ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
19.04.2004 N 2974/6/17-3116
Про податок з доходів фізичних осіб
(Витяг)
Прийнятий Верховною Радою України Закон "Про податок з доходів фізичних осіб" ( 889-15 ) (далі - Закон), який набрав чинності з 1 січня 2004 року, якісно змінив механізм справляння податку з доходів фізичних осіб (далі - податок) у порівнянні з прибутковим податком з громадян.
З метою уникнення суперечностей між чинними законодавчими актами, усунення прогалин та неузгодженостей пунктом 22.2 статті 22 Закону ( 889-15 ) встановлено, що у разі якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.
Стосовно оподаткування доходів від продажу фізичними особами дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, а також їх лому і відходів
Відповідно до підпункту 4.3.19 пункту 4.3 статті 4 Закону ( 889-15 ) до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається (та не підлягає відображенню в його річній податковій декларації) прибуток від операцій з майном або інвестиційними активами, який не підлягає оподаткуванню згідно з відповідними положеннями цього Закону.
Термін "інвестиційний актив", що вживається у Законі ( 889-15 ), також охоплює банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу (підпункт 9.6.7 "а" пункту 9.6 статті 9 Закону).
Про інвестиційні активи, які не підлягають оподаткуванню згідно з відповідними положеннями цього Закону ( 889-15 ), зазначено у підпункті 9.6.8 "б" пункту 9.6 статті 9 Закону: не підлягає оподаткуванню та не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадках, визначених підпунктами 4.3.3 та 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 цього Закону. Проте зазначені підпункти (4.3.3 та 4.3.18) не стосуються інвестиційних активів у формі банківських металів, придбаних у банку, оскільки: 4.3.3 - сума доходів, отриманих платником податку від розміщення ним коштів у цінні папери, емітована Міністерством фінансів України; 4.3.18 - сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати...
Правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними визначені Законом України від 18.11.97 р. N 637/97-ВР "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" (далі - Закон N 637).
У Законі N 637 (стаття 1) терміни та поняття вживаються у такому значенні.
Дорогоцінні метали - золото, срібло, платина і метали платинової групи - (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо). Дорогоцінне каміння - природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах): а) першого порядку - алмаз, рубін, сапфір синій, смарагд, олександрит... Операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням - дії, що пов'язані з: а) виникненням та припиненням права власності та інших прав на дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння. Банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.
Таким чином, операції з банківськими металами, придбаними у банку, є відокремленим сегментом усіх можливих операцій із дорогоцінними металами, віднесених Законом ( 889-15 ) до операцій із інвестиційними активами.
У зв'язку із зазначеним:
доходи, отримані платником податку від продажу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, включаючи їх лом та відходи, підлягають оподаткуванню податком на загальних підставах (відповідно до статті 12 Закону ( 889-15 ), якщо дорогоцінні метали, з якими здійснює операції платник податку, не належать до групи банківських металів, придбаних у банку;
доходи, отримані платником податку від продажу дорогоцінних металів, які належать до групи банківських металів, придбаних у банку, підлягають оподаткуванню податком на умовах оподаткування прибутку від операцій з інвестиційними активами (відповідно до пункту 9.6 статті 9 Закону ( 889-15 ).
Як об'єкт власності платника податку дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння слід розглядати з метою оподаткування зазначеним податком як рухоме майно (пункт 1.18. Рухоме майно - майно, відмінне від нерухомого). Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону ( 889-15 ) дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону. Доходи (прибутки), зазначені у цій статті, кінцево оподатковуються при їх виплаті за їх рахунок (пункт 12.6 статті 12 Закону ( 889-15 ).
Норми статті 12 Закону ( 889-15 ) не можуть бути застосовані для оподаткування прибутку від операцій з інвестиційними активами, зокрема, з банківськими металами, придбаними у банку. Для оподаткування прибутку від операцій з банківськими металами слід керуватись пунктом 9.6 статті 9 та пунктом 7.1 статті 7 Закону ( 889-15 ).
Відповідно до пункту 9.6 статті 9 Закону ( 889-15 ) облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. За наслідками такого обліку платник податку самостійно (або за допомогою та участю професійного торговця цінними паперами) визначає факт отримання інвестиційного прибутку або інвестиційного збитку відповідно до вимог підпунктів 9.6.2-9.6.8 пункту 9.6 статті 9 Закону ( 889-15 ).
Як зазначено у підпункті 9.6.6 пункту 9.6 статті 9 Закону ( 889-15 ), загальний фінансовий результат з інвестиційними активами визначається за наслідками звітного року. Загальний фінансовий результат від операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року. Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, то його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.
Відповідно до підпункту 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону ( 889-15 ) інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу (примітка за текстом: саме інвестиційного активу, що продано), з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту. Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за нульовою вартістю.
Заступник Голови С.Лекарь