Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 9 липня 2008 р. N 609
Київ

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 845 від 3 серпня 2011 р.)

Про затвердження
Порядку виконання рішень
про стягнення коштів з рахунків,
на яких обліковуються кошти
державного та місцевих бюджетів,
або бюджетних установ

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 536 від 25.05.2011 )

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) та статті 25 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, що додається.

Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 9 липня 2008 р. N 609

Порядок
виконання рішень про стягнення коштів
з рахунків, на яких обліковуються кошти
державного та місцевих бюджетів,
або бюджетних установ

Загальні положення

1. Цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів (далі - кошти бюджету) або бюджетних установ, шляхом безспірного списання, у тому числі з реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, що прийняті судовими та іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державний орган).

2. Рішення державних органів про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджету, в тому числі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, виконуються в порядку надходження виключно органами Державного казначейства з попереднім інформуванням Мінфіну.

3. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

безспірне списання - списання коштів бюджету, в тому числі з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, що здійснюється органами Державного казначейства без згоди боржника на підставі визначених законом виконавчих документів державних органів;

загальнодержавні видатки - видатки за бюджетними програмами, спрямовані на виконання загальнодержавних завдань, бюджетні призначення на які визначаються законом про державний бюджет;

супровідні документи - документи, подання яких разом із розрахунковим документом передбачено цим Порядком;

стягувач - державний виконавець, який отримав право на примусове виконання рішень державних органів виключно на підставі визначених законом документів.

Інші поняття застосовуються у цьому Порядку в значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України ( 2542-14 ), Законах України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" ( 2346-14 ) та "Про виконавче провадження" ( 606-14 ).

Безспірне списання коштів з рахунків,
на яких обліковуються кошти бюджету

4. Юридичні та фізичні особи, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджету, подають ці рішення органам Державного казначейства, що здійснюють безспірне списання, у разі:

повернення за рішенням суду:

- надмірно та/або помилково сплачених до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів;

- вартості конфіскованого за рішенням суду майна, іншого майна, що переходить у власність держави, вилученого податковими, митними, правоохоронними та іншими уповноваженими органами;

- конфіскованої за рішенням суду національної або іноземної валюти та коштів від реалізації інших валютних цінностей, вилучених податковими, митними, правоохоронними та іншими уповноваженими органами;

відшкодування за рішенням суду з державного бюджету податку на додану вартість та/або відсотків за бюджетну заборгованість за несвоєчасно відшкодовані суми податку;

стягнення за рішенням суду штрафів (відсотків), нарахованих на суми неповернутих (невідшкодованих) з бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету.

5. Безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються бюджетні кошти, здійснюється на користь відповідної юридичної чи фізичної особи на підставі судового рішення за рахунок:

сум надмірно або помилково зарахованих до бюджету платежів, внесених цією юридичною чи фізичною особою;

зарахованих до бюджету сум від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду, іншого майна, що переходить у власність держави, вилученого податковими, митними, правоохоронними та іншими уповноваженими органами;

сум конфіскованої за рішенням суду національної або іноземної валюти, що надходить до бюджету, та коштів від реалізації інших валютних цінностей, вилучених податковими, митними, правоохоронними та іншими уповноваженими органами;

передбачених законом сум для відшкодування податку на додану вартість.

Суми штрафів (відсотків), нарахованих у випадках, передбачених податковим законодавством, за неповернуті (невідшкодовані) з бюджету податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи бюджету стягуються у безспірному порядку з бюджетного рахунка для утримання відповідного податкового органу.

Механізм проведення та відображення в обліку зазначених операцій визначає Державне казначейство.

6. Повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться органами Державного казначейства.

У разі подання юридичною чи фізичною особою, на користь якої прийнято судове рішення, органу Державного казначейства виконавчого документа про повернення з бюджету належних їй коштів, орган Державного казначейства:

протягом робочого дня, що настає після надходження зазначеного документа, надсилає його копію органу, на який відповідно до закону про державний бюджет на поточний рік покладено функції із здійснення контролю за справлянням (стягненням) платежів до бюджету, з метою узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються доходи бюджету, кодів бюджетної класифікації за доходами тощо;

відповідно до виконавчого документа складає платіжне доручення, на підставі якого перераховуються кошти з рахунків, на яких обліковуються доходи бюджету, на рахунок, зазначений у виконавчому документі та/або заяві юридичної чи фізичної особи.

7. Якщо рахунок, з якого відповідно до виконавчого документа необхідно здійснити безспірне списання коштів, на момент прийняття виконавчого документа до виконання змінено у зв'язку із зміною бюджетної класифікації за доходами і плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів або відкриттям нових рахунків у новому бюджетному періоді, безспірне списання здійснюється із зміненого рахунка доходів бюджету з урахуванням пропозицій органу, на який покладено функції контролю за справлянням (стягненням) цього платежу до бюджету.

У разі коли у виконавчому документі не визначено бюджетний рахунок для здійснення безспірного списання, кошти перераховуються з того рахунка, на якому обліковуються відповідні надходження бюджету на момент прийняття виконавчого документа до виконання з урахуванням пропозицій органу, на який покладено функції контролю за справлянням (стягненням) цього платежу до бюджету.

8. Національна або іноземна валюта, кошти від реалізації інших валютних цінностей, вартість конфіскованого за рішенням суду майна, іншого майна, що переходить у власність держави, вилученого податковими, митними, правоохоронними та іншими уповноваженими органами, повертається за рішенням суду органами Державного казначейства у порядку, встановленому законодавством, з урахуванням вимог пункту 6 цього Порядку.

9. Рішення суду про стягнення з державного бюджету сум податку на додану вартість та/або відсотків за бюджетну заборгованість за несвоєчасно відшкодовані суми податку виконується Державним казначейством відповідно до виконавчого документа на підставі складених платіжних доручень шляхом перерахування коштів на рахунок, зазначений у виконавчому документі та/або заяві платника податку.

Безспірне списання загальнодержавних
видатків державного бюджету

10. Безспірне списання коштів, що належать до загальнодержавних видатків державного бюджету, здійснюється Державним казначейством у межах бюджетних призначень, установлених законом про державний бюджет за відповідною програмою загальнодержавних видатків.

11. Рішення про стягнення коштів, які належать до загальнодержавних видатків державного бюджету, подаються юридичними чи фізичними особами або їх представниками для виконання органам державної виконавчої служби та приймаються до виконання в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ).

12. У разі надходження постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, виконавчого документа та оформленої у двох примірниках платіжної вимоги Державне казначейство здійснює безспірне списання коштів, які належать до загальнодержавних видатків державного бюджету, в межах бюджетних призначень, установлених законом про державний бюджет за відповідною програмою загальнодержавних видатків.

У реквізиті "Призначення платежу" платіжної вимоги має міститися інформація про назву, дату видачі, номер виконавчого документа і характер сум, що підлягають списанню згідно з цим документом.

Якщо платіжна вимога оформлена з порушенням вимог до заповнення реквізитів розрахункових документів, установлених Національним банком, Державне казначейство повертає платіжну вимогу без виконання. Підстави відмови зазначаються на звороті платіжного документа.

13. Відшкодовані суми обліковуються Державним казначейством наростаючим підсумком та відображаються у звітності про виконання державного бюджету.

14. Кошти державного бюджету, списані у безспірному порядку згідно з вимогами цього розділу для відшкодування шкоди за рахунок держави у передбачених законодавством випадках, вважаються збитками, завданими державному бюджету.

Проведення та відображення в обліку виконання державного бюджету операцій за програмою загальнодержавних видатків здійснюється у порядку, встановленому Державним казначейством.

15. У разі коли бюджетні призначення для виконання програми вичерпуються до закінчення бюджетного періоду, Державне казначейство наступного робочого дня повертає надіслані органами державної виконавчої служби платіжні та супровідні документи з відміткою про відсутність залишку бюджетних асигнувань за відповідною програмою та повідомляє головного розпорядника бюджетних коштів про потребу у виділенні додаткових асигнувань на цю мету або внесення змін до закону про державний бюджет на поточний бюджетний період чи врахування таких видатків під час розроблення проекту закону про державний бюджет на наступний бюджетний період.

Безспірне списання коштів з рахунків розпорядників
та одержувачів бюджетних коштів

16. Примусове виконання рішень державних органів про стягнення коштів з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, здійснює державний виконавець у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ).

У разі коли до органу державної виконавчої служби надійшло кілька виконавчих документів, виданих на підставі рішень про стягнення коштів щодо одного і того самого боржника, вони не об'єднуються у зведене виконавче провадження, а виконуються в порядку їх надходження.

Добровільне виконання рішень суду проводиться відповідно до порядку обслуговування державного бюджету за видатками, встановленого Державним казначейством.

17. Платіжну вимогу та супровідні документи (оригінали виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ), та за наявності копії рішення державного органу) стягувач подає органу Державного казначейства, який обслуговує боржника.

Орган Державного казначейства, який обслуговує боржника, приймає платіжні вимоги протягом 30 календарних днів з дати їх складення.

18. Платіжна вимога оформлюється у трьох примірниках згідно з вимогами Національного банку до заповнення реквізитів розрахункових документів.

Відповідальність за обґрунтованість примусового стягнення коштів і правильність даних, зазначених у платіжній вимозі, несе стягувач.

19. Безспірне списання коштів здійснюється органами Державного казначейства виключно з рахунка, відкритого в органі Державного казначейства та зазначеного у платіжній вимозі за кодами економічної класифікації видатків бюджету, які визначаються виходячи з економічної сутності заборгованості.

20. У разі коли у виконавчому документі та/або платіжній вимозі, та/або ухвалі суду (постанові слідчого, державного виконавця) код економічної класифікації видатків бюджету не зазначено, орган Державного казначейства надсилає запит до боржника щодо визначення коду, за яким здійснюватиметься безспірне списання та/або на який накладатиметься арешт.

21. Орган Державного казначейства не здійснює безспірне списання коштів та протягом трьох робочих днів повертає стягувачу без виконання платіжну вимогу та супровідні документи, якщо:

1) платіжна вимога оформлена з порушенням вимог Національного банку до заповнення реквізитів розрахункових документів;

2) платіжна вимога надійшла після закінчення строку, зазначеного у пункті 17 цього Порядку;

3) платіжна вимога надійшла до органу Державного казначейства, який не здійснює обслуговування боржника;

4) відсутні оригінали виконавчих документів (у тому числі постанови про стягнення виконавчого збору, про стягнення витрат у разі, коли суми за такими постановами включені до суми платіжної вимоги);

5) сума, зазначена у платіжній вимозі, перевищує суму, яка підлягає сплаті відповідно до документів, на підставі яких здійснюється списання (виконавчий документ, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та стягнення витрат на проведення виконавчих дій);

6) рахунок, зазначений у платіжній вимозі, не належить боржнику;

7) відсутні відкриті асигнування за відповідним кодом програмної класифікації видатків бюджету (кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів), кодом економічної класифікації видатків бюджету (загальним фондом бюджету та іншими коштами спеціального фонду) та власні надходження (за спеціальним фондом бюджету);

8) на рахунок боржника за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету накладено арешт відповідно до іншого рішення державного органу;

9) кошторис боржника (крім спеціального фонду в частині власних надходжень) не містить відповідного коду економічної класифікації видатків бюджету, за яким необхідно здійснити безспірне списання;

10) призначення коштів, які обліковуються на рахунку, зазначеному в платіжній вимозі, не відповідає економічній сутності заборгованості.

Підстави для відмови у виконанні платіжної вимоги зазначаються на звороті першого примірника платіжної вимоги, засвідчуються підписом відповідальної особи, скріпленим печаткою відповідного органу Державного казначейства.

У випадку, передбаченому підпунктом 9 цього пункту, на виконавчому документі та платіжній вимозі, що повертаються боржнику, робиться напис: "Кошторис боржника не містить коду економічної класифікації видатків бюджету, за яким необхідно здійснювати безспірне списання", що засвідчується підписом керівника або заступника керівника відповідного органу Державного казначейства, який обслуговує боржника.

22. Документи, необхідні для безспірного списання коштів, що надійшли до органу Державного казначейства, реєструються у відповідному журналі.

23. Безспірне списання коштів загального фонду відповідного бюджету здійснюється органом Державного казначейства, який обслуговує боржника, в межах бюджетних асигнувань на поточний рік, передбачених у затвердженому кошторисі розпорядника бюджетних коштів, плані використання бюджетних коштів одержувачів та у разі наявності на рахунках боржника відкритих асигнувань за відповідними кодами класифікації видатків бюджету.

Безспірне списання коштів, які обліковуються на рахунках розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у частині їх власних надходжень, здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку коштів з визначенням кодів економічної класифікації видатків бюджету відповідно до економічної сутності заборгованості.

Безспірне списання коштів з рахунків обліку коштів "Інші кошти спеціального фонду" (кошти, які мають цільове призначення і надходять на рахунок розпорядника та одержувача бюджетних коштів з розбивкою за кодами економічної класифікації видатків) здійснюється у порядку, визначеному для коштів загального фонду бюджету.

Судові витрати, державне мито, штрафи, виконавчий збір, інші витрати на проведення виконавчих дій стягуються з рахунка, зазначеного у платіжній вимозі, за кодом економічної класифікації видатків бюджету 1139 "Оплата інших послуг та інші видатки". У разі коли у затвердженому кошторисі боржника цей код економічної класифікації видатків не передбачений або коли за цим кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша ніж сума списання, або коли на дату надходження платіжної вимоги відсутні відкриті асигнування за цим кодом, безспірне списання здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким стягується основний борг.

24. Платіжні вимоги, що надійшли до органу Державного казначейства протягом операційного часу, виконуються в день їх надходження.

Для випадків, передбачених пунктом 20 цього Порядку, строк виконання платіжної вимоги продовжується на час, необхідний для з'ясування коду економічної класифікації видатків бюджету, але не більш як на три робочі дні. На час з'ясування зупиняється виконання платіжних доручень боржника, які надаються ним для перерахування коштів з рахунка, зазначеного у платіжній вимозі.

Платіжні вимоги, що надійшли після закінчення операційного часу, виконуються наступного робочого дня.

Якщо до органу Державного казначейства надійшло одночасно кілька платіжних вимог, вони виконуються в порядку їх надходження.

25. Безспірне списання коштів з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів здійснюється на підставі першого примірника платіжної вимоги і доданих до неї оригіналів виконавчих документів (у тому числі постанов про стягнення виконавчого збору і про стягнення витрат, якщо суми за такими постановами включені до суми платіжної вимоги).

Перший примірник платіжної вимоги та копії виконавчих документів залишаються на зберіганні в органі Державного казначейства, який обслуговує розпорядника чи одержувача бюджетних коштів, другий примірник та оригінали виконавчих документів з відміткою про їх повне (часткове) виконання повертаються стягувачу, третій примірник передається боржнику.

26. Якщо на рахунку розпорядника чи одержувача бюджетних коштів недостатньо відкритих асигнувань для виконання платіжних вимог, що надійшли до органу Державного казначейства, який обслуговує боржника, протягом операційного часу, такі документи виконуються частково та повертаються стягувачу із зазначенням на зворотному боці відомостей про дату та причини повернення, засвідчених підписом відповідальної особи, скріпленим печаткою органу Державного казначейства.

Часткове виконання платіжної вимоги оформлюється платіжним документом, засвідченим підписом відповідальної особи, на якому проставляється штамп "Оплачено".

Меморіальний ордер оформлюється у двох примірниках. Перший примірник залишається в документах дня органу Державного казначейства разом з першим примірником платіжної вимоги та копією виконавчого документа, другий - видається стягувачу разом з другим примірником платіжної вимоги та оригіналами виконавчих документів як підтвердження часткової оплати, третій - видається боржнику. Дата складення меморіального ордеру має відповідати даті списання коштів. У реквізиті "Призначення платежу" меморіального ордеру орган Державного казначейства зазначає номер і дату платіжної вимоги, яка частково сплачується, та текст, що міститься у реквізиті "Призначення платежу" цієї платіжної вимоги. Для підтвердження часткової оплати відповідальна особа виділяє в платіжній вимозі реквізит "Сума" та на звороті всіх поданих органу Державного казначейства примірників, а також оригіналу виконавчого документа робить запис про дату, суму часткового платежу та суму залишку, який засвідчується підписом відповідальної особи, скріпленим печаткою органу Державного казначейства.

27. Після здійснення безспірного списання коштів з рахунка відповідальний виконавець готує повідомлення про це за формою, затвердженою Державним казначейством. Повідомлення складається у двох примірниках, один з яких залишається в органі Державного казначейства, другий - видається боржнику разом з випискою з рахунка.

28. Стягувач у будь-який час до здійснення безспірного списання коштів може відкликати платіжну вимогу відповідним листом.

У листі про відкликання платіжної вимоги за підписом відповідальної особи стягувача, скріпленим печаткою, зазначається назва, номер рахунка, номер, дата і сума, на яку складена вимога, що відкликається, а також обґрунтована потреба в поверненні платіжної вимоги та супровідних документів.

Орган Державного казначейства, який обслуговує боржника, після надходження листа про відкликання платіжної вимоги повертає її без виконання разом із супровідними документами. Платіжна вимога відкликається тільки в повній сумі.

29. Для здійснення безспірного списання коштів орган Державного казначейства реєструє виконавчий документ у бухгалтерському обліку виконання бюджету як зобов'язання розпорядника та одержувача бюджетних коштів. Зобов'язання реєструються в межах наявних залишків відкритих асигнувань на рахунку боржника за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету.

У разі здійснення безспірного списання коштів розпорядник чи одержувач бюджетних коштів, з вини якого виникли відповідні зобов'язання, протягом місяця після проведення такої операції впорядковує свої зобов'язання з урахуванням безспірно списаної суми та приводить зареєстровані в органі Державного казначейства зобов'язання у відповідність з бюджетними асигнуваннями, а також у разі потреби вносить зміни до кошторису спеціального фонду в частині власних надходжень.

Якщо розпорядник та одержувач бюджетних коштів не привів свої зобов'язання у відповідність з бюджетними асигнуваннями та не вніс зміни до кошторису спеціального фонду в частині власних надходжень у встановлений строк, орган Державного казначейства зупиняє обслуговування видаткової частини кошторису боржника на рахунках, з яких здійснювалося безспірне списання, на підставі розпорядження, виданого за формою, затвердженою Державним казначейством. Розпорядження складається у трьох примірниках, один з яких залишається в органі Державного казначейства, який обслуговує боржника, другий - видається боржнику, третій - надсилається головному розпоряднику бюджетних коштів.

30. Арешт на кошти установ та організацій, що перебувають на відкритих в органах Державного казначейства рахунках, може накладатися тільки на підставі ухвали суду, постанови слідчого або державного виконавця (далі - постанова про арешт).

Постанова про арешт може виконуватися протягом бюджетного періоду, але не пізніше ніж протягом останнього робочого дня з обслуговування клієнтів, визначеного регламентом роботи у період завершення бюджетного року. Постанова про арешт знімається з обліку в останній робочий день одночасно із закриттям рахунка боржника, після чого повертається протягом трьох робочих днів органу, який її прийняв, з повідомленням про стан її виконання або причини невиконання.

31. Якщо до органу Державного казначейства разом надійшло кілька постанов про арешт, вони виконуються у порядку надходження в межах відкритих асигнувань за відповідним кодом програмної класифікації видатків бюджету (кодом тимчасової класифікації видатків місцевих бюджетів), кодом економічної класифікації видатків бюджету (загальним фондом бюджету) та в межах наявних коштів у частині власних надходжень (за спеціальним фондом бюджету).

32. Постанова про арешт та за наявності копія виконавчого документа і рішення суду надсилається органу Державного казначейства, який обслуговує боржника, для визначення коду економічної класифікації видатків бюджету, на який накладатиметься арешт.

Арешт накладається на відкриті асигнування, які обліковуються на рахунках загального та спеціального фонду бюджету за відповідними кодами економічної класифікації видатків, та на кошти, які обліковуються на рахунках спеціального фонду в частині власних надходжень у межах загальної суми їх залишку на рахунку.

Орган Державного казначейства приймає до виконання постанову державного виконавця про арешт коштів боржника із зазначенням найменування боржника та суми коштів, яка підлягає арешту та списанню. ( Абзац третій пункту 32 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 536 від 25.05.2011 )

У разі потреби накладення арешту на окремий рахунок боржника чи окремий код економічної класифікації видатків бюджету державний виконавець у постанові про арешт може зазначити номер такого рахунка чи коду економічної класифікації.

33. Орган Державного казначейства не приймає до виконання і повертає постанову про арешт та супровідні документи у разі, коли:

1) постанову про арешт оформлено з порушенням вимог, передбачених абзацом третім пункту 32 цього Порядку;

2) сума, зазначена у постанові про арешт, перевищує суму, яка підлягає арешту відповідно до документів, для забезпечення виконання яких таке рішення прийнято;

3) рахунок, зазначений у постанові про арешт, не належить боржнику;

4) кошторис боржника не містить відповідного коду економічної класифікації видатків бюджету, за яким необхідно здійснити арешт та безспірне списання коштів (крім рахунків з обліку власних надходжень бюджетних установ).

34. Орган Державного казначейства не пізніше робочого дня, що настає після надходження постанови про арешт, зупиняє операції на рахунках відкритих асигнувань за встановленими кодами економічної класифікації видатків бюджету (за рахунками спеціального фонду в частині власних надходжень - в межах загальної суми залишку на рахунку). Якщо у постанові про арешт не визначено код економічної класифікації видатків бюджету, орган Державного казначейства самостійно визначає код економічної класифікації видатків бюджету, на який накладатиметься арешт.

У разі коли орган Державного казначейства не може самостійно визначити код економічної класифікації видатків бюджету, на який накладатиметься арешт, або відсутні відкриті асигнування за визначеним кодом, або їх недостатньо для виконання рішення суду, цей орган зупиняє операції на рахунках відкритих асигнувань за всіма кодами економічної класифікації видатків.

Після надходження повідомлення про зупинення операцій на рахунках відкритих асигнувань відповідно до пункту 35 цього Порядку боржник не пізніше ніж протягом двох робочих днів письмово повідомляє органу Державного казначейства код економічної класифікації видатків бюджету, на який накладено арешт.

У разі наявності відкритих асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету, на який накладено арешт, орган Державного казначейства відновлює операції за іншими кодами економічної класифікації зазначеного рахунка.

35. Орган Державного казначейства після зупинення операцій на рахунках боржника не пізніше ніж протягом робочого дня повідомляє його за формою, затвердженою Державним казначейством, а протягом трьох робочих днів (у випадках, передбачених абзацом другим пункту 34 цього Порядку, - п'яти робочих днів) державний орган, який прийняв постанову про арешт, про прийняття її до виконання, про наявність відкритих асигнувань за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету на рахунку, з якого відповідно до виконавчого документа передбачається здійснення безспірного списання.

36. Якщо постанова про арешт приймається на забезпечення позову (до винесення рішення суду та набрання ним законної сили), орган Державного казначейства зупиняє проведення видатків за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету на рахунку в межах суми, на яку накладено арешт (загальної суми залишку на рахунку спеціального фонду в частині власних надходжень), та здійснює накопичення.

Відкриті асигнування, які накопичуються, забороняється використовувати до винесення рішення суду про безспірне списання або скасування постанови про арешт.

У разі скасування постанови про арешт у зв'язку з відмовою у позові або з інших причин орган Державного казначейства відновлює операції на рахунку в установленому порядку.

37. Якщо постанова про арешт приймається на забезпечення виконання рішення суду, що набрало законної сили, орган Державного казначейства здійснює накопичення відкритих асигнувань на рахунку загального та спеціального фонду бюджету за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету, а на рахунку спеціального фонду в частині власних надходжень - у межах загальної суми надходжень.

Після зупинення операцій за встановленими кодами економічної класифікації видатків бюджету проведення операцій за іншими економічними кодами класифікації зазначених рахунків продовжується.

38. За письмовими запитами стягувача орган Державного казначейства повідомляє про накопичення відкритих асигнувань для виконання постанови про арешт. Накопичені відкриті асигнування використовуються на виконання платіжних вимог, які надходять в межах постанови про арешт.

У разі надходження платіжної вимоги та виконавчого документа і відсутності (недостатності) на рахунку, на який накладено арешт, відкритих асигнувань для їх виконання, орган Державного казначейства виконує платіжні вимоги в межах наявних відкритих асигнувань на рахунку за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету згідно з пунктом 24 цього Порядку.

39. Після проведення повного розрахунку за виконавчим документом або відкликання постанови про арешт органом, який її прийняв, операції на рахунку боржника, на відкриті асигнування якого накладено арешт за встановленим кодом економічної класифікації видатків бюджету, відновлюються, а постанова про арешт знімається з обліку.