ГОЛОВНА ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 30.10.96 р.N 10-218-261/11-507/10-529
Про податок на добавлену вартість
Головна державна податкова інспекція України розглянула питання щодо обкладання податком на добавлену вартість туристичних послуг і повідомляє.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 14-92 "Про податок на добавлену вартість" реалізація товарів (робіт, послуг) за іноземну валюту не є об'єктом оподаткування, а тому при проведенні розрахунків за туристичні послуги в іноземній валюті вони не підлягають оподаткуванню податком на добавлену вартість.
Згідно з п. 63 інструкції "Про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору за товари, ввезені із-за меж митних кордонів України, і товари (роботи, послуги), що експортуються за межі митних кордонів України", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 31.05.94 р. N 44 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.06.94 р. за N 140/349, податок на добавлену вартість не справляється за реалізацію послуг з розрахунками в іноземній чи національній валюті, так і шляхом обміну чи передачі на експорт за межі митних кордонів України.
Послуги вважаються експортованими, коли вони не призначені для експлуатації, використання та вжитку в Україні, надані особам, підприємства яких або вони самі постійно не перебувають або постійно не проживають на території України (здійснення культурної діяльності, фінансові, юридичні, інформаційні, перекладацькі, комерційні, брокерські послуги та інші).
Виходячи з викладеного, якщо туристичні послуги надаються нерезидентам України за межами країни незалежно від способів розрахунків, то це є експортом послуг і їх вартість не підлягає оподаткуванню податком на добавлену вартість. При цьому за умови надання таких послуг за іноземну валюту, то відповідно до пункту 6 вищезазначеної Інструкції суми податку на добавлену вартість, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, придбані і введені в експлуатацію основні виробничі фонди та взяті на облік нематеріальні активи, зараховуються в рахунок чергових платежів або відшкодовуються з бюджетів за рахунок загальних надходжень доходів щомісячно, не пізніше 15-го числа наступного за звітним місяця при виконанні всіх вимог цього пункту.
Якщо туристичні послуги надаються нерезидентам в межах України за іноземну валюту, то це не є експортом послуг, але згідно з п. 1 ст. З Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 14-92 "Про податок на добавлену вартість" вони не є об'єктом оподаткування, а суми податку, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, надані послуги, за придбані матеріальні ресурси, паливо, включаються у вартість туристичних послуг, а податок на добавлену вартість, що сплачений або підлягає сплаті постачальникам за придбані основні виробничі фонди і нематеріальні активи, покривається за рахунок відповідних джерел їх придбання.
Необхідно підкреслити, що обов'язковою вимогою проведення вищезазначених операцій є дотримання правил використання іноземної валюти як засобу платежу в Україні та законодавства з питань валютного регулювання. У разі, якщо туристичні послуги надаються резидентам за національну валюту України, то незалежно від місця їх надання вартість таких послуг підлягає оподаткуванню податком на добавлену вартість. При цьому згідно з п. 1 ст. 4 та п. 2 ст. 7 вищезгаданого Декрету оподатковуваний оборот з реалізованих туристичних послуг обчислюється виходячи з їх вартості за вільними цінами і тарифами, державними фіксованими та регульованими цінами і тарифами, що включають податок на добавлену вартість. Сума податку на добавлену вартість, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумою податку, одержаного від покупців за реалізовані туристичні послуги, і сумами податку, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, вартість яких відноситься на вартість туристичних послуг, та податку за придбані і введені в експлуатацію основні виробничі фонди і взяті на облік нематеріальні активи.
При наявності оборотів з реалізації туристичних послуг як оподатковуваних, так і неоподатковуваних, підприємства і організації згідно з п. 1 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 14-92 "Про податок на добавлену вартість" та п. 40 Інструкції про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість від 10.02.93 р. N 3, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.03.93 р. за N 18, повинні вести окремий облік зазначених послуг з відповідним розподілом сум податку по придбаних і введених в експлуатацію основних виробничих фондах та взятих на облік нематеріальних активах, які використовуються для таких послуг, за місяць (квартал), в якому було їх введено в експлуатацію, з кінцевим перерахунком за поточний рік (інший звітний період - в разі припинення діяльності підприємства протягом року) та відображенням результатів розподілу у декларації за грудень (інший) місяць або четвертий квартал поточного року.
Перший заступник начальника О.I. Шитря