МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ I НАУКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
N 1/9-267 від 28.05.2002
Міністерство освіти
Автономної Республіки Крим,
управління освіти і науки
обласних, Київської та
Севастопольської міських
державних адміністрацій
Ректорам інститутів
післядипломної педагогічної
освіти
Загальноосвітнім навчальним
закладам
Щодо вивчення шкільних дисциплін
в новому 2002/03 навчальному році
( I частину інструктивно-методичних рекомендацій )
Міністерство освіти і науки України надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у новому 2002/03 навчальному році. Просимо довести їх до відома вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.
Заступник державного секретаря Г.Г.Науменко
Суспільно-гуманітарні дисципліни
Місце соціально-гуманітарних дисциплін у системі загальної середньої освіти визначається передусім тим впливом, що його вони здатні справляти на процес формування особистості. Адже саме особистість - і це засвідчують численні події сьогодення - є визначальним чинником розвитку суспільства у суперечливому, багатовимірному й мінливому світі. Власне, тому особливої важливості набуває потреба створення засобами соціально-гуманітарних дисциплін умов для соціальної адаптації молоді, виховання свідомих громадян-патріотів, толерантних до інших народів і культур, збагачених досвідом загальнолюдських цінностей, здатних до самостійного й відповідального вибору. Відтак виховний та розвивальний потенціал соціально-гуманітарних дисциплін потрібно спрямовувати на вироблення в учнів прикладних компетенцій: особистісно-життєтворчих, соціалізуючих, комунікативних, інтелектуально-інформативних. Така площина трактування мети значно посилює власне методичний бік викладання соціально-гуманітарних дисциплін. Що ж до змістової частини, вона в порівнянні з минулим навчальним роком лишається незмінною: чинними є навчальні програми, опубліковані в пресі та видрукувані окремими брошурами в 2001 році. Історія України та всесвітня історія й надалі викладатимуться як самостійні курси. Не змінилася і кількість годин, передбачених на соціально-гуманітарні дисципліни для кожного класу.
Посилення розвивально-виховного впливу соціально-гуманітарних дисциплін досягається, головним чином, через пильну увагу до практичних умінь учнів, зазначених у програмах. Цій меті покликане слугувати й тематичне оцінювання навчальних досягнень, що витлумачується як оцінювання знань, умінь і навичок, набутих у результаті опрацювання тем. Якісна підготовка до тематичного оцінювання та його раціональне проведення створюють умови для формування в учнів грунтовних знань, сприяють їхній систематичній роботі та свідомому ставленню до навчальної діяльності, забезпечують об'єктивність оцінки. Тематичний контроль має більші можливості для врахування психологічних закономірностей засвоєння навчального матеріалу, зокрема для реалізації послідовних його етапів, що неможливо протягом одного уроку. Тематичне оцінювання дозволяє враховувати також індивідуальний для кожного учня темп засвоєння. Цей вид контролю здатен значно виразніше справляти, у порівнянні з поточним оцінюванням, навчальний ефект. Позатим проведення тематичного оцінювання, що, до речі, передбачено програмою, аж ніяк не означає, що вчитель не може здійснювати, якщо вважає за потрібне, поточне оцінювання. При цьому наголошуємо, що поточне оцінювання є справою кожного конкретного вчителя, і лише він приймає рішення про його доцільність чи, навпаки, недоцільність. Розумне поєднання тематичного й інших форм контролю досягається через використання рівневого підходу. Останній передбачає виконання кожним учнем під час тематичної атестації завдань відповідно до рівня, що його було виявлено впродовж опрацювання теми й зафіксовано поточними оцінками.
Програми, як і раніше, позбавлені жорсткого поурочного поділу і не є поурочним плануванням. Відповідні шрифтові позначення не є обов'язковою схемою поділу на уроки, а стосуються лише змісту. Вчитель на свій розсуд може обирати їх за теми уроків. Теми можуть переставлятися місцями, одначе так, щоб не порушувалась хронологічна канва. Вчитель також має право довільно визначати кількість годин на вивчення тем, але без вилучення одних на користь інших. Обласні, районні та міські методичні кабінети не вповноважені регламентувати розподіл учителем навчальних годин у межах тем.
З метою реалізації завдань, покладених на соціально-гуманітарні дисципліни, й задля забезпечення подальшої гуманізації й демократизації шкільної освіти, варто активніше застосовувати інноваційні методики та технології, віддавати перевагу навчанню в діалозі, відмовлятися від авторитаризму та менторських прийомів. При цьому важливим є врахування особливостей кожного конкретного класу.
Під час вивчення у 5 класі пропедевтичного курсу на широке застосування заслуговують ігрові прийоми. Початковість, елементарність змістової частини "Вступу до історії України" не повинна тлумачитись як його необов'язковість. Адже за розвивальним потенціалом історична пропедевтика не поступається систематичним курсам. Тому на уроки історії в 5-ому класі доречно виділяти за рахунок варіативної частини базового навчального плану додаткову годину. Своєрідність курсу має враховуватись також під час проведення тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. Позаяк історична пропедевтика націлена на формування початкових уявлень, історичних знань п'ятикласника, що характеризуються як фрагментарні, початкові. Відповідно й навчальні досягнення дітей цієї вікової категорії мають елементарний рівень і більш практичну спрямованість, пов'язану в основному з умінням читати й розуміти адаптований історичний текст. Тому при оцінюванні п'ятикласників варто ширше застосовувати високі бали, надаючи тематичним атестаціям форми вікторин, пізнавальних змагань тощо.
У старших класах з учнями доцільно працювати так, щоб вони не просто засвоїли суму знань, а виробили навички творчого опрацювання інформації, навчилися думати критично і бути "конструктивно критичними". З огляду на те, що учні в результаті навчання історії повинні вміти збирати та аналізувати матеріали, що надходять з різних джерел, відрізняти факт від вимислу, викривати упередженість, необ'єктивність, стереотипи, робити незалежні оцінки, особливу увагу приділяти опрацюванню джерел, знайомити учнів з думками істориків, віддавати перевагу проблемно-пошуковому методові навчання. При цьому учитель не повинен нав'язувати учням своє бачення історичного процесу.
На виконання Указу Президента України "Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами голодомору в Україні" ( 275/2002 ) необхідно провести у загальноосвітніх навчальних закладах лекції, уроки пам'яті, залучити учнів до збирання документальних матеріалів, свідчень очевидців голодомору для поповнення фондів краєзнавчих та шкільних музеїв.
Варто приділити особливу увагу вивченню питань, пов'язаних із Великою Вітчизняною війною: організовувати зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни, наскільки можливо - проводити уроки-екскурсії в музеї Великої Вітчизняної війни тощо.
Опрацьовуючи питання співжиття українців з іншими народами, варто, за наявності необхідного історичного матеріалу, більше уваги приділяти висвітленню внеску національних меншин України, в загальноукраїнську історію". Це можливо зробити на уроках з історії рідного краю, під час вивчення курсу історичного краєзнавства, на факультативних заняттях тощо.
Згідно з Типовими навчальними планами на 2001/2002-2004/2005 навчальні роки основи правознавства, як і раніше, вивчатимуться в 9 класі. В 11 класі впроваджуються курси "Людина і суспільство" або "Основи філософії".
Міносвіти і науки України рекомендує 5 програм з правознавства: "Основи правознавства" (за редакцією Усенка I. Б.), та "Основи правознавства" (авт. Котюк I. I.) для учнів 9 класу, "Права людини", "Правознавство для ліцеїв, гімназій, класів з поглибленим вивченням правознавства". Причому остання програма в двох варіантах - автора Ткачової Н. О. та колективу авторів за редакцією Усенка I. Б.
Формуванню в учнів навичок практичного застосування набутих знань в найтиповіших життєвих ситуаціях допоможе курс "Практичне право", який і надалі викладатиметься за рахунок годин варіативної складової базового навчального плану.
Упродовж 2002/03 навчального року буде продовжено апробацію програм і підручників курсу "Ми - громадяни" (9 клас) та "Громадянська освіта" (9 - 11 класи).
Суттєву допомогу для підготовки до уроків з соціально-гуманітарних дисциплін учителям надає журнал "Історія в школах України", засновником якого є Міносвіти і науки України.
Географія
Географія як шкільний предмет має бути зорієнтована на формування широкого спектру світоглядних знань, а знання - сприяти соціологізації особистості, підготовці її до життя, раціональної продуктивної, творчої діяльності.
Основним завданням шкільної географічної освіти є:
а) сформувати в учнів цілісне уявлення про Землю як єдину систему, в якій взаємодіють між собою літосфера, атмосфера, гідросфера, біосфера, що складають географічну оболонку, розвивається людське суспільство; усвідомлені потреби захисту природного навколишнього середовища на місцевому, регіональному, національному і міжнародному рівнях; орієнтирів для розуміння процесів і явищ, що відбуваються у природі та суспільстві;
б) реалізувати потужний українознавчий потенціал, закладений у змісті географічних курсів;
в) виробити практичні уміння і навички застосувувати здобуті знання.
Метою навчання географії є ознайомлення з основними здобутками в науці, оволодіння географічною культурою мислення, тобто здатності сприймати і шанувати культурну розмаїтість світу, усвідомлення необхідності захисту навколишнього середовища, щоб запобігти його руйнації.
Для розуміння просторових аспектів життя географія вчить учнів користуватися особливою мовою - мовою карти, з допомогою якої вона закріплює накопичену інформацію і виражає свої ідеї. В усіх класах на уроках географії мають формуватися навички аналізу найпростіших карт і можливості їх використання у повсякденній діяльності. Усі рекомендації щодо вивчення географії у 2001/02 навчальному році залишаються чинними і для 2002/03 року.
Вивчення курсів географії у 2002/03 навчальному році здійснюватиметься за програмою, затвердженою в 2001 р. і надрукованою видавництвом "Педагогічна думка". До кожної теми програми визначено обов'язкові результати навчання - вимоги до знань і вмінь учнів, що виражаються через різні види навчальної діяльності. Порівнюючи результати навчальної діяльності учнів із запропонованими у програмі основними вимогами до їх знань та умінь, вчитель може визначити рівень навчальних досягнень школярів за 12-бальною системою.
Передбачені програмою практичні роботи є обов'язковими для виконання всіма учнями, а їх перевірка та оцінювання здійснюється вчителем на власний розсуд - у всіх учнів чи вибірково. Обов'язковими для оцінювання кожного учня є дві практичні роботи, що заздалегідь визначаються учителем. Програма надає право вчителю творчо підходити до реалізації її змісту. Враховуючи рівень підготовки школярів, їх інтереси і нахили, профіль школи, вчитель може запропонувати власну логіку вивчення матеріалу, з методичним обгрунтуванням доцільності внесених змін. Кількість годин, передбачених для вивчення тем, є орієнтовною і може бути зміненою у межах визначених годин.
Неодмінною умовою виконання навчальної програми з географії є проведення шкільних навчальних екскурсій. Вчитель має право самостійно вносити корективи до термінів організації навчальних екскурсій, визначати їх конкретний зміст та форми проведення з урахуванням місцевих умов, специфіки навчального процесу, профілю навчання, використовуючи при цьому години, відведені для навчальної практики (лист Міністерства освіти і науки України за N 1/9 від 07.03.2001 за N 1/9.
У спеціалізованих класах географічних профілів та у класах з поглибленим вивченням географія вивчається за такими програмами:
Програми факультативів і спецкурсів з географії та основ економіки (К.: ІЗМН, 1997).
Програми з географії для профільних класів (К.: Педагогічна думка, 2001).
Як і в минулому навчальному році, вивчення шкільної географії охоплює такі курси:
5 клас - Рідний край;
6 клас - Загальна географія;
7 клас - Географія материків і океанів;
8 - 9 класи - Географія України;
10 клас - Економічна і соціальна географія світу.
Перелік підручників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в 2002/03 навчальному році буде опубліковано в "Інформаційному збірнику МОН України" N 15, 2002.
Крім підручників, рекомендується використовувати робочі зошити, контурні карти і атласи, хрестоматії, довідники, зошити для практичних робіт, посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.
Під час вивчення географії рідного краю користуються лише тими регіональними підручниками, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.
Курс 5 класу вводить школяра у світ географії, спираючись на краєзнавчий принцип, дає наукові географічні поняття на основі вивчення своєї місцевості. Вчитель повинен наочно допомогти дитині у пізнанні природних явищ, системи розселення, особливостей господарської діяльності людей. Здобуті знання сприятимуть прищепленню учням любові до рідної землі, створять підгрунтя для того, щоб у подальшому перейти до засвоєння наступних географічних курсів.
Після вивчення пропедевтичного курсу "Рідний край", систематизований цикл курсів географії починається у 6 класу із загальної географії. Його основним завданням є вивчення Землі, як планети геосфер.
У курсі 7 класу вивчається загальний огляд природи материків і океанів, розширюються і конкретизуються уявлення про просторову неоднорідність поверхні Землі на різних рівнях; створюються образні уявлення про природу материків і океанів, прояви на їх територіях загальних географічних закономірностей, про країни, населення і його господарську діяльність; показ особливостей природокористування і перетворення природно-територіальних систем в межах материків і океанів.
Курс "Географія України" покликаний сформувати географічний образ своєї країни через розкриття особливостей прояву географічних закономірностей та формування уявлень про природно-територіальні системи та їх зміни в результаті господарської діяльності людини, показ особливостей територіальних перетворень природи у різних регіонах України, розкриття проблем природокористування, формування уявлень про Україну як суб'єкт світового географічного простору, де відбуваються специфічні соціально-економічні процеси, розуміння найважливіших сучасних проблем розвитку України; з'ясування місця країни у світі; розвиток соціально-відповідальної поведінки в українському географічному просторі, виховання за допомогою географічних знань громадянськості і патріотизму; формування практичних вмінь і навичок самостійної роботи з джерелами географічних знань, з різноманітними інформаційними системами.
Курс "Економічна і соціальна географія світу" покликаний сприяти формуванню системи знань про територіальну організацію світового господарства, про світовий географічний простір та загальнопланетарні процеси його розвитку; розуміння географічних аспектів важливих сучасних соціально-економічних проблем людства. Країнознавча частина курсу формує в учнів систему поглядів на світ через знання про становлення і соціально-культурний розвиток окремих країн світу, їхнього етнокультурного різноманіття, розвиває в учнів вміння оцінювати складну систему взаємозв'язків між людьми, територіями і природним середовищем. Доцільним є викладання географії у 10 класі протягом 68 год на рік за рахунок варіативної складової типового навчального плану.
Оцінювання навчальних досягнень в навчальних закладах системи загальної середньої освіти видами оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне і підсумкове, а основною одиницею оцінювання є навчальна тема. Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів є обов'язковим і основним, його результати відображаються у класному журналі в окремій колонці.
Відповідно поточне оцінювання на уроці, на підставі якого раніше виводилася "середньоарифметична" оцінка за чверть, півріччя та рік, не є обов'язковим, хоча і може здійснюватися за бажанням вчителя. При цьому поточне оцінювання, у разі його застосування вчителем, має відігравати заохочувальну, стимулюючу та діагностичну функції.
Тематичному оцінюванню навчальних досягнень учнів підлягають основні результати вивчення теми, що визначаються вчителем на основі вимог навчальної програми і мають бути відомі учням з самого початку її вивчення, слугуючи орієнтиром у процесі роботи над темою.
Перед початком вивчення чергової теми усі учні мають бути ознайомлені з тривалістю її вивчення (кількість занять); кількістю і тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; питаннями, що виносяться на тематичне оцінювання, якщо воно проводиться в усно-письмовій формі, або орієнтовними завданнями (задачами) тощо; терміном і формою проведення тематичного оцінювання; критеріями оцінювання.
Якщо темою передбачено виконання учнями практичних робіт та інших практичних завдань, то їх виконання є обов'язковою передумовою для тематичної атестації. Звісно, якщо мова не йде про тривалу хворобу дитини, яка завадила їй опанувати матеріал.
Тематичне оцінювання може проводитися у різних формах, які визначає вчитель. Головною умовою при виборі вчителем форми тематичного оцінювання є забезпечення ним неупередженого оцінювання.
Кожен, від 1 до 12, виставлений бал вчитель обов'язково повинен аргументовано умотивовувати, доводити до відома учнів та оголошувати перед класом (групою). З метою недопущення перевтоми учнів терміни та кількість тематичних оцінювань визначається заступником директора навчального закладу на підставі пропозицій вчителів-предметників і складається відповідний графік на семестр. Доцільно, щоб під час проведення тематичних оцінювань їх кількість впродовж тижня не перевищувала трьох.
Протягом вивчення значних за обсягом тем дозволяється проводити кілька проміжних тематичних оцінювань. I навпаки, якщо на опанування матеріалу теми передбачено, наприклад, одну - дві навчальні години, об'єднувати їх для проведення тематичного оцінювання.
Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці семестру та навчального року. Підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових балів.
Для стимулювання навчальної діяльності учнів безпосередньо під час занять та в період підготовки до них вчитель може за підсумками роботи учня з вивчення окремої теми (за підсумками семестру, року) автоматично оцінити відповідним балом (якщо учень погоджується з ним) його навчальні досягнення з теми (за семестр). При цьому наявність чи кількість поточних оцінок не може бути перешкодою для виставлення тематичної (семестрової, річної оцінки). Учень має право на переатестацію з теми для підвищення атестаційного балу. Якщо ж учень все ж прагне підвищити бал за тему, то він має домовитися про час для цього з вчителем. Зовсім не обов'язково, щоб це був залік, контрольна робота, тестове завдання. Вчитель і учні можуть це зробити в ході бесіди, факультативного заняття, на основі реферативної роботи тощо. Контрольні роботи не повинні домінувати серед форм оцінювання, але одна письмова контрольна робота на семестр має бути обов'язковою.
Державна підсумкова атестація з географії проводиться в 9 класах обов'язково, а в 11 за вибором у формі, визначеній Міністерством освіти і науки України. У 2002/03 навчальному році передбачається запровадження державної підсумкової атестації у письмовій формі за збірником "Завдання для державної підсумкової атестації" (Харків: Гімназія, 2002).
Інформуємо вчителів про можливість взяти участь у Всеукраїнському конкурсі "Вчитель року" в номінації "Географія".
Істотну допомогу у підготовці до уроків з географії вчителям надають журнал "Географія та основи економіки в школі" Міністерство освіти і науки України і газета "Краєзнавство. Географія. Туризм".
Економіка
Піднесення, що розпочалося в економіці України, вимагає подолання відставання у науково-технічній галузі, змін у якості підготовки робочої сили. Особливу актуальність для країни набуває проблема відродження підприємництва. Виконання цих завдань неможливе без розуміння ролі людського фактору в ринкових умовах.
Дедалі важливішими стають такі людські якості як освіта, кваліфікація, досвід, особистість працівника, його підприємливі здібності, активність, відповідальність, чесність тощо. Основна роль у формуванні кваліфікованого працівника належить освіті.
Підвалини соціальної, психологічної, економічної і підприємницької підготовки нашого населення мають закладатися у шкільному віці, і, насамперед, на уроках економіки. З 2001/02 навчального року предмет "Основи економіки" включено до інваріантної складової Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/02 - 2004/05 навчальні роки (Наказ Міністерства освіти і науки України від 25.04.2001 N 342).
У 2001/02 навчальному році (перший рік масового запровадження економіки) близько 60 % загальноосвітніх навчальних закладів запровадили цей предмет. Найменше охоплення учнів економічною освітою спостерігається у сільській місцевості. Протягом 2002/03 навчального року всі загальноосвітні навчальні заклади мають запровадити вивчення предмета "Основи економіки".
Місце економічних дисциплін у навчальному плані
У 10 - 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності обов'язковим є вивчення предмета "Основи економіки". Це вивчення може бути доповнене низкою спецкурсів (факультативних курсів) економічного спрямування, розроблених для учнів початкової, основної і старшої школи, і рекомендованих Міністерством освіти і науки України.
Для учнів старших класів різних напрямів (профілів) навчання пропонуються такі навчальні програми.
У класах суспільно-гуманітарного напряму і в окремих загальноосвітніх школах (за вибором) "Основи економіки" рекомендується вивчати за експериментальною програмою "Основи економіки" за ред. Л.Крупської.
У класах природничо-математичного і технологічного напрямів, а також в окремих загальноосвітніх школах (за вибором) - за програмою "Основи економіки" за ред. I.Радіонової. Додатковою (паралельною) навчальною програмою для цих класів є програма "Економіка" за ред. С.Степаненка.
Класи технологічного напряму поділяються на профільні та з поглибленим вивченням.
У класах з поглибленим вивченням економіки (8 - 11 клас) можна використовувати навчальну програму автора I.Климюка (Журнал "Географія та основи економіки" 2002 р., N 2). Ця програма передбачає вивчення "Основ економіки" на високому рівні теоретичних узагальнень з широким використанням математичного апарату, розв'язуванням завдань підвищеної складності, комп'ютерним моделюванням економічних процесів (ігри МЕКОМ, RUSE тощо). Для цього використовуються години, передбачені на економіку в 11 класі, а також години варіативної складової навчального плану.
У профільних економічних класах "Основи економіки" можуть вивчатися в 10 класі (не менш як по дві години щотижня) або в 10 - 11 класах. Доцільним для профільних класів і класів з поглибленим вивченням є запровадження певних спецкурсів, що відповідають обраному напряму (наприклад "Основи підприємницької діяльності", "Основи психології спілкування" тощо - для класів з ухилом на підприємницьку діяльність, "Основ маркетингу", "Моделювання економіки і менеджменту" (МЕКОМ). Набір спецкурсів визначається навчальним закладом. Усі навчальні програми повинні бути затверджені у Міністерстві освіти і науки.
Новації у викладанні
Досвід останніх років підтвердив, що найефективнішими є інтерактивні методи викладання економіки в школі. Їх використання дає змогу наблизити школярів до реальних життєвих ситуацій, отримати не лише пізнавальний ефект, а й емоційне задоволення від процесу навчання.
Серед активних методів навчання останнім часом значна увага приділяється використанню методу "кейсів". Мета цього методу полягає у відпрацюванні навичок розв'язувати проблемні ситуації. Зазвичай, це робота в малих групах. Її можна розраховувати як на урок, так і більш довгий термін (як домашнє завдання тощо).
Відчути практичне значення економічної освіти можна у випадку використання у навчальному процесі методу проектів. Під час роботи за цим методом учні не лише навчаються самі, а й вчаться передавати власні знання і вміння іншим, розвивають у собі такі якості, як громадянська активність, впевненість, наполегливість тощо. Найбільший досвід роботи за методом проектів накопичений у вищій школі завдяки міжнародному проекту "Студенти у вільному підприємництві".
Активні методи навчання вже третій рік відпрацьовують у Львівській області, використовуючи навчальний проект "Ділова активність". Основними завданням цього проекту є розвиток підприємливості і здатності долати труднощів, навчання позитивному спілкуванню і економічному мисленню, формування навичок пристосування до гнучких умов праці і розвиток здатності розпочати власну справу.
Формування економічно грамотної людини не може відбуватися лише за рахунок уроків економіки. З уроків математики учні отримують базові математичні знання, вчаться логічному мисленню. На уроках економічної географії вони вчаться використовувати економічні поняття і закони у конкретних ситуаціях. В історичних і літературних творах відображено багаторічний досвід підприємництва, фінансової і господарської діяльності людства, який можна використати на уроках економіки. Вчителі економіки мають активніше використовувати міжпредметні зв'язки з метою ефективнішого засвоєння учнями процесів, що відбувається у суспільстві, утвердження універсальних людських цінностей і етичних норм.
Під час викладання предмета потрібно намагатися урізноманітнювати засоби навчання, поєднувати традиційні форми навчання з найновішими інтерактивними методами.
Математика
Математична освіта є важливою складовою загальноосвітньої підготовки. Місце математики в системі шкільної освіти визначається її роллю в інтелектуальному, соціальному та моральному розвитках особистості, розумінні будови і використання сучасної техніки, нових інформаційних технологій, сприйманні наукових і технічних ідей, формуванні наукової картини світу і сучасного світогляду. Математика є опорним предметом при вивченні суміжних дисциплін (фізики, хімії, інформатики, біології, географії, економіки, креслення), тому без належної математичної підготовки неможлива повноцінна освіта сучасної людини.
Вирішальне значення для системи шкільної освіти має формуючий вплив предмета математики на особистість школярів. Йдеться, насамперед, про розвиток логічного мислення, просторових уявлень і уяви, алгоритмічної і інформаційної культури, уваги, пам'яті, позитивних властивостей особистості і рис характеру, емоційно-вольової сфери.
На сьогодні зміст навчального матеріалу має забезпечувати не екстенсивне, а інтенсивне навчання і самонавчання учнів, перенесення акцентів із перманентного збільшення обсягу інформації, призначеної для засвоєння учнями, на вироблення вмінь її використовувати для досягнення певних цілей, тобто на інтелектуальний розвиток учня.
Знати математику - це вміти її застосовувати. Цей підхід передбачає не лише засвоєння готових знань, а й способів міркувань, що застосовуються в математиці, створення педагогічних ситуацій, що стимулюють самостійні відкриття учнями математичних фактів. З огляду на це навчальний матеріал повинен містити загальні схеми розв'язування задач, загальні підходи до моделювання прикладних ситуацій, відомості про суть задачі, їх склад і структуру.
Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/2002 - 2004/2005 навчальні роки, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України "Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/2002 - 2004/2005 навчальні роки" N 342 від 25.04.2001, на вивчення математики у загальноосвітніх навчальних закладах (з 5-денним робочим тижнем) відводиться по 4 години на тиждень у 5, 10, 11 класах та по 4, 5 години - в 6 - 9 класах. Між окремими математичними дисциплінами навчальні години розподіляються так (чисельник дробу - кількість годин у I семестрі, а займенник - у II семестрі навчального року):
----------------------------------------------------------
|Кількість годин на тиждень по класах| Разом
-------------+------------------------------------|
| 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
-------------+----+----+----+----+----+-----+-----+-------
Математика | 4 | 4/5| 4/5| 5/4| 5/4| 4 | 4 | 30
-------------+----+----+----+----+----+-----+-----+-------
В тому числі:| | | | | | | |
алгебра | - | - | 3 | 3/2| 3/2| | | 12
алгебра | | | | | | | |
і початки | | | | | | | |
аналізу | | | | | | 2 | 2 |
-------------+----+----+----+----+----+-----+-----+-------
геометрія | - | - | 1/2| 2 | 2 | 2 | 2 | 9,5
----------------------------------------------------------
У таблиці представлена інваріантна складова навчального плану, яка є мінімально обов'язковою для виконання в загальноосвітніх навчальних закладах. Враховуючи можливості навчальних закладів, кількість годин, відведених на вивчення математики, може бути збільшено за рахунок варіативної складової на 0,5 - 2 години на тиждень.
В 10 - 11(12) класах загальноосвітніх навчальних закладів навчання відбувається за напрямами. Відповідний розподіл годин подано в таблиці.
---------------------------------------------------------------
Навчальні |Кількість годин на тиждень за напрямами навчання
предмети |-------------------------------------------------
|Загально-|Гуманітарний|Природничо- |Технологічний
|освітній | |математичний|
-------------+---------+------------+------------+-------------
| 10| 11 | 10 | 11 | 10 | 11 | 10 | 11
-------------+---+-----+-----+------+------+-----+------+------
Математика | 4 | 4 | 3 | 3 | 4+(3)|4+<3)| 3 | 3
-------------+---+-----|-----+------+------+-----+------+------
В тому числі:| | | | | | | |
алгебра та | | | | | | | |
початий ана- | | | | | | | |
лізу | 2 | 2 | | | 2+(2)|2+(2)| |
-------------+---+-----+-----+------+------+-----+------+------
геометрія | 2 | 2 | | | 2+(1)|2+(1)| |
---------------------------------------------------------------
У класах природничо-математичного напряму на предмети природничого чи математичного циклів передбачено додаткові години (позначені в дужках).
Шкільний курс математики в 2002/03 навчальному році в загальноосвітніх навчальних закладах вивчатиметься за програмами, надрукованими видавництвом "Шкільний світ" (2001), "Навчальна книга" (2002).
Розподіл годин на вивчення окремих розділів, передбачених навчальними програмами для загальноосвітніх класів може бути таким:
5 клас. Математика
(4 год на тиждень, у I семестрі - 64 год, у II семестрі - 76 год, а разом 140 год)
------------------------------------------------------------------
N п/п| Назва теми | Кількість годин
-----+--------------------------------------+---------------------
I | Натуральні числа і дії над ними | 36
-----+--------------------------------------+---------------------
II | Геометричні фігури і величини | 28
-----+--------------------------------------+---------------------
III | Звичайні дроби. Десяткові дроби | 60
-----+--------------------------------------+---------------------
IV | Резерв навчального часу | 16
------------------------------------------------------------------
6 клас. Математика
(4 год на тиждень, у I семестрі - 64 год, 5 год на тиждень у
II семестрі - 95 год, разом 159 год)
------------------------------------------------------------------
N п/п| Назва теми | Кількість годин
-----+--------------------------------------+---------------------
I | Подільність чисел | 14
-----+--------------------------------------+---------------------
II | Звичайні дроби | 30
-----+--------------------------------------+---------------------
III | Відношення і пропорції | 20
-----+--------------------------------------+---------------------
IV | Геометричні фігури | 20
-----+--------------------------------------+---------------------
V | Раціональні числа та дії над ними | 60
-----+--------------------------------------+---------------------
VI | Повторення і систематизація | 15
| навчального матеріалу |
------------------------------------------------------------------
7 клас. Алгебра
(З год на тиждень, у I семестрі - 48 год, у II семестрі - 57
год, разом 105 год)
------------------------------------------------------------------
N п/п| Назва теми | Кількість годин
-----+--------------------------------------+---------------------
I | Рівняння | 15
-----+--------------------------------------+---------------------
II | Цілі вирази | 33
-----+--------------------------------------+---------------------
III | Розкладання многочленів на множники | 21
-----+--------------------------------------+---------------------
IV | Системи лінійних рівнянь з двома |
| невідомими | 21
-----+--------------------------------------+---------------------
V | Резерв навчального часу | 15
------------------------------------------------------------------
7 клас. Геометрія
(1 год на тиждень, у I семестрі - 16 год, 2 год на тиждень у
II семестрі - 38 год, разом 54 год)
------------------------------------------------------------------
N п/п| Назва теми | Кількість годин
-----+--------------------------------------+---------------------
I | Основні геометричні фігури та їх | 12
| властивості |
-----+--------------------------------------+---------------------
II | Трикутники | 20
-----+--------------------------------------+---------------------
III | Геометричні побудови | 14
-----+--------------------------------------+---------------------
IV | Резерв навчального часу | 8
------------------------------------------------------------------
8 клас. Алгебра
(З год на тиждень, у I семестрі - 48 год, 2 год на тиждень у
II семестрі - 38 год, разом 86 год)
------------------------------------------------------------------
N п/п| Назва теми | Кількість годин
-----+--------------------------------------+---------------------
I | Раціональні вирази | 30
-----+--------------------------------------+---------------------
II | Квадратні корені. Дійсні числа | 18
-----+--------------------------------------+---------------------
III | Квадратні рівняння | 20
-----+--------------------------------------+---------------------
IV | Функції | 12
-----+--------------------------------------+---------------------
V | Резерв навчального часу | 6
------------------------------------------------------------------
8 клас. Геометрія
(2 год на тиждень, у I семестрі - 32 год, у II семестрі - 38
год, разом 70 год)
------------------------------------------------------------------
N п/п| Назва теми | Кількість годин
-----+--------------------------------------+---------------------
I | Чотирикутники | 24
-----+--------------------------------------+---------------------
II | Метричні співвідношення в |
| прямокутному трикутнику. Теорема |
| Піфагора | 16
-----+--------------------------------------+---------------------
III | Декартові координати, рухи і |
| вектори на площині | 22
-----+--------------------------------------+---------------------
IV | Резерв навчального часу | 8
------------------------------------------------------------------
9 клас. Алгебра
(З год на тиждень, у I семестрі - 48 год, 2 год на тиждень у
II семестрі - 38 год, разом 86 год)
------------------------------------------------------------------
N п/п| Назва теми | Кількість годин
-----+--------------------------------------+---------------------
I | Нерівності | 18
-----+--------------------------------------+---------------------
II | Квадратична функція | 30
-----+--------------------------------------+---------------------
III | Числові послідовності | 16
-----+--------------------------------------+---------------------
IV | Елементи прикладної математики | 10
-----+--------------------------------------+---------------------
V | Повторення і систематизація |
| навчального матеріалу | 12
------------------------------------------------------------------
9 клас. Геометрія
(2 год на тиждень, у I семестрі - 32 год, у II семестрі - 38
год, разом 70 год)
------------------------------------------------------------------
N п/п| Назва теми | Кількість годин
-----+--------------------------------------+---------------------
I | Перетворення фігур. Подібність фігур| 12
-----+--------------------------------------+---------------------
II | Розв'язування трикутників | 12
-----+--------------------------------------+---------------------
III | Многокутники | 12
-----+--------------------------------------+---------------------
IV | Площі фігур | 14
-----+--------------------------------------+---------------------
V | Початкові відомості із стереометрії | 12
-----+--------------------------------------+---------------------
VI | Повторення і систематизація | 8
| навчального матеріалу |
------------------------------------------------------------------
10 клас. Алгебра та початки аналізу
(2 год на тиждень, у I семестрі - 32 год, у II семестрі - 38
год, разом 70 год)
------------------------------------------------------------------
N п/п| Назва теми | Кількість годин
-----+--------------------------------------+---------------------
I | Тригонометричні функції | 16
-----+--------------------------------------+---------------------
II | Тригонометричні рівняння і |
| нерівності | 16
-----+--------------------------------------+---------------------
III | Степенева функція | 10
-----+--------------------------------------+---------------------
IV | Показникова і логарифмічна функції | 20
-----+--------------------------------------+---------------------
V | Резерв навчального часу | 8
------------------------------------------------------------------
10 клас. Геометрія
(2 год на тиждень, у I семестрі - 32 год, у II семестрі - 38
год, разом 70 год)
------------------------------------------------------------------
N п/п| Назва теми | Кількість годин
-----+--------------------------------------+---------------------
I | Вступ до стереометрії | 6
-----+--------------------------------------+---------------------
II | Паралельність прямих і площин | 18
-----+--------------------------------------+---------------------
III | Перпендикулярність прямих і площин | 20
-----+--------------------------------------+---------------------
IV | Координати і вектори у просторі | 18
-----+--------------------------------------+---------------------
V | Резерв навчального часу | 8
------------------------------------------------------------------
11 клас. Алгебра та початки аналізу
(2 год на тиждень, у I семестрі - 32 год, у II семестрі - 38
год, разом 70 год)
------------------------------------------------------------------
N п/п| Назва теми | Кількість годин
-----+--------------------------------------+---------------------
I | Границя і неперервність функції | 4
-----+--------------------------------------+---------------------
II | Похідна та її застосування | 16
-----+--------------------------------------+---------------------
III | Інтеграл та його застосування | 12
-----+--------------------------------------+---------------------
IV | Елементи комбінаторики | 8
-----+--------------------------------------+---------------------
V | Початки теорії імовірностей і |
| статистики | 12
-----+--------------------------------------+---------------------
VI | Вступ до статистики | 4
-----+--------------------------------------+---------------------
VII | Повторення і систематизація | 14
| навчального матеріалу |
------------------------------------------------------------------
11 клас. Геометрія
(2 год на тиждень, у I семестрі - 32 год, у II семестрі - 38
год, разом 70 год)
------------------------------------------------------------------
N п/п| Назва теми | Кількість годин
-----+--------------------------------------+---------------------
I | Многогранники | 18
-----+--------------------------------------+---------------------
II | Тіла обертання | 14
-----+--------------------------------------+---------------------
III | Об'єми тіл | 14
-----+--------------------------------------+---------------------
IV | Площі поверхонь тіл обертання | 10
-----+--------------------------------------+---------------------
V | Комбінації геометричних тіл | 6
-----+--------------------------------------+---------------------
VI | Повторення і систематизація | 8
| навчального матеріалу |
------------------------------------------------------------------
У класах гуманітарного та технологічного напрямів вивчається інтегрований курс "Математика". Зауважимо, що предмет "Математика" в зазначених класах можна ділити на два предмети "Алгебра та початки аналізу" і "Геометрія". В такому випадку учням виставлятимуться бали за навчальні досягнення окремо з кожного предмета. Розподіл годин на вивчення окремих розділів та кількість тематичних оцінювань, передбачених навчальними програмами у класах гуманітарного та технологічного напрямів може бути таким:
10 клас. Алгебра та початки аналізу
(2 год на тиждень. У I семестрі - 32 год, у II семестрі - 38
год, разом 70 год)
-----------------------------------------------------------------------------
N п/п|Назва теми | Кількість|Кількість тематичних
| | годин |оцінювань
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
1 |Тригонометричні функції | 32 | 2
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
2 |Степенева, показникова та логарифмічні | 29 |
|функції | | 3
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
3 |Резерв навчального часу. Повторення, | 9 | 1
|систематизація знань | |
-----------------------------------------------------------------------------
10 клас. Геометрія
(1 год на тиждень, у I семестрі - 16 год, у II семестрі - 19
год, разом 35 год)
-----------------------------------------------------------------------------
N п/п|Назва теми | Кількість|Кількість тематичних
| | годин |оцінювань
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
1 |Початки стереометрії | 16 | 1
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
2 |Розміщення площин у просторі | 12 | 1
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
3 |Резерв навчального часу. Повторення, | 7 | 1
|систематизація знань | |
-----------------------------------------------------------------------------
11 клас. Алгебра та початки аналізу
(1 год на тиждень у I семестрі - 16 год, 2 год на тиждень у
II семестрі - 38 год, разом 54 год)
-----------------------------------------------------------------------------
N п/п|Назва теми | Кількість|Кількість тематичних
| | годин |оцінювань
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
1 |Похідна та її застосування | 16 | 2
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
2 |Інтеграл. Площа криволінійної трапеції | 19 | 2
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
3 |Додаткова частина | 6 |
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
4 |Резерв навчального часу. Повторення, | 13 | 1
|систематизація знань | |
-----------------------------------------------------------------------------
11 клас. Геометрія
(2 год на тиждень у I семестрі - 32 год, 1 год на тиждень у
II семестрі - 19 год, разом 51 год)
-----------------------------------------------------------------------------
N п/п|Назва теми | Кількість|Кількість тематичних
| | годин |оцінювань
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
1 |Геометричні тіла | 24 | 2
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
2 |Площі поверхонь | 8 | 1
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
3 |Об'єми тіл | 13 | 1
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
4 |Резерв навчального часу. Повторення, | 6 | 1
|систематизація знань | |
-----------------------------------------------------------------------------
В класах фізико-математичного профілю за навчальним планом на вивчення математики здебільшого відводиться 8 годин на тиждень. Розподіл годин на вивчення окремих розділів та кількість тематичних оцінювань, передбачених навчальними програмами у 8 - 11 класах з поглибленим вивченням математики може бути таким:
8 клас. Алгебра
(5 год на тиждень, у I семестрі - 80 год, у II семестрі - 95,
разом 175 год)
-----------------------------------------------------------------------------
N п/п|Назва теми | Кількість|Кількість тематичних
| | годин |оцінювань
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
1 |Раціональні вирази | 30 | 2
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
2 |Дійсні числа | 15 | 1
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
3 |Нерівності | 25 | 2
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
4 |Квадратні корені | 20 | 2
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
5 |Квадратні рівняння | 30 | 2
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
6 |Функції | 15 | 1
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
7 |Множини. Елементи математичної логіки. | |
|Комбінаторика. Ймовірність | 12 | 1
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
8 |Елементи прикладної математики | 10 | 1
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
9 |Резерв навчального часу. Повторення, | 18 | 1
|систематизація знань | |
-----------------------------------------------------------------------------
8 клас. Геометрія
(3 год на тиждень, у I семестрі - 48 год, у II семестрі - 57
год, разом 105 год)
-----------------------------------------------------------------------------
N п/п|Назва теми | Кількість|Кількість тематичних
| | годин |оцінювань
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
1 |Чотирикутники | 28 | 2
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
2 |Теорема Піфагора | 20 | 2
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
3 |Вектори | 23 | 2
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
4 |Метод координат | 19 | 2
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
5 |Резерв навчального часу. Повторення, | 15 | 1
|систематизація знань | |
-----------------------------------------------------------------------------
9 клас. Алгебра
(5 год на тиждень, у I семестрі - 80 год, у II семестрі - 95,
разом 175 год)
-----------------------------------------------------------------------------
N п/п|Назва теми | Кількість|Кількість тематичних
| | годин |оцінювань
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
1 |Множини. Комбінаторика. Ймовірність | 17 | 1
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
2 |Функції | 30 | 3
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
3 |Степені і корені | 33 | 2
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
4 |Рівняння і нерівності з двома змінними | 20 | 2
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
5 |Послідовності і прогресії | 15 | 1
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
6 |Початки тригонометрії | 32 | 2
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
7 |Елементи прикладної математики | 8 | 1
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
8 |Резерв навчального часу. Повторення, | 20 | 1
|систематизація знань | |
-----------------------------------------------------------------------------
9 клас. Геометрія
(З год на тиждень, у I семестрі - 48 год, у II семестрі - 57
год, разом 105 год)
-----------------------------------------------------------------------------
N п/п|Назва теми | Кількість|Кількість тематичних
| | годин |оцінювань
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
1 |Множини. Комбінаторика. Ймовірність | 17 | 1
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
2 |Функції | 30 | 3
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
3 |Степені і корені | 33 | 2
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
4 |Рівняння і нерівності з двома змінними | 20 | 2
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
5 |Послідовності і прогресії | 15 | 1
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
6 |Резерв навчального часу. Повторення, | 20 | 1
|систематизація знань | |
-----------------------------------------------------------------------------
10 клас. Алгебра та початки аналізу
(5 год на тиждень, у I семестрі - 80 год, у II семестрі - 95
год, разом 175 год)
-----------------------------------------------------------------------------
N п/п|Назва теми | Кількість|Кількість тематичних
| | годин |оцінювань
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
1 |Вступ | 23 | 2
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
3 |Алгебраїчні рівняння та нерівності | |
|вищих ступенів | 30 | 2
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
4 |Границя та неперервність | 16 | 2
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
5 |Тригонометричні та обернено | |
|тригонометричні функції | 37 | 3
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
6 |Похідна та її застосування | 42 | 3
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
7 |Елементи прикладної математики | 10 | 1
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
8 |Резерв навчального часу. Повторення, | 17 | 1
|систематизація знань | |
-----------------------------------------------------------------------------
10 клас. Геометрія
(З год на тиждень, у I семестрі - 48 год, у II семестрі - 57
год, разом 10 год)
-----------------------------------------------------------------------------
N п/п|Назва теми | Кількість|Кількість тематичних
| | годин |оцінювань
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
1 |Вступ до стереометрії | 9 | 1
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
2 |Паралельність прямих і площин | 24 | 2
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
3 |Перпендикулярність прямих і площин | 27 | 2
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
4 |Координати і вектори в просторі | 30 | 2
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
5 |Резерв навчального часу. Повторення, | 15 | 1
|систематизація знань | |
-----------------------------------------------------------------------------
11 клас. Алгебра та початки аналізу
(5 год на тиждень, у I семестрі - 80 год, у II семестрі - 95
год, разом 175 год)
-----------------------------------------------------------------------------
N п/п|Назва теми | Кількість|Кількість тематичних
| | годин |оцінювань
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
1 |Первісна і інтеграл | 30 | 2
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
2 |Показникова, логарифмічна та | |
|степенева функції | 50 | 3
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
3 |Рівняння, нерівності, системи | 40 | 3
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
4 |Комбінаторика | 15 | 1
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
5 |Початки теорії ймовірності | 25 | 2
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
6 |Резерв навчального часу. Повторення, | 15 | 1
|систематизація знань | |
-----------------------------------------------------------------------------
11 клас. Геометрія
(З год на тиждень, у I семестрі - 48 год, у II семестрі - 57
год, разом 105 год)
-----------------------------------------------------------------------------
N п/п|Назва теми | Кількість|Кількість тематичних
| | годин |оцінювань
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
1 |Многогранники | 28 | 2
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
4 |Тіла обертання | 20 | 2
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
5 |Об'єми тіл. Площа сфери | 24 | 2
-----+---------------------------------------+----------+--------------------
6 |Резерв навчального часу. Повторення, | 33 | 2
|систематизація знань | |
-----------------------------------------------------------------------------
Перший досвід роботи за програмами для учнів 8 класів з поглибленим вивченням математики показав, що при розробці тематичного планування можливо навчальні години розподілити так:
у I семестрі - алгебра - 6 годин на тиждень, геометрія - 2 години на тиждень;
у II семестрі - алгебра - 4 години на тиждень, геометрія - 4 години на тиждень.
Це дає змогу узгодити програму з алгебри і геометрії та розширити коло задач з геометрії із застосуванням теореми Піфагора, при розв'язанні яких використовуються квадратні рівняння.
Відповідний варіант тематичного планування подано в журналі "Математика в школі" N 4, 2002 р.
До пропонованого розподілу годин на вивчення окремих тем програми можна вносити зміни з урахуванням рівнів математичної підготовки учнів, спрямування їх пізнавальних інтересів та здібностей. При цьому необхідно забезпечити міцне засвоєння всіма учнями базового змісту шкільної математичної освіти. Резерв навчального часу, а також години на повторення навчального матеріалу вчитель може використовувати для повторення на початку навчального року за курс попереднього класу чи як додаткові години на окремі теми або для узагальнення й систематизації матеріалу і повторення в кінці навчального року.
Слід звернути увагу на те, що розділ "Зміст навчального матеріалу" програми з математики для загальноосвітніх навчальних закладів задає мінімальний обсяг матеріалу, обов'язковий для вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах. Частина матеріалу, зміст якого подано у квадратних дужках, не є обов'язковою для вивчення і не виноситься для тематичного контролю. Враховуючи можливості навчального закладу та бажання вчителя, можна розглянути ці теоретичні питання оглядове, без доведення або в процесі розв'язування відповідних задач.
Перелік навчальних програм, підручників і навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в 2002/03 навчальному році, буде опубліковано в "Інформаційному збірнику МОН України" N 15, 2002 рік.
До основних навчальних посібників віднесено також збірники завдань для державної підсумкової атестації з математики в 9-х та 11-х класах (за редакцією З.I.Слєпкань). Вони можуть використовуватись протягом навчального року як дидактичні матеріали в процесі вивчення шкільного курсу математики та тематичного оцінювання.
За відсутності зазначених підручників, вчитель може користуватися також посібниками з відповідним грифом Міністерства освіти і науки України. При цьому вчитель повинен забезпечувати виконання навчальної програми у повному обсязі.
Зокрема, вивчення теми "Початкові відомості стереометрії" в 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів може проводитися за пробним підручником для загальноосвітніх навчальних закладів "Геометрія, 7 - 9", авторів Бевз Г. П., Бевз В. Г., Владімірова Н. Г. (видавництво "Вежа", Київ, 2001 р.) та навчально-методичним посібником "Початкові відомості стереометрії: 9 клас" авторів В.П.Коваленка, Л.В.Мальчевської, В.М.Михайленко (видавництво "Кімо", Київ, 2002 р.).
До програми для 8 - 10 класів з поглибленим вивченням математики включено елементи теорії множин, математичної логіки, комбінаторики, статистики та теорії імовірностей. Цей матеріал на доступному для учнів 8 10 класів рівні викладено у підручнику для 11 класу з поглибленим вивченням математики "Алгебра і початки аналізу" (авторів М.I.Шкіля, Т.В.Колесник, Т.М.Хмари).
Орієнтовне тематичне планування навчального матеріалу публікується в журналі "Математика в школі" та інших педагогічних виданнях. Складання ж тематичних планів належить до виняткової компетенції вчителя. При цьому слід враховувати багато чинників, зокрема рівень підготовки учнів конкретного класу, підручники, за якими працюють в навчальному закладі, методику викладання тощо.
Посиленої уваги потребує оцінювання навчальних досягнень учнів. На сьогодні в навчальних закладах системи загальної середньої освіти обов'язковими видами оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне і підсумкове, а основним видом оцінювання - тематичне. Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів є обов'язковим. Бал, отриманий учнем, має відображати реальні досягнення в опануванні ним конкретної теми.
Тематичному оцінюванню навчальних досягнень учнів підлягають основні результати вивчення теми, що визначаються вчителем на основі вимог навчальної програми і мають бути відомі учням з самого початку її вивчення, слугуючи орієнтиром у процесі роботи над темою.
Перед початком вивчення чергової теми усі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю і тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; питаннями, що виносяться на атестацію, якщо тематичне оцінювання проводиться в усно-письмовій формі, або орієнтовними завданнями (задачами) тощо; терміном і формою проведення тематичного оцінювання; критеріями оцінювання.
Якщо темою передбачено виконання учнями практичних робіт, то це є обов'язковою попередньою умовою для тематичного оцінювання.
Тематичне оцінювання може проводитися у різних формах. Головною умовою при виборі вчителем форми тематичного оцінювання є забезпечення ним неупередженого оцінювання.
Підсумкове оцінювання здійснюється відповідно наприкінці семестру та наприкінці навчального року. Підсумковий бал за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових балів.
Для стимулювання навчальної діяльності учнів вчитель може за підсумками роботи учня при вивченні окремої теми (за підсумками семестру, року) автоматично оцінити відповідним балом (якщо учень погоджується з ним) його навчальні досягнення з теми (за семестр). При цьому наявність чи кількість поточних оцінок не може бути перешкодою для виставлення тематичної (семестрової, річної оцінки).
Якщо учень вже ж прагне підвищити бал за тему, то він має домовитися про час для цього з учителем. Зовсім не обов'язково, щоб це був залік, контрольна робота, тестове завдання. Вчитель і учні можуть це зробити в ході бесіди, факультативного заняття, на основі реферативної роботи тощо. Варіантів може бути безліч, але цілком логічно, що час і форму має визначати саме вчитель, а не учень, оскільки вчитель під час уроків доклав значних зусиль, щоб учень (учениця) опанували матеріал.
Оцінювання здійснюється згідно з критеріями для підсумкового (тематичного) оцінювання навчальних досягнень учнів (журнал "Математика в школі", N 4, 2001 р.). Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів єдині для загальноосвітніх і профільних класів. Неприпустимо завищувати вимоги до виставлення відповідних балів під час контролю результатів навчання в класах з поглибленим вивченням математики, оскільки це негативно впливатиме на розвиток творчих здібностей учнів. Вимоги до учнів у класах гуманітарного спрямування також визначені критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів.
Пропонуємо орієнтовний перелік тем, або окремих їх частин для тематичного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів з математики.
5 клас. Математика
------------------------------------------------------------------
NN тем|Теми |Кількість
| |тематичних
| |оцінювань
------+-----------------------------------------------+-----------
I |Натуральні числа і дії над ними | 3
------+-----------------------------------------------+-----------
II |Геометричні фігури і величини | 2
------+-----------------------------------------------+-----------
III |Звичайні дроби | 4
------------------------------------------------------------------
6 клас. Математика
------------------------------------------------------------------
NN тем|Теми |Кількість
| |тематичних
| |оцінювань
------+-----------------------------------------------+-----------
I |Подільність чисел | 1
------+-----------------------------------------------+-----------
II |Звичайні дроби | 2
------+-----------------------------------------------+-----------
III |Відношення і пропорції | 1
------+-----------------------------------------------+-----------
IV |Геометричні фігури | 1-2
------+-----------------------------------------------+-----------
V |Раціональні числа і дії над ними | 3-4
------------------------------------------------------------------
7 клас. Алгебра
------------------------------------------------------------------
NN тем|Теми |Кількість
| |тематичних
| |оцінювань
------+-----------------------------------------------+-----------
I |Рівняння | 1
------+-----------------------------------------------+-----------
II |Цілі вирази | 2-3
------+-----------------------------------------------+-----------
III |Розкладання многочленів на множники | 2
------+-----------------------------------------------+-----------
IV |Системи лінійних рівнянь з двома змінними | 2
------------------------------------------------------------------
7 клас. Геометрія
------------------------------------------------------------------
NN тем|Теми |Кількість
| |тематичних
| |оцінювань
------+-----------------------------------------------+-----------
I |Найпростіші геометричні фігури та їх | 1
|властивості |
------+-----------------------------------------------+-----------
II |Трикутники | 2
------+-----------------------------------------------+-----------
III |Геометричні побудови | 1
------------------------------------------------------------------
8 клас. Алгебра
------------------------------------------------------------------
NN тем|Теми |Кількість
| |тематичних
| |оцінювань
------+-----------------------------------------------+-----------
I |Раціональні вирази | 2
------+-----------------------------------------------+-----------
II |Квадратні корені. Дійсні числа | 1-2
------+-----------------------------------------------+-----------
III |Квадратні рівняння | 2
------+-----------------------------------------------+-----------
IV |Функції | 1
------------------------------------------------------------------
8 клас. Геометрія
------------------------------------------------------------------
NN тем|Теми |Кількість
| |тематичних
| |оцінювань
------+-----------------------------------------------+-----------
I |Чотирикутники | 2
------+-----------------------------------------------+-----------
II |Метричні співвідношення в прямокутному |
|трикутнику. Теорема Піфагора | 1
------+-----------------------------------------------+-----------
III |Декартові координати, рухи і вектори в площині | 1-2
------------------------------------------------------------------
9 клас. Алгебра
------------------------------------------------------------------
NN тем|Теми |Кількість
| |тематичних
| |оцінювань
------+-----------------------------------------------+-----------
I |Нерівності | 2
------+-----------------------------------------------+-----------
II |Квадратична функція | 3
------+-----------------------------------------------+-----------
III |Числові послідовності | 1
------+-----------------------------------------------+-----------
IV |Елементи прикладної математики | 1
------+-----------------------------------------------+-----------
V |Узагальнення і систематизація знань учнів | 1
------------------------------------------------------------------
9 клас. Геометрія
------------------------------------------------------------------
NN тем|Теми |Кількість
| |тематичних
| |оцінювань
------+-----------------------------------------------+-----------
I |Перетворення фігур. Подібність фігур | 1
------+-----------------------------------------------+-----------
II |Розв'язування трикутників | 1
------+-----------------------------------------------+-----------
III |Многокутники | 1
------+-----------------------------------------------+-----------
IV |Площі фігур | 1
------+-----------------------------------------------+-----------
V |Узагальнення і систематизація знань учнів | 1
------------------------------------------------------------------
10 клас. Алгебра та початки аналізу
------------------------------------------------------------------
NN тем|Теми |Кількість
| |тематичних
| |оцінювань
------+-----------------------------------------------+-----------
I |Тригонометричні функції |
------+-----------------------------------------------+-----------
II |Тригонометричні рівняння і нерівності |
------+-----------------------------------------------+-----------
III |Степенева функція |
------+-----------------------------------------------+-----------
IV |Показникова і логарифмічна функції |
------------------------------------------------------------------
10 клас. Геометрія
------------------------------------------------------------------
NN тем|Теми |Кількість
| |тематичних
| |оцінювань
------+-----------------------------------------------+-----------
I |Паралельність прямих і площин | 2
------+-----------------------------------------------+-----------
II |Перпендикулярність прямих і площин | 1
------+-----------------------------------------------+-----------
III |Координати і вектори в просторі | 2
------------------------------------------------------------------
11 клас. Алгебра та початки аналізу
------------------------------------------------------------------
NN тем|Теми |Кількість
| |тематичних
| |оцінювань
------+-----------------------------------------------+-----------
I |Похідна та її застосування | 2
------+-----------------------------------------------+-----------
II |Інтеграл та його застосування | 1
------+-----------------------------------------------+-----------
III |Початки теорії ймовірностей і статистики | 1
------+-----------------------------------------------+-----------
IV |Узагальнення і систематизація знань учнів | 1
------------------------------------------------------------------
11 клас. Геометрія
------------------------------------------------------------------
NN тем|Теми |Кількість
| |тематичних
| |оцінювань
------+-----------------------------------------------+-----------
I |Многогранники | 2
------+-----------------------------------------------+-----------
II |Тіла обертання | 1
------+-----------------------------------------------+-----------
III |Об'єми тіл | 1
------+-----------------------------------------------+-----------
IV |Площі поверхонь тіл обертання | 2
------+-----------------------------------------------+-----------
V |Узагальнення і систематизація знань учнів | 1
------------------------------------------------------------------
Наведена кількість оцінювань є лише орієнтовною.
Час, відведений на виконання тематичних робіт, може варіюватися від 15 до 90 хвилин залежно від теми, класу, предмета.
Поточне, з виставленням балів до класного журналу, оцінювання учнів з математики може проводитись безпосередньо під час навчальних занять або за результатами виконання домашніх завдань, усних відповідей, письмових робіт тощо. При цьому поточне оцінювання, у разі його застосування вчителем, має відігравати заохочувальну, стимулюючу та діагностичну, але не каральну, функції.
При проведенні семінарських, лабораторних і практичних занять за лекційною формою навчання, з профільних дисциплін у спеціалізованих школах (школах-інтернатах), гімназіях, ліцеях, колегіумах для посилення індивідуальної роботи з учнями запроваджується поділ класів на групи, при кількості учнів у класі більше 27 (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 N 128. Поділ здійснюється за рішенням педагогічної ради закладу за умови, що граничнодопустиме навантаження на учня не перевищуватиме загальну кількість годин, передбачених навчальним планом для даного класу з урахуванням поділу.
Вимоги до виконання письмових робіт та перевірки зошитів з математики вказані у листі Міністерства освіти і науки України "Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін у 5 - 11 класах" N 1/9-529 від 27.12.2000 ("Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України" N 2, 2001 р., журнал "Математика в школі", N 4, 2001 р.).
Вимоги щодо письмового оформлення робіт з математики не повинні зводитися до нав'язування учням єдиної форми запису розв'язування задач і вправ. Останні можуть мати скорочений вигляд з використанням теоретико-множинної та логічної символіки. Відомо, що вміння стисло і чітко записувати розв'язання задач свідчать про достатній рівень розвитку логічного мислення.
Для виконання усіх видів письмових робіт доцільно мати таку кількість зошитів з математики:
5 - 6 класи - два зошити;
7 - 9 класи - по одному зошиту з алгебри і геометрії;
10 - 11 класи - по одному зошиту з алгебри та початків аналізу і геометрії;
Для контрольного тематичного оцінювання передбачаються окремі зошити (для кожного предмета) чи аркуші, що зберігаються протягом навчального року в загальноосвітньому навчальному закладі.
Зошити, в яких виконуються навчальні класні і домашні роботи, рекомендується перевіряти:
у 5 - 6 класах - з математики - один раз на тиждень;
у 7 - 9 класах з алгебри та геометрії - один раз на два тижні;
у 10 - 11 класах з математики - один раз на місяць;
Учителі не повинні обмежуватися лише власною перевіркою виконання учнівських робіт, а й мають практикувати самоперевірку, взаємоперевірку, формуючи тим самим в учнів потребу здійснювати самоконтроль як рису особистості.
Учитель також може перевіряти і оцінювати частину письмової роботи (задачу, вправу, побудову графіка тощо).
Тематичні контрольні роботи перевіряються в усіх учнів з наступною корекційною роботою в тих самих зошитах.
Оцінка за ведення зошитів з математики виставляється до класного журналу наприкінці вивчення кожної теми. При цьому до уваги береться наявність і правильність виконання класних і домашніх робіт, оцінки за поточну перевірку зошитів.
Усі контрольні тематичні роботи вчитель обов'язково оцінює і виставляє відповідні бали до класного журналу. За самостійні поточні письмові роботи оцінка може виставлятися до журналу не всім учням.
При формуванні підсумкової оцінки за семестр учитель спирається на тематичні оцінки учня, враховуючи оцінки за поточні роботи та підсумкові оцінки за ведення зошита.
Для поступового впровадження нових організаційних форм роботи з учнями доцільно ширше використовувати варіативну складову навчального плану (курси за вибором, факультативи, спецкурси). Факультативне навчання математики має на меті поглиблювати знання учнів, здобуті при вивченні основного курсу, а також розвивати їх логічне мислення, допитливість і кмітливість.
Програми факультативних курсів з математики для загальноосвітніх навчальних закладів плануються надрукувати у 2002 році у видавництві "Навчальна книга". Програмно-методичні матеріали вивчення курсу математики (календарне планування для загальноосвітніх та профільних класів, структурне забезпечення викладання курсу математики, завдання для підсумкового тематичного оцінювання з поелементним аналізом результатів оцінювання, інструктивно-методичні листи щодо вивчення курсу математики тощо) будуть надруковані у збірнику "Математика. 5 - 11 класи. Програмно-методичні матеріали" (видавництво "Кімо").
Інформатика
У сучасних умовах шкільний курс інформатики залишається найбільш ефективним засобом інформатизації навчального процесу, впровадження і поширення технологій при вивченні інших навчальних дисциплін, в тому числі й гуманітарних.
Через вивчення інформатики та використання засобів комп'ютерних технологій при опануванні учнями інших навчальних предметів досягається головна мета курсу: в учнів формуються важливі складові інформаційної культури; учні беруть участь в житті сучасного інформатизованого суспільства з притаманним йому високотехнологічним виробництвом.
Вивчення інформатики передбачає опанування учнями знаннями, вміннями та навичками, необхідними для раціонального використання засобів сучасних інформаційних технологій при розв'язуванні задач, пов'язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням, передаванням. Знайомство із роллю нових інформаційних технологій у сучасному виробництві, науці, повсякденній практиці, з перспективами розвитку обчислювальної техніки допоможе учням у виборі майбутньої професії, у продовженні вивчення інформатики в будь-якій із форм неперервної освіти.
Основними сферами застосування комп'ютерних технологій є, насамперед, комп'ютер, вивчаючи який учні поглиблюють знання про будову, принципи дії комп'ютерів, формують певні уявлення про залежність між технічними характеристиками та умовами практичного їх використання. Комп'ютер також є засобом навчальної діяльності, адже мультимедійні програми з навчальних дисциплін демонструють явища та процеси, що їх неможливо відтворити в умовах навчального приміщення, (зокрема з фізики, хімії, біології та інших шкільних дисциплін), здійснюють розрахунки, будують графіки, контролюють рівень і якість знань. Важливим є й те, що комп'ютер як компонент системи управління за допомогою відповідних програм, систематизує інформацію за певними параметрами (база даних про контингент учнів, заміна уроків тощо). Комп'ютерна техніка та інформаційні технології мають органічно увійти до системи існуючих дидактичних засобів, стати одним з ефективних засобів предметного середовища і використовуватися для всебічного розвитку учнів.
Аналіз вивчення курсу інформатики та обчислювальної техніки в 2001/02 н. р. підтверджує, що, незважаючи на недоліки, спричинені в більшості випадків об'єктивними чинниками (не всі навчальні заклади забезпечені сучасною комп'ютерною технікою, відсутні належні навчальні, дидактичні, методичні посібники та педагогічні програмні засоби, прикладне програмне забезпечення вивчення шкільних дисциплін), помітні значні позитивні зрушення у бік формування нового ставлення до пізнання: в учнів переважає інтерес саме до способу набуття знань. При цьому не зменшується традиційний інтерес до змісту навчання з цього предмета.
Вивчення "Інформатики" в новому навчальному році здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України (лист від 22.08.2001 N 1/11-3580). Назву програми змінено з "Основи інформатики та обчислювальної техніки, 10 - 11 класи" на назву "Інформатика, 10 - 11 класи", оскільки до переліку навчальних предметів, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України "Про типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/2002 - 2004/2005 н. р." від 25.04.2001 N 342 входить назва предмета "Інформатика".
Вивчення інформатики в 10 - 11 класах дозволяється за авторськими програмами з відповідним грифом Міністерства освіти і науки України.
На вивчення предмета "Інформатика" у 10 - 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів відводиться така кількість годин:
Кількість годин на тиждень у класах за напрямами навчання
------------------------------------------------------------------
загальноосвітній | гуманітарний | природничо- | технологічний
| | математичний |
------------------+--------------+--------------+-----------------
10 | 11 | 10 | 11 | 10 | 11 | 10 | 11
--------+---------+-------+------+------+-------+-------+---------
| | | | | | |
1+1* | 1+1* | 1+(1)|1+(1) | 1+1* | 1+1* | 1 | 1
------------------------------------------------------------------
+1* - друга година з інформатики використовується за наявності комп'ютерів. При відсутності ж комп'ютерів вивчення предмета "Інформатика" здійснюється за безмашинним варіантом програми.
+(1) - у класах гуманітарного напряму за рішенням навчального закладу і за наявності комп'ютерної техніки на вивчення інформатики можуть відводитись додаткові години, кількість яких позначено в дужках.
Залежно від можливості організації практичної роботи школярів на комп'ютерах, програма передбачає три варіанти вивчення курсу:
повний курс (140 год., машинний варіант з використанням комп'ютерів, що працюють під управлінням ОС WINDOWS);
повний курс (140 год., машинний варіант з використанням комп'ютерів, цю працюють під управлінням ОС MS-DOS) - для шкіл, що забезпечені сучасною комп'ютерною технікою чи мають можливість організувати систематичні заняття у комп'ютерному класі іншої організації;
скорочений курс (70 год., безмашинний варіант) - для шкіл, що такої можливості не мають.
Під час роботи за машинним варіантом клас ділиться на дві групи, але не менше 8 учнів у групі (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 N 128.
За рішенням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, за рахунок бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.
У разі розбіжності кількості годин у робочому навчальному плані навчального закладу з діючою програмою, вчителям інформатики дозволяється, за погодженням з відповідними районними (міськими) методичними кабінетами, вносити корективи до програми з інформатики відповідно до навчального плану закладу. При цьому вчитель повинен забезпечувати виконання навчальної програми у повному обсязі.
Курс інформатики може вивчатись в 7 - 9 класах за авторськими програмами, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, якщо в робочому навчальному плані закладу передбачено вивчення предмета "Інформатика". В іншому випадку для опанування комп'ютерною грамотністю в 7 - 9 класах можуть бути введені спецкурси. В 1-6 класах може вводитись пропедевтичний курс інформатики за такими напрямками:
загальноосвітній, в якому інформатика розглядається як засіб розвитку логічного мислення, формування вміння аналізувати, описувати плани дій та робити логічні висновки (для цього немає необхідності використовувати комп'ютери);
технологічний, тобто навчання конкретним інформаційним технологіям: вироблення основних навичок користування комп'ютером, використання комп'ютерів як інструментів для загальноосвітніх цілей (випуск шкільних газет та журналів, малювання, комп'ютерне листування, пошук інформації тощо).
Спецкурси та пропедевтичні курси вивчаються за рахунок годин варіативної частини навчального плану закладу за програмами, складеними, вчителем та затвердженими директором навчального закладу.
У спеціалізованих школах (класах), гімназіях, ліцеях, колегіумах, зокрема з поглибленим вивченням курсу інформатики, години трудового навчання (технології) та навчально-виробничої практики можуть використовуватися для вивчення спецкурсів професійного спрямування за діючими програмами або за програмами, погодженими з відповідними районними (міськими) методичними кабінетами.
Оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики здійснюється згідно з критеріями для підсумкового (тематичного) оцінювання навчальних досягнень.
В системі оцінювання навчальних досягнень учнів обов'язковим і основним є тематичне оцінювання знань, основною метою якого є забезпечення неупередженого оцінювання навчальних досягнень учнів з кожної теми. При цьому бал, отриманий учнем, має відображати реальні досягнення в опануванні ним конкретної теми. Орієнтовний перелік тем чи окремих їх розділів для тематичного оцінювання надруковані в Орієнтовному поурочному плануванні курсу у програмі з інформатики. Поточне оцінювання учнів з інформатики з виставленням балів до класного журналу, якщо воно здійснюється вчителем, може проводитись безпосередньо під час навчальних занять або за результатами виконання домашніх завдань, усних відповідей, лабораторних, практичних та самостійних робіт тощо.
Якщо темою передбачено виконання учнями практичних робіт, то це є обов'язковою попередньою умовою для тематичного оцінювання.
Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці кожного семестру та навчального року: за семестр проводиться за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінювань.
Для стимулювання навчальної діяльності учнів вчитель може за підсумками роботи учня при вивченні окремої теми автоматично оцінити відповідним балом його навчальні досягнення з даної теми (якщо учень погоджується з ним). При цьому наявність чи кількість поточних оцінок не може бути перешкодою для виставлення тематичної оцінки. Якщо ж учень прагне підвищити бал за тему, то він домовляється про час для цього із вчителем. Зовсім не обов'язково, щоб це був залік, контрольна робота, тестове завдання. Це можна зробити під час бесіди, факультативного заняття, на основі реферативної роботи тощо. Варіантів є безліч, час і форму роботи визначає вчитель.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів єдині для загальноосвітніх і профільних класів. Наголошуємо на тому, що неприпустимо завищувати вимоги до виставлення відповідних балів під час контролю результатів навчання в класах з поглибленим вивченням інформатики чи, навпаки, занижувати їх у класах гуманітарного профілю, оскільки це негативно впливатиме на розвиток творчих здібностей учнів.
Для оцінювання навчальних досягнень учнів, які навчаються за безмашинним варіантом програми з інформатики, слід керуватися загальними критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів без врахування навичок володіння комп'ютером.
Біологія
Шкільний курс біології є важливою складовою загальної середньої освіти. Його значення визначається важливістю завдань, що стоять перед шкільною біологічною освітою, а саме:
оволодіння учнями знаннями про структуру і принципи функціонування живих систем як відображення картини біологічної реальності, їх онто- і філогенез; взаємозв'язки між живими системами, неживою природою; оволодіння методологією наукового пізнання;
формування в учнів уміння встановлювати гармонійні стосунки з природою на основі поваги до життя як найвищої цінності, до всього живого як унікальної частини біосфери;
засвоєння учнями знань про застосування біологічних закономірностей у різних сферах культури;
оволодіння школярами уміннями самостійного вивчення основних понять, законів, біологічних закономірностей; уміннями спостерігати, досліджувати і пояснювати явища природи; застосовувати теоретичні знання з метою професійного самовизначення у прикладних сферах людської діяльності (медицина, сільське господарство, біотехнологія, педагогіка тощо);
розвиток розумових здібностей та якостей особистості (теоретичного стилю мислення, пізнавального інтересу, уяви, уваги, пам'яті тощо), прагнення до самоосвіти;
формування емоційно-ціннісного ставлення до природи, до себе, до людей, формування здорового способу життя.
Шкільний предмет "Біологія" є цілісним курсом, зміст якого розподіляється за роками навчання:
5 клас - Природознавство, пропедевтичний курс; 6 клас включає розділи 1 - 4 - "Царство Рослини", "Царство Гриби", "Царство Дроб'янки", "Організми і довкілля"; 7 клас - розділ 5 - "Царство Тварини"; 8 - 9 класи - розділ 6 Біологія людини; 10 - 11 класи - розділи 7 - 9: "Універсальні властивості організмів", "Надорганізмові рівні організації живої природи", "Історичний розвиток органічного світу".
На вивчення цих розділів у 2002-2003 навчальному році відводиться відповідно:
6 - 8 класи - по 68 годин (2 години на тиждень); 9 клас - 51 година (I півріччя - 1 година на тиждень і II півріччя - 2 години на тиждень); 10 клас - 34 години (1 година на тиждень); 11 клас - 68 годин (2 години на тиждень).
У 2002/03 навчальному році вивчення біології буде здійснюватися у відповідності до навчальної програми (Київ, "Шкільний світ", 2001 рік).
До кожної теми програми визначені обов'язкові результати навчання: вимоги до знань та умінь учнів, що можуть виражатися різними видами навчальної діяльності (інтелектуальними, практичними тощо). Після вивчення теми учень має знати, а отже називати, наводити приклади, характеризувати, обгрунтовувати, пояснювати, визначати, розпізнавати, порівнювати, застосовувати знання, робити висновки, дотримуватись правил техніки безпеки, правил поведінки в природі тощо. Порівнюючи результати навчальної діяльності учня із запропонованими у програмі основними вимогами до знань та умінь учнів, вчитель має змогу оцінити навчальні досягнення учнів.
Навчальний матеріал у програмі генерується навколо основних біологічних ідей: різнорівнева організація живого, цілісність і саморегуляція живих систем, ідея еволюції, взаємозв'язок будови і функції, взаємозв'язок організму і довкілля. Структурування навчального матеріалу навколо них утворює основу курсу, що сприяє об'єднанню окремих знань у систему, забезпечує їх інтеграцію і тим самим полегшує розуміння учнями навчального матеріалу, усуває необхідність запам'ятовування значного обсягу інформації, сприяє розвитку теоретичного мислення.
Практичну частину програми складають лабораторні і практичні роботи. Лабораторні роботи є важливою, обов'язковою складовою уроку біології, і, залежно від змісту матеріалу, що вивчається, рівня підготовки учнів, навчально-матеріальної бази можуть виконуватися різними способами: демонстраційно, фронтально, групою або індивідуально. Виконуються лабораторні роботи, як правило на етапі вивчення нового матеріалу і мають на меті опанування учнями понять теми, формування загальнонавчальних і спеціальних умінь. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вибірково, або всіх учнів класу.
Урок, на якому проводиться практична робота, є уроком формування практичних умінь і навичок. Уміння застосовувати теоретичні знання на практиці мають обов'язково оцінюватись вчителем.
Лабораторні роботи, позначені у програмі зірочкою, виконуються за вибором вчителя з урахуванням матеріально-технічних можливостей, можуть бути замінені демонстрацією.
Програма надає право вчителю творчо підходити до реалізації її змісту. Вчитель має право добирати об'єкти для вивчення, включати в зміст освіти приклади зі свого регіону. Враховуючи рівень підготовки школярів, інтереси і нахили учнів, вчитель може запропонувати свою логіку вивчення матеріалу, з методичним обгрунтуванням доцільності внесених змін.
Кількість годин на вивчення тем є орієнтовною, і може бути змінена у межах визначених годин.
Виявити рівень навчальних досягнень учнів покликане оцінювання, що передбачає аналіз відповіді учня, якість знань, ступінь сформованості загальнонавчальних і предметних умінь, рівень оволодіння розумовими операціями, досвід творчої діяльності, самостійних оцінних суджень.
Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/02 2004/05 навчальні роки передбачають поступовий перехід на оновлений зміст та нову структуру загальної середньої освіти, формування мережі різнопрофільних класів у старшій школі.
Програма для гуманітарного профілю (Київ, "Шкільний світ", 2001) передбачає формування в учнів мінімуму біологічних знань, рівень яких має бути достатнім для використання їх у повсякденному житті. Зміст програми скорочений, порівняно з чинною програмою, але передбачає звернення уваги до питань генетики людини, методів її вивчення, питань пізнання природи засобами мистецтва, посилення народознавчого та екологічного аспекту під час вивчення процесів і явищ живої природи, практичної спрямованості вивчення розділів біології.
Зміст програми для природничого профілю (Київ, "Шкільний світ", 2001) передбачає розвиток в учнів стійких інтересів і творчих здібностей до вивчення біології, формування спеціальних умінь вивчення живої природи. З цією метою збільшена кількість лабораторних і практичних робіт, передбачено години для семінарських занять, екскурсій, польового практикуму, використання матеріальної бази навчальних закладів і науково-дослідних інститутів.
У класах математичного та технологічного профілів біологія вивчається за чинними програмами для загальноосвітніх навчальних закладів.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за критеріями (ж-л "Біологія і хімія в школі" N 4, 2001 рік).
Основними видами оцінювання навчальних досягнень школярів є тематичне і підсумкове. Поточне оцінювання не є обов'язковим, проте, беручи до уваги його важливі функції: навчальну, діагностично-корегуючу, стимулюючу, виховну та інші, вчитель може здійснювати його, враховуючи психологічні особливості учнів.
Обов'язковим є тематичне оцінювання, що здійснюється по завершенню вивчення теми або її частини, згідно з переліком тем.
Тематична оцінка може виставлятися, у тому числі автоматично, на підставі результатів опанування учнем матеріалу теми упродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, навчальної активності учня тощо, а також після виконання учнем відповідних підсумкових завдань з теми у формі підсумкової письмової роботи, тестування, лабораторних і практичних робіт; заліку, семінарських занять та інших форм виявлення рівня навчальних досягнень учнів. Контрольні роботи не є домінуючою формою атестації, проте одна письмова контрольна робота на семестр є обов'язковою (лист Міносвіти і науки України N 1/9-529 від 27.12.2000).
Добираючи завдання для тематичного оцінювання, слід керуватися переліком термінів та понять в кінці розділу програми і вимогами до знань, умінь, що визначені до кожної теми нової редакції навчальної програми.
Підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.
Для стимулювання навчальної діяльності учнів безпосередньо під час занять та при підготовці до них учитель може за підсумками роботи учня за семестр чи рік автоматично оцінити відповідним балом (якщо учень погоджується з ним) його навчальні досягнення. При цьому чинник наявності чи кількості поточних оцінок не може бути перешкодою для виставлення семестрової чи річної оцінки.
Учень має право на підвищення семестрової та річних оцінок (окрім претендентів на золоту та срібну медаль).
Державна підсумкова атестація з біології проводиться у формі, визначеній Міністерством освіти і науки України.
В цьому навчальному році відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію, випускники основної школи обов'язково складають державну підсумкову атестацію з біології в усній формі за курс основної школи та за вибором за курс старшої школи.
У наступному навчальному році передбачається урізноманітнити форми державної підсумкової атестації з біології.
Розвиток творчої особистості, формування життєвих і соціальних компетенцій передбачає здійснення вчителем оптимального відбору форм і методів навчання, що мають відносну самостійність і впливають на стосунки, що виникають в процесі навчання між учителем і учнями і між самими учнями. Вчитель має добирати методи навчання, що забезпечують реалізацію цілей біологічної освіти, надавати перевагу методам самостійного здобуття знань, методам, які спрямовані на реалізацію принципу активності навчання.
Вивчення об'єктів живої природи, процесів життєдіяльності, потребує використання натуральних об'єктів, технічних засобів навчання, таблиць, ілюстрацій підручників.
Основний навчальний матеріал учні повинні засвоїти на уроці. Домашні завдання для учнів мають бути обов'язково диференційованими, з урахуванням потреби і інтересів учнів, сприяти навчально-пізнавальній діяльності.
Неодмінною умовою виконання навчальної програми з біології є проведення шкільних екскурсій. Вчитель має право самостійно обирати час їх проведення, використовуючи при цьому години навчальної практики (лист Міносвіти і науки України N 1/9-97 від 07.03.2001.
На допомогу вчителю та учням до нового навчального року продовжують видаватися підручники, навчальні посібники та робочі зошити. Відповідно до профілю класу чи школи вчителі біології мають право вибору підручників та посібників з грифом Міністерства освіти і науки України, що рекомендує їх використання в процесі навчання.
"Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України",
N 14/2002, липень 2002 року