ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
24.03.2004
Щодо касаційної скарги
Справа N 2-23/9789-2003
( Постанову скасовано на підставі Постанови Верховного Суду
від 20.07.2004 )
...суд ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.08.2003 р. позов задоволено, стягнено з фірми "С" заборгованість у сумі 457200,00 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.11.2003 р. зазначене рішення скасоване.
При винесенні постанови суд виходив з того, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та ( 875-12 ) положення Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами й організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. N 1767.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами при прийнятті судових рішень норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з такого.
Відповідно до п.3 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів (далі - Порядок), підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша від установленої нормативом, передбаченим ч.1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (далі - Закон), сплачують відповідним відділенням Фонду штрафні санкції.
Вищезазначений Порядок визначає, що суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету на рахунки органів Державного казначейства. Штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, який настає за звітним.
Як видно з матеріалів справи, 04.02.2003 р. фірма "С" ЛТД подала Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт за формою N 10, відповідно до якого поінформувала позивача про зайнятість інвалідів за 2002 рік і самостійно визначила штрафні санкції в сумі 457200,00 грн. за нестворені робочі місця, які були призначені для працевлаштування інвалідів і не перерахувала зазначені кошти у встановлений термін до бюджету.
Таким чином, посилання апеляційного суду на те, що суд першої інстанції не врахував відсутність доказів у позивача про наявність заборгованості, не відповідає матеріалам та обставинам справи.
Крім того, штрафні санкції за нестворені робочі місця для інвалідів відповідно до п.3 ст. 9 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) відносяться до неподаткових надходжень доходів державного бюджету. Згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. N 1767, штрафні санкції сплачуються підприємствами, організаціями самостійно у визначені законодавством строки. Таким чином, сам господарюючий суб'єкт доводить відповідному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів суму штрафних санкцій, яку він планує сплатити.
Відповідно до чинного законодавства, у разі несплати зазначених штрафних санкцій, вони вважаються заборгованістю й стягуються із господарюючого суб'єкта в примусовому порядку.
Таким чином, висновки апеляційної інстанції про відсутність правових підстав у суду при задоволенні позову через недоведеність наявності заборгованості у відповідача є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та чинному законодавству України.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову апеляційного суду, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.
З огляду на наведене та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), суд постановив:
Касаційну скаргу Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.12.2003 р. у справі N 2-23/9789-2003 скасувати.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.08.2003 р. залишити без змін.