ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 16.04.98
Про стягнення 1300 грн. збитків
Справа N 04-1/11-16/24
Судова колегія з перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України розглянула заяву Міжнародної координаційно-фінансової компанії "Фактор", творчої виробничо-комерційної фірми "Фактор ЛТД" про перевірку постанови арбітражного суду м. Києва у справі N 14/262 за позовом МКФК "Фактор", ТВКФ "Фактор ЛТД" до ЗАТ "Ліко-Авіа" про стягнення 1300 грн. збитків.
Рішенням арбітражного суду м. Києва від 14.08.97 з відповідача на користь першого позивача стягнуто 1300 грн. основного боргу, оскільки ЗАТ "Ліко-Авіа" є власником акцій боржника-банку "Ліко" на суму 260000 грн., згідно зі ст. 24 Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) акціонери несуть відповідальність в межах належних їм акцій, які знаходяться у банку "Ліко", акціонер як співвласник відповідає за зобов'язаннями юридичної особи згідно зі ст. 32 ЦК України ( 1540-06 ).
Постановою про перевірку рішення в порядку нагляду від 29.12.97 заступник голови арбітражного суду м. Києва рішення суду по цій справі скасував, в позові відмовив, оскільки акціонер не повністю оплатив акції, а отже акціонер є боржником перед АТ, а не перед кредитором АТ, право на вимогу боргу від акціонера згідно зі ст. 20 Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) покладено на ліквідаційну комісію, яка призначена у разі банкрутства АТ.
МКФК "Фактор" просить постанову арбітражного суду м. Києва по цій справі скасувати, рішення суду залишити без змін, оскільки відповідальність акціонера банку визначена ст. 24 Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ), позивач вимагає стягнення боргу з акціонера в межах оплачених акціонером акцій, заборгованість банку "Ліко" визнана рішенням арбітражного суду м. Києва зі справи N 14/77 від 12.06.96.
Розглянувши матеріали справи та враховуючи, що:
Відповідно до умов статуту АБ "Ліко" (п. 1.7) акціонери банку несуть відповідальність за його зобов'язаннями в межах вартості акцій, що їм належать, в тому числі несплаченої їх частини. Зазначена норма узгоджується з ст. 24 Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ), відповідно до якої акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства в межах належних їм акцій, а у випадках, передбачених статутом, акціонери, які не повністю оплатили акції, несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства також у межах несплаченої суми.
Зазначене не означає, що акціонери мають право на акціонерний капітал, оскільки саме акціонерний капітал є частиною майна акціонерного товариства, що призначений для задоволення вимог кредиторів. Право власності на акціонерний капітал належить акціонерному товариству. Акціонери залишаються лише власниками вартості капіталу і в зв'язку з цим несуть ризик можливих збитків від діяльності акціонерного товариства, в тому числі шляхом зменшення розміру дивідендів, які їм виплачуються.
Акціонер АБ "Ліко" ЗАТ "Ліко-Авіа" несе відповідальність перед банком за несплату покупної ціни акції, акціонер може відповідати своїм майном у випадку отримання від АТ дивідендів та відсутності прибутку у АТ, за рахунок якого ці дивіденди виплачені.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) з дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами товариства. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно товариства, що складається з відособленого майна та вартості акцій, виявляє дебіторів та кредиторів та розраховується з ними, вживає заходів для оплати боргів товариства третім особам, складає ліквідаційний баланс.
Відповідальність за невиконання зобов'язань акціонерного товариства не може бути покладена на кошти та майно акціонерів, оскільки в їх діях відсутня вина як умова відповідальності згідно зі ст. 203 ЦК України (1540-06).
Судова колегія не приймає до уваги посилання на ст. 32 ЦК України (1540-06), оскільки питання, пов'язані з відповідальністю акціонерного товариства та акціонерів, регулюються спеціальним законодавством, а саме Законом України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ).
Отже, звернення стягнення на кошти акціонерів призведе до змін статутного капіталу АТ, тобто негативно вплине на права та обов'язки інших акціонерів та кредиторів.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 106-108 АПК України (1798-12), ПОСТАНОВИЛИ:
Постанову арбітражного суду м. Києва зі справи N 14/262 від 29.12.97 залишити без змін.
Надруковано: "Вісник Вищого арбітражного суду України", N 3, 1998 р.