Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 16 липня 1993 р. N 545
Київ

Про затвердження Порядку обчислення розміру
фактичних витрат закладу охорони здоров'я на
стаціонарне лікування потерпілого від злочинного
діяння та зарахування стягнених з винних осіб
коштів до відповідного бюджету і їх використання

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 868 від 19.09.2012 )

На виконання пункту 2 постанови Верховної Ради України від 22 квітня 1993 р. "Про введення в дію Закону України "Про доповнення Цивільного кодексу Української РСР та Кримінально-процесуального кодексу України нормами щодо порядку відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину" ( 3133-12 ) Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, що додається.

Прем'єр-міністр України Л. КУЧМА

Міністр Кабінету Міністрів України В. ПУСТОВОЙТЕНКО

Затверджений
постановою Кабінету Міністрів України
від 16 липня 1993 р. N 545

Порядок
обчислення розміру фактичних витрат закладу
охорони здоров'я на стаціонарне лікування
потерпілого від злочинного діяння та зарахування
стягнення з винних осіб коштів до відповідного
бюджету і їх використання

1. Згідно із статтею 1206 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин, у розмірі фактичних витрат. ( Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 868 від 19.09.2012 )

Якщо злочин вчинено неповнолітньою особою або суспільно небезпечне діяння вчинено малолітньою особою, витрати на лікування потерпілого відшкодовуються особами, визначеними статтями 1178 і 1179 зазначеного Кодексу ( 435-15 ). ( Абзац другий пункту 1 в редакції Постанови КМ N 868 від 19.09.2012 )

2. Сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

3. Визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора. ( Абзац перший пункту 3 в редакції Постанови КМ N 868 від 19.09.2012 )

( Абзац другий пункту 3 виключено на підставі Постанови КМ N 868 від 19.09.2012 )

У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами. ( Абзац третій пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 868 від 19.09.2012 )

4. Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.

5. Витрачання зазначених надходжень провадиться у загальному порядку на заходи, передбачені бюджетом (відомством).