Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

Редакции

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 31 січня 2007 р. N 80
Київ

Про затвердження Порядку надання
інвалідам та дітям-інвалідам
реабілітаційних послуг

(Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 921 від 11.12.2013
N 306 від 06.08.2014)

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок надання інвалідам та дітям-інвалідам реабілітаційних послуг, що додається.

2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. N 1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування" (Офіційний вісник України, 2000 р., N 46, ст. 2001; 2006 р., N 50, ст. 3319) і від 4 липня 2001 р. N 756 "Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності" (Офіційний вісник України, 2001 р., N 27, ст. 1212; 2006 р., N 16, ст. 1205) зміни, що додаються.

Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 31 січня 2007 р. N 80

(в редакції постанови
Кабінету Міністрів України
від 11 грудня 2013 р. N 921)

Порядок
надання інвалідам та дітям-інвалідам
реабілітаційних послуг

1. Цей Порядок визначає механізм надання інвалідам та дітям-інвалідам (далі - отримувачі) реабілітаційних послуг.

Реабілітаційні послуги надаються отримувачу відповідно до індивідуальної програми реабілітації, в якій зазначаються обсяги, форми та строки проведення реабілітаційних заходів.

2. Отримувачу надаються реабілітаційні послуги в реабілітаційній установі, яка провадить діяльність відповідно до Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні".

3. Для отримання реабілітаційних послуг в реабілітаційній установі державної або комунальної форми власності (далі - установа) отримувач або його законний представник письмово звертається за місцем проживання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (крім мм. Києва та Севастополя) ради (далі - місцевий орган) та подає такі документи:

заяву про надання реабілітаційних послуг;

довідку медико-соціальної експертної комісії, лікувально-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу (для дітей-інвалідів) про встановлення інвалідності;

індивідуальну програму реабілітації, видану медико-соціальною експертною комісією, лікувально-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу (для дітей-інвалідів);

паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

документ, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (паспорт - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) (крім дітей-інвалідів);

документ про освіту (для отримувачів, які потребують професійної реабілітації);

рекомендації територіального органу Державної служби зайнятості у районі, місті, районі у місті за результатами наданих профорієнтаційних послуг, у тому числі щодо вибору професії із зазначенням її актуальності на ринку праці (для отримувачів, які потребують професійної реабілітації) (за наявності).

Місцевий орган робить з поданих документів копії, які засвідчуються посадовою особою такого органу.

3-1. У разі письмового звернення до місцевого органу із заявою про надання реабілітаційних послуг отримувача, який переселився з тимчасово окупованої території чи районів проведення антитерористичної операції, або його законного представника, в яких відсутні документи, передбачені пунктом 3 цього Порядку, місцевий орган перевіряє дані про отримувача у централізованому банку даних з проблем інвалідності.

За відсутності даних у централізованому банку даних з проблем інвалідності місцевий орган надсилає запит до відповідних органів щодо витребування необхідних документів за зареєстрованим місцем проживання або місцем перебування отримувача, який переселився з районів проведення антитерористичної операції, а у разі переселення отримувача з тимчасово окупованої території сприяє в отриманні за місцем фактичного проживання (перебування):

1) довідки медико-соціальної експертної комісії, лікувально-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу (для дітей-інвалідів) про встановлення інвалідності та індивідуальної програми реабілітації - у відповідних закладах охорони здоров’я;

2) копії документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, - у відповідних контролюючих органах.

(Порядок доповнено пунктом 3-1 згідно з Постановою КМ N 306 від 06.08.2014)

4. Днем звернення отримувача або його законного представника до місцевого органу вважається дата надходження документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, що реєструються у відповідному журналі.

5. Місцевий орган протягом трьох робочих днів:

інформує отримувача або його законного представника про прийняте рішення щодо направлення на реабілітацію;

надсилає установі повідомлення про направлення отримувача на реабілітацію разом з копіями документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку;

вносить до централізованого банку даних з проблем інвалідності інформацію про направлення отримувача на реабілітацію.

6. Після отримання від місцевого органу документів, визначених абзацом третім пункту 5 цього Порядку, установа реєструє їх у відповідному журналі та протягом трьох робочих днів розглядає такі документи і надсилає місцевому органу та отримувачу або його законному представнику рішення про зарахування на реабілітацію (із зазначенням початку та закінчення курсу реабілітації).

Після зарахування отримувача на реабілітацію на підставі його індивідуальної програми реабілітації в установі складається індивідуальний план реабілітації.

7. Реабілітаційні послуги, передбачені Державною типовою програмою реабілітації інвалідів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 р. N 1686 (Офіційний вісник України, 2006 р., N 50, ст. 3311), надаються отримувачу безоплатно.

8. Реабілітаційні послуги, не передбачені Державною типовою програмою реабілітації інвалідів, надаються отримувачу в установі безоплатно у разі, коли:

середньомісячний сукупний дохід отримувача за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення за отриманням реабілітаційних послуг, не перевищує прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність;

дитина-інвалід виховується одинокою матір’ю, батьком (які не перебувають у шлюбі), одиноким усиновителем, якщо у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька (матір) чи запис про батька (матір) зроблено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України;

дитина-інвалід виховується вдовою або вдівцем, матір’ю (батьком) у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими розірвано до дня смерті, які не одержують на неї пенсію в разі втрати годувальника або державну соціальну допомогу;

отримувач належить до категорії громадян, зазначеної у статті 7 Закону України "Про соціальні послуги".

9. Отримувач, не зазначений у пункті 8 цього Порядку, або його законний представник сплачує установі за надані реабілітаційні послуги суму, що не повинна перевищувати за місяць 25 відсотків розміру пенсії отримувача (з урахуванням компенсацій, надбавок, доплат до пенсії) чи державної соціальної допомоги, призначеної замість пенсії, а решта суми сплачується за рахунок коштів інших джерел, передбачених законодавством.

10. Розмір плати за надання отримувачу реабілітаційних послуг у приватній реабілітаційній установі та умови її внесення визначаються в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2005 р. N 268 "Про затвердження Порядку регулювання тарифів на платні соціальні послуги" (Офіційний вісник України, 2005 р., N 15, ст. 759).

11. Після закінчення курсу реабілітації установа видає отримувачу або його законному представнику довідку про надані реабілітаційні послуги та результати реабілітації, копію якої надсилає до місцевого органу, а також до територіального органу Державної служби зайнятості у районі, місті, районі у місті (щодо отримувачів, які пройшли професійну реабілітацію).

12. Форма заяви про надання реабілітаційних послуг, журналу реєстрації документів, рішення щодо направлення на реабілітацію, повідомлення про направлення отримувача на реабілітацію, рішення про зарахування на реабілітацію, індивідуального плану реабілітації, довідки про надані реабілітаційні послуги та результати реабілітації затверджується Мінсоцполітики.

(Порядок в редакції Постанови КМ N 921 від 11.12.2013)

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 31 січня 2007 р. N 80

Зміни,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України
від 14 листопада 2000 р. N 1698
і від 4 липня 2001 р. N 756

1. Доповнити перелік органів ліцензування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. N 1698, пунктом 40 такого змісту:

"40. Мінпраці, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації* професійна діяльність у сфері надання соціальних послуг.".

2. Доповнити перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2001 р. N 756, пунктом 73 такого змісту:

"73. Організація професійної діяльності у сфері надання соціальних послуг засвідчені в установленому порядку копії установчих документів (для юридичної особи)
відомості за підписом заявника - суб'єкта господарської діяльності про стан матеріально-технічної бази, необхідної для провадження відповідного виду господарської діяльності, для установ та закладів соціальної підтримки (догляду)
засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують рівень освіти (диплом державного зразка) для працівників, які безпосередньо надають соціальні послуги.".