцій (паїв)

9.1. Національний банк має право тимчасово, до усунення порушення, заборонити власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог Закону про банки ( 2121-14 ) або нормативно-правових актів Національного банку, зокрема таких:

а) наявність прямого чи опосередкованого впливу власника істотної участі на прийняття банком рішень, що призводять до порушення банківського законодавства або до ризикової політики банку, яка загрожує інтересам кредиторів і вкладників;

б) порушено бездоганну ділову репутацію власника істотної участі. Якщо власником істотної участі є юридична особа, то ця заборона поширюється на членів виконавчого органу і спостережної (наглядової) ради цієї юридичної особи;

в) за результатами перевірки виявлено, що внесок до статутного капіталу банку сформований не за рахунок власних коштів власника істотної участі (підтвердженням цього є, наприклад, висновок про його незадовільний фінансовий стан на дату придбання акцій банку);

г) володіння істотною участю банку або збільшення розміру істотної участі до рівня, визначеного статтею 34 Закону про банки ( 2121-14 ), без письмового дозволу Національного банку;

ґ) Національний банк має право прийняти рішення про заборону власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв), якщо власнику істотної участі (фізичній особі або представнику власника істотної участі - юридичної особи) пред'явлено обвинувачення в учиненні злочину, не встановлено складу злочину з боку цієї особи, однак має місце порушення банківського законодавства, зокрема встановлено наявність впливу з боку цієї особи на проведення ризикової політики банку, що створює загрозу інтересам кредиторів і вкладників банку, або особу визнано винною в учиненні корисливого злочину з призначенням покарання без позбавлення волі.

9.2. Рішення про тимчасову, до усунення порушення, заборону власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) приймається Комісією Національного банку або Комісією при територіальному управлінні Національного банку, як правило, за результатами інспекційної перевірки (планової або позапланової).

9.3. Рішення Комісії Національного банку або Комісії при територіальному управлінні Національного банку про тимчасову заборону власнику істотної участі банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) вручається під підпис власнику істотної участі банку (фізичній особі чи повноважному представнику юридичної особи) або надсилається йому спецзв'язком.

Це рішення також доводиться до відома спостережної ради та правління (ради директорів) банку з вимогою надати Національному банку у визначений строк інформацію щодо надання банком рекомендацій довіреній особі (чи особам), якій буде передано право брати участь у голосуванні. Рекомендована банком особа має відповідати вимогам банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку щодо власників істотної участі банку.

9.4. Рішення про передавання права голосу відповідно до придбаних акцій (паїв) довіреній особі (особам) приймається Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) у строк до одного місяця після отримання рекомендацій та доводиться до відома правління (ради директорів) та спостережної ради банку.

Довірена особа зобов'язана під час голосування діяти в інтересах кваліфікованого та зваженого управління банком.

9.5. Рішення загальних зборів учасників, що приймалися з використанням права голосу придбаних акцій (паїв) особою, яка володіє істотною участю та щодо якої встановлена тимчасова заборона його використання, не мають юридичної сили.

9.6. Відновлення права власника істотної участі у використанні голосу придбаних акцій (паїв) здійснюється за дозволом Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) у разі усунення порушення.

Глава 10. Відсторонення посадової особи банку від посади

10.1. Національний банк має право тимчасово, до усунення порушення, відстороняти посадову особу банку від посади в разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, у тому числі: ( Абзац перший пункту 10.1 глави 10 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

а) невиконання банком у встановлений строк зобов'язань за його письмовою угодою з Національним банком (програмою капіталізації/фінансового оздоровлення або планом реорганізації);

б) невиконання банком у встановлений строк вимог, визначених Національним банком у письмовому застереженні, щодо усунення порушень банківського законодавства;

в) невиконання банком (крім філій іноземних банків) у встановлений строк вимоги Національного банку щодо скликання загальних зборів банку з визначених питань (щодо прийняття програми капіталізації/фінансового оздоровлення або плану реорганізації тощо); ( Підпункт "в" пункту 10.1 глави 10 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

г) невиконання банком у встановлений строк розпоряджень Національного банку щодо зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій формі (крім філій іноземних банків) або обмеження, зупинення чи припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику, або заборони видавати бланкові кредити, або підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами; ( Підпункт "г" пункту 10.1 глави 10 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

ґ) проведення банком ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників і кредиторів, якщо це є наслідком особистих дій чи бездіяльності цих посадових осіб;

д) подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, неподання або несвоєчасне їх подання;

е) невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;

є) неподання документів на письмову вимогу уповноважених працівників Національного банку, приховування рахунків, документів, активів тощо;

ж) невиконання вимог Національного банку України щодо звільнення з посади керівників банку відповідно до статті 60 Закону України "Про Національний банк України" ( 679-14 ) або частини третьої статті 73 Закону про банки ( 2121-14 );

з) невиконання (неналежне виконання) вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. ( Пункт 10.1 глави 10 розділу III доповнено підпунктом "з" згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

10.2. До посадових осіб, яких Національний банк має право відсторонити від посади, належать такі керівники банку та керівники його філій, а також керівники філій іноземного банку:

голова, його заступники та члени ради банку;

голова, його заступники та члени правління (ради директорів) банку;

головний бухгалтер банку, його заступники;

керівник філії банку;

головний бухгалтер філії банку;

керівник філії іноземного банку;

головний бухгалтер філії іноземного банку. ( Пункт 10.2 глави 10 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

10.3. Рішення про тимчасове, до усунення порушення, відсторонення керівників банку та керівників його філій, а також керівників філій іноземного банку від посади приймається Комісією Національного банку.

Комісія Національного банку при територіальному управлінні приймає рішення про тимчасове, до усунення порушення, відсторонення керівника та головного бухгалтера філії банку від посади в межах повноважень, визначених відповідним рішенням Комісії Національного банку.

Посадові особи, які відстороняються від посади, запрошуються на засідання Комісії Національного банку (Комісії Національного банку при територіальному управлінні) для надання пояснень. ( Пункт 10.3 глави 10 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

( Пункт 10.4 глави 10 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

10.4. Територіальне управління за місцезнаходженням банку передає розпорядження Національного банку про тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади правлінню (раді директорів) або спостережній (наглядовій) раді банку.

10.5. Якщо прийняте Національним банком рішення стосується посадових осіб банку, які мають право першого і другого підпису від імені банку (філії) і зразки їх підписів унесені до картки із зразками підписів осіб для відкриття кореспондентського рахунку банку в територіальному управлінні Національного банку, та одночасно територіальне управління Національного банку видає письмове розпорядження територіальній розрахунковій палаті про заборону приймати до виконання платіжні документи за підписами керівників, які відсторонені з посади, і повідомляє про це банк.

10.6. Особу, яку на підставі рішення Національного банку було відсторонено від посади, може бути поновлено в посаді лише на підставі відповідного дозволу Національного банку.

10.7. Якщо керівнику банку пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, одночасно має місце порушення вимог Закону про банки ( 2121-14 ) або нормативно-правових актів Національного банку, або якщо керівника банку визнано винним у вчиненні корисливого злочину із призначенням покарання без позбавлення волі, то Національний банк має право видати розпорядження спостережній раді банку (загальним зборам учасників банку, якщо банк створений як товариство з обмеженою відповідальністю) про звільнення керівника банку з посади.

Рішення про видачу розпорядження щодо звільнення керівника банку з посади приймається Комісією Національного банку та доводиться до відома банку та його керівника. ( Абзац другий пункту 10.7 глави 10 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

( Главу 11 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 569 від 29.09.2009 )

Розділ IV. Особливості застосування заходів впливу до
банків за порушення, виявлені в діяльності філій банків

Глава 1. Застосування письмового застереження

1.1. Якщо за порушення в діяльності філії є потреба застосувати письмове застереження, то територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням філії надсилає письмове застереження банку - юридичній особі, а копію - його філії та територіальному управлінню Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку на консолідованій основі (відповідному структурному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку), для інформованості щодо діяльності банку в цілому.

1.2. Про вжиті заходи щодо усунення порушень банк повідомляє територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням філії та відповідне територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку - юридичної особи (про вжиті заходи щодо запобігання порушенням у системі цього банку - за потреби).

Контроль за усуненням порушень у діяльності філії, визначених у письмовому застереженні, здійснює територіальне управління за місцезнаходженням філії.

Глава 2. Обмеження, зупинення, припинення здійснення
окремих операцій, здійснюваних банком у зв'язку з
установленням порушень у діяльності філій банку

2.1. Територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням філії банку в разі недотримання філією вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, внутрішніх документів банку, у тому числі виявлення фактів виконання операцій, на здійснення яких відсутній дозвіл головного банку та які призвели до здійснення операцій з підвищеним ризиком, надсилає банку та його філії лист з вимогою усунути виявлені порушення в роботі філії у визначений строк і повідомляє про це територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку, що здійснює нагляд за його діяльністю на консолідованій основі, та самостійний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату Національного банку.

2.2. Інформування банком відповідного територіального управління Національного банку про вжиті заходи щодо усунення порушень та контроль за виконанням вимог Національного банку здійснюється відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу IV цього Положення.

2.3. У разі невиконання банком та/або його філією зазначених вимог у встановлений строк територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку або філії зобов'язане подати до Дирекції з банківського регулювання та нагляду (відповідного структурного підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) обгрунтовані пропозиції щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих операцій, здійснюваних банком.

Глава 3. Накладання штрафів на банки за порушення
в діяльності філій

3.1. У разі допущення філією банку порушень, зазначених у пункті 7.1 глави 7 розділу III цього Положення, територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням філії має направляти обгрунтовані пропозиції щодо потреби накладення штрафу на банк разом з копіями матеріалів перевірок (актів, протоколів тощо) філії територіальному управлінню Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку на консолідованій основі (відповідному структурному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку).

3.2. Штраф за порушення в діяльності філії банку накладається безпосередньо на банк - юридичну особу.

Глава 4. Відсторонення керівників філій банків від посади

4.1. Територіальні управління Національного банку в разі виявлення в діяльності філій банків (за якими вони здійснюють нагляд) порушень, що зазначені в пункті 10.1 глави 10 розділу III цього Положення, мають надати територіальному управлінню Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку на консолідованій основі (відповідному структурному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, який безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку), обгрунтовані пропозиції про тимчасове, до усунення порушення, відсторонення керівників філій банку від посади. До пропозицій мають додаватися матеріали перевірки діяльності філії, якщо захід впливу застосовується на підставі перевірки.

Рішення про тимчасове, до усунення порушення, відсторонення керівників філій банку від посади приймає Комісія Національного банку (Комісія при територіальному управлінні Національного банку) відповідно до пункту 10.4 глави 10 розділу IV цього Положення.

4.2. Територіальне управління Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку на консолідованій основі (відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, який безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку), у разі отримання пропозицій щодо тимчасового, до усунення порушення, відсторонення керівників філій банку від посади за порушення в діяльності філій, у строк до 15 днів зобов'язане:

розглянути отримані документи та пропозиції, підготувати відповідні пропозиції про потребу тимчасового, до усунення порушення, відсторонення керівників філії банку від посади для подання на розгляд Комісії Національного банку при територіальному управлінні (Комісії Національного банку);

у разі прийняття Комісією Національного банку при територіальному управлінні (Комісією Національного банку) рішення про тимчасове, до усунення порушення, відсторонення керівників філії банку від посади - надіслати копію цього рішення територіальному управлінню Національного банку за місцезнаходженням філії, у разі відмови - надіслати територіальному управлінню Національного банку за місцезнаходженням філії мотивоване обгрунтування про незастосування такого заходу впливу.

4.3. Якщо банк не усунув порушення, виявлені в діяльності філії, то територіальне управління Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку на консолідованій основі (відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, який безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку), з урахуванням узагальнених пропозицій щодо діяльності філій та їх керівників, а також результатів діяльності банку має розглянути питання про застосування адекватних (більш жорсткіших) заходів впливу до банку - юридичної особи або його керівників.

Розділ V. Призначення тимчасової адміністрації

Глава 1. Підстави для призначення тимчасової адміністрації

1.1. Процедура тимчасової адміністрації застосовується Національним банком для тимчасового управління банком з метою збереження капіталу й активів банку, докладної оцінки його фінансового стану і вжиття відповідних заходів щодо приведення його діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства, відновлення його платоспроможності й ліквідності, стабілізації діяльності банку, усунення виявлених порушень, причин та умов, що призвели до погіршення фінансового стану. ( Абзац перший пункту 1.1 глави 1 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 569 від 29.09.2009 )

Процедура тимчасової адміністрації філії іноземного банку застосовується Національним банком з метою захисту інтересів кредиторів. ( Пункт 1.1 глави 1 розділу V доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

1.2. Національний банк має право призначити тимчасову адміністрацію банку в разі наявності хоча б однієї з підстав, передбачених частиною другою статті 75 Закону про банки ( 2121-14 ). ( Пункт 1.2 глави 1 розділу V в редакції Постанови Національного банку N 569 від 29.09.2009 )

1.3. Національний банк зобов'язаний призначити тимчасову адміністрацію банку в разі недотримання банком нормативу адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності, установленого Національним банком, і зниження його до значення нижче ніж 7 відсотків. ( Пункт 1.3 глави 1 розділу V в редакції Постанови Національного банку N 569 від 29.09.2009 )

Глава 2. Призначення тимчасового адміністратора

2.1. Тимчасову адміністрацію здійснює тимчасовий адміністратор, який призначається Національним банком.

2.2. Рішення про призначення тимчасової адміністрації приймає Правління Національного банку.

2.3. Постановою Правління Національного банку про призначення тимчасової адміністрації:

призначається тимчасовий адміністратор - юридична або фізична особа, що виконуватиме функції тимчасової адміністрації;

призначається керівник тимчасової адміністрації, якщо тимчасовим адміністратором є юридична особа;

визначаються повноваження тимчасового адміністратора;

визначається строк, на який призначено тимчасову адміністрацію;

визначаються інші положення, що потрібні для виконання завдань тимчасової адміністрації;

може вводитися повністю або частково мораторій на задоволення вимог кредиторів банку;

може вводитися заборона банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або передбачатися вимога до банку щодо проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Національний банк подає тимчасовому адміністратору копію останнього звіту про інспектування банку, копію висновку та звіту останньої аудиторської перевірки, довідку відповідного підрозділу банківського нагляду центрального апарату Національного банку про аналіз діяльності банку за результатами безвиїзного банківського нагляду та інспектування та іншу інформацію за запитом тимчасового адміністратора.

Національний банк оприлюднює інформацію про призначення тимчасової адміністрації банку відповідно до статті 79 Закону про банки ( 2121-14 ).

2.4. Тимчасовий адміністратор приступає до виконання своїх обов'язків у день отримання постанови Правління Національного банку про своє призначення без попереднього повідомлення банку.

Тимчасовий адміністратор, якщо він не може приступити до виконання своїх повноважень через перешкоди з боку керівників банку, у той самий день звертається до державного виконавця та надає йому постанову Правління Національного банку про його призначення.

Тимчасовий адміністратор має право залучати відповідні правоохоронні органи з метою припинення протиправних дій, що унеможливлюють виконання ним своїх функцій.

2.5. Строк дії повноважень тимчасової адміністрації визначено статтею 75 Закону про банки ( 2121-14 ). ( Глава 2 розділу V в редакції Постанови Національного банку N 569 від 29.09.2009 )

Глава 3. Вимоги Національного банку до тимчасового
адміністратора

3.1. Тимчасовим адміністратором може бути:

юридична особа, яка здійснює професійну діяльність, що пов'язана з тимчасовою адміністрацією та/або ліквідацією банків, наданням аудиторських, юридичних або консультаційних послуг і має не менше трьох працівників із сертифікатом Національного банку на право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків;

фізична особа - незалежний експерт (за договором) або службовець Національного банку.

До участі в тимчасовій адміністрації допускаються лише особи, які мають сертифікат Національного банку на право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію (у тому числі, якщо їх незаконні дії в минулому не спричинили банкрутства банку або іншого суб'єкта підприємницької діяльності), повну вищу економічну чи юридичну освіту, чи освіту у сфері управління та досвід роботи в банківській системі. Для керівника тимчасової адміністрації та тимчасового адміністратора - фізичної особи досвід роботи в банківській системі має становити не менше п'яти років, у тому числі на керівних посадах не менше трьох років. ( Абзац четвертий пункту 3.1 глави 3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 569 від 29.09.2009 )

3.2. Тимчасовим адміністратором (керівником тимчасової адміністрації) (далі - тимчасовий адміністратор) не може бути: ( Абзац перший пункту 3.2 глави 3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 569 від 29.09.2009 )

а) фізична особа, яка:

є кредитором, пов'язаною особою або акціонером/учасником банку;

має судимість, не погашену і не зняту в установленому законом порядку, або є обвинуваченою за кримінальною справою;

не виконала своїх зобов'язань перед будь-яким банком;

б) юридична особа, яка:

є кредитором, пов'язаною особою або акціонером (учасником) банку;

є стороною в судовій справі за участю банку;

не виконала зобов'язань перед будь-яким банком.

3.3. Для виявлення конфлікту інтересів особа (фізична або юридична) до часу її призначення тимчасовим адміністратором зобов'язана надати Національному банку інформацію про свої особисті й ділові інтереси, зокрема щодо: ( Абзац перший пункту 3.3 глави 3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 569 від 29.09.2009 )

заборгованості перед банком, трудових відносин з ним або володіння майновими правами банку;

відносин за попередні п'ять років з будь-яким банком як його пов'язаною особою;

невиконання будь-яких зобов'язань перед будь-яким банком за останні п'ять років;

володіння майном, яке конкурує з майном банку;

інших інтересів, що можуть зашкодити неупередженому виконанню функцій тимчасового адміністратора, у тому числі виконання ним функцій арбітражного керуючого іншого суб'єкта господарювання, який є боржником або клієнтом банку; ( Абзац шостий пункту 3.3 глави 3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 569 від 29.09.2009 )

інформації стосовно відсутності конфлікту інтересів з Національним банком України.

Вимоги цього пункту стосуються також інших осіб, які згідно з договором виконуватимуть функції тимчасової адміністрації.

3.4. Національний банк перед призначенням тимчасового адміністратора зобов'язаний переконатися в тому, що конфлікту інтересів немає.

У разі виникнення конфлікту інтересів після призначення тимчасового адміністратора він зобов'язаний ужити заходів щодо усунення конфлікту інтересів та одночасно повідомити про це Національний банк, який має вирішити питання про можливість продовження роботи тимчасового адміністратора. ( Абзац другий пункту 3.4 глави 3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 569 від 29.09.2009 )

Глава 4. Укладення договору з тимчасовим
адміністратором та винагорода його роботи

4.1. Між Національним банком та тимчасовим адміністратором (незалежним експертом або юридичною особою) у день призначення укладається цивільно-правовий договір про здійснення тимчасової адміністрації банку (додаток 7 до цього Положення). У договорі визначаються права та обов'язки сторін, оплата праці та додаткова винагорода тимчасового адміністратора, умови зменшення розміру оплати праці (додаткової винагороди), страхування фінансової відповідальності, страхування життя та здоров'я тимчасового адміністратора згідно із законодавством України та інші умови, що потрібні для забезпечення процедури тимчасової адміністрації.

У договорі про здійснення тимчасової адміністрації з тимчасовим адміністратором - юридичною особою визначається перелік фізичних осіб, які виконуватимуть функції тимчасового адміністратора, у тому числі осіб, які мають сертифікат Національного банку на право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, та керівник тимчасової адміністрації.

У договорі про здійснення тимчасової адміністрації з незалежним експертом можуть визначатися особи, які залучаються ним для виконання функцій тимчасової адміністрації.

Договір про здійснення тимчасової адміністрації з тимчасовим адміністратором від імені Національного банку на підставі належно оформленої довіреності підписує посадова особа Національного банку, яка є куратором служби банківського нагляду згідно з розподілом функціональних обов'язків.

Договір набирає чинності з дати призначення Правлінням Національного банку тимчасового адміністратора.

4.2. Оплата праці, у тому числі додаткова винагорода, тимчасового адміністратора і залучених ним до здійснення тимчасової адміністрації спеціалістів здійснюється за рахунок коштів банку, в якому призначено тимчасову адміністрацію, у межах кошторису, затвердженого Національним банком.

Оплата праці спеціалістів, залучених до здійснення тимчасової адміністрації, здійснюється згідно з укладеними договорами між ними та тимчасовим адміністратором.

4.3. Залучені до тимчасової адміністрації спеціалісти, які є службовцями Національного банку, призначаються наказом Національного банку за їх згодою з визначенням їх місця роботи в банку та зі збереженням за ними місця роботи, заробітної плати, премій та інших виплат, передбачених системою оплати праці за основним місцем роботи, на період виконання функцій тимчасової адміністрації.

Банк зобов'язаний відшкодувати Національному банку витрати на оплату праці службовців, залучених до роботи в тимчасовій адміністрації.

Національний банк надає банку розрахунки витрат на оплату праці службовців, залучених до роботи в тимчасовій адміністрації, які плануються на квартал, а також фактично здійснених витрат за місяць.

Банк щомісяця перераховує Національному банку належну суму коштів для відшкодування витрат на оплату праці службовців Національного банку, залучених до тимчасової адміністрації.

4.4. Національний банк має право на період тимчасової відсутності тимчасового адміністратора постановою Правління уповноважити на виконання його функцій іншу особу. ( Глава 4 розділу V в редакції Постанови Національного банку N 569 від 29.09.2009 )

Глава 5. Права та обов'язки тимчасового адміністратора

5.1. У своїй діяльності тимчасовий адміністратор керується Законом про банки ( 2121-14 ) та іншими законодавчими актами, постановою Правління Національного банку про призначення тимчасової адміністрації банку, статутом банку, цим Положенням. Під час здійснення тимчасової адміністрації філій/представництв банку, що розташовані за межами України, застосовується також законодавство країни за їх місцезнаходженням.

5.2. Тимчасовий адміністратор відповідає за ефективність діяльності тимчасової адміністрації та виконує організаційно-розпорядчі й інші функції згідно зі статтею 80 Закону про банки ( 2121-14 ) та іншими нормативно-правовими актами України.

Тимчасовий адміністратор приймає рішення одноосібно в межах своїх повноважень.

5.3. Тимчасовий адміністратор виконує функції загальних зборів, ради банку, правління (ради директорів) щодо контролю та управління банком, організаційно-розпорядчі функції, пов'язані з виконанням обов'язків керівника банку (підписує накази про звільнення, переведення працівників банку, підписує від імені банку претензії до боржників, позови та заяви до суду тощо), а також забезпечує безперервність роботи банку, складання та подання фінансової та статистичної звітності.

Тимчасовий адміністратор з метою встановлення контролю за діяльністю відокремлених структурних підрозділів банку та забезпечення виконання завдань, покладених на нього, має право призначати представників тимчасового адміністратора у зазначених підрозділах та відстороняти, звільняти відповідно до законодавства України від/з посади їх керівників та/або призначати нових керівників.

5.4. Тимчасовий адміністратор під час своєї діяльності з метою реалізації покладених на нього функцій користується службовими приміщеннями, документацією, а також технічними засобами банку (засобами зв'язку, автомобільним транспортом й іншими технічними засобами) у порядку і на умовах, які встановлені для органів управління банку.

5.5. Тимчасовий адміністратор з дня його призначення зобов'язаний ужити заходів для забезпечення збереження активів та документації банку, у тому числі документів, що підтверджують істотну участь банку в афілійованих особах, а саме:

повідомити керівника територіального підрозділу Державної служби охорони при МВС України або іншого суб'єкта господарювання, з яким укладено договір про охорону банку, про тимчасову зміну керівників банку та передати копію постанови Правління Національного банку про призначення тимчасової адміністрації;

ужити заходів щодо заміни замків та обмеження доступу до ключів на зовнішніх входах до приміщень банку та до внутрішніх приміщень, у яких обробляються електронні документи, працює підрозділ банку, що здійснює окремі види професійної діяльності на ринку цінних паперів, на міжбанківському ринку, використовуються та зберігаються засоби захисту інформації, а також документи, інформація та обладнання, які можуть дати доступ до активів банку (зокрема щодо участі банку в статутних капіталах інших юридичних осіб), та спеціального обладнання для переказу коштів (у тому числі з використанням платіжних карток) і видачі готівки;

змінювати/установлювати (у разі потреби) коди доступу до комп'ютерів та інших засобів зв'язку банку та надавати допуск до них визначеним працівникам банку;

не допускати винесення документації та матеріальних цінностей із приміщень банку без спеціального дозволу тимчасового адміністратора;

надіслати повідомлення банкам-кореспондентам (резидентам і нерезидентам) про призначення в банку тимчасової адміністрації та анулювання права підписів уповноважених осіб банку на здійснення операцій з валютними цінностями через кореспондентські рахунки, а

також нові зразки підписів і копію рішення Правління Національного банку про призначення тимчасової адміністрації;

інформувати банки-кореспонденти, реєстраторів, а також зовнішніх менеджерів активів банку про те, що особи, які раніше мали право давати вказівки від імені банку щодо операцій з активами банку чи активами, які довірив банк, більше не мають таких повноважень, і про осіб, яким тимчасовий адміністратор передав ці повноваження;

тимчасово позбавити (у разі потреби) повноважень осіб, які несуть відповідальність за окремі ділянки роботи банку, та надати нові повноваження обмеженій кількості довірених осіб;

ужити інших заходів, потрібних для забезпечення схоронності активів, майна і документації банку.

Керівники банку, які відсторонені від управління, зобов'язані здійснити передавання основних засобів, нематеріальних та інших активів, документів за відповідними актами про приймання-передавання протягом строку проведення інвентаризації.

5.6. Тимчасовий адміністратор після отримання рішення про призначення в банку тимчасової адміністрації повинен подати до територіального управління Національного банку, у якому відкрито кореспондентський рахунок банку, нотаріально засвідчену картку із зразками підписів тимчасового адміністратора та головного бухгалтера банку (або особи, яка виконує його обов'язки) і відбитка печатки цього банку.

Керівник територіального управління Національного банку після отримання нової картки із зразками підписів осіб, які мають право першого і другого підпису на період роботи тимчасової адміністрації, на підставі прийнятої Правлінням Національного банку постанови про призначення тимчасової адміністрації видає розпорядження про скасування дії зразків підписів керівників, яких відсторонено від управління банком.

5.7. Тимчасовий адміністратор протягом 20 робочих днів після його призначення зобов'язаний подати Національному банку кошторис витрат тимчасової адміністрації (далі - кошторис) на поточний квартал із помісячною розбивкою. До 20 числа останнього місяця звітного періоду тимчасовий адміністратор має подати Національному банку кошторис на наступний квартал. Кошторис затверджується Комісією Національного банку.

Тимчасовий адміністратор зобов'язаний використовувати кошти виключно на потреби та в межах, передбачених кошторисом.

Тимчасовий адміністратор відповідає за правильність складання та виконання кошторису.

Тимчасовий адміністратор подає Національному банку кошторис та обґрунтування згідно з установленим Національним банком порядком складання кошторису, розрахунок надходжень (доходів) банку, який використовувався для планування обсягів витрат у відповідному періоді, та інші документи, що засвідчують потребу здійснення витрат коштів згідно з кошторисом.

Тимчасовий адміністратор має право внести пропозиції щодо змін до кошторису не пізніше ніж за два тижні до закінчення кварталу. Зміни до кошторису не пізніше дати закінчення кварталу, на який затверджено кошторис, за наявності обґрунтованого клопотання тимчасового адміністратора та позитивного висновку уповноваженого структурного підрозділу центрального апарату Національного банку, який здійснює контроль за діяльністю тимчасового адміністратора (далі - уповноважений структурний підрозділ), затверджує Комісія Національного банку.

Національний банк за потреби має право вимагати від тимчасового адміністратора додаткових пояснень і обґрунтувань щодо складання, внесення змін та виконання кошторису.

5.8. Тимчасовий адміністратор протягом одного місяця з дня свого призначення за станом на звітну (місячну) дату(4) здійснює інвентаризацію активів і пасивів (уключаючи обліковані на позабалансових рахунках).

________________

(4) Звітною (місячною) датою вважається остання звітна (місячна) дата перед призначенням тимчасового адміністратора, якщо він розпочав свою роботу з 1 до 20 числа поточного місяця включно, або перша звітна (місячна) дата після призначення тимчасового адміністратора, якщо він призначений після 20 числа поточного місяця.

Тимчасовий адміністратор під час проведення інвентаризації визначає достатність та повноту сформованих резервів, перевіряє класифікацію кредитного портфеля, портфеля цінних паперів, дебіторської заборгованості, нарахованих доходів відповідно до нормативно-правових актів Національного банку.

За результатами інвентаризації тимчасовий адміністратор уживає заходів щодо врегулювання виявлених розбіжностей з відображенням операцій на рахунках бухгалтерського обліку.

5.9. З метою оцінки фінансового стану банку та визначення можливості стабілізації його діяльності, а також приведення її у відповідність до вимог законодавства України тимчасовий адміністратор перевіряє договірну, бухгалтерську, звітну, касову і канцелярську документацію, матеріали правління, ради та внутрішнього аудиту щодо діяльності банку, зокрема таке:

а) переглядає умови всіх договорів оренди, за якими банк є орендодавцем (або орендарем), з точки зору потреби в них та прийнятності умов оренди;

б) переглядає договори, що стосуються господарських, майнових операцій банку, які укладені банком протягом останніх трьох років до дати призначення тимчасового адміністратора, з метою встановлення фактів, визначених у статтях 52, 81 Закону про банки ( 2121-14 ), і для звернення до суду з вимогою визнання окремих договорів недійсними;

в) виявляє кредиторів банку та визначає розміри їх вимог щодо грошових зобов'язань банку. Приймає базу даних про вкладників - фізичних осіб у банках - учасниках (тимчасових учасниках) Фонду та підтримує її в актуальному стані. У разі прийняття Правлінням Національного банку рішення про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку тимчасовий адміністратор передає базу даних про вкладників - фізичних осіб ліквідатору банку;

г) ініціює перед Національним банком у разі потреби проведення комплексної перевірки діяльності банку із залученням зовнішнього аудиту або відповідних структурних підрозділів Національного банку.

5.10. За результатами оцінки фінансового стану банку тимчасовий адміністратор складає план дій тимчасового адміністратора або програму фінансового оздоровлення банку на період його призначення відповідно до вимог та у строки, установлені статтею 83 Закону про банки ( 2121-14 ).

План дій тимчасового адміністратора має містити:

комплекс заходів щодо усунення підстав, що зумовили запровадження тимчасової адміністрації;

цільові показники, яких планується досягти під час його виконання;

інше залежно від проблем, що виникли в діяльності банку.

У разі призначення тимчасової адміністрації банку у зв'язку з погіршенням фінансового стану тимчасовий адміністратор вживає заходів відповідно до програми фінансового оздоровлення банку.

Програма фінансового оздоровлення банку під час дії тимчасової адміністрації є документом, який відображає перелік заходів, результатом виконання яких є приведення діяльності банку в правову та фінансову відповідність до вимог Закону про банки ( 2121-14 ) та нормативно-правових актів Національного банку.

Під час складання програми фінансового оздоровлення тимчасовий адміністратор зобов'язаний ураховувати необхідність забезпечення мінімізації витрат при максимальному задоволенні вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Програма фінансового оздоровлення банку має бути розроблена з урахуванням вимог, викладених у додатку 1 до цього Положення, та статті 80 Закону про банки ( 2121-14 ) і включати, зокрема, такі заходи:

а) установлення особливих вимог до розрахунків банку та його філій, у тому числі порядку виконання початкових платежів з урахуванням наявності коштів на кореспондентському рахунку і змісту платежів, та обрання способу організації управління черговістю початкових платежів. Для управління черговістю початкових платежів можуть використовуватися засоби системи автоматизації банку, внутрішньобанківської міжфілійної платіжної системи банку, автоматизоване робоче місце "АРМ куратора банку", призначене для управління початковими платежами банку, що надсилаються до СЕП;

б) переведення банку на модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП, яка надає банку можливість здійснювати початкові платежі від імені філій або через внутрішньобанківську міжфілійну платіжну систему;

в) установлення контролю за виконанням банком зобов'язань за кредитами рефінансування, отриманими від Національного банку;

г) прийняття рішення про збільшення (зменшення) статутного капіталу банку шляхом видання наказу та здійснення процедури збільшення (зменшення) статутного капіталу згідно із законодавством України;

ґ) прийняття рішення про скликання загальних зборів учасників та здійснення процедури скликання та проведення загальних зборів учасників згідно із законодавством України. Загальні збори учасників можуть бути скликані для прийняття рішень, пов'язаних з фінансовим оздоровленням банку;

д) обмеження чи зупинення проведення окремих операцій банку, які є низькорентабельними, збитковими або такими, що здійснюються з високим рівнем ризику та загрожують інтересам кредиторів і вкладників. Зупинення залучення вкладів (депозитів) від фізичних осіб та операцій з пов'язаними особами;

е) здійснення реструктуризації активів та зобов'язань банку;

є) здійснення погашення заборгованості за активними операціями банку, зокрема шляхом повернення депозитів з інших банків та вкладень коштів банку в статутні капітали інших юридичних осіб;

ж) відчуження окремих відокремлених структурних підрозділів банку (як частини майнового комплексу банку);

з) виконання інших заходів, спрямованих на оздоровлення банку залежно від проблем, що виникли в діяльності банку, відповідно до цього Положення, інших нормативно-правових актів Національного банку.

Виконання заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення банку, повинно забезпечити усунення причин, що зумовили запровадження тимчасової адміністрації, накопичення протягом строку дії мораторію коштів у сумі, достатній для задоволення вимог кредиторів, а також стабілізації діяльності банку.

План дій тимчасового адміністратора або програма фінансового оздоровлення банку затверджується (відхиляється) Комісією Національного банку у строки, установлені статтею 84 Закону про банки ( 2121-14 ).

Тимчасовий адміністратор має право внести пропозиції щодо зміни строків виконання та переліку заходів, які передбачені планом дій тимчасового адміністратора або програмою фінансового оздоровлення банку, залежно від проблем, що можуть виникнути під час їх виконання. Зміни до плану дій тимчасового адміністратора або програми фінансового оздоровлення банку протягом трьох робочих днів затверджуються (відхиляються) Комісією Національного банку за наявності позитивного висновку уповноваженого структурного підрозділу та в порядку, визначеному цим пунктом щодо затвердження (відхилення) плану дій тимчасового адміністратора (програми фінансового оздоровлення банку).

5.11. На тимчасового адміністратора філії іноземного банку не поширюються вимоги підпунктів "б", "в", "г", "ґ" пункту 5.10 цієї глави.

У разі наявності незадоволених вимог кредиторів у зв'язку з відсутністю коштів на кореспондентському рахунку філії іноземного банку тимчасовий адміністратор звертається до іноземного банку з вимогою щодо їх погашення.

Заходи щодо стабілізації діяльності філії іноземного банку не можуть передбачати залучення тимчасовим адміністратором коштів інвесторів для збільшення її приписного капіталу, продажу філії або її реорганізації.

5.12. Тимчасовий адміністратор з метою ефективного виконання покладених на нього завдань, зокрема, має право:

подати пропозиції Національному банку щодо заборони власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) у разі грубого чи систематичного порушення власником вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку;

додатково залучати до роботи в тимчасовій адміністрації будь-якого службовця, експерта, консультанта з унесенням змін до кошторису та договору з Національним банком;

доручати керівникам банку вчинення дій щодо надання необхідної допомоги тимчасовій адміністрації. Тимчасовий адміністратор має право за потреби відсторонити таких осіб від виконання посадових обов'язків на визначений строк, повідомивши про це відповідний структурний підрозділ банківського нагляду Національного банку;

здійснювати скорочення штату банку та приймати рішення про кількісний склад працівників банку;

ужити заходів з метою підвищення кваліфікаційного рівня персоналу банку, а також проводити атестацію, переводити на іншу посаду, звільняти згідно із законодавством України працівників банку внаслідок неналежного виконання ними своїх функціональних обов'язків або перегляду їх службових обов'язків, змінювати розмір заробітної плати шляхом унесення змін до штатного розпису банку згідно із законодавством України;

приймати рішення про закриття кореспондентських рахунків, відкритих в інших банках.

5.13. Тимчасовий адміністратор подає відповідні дані до єдиної інформаційної системи обліку позичальників (боржників) (далі - ЄІС "Реєстр позичальників") на підставі договору з Національним банком про надання послуг через систему ЄІС "Реєстр позичальників" згідно з нормативно-правовими актами Національного банку.

5.14. Тимчасовий адміністратор та залучені до тимчасової адміністрації банку спеціалісти повинні зберігати банківську таємницю та конфіденційність інформації про діяльність банку і нести за її розголошення відповідальність, передбачену законодавством України. ( Глава 5 розділу V в редакції Постанови Національного банку N 569 від 29.09.2009 )

Глава 6. Контроль за діяльністю тимчасового адміністратора

6.1. Тимчасовий адміністратор протягом дії тимчасової адміністрації зобов'язаний подавати Національному банку:

статистичну та фінансову звітність, яка подається банком у порядку та у строки, що встановлені законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку;

щомісячний звіт про свою діяльність та висновок про фінансовий стан банку, які подаються до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом. До звіту про роботу тимчасового адміністратора включається також інформація про виконання плану дій тимчасового адміністратора (програми фінансового оздоровлення банку, плану реорганізації банку);

щомісячний звіт про використання коштів згідно з кошторисом, який подається не пізніше ніж за 10 робочих днів після закінчення звітного періоду.

6.2. Національний банк здійснює контроль за виконанням тимчасовим адміністратором:

вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку;

вказівок, вимог та обмежень, установлених Національним банком;

рішення Національного банку щодо введення повністю або частково мораторію на задоволення вимог кредиторів банку;

умов договору про здійснення тимчасової адміністрації у банку, плану дій тимчасового адміністратора (програми фінансового оздоровлення банку, плану реорганізації банку), кошторису.

6.3. Національний банк має право припинити виконання плану дій тимчасового адміністратора (програми фінансового оздоровлення банку, плану реорганізації банку), відкликати банківську ліцензію та призначити ліквідатора банку в будь-який час, якщо дійде висновку, що виконання плану дій тимчасового адміністратора (програми фінансового оздоровлення банку, плану реорганізації банку) не приводить до оздоровлення банку.

6.4. Тимчасовий адміністратор зобов'язаний подати Національному банку остаточний звіт на звітну дату(5) у зв'язку із:

________________

(5) Звітною датою вважається дата, яка настає за 10 робочих днів до закінчення строку дії тимчасової адміністрації банку, установленого постановою Правління Національного банку, або дата подання тимчасовим адміністратором пропозиції до Національного банку щодо доцільності дострокового припинення тимчасової адміністрації банку, або дата прийняття Національним банком рішення про дострокове припинення тимчасової адміністрації.

закінченням строку тимчасової адміністрації;

або прийняттям тимчасовим адміністратором рішення про дострокове припинення тимчасової адміністрації у зв'язку із виконанням плану дій (програми фінансового оздоровлення банку, плану реорганізації банку);

або прийняттям Національним банком рішення про дострокове припинення тимчасової адміністрації.

6.5. Комісія Національного банку погоджує остаточний звіт та пропозиції тимчасового адміністратора щодо подальшої діяльності банку.

Правління Національного банку приймає рішення про припинення тимчасової адміністрації та поновлення діяльності банку або про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора банку на підставі висновку уповноваженого структурного підрозділу, а також остаточного звіту та пропозиції тимчасового адміністратора, погоджених Комісією Національного банку. ( Глава 6 розділу V в редакції Постанови Національного банку N 569 від 29.09.2009 )

Глава 7. Порядок уведення мораторію
на задоволення вимог кредиторів банку

7.1. Національний банк з метою створення сприятливих умов для покращення та стабілізації фінансового стану банку має право повністю або частково ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів банку під час здійснення тимчасової адміністрації (далі - мораторій) у межах строку, визначеного статтею 85 Закону про банки ( 2121-14 ).

7.2. Рішення про введення мораторію приймається постановою Правління Національного банку, яка, зокрема, має містити дату введення і строк дії мораторію.

7.3. Національний банк оприлюднює інформацію про введення мораторію відповідно до статті 85 Закону про банки ( 2121-14 ).

7.4. Тимчасовий адміністратор забезпечує виконання мораторію відповідно до статті 85 Закону про банки ( 2121-14 ).

Тимчасовий адміністратор письмово інформує відповідний податковий орган про введення мораторію.

7.5. Протягом дії мораторію:

а) забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України;

б) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). ( Глава 7 розділу V в редакції Постанови Національного банку N 569 від 29.09.2009 )

Глава 8. Погодження Національним банком
продажу активів банку під час
тимчасової адміністрації

8.1. Тимчасовий адміністратор для продажу активів банку має отримати дозвіл, який оформляється рішенням Комісії Національного банку.

8.2. Тимчасовий адміністратор визначає перелік активів банку, які можуть бути продані, у тому числі відокремлених структурних підрозділів банку, дочірніх установ, частки участі банку в інших юридичних особах.

Тимчасовий адміністратор здійснює продаж індивідуально визначеного ним активу банку або портфеля активів, формування якого може здійснюватися за різними критеріями.

8.3. Продаж активів банку здійснюється за ринковою вартістю, яка визначається незалежним оцінювачем відповідно до законодавства України про оцінку майна.

Тимчасовий адміністратор залучає до оцінки активів банку незалежного оцінювача, визначеного ним за результатами проведеного конкурсу, умовами якого є найнижча вартість послуг і найкоротші строки оцінювання.

Тимчасовий адміністратор проводить конкурс із визначення незалежного оцінювача в порядку, установленому цією главою.

8.4. Тимчасовий адміністратор здійснює продаж активів банку на відкритих торгах шляхом проведення аукціону, конкурсу.

Якщо в банку є активи, щодо обігу яких установлені обмеження, то тимчасовий адміністратор уживає заходів щодо їх продажу на закритих торгах відповідно до статті 95 Закону про банки ( 2121-14 ).

Правління Національного банку може в окремих випадках установлювати інший, ніж передбачений у цій главі, порядок відчуження активів банку.

Аукціон, конкурс визнається таким, що відбувся, якщо під час його проведення надійшла лише одна пропозиція від покупця про викуп активу. Тимчасовий адміністратор має право здійснити продаж активу цьому покупцю.

Ціною продажу на аукціоні, конкурсі є визначена незалежним оцінювачем ринкова вартість активу.

Під час проведення відкритих торгів ціна продажу може бути зменшена не більше ніж на 30 відсотків від ринкової вартості активу.

8.5. Тимчасовий адміністратор розробляє порядок проведення аукціону, порядок та умови проведення конкурсу із застосуванням порядку, визначеного Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" ( 2171-12 ), та з урахуванням вимог цієї глави.

Проведення аукціону, конкурсу здійснюється поетапно:

на першому етапі:

а) розміщення інформації про проведення аукціону, конкурсу. Тимчасовий адміністратор публікує інформацію про проведення аукціону, конкурсу принаймні в одній загальнодержавній та/або одній регіональній (місцевій, за місцезнаходженням банку) газеті, у якій розміщуються публікації щодо купівлі-продажу подібних активів, не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення.

Інформація має містити:

вид, вартість та умови продажу активу;

вимоги до претендента на участь в аукціоні, конкурсі (за потреби);

місце та час проведення аукціону, конкурсу;

кінцевий термін прийняття заяви про участь в аукціоні, конкурсі;

місце, час та умови надання детальної інформації про актив;

місцезнаходження, номер телефону, час роботи служби з організації аукціону, конкурсу;

на другому етапі:

б) надання повної інформації потенційному покупцю про активи. Інформація надається після укладення договору між тимчасовим адміністратором та потенційним покупцем про надання відповідної інформації та відповідальність за розголошення наданої інформації і відшкодування збитків, завданих її розголошенням;

в) отримання, опрацювання та відбір прийнятних намірів від потенційних покупців;

на третьому етапі:

г) проведення аукціону, конкурсу та вибір покупця.

Умовами конкурсу, зокрема, може бути передбачено:

використання активів в операційній діяльності банку;

можливість передачі одночасно з продажем активів зобов'язань банку у відповідній сумі. Потенційний покупець повинен мати мережу відокремлених структурних підрозділів, яка здатна забезпечити обслуговування кредиторів (крім санаційного банку) та забезпечити дотримання умов договору банківського вкладу.

Порядок проведення тимчасовим адміністратором аукціону, порядок та умови проведення конкурсу, а також перелік потенційних покупців активів банку погоджуються Комісією Національного банку.

Комісія Національного банку приймає рішення про погодження (відхилення) запропонованого тимчасовим адміністратором порядку проведення аукціону, порядку та умов проведення конкурсу, а також переліку потенційних покупців активів банку на підставі висновку уповноваженого структурного підрозділу про відповідність (невідповідність) проведення аукціону, конкурсу вимогам законодавства України, у тому числі цього Положення, та про можливість придбання активів потенційними покупцями.

Висновок про можливість придбання активів з одночасним прийняттям зобов'язань банком-покупцем готується уповноваженим структурним підрозділом банківського нагляду центрального апарату Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку-покупця, на підставі прогнозного платіжного календаря, який має підтверджувати спроможність банку-покупця виконати зобов'язання перед вкладниками і кредиторами, а також залежно від його фінансового стану.

8.6. Для прийняття участі в аукціоні, конкурсі потенційний покупець активів банку подає тимчасовому адміністратору такі документи:

заяву про участь у аукціоні, конкурсі;

проект договору залежно від способу відчуження активу;

інші документи відповідно до умов проведення аукціону, конкурсу.

У разі наявності пропозицій щодо купівлі активів з одночасним передаванням у відповідній сумі зобов'язань банку потенційний банк-покупець додатково подає таке:

прогнозний баланс банку-покупця на першу звітну дату після прийняття активів та зобов'язань;

прогнозні розрахунки банку-покупця, які підтверджують можливість виконання ним зобов'язань перед кредиторами;

прогнозні розрахунки дотримання банком-покупцем економічних нормативів.

8.7. Для погодження порядку проведення аукціону, порядку та умов проведення конкурсу, а також переліку потенційних покупців активів банку тимчасовий адміністратор подає Національному банку такі документи:

розроблений порядок проведення аукціону або порядок та умови проведення конкурсу з продажу активів банку;

клопотання про надання погодження на продаж активів банку з прогнозними розрахунками економічного ефекту від цієї операції та її впливу на показники діяльності банку разом з відповідними розрахунками діяльності банку після цієї операції;

проект договору залежно від способу відчуження активу;

інформацію про актив [назва, коротка характеристика, його залишкова та ринкова (початкова) вартість], у тому числі інформацію про відокремлений структурний підрозділ банку як частину цілісного майнового комплексу (назва, місцезнаходження, ринкова вартість тощо);

висновок суб'єкта оціночної діяльності стосовно оцінки активу, у тому числі відокремленого структурного підрозділу банку як частини цілісного майнового комплексу;

перелік потенційних покупців;

іншу інформацію на вимогу Національного банку. ( Глава 8 розділу V в редакції Постанови Національного банку N 569 від 29.09.2009 )

Глава 9. Передача активів та/або зобов'язань банку
під час тимчасової адміністрації

9.1. Тимчасовий адміністратор має право здійснювати передачу активів та/або зобов'язань до іншого банку (у тому числі санаційного) відповідно до програми фінансового оздоровлення банку з урахуванням вимог статті 80 Закону про банки ( 2121-14 ). Банк, до якого передаються активи та/або зобов'язання, визначається шляхом проведення конкурсу в порядку, визначеному главою 8 цього розділу.

9.2. Передача активів та/або зобов'язань банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, здійснюється згідно з договором, укладеним між тимчасовим адміністратором та банком - переможцем конкурсу, а також актом про передавання-приймання.

Під час передачі активів банку до акта про передавання-приймання мають додаватися:

перелік активів із зазначенням їх найменування, вартості (балансової і ринкової, яка визначена за результатами незалежної оцінки відповідно до законодавства України про оцінку майна) тощо;

документи, які підтверджують право власності на активи та забезпечення за ними;

виписки з рахунків, які підтверджують суму залишку коштів на рахунку;

електронна база даних та архів;

інші документи за згодою сторін.

Під час передачі зобов'язань банку до акта про передавання-приймання мають додаватися:

перелік зобов'язань банку із зазначенням найменування кредиторів (вкладників), виду та суми заборгованості, реквізитів договорів тощо;

договори, які підтверджують виникнення зобов'язань банку;

виписки з рахунків, які підтверджують суму заборгованості;

електронна база даних та архів;

інші документи за згодою сторін.

9.3. Зобов'язання банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, переводяться до іншого банку за їх балансовою вартістю одночасно з переведенням до цього банку активів.

Якщо обсяг зобов'язань, які передаються, перевищує обсяг активів банку, то різниця між їх вартістю відшкодовується банку - переможцю конкурсу відповідно до вимог законодавства.

9.4. Тимчасовий адміністратор під час прийняття рішення про одночасне відчуження активів та зобов'язань банку зобов'язаний забезпечити задоволення вимог кредиторів у черговості, визначеній статтею 96 Закону про банки ( 2121-14 ).

Зобов'язання кожної черги передаються у повному обсязі. ( Глава 9 розділу V в редакції Постанови Національного банку N 569 від 29.09.2009 )

Глава 10. Здійснення фінансового оздоровлення
банку шляхом залучення інвесторів

10.1. За пропозицією тимчасового адміністратора для фінансового оздоровлення банку можуть бути залучені юридичні та фізичні особи, які не є його учасниками (далі - інвестори).

Залучення інвесторів передбачає збільшення статутного капіталу банку та набуття ними участі в банку шляхом викупу акцій (часток, паїв) банку.

Викуп особами, які не є учасниками банку, 50 та більше відсотків статутного капіталу банку є продажем банку.

Продаж банку інвесторам здійснюється за умови прийняття ними зобов'язань щодо фінансового оздоровлення банку.

10.2. Тимчасовий адміністратор має право надати Національному банку пропозиції щодо фінансового оздоровлення банку шляхом залучення інвесторів, якщо банк порушує норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) або норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3), та за наявності хоча б однієї з таких умов: ( Абзац перший пункту 10.2 глави 10 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 324 від 17.08.2006 )

є незадоволені вимоги кредиторів через відсутність коштів на кореспондентському рахунку банку;

значення нормативу миттєвої ліквідності (Н4) становить менше 10 відсотків і надходжень коштів недостатньо для підвищення ліквідності до нормативного рівня.

Такі пропозиції подаються тимчасовим адміністратором Національному банку в складі попереднього звіту.

10.3. Фінансове оздоровлення банку шляхом залучення інвесторів здійснюється відповідно до Програми фінансового оздоровлення (далі - Програма), яка складається за пропозиціями інвесторів та схвалюється Комісією Національного банку.

10.4. Тимчасовий адміністратор у разі відсутності пропозицій від осіб, що бажають взяти участь у фінансовому оздоровленні банку, з метою пошуку інвесторів забезпечує опублікування в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також за потреби в журналі "Вісник Національного банку України" та регіональних друкованих засобах масової інформації оголошення про залучення інвесторів з метою фінансового оздоровлення банку.

Оголошення має містити:

назву банку, дату і номер банківської ліцензії та письмового дозволу Національного банку;

орієнтовний розмір коштів, необхідних для фінансового оздоровлення банку;

контактні дані тимчасового адміністратора;

строк подання заяви про намір взяти участь у фінансовому оздоровленні банку. Зазначений строк має бути не більше 30 днів.

10.5. Інвестор повинен мати кошти, активи в розмірі, достатньому для виконання заходів Програми, виконання яких на нього покладається, у тому числі власні кошти для формування статутного капіталу.

Особа, яка має намір стати інвестором, зобов'язана подати тимчасовому адміністратору:

заяву про намір взяти участь у фінансовому оздоровленні банку;

нотаріально засвідчену копію установчих документів або копію паспорта (для фізичної особи);

копію свідоцтва про державну реєстрацію, засвідчену органом, який його видав, або нотаріально;

попередні пропозиції щодо фінансового оздоровлення банку із зазначенням розміру коштів, які можуть бути використані особою для внесення до статутного капіталу та фінансового оздоровлення банку;

інформацію про свій фінансовий стан та документи, що підтверджують наявність у нього коштів у розмірі, достатньому для реалізації запропонованих ним заходів фінансового оздоровлення банку відповідно до нормативно-правового акта Національного банку, що встановлює вимоги до учасників банку під час створення банку.

10.6. Особа, яка за рішенням тимчасового адміністратора може бути інвестором, має право на ознайомлення з інформацією щодо банку та його фінансового стану, зокрема про:

склад учасників банку;

розмір регулятивного капіталу;

стан дотримання обов'язкових економічних нормативів;

вартість активів банку за результатами їх класифікації, у тому числі негативно класифікованих;

обсяг зобов'язань банку перед кредиторами, у тому числі строкових та прострочених;

стан кореспондентських рахунків.

Інформація надається тимчасовим адміністратором на підставі відповідного договору з особою, яка за рішенням тимчасового адміністратора може бути інвестором. Договір має передбачати відповідальність за розголошення наданої інформації та відшкодування збитків, завданих її розголошенням.

10.7. Після ознайомлення з інформацією щодо банку та його фінансового стану особа, що має намір стати інвестором, подає тимчасовому адміністратору пропозиції щодо конкретних заходів, які пропонується вжити з метою оздоровлення банку,перелік юридичних осіб, які можуть бути залучені до їх виконання (далі - виконавці Програми), та інформацію щодо активів, які пропонуються для обміну на активи банку.

Разом з пропозиціями тимчасовому адміністратору подаються визначені ним документи, які підтверджують відповідність виконавців Програми вимогам, установленим пунктом 10.8 цієї глави.

Банк - виконавець Програми, який залучається для взяття на себе зобов'язань банку, що є об'єктом фінансового оздоровлення, обов'язково подає тимчасовому адміністратору фінансову звітність (річну за останній рік та квартальну, складену в поточному звітному році).

Небанківська фінансова установа - виконавець Програми, яка залучається для взяття на себе зобов'язань банку, що є об'єктом фінансового оздоровлення, обов'язково подає тимчасовому адміністратору:

копію установчих документів;

фінансову звітність (річну за останній рік, підтверджену аудитором, та квартальну, складену в поточному звітному році);

копію ліцензії на право здійснення операцій, здійснення яких покладається на неї відповідно до Програми;

інформацію про незастосування до неї протягом останніх 12 місяців заходів впливу, підтверджену Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України;

документ, що підтверджує відсутність заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами.

10.8. Виконавці Програми повинні мати кошти, активи в розмірі, необхідному для виконання заходів, виконання яких покладається на них згідно з Програмою.

Банк може бути залучений до виконання Програми для взяття на себе зобов'язань банку, що є об'єктом фінансового оздоровлення, за умови дотримання таких вимог:

прибуткова діяльність за останній звітний рік та протягом поточного року;

незастосування до нього заходів впливу за порушення банківського законодавства протягом останніх шести місяців;

дотримання протягом останніх шести місяців економічних нормативів, нормативу обов'язкового резервування, порядку формування резервів під активні операції, установленого Національним банком.

Небанківська фінансова установа може бути залучена до виконання Програми для взяття на себе зобов'язань банку, що є об'єктом фінансового оздоровлення, за умови дотримання обов'язкових нормативів достатності капіталу та інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами.

10.9. Тимчасовий адміністратор під час аналізу пропозицій щодо фінансового оздоровлення банку зобов'язаний ознайомитися з активами, які пропонуються для обміну на активи банку, що є об'єктом фінансового оздоровлення, та має право вимагати проведення їх незалежної оцінки.

10.10. Тимчасовий адміністратор зобов'язаний звернутися до відповідного територіального управління Національного банку (підрозділу центрального апарату, що здійснює функції банківського регулювання і нагляду) для отримання інформації про показники діяльності банку, що є інвестором або виконавцем Програми, якщо Програма передбачає переведення на такий банк зобов'язань.

Тимчасовий адміністратор приймає рішення про залучення небанківської фінансової установи для взяття на себе зобов'язань банку, що є об'єктом фінансового оздоровлення, після проведення консультацій з Національним банком.

10.11. Тимчасовий адміністратор за результатами аналізу наданих пропозицій щодо фінансового оздоровлення банку, документів та проведених консультацій визначає інвесторів та виконавців Програми.

Інвесторами за участю тимчасового адміністратора та з урахуванням позиції кредиторів щодо реструктуризації заборгованості банку складається Програма. До складання та виконання Програми можуть бути залучені також учасники банку.

Банк, який є інвестором або виконавцем Програми, надає тимчасовому адміністратору бізнес-план, який містить заходи щодо його участі в Програмі та прогнозні показники діяльності після її завершення. Банк-інвестор до бізнес-плану додає прогнозний консолідований баланс на першу звітну (річну) дату його діяльності разом з іншими учасниками консолідованої групи після завершення Програми та розрахунок економічних нормативів на підставі консолідованої фінансової звітності.

Небанківська фінансова установа - виконавець Програми має надати тимчасовому адміністратору рішення її виконавчого органу про участь у Програмі.

10.12. У Програмі мають бути визначені заходи фінансового оздоровлення банку (у тому числі реструктуризація капіталу, активів та зобов'язань банку), строки та умови їх виконання, інвестори, виконавці Програми, а також інші заходи, які забезпечать приведення діяльності банку у відповідність з вимогами Закону про банки та нормативно-правових актів Національного банку.

Якщо інвестори мають намір стати учасниками іншого банку або небанківської фінансової установи - виконавців Програми, то в Програмі зазначаються розмір їх участі в статутному капіталі та строки придбання.

Складовою частиною Програми є прогнозні показники діяльності банку, який є об'єктом фінансового оздоровлення, банку-інвестора за результатами консолідованої фінансової звітності, а також банку - виконавця Програми. Зазначені показники на момент завершення Програми мають відповідати встановленим Національним банком економічним нормативам.

Термін реалізації Програми, крім випадку продажу банку, не повинен перевищувати терміну повноважень тимчасової адміністрації.

Програму підписують тимчасовий адміністратор, інвестори та виконавці Програми.

10.13. Реструктуризація капіталу банку передбачає виконання заходів, які забезпечують збільшення регулятивного капіталу до розміру нормативних значень капіталу (мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1), нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2), нормативу (коефіцієнту) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3)) із запасом його стійкості не менше 20 відсотків.

Реструктуризація капіталу банку може здійснюватися таким шляхом:

збільшення статутного капіталу банку;

викупу інвесторами акцій (часток, паїв), належних банку або учасникам банку, за їх згодою;

збільшення регулятивного капіталу шляхом переоформлення кредиторської заборгованості за вкладом/депозитом у субординований борг;

збільшення регулятивного капіталу за рахунок внутрішніх джерел.

У Програмі зазначаються розмір участі кожного з інвесторів у загальній сумі статутного капіталу банку та їх сукупна участь унаслідок реструктуризації його статутного капіталу.

10.14. Реструктуризація активів банку передбачає виконання заходів щодо управління негативно класифікованими активами з метою зменшення їх обсягу, поліпшення якості, підвищення ліквідності та дохідності.

Управління негативно класифікованими активами з метою зменшення їх обсягу може здійснюватися шляхом:

реструктуризації заборгованості боржників банку;

стягнення заборгованості з боржників банку;

порушення процедури банкрутства боржників банку;

інше.

Для реалізації зазначених заходів у банку може бути створено підрозділ з управління негативно класифікованими активами.

Для стягнення заборгованості з боржників банку тимчасовий адміністратор може залучити юридичну особу, яка здійснює діяльність з управління негативно класифікованими активами. Зазначеній юридичній особі може бути передане право вимоги на виконання зобов'язань боржниками банку.

Поліпшення якості активів та зменшення обсягу негативно класифікованих активів може здійснюватися таким чином:

продаж негативно класифікованих активів, активів, які не приносять прибутку, або основних засобів, які не використовуються в діяльності банку та не користуються попитом на ринку;

продаж відокремлених підрозділів банку або їх частин;

обмін негативно класифікованих активів банку на активи, які не є негативно класифікованими;

інше.

Заходи щодо поліпшення ліквідності активів банку можуть здійснюватися шляхом:

диверсифікації активів і зобов'язань за строками;

обміну низьколіквідних активів, які не належать до негативно класифікованих, на ліквідні активи;

розміщення коштів у безризикові активи (державні цінні папери або депозитні сертифікати Національного банку);

інше.

Підвищення дохідності активів може здійснюватися шляхом обміну низькодохідних активів банку на більш дохідні активи, але з меншою ліквідністю або з довшим строком виконання зобов'язань тощо.

10.15. Реструктуризація зобов'язань банку може здійснюватися шляхом:

відстрочення/розстрочення кредиторської заборгованості та/або перегляду строків сплати відсотків/комісій;

переоформлення кредиторської заборгованості в боргові цінні папери (облігації, депозитні сертифікати, векселі тощо);

переведення зобов'язань до інвестора, виконавця Програми, у тому числі з відстроченням/розстроченням боргів;

переоформлення боргу банку перед кредиторами за вкладом/депозитом на участь у статутному капіталі банку шляхом продажу акцій (часток, паїв), викуплених банком або додатково випущених у зв'язку із збільшенням статутного капіталу;

переоформлення кредиторської заборгованості за вкладом/депозитом у субординований борг;

прощення кредитором боргу (його частини) банку.

У Програмі вказується черговість та кінцеві строки виплати зобов'язань банку, у тому числі реструктуризованих.

10.16. Заходи фінансового оздоровлення банку можуть передбачати також таке:

надання банком - виконавцем Програми кредиту (зокрема, на умовах субординованого боргу) банку, який є об'єктом фінансового оздоровлення;

надання інвестором, банком - виконавцем Програми банку, який є об'єктом фінансового оздоровлення, гарантій, порук, майнових поручительств для отримання кредитів в інших банках;

розміщення інвесторами, виконавцями Програми депозитів (вкладів) у банку на пільгових для нього умовах;

відмову від виплати дивідендів та спрямування відповідних коштів на збільшення статутного капіталу;

визначення джерел погашення боргу перед кредиторами;

залучення до роботи в банку осіб, запропонованих інвесторами;

реструктуризацію структурних підрозділів банку;

скорочення чисельності працівників банку;

призначення нових керівників банку.

10.17. Особа (інвестор, учасник, кредитор), яка має намір придбати істотну участь у банку або збільшити до розмірів, передбачених статтею 34 Закону про банки ( 2121-14 ), зобов'язана отримати відповідний дозвіл у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Національного банку.

Документи, необхідні для отримання відповідного дозволу, подаються Національному банку одразу після прийняття тимчасовим адміністратором рішення про визнання особи інвестором.

10.18. Тимчасовий адміністратор зобов'язаний забезпечити складання Програми відповідно до вимог цієї глави.

На розгляд Національного банку разом з Програмою тимчасовий адміністратор подає:

бізнес-план банку-інвестора;

бізнес-план банку - виконавця Програми;

рішення виконавчого органу небанківської фінансової установи - виконавця Програми про участь у Програмі;

документи про небанківську фінансову установу - виконавця Програми, що надавалися тимчасовому адміністратору відповідно до пункту 10.7 цієї глави;

документи про інвесторів, що надавалися тимчасовому адміністратору відповідно до пункту 10.5 цієї глави;

договори (проекти договорів), потрібні для реалізації Програми;

документи для отримання дозволу Національного банку на врахування залучених коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку (у разі переоформлення заборгованості банку перед кредиторами як субординований борг);

довідку-характеристику щодо активів банку, які відповідно до Програми передбачається продати, обміняти з урахуванням їх класифікації, а також щодо активів, які банк має отримати в результаті обміну, складену тимчасовим адміністратором;

висновки суб'єктів оціночної діяльності стосовно оцінки окремих активів або відокремлених підрозділів банку (їх частин), щодо яких тимчасовий адміністратор прийняв рішення про незалежну оцінку;

обґрунтований висновок тимчасового адміністратора щодо отримання економічного ефекту від реалізації Програми.

10.19. Рішення про схвалення Програми приймається на підставі висновку підрозділу центрального апарату Національного банку, що здійснює функції банківського регулювання та нагляду, про можливість фінансового оздоровлення банку за Програмою та поданих тимчасовим адміністратором документів. Рішення приймається у строк не пізніше 15 робочих днів з дня подання тимчасовим адміністратором документів відповідно до пункту 10.18 цієї глави.

Протягом строку дії виконання Програми до неї можуть бути внесені зміни за погодженням з Національним банком.

Якщо Програма передбачає продаж банку, то схвалення Програми Національним банком означає також згоду на продаж.

10.20. Після схвалення Програми Національним банком тимчасовий адміністратор видає наказ про збільшення статутного капіталу банку, організовує додаткову емісію акцій банку та їх розміщення серед інвесторів відповідно до законодавства про цінні папери та фондовий ринок.

Договір щодо придбання інвестором акцій (часток, паїв) банку має включати умову про виконання відповідних заходів Програми та відповідальність за невиконання покладених на нього зобов'язань.

10.21. Після завершення продажу банку, здійснення заходів Програми щодо зміни керівників банку та укладання договорів, що забезпечують реструктуризацію активів та зобов'язань банку, Національний банк може прийняти рішення про припинення тимчасової адміністрації. ( Глава 10 розділу V в редакції Постанови Національного банку N 99 від 17.04.2008 )

Глава 11. Реорганізація банку під час
тимчасової адміністрації за рішенням
Національного банку або тимчасового адміністратора

11.1. Національний банк має право прийняти рішення про реорганізацію банку в разі неможливості відновлення його належного фінансового стану.

Реорганізація може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення.

11.2. Рішення про реорганізацію банку приймає Правління Національного банку.

Постанова Правління Національного банку про реорганізацію банку має містити таке:

рішення про призначення тимчасової адміністрації в банку (якщо вона не була призначена);

рішення про реорганізацію банку та спосіб її проведення;

доручення тимчасовому адміністратору:

розробити програму фінансового оздоровлення банку (унести необхідні зміни до програми фінансового оздоровлення) щодо вжиття заходів з реорганізації банку;

підготувати та подати на затвердження Комісії Національного банку план реорганізації банку.

11.3. Банк може бути реорганізований за рішенням тимчасового адміністратора, погодженим Комісією Національного банку.

Реорганізація банку, у якому призначена тимчасова адміністрація, здійснюється одночасно з виконанням заходів фінансового оздоровлення банку.

11.4. Пропозиції щодо реорганізації банку подаються тимчасовим адміністратором Національному банку в складі попереднього письмового звіту або в подальшому за потреби.

Тимчасовий адміністратор розробляє спільно з іншим банком (у разі наміру злиття або приєднання) та інвесторами (за їх наявності) умови реорганізації, проект угоди про злиття або приєднання банків, проект плану реорганізації, обґрунтування, розрахунки та прогнозний баланс банку-правонаступника, які б засвідчували настання позитивних наслідків для вкладників та інших кредиторів банків - учасників реорганізації.

11.5. Банком-правонаступником може бути фінансово стабільний банк або банк, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію.

11.6. Тимчасовий адміністратор затверджує план реорганізації, умови конвертації акцій банку, який припиняється та для управління яким призначено тимчасового адміністратора, в акції банку-правонаступника. Угода про злиття або приєднання банку затверджується тимчасовим адміністратором, а також загальними зборами учасників банку-правонаступника (якщо банком-правонаступником є фінансово стабільний банк).

11.7. План реорганізації банку затверджується (відхиляється) Комісією Національного банку на підставі позитивного (негативного) обґрунтованого висновку уповноваженого структурного підрозділу.

11.8. Реорганізація банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, здійснюється в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку з питань реорганізації банків за рішенням власників, з урахуванням особливостей, визначених цим Положенням.

11.9. Планом реорганізації банку може не передбачатися проведення інвентаризації активів, пасивів та оцінки резервів, уключаючи обліковане на позабалансових рахунках банку, якщо тимчасовий адміністратор її вже проводив.

11.10. Передавальний акт (у разі реорганізації банку шляхом злиття або приєднання) або розподільчий баланс (у разі реорганізації банку шляхом поділу або виділення) затверджується тимчасовим адміністратором та загальними зборами учасників банку-правонаступника (якщо банком-правонаступником є фінансово стабільний банк).

11.11. Національний банк має право вимагати від банку-правонаступника та тимчасового адміністратора банку надання інформації про стан здійснення реорганізації банку.

11.12. Тимчасовий адміністратор, призначений для проведення реорганізації банку, виконує, зокрема, такі функції:

а) здійснює управління банком до проведення державної реєстрації припинення банку, що реорганізувався, та прийняття Національним банком рішення про припинення тимчасової адміністрації банку;

б) бере участь у діяльності комісії з проведення реорганізації банку;

в) розглядає та затверджує матеріали інвентаризації активів, пасивів та оцінки резервів, уключаючи обліковане на позабалансових рахунках. За результатами інвентаризації забезпечує врегулювання виявлених розбіжностей та списання безнадійної заборгованості за активними операціями банку;

г) бере участь у загальних зборах учасників банку-правонаступника.

11.13. Тимчасовий адміністратор після затвердження Національним банком плану реорганізації банку протягом 10 робочих днів має повідомити Національний банк про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення банку шляхом реорганізації і подає копію повідомлення, яке складене відповідно до вимог статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ).

11.14. Особи, які внаслідок реорганізації мають стати власниками істотної участі в банку-правонаступнику і не були власниками істотної участі в банку, що реорганізовується, а також особи, які збільшують її внаслідок реорганізації до 10, 25, 50 чи 75 відсотків статутного капіталу банку, зобов'язані до часу затвердження передавального акта/розподільчого балансу отримати письмовий дозвіл Національного банку на придбання або збільшення істотної участі в банку-правонаступнику в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку. ( Глава 11 розділу V в редакції Постанови Національного банку N 569 від 29.09.2009 )

Глава 12. Порядок припинення діяльності
тимчасового адміністратора

12.1. Тимчасовий адміністратор припиняє свою діяльність відповідно до статті 86 Закону про банки ( 2121-14 ).

Тимчасовий адміністратор може бути звільнений від виконання обов'язків з попередженням, припиненням чинності або анулюванням сертифіката на право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків за невиконання або неналежне виконання ним своїх повноважень, а також за заявою.

Усунення тимчасового адміністратора від виконання обов'язків є підставою для розірвання договору про здійснення тимчасової адміністрації.

12.2. Тимчасовий адміністратор у разі звільнення з посади зобов'язаний забезпечити передавання майна та документів банку уповноваженим посадовим особам банку.

12.3. Керівники банку, які відсторонені на період діяльності тимчасової адміністрації від виконання своїх обов'язків, у разі продовження діяльності банку продовжують виконувати покладені на них обов'язки, якщо не прийнято рішення про їх звільнення з посади. ( Розділ V доповнено главою 12 згідно з Постановою Національного банку N 569 від 29.09.2009 )

Розділ VI. Відкликання банківської ліцензії та
ліквідація банку

( У тексті розділу VI слова "банк, що ліквідовується" у всіх
відмінках замінено словом "банк" у відповідних відмінках
згідно з Постановою Національного банку N 4
від 08.01.2008 )

У цьому розділі визначається порядок ліквідації банків за ініціативою власників банку та за ініціативою Національного банку, у тому числі на підставі заяви кредиторів банку про ліквідацію банку в зв'язку з незадоволенням їх вимог унаслідок неплатоспроможності банку, а також підстави та порядок ліквідації філії іноземного банку. ( Преамбула розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

Глава 1. Підстави для відкликання банківської ліцензії та
ініціювання Національним банком процедури ліквідації банку

1.1. Національний банк має право відкликати банківську ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку у випадках, визначених у статті 20 і частині другій статті 73 Закону про банки ( 2121-14 ).

Національній банк має право відкликати банківську ліцензію відповідно до пункту 4 статті 20 Закону про банки ( 2121-14 ), зокрема, якщо:

тимчасовий адміністратор надав висновок про неможливість приведення значень нормативів капіталу банку у відповідність до вимог нормативно-правових актів Національного банку; ( Абзац третій пункту 1.1 глави 1 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 228 від 06.08.2008 )

немає прийнятних пропозицій акціонерів, інвесторів щодо придбання акцій банку та вжиття інших заходів з відновлення належного фінансового стану банку або його реорганізації;

акціонери, інвестори не виконали своїх зобов'язань щодо оздоровлення банку, унаслідок чого відновлення належного фінансового стану банку стало неможливим.

Національній банк має право відкликати банківську ліцензію відповідно до пункту 5 статті 20 Закону про банки ( 2121-14 ), зокрема, якщо:

Національний банк після розгляду поданих тимчасовим адміністратором прогнозних розрахунків і плану реорганізації не надав згоду на реорганізацію банку та немає інших пропозицій від акціонерів, інвесторів щодо відновлення належного фінансового стану банку;

Національний банк відмовив власникам істотної участі, які звернулися до тимчасового адміністратора з пропозицією про реорганізацію банку, у дозволі на придбання або збільшення істотної участі в банку-правонаступнику;

виконання заявлених кредиторами банку, що реорганізовується, вимог щодо припинення та дострокового виконання зобов'язань загрожує платоспроможності банку або є неможливим. ( Пункт 1.1 глави 1 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

1.2. Неплатоспроможність банку (крім філії іноземного банку) - його неспроможність своєчасно та в повному обсязі виконати законні вимоги кредиторів через відсутність коштів або зменшення розміру регулятивного капіталу банку, що призвело до зменшення показника адекватності регулятивного капіталу до однієї третини нормативного значення (5). ( Пункт 1.2 глави 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

______________

5 Нормативне значення показника адекватності регулятивного капіталу встановлюється Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 368.

1.3. Під значною втратою активів або доходів слід уважати таке:

негативно класифіковані активи становлять 60 і більше відсотків регулятивного капіталу банку;

або збитки за результатами фінансового року становлять 50 і більше відсотків статутного капіталу банку;

або протягом трьох років підряд збитки за результатами фінансового року становлять 10 і більше відсотків статутного капіталу банку. ( Пункт 1.3 глави 1 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 228 від 06.08.2008 )

1.4. Національний банк зобов'язаний відкликати банківську ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку у випадку, визначеному частиною шостою статті 88 Закону про банки ( 2121-14 ). ( Главу 1 розділу VI доповнено пунктом 1.4 згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

1.5. Національний банк зобов'язаний ініціювати процедуру ліквідації філії іноземного банку в порядку, передбаченому законодавством України, у тому числі цим Положенням, у разі ліквідації (банкрутства) іноземного банку або відкликання в нього банківської ліцензії. ( Главу 1 розділу VI доповнено пунктом 1.5 згідно з Постановою Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

1.6. Національний банк має право ініціювати процедуру ліквідації філії іноземного банку в порядку, передбаченому законодавством України, у таких випадках:

у разі звернення кредитора із заявою про невиконання філією іноземного банку зобов'язань у порядку, передбаченому главою 2 цього розділу, якщо іноземний банк, який відкрив цю філію, не виконав грошові зобов'язання перед кредитором;

якщо було виявлено, що документи, подані для акредитації філії або видачі банківської ліцензії, містять недостовірну інформацію;

на підставі висновку тимчасового адміністратора про неможливість приведення діяльності філії у відповідність до вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку;

у разі порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або здійснення операцій з високим рівнем ризику, що створює загрозу інтересам кредиторів і вкладників.

Під загрозою інтересам кредиторів і вкладників слід розуміти настання хоча б однієї з таких ознак:

значення показника адекватності капіталу менше однієї третини нормативного значення;

збитки за результатами фінансового року становлять 50 і більше відсотків приписного капіталу філії;

порушення нормативу миттєвої ліквідності (Н4) або поточної ліквідності (Н5);

незадоволення вимог кредиторів протягом п'ятнадцяти календарних днів;

порушення філією порядку формування обов'язкових резервів три звітних періоди резервування поспіль з одночасним порушенням хоча б одного з економічних нормативів;

обсяг активів з негативною класифікацією становить 5 і більше відсотків від загальної суми активів, за якими відповідно до нормативно-правових актів Національного банку мають оцінюватися ризики і формуватися резерви під активні операції;

наявність інформації про зниження кредитного рейтингу іноземного банку, який відкрив цю філію, установленого однією з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standart & Poor's, Moody's тощо), до рівня дефолту(6).

(6) Дефолт - найнижчий рейтинг, який установлює світова рейтингова компанія, означає неможливість банку своєчасно відповідати за своїми зобов'язаннями. ( Главу 1 розділу VI доповнено пунктом 1.6 згідно з Постановою Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

Глава 2. Особливості відкликання банківської ліцензії
та ініціювання процедури ліквідації банку за заявою
кредиторів банку про ліквідацію

2.1. Якщо банк (крім філії іноземного банку) своєчасно і в повній сумі не виконав грошові зобов'язання перед кредитором, то кредитор має право надіслати до Національного банку або територіального управління за місцезнаходженням банку заяву про ліквідацію банку разом з документами, що підтверджують наявність невиконаних грошових зобов'язань банку перед ним.

У разі невиконання філією іноземного банку своїх зобов'язань перед кредитором останній має право в такому самому порядку надіслати до Національного банку або територіального управління заяву про невиконання філією іноземного банку своїх зобов'язань перед ним. ( Пункт 2.1 глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008, в редакції Постанови Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

2.2. Національний банк (територіальне управління за місцезнаходженням банку) розглядає подані кредитором документи, у разі потреби здійснює їх перевірку на місці в банку, готує відповідний висновок про потребу відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора або про те, що немає підстав для задоволення заяви кредитора. Потреба в перевірці на місці виникає, якщо кредитор не надав письмового повідомлення з відміткою банку про невиконання його розрахункового документа і за результатами статистичної звітності банку-боржника не відображається інформація про наявність не сплачених у строк розрахункових документів. ( Абзац перший пункту 2.2 глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 476 від 30.12.2008, N 270 від 06.05.2009 )

У разі підтвердження невиконання зобов'язань філією іноземного банку перед кредитором готується висновок про потребу висування вимоги іноземному банку щодо виконання зобов'язань його філії, яка розміщується на території України, перед кредитором. ( Пункт 2.2 глави 2 розділу VI доповнено абзацом другим згідно з Постановою Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

Висновок територіального управління щодо відсутності підстав для задоволення заяви кредиторів має схвалюватися Комісією Національного банку при територіальному управлінні і до підрозділу центрального апарату, що здійснює функції банківського регулювання і нагляду не надсилається. Відповідь кредитору про незадоволення його заяви територіальне управління Національного банку має направити протягом 30 календарних днів (з урахуванням прийнятого Комісією Національного банку при територіальному управлінні рішення). ( Абзац пункту 2.2 глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

Якщо територіальне управління Національного банку вважає, що є підстави для відкликання банківської ліцензії (висування вимоги іноземному банку щодо виконання зобов'язань його філії перед кредитором), то цей висновок із заявою кредитора має бути надісланий до підрозділу центрального апарату, що здійснює функції банківського регулювання і нагляду протягом п'яти календарних днів з дня отримання заяви кредитора. ( Абзац четвертий пункту 2.2 глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

Висновок територіального управління Національного банку із заявою кредитора та іншими документами розглядається підрозділом центрального апарату, що здійснює функції банківського регулювання і нагляду, у разі потреби - іншими департаментами центрального апарату і протягом 10 календарних днів з дня їх отримання надається Комісії Національного банку.

Комісія Національного банку за результатами розгляду заяви кредитора та доданих документів, які надсилалися до Національного банку або його територіального управління має право прийняти рішення щодо схвалення висновку про: ( Абзац пункту 2.2 глави 2 розділу VI в редакції Постанов Національного банку N 476 від 30.12.2008, N 270 від 06.05.2009 )

потребу відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора банку (крім філії іноземного банку); ( Пункт 2.2 глави 2 розділу VI доповнено абзацом сьомим згідно з Постановою Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

висування вимоги іноземному банку щодо виконання зобов'язань його філії, яка розміщується на території України, перед кредитором або ініціювання процедури ліквідації цієї філії; ( Пункт 2.2 глави 2 розділу VI доповнено абзацом восьмим згідно з Постановою Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

про відсутність підстав для задоволення заяви кредитора. ( Пункт 2.2 глави 2 розділу VI доповнено абзацом дев'ятим згідно з Постановою Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

Національний банк повідомляє заявника про прийняте рішення щодо незадоволення заяви кредитора протягом п'яти робочих днів після його прийняття або в цей самий строк надсилає повідомлення територіальному управлінню для надання відповіді заявнику, якщо заява надавалася кредитором територіальному управлінню. ( Пункт 2.2 глави 2 розділу VI доповнено абзацом десятим згідно з Постановою Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

У разі підтвердження неплатоспроможності банку (крім філії іноземного банку) Національний банк ініціює ліквідацію банку в порядку, установленому цим Положенням. ( Абзац одинадцятий пункту 2.2 глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

Національний банк після прийняття Комісію Національного банку відповідного рішення звертається до іноземного банку з вимогою виконати грошові зобов'язання філії іноземного банку перед цим кредитором протягом визначеного строку. Національний банк установлює зазначений строк окремо за кожним зобов'язанням. У разі невиконання зобов'язань перед кредитором у встановлений строк Національний банк приймає рішення про ініціювання процедури ліквідації філії іноземного банку. ( Пункт 2.2 глави 2 розділу VI доповнено абзацом дванадцятим згідно з Постановою Національного банку N 270 від 06.05.2009 ) ( Пункт 2.2 глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

Глава 3. Прийняття Національним банком рішення про
відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора

3.1. Рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора приймається Правлінням Національного банку та оформляється відповідною постановою.

Одночасно за цією постановою також:

призначається ліквідатор; ( Абзац третій пункту 3.1 глави 3 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

припиняються повноваження правління (ради директорів), ради банку і загальних зборів банку, а також тимчасового адміністратора, якщо він до призначення ліквідатора здійснював управління банком;

надається доручення керівникам відповідного територіального управління Національного банку та Центральної розрахункової палати вжити заходів щодо припинення банком активних операцій за його кореспондентськими рахунками, відкритими в Національному банку, з дня отримання цього рішення;

( Абзац шостий пункту 3.1 глави 3 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

надається доручення Юридичному департаменту ініціювати процедуру ліквідації банку в суді;

надається доручення підрозділу центрального апарату, що здійснює функції банківського регулювання і нагляду повідомити контрольні органи інших держав, у яких банк мав філії або кореспондентські відносини з іноземними банками; ( Абзац сьомий пункту 3.1 глави 3 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

зазначаються інші заходи, потрібні для здійснення процедури ліквідації конкретного банку.

3.2. Рішення про ініціювання процедури ліквідації філії іноземного банку приймається Правлінням Національного банку України та оформляється відповідною постановою.

Згідно з цією постановою:

відкликається банківська ліцензія;

призначається ліквідатор;

припиняються повноваження органів управління філії;

надається доручення керівникам відповідного територіального управління Національного банку та Центральної розрахункової палати вжити заходів щодо припинення філією активних операцій за його кореспондентським рахунком, відкритим у Національному банку, з дня отримання цього рішення;

надається доручення Юридичному департаменту ініціювати процедуру ліквідації філії у суді в порядку, передбаченому Законом про банки ( 2121-14 );

надається доручення підрозділу банківського нагляду центрального апарату повідомити органи управління іноземного банку, який відкрив цю філію, та наглядовий орган іноземної держави, у якій зареєстровано цей банк, наглядові органи інших держав, у яких філія мала кореспондентські відносини, про прийняте Національним банком рішення щодо ініціювання процедури ліквідації цієї філії;

зазначаються інші заходи, потрібні для здійснення процедури ліквідації філії. ( Главу 3 розділу VI доповнено пунктом 3.2 згідно з Постановою Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

3.3. Процедура ліквідації банку має бути завершена в строк, визначений частинами тринадцятою і чотирнадцятою статті 88 Закону про банки ( 2121-14 ). Правління Національного банку України має право прийняти рішення про продовження процедури ліквідації банку, зокрема, якщо:

а) наслідком завершення ліквідації банку будуть значні втрати для вкладників та інших кредиторів банку;

б) спроби ліквідатора продати активи виявилися невдалими і немає юридичної особи, що відповідає вимогам глави 15 цього розділу, якій за договором ці активи можуть бути передані в управління. ( Пункт 3.3 глави 3 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

Глава 4. Вимоги Національного банку
до ліквідатора та до осіб, залучених
до ліквідації банку

4.1. Ліквідатором може бути призначено фізичну особу (незалежного експерта або службовця Національного банку) або юридичну особу, яка відповідає вимогам, визначеним статтями 76 і 90 Закону про банки ( 2121-14 ).

Фізична особа - ліквідатор банку має відповідати таким вимогам:

у минулому не була керівником суб'єкта господарювання, який відповідно до законодавства України визнаний банкрутом або керівником банку, щодо якого Національний банк прийняв рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію;

не була звільнена за вимогою Національного банку;

має досвід роботи не менше трьох років у сфері надання аудиторських, юридичних послуг або в банківській системі;

протягом трьох останніх років до дати відкликання Національним банком банківської ліцензії не працювала в банку, що ліквідовується (далі - банк);

не є ліквідатором в іншому банку;

не є арбітражним керуючим іншого суб'єкта господарювання, у тому числі банку.

Юридична особа - ліквідатор банку призначає керівника ліквідаційної процедури, який має відповідати таким самим вимогам, що й ліквідатор - фізична особа.

4.2. Ліквідатор має право залучати до процедури ліквідації спеціалістів на підставі цивільно-правових договорів, у тому числі осіб, які працювали в банку.

Не можуть виконувати функції головного бухгалтера особи, які працювали в банку протягом трьох останніх років до дня відкликання Національним банком банківської ліцензії.

4.3. Національний банк перед призначенням ліквідатора зобов'язаний переконатися в тому, що немає конфлікту інтересів, і в його здатності діяти неупереджено.

Фізична або юридична особа перед призначенням її ліквідатором, а також особа, яка призначається керівником ліквідаційної процедури, зобов'язані надати Національному банку інформацію про свої особисті та ділові інтереси відповідно до частини одинадцятої статті 76 Закону про банки ( 2121-14 ).

У разі виникнення конфлікту інтересів після призначення ліквідатора останній зобов'язаний ужити заходів щодо усунення цього конфлікту з одночасним повідомленням про це Національного банку, який вирішує питання про можливість продовження роботи ліквідатора.

У разі виникнення конфлікту інтересів з керівником ліквідаційної процедури ліквідатор - юридична особа має ужити заходів щодо усунення цього конфлікту та повідомити про це Національний банк. Якщо Національний банк визнає неможливим виконання обов'язків керівником ліквідаційної процедури, то ліквідатор - юридична особа має призначити керівником ліквідаційної процедури іншу особу, яка відповідає вимогам Закону про банки ( 2121-14 ) та цього Положення.

4.4. Підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів, перед призначенням ліквідатора готує обґрунтований висновок про відповідність особи, яку передбачається призначити ліквідатором, вимогам банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку. У разі призначення ліквідатором юридичної особи цей висновок також має містити інформацію про відповідність керівника ліквідаційної процедури вимогам банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку. ( Глава 4 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

Глава 5. Укладання договору з ліквідатором,
порядок оплати його роботи та затвердження
кошторису витрат ліквідатора

5.1. Національний банк до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії укладає з особою, яка призначається ліквідатором (юридичною особою або незалежним експертом), договір про ліквідацію банку (додаток 4).

У договорі з юридичною особою визначається керівник ліквідаційної процедури та на вимогу Національного банку інші фізичні особи, які залучаються ліквідатором до участі в ліквідаційній процедурі.

Рішення про умови оплати роботи ліквідатора приймає Комісія Національного банку.

Оплата роботи ліквідатора може визначатися в договорі про ліквідацію банку за однією з таких форм:

у сталій сумі за місяць;

у відсотках від надходжень на накопичувальний рахунок банку коштів від продажу та/або повернення активів;

основна оплата роботи в сталій сумі та додаткова винагорода у відсотках від надходжень на накопичувальний рахунок банку коштів від продажу та/або повернення активів.

У договорі про ліквідацію банку мають передбачатися умови про зменшення розміру оплати роботи (додаткової винагороди) ліквідатору за порушення ним вимог Закону про банки ( 2121-14 ), нормативно-правових актів Національного банку або договору про ліквідацію банку.

Договір набирає чинності з дня призначення ліквідатора відповідною постановою Правління Національного банку України, що зазначається в договорі.

У разі дострокового припинення повноважень ліквідатора банку на підставі рішення Правління Національного банку України у випадках, передбачених цим Положенням та договором про ліквідацію банку, зазначений договір припиняється з дати прийняття такого рішення.

5.2. Кошторис витрат на здійснення ліквідаційної процедури (далі - кошторис) складається ліквідатором. Витрати на ліквідацію банку оплачуються за рахунок коштів банку.

Граничний розмір сум, призначених для оплати роботи ліквідатора та осіб, залучених до ліквідаційної процедури (у тому числі додаткової винагороди в разі її призначення), визначається в кошторисі окремими статтями.

Ліквідатор зобов'язаний:

уключати до кошторису всі витрати, необхідні для забезпечення ліквідаційної процедури банку, визначені в частині другій статті 96 Закону про банки ( 2121-14 ), у тому числі на оплату роботи ліквідатора банку та осіб, залучених до ліквідаційної процедури згідно з договорами;

складати кошторис щокварталу з розподілом за місяцями і подавати до 20 числа місяця, що передує наступному кварталу, до Національного банку. На початку ліквідації банку кошторис уключає період з дня, у який ліквідатор приступив до виконання обов'язків, до кінця поточного кварталу і подається не пізніше 20 днів після призначення ліквідатора. Зекономлена у звітному кварталі сума коштів за кошторисом не переноситься на наступний квартал; ( Абзац п'ятий пункту 5.2 глави 5 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

забезпечувати максимальне задоволення вимог кредиторів із мінімальним обсягом витрат на здійснення ліквідаційної процедури та досягнення максимального результату з використанням визначеного кошторисом обсягу витрат. До кошторису додаються обґрунтування, розшифрування, розрахунки за кожною статтею планових витрат (у тому числі щодо розміру оплати роботи осіб, залучених до ліквідаційної процедури), які підтверджують доцільність їх включення до кошторису;

забезпечувати рівний доступ усіх філій банку до фінансових ресурсів, необхідних для ефективної ліквідації банку, відповідно до кошторису. Кошторис складається з розподілом за філіями та головним офісом банку;

використовувати кошти виключно на потреби та в межах, передбачених кошторисом.

Ліквідатор відповідає за правильність складання і виконання кошторису.

Кошторис затверджується Комісією Національного банку. ( Абзац десятий пункту 5.2 глави 5 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

Ліквідатор має право укладати договори з юридичними або фізичними особами з метою їх залучення до участі в ліквідаційній процедурі, якщо в кошторисі передбачені кошти на оплату їх роботи. У таких договорах мають чітко зазначатися види робіт, для виконання яких залучаються ці особи, їх обов'язки, а також установлюватися умови оплати роботи (у тому числі щодо додаткової винагороди в разі її встановлення ліквідатором).

Національний банк для затвердження кошторису має право вимагати від ліквідатора подання проектів договорів з цими особами (або копій договорів). ( Абзац дванадцятий пункту 5.2 глави 5 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

Комісія Національного банку розглядає питання про затвердження кошторису за наявності висновку про витрачання коштів згідно з кошторисом за попередній квартал. Висновок про витрачання коштів згідно з кошторисом за попередній квартал готує підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів. ( Абзац тринадцятий пункту 5.2 глави 5 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

Зміни до кошторису можуть бути внесені Комісією Національного банку на підставі обґрунтованого клопотання ліквідатора за наявності позитивного висновку підрозділу центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів, не пізніше закінчення кварталу, на який затверджено кошторис. ( Абзац чотирнадцятий пункту 5.2 глави 5 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

5.3. Комісія Національного банку приймає рішення про оплату роботи ліквідатора, що визначена у відсотках від надходжень на накопичувальний рахунок банку. ( Абзац перший пункту 5.3 глави 5 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

Рішення про оплату роботи ліквідатора приймається на підставі письмового звернення ліквідатора, наданої ним інформації про надходження на накопичувальний рахунок банку коштів від продажу та/або повернення активів банку (залежно від умов договору) і розрахунку суми оплати роботи ліквідатора.

Розрахунок суми оплати роботи ліквідатора повинен містити порядок визначення:

суми оплати роботи у відсотках від надходжень на накопичувальний рахунок банку;

суми коштів, яка згідно з умовами договору підлягає виплаті відразу після прийняття рішення про оплату роботи ліквідатора, але бути не більшою, ніж та, що затверджена в кошторисі;

суми коштів, яка згідно з умовами договору підлягає виплаті ліквідатору перед складанням ліквідаційного балансу.

Підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів звіряє отриману від ліквідатора інформацію про надходження коштів на накопичувальний рахунок банку з фактичним їх надходженням, визначеним за даними бухгалтерського обліку територіального управління Національного банку (Операційного управління Національного банку), з умовами договору про ліквідацію та перевіряє правильність розрахунку. ( Абзац сьомий пункту 5.3 глави 5 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

Документи для прийняття рішення про оплату роботи ліквідатора подаються до Національного банку після подання щомісячної звітності та інформації про проведену роботу відповідно до нормативно-правових актів Національного банку та договору про ліквідацію банку. ( Абзац восьмий пункту 5.3 глави 5 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

Рішення про оплату роботи ліквідатора Комісія Національного банку приймає не пізніше 12 робочих днів після надходження від ліквідатора відповідних документів. ( Абзац дев'ятий пункту 5.3 глави 5 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

Після прийняття рішення про оплату його роботи ліквідатор має право перерахувати кошти на визначений ним рахунок.

Рішення про оплату додаткової винагороди у відсотках від надходжень на накопичувальний рахунок банку приймається в такому самому порядку.

5.4. Службовець Національного банку може бути призначений ліквідатором, якщо можливість виконання ним відповідних функцій передбачена його посадовими обов'язками.

Службовець Національного банку на період його призначення ліквідатором звільняється від виконання всіх інших службових обов'язків із збереженням за ним посади, заробітної плати та всіх виплат згідно із системою оплати праці за основним місцем роботи. За здійснення ліквідаційної процедури йому можуть установлюватися спеціальні надбавки відповідно до Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ) та нормативно-правових актів Національного банку.

Банк зобов'язаний відшкодовувати Національному банку витрати на оплату праці службовця, призначеного ліквідатором.

Витрати Національного банку на оплату праці службовця, призначеного ліквідатором, відшкодовуються за рахунок коштів банку. Ліквідатор на підставі наданого Національним банком розрахунку перераховує Національному банку належну суму з накопичувального рахунку банку. ( Глава 5 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

Глава 6. Доведення рішення Правління Національного банку
до відома банку та вжиття територіальним управлінням
Національного банку заходів щодо збереження активів банку

6.1. Не пізніше наступного дня після прийняття Правлінням Національного банку України постанови про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора уповноважений представник Національного банку надає її копію уповноваженому представнику банку без попереднього повідомлення керівників банку та представляє ліквідатора. У разі представлення ліквідатора уповноваженим представником територіального управління копія постанови Правління Національного банку України надається уповноваженому представнику банку в день її отримання. Одночасно в банку вилучаються банківська ліцензія та дозвіл Національного банку на здійснення операцій, які надсилаються до підрозділу центрального апарату, що здійснює функції реєстрації та ліцензування банків. ( Пункт 6.1 глави 6 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008; в редакції Постанови Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

6.2. Під час виконання своїх обов'язків ліквідатор за своїм статусом прирівнюється до представника Національного банку. Будь-яка особа, що навмисно перешкоджає доступу ліквідатора до банку, його активів, книг, записів, документів, несе відповідальність згідно з чинним законодавством. Правоохоронні органи зобов'язані надавати допомогу ліквідатору в його роботі на підставі письмового звернення.

З дня початку роботи ліквідатора рішення Національного банку про відкликання в банку банківської ліцензії і призначення ліквідатора доводиться до відома банківської системи України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. ( Абзац другий пункту 6.2 глави 6 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

Банки після отримання постанови зобов'язані самостійно припинити виконання активних операцій за прямими кореспондентськими рахунками банку.

Керівник територіального управління Національного банку не пізніше наступного робочого дня після отримання копії постанови Правління Національного банку повідомляє державного реєстратора про прийняте Національним банком рішення щодо відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора. ( Пункт 6.2 глави 6 розділу VI доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

6.3. Керівник територіального управління Національного банку, в якому відкритий кореспондентський рахунок банку, не пізніше наступного дня після отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора припиняє всі активні операції за всіма кореспондентськими рахунками банку як у національній, так і в іноземній валюті.

Якщо банк має відкриті прямі кореспондентські рахунки в банках-кореспондентах (резидентах і нерезидентах), то ліквідатор на підставі відповідної інформації територіального управління Національного банку (в якому відкритий кореспондентський рахунок банку) уживає таких заходів:

надсилає цим банкам повідомлення про прийняте Національним банком рішення про ліквідацію банку та забезпечує повернення коштів із його кореспондентських рахунків на накопичувальний рахунок ліквідатора відповідно до пункту 5.13 глави 5 розділу III цього Положення і Правил реєстрації кореспондентських рахунків банків Національним банком України, затверджених постановою Правління Національного банку від 15.08.2001 N 343;

блокує всі засоби зв'язку з банками-кореспондентами з метою запобігання незаконному відпливу коштів в іноземній валюті.

6.4. Ліквідатор надає територіальному управлінню Національного банку інформацію про закриття прямих кореспондентських рахунків банку в банках-кореспондентах (резидентах і нерезидентах) із зазначенням дати закриття кореспондентського рахунку та наявність залишків на ньому на момент закриття. За наявності незакритих прямих кореспондентських рахунків ліквідатор зазначає причини затримки закриття рахунків і суми залишків коштів на цих рахунках. Разом з інформацією про закриття кореспондентських рахунків ліквідатор подає копії повідомлень кореспондентів про закриття рахунків і повертає оригінали реєстраційних номерів, виданих Національним банком за встановленою формою. ( Пункт 6.4 глави 6 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

Глава 7. Повідомлення про відкликання банківської
ліцензії та призначення ліквідатора

7.1. Ліквідатор протягом трьох днів з дня його призначення зобов'язаний опублікувати повідомлення про відкриття ліквідаційної процедури банку згідно з вимогами статті 89 Закону про банки ( 2121-14 ).

Зазначене повідомлення також повинно містити інформацію про адресу, за якою працює ліквідатор, та строк, протягом якого кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.

7.2. Повідомлення про відкриття ліквідаційної процедури може бути опубліковане, крім газети "Урядовий кур'єр" або "Голос України", в одній із місцевих газет за місцезнаходженням банку і повинно розміщуватися в кожному відокремленому підрозділі банку. ( Глава 7 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

Глава 8. Порядок відкриття банку накопичувального
рахунку для здійснення ліквідаційної процедури

( Назва глави 8 розділу VI в редакції Постанови Національного
банку N 4 від 08.01.2008 )

8.1. З метою забезпечення ліквідаційної процедури ліквідатор відкриває накопичувальний рахунок банку в територіальному управлінні Національного банку або відповідно до рішення Національного банку в Операційному управлінні Національного банку.

На накопичувальний рахунок банку зараховуються кошти банку і надходження на його адресу. З цього рахунку проводяться розрахунки з кредиторами й оплата витрат ліквідатора. Накопичувальний рахунок відкривається як у національній, так і в іноземній валюті, якщо банк здійснював операції з іноземною валютою.

Якщо територіальне управління Національного банку, у якому відкривається накопичувальний рахунок, не має технічних можливостей для здійснення операцій з іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку за всіма видами валют, які здійснював банк, то накопичувальний рахунок у відповідній іноземній валюті відкривається в Операційному управлінні Національного банку. ( Пункт 8.1 глави 8 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

8.2. Відкриття накопичувального рахунку здійснюється на підставі постанови Правління Національного банку про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора та нотаріально засвідченої картки із зразками підписів уповноважених осіб і відбитка печатки банку. Якщо ліквідація банку проводиться службовцями Національного банку, то їх підпис може засвідчуватися начальником відповідного територіального управління Національного банку.

8.3. Після відкриття накопичувального рахунку за розпорядженням керівника територіального управління Національного банку залишок коштів із кореспондентського рахунку банку перераховується на накопичувальний рахунок і вживаються заходи щодо закриття кореспондентського рахунку банку та виключення його з учасників СЕП у порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку, що визначає порядок міжбанківського переказу грошей в Україні в національній валюті, а також кредиторам повертаються розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини банку, що враховувалися на відповідному позабалансовому рахунку (якщо такий облік мав місце в територіальному управлінні Національного банку за договором з банком). ( Пункт 8.3 глави 8 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

8.4. Накопичувальний рахунок банку в іноземній валюті використовується виключно для здійснення таких операцій: ( Абзац перший пункту 8.4 глави 8 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

а) для зарахування:

залишків коштів в іноземній валюті з кореспондентських рахунків банків-кореспондентів (резидентів і нерезидентів);

коштів в іноземній валюті, що надходять від дебіторів та інших позичальників (резидентів і нерезидентів) за проведеними раніше операціями та угодами банку під час здійснення ліквідаційної процедури, включаючи повернення заборгованості за наданими кредитами та процентами, а також неустойки (пені, штрафів), комісійних, повернення авансових платежів тощо;

б) для списання коштів для продажу їх на міжбанківському валютному ринку з подальшим зарахуванням їх на накопичувальний рахунок у національній валюті України;

в) для сплати державного мита в іноземній валюті. ( Пункт 8.4 глави 8 розділу VI доповнено підпунктом "в" згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

Глава 9. Наслідки призначення ліквідатора
та його повноваження

9.1. З дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора настають наслідки, зазначені в статті 91 Закону про банки ( 2121-14 ). Відповідно до цієї статті:

відсотки, комісійні, штрафи, інші очікувані доходи за активними операціями банку за рішенням ліквідатора можуть продовжувати нараховуватися згідно з договорами, якщо це сприяє збереженню або збільшенню ліквідаційної маси. Ліквідатору забороняється вчиняти інші дії, які б свідчили про продовження діяльності банку;

припиняється нарахування відсотків та неустойки (штрафів, пені) за всіма видами заборгованості банку, у тому числі за депозитами, за міжбанківськими кредитами, наданими банками-кореспондентами, штрафів за результатами перевірок, здійснених Національним банком, органами державної податкової служби та іншими контролюючими органами, а також застосування до банку інших економічних санкцій згідно із законодавством України;

відомості про фінансове становище банку, його боржників і вимоги банку до них, а також про учасників банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю.

9.2. Вимоги кредиторів можуть бути заявлені протягом строку, зазначеного в частині третій статті 89 Закону про банки ( 2121-14 ), який визначається з дня першої публікації в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України". До заяви мають бути додані документи, що підтверджують борг банку перед кредитором.

9.3. Ліквідатор банку з дня свого призначення виконує обов'язки та користується правами, передбаченими статтею 92 Закону про банки ( 2121-14 ), цим Положенням та договором про ліквідацію банку.

З дня отримання рішення про своє призначення ліквідатор зобов'язаний уживати заходів щодо ефективної ліквідації банку та максимального задоволення вимог кредиторів відповідно до своїх повноважень, законодавства України, у тому числі цього Положення.

Ліквідатор зобов'язаний:

повідомити компетентний орган, який наклав арешт або інші обмеження щодо майна (активів) банку, а також державні органи, які забезпечують ведення реєстрів про обтяження майна, про прийняте Національним банком рішення про відкликання банківської ліцензії і запровадження процедури ліквідації;

у строк до двох місяців з дня його призначення здійснити інвентаризацію активів (уключаючи ті, що обліковуються на позабалансових рахунках) та архіву банку;

скласти початковий баланс ліквідатора з урахуванням результатів інвентаризації активів;

забезпечувати проведення оцінки активів банку, які підлягають продажу (відступленню права вимоги) відповідно до законодавства України про оцінку майна;

закривати за своїм рішенням поточні та вкладні (депозитні) рахунки клієнтів, на яких немає коштів згідно із законодавством України;

протягом 20 робочих днів з дня свого призначення укласти від імені банку договір зі страховиками про страхування фінансової відповідальності, життя та здоров'я ліквідатора за рахунок коштів банку;

скласти проміжний ліквідаційний баланс і перелік (реєстр) вимог кредиторів після розгляду вимог кредиторів;

скласти ліквідаційний баланс і звіт ліквідатора після вжиття всіх можливих заходів щодо задоволення вимог кредиторів;

вчиняти інші дії відповідно до Закону про банки ( 2121-14 ).

Ліквідатор має право:

здійснювати операції з готівкою з метою забезпечення ліквідаційної процедури (погашення заборгованості боржниками банку, приймання оплати за продане майно, виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банку, оплата роботи залучених ліквідатором осіб, витрати на відрядження тощо);

розривати договори про надання банку послуг, а також договори про оренду (найм) рухомого і нерухомого майна, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

розривати договори за активними операціями банку, які до часу прийняття Національним банком рішення про відкликання банківської ліцензії були збитковими для банку або були здійснені на безоплатній основі, або є довгостроковими, якщо визнає, що це сприятиме збільшенню ліквідаційної маси, а також договори з пов'язаними особами, що були укладені з порушенням вимог статті 52 Закону про банки ( 2121-14 ), на умовах, сприятливіших за звичайні;

подавати клопотання Національному банку щодо внесення змін до переліку (реєстру) вимог кредиторів у порядку, установленому цим Положенням;

вчиняти інші дії відповідно до Закону про банки ( 2121-14 ).

У разі ухиляння керівників банку від передавання майна (активів) банку ліквідатор приймає майно (активи) банку в односторонньому порядку із залученням створеної ним комісії та оформленням акта про приймання майна (активів) або звертається за допомогою до правоохоронних органів.

Ліквідатор банку - фізична особа або керівник ліквідаційної процедури (якщо ліквідатором призначено юридичну особу) виконує організаційно-розпорядчі функції, приймає рішення одноосібно в межах своїх повноважень.

9.4. Ліквідатору (у тому числі керівникові ліквідаційної процедури) забороняється:

використовувати або дозволяти використовувати майнові активи банку у власних інтересах або в інтересах третіх осіб;

розголошувати конфіденційну інформацію, якщо це не пов'язано з виконанням функцій ліквідатора;

розкривати інформацію, яка містить банківську таємницю, особам, які не є суб'єктами її отримання відповідно до статті 62 Закону про банки ( 2121-14 ), та з порушенням установленого порядку.

9.5. Ліквідатор зобов'язаний у двомісячний строк з дня призначення вжити заходів щодо повернення власникам:

цінностей, які перебували на відповідальному зберіганні банку, згідно з частинами п'ятою і шостою статті 93 Закону про банки ( 2121-14 );

активів, переданих банку в довірче управління, у тому числі матеріальних цінностей, цінних паперів та інших активів (уключаючи грошові кошти на поточних рахунках управителів, відкритих у цьому банку).

Зазначені активи не включаються до складу ліквідаційної маси.

До складу ліквідаційної маси також не включаються активи, які визначені в частинах сьомій і восьмій статті 93 Закону про банки ( 2121-14 ) й частинах четвертій та п'ятій статті 8 Закону України "Про іпотечні облігації" ( 3273-15 ), уключаючи кошти, що перебувають на рахунках управителів, відкритих у банку.

9.6. Ліквідатор через три місяці з дня його призначення повідомляє територіальні управління за місцезнаходженням банку та його філій (підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів, у разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку) про заходи, які були вжиті для повернення власникам цінностей, які перебували на відповідальному зберіганні банку, і наявність цінностей, не вилучених власниками (якщо такі є), із зазначенням їх виду та обсягу.

Цінності, не вилучені власниками, ліквідатор передає за актами про приймання-передавання територіальним управлінням Національного банку за місцезнаходженням банку та його філій (Операційному управлінню Національного банку або Державній скарбниці України залежно від виду та обсягу цінностей). Ліквідатор разом із заявою про передавання в розпорядження Національного банку цінностей подає копії договорів про відповідальне зберігання банком цінностей, актів про відкриття ліквідатором індивідуальних сейфів, у яких зберігалися ці цінності, і документів, які підтверджують виконані ним процедури щодо повідомлення власників цінностей. ( Глава 9 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

Глава 10. Заходи щодо закриття філій банку
в разі його ліквідації

10.1. Для здійснення ліквідації філії банку ліквідатор призначає відповідального за ліквідацію філії і затверджує склад групи для здійснення ліквідації філії, до якої залучаються потрібні фахівці, експерти, консультанти тощо.

10.2. Відповідальний за ліквідацію філії вживає таких заходів:

зупиняє проведення філією операцій;

блокує всі види зв'язку;

забезпечує схоронність активів і документації філії;

закриває кореспондентський рахунок філії;

здійснює інвентаризацію та оцінку майна й документів філії;

вирішує в установленому чинним законодавством порядку питання щодо звільнення працівників;

надає ліквідатору банку щотижневий оперативний звіт про стан ліквідації філії;

складає протягом місяця з дня свого призначення початковий баланс ліквідатора філії з урахуванням результатів інвентаризації активів та подає його на затвердження ліквідатору разом з актами інвентаризації активів і майна банку та актом приймання-передавання матеріальних цінностей;

складає проміжний ліквідаційний баланс філії;

уживає заходів щодо ліквідації філії;

складає ліквідаційний баланс філії;

передає архів філії ліквідатору після затвердження ліквідатором ліквідаційного балансу філії.

Глава 11. Інвентаризація та оцінка активів банку, складання
початкового балансу ліквідатора

11.1. Активи банку, які підлягають продажу (щодо яких передбачається здійснити відступлення права вимоги), мають бути оцінені відповідно до законодавства України про оцінку майна.

Ліквідатор під час інвентаризації визначає перелік активів, які мають бути оцінені з метою їх продажу першочергово (до часу складання проміжного ліквідаційного балансу).

До цього переліку ліквідатор має право не включати:

оборотні активи (зокрема, заборгованість за наданими кредитами, цінні папери тощо), від яких банк отримує дохід і володіння ними сприяє збільшенню ліквідаційної маси;

заборгованість боржників банку, за якою мають уживатися заходи щодо її стягнення згідно із законодавством України;

основні засоби та нематеріальні активи, які використовуються під час ліквідаційної процедури та які ліквідатор не має наміру продавати протягом першого року проведення ліквідації.

Ліквідатор приймає рішення про незалежну оцінку активів, не включених до вищезазначеного переліку, відповідно до потреби в їх продажі протягом ліквідаційної процедури в строки, які сприятимуть збільшенню ліквідаційної маси.

Ліквідатор приймає рішення про незалежну оцінку майна або майнових прав (далі - майно (активи)) з метою їх продажу за ринковою вартістю або за ринковою та ліквідаційною вартістю.

Основні засоби та нематеріальні активи, а також інші матеріальні цінності, що оцінені з метою їх продажу, не підлягають подальшому використанню в ліквідаційній процедурі банку. ( Пункт 11.1 глави 11 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

11.2. Для здійснення незалежної оцінки майна (активів) банку ліквідатор на підставі договору залучає суб'єктів оціночної діяльності, які згідно із законодавством України мають право на здійснення оціночної діяльності, з оплатою їх послуг за рахунок коштів банку відповідно до кошторису.

Рішення про залучення особи до оцінки майна (активів) приймається з урахуванням обмежень, установлених статтею 8 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" ( 2658-14 ). Ліквідатор зобов'язаний переконатися, що немає конфлікту інтересів з цією особою і в її здатності діяти неупереджено.

Приймання ліквідатором звіту про оцінку майна (активів) від суб'єктів оціночної діяльності здійснюється за актом про виконану роботу.

У разі потреби ліквідатор відповідно до законодавства України може прийняти рішення про рецензування звіту про оцінку майна (активів) або про проведення повторної оцінки майна (активів), або про доопрацювання (актуалізацію) звіту й висновку про вартість оцінюваного майна (активів) на нову дату. Ліквідатор обов'язково має забезпечити рецензування звіту про оцінку нерухомості та транспортних засобів. ( Пункт 11.2 глави 11 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

11.3. Інвентаризація активів здійснюється на дату прийняття Національним банком рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора.

За результатами інвентаризації активів ліквідатор уживає заходів щодо врегулювання виявлених розбіжностей відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань бухгалтерського обліку в банках. Вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, яких не вистачає) необоротних активів списується до часу складання початкового балансу. Ліквідатор зобов'язаний провести службове розслідування з метою встановлення осіб, які мають відшкодовувати нестачі і втрати матеріальних цінностей, виявлені під час інвентаризації активів.

Ліквідатор за результатами інвентаризації вирішує питання щодо списання основних засобів та запасів матеріальних цінностей, які не можуть бути визнані активами. Списання цих активів ліквідатор здійснює відповідно до законодавства України та з урахуванням вимоги щодо максимального накопичення ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів. ( Пункт 11.3 глави 11 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

11.4. Заборгованість за активними операціями банку, що визнана ліквідатором під час складання початкового балансу безнадійною відповідно до законодавства України, списується за рахунок сформованих банком резервів для відшкодування можливих втрат за активними операціями. Безнадійна заборгованість за активними операціями банку, під яку резерв не сформовано, списується з визнанням збитків.

У такому самому порядку ліквідатор списує безнадійну заборгованість, яку визнає такою протягом ліквідаційної процедури.

Активи банку включаються до початкового балансу ліквідатора з урахуванням результатів проведеної інвентаризації. ( Пункт 11.4 глави 11 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

11.5. Якщо банк здійснював операції з іноземною валютою, то відповідні активи банку в початковому балансі відображаються в іноземній валюті в розрізі кодів валют та в гривневому еквіваленті на дату складання початкового балансу, пасиви - у розрізі кодів валют у гривневому еквіваленті - на дату прийняття рішення про ліквідацію.

11.6. Під час складання початкового балансу для встановлення фактичного розміру заборгованості перед банком щодо зобов'язань, строк яких настав або настане в поточному місяці, потрібно отримати в письмовій формі від дебітора (боржника) підтвердження заборгованості за основним боргом та нарахованими процентами (штрафами, пенею, комісійними) у порядку досудового врегулювання господарських спорів відповідно до чинного законодавства.

11.7. При складанні початкового балансу ліквідатора основні засоби та нематеріальні активи обліковуються за залишковою (ринковою) вартістю.

11.8. Початковий баланс складається на перше число місяця, що настає після завершення інвентаризації активів.

Ліквідатор зобов'язаний подати початковий баланс на погодження територіальному управлінню (підрозділу центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів, якщо накопичувальний рахунок банку відкритий в Операційному управлінні Національного банку) у строк не пізніше 15 днів після настання дати, на яку він складений.

До початкового балансу ліквідатор додає:

акт про приймання майна (активів) і документів банку від керівників (або тимчасового адміністратора, якщо відкликанню банківської ліцензії передувала процедура тимчасової адміністрації);

копії наказу про призначення інвентаризаційної комісії та протоколів засідань інвентаризаційної комісії, затверджених ліквідатором;

перелік активів банку, визначений за результатами інвентаризації, підписаний ліквідатором, на паперових носіях та в електронному вигляді, а також копії інвентаризаційних описів майна.

Початковий баланс ліквідатора погоджується керівником територіального управління (заступником Голови Національного банку - куратором банківського нагляду в разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку) у разі відповідності поданого пакета документів законодавству України. ( Пункт 11.8 глави 11 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

Глава 12. Підготовчі заходи, що вживаються
ліквідатором для задоволення вимог кредиторів

12.1. Ліквідатор протягом п'яти днів з дня публікації в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" повідомлення про початок ліквідаційної процедури має повернути кредиторам розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини банку, які обліковувалися на відповідному позабалансовому рахунку, з повідомленням про початок ліквідаційної процедури та про строк, протягом якого кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку, із зазначенням адреси для їх надсилання.

12.2. Ліквідатор складає перелік (реєстр) акцептованих ним вимог, до якого включає вимоги кредиторів (у тому числі органів державної податкової служби) у національній валюті в розмірах, які існували на дату прийняття рішення про ліквідацію. Вимога, заявлена в іноземній валюті, уключається до переліку (реєстру) у національній валюті в сумі, визначеній за офіційним курсом, установленим Національним банком на дату прийняття рішення про ліквідацію.

Перелік (реєстр) акцептованих ліквідатором вимог кредиторів затверджується Комісією Національного банку.

12.3. Ліквідатор може здійснювати погашення вимог до банку до затвердження переліку (реєстру) вимог кредиторів за дозволом Комісії Національного банку виключно за договорами, що забезпечують здійснення ліквідаційної процедури. ( Глава 12 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

Глава 13. Складання проміжного ліквідаційного балансу

13.1. У строк до трьох місяців із дня, зазначеного в повідомленні про ліквідацію, після розгляду вимог кредиторів ліквідатор складає проміжний ліквідаційний баланс (з урахуванням проміжних ліквідаційних балансів філій) і подає його до територіального управління Національного банку.

До проміжного ліквідаційного балансу додаються:

копія публікації (оголошення) у пресі про ліквідацію банку відповідно до глави 7 цього розділу;

перелік (реєстр) вимог кредиторів для затвердження Комісією Національного банку. ( Абзац четвертий пункту 13.1 глави 13 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 4 від 08.01.2008, N 476 від 30.12.2008 )

13.2. Зобов'язання банку, що не враховувалися в балансі банку на день прийняття рішення про ліквідацію, але заявлені кредиторами в строк, зазначений у повідомленні про ліквідацію, і визнані ліквідатором, включаються до проміжного ліквідаційного балансу.

У разі наявності рішення суду про задоволення вимог кредиторів, які не враховувалися в балансі банку на день прийняття рішення про ліквідацію, ці зобов'язання також включаються до проміжного ліквідаційного балансу.

Погодження проміжного ліквідаційного балансу здійснюється в порядку, установленому для погодження початкового балансу ліквідатора відповідно до пункту 11.8 глави 11 цього розділу.

13.3. Комісія Національного банку може за пропозицією ліквідатора прийняти рішення про затвердження змін до переліку (реєстру) вимог кредиторів, унесених на підставі: ( Абзац перший пункту 13.3 глави 13 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

рішення суду про визнання особи кредитором та зобов'язання ліквідатора про включення вимог цього кредитора до переліку (реєстру) вимог кредиторів;

документів, які підтверджують успадкування вкладу фізичної особи згідно із законодавством України за вимогами кредиторів, які включені до переліку (реєстру) вимог кредиторів;

документів, які відповідно до законодавства України підтверджують правонаступництво юридичної особи внаслідок реорганізації за вимогами кредиторів, які включені до переліку (реєстру) вимог кредиторів;

клопотання ліквідатора про виправлення помилки, допущеної ним чи попереднім ліквідатором під час акцептування вимог кредиторів ( Главу 13 розділу VI доповнено пунктом 13.3 згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

13.4. Ліквідатор філії іноземного банку після затвердження Національним банком переліку (реєстру) вимог кредиторів звертається до іноземного банку, який відкрив цю філію, з вимогою виконати його зобов'язання перед кредиторами протягом визначеного Національним банком строку.

У разі виконання іноземним банком зобов'язань перед кредиторами ліквідатор передає майно (активи) філії, яке залишилося, уповноваженій банком особі. ( Главу 13 розділу VI доповнено пунктом 13.4 згідно з Постановою Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

Глава 14. Погодження Національним банком порядку
продажу майна (активів) банку, його складу, умов
та строків придбання

14.1. Після проведення інвентаризації, оцінки майна (активів) банку і складання проміжного ліквідаційного балансу ліквідатор розпочинає продаж майна (активів) банку.

Ліквідатор за погодженням з Комісією Національного банку має право продати окреме майно (активи) банку за оціночною вартістю до завершення інвентаризації активів, складання початкового та проміжного ліквідаційного балансів у разі відсутності коштів для забезпечення витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, або якщо подальше зберігання майна (активів) призведе до втрати його вартості чи до неефективних витрат на утримання. На це майно мають складатися окремі інвентаризаційні документи.

14.2. Порядок продажу майна (активів) банку, склад, умови та строки придбання цього майна (активів) погоджуються ліквідатором з Національним банком.

Погодження порядку продажу майна (активів) здійснюється Комісією Національного банку або за її рішенням відповідною комісією Національного банку при територіальному управлінні.

Для погодження порядку продажу майна (активів) ліквідатор подає підрозділу центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів (територіальному управлінню), такі документи:

висновок ліквідатора про порядок продажу майна (активів), його склад, умови та строки продажу. У цьому висновку ліквідатор визначає перелік об'єктів, що пропонуються до продажу, спосіб продажу, а також пропонує організатора аукціону, товарну біржу, організатора торгівлі, підприємство роздрібної торгівлі для продажу майна (активів) відповідно до обраного способу продажу;

інформацію про майно (активи), яка має містити його назву, стислу характеристику, балансову, оціночну (ринкову або ринкову та ліквідаційну) вартість;

висновки суб'єктів оціночної діяльності про вартість майна (активів). У разі оцінки майна (активів) за ліквідаційною вартістю ліквідатор подає разом з висновком суб'єктів оціночної діяльності про вартість майна (активів) відповідні обґрунтування доцільності проведення їх оцінки та продажу за ліквідаційною вартістю. Обґрунтування продажу за ліквідаційною вартістю основних засобів подається за формою згідно з додатком 5 до цього Положення.

Підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів (територіальне управління), має право вимагати подання ліквідатором інших документів, що стосуються продажу майна (активів) банку.

Підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів (територіальне управління), розглядає поданий ліквідатором пакет документів протягом 15 робочих днів і подає разом зі своїм висновком на розгляд Комісії Національного банку або Правління Національного банку України (Комісії Національного банку при територіальному управлінні) відповідно до їх повноважень.

14.3. Комісія Національного банку (Комісія Національного банку при територіальному управлінні) має право погодити продаж майна (активів) банку за оціночною ліквідаційною вартістю, якщо:

подальше зберігання майна (активів) призведе до втрати його вартості або до неефективних витрат на утримання;

основні засоби, балансова залишкова вартість яких не перевищує 1000 грн., та інше майно (активи), зазначене в абзаці другому пункту 14.8 цієї глави, продавалися за оціночною ринковою вартістю і не були продані;

майно (активи), що продавалося після повторної оцінки (актуалізації) за ринковою вартістю в порядку, установленому пунктами 14.5-14.9 цієї глави, і не було продане;

продаж майна (активу) передбачається здійснити в останні дванадцять місяців, що передують строку закінчення ліквідаційної процедури, установленому законодавством України, за умови, що воно продавалося за оціночною ринковою вартістю в установленому порядку і не було продане.

В інших випадках, які не визначені цим Положенням, погодження продажу майна (активу) за оціночною ліквідаційною вартістю може здійснюватися за рішенням Правління Національного банку України.

14.4. Продаж майна (активів) банку, у тому числі кредитів банку (відступлення права вимоги за наданими банком кредитами та забезпечення за ними), здійснюється такими способами:

проведення конкурсу (аукціону);

проведення біржових торгів через товарну біржу;

продаж через організатора торгівлі;

продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі;

продаж (передавання) кредиторам майна (активів) банку в рахунок задоволення їх вимог.

Вибір способів продажу майна (активів) здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Ліквідатор виставляє для продажу майно (активи) банку за ціною, не нижчою, ніж оціночна ринкова вартість, якщо Національний банк згідно з вимогами цієї глави не прийняв інше рішення щодо погодження порядку продажу цього майна.

14.5. За конкурсом (на аукціоні) здійснюється продаж майна (активів), яке користується великим попитом на ринку та може бути швидко реалізоване.

За конкурсом (на аукціоні) може продаватися:

сукупність основних засобів і необоротних активів банку (окремих філій) разом з оборотними активами (або без них);

кредитна заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банку;

нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали, векселі, інші активи, якщо вони користуються великим попитом на ринку.

За конкурсом продається майно (активи), яке не може бути проданим на аукціоні, або продаж цього майна (активів) на аукціоні є економічно недоцільним (витрати для оплати послуг організатора аукціону є неефективними або оформлення документів для організації аукціону потребує додаткового часу та коштів).

Для майна (активу), яке продається на аукціоні, оціночна вартість є початковою.

14.6. На біржових торгах через товарну біржу може здійснюватися продаж окремих видів майна (активів): основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, якщо їх обсяг або вартість є достатніми для продажу на товарній біржі. Якщо ці види активів раніше продавалися шляхом проведення конкурсу (аукціону) і не були продані, то ліквідатор може прийняти рішення про їх продаж на біржових торгах за оціночною вартістю без додаткового погодження з Національним банком.

14.7. Продаж цінних паперів (крім векселів) здійснюється через організатора торгівлі в порядку, визначеному законодавством України.

14.8. Безпосередньо юридичній або фізичній особі може здійснюватися продаж (далі - безпосередній продаж) такого майна (активів):

основних засобів, балансова залишкова вартість яких не перевищує 1000 грн., а також інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, обсяги або вартість яких є недостатніми для проведення конкурсу (аукціону) або торгів на товарній біржі. Ці матеріальні активи реалізовуються безпосередньо ліквідатором або на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі;

не проданих за конкурсом (на аукціоні). У цьому випадку безпосередній продаж може здійснюватися за ціною останніх торгів на конкурсі (аукціоні);

не проданих на біржових торгах через товарну біржу;

не проданих через організатора торгівлі;

стосовно яких після опублікування оголошення про проведення повторного конкурсу (аукціону) є лише одна пропозиція від покупця. Безпосередній продаж може здійснюватися за ціною, що була визначена як ціна продажу на цьому конкурсі (аукціоні), покупцю, який подав пропозицію про участь у конкурсі (аукціоні);

житлових приміщень, що є власністю банку та в яких громадяни поселені на законних підставах (договір про оренду з правом викупу тощо). Переважне право придбання житлових приміщень за оціночною вартістю має надаватися цим громадянам;

акцій закритого акціонерного товариства або часток товариства з обмеженою відповідальністю, які належать банку і викуповуються цим товариством або учасниками (акціонерами) цього товариства.

У разі наявності двох і більше пропозицій від покупців про придбання одного і того самого майна (активу) його продаж здійснюється без додаткового погодження з Національним банком за конкурсом (на аукціоні).

14.9. Майно (активи) банку, яке продавалося в порядку, визначеному пунктами 14.5-14.8 цієї глави, і не було продане у зв'язку з відсутністю пропозицій, може продаватися (передаватися) кредиторам у рахунок задоволення їх вимог. Продаж (передавання) майна (активів) банку кредиторам у рахунок задоволення їх вимог має здійснюватися за умови, що ці особи відповідно до законодавства України можуть мати зазначене майно (активи) у власності та з дотриманням черговості задоволення вимог кредиторів, установленої законодавством України. Продаж (передавання) кредиторам майна (активів) у рахунок задоволення їх вимог має здійснюватися за ціною, не нижчою, ніж та, за якою востаннє це майно (активи) було виставлене для безпосереднього продажу, або не нижчою, ніж та, що склалася на конкурсі (аукціоні), на товарній біржі чи на торгах через організатора торгівлі.

14.10. Правління Національного банку може в окремих випадках установлювати інший, ніж передбачений у цій главі, порядок продажу майна (активів) банку.

14.11. Після погодження Національним банком порядку продажу майна (активів) банку ліквідатор забезпечує здійснення рекламних заходів з метою доведення інформації про продаж майна (активів) банку до відома покупців. Окрім друкованих засобів масової інформації (місцевих, регіональних або загальнодержавних), у яких розміщуються публікації про продаж подібного майна (активів), можуть використовуватися інші рекламні засоби, що сприяють залученню більшої кількості покупців.

14.12. Ліквідатор публікує оголошення про проведення конкурсу (аукціону) принаймні в одній загальнодержавній та/або одній регіональній (місцевій, за місцезнаходженням банку) газеті, у якій розміщуються публікації щодо купівлі-продажу подібного майна (активів), не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення конкурсу (аукціону).

Оголошення має містити:

назву, опис та іншу потрібну інформацію про майно (активи);

початкову ціну продажу, умови продажу майна (активів);

місце та час проведення конкурсу (аукціону);

кінцевий термін прийняття заяви про участь у конкурсі або аукціоні;

час та місце особистого ознайомлення з майном (активом);

місцезнаходження, номер телефону, час роботи служби з організації конкурсу (аукціону).

Ліквідатор повинен забезпечити можливість ознайомлення з майном (активами) усім особам, які подали заяву про участь у конкурсі (аукціоні).

У разі першого продажу майна (активу) за конкурсом продаж не може здійснюватися за ціною, зниженою більше ніж на 10 відсотків від його початкової (оціночної) вартості.

Якщо майно (активи) не продано за конкурсом (на аукціоні), то ліквідатор може прийняти рішення про повторний його продаж за конкурсом (на аукціоні) зі зменшенням його початкової ціни, але не більше ніж на 30 відсотків, без повторного погодження з Національним банком.

14.13. Майно (активи) банку, щодо обігу якого встановлено обмеження, продається на закритих торгах шляхом проведення конкурсу (аукціону) за участю осіб, які відповідно до законодавства України можуть мати зазначене майно (активи) у власності чи на підставі іншого речового права відповідно до цивільного законодавства України.

У разі проведення закритого конкурсу (аукціону) порядок поширення повідомлення про проведення торгів визначає Комісія Національного банку (Комісія Національного банку при територіальному управлінні) за пропозицією ліквідатора.

14.14. Продаж майна (активів) банку за конкурсом здійснює конкурсна комісія, що створена ліквідатором згідно із законодавством України, або організатор конкурсу, з яким укладається відповідний договір.

До складу конкурсної комісії ліквідатор має право включати осіб, залучених до ліквідації банку, представників органів місцевого самоврядування, Національного банку, органів державної податкової служби, правоохоронних органів за їх згодою.

14.15. У разі продажу майна (активів) банку на аукціоні ліквідатор може самостійно проводити торги відповідно до законодавства України або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор аукціону не може бути зацікавленою особою стосовно кредитора чи боржника.

14.16. Для продажу цінних паперів ліквідатор укладає договір з торговцем цінними паперами.

Ліквідатор може самостійно здійснювати продаж цінних паперів, якщо має відповідну ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

14.17. Продаж майна (активів) банку на товарній біржі здійснюється згідно з правилами роботи біржі, з якою ліквідатор укладає відповідний договір.

14.18. Розмір оплати послуг осіб, залучених для продажу майна (активів) банку, визначається за погодженням сторін у договорах та оплачується відповідно до кошторису.

14.19. Продаж майна (активів) банку оформляється відповідними договорами згідно з вимогами законодавства України.

Строк оплати придбаного покупцем майна (активу) визначається договором, який не може перевищувати одного місяця з дня його укладення.

Під час продажу майна (активів) кредиторам у рахунок задоволення їх вимог взаємні зобов'язання банку і конкретного кредитора погашаються в рівнозначних сумах і лише на різницю здійснюється платіж однією із сторін:

кредитором - у разі перевищення ціни майна (активу) над боргом банку;

банком під час задоволення вимог кредиторів відповідної черги згідно зі статтею 96 Закону про банки ( 2121-14 ) - у разі перевищення боргу банку над ціною майна (активу).

Фактичне передавання майна (активів) покупцям здійснюється після надходження коштів на накопичувальний рахунок банку. Ліквідатор передбачає цю умову у відповідних договорах про купівлю-продаж. ( Глава 14 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 81 від 28.02.2002; в редакції Постанов Національного банку N 384 від 07.10.2002, N 4 від 08.01.2008 )

Глава 15. Черговість задоволення вимог
кредиторів. Передавання непроданих активів
банку в управління визначеній Національним
банком юридичній особі

( Назва глави 15 розділу VI в редакції Постанови Національного
банку N 4 від 08.01.2008 )

( У тексті глави 15 слова "контроль за діяльністю ліквідатора"
та "контроль за ліквідаційною процедурою" замінено словами
"контроль за діяльністю ліквідаторів" згідно з Постановою
Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

( У тексті глави 15 розділу VI слова "територіальне управління
Національного банку (підрозділ центрального апарату, що
здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів, - у разі
ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в
Операційному управлінні Національного банку)" у всіх
відмінках замінено словами "Національний банк" у відповідних
відмінках, а слова "при територіальному управлінні (Комісія
Національного банку - у разі ліквідації банку,
накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному
управлінні Національного банку)" у всіх відмінках виключено
згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

15.1. Кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у черговості та порядку, визначеним у статті 96 Закону про банки ( 2121-14 ), якщо інше не встановлено законом. ( Пункт 15.1 глави 15 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

( Пункт 15.2 глави 15 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

15.2. Якщо на час закінчення строку ліквідації банку залишилися непроданими його активи і наслідком негайного продажу буде істотна втрата їх вартості, то ліквідатор передає ці активи відповідно до частини дванадцятої статті 96 Закону про банки ( 2121-14 ) в управління іншій юридичній особі, яка зобов'язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів банку за рахунок отриманих активів. Зазначена норма не поширюється на процедуру ліквідації філії іноземного банку. ( Абзац перший пункту 15.2 глави 15 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 270 від 06.05.2009 )

Юридичною особою, якій за договором передаватимуться в управління непродані активи банку може бути:

банк, який має письмовий дозвіл Національного банку на довірче управління коштами і цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами, за умови, що він здійснює беззбиткову діяльність, дотримується економічних нормативів (за останній звітний місяць) і нормативу обов'язкового резервування (протягом останніх шести місяців), забезпечує формування резервів під активні операції та не є об'єктом застосування заходу впливу щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснюваних банком операцій;

юридична особа, яка здійснює професійну діяльність щодо надання аудиторських, юридичних, консалтингових, фінансових послуг не менше трьох років, веде беззбиткову діяльність і не має заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами.

Юридичною особою, якій за договором передаватимуться в управління непродані активи банку не може бути юридична особа, яка є кредитором, учасником/акціонером банку, була пов'язаною особою цього банку, а також яка не виконала зобов'язань перед цим банком. ( Пункт глави 15 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 216 від 15.06.2006 )

15.3. Ліквідатор надає висновок про потребу передавання активів банку, які залишаються непроданими на час закінчення строку його ліквідації, Національному банку не пізніше ніж за чотири місяці до завершення процедури ліквідації банку. У висновку ліквідатор має зазначити, зокрема, обсяг непроданих активів банку, що продавалися в порядку, визначеному главою 14 цього розділу, і не були продані (із зазначенням причин), та можливість їх подальшого продажу юридичною особою, а також загальну суму незадоволених вимог кредиторів.

Одночасно з висновком ліквідатор має подавати:

перелік активів банку, що продавалися в порядку, визначеному главою 14 цього розділу, і не були продані та які передбачається передати в управління юридичній особі;

інформацію про кожний актив, який передбачається передати іншій юридичній особі (його вартість (залишкову, ринкову та ліквідаційну, якщо така визначалася), ціну та порядок продажу, згідно з яким він продавався і не був проданий);

висновки про оцінку кожного активу, здійснену відповідно до законодавства України під час ліквідаційної процедури. ( Пункт глави 15 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 216 від 15.06.2006 )

15.4. За результатами розгляду висновку ліквідатора щодо передавання активів банку та інформації про ці активи Комісія Національного банку приймає рішення про надання (ненадання) згоди на передавання непроданих активів банку в управління юридичній особі.

У разі прийняття Комісією Національного банку рішення про надання згоди на передавання непроданих активів банку в управління юридичній особі ліквідатор публікує повідомлення про пошук такої юридичної особи.

У повідомленні про пошук юридичної особи, якій за договором передаватимуться в управління непродані активи банку має зазначатися:

кінцева дата подання документів до територіального управління Національного банку (до Національного банку) для визначення юридичної особи, якій передаватимуться в управління непродані активи банку;

адреса, за якою мають подаватися документи;

вимоги до юридичної особи, визначені в пункті 15.3 цієї глави.

Копію опублікованого повідомлення ліквідатор подає Національному банку протягом двох робочих днів з дня його опублікування. ( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )

15.5. Юридична особа, яка не є банком і має намір за договором прийняти в управління непродані активи банку подає до Національного банку такі документи:

заяву про намір прийняти в управління непродані активи банку з метою задоволення вимог кредиторів. У заяві юридична особа має зазначити, що вона не є кредитором, учасником/акціонером банку, не була пов'язаною особою банку і не має невиконаних зобов'язань перед цим банком;

нотаріально засвідчені копії своїх установчих документів;

копію паспорта керівника юридичної особи;

фінансову звітність за останній звітний період (рік, квартал) згідно із законодавством України, засвідчену підписами керівника і головного бухгалтера, відбитком печатки юридичної особи, а також підтверджену аудитором;

документ, що підтверджує відсутність заборгованості з податків, зборів (обов'язкових платежів) до державного та місцевого бюджетів.

Якщо юридичною особою, яка має намір за договором прийняти в управління непродані активи банку є банк, то він подає Національному банку лише відповідну заяву. ( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )

15.6. Якщо банк, який має намір прийняти в управління непродані під час ліквідаційної процедури активи, розташований за межами області місцезнаходження банку то підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів, надсилає до відповідного територіального управління Національного банку (підрозділу центрального апарату, що здійснює нагляд за банками) запит щодо надання висновку про відповідність банку, якому передаватимуться в управління непродані активи, вимогам пункту 15.3 цієї глави. ( Абзац перший пункту 15.6 глави 15 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

Висновок про відповідність банку вимогам пункту 15.3 цієї глави має бути надісланий запитувачу протягом семи робочих днів після отримання запиту. ( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )

15.7. Національний банк, надсилає до ліквідатора запит щодо юридичних осіб, які звернулися з пропозицією прийняти в управління непродані активи банку про те, чи є вони кредиторами, учасниками/акціонерами банку, пов'язаними особами цього банку, а також про те, чи не мають вони невиконаних зобов'язань перед цим банком. ( Абзац перший пункту 15.7 глави 15 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

Ліквідатор надсилає відповідь запитувачу протягом семи робочих днів після отримання запиту. ( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )

15.8. Після отримання потрібної інформації про юридичних осіб, від яких надійшли пропозиції щодо приймання в управління не проданих під час ліквідаційної процедури активів, Комісія Національного банку відбирає кандидатів з числа претендентів, яким повідомляє адресу ліквідатора, за якою вони можуть ознайомитися з інформацією про активи банку, які передбачається передати їм в управління, а також повідомляє ліквідатору про цих юридичних осіб.

Юридичні особи, які мають намір прийняти в управління непродані активи банку звертаються до ліквідатора для ознайомлення з інформацією про непродані активи банку.

Ліквідатор інформує відібраних юридичних осіб, яким можуть передаватися в управління непродані активи банку, про:

перелік активів банку, що залишилися непроданими і які передбачається передати їм в управління;

договори, на підставі яких виникли майнові права та обов'язки банку щодо активів;

вартість кожного активу (залишкову, ринкову та ліквідаційну, якщо така визначалася), ціну та порядок продажу, згідно з яким він продавався і не був проданий;

висновки щодо оцінки кожного активу, здійсненої відповідно до законодавства України під час ліквідаційної процедури;

загальну суму невиконаних зобов'язань банку.

( Абзац дев'ятий пункту глави 15 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку N 428 від 09.11.2006 )

Юридична особа та її працівники, які ознайомилися з інформацію про активи банку, зобов'язані не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб. ( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )

15.9. Рішення про визначення юридичної особи, якій за договором передаватимуться в управління непродані активи банку з числа осіб, які ознайомилися з інформацією про активи банку та повідомили Національний банк про своє рішення щодо приймання цих активів, приймає Комісія Національного банку.

Після прийняття відповідного рішення між банком, Національним банком і юридичною особою, якій передаються в управління непродані активи, укладається тристоронній договір (додаток 6). Від імені Національного банку договір підписує заступник Голови Національного банку - куратор служби банківського нагляду. ( Абзац другий пункту 15.9 глави 15 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

( Абзац третій пункту 15.9 глави 15 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )

15.10. Юридична особа, з якою укладено договір про передавання в управління непроданих активів банку, звертається до територіального управління (Операційного управління Національного банку) із заявою про відкриття накопичувального рахунку в порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку. ( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )

15.11. Ліквідатор передає юридичній особі, з якою укладено договір про передавання в управління непроданих активів банку ці активи, а також документи щодо подальшого задоволення вимог кредиторів за рахунок цих активів на умовах, визначених у договорі (у тому числі перелік вимог кредиторів, які були включені до реєстру вимог кредиторів та залишилися незадоволеними на час закінчення ліквідаційної процедури банку, копію реєстру акціонерів банку засвідчену реєстратором, або копію статуту з усіма змінами, якщо ліквідовується банк, створений у формі товариства з обмеженою відповідальністю, засвідчені ліквідатором). ( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

15.12. Юридична особа, якій передано в управління непродані активи банку, який ліквідовано, набуває прав сторони (учасника) у судових справах, у якій стороною (учасником) був банк, який ліквідовано, а також прав сторони (учасника) виконавчих проваджень за участю банку. ( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )

15.13. Юридична особа, якій за договором передані в управління непродані активи банку зобов'язана щомісяця надавати Національному банку інформацію про продаж цих активів і задоволення вимог кредиторів. ( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

15.14. Національний банк здійснює перевірку діяльності юридичної особи, якій за договором передані в управління непродані активи банку щодо проведення процедури управління цими активами і задоволення вимог кредиторів у порядку, установленому пунктом 16.3 глави 16 цього розділу для ліквідатора банку. ( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

15.15. Юридична особа, якій за договором передані в управління непродані активи банку, після завершення згідно з договором процедури управління цими активами (їх продажу) і задоволення вимог кредиторів має передати до відповідного архіву документи, які були прийняті від ліквідатора, й ті, що утворилися внаслідок здійснення нею цієї процедури, та подати територіальному управлінню акт про приймання-передавання цих документів до архіву. ( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006, в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

( Пункт 15.16 глави 15 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

15.16. Вимоги кредиторів не задовольняються в таких випадках:

не надійшли протягом установленого часу;

не визнані ліквідатором, не оскаржені кредитором у встановленому порядку або за запереченням кредитора прийнято рішення про незадоволення його вимоги;

майна банку не вистачає для задоволення вимог.

Глава 16. Контроль за діяльністю ліквідатора та
звітність ліквідатора

16.1. Національний банк здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів банків на підставі аналізу статистичної звітності та інформації про здійснення ліквідації банку, отриманих від ліквідаторів, а також матеріалів перевірок їх діяльності. ( Пункт 16.1 глави 16 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

16.2. Ліквідатор подає Національному банку статистичну звітність згідно з нормативно-правовими актами Національного банку. ( Абзац перший пункту 16.2 глави 16 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

Ліквідатор зобов'язаний щомісяця до 8 числа надавати Національному банку інформацію про вжиті заходи щодо проведення процедури ліквідації банку. Ця інформація складається відповідно до вимог Національного банку та має містити дані про використання коштів згідно з кошторисом, продаж і повернення майна (активів) банку та розрахунки з кредиторами, здійснену претензійно-позовну роботу щодо кожного боржника, а також про незакриті прямі кореспондентські рахунки в банках-кореспондентах (резидентах і нерезидентах) з поясненням причин їх незакриття тощо. Ліквідатор на письмову вимогу керівника підрозділу центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів разом з інформацією подає копії документів, які підтверджують ужиття ним заходів щодо здійснення ліквідації банку. ( Абзац другий пункту 16.2 глави 16 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

( Абзац третій пункту 16.2 глави 16 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

( Абзац четвертий пункту 16.2 глави 16 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

Крім того, ліквідатор зобов'язаний надавати інформацію за письмовими запитами керівника підрозділу центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів. ( Абзац третій пункту 16.2 глави 16 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 ) ( Пункт 16.2 глави 16 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

16.3. Один раз на рік підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів проводить перевірку діяльності ліквідатора щодо дотримання банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку під час здійснення ліквідаційної процедури, у тому числі порядку продажу майна (активів) банку, ужиття заходів для повернення заборгованості всіма боржниками банку, виконання кошторису, достовірності наданої ліквідатором інформації про надходження на накопичувальний рахунок коштів від продажу та/або повернення майна (активів) банку, списання безнадійної заборгованості, основних засобів та запасів матеріальних цінностей, які не визнані ліквідатором активами. ( Абзац перший пункту 16.3 глави 16 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

Позапланова перевірка діяльності ліквідатора може бути здійснена в разі бездіяльності ліквідатора щодо здійснення процедури ліквідації, перевищення витрат, передбачених кошторисом, термінової потреби перевірки достовірності наданої ліквідатором інформації про надходження на накопичувальний рахунок коштів від продажу та/або повернення майна (активів) банку або надходження до Національного банку інформації про порушення ліквідатором законодавства України чи нормативно-правових актів Національного банку, надання недостовірної звітності, інформації чи її ненадання тощо.

Перевірка діяльності ліквідатора оформляється довідкою про перевірку. ( Пункт 16.3 глави 16 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

16.4. Національний банк відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення ( 80731-10, 80732-10 ) має право накладати штрафи на ліквідатора (керівника ліквідації) та інших осіб, залучених до ліквідації, у разі порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку під час ліквідації банку.

Накладання штрафів на ліквідатора (керівника ліквідації), інших відповідальних осіб, залучених до ліквідації, здійснюється в порядку, визначеному Положенням про порядок накладення адміністративних штрафів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.12.2001 N 563 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.01.2002 за N 62/6350. ( Абзац другий пункту 16.4 глави 16 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 81 від 28.02.2002 )

16.5. Правління Національного банку України має право прийняти рішення про припинення повноважень ліквідатора, розірвання укладеного з ним договору і призначення нового ліквідатора в разі:

порушення ліквідатором вимог законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку або умов укладеного з ним договору;

визнання неефективним здійснення ним ліквідаційної процедури;

незавершення ліквідації банку у встановлений термін;

конфлікту інтересів, що став відомий Національному банку;

інших випадках, передбачених законодавством України та договором про ліквідацію банку.

Національний банк зобов'язаний прийняти рішення про припинення повноважень ліквідатора, розірвання укладеного з ним договору в разі непідтвердження кандидатури ліквідатора судом.

У разі прийняття рішення про припинення повноважень ліквідатора одночасно розглядається питання про застосування до нього заходів впливу відповідно до нормативно-правового акта Національного банку про сертифікацію осіб на право здійснення ліквідації банків.

Новий ліквідатор, призначений в установленому законодавством України порядку в строк, установлений постановою Правління Національного банку України про його призначення, приймає від ліквідатора, повноваження якого припинено, майно (активи) за видами об'єктів інвентаризації та документи за списком справ й описами, уключеними до справ, а також уживає заходів щодо їх збереження. Приймання майна (активів) та документів банку оформляється актами про приймання-передавання.

Копії відповідних актів про приймання-передавання майна (активів), документів та описів про прийняте майно (активи) банку новий ліквідатор передає Національному банку. ( Абзац десятий пункту 16.5 глави 16 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 ) ( Пункт 16.5 глави 16 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

16.6. Ліквідатор несе відповідальність за всі свої дії відповідно до договору, укладеного з Національним банком, та чинного законодавства України.

Дії ліквідатора можуть бути оскаржені кредиторами, акціонерами/учасниками банку в судовому порядку.

У разі виникнення спорів щодо виплати заборгованості банку його кредиторам кошти не підлягають розподілу між акціонерами (учасниками) до вирішення цих спорів.

Глава 17. Завершення процедури ліквідації

17.1. Ліквідатор після вжиття відповідно до законодавства України всіх можливих заходів щодо формування ліквідаційної маси та задоволення вимог кредиторів складає ліквідаційний баланс і звіт ліквідатора. Ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора разом з актами про приймання-передавання документів банку до відповідних архівів, які передавалися ним протягом ліквідаційної процедури, передаються Національному банку. ( Абзац перший пункту 17.1 глави 17 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

У разі передавання активів, які залишилися непроданими на момент закінчення ліквідаційної процедури, в управління визначеній Національним банком юридичній особі ліквідатор також додає:

перелік вимог кредиторів, які були включені до переліку (реєстру) вимог кредиторів і залишилися незадоволеними на час завершення ліквідаційної процедури банку;

акт про передавання активів іншій юридичній особі;

копію реєстру акціонерів банку засвідчену реєстратором або копію статуту з усіма змінами, якщо ліквідовується банк, створений у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

17.2. Ліквідатор у своєму звіті відображає проведену роботу щодо продажу та повернення майна (активів) банку з метою задоволення вимог кредиторів, зокрема, зазначає загальний обсяг ліквідаційної маси на початок ліквідаційної процедури за початковим балансом і фактично спрямованої на задоволення вимог кредиторів, загальну суму заборгованості банку перед кредиторами за реєстром вимог кредиторів і суму незадоволених вимог кредиторів на кінець ліквідаційної процедури із зазначенням черги, а також повідомляє про те, що немає непроданого майна (активів), або про те, що майно (активи) передане іншій юридичній особі, і робить висновок про потребу завершення ліквідації банку.

17.3. У ліквідаційному балансі відображаються зобов'язання банку, які залишилися невиконаними, а також активи, передані в управління іншій юридичній особі.

Заборгованість за активними операціями банку, що залишилася непогашеною його боржниками на час складання ліквідаційного балансу і яку ліквідатор визнав відповідно до законодавства України безнадійною, списується в порядку, визначеному в пункті 11.4 глави 11 цього розділу.

Заборгованість боржника банку в разі визнання його банкрутом у встановленому законодавством України порядку ліквідатор під час складання ліквідаційного балансу має право віднести до безнадійної.

У разі передавання ліквідатором активів, які на час закінчення строку ліквідації банку залишилися непроданими, в управління іншій юридичній особі, заборгованість такого боржника може передаватися цій юридичній особі разом з іншими активами та відображатися в ліквідаційному балансі як актив.

Основні засоби або запаси матеріальних цінностей, які відповідно до законодавства України не можуть бути визнані активами, до часу складання ліквідаційного балансу мають бути списані з балансу.

Залишок коштів на накопичувальному рахунку банку, що відображається в ліквідаційному балансі, та залишок готівки в касі мають дорівнювати нулю.

17.4. Комісія Національного банку в строк до 60 днів з дня отримання Національним банком документів приймає рішення про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури. ( Абзац перший пункту 17.4 глави 17 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

Після прийняття вищезазначеного рішення ліквідатор подає Національному банку квитанцію органів внутрішніх справ про знищення печаток і штампів банку. ( Абзац другий пункту 17.4 глави 17 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

( Абзац третій пункту 17.4 глави 17 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

17.5. Після прийняття рішення про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури ліквідатор закриває накопичувальний рахунок банку та надає територіальному управлінню за його місцезнаходженням оригінали установчих документів банку та свідоцтво про державну реєстрацію банку. ( Пункт 17.5 глави 17 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

17.6. Ліквідатор після прийняття вищезазначеного рішення передає документи банку, які підлягають зберіганню, до відповідних архівів згідно з Переліком документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України, із зазначенням строків зберігання, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 08.12.2004 N 601, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.12.2004 за N 1646/10245. Акти про приймання-передавання документів банку передаються ліквідатором Національному банку. ( Пункт 17.6 глави 17 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

17.7. Ліквідація банку вважається завершеною за умов, визначених статтею 98 Закону про банки ( 2121-14 ).

Рішення про виключення банку з Державного реєстру банків приймає Комісія Національного банку.

Територіальне управління не пізніше наступного робочого дня після отримання рішення про виключення банку з Державного реєстру банків зобов'язане в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ) звернутися до державного реєстратора для внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення банку як юридичної особи внаслідок його ліквідації. ( Глава 17 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

Глава 18. Особливості ліквідації банку за
рішенням його власників

18.1. Банк може бути ліквідований за рішенням загальних зборів учасників банку за умови отримання на це згоди Національного банку.

Національний банк надає згоду на ліквідацію банку, якщо достатньо ліквідаційної маси для задоволення вимог усіх кредиторів і кандидатура голови ліквідаційної комісії та її членів відповідає вимогам, установленим цим Положенням до ліквідатора та осіб, залучених до ліквідації (а саме пункту 4.2 глави 4 розділу VI цього Положення), та в разі відсутності конфлікту інтересів.

18.2. Для отримання згоди Національного банку на ліквідацію банк подає до Національного банку такі документи: ( Абзац перший пункту 18.2 глави 18 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

протокол загальних зборів учасників з рішенням про ліквідацію банку та призначення ліквідаційної комісії, вибір аудиторської фірми для перевірки достовірності та повноти ліквідаційного балансу, затвердження кошторису ліквідаційної комісії (підписаний головою та секретарем зборів і засвідчений печаткою банку);

прогнозний (попередній) перелік вимог кредиторів;

прогнозні розрахунки ліквідаційної маси;

ті, що стосуються інвентаризації активів, зобов'язань, резервів, включаючи обліковане на позабалансових рахунках, затверджені керівниками банку, та врегулювання виявлених розбіжностей, а також пропозиції інвентаризаційної комісії;

звіти суб'єктів оціночної діяльності про оцінку майна (активів); ( Абзац шостий пункту 18.2 глави 18 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

інформацію про голову та членів ліквідаційної комісії та осіб, залучених до ліквідації банку, відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 глави 4 розділу VI цього Положення.

18.3. ( Абзац перший пункту 18.3 глави 18 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

Підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів (у разі потреби разом з іншими підрозділами центрального апарату), розглядає документи для надання згоди Національного банку на ліквідацію банку протягом 30 календарних днів. ( Абзац пункту 18.3 глави 18 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

18.4. Рішення про надання згоди на ліквідацію банку за рішенням загальних зборів учасників банку приймає Правління Національного банку України. ( Абзац перший пункту 18.4 глави 18 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

Національний банк (територіальне управління) доводить до відома банку копію постанови Правління Національного банку України про надання згоди на ліквідацію банку за рішенням загальних зборів учасників не пізніше наступного дня після її прийняття (у день її отримання). Одночасно в банку вилучаються банківська ліцензія та дозвіл на здійснення операцій, які надсилаються до підрозділу центрального апарату, що здійснює функції реєстрації та ліцензування банків. ( Абзац другий пункту 18.4 глави 18 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008; в редакції Постанови Національного банку N 476 від 30.12.2008 )

18.5. Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ), Законом про банки ( 2121-14 ), з урахуванням вимог цього Положення.

18.6. Керівник ліквідаційної комісії та її члени несуть відповідальність за порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку під час ліквідації банку відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення ( 80731-10, 80732-10 ) в порядку, визначеному пунктом 16.4 глави 16 розділу VI цього Положення.

18.7. Кошторис витрат ліквідаційної комісії має затверджуватися загальними зборами учасників.

18.8. До пакета документів на виключення банку з Державного реєстру банків, перелік яких установлено пунктами 17.1, 17.2, 17.4 розділу VI цього Положення, має додаватися протокол загальних зборів учасників банку з рішенням про затвердження ліквідаційного балансу та аудиторський висновок з аудиторським звітом про здійснення перевірки повноти та достовірності ліквідаційного балансу. ( Розділ VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

Начальник управління методології банківського нагляду К.Є.Раєвський

Додаток 1
до Положення про
застосування Національним
банком України заходів
впливу за порушення
банківського законодавства

Вимоги
до програми фінансового оздоровлення банку

1. Програма фінансового оздоровлення банку передбачає систему заходів окремого банку, спрямованих на поліпшення його фінансового стану (ліквідності, платоспроможності, достатності капіталу, структури активів, дохідності, рентабельності тощо), а також на усунення порушень, що призвели до скрутного фінансового стану банку.

2. Програма фінансового оздоровлення банку в обов'язковому порядку має містити:

2.1. Аналіз причин, унаслідок яких погіршилися фінансовий стан і платоспроможність банку.

2.2. Прогнозні показники діяльності банку (капітал банку, резерви, економічні нормативи, доходи, прибуток тощо), яких передбачається досягнути після виконання заходів фінансового оздоровлення із щомісячною розбивкою.

2.3. Конкретні заходи (залежно від умов, за яких відбулося погіршення фінансового стану), спрямовані на покращення фінансового стану банку, із зазначенням строків їх виконання та розрахунок економічного ефекту від упровадження кожного заходу, зокрема такі:

розроблення програми капіталізації відповідно до додатка 2 до цього Положення;

реєстрація в установлений строк оголошеного статутного капіталу;

формування в потрібному розмірі резервних фондів та спеціальних резервів під активні операції банків, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку та чинним законодавством України;

диверсифікування активів і пасивів з метою підвищення їх ліквідності;

ліквідація/продаж збиткових філій та частки в дочірніх підприємствах;

проведення інвентаризації активів за станом на перше число наступного місяця після прийняття Комісією Національного банку рішення про погодження програми фінансового оздоровлення та укладення відповідної угоди. За результатами проведеної інвентаризації списання безнадійних до повернення активів за рахунок створених резервів відповідно до чинного законодавства України. Ужиття заходів щодо погашення простроченої дебіторської заборгованості та списання безнадійної дебіторської заборгованості з простроченими термінами позовної давності;

організація роботи щодо оголошення банкрутами боржників банку, які припинили погашення кредитів або сплату відсотків за ними;

забезпечення першочергового погашення заборгованості за вкладами фізичних осіб, строк дії договорів з якими минув;

визначення відповідальних осіб з управління кредитними ризиками за рахунок раціоналізації управління банком у цілому;

проведення переоформлення раніше наданих пільгових кредитів на загальних умовах, які встановлені внутрішніми документами банку, що визначають його кредитну та облікову політику;

ужиття заходів щодо створення та подальшого інтенсивного розвитку внутрішнього аудиту;

унесення потрібних змін до системи управління підрозділами центрального апарату банку та його установами, запровадження прогнозування і планування роботи із залучення та розміщення кредитних ресурсів, забезпечення своєчасного доведення планів і лімітів до відома установ банку;

переорієнтація діяльності банку на прибуткові види операцій;

припинення нарахування та виплати дивідендів акціонерам (учасникам);

припинення викупу власних акцій на період дії програми фінансового оздоровлення;

припинення вкладання коштів у статутні фонди інших юридичних осіб та продаж акцій (часток) у статутних капіталах інших юридичних осіб, що не приносять прибутку або малоприбуткові;

ужиття заходів щодо погашення боргових цінних паперів, що не мають активного ринку, їх емітентами;

продаж (у разі потреби) частини цінних паперів, які мають активний ринок, у тому числі емітованих третіми особами, та державних цінних паперів;

продаж інших активів, які не приносять прибутку, з метою підвищення ліквідності банку;

проведення реструктуризації боргових зобов'язань банку (якщо є прострочені зобов'язання банку перед кредиторами) та реструктуризації капіталу банку (якщо передбачається проведення санації банку інвесторами);

проведення реорганізації банку шляхом приєднання іншого банку (або злиття) або поділу (виділення) з метою виконання вимог Національного банку щодо розміру регулятивного капіталу банку;

інші заходи залежно від конкретних умов, за яких відбулося погіршення фінансового стану банку.

Конкретні вимоги щодо розроблення програми фінансового оздоровлення мають зазначатися в листі з вимогою Національного банку щодо розроблення програми фінансового оздоровлення.

Одночасно з програмою фінансового оздоровлення має подаватися кошторис доходів і витрат (надалі - щокварталу) у цілому по банку та з розподілом за філіями, який має відповідати вимогам абзацу другого пункту 3 додатка 1 до цього Положення.

2.4. Рішення повноважного органу банку про формування обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку на час дії програми фінансового оздоровлення. ( Пункт 2 Додатка 1 доповнено підпунктом 2.4 згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

3. Банк, який працює в умовах дії програми фінансового оздоровлення, має проводити докладний аналіз адміністративно-господарських витрат, складати щоквартальний кошторис доходів і витрат та вживати заходів, що спрямовані на зменшення витрат. Також має проводитися належний аналіз витрат, які фінансуються за рахунок балансового прибутку банку, та вживатися заходи щодо їх зменшення.

Кошторис доходів і витрат складається зі щомісячною розбивкою в розрізі філій. Запланований рівень витрат на поточний квартал має визначатися з урахуванням фактичних витрат за попередній квартал та динаміки співвідношення доходів і витрат і погоджуватися за умови недопущення випереджувального зростання витрат порівняно з доходами.

На період дії програми фінансового оздоровлення банк зобов'язаний подавати кошторис доходів і витрат на розгляд і погодження територіальному управлінню Національного банку (відповідному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) щокварталу до 15-го числа місяця, що передує плановому періоду. Територіальне управління Національного банку протягом п'яти робочих днів розглядає кошторис і надсилає його разом з висновками Дирекції з банківського регулювання та нагляду Національного банку.

( Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 81 від 28.02.2002 )

Начальник управління методології Генерального
департаменту банківського нагляду К.Є.Раєвський

Додаток 2
до Положення про
застосування Національним
банком України заходів
впливу за порушення
банківського законодавства

Вимоги
щодо розроблення та виконання банком програми
капіталізації

( Пункт 1 Додатка 2 виключено на підставі Постанови Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

1. Залежно від конкретних причин, що призвели до невиконання нормативних вимог Національного банку щодо рівня капіталу, у програмі капіталізації мають передбачатися:

1.1. Збільшення капіталу банку за рахунок внутрішніх джерел, зокрема таких:

збільшення фондів, резервів, сформованих за рахунок прибутку, нерозподіленого прибутку, витрат банку;

зменшення імобілізації коштів на капітальні вкладення;

зменшення суми відвернень (тобто вкладання коштів у цінні папери, що свідчать про участь у капіталі інших банків та фінансово-кредитних установ у портфелі цінних паперів банку; інвестиції в асоційовані та дочірні установи);

призупинення вкладання коштів на умовах субординованого боргу до інших юридичних осіб.

1.2. Збільшення капіталу банку за рахунок зовнішніх джерел, а саме:

збільшення статутного капіталу;

реорганізація шляхом приєднання іншого банку на умовах філії або до іншого банку на умовах філії, або злиття з іншим банком;

санація (викуп) банку іншими юридичними/фізичними особами або іншим банком (далі - інвестори);

залучення коштів на умовах субординованого боргу;

продаж власних акцій (часток), викуплених у акціонерів (учасників) банку.

1.3. Прогнозні показники діяльності банку на період дії програми капіталізації (на кожну звітну місячну дату) для оцінки реальності плану капіталізації та контролю за його виконанням, а саме:

розмір регулятивного капіталу банку;

нормативи капіталу банку - адекватності регулятивного капіталу банку (Н2), співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів банку (Н3);

інші економічні нормативи якщо виявлено випадки їх порушення (також мають зазначатися заходи, що вживатимуться банком для виправлення цих порушень);

прогнозні баланси (форма 11) та звіти про прибутки та збитки (форма 2-КБ);

інше залежно від проблем банку.

1.4. Строки виконання плану капіталізації за рахунок внутрішніх джерел, що мають установлюватися для банку індивідуально і не перевищувати дванадцяти місяців. Для банків, нагляд за діяльністю яких безпосередньо здійснює відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, цей строк може становити до 18 місяців. План капіталізації банку за рахунок внутрішніх джерел має складатися з розбивкою за кварталами та місяцями, збільшення капіталу має бути поступовим і не допускається його збільшення в значних (непропорційних) сумах на кінець установленого періоду за програмою капіталізації банку без обгрунтування причин цього.

1.5. Графіки формування в повному обсязі резервів за активними операціями банку (зокрема, для відшкодування втрат за кредитними операціями банку, під операції з цінними паперами, дебіторську заборгованість), а також прогнозні суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів, що класифіковані відповідно до нормативно-правових актів Національного банку.

1.6. Якщо банк передбачає емісію та продаж додаткових акцій, то в програмі капіталізації має міститися інформація про:

розмір збільшення статутного капіталу в результаті додаткової підписки на акції;

номінальну вартість акцій додаткової емісії, їх кількість та суму очікуваних надходжень;

перелік акціонерів (учасників) банку, які підписалися на акції, разом з документами, що характеризують їх фінансовий стан та підтверджують можливість виконання ними своїх зобов'язань перед банком щодо додаткового придбання його акцій;

дату завершення емісії.

Одночасно юридичні та фізичні особи, які бажають придбати або збільшити істотну участь у банку, подають до Національного банку документи для отримання попереднього дозволу в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку. ( Абзац шостий пункту 1.6 Додатка 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )

1.7. Якщо банк планує збільшити капітал шляхом залучення коштів на умовах субординованого боргу, то в програмі капіталізації зазначається сума коштів, яку передбачається залучити, строк та підтвердження інвестора про його наміри та можливості.

1.8. Якщо банк у програмі капіталізації передбачає здійснити реорганізацію шляхом приєднання іншого банку або санацію (викуп) банку інвесторами, то цей захід має відображатися в прогнозному балансі (форма 11) та звіті (прогнозному) про прибутки та збитки (форма 2-КБ) на останню звітну дату після проведення загальних зборів учасників, на яких прийматиметься рішення про затвердження підписки на акції (завершення реорганізації чи санації/викупу банку інвесторами). Також банк має надати Національному банку прогнозний розрахунок економічних нормативів на цю дату.

Крім того, банк подає інші документи для отримання дозволу Національного банку на проведення реорганізації відповідно до нормативно-правових актів Національного банку щодо реорганізації банків.

Якщо банк у програмі капіталізації передбачає здійснити реорганізацію шляхом приєднання до іншого банку або злиття з іншим банком, то вищезазначені документи з прогнозними розрахунками має надати також банк-правонаступник.

Якщо надання пакета документів у повному обсязі призведе до затримки прийняття програми капіталізації, то банк має надати рішення правління та ради банку, що підтверджує обгрунтованість причин цього, з таких питань:

проведення реорганізації та скликання загальних зборів учасників банку для прийняття рішення про реорганізацію (збільшення капіталу банку - у разі реорганізації шляхом приєднання іншого банку);

створення філії (у разі приєднання іншого банку);

інших, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку щодо реорганізації банків. У цьому разі банк зазначає (у проекті угоди) конкретний строк подання повного пакета документів для отримання дозволу Національного банку на проведення реорганізації.

У програмі капіталізації банк зазначає строки надання територіальному управлінню Національного банку (відповідному структурному підрозділу банківського нагляду, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) відповідних документів, для контролю за виконанням заходів реорганізації банку, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку щодо реорганізації банку.

1.9. Якщо банк за програмою капіталізації планує санацію/викуп банку інвесторами, то подає до територіального управління (структурного підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) такі документи:

рішення загальних зборів учасників щодо збільшення статутного капіталу банку з метою проведення санації/викупу банку інвесторами (або рішення спостережної ради банку про скликання цих зборів, якщо загальні збори учасників ще не проводилися);

програму санації/викупу банку інвесторами. Програма санації/викупу має містити заходи щодо реструктуризації капіталу та боргів банку, а також підвищення/відновлення платоспроможності банку. Ця програма має затверджуватися загальними зборами (правлінням чи спостережною радою банку, якщо таке право надане його статутом) банку, що підлягає викупу, та уповноваженим органом банку-інвестора, якщо інвестором є інший банк,

або проект програми санації/викупу банку інвесторами, унесений спостережною радою на розгляд загальних зборів банку, що підлягає викупу, та рішення спостережної ради банку про скликання загальних зборів банку з метою розгляду та затвердження цієї програми, якщо загальні збори ще не відбулися;

інформацію про інвесторів банку разом з додаванням документів, що характеризують їх фінансовий стан та підтверджують можливість виконання ними своїх зобов'язань перед банком. Одночасно, якщо інвестор унаслідок санації/викупу банку стає власником істотної участі банку в розмірах, визначених статтею 34 Закону про банки ( 2121-14 ), то він має подати пакет документів для отримання на це письмового дозволу Національного банку.

Також банк в угоді з Національним банком для забезпечення звітності та контролю, що стосуються стану виконання заходів за програмою санації/викупу банку, зазначає строки надання територіальному управлінню Національного банку таких документів:

угоди про переведення боргу між банком та інвесторами, погодженої з кредиторами;

угоди між учасниками банку та інвесторами про перерозподіл акцій (часток, паїв);

угоди між інвесторами і кредиторами про порядок, строк і черговість погашення (відстрочення, переведення) боргу перед кредиторами;

інших документів згідно з чинним законодавством України.

1.10. Строк виконання програми капіталізації за рахунок зовнішніх джерел не повинен перевищувати шести місяців і має грунтуватися на конкретних строках, установлених для виконання заходів програми капіталізації (зокрема, строків щодо дії підписки на акції, залучення капіталу на умовах субординованого боргу, проведення загальних зборів учасників банку-правонаступника з вирішення питання про збільшення капіталу банку шляхом приєднання чи створення банку-правонаступника, шляхом злиття банків та здійснення заходів санації/викупу банку інвесторами).

2. Вимоги щодо оцінки програми капіталізації такі:

2.1. План капіталізації, прийнятий банком, має забезпечувати формування регулятивного капіталу банку (Н1) у розмірі, установленому нормативно-правовими актами Національного банку, та дотримання нормативів адекватності регулятивного капіталу (Н2) та співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3) з одночасним дотриманням інших економічних нормативів та приведенням інших показників діяльності банку у відповідність до вимог нормативно-правових актів Національного банку.

2.2. Якщо регулятивний капітал банку менший за його статутний капітал, то відновлення рівня регулятивного капіталу банку в розмірі цієї різниці має здійснюватися за рахунок внутрішніх джерел коштів банку (прибутку, нерозподіленого прибутку тощо).

2.3. Реорганізація банку не повинна призвести до створення ситуації, яка б загрожувала інтересам кредиторів і вкладників банку; банк-правонаступник після реорганізації повинен дотримуватися економічних нормативів, що встановлені Національним банком.

2.4. Санація/викуп банку інвесторами має забезпечувати формування регулятивного капіталу банку в розмірі, установленому Національним банком, а також виконання нормативів адекватності регулятивного капіталу (Н2) та співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3), погашення вимог кредиторів і приведення діяльності банку у відповідність до вимог нормативно-правових актів Національного банку.

2.5. Акціонери (учасники) та інвестори банку, що внаслідок виконання програми капіталізації є власниками істотної участі, мають отримати на це письмовий дозвіл Національного банку.

2.6. План капіталізації має бути погоджений правлінням та спостережною радою банку. В угоді з банком має бути застереження Національного банку про те, що невиконання планових завдань, які суперечать виконанню завдань програми, загрожує інтересам кредиторів і вкладників і є підставою для застосування адекватних заходів впливу, у тому числі усунення з посад голови та членів ради і правління банку.

3. Якщо програма капіталізації розроблена банком у зв'язку з невиконанням нормативів адекватності регулятивного капіталу (Н2) і співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3), то її подання Національному банку, розгляд і затвердження Національним банком здійснюються відповідно до додатка 1 до цього Положення в складі програми фінансового оздоровлення.

У разі виникнення ускладнень під час погодження Національним банком програми капіталізації (зокрема банку, що не дотримується нормативів адекватності регулятивного капіталу (Н2) і співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3), або в зв'язку з реорганізацією банку) керівник територіального управління (керівник служби банківського нагляду або заступник голови - куратор служби банківського нагляду) Національного банку може прийняти рішення про внесення на розгляд Комісії Національного банку при територіальному управлінні (Комісії Національного банку) питання про погодження програми капіталізації цього банку.

4. Контроль за виконанням програми капіталізації має здійснюватися щомісяця за формою, визначеною в додатку 4 до цього Положення, та на підставі:

статистичної звітності банку, що встановлена нормативно-правовими актами Національного банку;

інформації та документів, надання яких передбачене в програмі капіталізації (угоді банка з Національним банком);

результатів інспекційної перевірки, у тому числі позапланової.

У разі отримання банком під час здійснення підписки на акції повідомлення про те, що деякі інвестори відкликали своє рішення про купівлю акцій, банк повинен негайно повідомити про це територіальне управління (відповідний структурний підрозділ банківського нагляду, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) Національного банку та внести зміни до програми капіталізації і письмової угоди щодо прийнятої програми капіталізації.

5. У разі невиконання банком програми капіталізації територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) може вимагати від банку в разі потреби надання у визначений строк письмових пояснень про причини невиконання програми капіталізації або прийняти (внести на розгляд Комісії Національного банку) рішення про відміну дії програми капіталізації (розірвання угоди з банком), або надати обгрунтовані пропозиції щодо застосування до банку жорсткіших заходів впливу.

( Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 від 06.08.2008 )

Начальник управління методології Генерального
департаменту банківського нагляду К.Є.Раєвський

Додаток 3
до Положення про
застосування Національним
банком України заходів
впливу за порушення
банківського законодавства

                              Заходи
щодо перспектив розвитку капітальної бази банку
(програма капіталізації)

 Дата
Назва банку

                                                        (тис.грн.)
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
| N |Дата/період |Фактич-|Прогноз- |Джерела збільшення капіталу згідно з розробленою |Внески за |
|з/п| |ний |ний | програмою капіталізації банку |незаре- |
| | |капітал|розмір |------------------------------------------------------------------------------------------------------|єстрованим |
| | |банку |капіталу |Збільшення |Інші |Додаткові |Здійснення |Залучення |Зареєст- |Зменшення |Зменшення |Зменшення |статутним |
| | | | |фондів, |джерела |внески до |операцій за|коштів на |рований |іммобілі- |суми |суми |капіталом |
| | | | |резервів, | |зареєстро- |рахунком |умовах |статутний |зованих |відвернень|несформова-|(залишок |
| | | | |сформованих| |ваного |5002(+/-) |суборди- |капітал |коштів на | |них |рах. 3630) |
| | | | |за рахунок | |статутного | |нованого |(рах. 5000)|капітальні| |резервів за| |
| | | | |прибутку | |капіталу за| |боргу до | |вкладення | |активними | |
| | | | |(рах.5003, | |рахунками | |капіталу | |(рах.4300-| |операціями | |
| | | | |5020, | | | |банку | |4309+4310)| |банку | |
| | | | |5021) | | | |(рах.3660)| | | | | |
| | | | |-----------+---------+-----------+-----------+----------+-----------+----------+----------+-----------+-----------|
| | | | |план |факт |план|факт| план| факт| план|факт | план|факт| план |факт| план|факт| план|факт| план |факт| факт |
| | | | | | | | |-----+-----| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | 5| 5| 5| 5| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | 0| 0| 0| 0| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | 0| 0| 0| 0| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | 3| 1| 3| 1| | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9|10|11|12| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21| 22| 23 | 24 | 25 |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|1 |на | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| |01.10.2001 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|2 |за жовтень | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|3 |на | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| |01.11.2001 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|4 |за листопад | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|5 |на | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| |01.12.2001 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|6 |за грудень | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|7 |на | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| |01.01.2002 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|8 |за січень | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|9 |на | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| |01.02.2002 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|10 | за лютий | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|11 |на | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| |01.03.2002 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|12 |за березень | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|13 |на | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| |01.04.2002 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|14 |за квітень | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|15 |на | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| |01.05.2002 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|16 |за травень | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|17 |на | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| |01.06.2002 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|18 |за червень | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---+------------+-------+---------+-----+-----+----+----+--+--+--+--+-----+-----+-----+----+------+----+-----+----+-----+----+------+----+-----------|
|19 |на | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| |01.07.2002 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

     Роз'яснення до таблиці:
Колонки 5, 6, 7, 8 - зазначаються суми, а в дужках - рахунки.
Колонки 7, 8 можуть містити:
а) рах. 5999 - перевищення доходів над витратами;
б) рах. 5040 - прибуток минулого року до затвердження;
в) рах. 5030 - прибутки минулих років;
г) рах. 5010 - емісійні різниці;
ґ) рах. 5100 - результати переоцінки основних засобів;
д) інші джерела;
Колонки 13, 14:
(+) - зареєстровані власні акції банку, що реалізовані
акціонерам;
(-) - зареєстровані власні акції банку, що викуплені в
акціонерів.
Колонка 16 - заповнюється в межах дозволу НБУ, отриманого
банком.
Колонки 17, 18 - заповнюються при реєстрації чергової емісії.

Начальник управління методології Генерального
департаменту банківського нагляду К.Є.Раєвський

Додаток 4
до Положення
про застосування
Національним банком України
заходів впливу за порушення
банківського законодавства

                             Договір
про ліквідацію банку
(зразок)
_______________________________
(повне найменування банку)

 __________________________              _________________________
(місце укладення договору) (дата укладення договору)

     Національний банк   України   в   особі   заступника   Голови
Національного банку України ______________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)

_________________________, який діє на підставі довіреності ______
______________________________________ (далі - Національний банк),
(дата, номер, ким засвідчена)

з однієї сторони, та ____________________________________________,
(прізвище, ім'я, по батькові)

який має сертифікат Національного банку України на право
здійснення ліквідації банків _____________________________________
(серія, номер сертифікату,

__________________________________________________________________
дата та номер рішення Кваліфікаційної комісії
Національного банку України)

(далі - Ліквідатор), з другої сторони (далі - Сторони), уклали цей
договір (далі - Договір) про таке.

                       1. Предмет Договору

     1.1. Національний    банк   доручає   Ліквідатору   здійснити
процедуру ліквідації ______________________________ (далі - банк),
(повне найменування банку)

а Ліквідатор за плату зобов'язується здійснити процедуру
ліквідації відповідно до вимог законодавства України, у тому числі
нормативно-правових актів Національного банку.

                   2. Права та обов'язки Сторін

     2.1. Під  час  виконання  Договору  Сторони  мають  права  та
виконують обов'язки, передбачені Законом України "Про банки і
банківську діяльність" і Положенням про застосування Національним
банком України заходів впливу за порушення банківського
законодавства, затвердженим постановою Правління Національного
банку України від 28.08.2001 N 369, зареєстрованим в Міністерстві
юстиції України 27.09.2001 за N 845/6036 (зі змінами), та
Договором.

                   3. Оплата роботи Ліквідатора

     3.1. За здійснення  процедури  ліквідації  банку  Ліквідатору
встановлюється основна оплата роботи в розмірі
__________________________________________________________________
(цифрами та словами)

_______________________________________________________ гривень за
місяць та додаткова винагорода в розмірі ____ відсотків від
надходжень коштів на накопичувальний рахунок банку від продажу і
повернення активів банку.

3.2. Сума основної оплати роботи Ліквідатора перераховується
на визначений ним рахунок щомісяця ______ числа.

3.3. Рішення про оплату додаткової винагороди Ліквідатору
приймає Комісія Національного банку при Управлінні Національного
банку України в ________________ області (далі - Комісія).

3.4. ______ відсотків суми додаткової винагороди
перераховується Ліквідатору на визначений ним рахунок відразу
після прийняття рішення про її затвердження. Залишок суми
додаткової винагороди перераховується Ліквідатору перед складанням
ліквідаційного балансу.

3.5. Порядок подання звернення Ліквідатора про оплату
додаткової винагороди, прийняття Комісією рішення та перерахування
визначеної суми додаткової винагороди встановлюється відповідно до
Положення про застосування Національним банком України заходів
впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого
постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001
N 369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.09.2001
за N 845/6036 (зі змінами).

3.6. За рішенням Комісії сума додаткової винагороди
Ліквідатору може бути зменшена (але не більше ніж на 50 відсотків)
у разі:
порушення встановленого терміну подання початкового балансу,
проміжного ліквідаційного балансу, переліку (реєстру) вимог
кредиторів або підготовки цих документів з порушенням вимог
нормативно-правових актів Національного банку;
порушення встановленого терміну подання кошторису витрат на
здійснення ліквідаційної процедури для затвердження Національним
банком або допущення перевитрати коштів за кошторисом;
створення перешкод під час здійснення Національним банком
перевірки діяльності Ліквідатора;
порушення вимог нормативно-правових актів Національного банку
щодо подання звітності, інформації чи копій документів;
порушення Ліквідатором терміну завершення процедури
ліквідації банку.

                    4. Відповідальність Сторін

     4.1. За  невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків
за цим договором Сторони несуть відповідальність згідно із
законодавством України у тому числі нормативно-правовими актами
Національного банку в частині повноважень, пов'язаних зі
здійсненням процедури ліквідації.

                      5. Строк дії Договору,
умови його зміни та розірвання

     5.1. Договір набирає чинності з дня  призначення  Ліквідатора
згідно з постановою Правління Національного банку України і діє до
прийняття Національним банком рішення про виключення банку з
Державного реєстру банків.

5.2. Договір може бути розірваний за згодою Сторін.

5.3. Національний банк має право прийняти рішення про
дострокове припинення повноважень Ліквідатора та розірвання з ним
Договору в односторонньому порядку в разі порушення Ліквідатором
вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових
актів Національного банку та/або умов Договору, уключаючи
незабезпечення Ліквідатором ефективного здійснення ліквідаційної
процедури банку, незавершення процедури ліквідації банку у
встановлений термін чи виявлення конфлікту інтересів та в інших
випадках, передбачених законодавством України. У вищезазначених
випадках Договір є розірваним з дня прийняття Національним банком
відповідного рішення.
Національний банк зобов'язаний прийняти рішення про
припинення повноважень Ліквідатора, розірвання укладеного з ним
Договору в разі непідтвердження кандидатури Ліквідатора судом.

5.4. Зміни до цього Договору вважаються такими, що мають
юридичну силу і є обов'язковими для Сторін, якщо вони викладені в
письмовій формі та підписані Сторонами.
Усі зміни до цього Договору є його невід'ємною частиною.

                          6. Інші умови

     6.1. Цей  Договір  складено  у  двох  примірниках  (по одному
примірнику для кожної Сторони), які мають однакову юридичну силу.

6.2. Спори, що виникають між Сторонами у зв'язку з виконанням
умов цього Договору, вирішуються згідно із законодавством України.

6.3. Питання щодо ліквідації банку, які не врегульовані цим
Договором, регулюються законодавством України, у тому числі
нормативно-правовими актами Національного банку.

                  7. Реквізити і підписи Сторін

 Національний банк України            Ліквідатор
_________________________ ____________________________
(адреса) (адреса, за якою особа
зареєстрована та проживає)
Код банку N
Код за ЄДРПОУ ____________________________
Заступник Голови (паспортні дані)
Національного банку України
___________________________ ____________________________
(підпис, ініціали, (ідентифікаційний номер)
прізвище, дата)
______________________________
М.П. (підпис, ініціали,
прізвище, дата)

( Додаток 4 в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

Начальник управління методології Генерального
департаменту банківського нагляду К.Є.Раєвський

Додаток 5
до Положення
про застосування
Національним банком України
заходів впливу за порушення
банківського законодавства

          ______________________________________________
(найменування банку (філії), місцезнаходження,
телефон)

                Обґрунтування доцільності продажу
основних засобів за ліквідаційною вартістю

     Назва, технічна характеристика майна (активу) _______________
__________________________________________________________________
(У разі продажу автомобілів зазначається марка автомобіля,
його державний номер, рік випуску, пробіг, місцезнаходження. Для
нерухомого майна - адреса, площа, виробничого чи невиробничого
призначення цей основний засіб, кількість поверхів тощо. У разі
продажу об'єктів незавершеного будівництва зазначається
співвідношення обсягу виконаних робіт до вартості завершеного
об'єкта за проектно-кошторисною документацією, причини, унаслідок
яких об'єкт не передано в експлуатацію (за їх наявності), тощо)

2. Інформація про суб'єкта оціночної діяльності, який
здійснював оцінку:
прізвище, ім'я, по батькові оцінювача _______________________
_________________________________________________________________;
кваліфікаційне свідоцтво N _________, видане "___"_______ р.;
__________________________________________________________________
(найменування органу державної влади та навчального закладу,
які видали кваліфікаційне свідоцтво)

_________________________________________________________________;
(напрями оцінки майна, що зазначені в кваліфікаційному свідоцтві)

найменування суб'єкта оціночної діяльності - юридичної особи,
якщо оцінювач, який здійснював оцінку, працює в складі цієї
юридичної особи, ________________________________________________;
місцезнаходження суб'єкта оціночної діяльності _____________;
ідентифікаційний код _______________________________________;
сертифікат суб'єкта оціночної діяльності N ___________,
виданий "_____" ________ ____ р. _________________________________
(найменування органу державної
влади, що видав сертифікат)

строк дії сертифіката ______________________________________;
напрями оцінки майна, щодо яких дозволена практична
діяльність, ______________________________________________________

3. Дата оцінки _______________________
Строк дії звіту та висновку про вартість майна ______________

4. Залишкова балансова (за балансом на останній робочий день
банку) та оціночна ринкова вартість майна (активу) _______________
__________________________________________________________________

5. Ліквідаційна вартість майна (активу) _____________________

6. Інформація про вжиті заходи щодо продажу майна (активу), а
саме:
перелік засобів масової інформації, у яких були надруковані
оголошення про проведення торгів майном (активом) з метою
інформування покупців: ___________________________________________
_________________________________________________________________;

інші заходи щодо доведення інформації про продаж майна
(активу) до відома покупців (якщо вони вживалися) ________________
_________________________________________________________________;

спосіб продажу та кількість проведених торгів майном
(активом) ________________________________________________________
_________________________________________________________________;

на скільки відсотків знижувалася ціна майна (активу) на
подальших торгах порівняно з попередніми _________________________
_________________________________________________________________;

кількість пропозицій щодо придбання майна (активу) та їх ціна
під час проведення торгів ________________________________________
_________________________________________________________________;

інше ________________________________________________________

7. Порівняння ціни за результатами останніх торгів із
середньою ціною на подібне майно (актив) у цьому регіоні, а в разі
продажу нерухомості - із ціною одного квадратного метра площі
такого самого майна (активу), яка склалася в цьому районі міста, у
районному центрі, селі або селищі,
__________________________________________________________________

     8. Обґрунтування потреби термінового продажу майна (активу)
__________________________________________________________________

9. Інші обґрунтування _______________________________________
__________________________________________________________________

10. Висновок ліквідатора із зазначенням доцільності
реалізації майна (активу) за визначеною ліквідаційною вартістю ___
__________________________________________________________________

Ліквідатор/відповідальний
за ліквідацію філії ______________________________
(підпис, ініціали, прізвище)

( Положення доповнено Додатком 5 згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

Додаток 6
до Положення
про застосування
Національним банком України
заходів впливу за порушення
банківського законодавства

                             Договір
про передавання в управління непроданих активів
(зразок)

     м.__________                     "__"______________

     _________________________________________ в особі ліквідатора
(найменування банку)

____________________________________________, який діє на підставі
(прізвище, ім'я, по батькові)

постанови Правління Національного банку України від __.__.____
N _____ (далі - Установник управління), юридична особа
______________________________ в особі __________________________,
(найменування юридичної особи) (посада, прізвище, ім'я,
по батькові)

який діє на підставі ________________________ (далі - Управитель),
а також Національний банк України в особі начальника
__________________________________________________________________
(найменування територіального управління Національного банку,

_________________________________________________________________,
прізвище, ім'я, по батькові начальника територіального управління)

який діє на підставі довіреності _________________________________
(дата, номер, ким засвідчена)

(далі - територіальне управління), що іменуються Сторони, уклали
цей договір (далі - Договір) про таке.

                      1. Загальні положення

     1.1. Установник  управління передає в управління Управителеві
активи, наявні на балансі Установника управління на дату укладення
цього Договору (далі - Активи), а Управитель приймає в управління
Активи і зобов'язується вживати всіх необхідних заходів для
задоволення вимог кредиторів Установника управління (далі -
Вигодонабувачі) відповідно до Переліку (реєстру) вимог кредиторів
за рахунок Активів.
Перелік Активів наведено в додатку ____ до цього Договору.
Вигодонабувачами за Договором є кредитори Установника
управління, які на дату підписання Договору внесені до Переліку
(реєстру) вимог кредиторів Установника управління (далі - Перелік
Вигодонабувачів) та розрахунки з якими не проведені. Перелік
Вигодонабувачів з визначеною черговістю задоволення їх вимог
наведено в додатку ____ до цього Договору.

1.2. Управитель є довірчим власником отриманих в управління
Активів. До Управителя не переходить право власності на Активи.
Обмеження права довірчої власності Управителя встановлюється цим
Договором і законодавством України.

                   2. Права та обов'язки Сторін

     2.1. Установник  управління  зобов'язується  протягом  ______
робочих днів з дати укладення Договору:
а) передати Управителеві:
Активи згідно з переліком, наведеним у додатку ____ до цього
Договору;
документи, що підтверджують право власності на Активи;
документи, на підставі яких виникли майнові права та
обов'язки Установника управління щодо Активів, у тому числі судові
рішення, виконавчі документи, договори тощо;
звіти та висновки про оцінку майна суб'єктів оціночної
діяльності, інформацію про балансову вартість кожного Активу, його
ціну та порядок продажу, згідно з яким Актив продавався і не був
проданий;
Перелік Вигодонабувачів згідно з додатком до цього договору;
документи, що підтверджують вимоги Вигодонабувачів;
копію реєстру акціонерів Установника управління, засвідчену
реєстратором (копію статуту з усіма змінами, засвідчену
ліквідатором, якщо Установник управління створений у формі
товариства з обмеженою відповідальністю);
б) повідомити Вигодонабувачів про передавання Активів
Управителеві та покладання на нього обов'язків щодо подальшого
задоволення вимог кредиторів Установника управління;
в) повідомити боржників Установника управління про
передавання Активів в управління Управителя, з яким належить
здійснювати розрахунки за Активами.

2.2. Управитель зобов'язується:
а) прийняти від Установника управління Активи та документи,
передбачені Договором, забезпечувати збереження отриманих Активів
та документів від втрати, нестачі або пошкодження;
б) здійснювати належне та ефективне управління Активами
особисто та виключно в інтересах Вигодонабувачів;
в) здійснювати погашення вимог Вигодонабувачів у черговості
відповідно до Переліку Вигодонабувачів;
г) вести окремо облік Активів та операцій, які відображають
погашення вимог Вигодонабувачів;
ґ) укласти договір про страхування фінансової
відповідальності (фінансових ризиків) Управителя за рахунок коштів
Управителя;
д) у своїй діяльності дотримуватися вимог законодавства
України, у тому числі нормативно-правових актів Національного
банку України;
е) щомісяця до ________ числа місяця, наступного за звітним,
надавати територіальному управлінню інформацію про вжиті заходи
щодо управління Активами, надходження коштів від управління ними,
стан розрахунків з Вигодонабувачами;
є) надавати за окремими запитами територіального управління
інформацію про проведення роботи з управління Активами та
задоволення вимог Вигодонабувачів;
ж) надати територіальному управлінню аудиторський висновок
про діяльність Управителя з управління Активами;
з) протягом ____ днів після складання аудиторського висновку
передати до __________________________________ документи, прийняті
(найменування архіву)

від Установника управління  згідно  з  цим  Договором,  і  ті,  що
утворилися внаслідок проведеної ним роботи щодо управління
Активами та задоволення вимог Вигодонабувачів, а до
територіального управління - акт про приймання-передавання
документів до цього архіву;
и) подавати територіальному управлінню відповідні розрахунки
та копії підтвердних документів для отримання винагороди і
відшкодування витрат відповідно до умов цього Договору.

2.3. Протягом _____ робочих днів з дня підписання цього
Договору Управитель відкриває в територіальному управлінні
накопичувальний рахунок для зарахування коштів, що надходять у
результаті управління Активами, проведення розрахунків з
Вигодонабувачами, а також перерахування на поточний рахунок
Управителя винагороди і відшкодування сум витрат відповідно до
умов Договору.

2.4. Управитель має право:
а) володіти, користуватися і розпоряджатися Активами
відповідно до законодавства України та цього Договору;
б) бути процесуальним правонаступником Установника управління
в справах, однією із сторін (учасників) яких є Установник
управління, а також правонаступником у виконавчих провадженнях,
однією із сторін (учасників) яких є Установник управління;
в) на отримання винагороди та відшкодування витрат, які
виникли в процесі управління Активами, за рахунок одержаних від
управління цими Активами коштів у порядку та розмірах, визначених
цим Договором.

2.5. Територіальне управління зобов'язується:
а) відкрити Управителеві накопичувальний рахунок для
зарахування коштів, що надходять у результаті управління Активами,
проведення розрахунків з Вигодонабувачами, а також перерахування
на поточний рахунок Управителя винагороди і відшкодування суми
витрат відповідно до цього Договору;
б) приймати рішення щодо погодження продажу Управителем
Активів у двотижневий термін з дня надходження до територіального
управління відповідного звернення Управителя.

2.6. Територіальне управління має право:
а) вимагати від Управителя будь-яку інформацію, потрібну для
здійснення контролю за виконанням умов цього Договору;
б) здійснювати контроль за діяльністю Управителя щодо
проведення процедури управління Активами і задоволення вимог
Вигодонабувачів та з цією метою проводити перевірки його
діяльності відповідно до нормативно-правових актів Національного
банку України.

         3. Порядок передавання Активів за цим Договором

     3.1. Передавання   Активів   від    Установника    управління
Управителю здійснюється за актом про приймання-передавання, у
якому зазначаються назва боржника, вид Активу, його балансова
вартість, вартість відповідно до виконавчих документів та за
результатами незалежної оцінки, якщо така визначалася, перелік
документів, які підтверджують право власності на активи, є
підставою для стягнення коштів (договори, векселі тощо), свідчать
про проведену Установником управління претензійно-позовну роботу.

3.2. Управитель може вимагати від Установника управління
пояснення щодо кожного з Активів.

              4. Обмеження щодо управління Активами

     4.1. Продаж,  відступлення права  вимоги,  переведення  боргу
щодо Активів, переданих в управління за цим Договором,
здійснюються лише за попереднім погодженням із територіальним
управлінням.

4.2. Застава Активів, переданих в управління за цим
Договором, забороняється.

4.3. У разі ліквідації боржника Установника управління
Управитель за погодженням з територіальним управлінням на підставі
підтвердних документів виключає Активи цього боржника з переліку
Активів.

            5. Порядок розрахунків з Вигодонабувачами

     5.1. Кошти,   одержані   в  результаті  управління  Активами,
спрямовуються на розрахунки з Вигодонабувачами відповідно до
черговості, визначеної в Переліку Вигодонабувачів, після
відшкодування витрат та винагороди Управителя відповідно до умов
цього Договору.

5.2. Вимоги кожної наступної черги задовольняються залежно
від надходження на рахунок Управителя коштів від управління
Активами після повного задоволення вимог попередньої черги.

5.3. У разі недостатності коштів, одержаних від повернення та
продажу Активів, для повного задоволення всіх вимог однієї черги
вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному
Вигодонабувачеві однієї черги.

5.4. За неможливості виплати коштів Вигодонабувачам -
фізичним особам (унаслідок їх відсутності за адресою проживання
або вибуття з місця проживання тощо) вони підлягають унесенню
шляхом перерахування в депозит державної нотаріальної контори або
приватного нотаріуса протягом 30 днів з дня отримання Управителем
відповідної інформації.

5.5. У разі отримання від Вигодонабувачів повідомлень про
зміну їх реквізитів (найменування, адреси, прізвища тощо)
Управитель зобов'язаний унести відповідні зміни до Переліку
Вигодонабувачів за умови отримання передбачених законодавством
України документів, які підтверджують зміну таких реквізитів. В
інших випадках Управитель має право вносити зміни до Переліку
Вигодонабувачів лише на підставі рішення суду.

5.6. У разі недостатності коштів, одержаних після повного
завершення роботи з управління Активами, вимоги Вигодонабувачів
уважаються погашеними, про що Управитель зобов'язаний повідомити
всіх Вигодонабувачів та територіальне управління протягом _______
робочих днів з часу завершення роботи з управління Активами.

5.7. Розрахунки з Вигодонабувачами проводяться в
безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки
Вигодонабувачів згідно з реквізитами рахунків, визначеними в
Переліку Вигодонабувачів. У разі відсутності в Переліку
Вигодонабувачів реквізитів рахунків Вигодонабувачів розрахунки
здійснюються шляхом поштових переказів за рахунок витрат на
управління.

5.8. У разі накопичення Управителем суми, що перевищує вимоги
всіх наведених у Переліку Вигодонабувачів, або відмови
Вигодонабувача від отримання коштів Управитель звертається до
територіального управління, яке приймає рішення про порядок та
строки передавання активів власникам ліквідованого банку.

               6. Винагорода та витрати Управителя

     6.1. Управитель  одержує  винагороду за здійснення управління
Активами в розмірі ___ відсотків від суми надходжень на
накопичувальний рахунок Управителя, відкритий у територіальному
управлінні, з яких ___ відсотків щомісяця перераховуються на
поточний рахунок, визначений Управителем, а решта - __ відсотків
після повного виконання Управителем усіх зобов'язань за цим
Договором.

6.2. Управитель має право на відшкодування витрат, пов'язаних
з управлінням Активами. До витрат Управителя з управління Активами
за Договором належать витрати, пов'язані з ужиттям Управителем
заходів щодо управління Активами та розрахунків з
Вигодонабувачами.

6.3. Інформація про витрати Управителя разом з копіями всіх
підтвердних документів подається Управителем до територіального
управління в письмовій формі в строки, зазначені в підпункті "е"
пункту 2.2 цього Договору.

6.4. Виплата винагороди та відшкодування витрат Управителя
проводиться за рішенням Комісії Національного банку України з
питань нагляду та регулювання діяльності банків при
територіальному управлінні, що здійснює перевірку обґрунтованості
їх розрахунку Управителем. Рішення приймається не пізніше _____
робочих днів з дня звернення Управителя і подання ним усіх
необхідних підтвердних документів.

6.5. Винагорода та відшкодування витрат, пов'язаних з
управлінням Активами, здійснюються за рахунок грошових коштів, що
надійшли на накопичувальний рахунок Управителя, відкритий у
територіальному управлінні. У разі відсутності грошових коштів на
накопичувальному рахунку Управителя витрати Управителя не
відшкодовуються.

                    7. Відповідальність Сторін

     7.1. Сторони    несуть    відповідальність   за   невиконання
зобов'язань за цим Договором відповідно до вимог законодавства
України і цього Договору.

7.2. Управитель несе відповідальність за збитки, завдані
Вигодонабувачам унаслідок неефективного управління Активами, а
також вчинення правочинів з перевищенням наданих йому повноважень
або встановлених обмежень. У цьому разі територіальне управління
вимагає від Управителя відшкодування завданих ним Вигодонабувачам
збитків.

7.3. Управитель сплачує Національному банку України штраф у
розмірі ____ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за
кожний випадок несвоєчасного надання територіальному управлінню
щомісячної інформації про вжиті заходи щодо управління Активами,
надходження коштів від їх управління, стан розрахунків з
Вигодонабувачами.

7.4. Управитель сплачує Національному банку України штраф у
розмірі ____ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за
кожний випадок порушення порядку, черговості та строків
розрахунків з Вигодонабувачами, визначених законодавством України
та цим Договором.

7.5. Управитель сплачує Національному банку штраф у розмірі
____ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за
незабезпечення своєчасного (у строки, установлені цим Договором)
передавання Активів і Переліку Вигодонабувачів новому Управителю,
визначеному Національним банком України.

                       8. Вирішення спорів

     8.1. Спори,  що виникають з приводу виконання цього Договору,
вирішуються у встановленому законодавством України порядку.

            9. Строк дії Договору, припинення його дії
та внесення змін до нього

     9.1. Цей  Договір уважається укладеним з моменту підписання і
діє протягом ________ років.

9.2. Цей Договір достроково припиняє свою дію у випадках,
визначених статтею 1044 Цивільного кодексу України, а також у
разі:
а) укладення територіальним управлінням та Управителем
письмового договору про дострокове припинення дії цього Договору;
б) прийняття територіальним управлінням рішення про
дострокове розірвання Договору в разі порушення Управителем вимог
законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів
Національного банку України чи цього Договору.
Розірвання Договору відбувається за рішенням Комісії
Національного банку з питань нагляду та регулювання діяльності
банків при територіальному управлінні.

9.3. У разі дострокового розірвання Договору Управитель
зобов'язується протягом _____ робочих днів передати залишки
Активів і документи, що підтверджують право власності на Активи,
документи, що є підставою для стягнення коштів з боржників
Установника управління, уключаючи ті, що утворилися в діяльності
Управителя щодо управління Активами згідно з цим Договором, а
також Перелік Вигодонабувачів та документи, що підтверджують
розрахунки з ними, визначеному Національним банком України іншому
Управителю на підставі укладеного за участю територіального
управління тристороннього договору.

9.4. Зміни до цього Договору мають юридичну силу та є
обов'язковими для Сторін, якщо вони викладені в письмовій формі,
підписані уповноваженими представниками Сторін (після скасування
державної реєстрації Установника управління - лише Управителем та
територіальним управлінням) і засвідчені відбитками їх печаток.

9.5. Після завершення процедури ліквідації Установника
управління та виключення з Державного реєстру банків і Єдиного
державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців цей
Договір продовжує свою дію, а за Сторонами зберігаються їх права
та обов'язки.

                          10. Інші умови

     10.1. Цей Договір складений у трьох  примірниках  (по  одному
примірнику для кожної Сторони), які мають однакову юридичну силу.

10.2. Питання, що не врегульовані цим Договором, вирішуються
в порядку, визначеному законодавством України.

10.3. Управитель у разі зміни його місцезнаходження і
реквізитів має повідомити про це територіальне управління,
боржників та Вигодонабувачів Установника управління протягом трьох
робочих днів.

10.4. У разі зміни організаційно-правової форми Управителя,
зміни його керівників, прийняття рішення повноважними органами про
реорганізацію чи ліквідацію Управитель негайно повідомляє про це
територіальне управління.

10.5. Додатки до Договору є його невід'ємною частиною.

             11. Місцезнаходження і реквізити Сторін

 Установник управління    Управитель            Національний банк
____________________ України
(найменування банку) __________________ ____________________
(найменування (адреса)
_____________________ юридичної особи)
(дата реєстрації) код банку N ________
__________________ код за ЄДРПОУ
_____________________ Начальник Управління
(код за ЄДРПОУ) __________________ Національного банку
(код за ЄДРПОУ) України в __________
_____________________ області
(місцезнаходження) __________________ ____________________
(місцезнаходження) (підпис, ініціали,
Ліквідатор прізвище)
_____________________ __________________
(підпис, ініціали, (посада керівника ____________________
прізвище) юридичної особи) (дата)

_____________________ __________________ М.П.
(дата) (підпис, ініціали,
прізвище)
М.П.
__________________
(дата)

М.П.

( Положення доповнено Додатком 6 згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008 )

Додаток 7
до Положення
про застосування
Національним банком України
заходів впливу за порушення
банківського законодавства

                             ДОГОВІР
про здійснення тимчасової адміністрації
(зразок)

                    у ________________________
(повне найменування банку)

 __________________________           _________________________
(місце укладання договору) (дата укладання договору)

Національний банк України в особі _______________________________
(посада)
________________________________________________________________,
(прізвище, ім'я, по батькові)

який діє на підставі довіреності _________________________________
(дата, номер, ким засвідчена)

(далі - Національний банк), з однієї сторони, та ________________,
(прізвище, ім'я, по батькові)

який має сертифікат Національного банку України на право
здійснення функцій тимчасового адміністратора банків _____________
(серія, номер сертифіката,
_________________________________________________________________
дата та номер рішення Кваліфікаційної комісії
_________________________________________________________________
Національного банку України з питань сертифікації
тимчасових адміністраторів та ліквідаторів банківських установ)

(далі - Тимчасовий адміністратор), з іншої сторони (далі -
Сторони), уклали цей договір (далі - Договір) про таке:

                       1. Предмет Договору

     Відповідно до   Закону   України   "Про  банки  і  банківську
діяльність" Національний банк призначає __________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)

Тимчасовим адміністратором __________________________________
(повне найменування банку)
(далі - Банк), а Тимчасовий адміністратор зобов'язується
здійснювати процедуру тимчасової адміністрації в Банку відповідно
до вимог законодавства України.

                   2. Права та обов'язки Сторін

     2.1. Тимчасовий адміністратор зобов'язується:
2.1.1. Здійснювати процедуру тимчасової адміністрації та
повноваження загальних зборів, спостережної (наглядової) ради і
правління (ради директорів) Банку, користуватись правами та
виконувати обов'язки Тимчасового адміністратора відповідно до
вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність",
Положення про застосування Національним банком України заходів
впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого
постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001
N 369 (далі - Положення N 369), інших законодавчих і
нормативно-правових актів, що регулюють банківську діяльність.
2.1.2. Укласти зі страховиками договір (договори) про
страхування фінансової відповідальності Тимчасового
адміністратора, його життя та здоров'я відповідно до вимог
законодавства України.
2.1.3. Звітувати перед Національним банком стосовно своєї
діяльності, пов'язаної з тимчасовою адміністрацією Банку, згідно з
вимогами нормативно-правових актів Національного банку.
2.1.4. Надавати інформацію за письмовими запитами
Національного банку у строки, визначені в запиті.

2.2. Тимчасовому адміністратору забороняється приймати
рішення, які потребують дозволу (погодження) Національного банку,
без його письмового дозволу (погодження).

2.3. Національний банк зобов'язується виконувати обов'язки та
вчиняти усі дії, пов'язані зі здійсненням тимчасової адміністрації
Банку, що покладені на Національний банк відповідно до Закону
України "Про банки і банківську діяльність", Положення N 369 та
інших законодавчих і нормативно-правових актів, що регулюють
здійснення процедури тимчасової адміністрації банків.

               3. Витрати тимчасової адміністрації

     3.1. Витрати  на здійснення тимчасової адміністрації,  у тому
числі оплата праці Тимчасового адміністратора та спеціалістів,
залучених Тимчасовим адміністратором для забезпечення виконання
його повноважень, додаткова винагорода Тимчасовому адміністратору
та залученим спеціалістам здійснюються за рахунок коштів Банку у
межах затвердженого Національним банком кошторису витрат
тимчасової адміністрації.

3.2. За здійснення процедури тимчасової адміністрації Банку
Тимчасовому адміністратору встановлюється основна оплата праці в
розмірі __________________________________________________________
(цифрами та словами)
гривень за місяць та додаткова винагорода в розмірі ____ відсотків
від надходжень коштів на накопичувальний рахунок Банку від продажу
і повернення активів Банку.

3.3. У разі невиконання або неналежного виконання Тимчасовим
адміністратором своїх обов'язків розмір оплати праці Тимчасового
адміністратора може бути зменшено.

3.4. Оплата праці спеціалістів, залучених Тимчасовим
адміністратором Банку, здійснюється згідно з укладеними з ними
договорами.

                    4. Відповідальність Сторін

     4.1. Сторони   несуть   відповідальність  за  невиконання  чи
неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором у випадках та в
порядку, що встановлені законодавством України, у тому числі
нормативно-правовими актами Національного банку, та цим Договором.

4.2. Тимчасовий адміністратор за рахунок власних коштів
сплачує Національному банку штраф у розмірі 100 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян у разі:
порушення встановленого строку подання кошторису витрат
тимчасової адміністрації для затвердження Національним банком;
здійснення витрат, не передбачених кошторисом витрат;
порушення вимог нормативно-правових актів Національного банку
щодо надання звітів, передбачених підпунктом 2.1.3 пункту 2.1
цього Договору.

         5. Строк дії Договору, його припинення та зміни

     5.1. Договір набирає  чинності  з  часу  прийняття  постанови
Правління   Національного   банку   про   призначення   тимчасової
адміністрації.

     5.2. Договір може бути розірваний за згодою Сторін.

     5.3. Національний  банк  має  право  прийняти   рішення   про
усунення  Тимчасового  адміністратора  від виконання обов'язків та
розірвання з  ним  Договору  в  разі  невиконання  чи  неналежного
виконання   ним   своїх   обов'язків   або   з  інших  причин,  що
перешкоджають Тимчасовому адміністраторові виконувати свою роботу.

     5.4. Дія Договору припиняється в разі:
     закінчення строку дії повноважень тимчасової адміністрації;
     прийняття Національним   банком   рішення   про    закінчення
процедури тимчасової адміністрації;
     прийняття Національним   банком   рішення   про   відкликання
банківської ліцензії та призначення ліквідатора;
     завершення процедури реорганізації Банку.

     5.5. У  випадках,  зазначених  у  пунктах  5.3,   5.4   цього
Договору,  Договір є розірваним (дія Договору припиняється) з дати
набрання чинності відповідним рішенням Національного банку.

     5.6. Зміни до Договору вважаються такими,  що мають  юридичну
силу  та  обов'язкові для Сторін,  якщо вони викладені в письмовій
формі та підписані уповноваженими представниками Сторін.
     Усі зміни до Договору є його невід'ємною частиною.

                          6. Інші умови

     6.1. Договір складено в трьох примірниках,  що мають однакову
юридичну силу,  два  примірники  -  Національному  банку,  один  -
Тимчасовому адміністратору.

     6.2. Спори, що виникають між Сторонами у зв'язку з виконанням
умов Договору, вирішуються згідно із законодавством України.

     6.3. Питання   щодо   призначеної    в    Банку    тимчасової
адміністрації,   які   не   врегульовані   Договором,  регулюються
законодавством України,  у тому числі нормативно-правовими  актами
Національного банку.

                 7. Підписи та реквізити Сторін:

 Національний банк України            Тимчасовий адміністратор

 01008, м. Київ,                      ____________________________
 вул. Інститутська, 9,                ____________________________
 МФО N 300001,
 код за ЄДРПОУ 0032106

 Уповноважена посадова особа
 Національного банку України

 М.П.

 ________________________________
  (прізвище, ім'я, по батькові)

 Адреса місця реєстрації:
 ____________________________
 ____________________________
 ____________________________

 Адреса місця проживання:
 ____________________________
 ____________________________
 ____________________________

 Паспортні дані
 ____________________________
 ____________________________
 ____________________________
   (номер, серія, орган,
   що видав, дата видачі)

 Ідентифікаційний номер
 __________________________

( Положення доповнено Додатком 7 згідно з Постановою Національного банку N 569 від 29.09.2009 )