ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
08.12.2004 N 23990/7/17-3117
Щодо майнових та немайнових відносини
ДПАУ розглянула лист і повідомляє.
Особисті майнові та немайнові відносини (цивільні відносини) регулюються цивільним законодавством. Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року N 435-IV (далі - ЦКУ), який набрав чинності з 1 січня 2004 року, визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положення ЦКУ ( 435-15 ) застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦКУ, його положення застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно з нормами ЦКУ ( 435-15 ) (глава 90) за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Відповідно до Декрету КМУ від 21 січня 1993 р. N 7-93 "Про державне мито" за нотаріальне посвідчення державним нотаріусом договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, інших об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадянина, який здійснює таке відчуження, а також за посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці, справляється державне мито за відповідною ставкою, визначеною у п. 3 ст. 3 цього Декрету.
На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження.
Згідно зі ст. 334 (глава 24) ЦКУ ( 435-15 ) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом, а право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення.
Право власності на нерухоме майно (нерухомість), і, зокрема, спадкове майно, підлягає державній реєстрації (ст. 182 ЦКУ ( 435-15 ). Отже, право власності у набувача на таке майно виникає з моменту державної реєстрації.
Як видно з листа, у жовтні 2004 року між онуком і бабусею укладено та нотаріально посвідчено спадковий договір, згідно з умовами якого квартира переходить у власність онука після її смерті. За нотаріальне посвідчення цього договору повинно було сплачуватися державне мито згідно з положеннями названого вище Декрету ( 7-93 ).
За нормами ЦКУ (435-15 ) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до положень глави 89 ЦКУ ( 435-15 ), якою визначено порядок оформлення права на спадщину, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно і зареєструвати право на таку спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, оскільки право власності на таке майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації.
Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Оподаткування доходу, отриманого платником податку, зокрема внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується ст. 13 Закону України від 22 травня 2003 року N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб", яка набирає чинності з 1 січня 2005 року (пп. 22.1.5 п. 22.1 ст. 22).
Отже, виходячи з вищенаведеного, в зазначеному у листі випадку оподаткування буде здійснюватися за фактом прийняття об'єкта спадщини (квартири). Об'єкти спадщини оподатковуються за відповідною ставкою, виходячи із вартості об'єкта нерухомого майна.
При отриманні спадщини спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, в тому числі і онуком, податок сплачується за ставкою, визначеною пунктом 7.1 статті 7 цього Закону ( 889-15 ) (на період 2005 - 2006 р. - 13 %), до вартості власності (квартири).
Платник податку, який отримує протягом звітного податкового року дохід у вигляді об'єкта спадщини, зокрема нерухомості (квартири), зобов'язаний включити його вартість (суму коштів) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати до 1 квітня року, наступного за тим, в якому була прийнята спадщина (подана письмова заява спадкоємцем на видачу свідоцтва про право на спадщину державному нотаріусу за місцем відкриття спадщини), річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) до податкового органу за місцем своєї податкової адреси, тобто місцем постійного або переважного проживання платника податку.
У 2004 році податок з доходів фізичних осіб, одержуваних громадянами у вигляді спадщини та від продажу власного нерухомого майна, не справляється.
Заступник Голови С.Лекарь