МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ I НАУКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
27.08.2004 N 1/9-440
Міністру освіти Автономної
Республіки Крим,
начальникам управлінь освіти
і науки обласних, Київської
та Севастопольської міських
держадміністрацій,
керівникам вищих навчальних
закладів I - IV рівнів
акредитації
Про початок нового 2004/2005 навчального року
Позитивні зміни в системі вищої освіти в останні роки набули стабільного характеру. Завдяки підтримці Верховної Ради України, Президента України та Уряду в системі вищої освіти створено умови для забезпечення рівного доступу громадян до якісної вищої освіти, виведення її на рівень потреб національної економіки та світових стандартів, демократизації навчально-виховного процесу, підвищення мобільності студентів та викладачів, інноваційності вищої освіти. Першочерговими для виконання вищими навчальними закладами стали заходи, окреслені рішенням підсумкової колегії Міністерства освіти і науки від 27 лютого 2004 року "Підвищення ефективності вищої освіти і науки як дієвого чинника суспільного розвитку та інтеграції в європейське співтовариство" .
Подальші шляхи розвитку вищої освіти знайшли відображення в Указі Президента України від 17 лютого 2004 року "Про заходи щодо вдосконалення системи вищої освіти України" (199/2004 ), Постанові Верховної Ради України від 4 червня 2004 року N 1755-IV , Рекомендаціях парламентських слухань "Про стан та перспективи розвитку вищої освіти в Україні", Державній програмі розвитку вищої освіти на 2005 - 2007 роки .
Останнім часом Урядом вжито ряд заходів щодо покращання соціального забезпечення викладачів та студентів. У 2003 році підвищено посадові оклади освітянам та науковцям загалом на 32 відсотки, а з 1 березня 2004 року ще на 10,8 відсотків. Збільшено на 10 відсотків розмір стипендії, а студентам, які потребують особливої соціальної допомоги - на 20 відсотків. З 1 липня 2004 року стипендія студентам підвищена більш ніж у двічі. Її розмір тепер складатиме для студентів вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - 30 відсотків, I - II рівнів акредитації - 25 відсотків від встановленого відповідним законом прожиткового мінімуму.
Запроваджено 150 соціальних стипендій Верховної Ради України для підтримки найбільш незахищеної частини студентської молоді. У 2003 році на пільгове кредитування здобуття молоддю вищої освіти з державного бюджету було виділено 15 млн. гривень та 33 млн. гривень на пільговий проїзд громадським транспортом.
Створено умови громадянам для більш рівних можливостей здобути вищу освіту завдяки динамічному зростанню обсягів державного замовлення на підготовку кадрів за усіма освітньо-кваліфікаційними рівнями. За останні шість років обсяги державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою зросли для бакалаврів з 96,4 до 127 тисяч осіб, магістрів - у 3,5 раза. Сьогодні у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації та форм власності навчається 2437 тисяч осіб. Чисельність студентів з розрахунку на 10 тисяч населення зросла до 512 осіб. Абсолютний приріст контингенту студентів за останній рік становить 166 тисяч осіб.
В структурі контингенту студентів зростають категорії осіб, які потребують соціального захисту і створення комфортних умов для їх навчання та дозвілля, а саме: особи, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, особи з фізичними вадами, діти-сироти та діти, які залишилися без піклування батьків, сільська молодь та інші категорії громадян, які користуються визначеними чинним законодавством пільгами. Значно посилено увагу до проблем навчання осіб з обмеженими фізичними можливостями. Спільним наказом МОН і АПН України затверджено Програму професійної підготовки інвалідів по слуху і зору у вищих навчальних закладах . Створено Раду з освіти інвалідів при Міністерстві освіти і науки й Міністерстві праці та соціальної політики, на яку покладено координацію взаємодії центральних органів виконавчої влади, вищих навчальних закладів та громадських організацій у сфері освіти інвалідів, що направлені на виконання Указу Президента України "Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності в суспільстві та утвердження здорового способу життя" (258/2002 ), профілактику ВІЛ/СНІДу в Україні, попередження злочинності та наркоманії.
Позитивні тенденції у вищій освіті характеризуються якісними показниками фахового рівня викладачів вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації. Постійно зростає чисельність науково-педагогічних кадрів з науковими ступенями та вченими званнями. У поточному році навчально-виховний процес забезпечували 7672 доктори наук, 7890 професорів, 44426 кандидатів наук, 32015 доцентів.
Має місце тенденція зростання якості освітньої діяльності через її інноваційність, яка є однією із головних передумов розробки стратегії розвитку вищої освіти в XXI столітті - епоху інформатизації суспільства. Вища освіта є домінуючою у застосуванні обчислювальної техніки. Сьогодні у вищих навчальних закладах сконцентровано 102,8 тисячі персональних комп'ютерів, 479 глобальних та 595 локальних комп'ютерних мереж, 580 каналів зв'язку, з них 28 космічних. Більшість вищих навчальних закладів використовують у навчальному процесі різноманітні види програмних продуктів, таких як: системи автоматизації ведення бухобліку та фінансів, видавничі системи та графічні засоби, системи автоматизованого проектування, системи мультимедіа, геоінформаційні системи тощо. Кількість персональних комп'ютерів у розрахунку на 100 студентів денної форми навчання становить 7 одиниць. Міністерством розроблено Державну програму інформатизації та комп'ютеризації вищих навчальних закладів I - II рівнів акредитації на 2005 - 2008 роки .
Визначено, що пріоритетним напрямом розвитку вищої освіти України є її інтеграція у світовий та європейський освітній простір. У 2003/2004 навчальному році створювалися передумови для приєднання вищої освіти України до Болонського процесу, який передбачає: введення двоциклового навчання, запровадження кредитно-модульної системи, тестовий контроль якості навчання, розширення мобільності студентів. Наказом Міністерства освіти і науки від 23.01.2004 року N 49 затверджено Програму дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004 - 2005 роки, якою визначено участь кожного вищого навчального закладу в зазначеній Програми.
Наказом Міністерства освіти і науки N 48 від 23.01.2004 року затверджено Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців, Перелік регіональних базових вищих навчальних закладів, Перелік вищих навчальних закладів, що заявили про участь в педагогічному експерименті щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Створено Координаційну раду для супроводу та узагальнення результатів педагогічного експерименту.
Особлива відповідальність за організацію науково-методичного супроводження експерименту, підготовку та видання навчально-методичних матеріалів, періодичних видань, збірників з питань впровадження основних положень Болонської декларації покладається на ректорів вищих навчальних закладів - учасників педагогічного експерименту. Вищим навчальним закладам необхідно сформувати громадську думку щодо активної участі науково-педагогічних колективів в роботі по впровадженню Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України , визначити власну стратегію входження вищого навчального закладу в Болонський процес.
Ректорам регіональних базових вищих навчальних закладів необхідно створити пілотні школи по підготовці організаторів з питань впровадження ключових положень Болонського процесу, надавати необхідну практичну допомогу організаторам семінарів з питань кредитно-модульної системи, проводити обмін досвідом тощо.
Необхідно активізувати роботу щодо стандартизації вищої освіти відповідно до вимог Болонського процесу. Робочим групам і науково-методичним комісіям необхідно завершити розробку державних, галузевих стандартів вищої освіти та стандартів вищої освіти вищого навчального закладу. Ректорам вищих навчальних закладів слід розробити та внести пропозиції щодо вдосконалення Переліку напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах на основі вивчення тенденцій розвитку потреб національного та світового ринків праці, аналізу зарубіжного і вітчизняного досвіду.
Важливого значення в 2004/2005 навчальному році набуває створення ефективної системи контролю якості вищої освіти, яка повинна базуватися на оцінюванні знань, умінь та навичок випускників вищих навчальних закладів на рівні вимог Болонського процесу. Слід продовжити роботу по удосконаленню технологій, процедур та правил атестації й акредитації вищих навчальних закладів, посилити міжнародне партнерство, співробітництво у сфері застосування сучасних методик та засобів оцінювання якості вищої освіти.
Важливим питанням діяльності вищого навчального закладу є формування якісного контингенту студентів відповідно до ліцензованих обсягів і державного замовлення. Слід зазначити, що у ряді вищих навчальних закладів має місце практика заповнення місць державного замовлення випускниками закладів довузівської підготовки, що ускладнює доступ молоді до вищої освіти на конкурсній основі, яка не має можливості навчатися у закладах довузівської підготовки. Є випадки прийому абітурієнтів на місця державного замовлення за відсутності самого замовлення.
Міністерство освіти і науки інформує, що державне замовлення на 2005/2006 навчальний рік буде формуватися з урахуванням профілю вищого навчального закладу, ресурсного забезпечення навчального процесу, якості вищої освіти та результативності працевлаштування випускників на підприємствах, організаціях та установах державної та комунальної власності.
Виняткової гостроти набуває проблема забезпечення працевлаштування випускників вищих навчальних закладів як однієї із вимог Болонської декларації. Міністерство освіти і науки орієнтує керівників вищих навчальних закладів на підвищення результативності підготовки фахівців, одним з головних показників якої є працевлаштування. Потребує удосконалення професійно-практична підготовка студентів, технології надання їм сучасних знань, умінь і навичок, що забезпечать випускникам конкурентоспроможність на ринку праці. Слід активізувати соціальне партнерство з роботодавцями, залучати їх до формування змісту вищої освіти, проведення практик, реального дипломного проектування, стажування викладачів. Необхідно створити умови для ефективної роботи служб по сприянню працевлаштуванню випускників, надання їм першого робочого місця. Конче потрібно використовувати всі можливості та відповідні засоби для розширення академічної та професійної мобільності випускників, відстежувати їх просування по кар'єрі, сприяти навчанню протягом усього життя.
Особливому контролю підлягає працевлаштування випускників, які навчались за цільовим направленням згідно з установленою квотою, а саме - направлення в розпорядження Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних та районних держадміністрацій, які видавали ці направлення.
Міністерство освіти і науки при формуванні державного замовлення на підготовку фахівців буде враховувати ефективність працевлаштування випускників як кінцевий результат діяльності вищого навчального закладу. Для реалізації зазначених заходів щодо приєднання України до Болонського процесу центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані вищі навчальні заклади, Міністерству освіти Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій необхідно сконцентрувати увагу на виконанні нормативних документів і забезпечити приведення системи вищої освіти на державному та регіональному рівнях до вимог Болонської декларації.
Керівникам вищих навчальних закладів необхідно забезпечити навчально-виховний процес відповідними фінансовими, матеріальними, кадровими, організаційними та інформаційними ресурсами для досягнення високого рівня якості освітньої діяльності та якості вищої освіти.
Слід здійснити самооцінювання результатів діяльності вищого навчального закладу в 2003/2004 навчальному році через проведення моніторингу якості освітніх послуг та якості вищої освіти за показниками певних напрямів діяльності на рівні структурних підрозділів (інститути, факультети, кафедри, відокремлені структурні підрозділи) та соціологічних досліджень серед учасників навчально-виховного процесу (студенти, викладачі). Результати моніторингу та соціологічних досліджень необхідно покласти в основу порядку денного серпневих нарад педагогічних та науково-педагогічних колективів вищих навчальних закладів, визначивши стратегію розвитку вищого навчального закладу на 2004/2005 навчальний рік. Необхідно створити систему управління стратегією розвитку, вищого навчального закладу, орієнтованого на високу мотивацію учасників (адміністрація, студенти, викладачі) і спрямовану на досягнення позитивних кінцевих результатів. Слід сформувати в колективі соціально-психологічний клімат, що буде сприяти мотивації та відповідальності викладачів за якість викладання, студентів - за якість навчання, забезпечувати лідерство вищого навчального закладу на ринку освітніх послуг та ринку праці. Інформацію про сильні та слабкі сторони вищого навчального закладу на ринку освітніх послуг та ринку праці, скориговану стратегію розвитку на 2004/2005 навчальний рік необхідно подати Міністерству освіти і науки до 1 листопада 2004 року.
Необхідно здійснити заходи щодо підвищення ефективності фінансово-економічних показників діяльності вищого навчального закладу, передбачивши оптимізацію фінансових витрат на проведення навчально-виховного процесу, витрат на утримання матеріальної бази та соціальної інфраструктури, зменшення витрат на підготовку одного фахівця без зниження якості вищої освіти.
Слід посилити організаційне ресурсне забезпечення навчально-виховного процесу. Ефективно використовувати аудиторний фонд, оптимізувати графік навчального процесу та розклад занять. Створити студентам оптимальні умови для самостійної роботи, індивідуалізації навчального процесу. Керівникам вищих навчальних закладів необхідно забезпечити тижневе аудиторне навантаження при підготовці фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів молодший спеціаліст, бакалавр не більше 30 годин, спеціаліст та магістр - відповідно 24 та 18 годин. З окремих спеціальностей напрямів "Культура", "Мистецтво, "Медицина", навчальне навантаження, як виняток, може бути 36 годин. При визначенні кількості викладачів слід користуватися положеннями постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року N 1134" .
При формуванні інтегрованих навчальних планів підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів "молодший спеціаліст" на основі базової загальної середньої освіти та "бакалавр" на основі неповної вищої освіти неприпустимо механічне виключення навчальних дисциплін, що вивчалися на попередньому рівні підготовки навчальні плани наступного рівня фахівця без врахування їх змісту та обсягів, передбачених освітньо-професійними програмами відповідних спеціальностей.
Слід вживати рішучих заходів щодо незаконних дій окремих викладачів, які перетворюють самостійну роботу студентів на додаткові платні послуги, практикують обов'язкове придбання студентами підручників власного виробництва тощо. Не допускати встановлення плати за освітні послуги, які не передбачені відповідними нормативними документами (проходження практики, перескладання семестрових екзаменів тощо).
Керівникам вищих навчальних закладів необхідно посилити увагу до впровадження дистанційної освіти, реалізації Державної програми її розвитку, підвищення ефективності та рівня організації навчального процесу шляхом впровадження новітніх інформаційних технологій навчання, рішучої відмови від репродуктивних методів, застосування інтерактивних методів (ділові та рольові ігри, кейс-методи, комплексне курсове та дипломне проектування тощо), що сприятиме підвищенню рівня якості професійно-практичної підготовки.
Керівникам вищих навчальних закладів, де здійснюється підготовка педагогічних кадрів, особливу увагу слід звернути на адаптацію навчально-виховного процесу до умов професійної діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах, що перейшли на 12-річний термін навчання та 12-бальну систему оцінювання знань учнів.
Важливе продовження роботи щодо впровадження української мови в навчальний процес. Слід спрямувати зусилля колективів вищих навчальних закладів на реалізацію завдань Державної програми розвитку і функціонування української мови на 2004 - 2010 роки .
Керівникам вищих навчальних закладів необхідно посилити контроль за якістю та змістом навчальної, науково-методичної та довідкової літератури, що рекомендується до видання Вченими радами вищих навчальних закладів, а також врахувати, що у 2003 році 138 рукописів не отримали гриф Міністерства як такі, що не відповідали вимогам до навчально-методичної літератури.
Професійно-практична підготовка є важливою складовою навчального процесу. Керівникам вищих навчальних закладів необхідно вжити заходів щодо підвищення якості практичної підготовки майбутніх фахівців. Необхідно постійно реалізовувати нові форми професійно-практичної підготовки, налагоджувати з цією метою нові стосунки з роботодавцями, практикувати підготовку фахівця під замовлення та за генеральними угодами.
Неприпустимо допускати зменшення обсягів практичної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст за рахунок збільшення обсягів природничо-наукового та професійно-практичного циклів підготовки.
Важливим на заключному етапі елементом його реалізації є державна атестація випускників вищих навчальних закладів. Звертаємо увагу керівників вищих навчальних закладів на формування та організацію роботи Державних екзаменаційних комісій й Державних кваліфікаційних комісій у 2005/2006 навчальному році. Наголошуємо, що якість їх роботи головним чином залежить від компетентності голови і членів комісії, на яких державою покладається відповідальність за об'єктивне і достовірне оцінювання рівня знань випускників. Необхідно залучати у якості голів ДЕК та ДКК провідних фахівців відповідних галузей, які мають досвід практичної роботи. Звіт голови комісії повинен включати аналіз рівня знань, умінь та навичок, набутих випускниками, можливість їх практичного застосування, а також рекомендації щодо відповідності обсягу знань сучасним вимогам інноваційного розвитку економіки. Обов'язковими є також пропозиції щодо поліпшення якості підготовки фахівців та рекомендації щодо їх реалізації. Пропонуємо узагальнити звіти голів ДЕК та ДКК як зовнішніх експертів у 2004/2005 навчальному році і результати винести на обговорення Вченої (педагогічної) ради. На підставі рішення Вченої (педагогічної) ради слід внести конструктивні зміни в організацію навчального процесу з метою усунення існуючих недоліків і поліпшення його якості.
Невід'ємною складовою і гарантією якості підготовки висококваліфікованих фахівців є високий рівень наукової діяльності вищого навчального закладу. Необхідно підвищувати рівень наукових досліджень та вимог до наукових проектів, як при проведенні моніторингу їх виконання, так і при оцінці результативності.
У 2004/2005 навчальному році Міністерство освіти і науки рекомендує продовжити роботу з виявлення, експертизи та відбору інноваційних розробок, впровадження в навчальний процес сучасних досягнень науки, технічного оснащення, інформаційних технологій та програмного забезпечення, використання новітньої навчальної та методичної літератури. Слід активізувати обмін інформацією між вищими навчальними закладами всіх рівнів акредитації щодо поширення та використання в роботі нових освітніх технологій.
Необхідно спрямувати наукові дослідження, розробки, тематику дипломного проектування на реалізацію програм інноваційного розвитку економіки, більш активно розвивати виробничу. Слід всіляко сприяти участі студентів у науково-дослідній роботі.
Особливої уваги в сучасних умовах набувають питання виховання студентства. Головним завданням сьогодні є патріотичне, громадянське виховання молоді, створення систем психологічних та педагогічних впливів на особистість студента з метою виховання в нього прагнення до здорового способу життя, вміння та навичок протистояти негативному впливу асоціального середовища. В поточному році затверджені програмні заходи.
Міністерство звертає особливу увагу керівників вищих навчальних закладів на змістовність виховної роботи та реалізацію індивідуального підходу щодо проведення дозвілля студентів, ранню профілактичну роботу щодо попередження негативних явищ серед студентської молоді.
В основу громадянського виховання мають бути покладені відомості про історико-культурні традиції українського народу, особливості його трудової діяльності та побуту, матеріальну і духовну культуру, історичний досвід.
Вищим навчальним закладам слід ширше використовувати виховні можливості фізичної культури і спорту, слід розширювати і ефективно використовувати інфраструктуру навчального закладу для заняття молоді спортом, культурним проведенням вільного часу.
Міністерство націлює керівників вищих навчальних закладів при розгортанні фізкультурно-оздоровчої роботи зі студентською молоддю виходити з положень Закону України "Про фізичну культуру і спорт" (3808-12 ), Цільової комплексної програми "Фізичне виховання - здоров'я нації" ( 963а/98 ), наказу Міністерства освіти і науки України N 757 від 14.11.2003 р.
Зважаючи на збільшення в останні роки кількості студентів, які за станом здоров'я віднесені до спеціальної медичної групи, кафедрам фізичного виконання та спортивним клубам слід передбачити організацію самостійних занять фізичними вправами і спортом з метою компенсації рухової активності зазначеної категорії студентів.
Необхідно відродити і адаптувати до нових умов рух студентських будівельних загонів, ширше залучати їх на умовах госпрозрахунку до благоустрою території, ремонту гуртожитків, аудиторій та приміщень вищих навчальних закладів.
Міністерство наголошує на необхідності поліпшення соціально-побутових умов студентів, посилення уваги до стану гуртожитків, зокрема, обладнання кімнат відпочинку з наданням можливості перегляду періодичних видань і телепрограм, проведення відповідної роботи по підготовці гуртожитків до нового навчального року.
Неприпустимо використання не за призначенням житлових приміщень гуртожитків, передачу їх в оренду стороннім організаціям, а також заселення їх як сім'ями працівників інших установ, так і організацій працівників навчального закладу.
У 2004/2005 навчальному році Міністерством освіти і науки буде оголошено конкурс на кращий гуртожиток вищого навчального закладу. Наголошуємо, що стан студентських гуртожитків повинен відповідати умовам комфортного проживання та навчання студентської молоді. Керівникам вищих навчальних закладів слід вжити термінових заходів щодо приведення діючих гуртожитків до належного стану та участі в конкурсі на регіональному та державному рівнях.
Головам регіональних рад ректорів (директорів) вищих навчальних закладів слід забезпечити своєчасне подання пропозицій на призначення іменних стипендій студентам, вчасно доводити до відома керівників вищих навчальних закладів відповідні накази. Мають місце факти, що уже призначена стипендія не виплачується студентам через несвоєчасне ознайомлення радами ректорів (директорів) керівників вищих навчальних закладів з наказами міністерства (ради директорів Житомирської, Полтавської, Рівненської, Черкаської та Чернігівської областей).
Міністерство освіти і науки наголошує на необхідності посилення роботи керівників вищих навчальних закладів по плануванню та підготовці кадрів вищої кваліфікації. Необхідно підвищення ефективності аспірантури та докторантури. Вжити дієвих заходів щодо добору та прийому на роботу висококваліфікованих педагогічних та науково-педагогічних кадрів, формування кадрового потенціалу через підвищення мотивації діяльності та престижу праці викладача, удосконалення механізму творчого, "кар'єрного" зростання, створення умов перепідготовки та підвищення кваліфікації викладачів їх стажування, соціального захисту.
Важливою сферою діяльності для національної системи вищої освіти має бути широке залучення вищих навчальних закладів до міжнародного співробітництва в галузі науки та освіти. Вищим навчальним закладам слід створювати належні умови для навчання іноземних студентів, сприяти навчанню українських студентів за кордоном.
Необхідно забезпечити високий рівень академічної мобільності студентів, викладачів і науковців у напрямі активізації їх участі у міжнародних наукових та освітніх програмах, конференціях, одержанні стипендій та грантів міжнародних організацій та зарубіжних університетів.
Високий рейтинг вищого навчального закладу серед споживачів освітніх послуг залежить від спроможності керівництва реалізовувати сучасний менеджмент за умов соціально орієнтованої економіки. Вищим навчальним закладам слід підвищити вимоги до формування резерву на посади ректорів (директорів), проректорів (заступників директорів) та керівників структурних підрозділів. Необхідно проводити підготовку резерву керівних кадрів у Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти, в Інституті підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України; стажування - в Міністерстві освіти і науки України, обласних управліннях освіти і науки. Звертаємо вашу увагу на те, що відповідальність за порушення трудового законодавства щодо прийняття та звільнення з роботи працівників повністю покладається на керівника вищого навчального закладу.
Керівникам вищих навчальних закладів необхідно здійснити заходи щодо підвищення економічності, ефективності та результативності діяльності вищих навчальних закладів, а саме, удосконалити організаційну структуру вищого навчального закладу, ліквідувати малочисельні кафедри, факультети, відділення шляхом реорганізації їх в більш потужні та ефективні структурні підрозділи; провести за результатами діяльності в 2003/2004 році контрольні заходи щодо забезпечення якості вищої освіти відокремленими структурними підрозділами відповідно до вимог чинного законодавства. Слід терміново призупинити діяльність структурних підрозділів таких, які не спроможні забезпечити якість освітньої діяльності.
Міністерство освіти і науки зосереджує увагу керівників вищих навчальних закладів на необхідність суворого дотримання Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР ), законодавчої та нормативної бази вищої освіти, подолання правового нігілізму у сфері вищої освіти серед студентів та викладачів вищих навчальних закладів. Слід вжити заходів щодо покращання стану виконавської дисципліни, підвищення рівня відповідальності керівників всіх ланок вищих навчальних закладів за своєчасне і якісне виконання законодавчих і нормативних актів, доручень органів державного управління та інших документів.
Звертаємо увагу на якість і своєчасність підготовки інформації, що подається Міністерству освіти і науки та іншим органам виконавчої влади.
Міністр В.Г.Кремень