АРБІТРАЖНИЙ СУД М. КИЄВА
РІШЕННЯ
Справа N 16/14 від 09.03.94
Про відповідальність залізниць за недостачу вантажу
| за позовом | аптечного складу (м. Вінниця) |
до відповідача |
Управління Південно-Західної залізниці |
до відповідача |
Черкаської фабрики гігроскопічної вати |
про |
стягнення 168334 крб. |
( Додатково див. Постанову Арбітражного суду м. Києва
N 16/14 від 19.08.94 та
Коментар від 01.02.95 )
Суть спору: пред'явлено вимоги про стягнення збитків, спричинених недостачею вантажу - гігроскопічної вати - за відправленням N 35 173 489.
Відповідачі позову не визнають.
Перевізник посилається на справність перевезення.
Вантажовідправник заявляє про несвоєчасне надсилання оригіналів документів, неподання пломб, відсутність даних про охорону вагона до приймання вантажу.
У процесі розгляду справи встановлено, що вантажовідправник відвантажив позивачу вагон медичної гігроскопічної вати. При вивантаженні й перевірці вантажу виявлено недостачу 7 мішків вати; крім того, 2 мішки були розірвані і при їх перевірці виявлено недостачу 9 пакетів вати, про що складено комерційний акт від 15.06.93 N 932.
Оскільки вантаж прибув у справному вагоні, зі справними пломбами вантажовідправника, ознак несхоронності перевезення з матеріалів справи не випливає і перевізник підлягає звільненню від відповідальності згідно з ст. 149 Статуту залізниць.
За таких обставин відповідальність за недостачу має нести вантажовідправник, яким було відвантажено вантаж.
Претензії вантажовідправника слід визнати непереконливими. Згідно з даними вагонного листа вагон із спірним вантажем було розвантажено 15.06.93, тобто комерційний акт складено у строки, встановлені Правилами перевезень вантажів. Оскільки актом підтверджено справний стан вагона та пломб станом на 15.06.93, немає потреби у доведенні належної охорони вантажу до 15.06.93, а також після відвантаження, перевірки, складення комерційного акта. Адже дані приймального акта вантажоодержувача не суперечать даним комерційного акта; опис відтисків пломб у комерційному акті та огляд їх у засіданні арбітражного суду дають можливість визначити, що вони належать саме вантажовідправникові.
Керуючись ст.ст. 49, 82 АПК України ( 1798-12 ), арбітр ВИРІШИВ:
1. Стягнути з р/р Черкаської фабрики гігроскопічної вати на користь позивача 168334 крб. основного боргу та 16833 крб. держмита;
2. У позові до Управління Південно-Західної залізниці відмовити.
Надруковано: "Вісник Вищого Арбітражного Суду України",
N 2, 1995 р.