ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСАХ
ЛИСТ
16.08.2006 N 14-17-4/6045
Генеральній прокуратурі
України
Міністерству внутрішніх
справ України
Міністерству юстиції
України
Міністерству охорони
навколишнього природного
середовища України
(Лист втратив чинність на підставі Листа
Державного комітету України із земельних ресурсів
N 14-17-4/12991 від 11.11.2008)
Щодо застосування терміна
"самовільне зайняття земельної ділянки"
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" ( 963-15 ), самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
У частині третій статті 125 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) визначено, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації забороняється.
Статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( 80731-10 ) передбачена адміністративна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки.
Однак, як свідчить практика притягнення порушників земельного законодавства до адміністративної відповідальності за самовільне зайняття земельних ділянок, кваліфікація даного правопорушення правоохоронними органами здійснюється по-різному.
Так, наприклад, досить часто громадяни та юридичні особи, яким земельні ділянки надані у власність чи користування рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, приступають до їх використання до виникнення права власності чи права користування ними (до оформлення правовстановлюючих документів). Дані дії, згідно з вищенаведеним, є самовільним зайняттям земельної ділянки. Однак, у цьому випадку має місце використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів, а не їх самовільне зайняття. Саме тому при притягненні у вищезазначених випадках порушників земельного законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок органи прокуратури вносять протести на постанови про накладення адміністративних стягнень. Зазначені постанови скасовуються також за рішеннями суду у разі їх оскарження в суд.
Це ж стосується земельних ділянок, право на які набуто на підставі міни, дарування, успадкування, інших цивільно-правових угод (у тому числі на підставі угод про купівлю-продаж майна чи земельних ділянок), якщо земельні ділянки використовуються без правовстановлюючих документів. Тобто, як і у попередньому випадку, землекористувач набув право на землю в установленому законодавством порядку і його дії не можна кваліфікувати як самовільне зайняття земельної ділянки, а за використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів Кодексом України про адміністративні правопорушення ( 80731-10, 80732-10 ) відповідальності не передбачено. Неврегульованість даних відносин у чинному законодавстві призводить до неоднакового трактування терміна "самовільне зайняття земельної ділянки", що часто сприяє порушенню прав громадян-землекористувачів.
У разі виявлення вищезазначених порушень, державний інспектор повинен діяти у такому порядку:
1) скласти акт перевірки, у якому зазначати, що земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів, а також вказати підстави, на основі яких набуто право на земельну ділянку (наявність рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, угоди про міну, дарування, успадкування, купівлю-продаж тощо);
2) одночасно із складанням акта видати припис особі, яка використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів, з вимогою припинити порушення земельного законодавства;
3) у разі невиконання припису, скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( 80731-10 ) та видати повторний припис з такою ж вимогою. За невиконання вимог припису на порушника накладається адміністративне стягнення за статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
4) після закінчення терміну, визначеного у повторно виданому приписі, державний інспектор перевіряє виконання вимог, зазначених у ньому, і складає акт перевірки (зазначає у ньому стан усунення порушення). Протокол про адміністративне правопорушення за невиконання повторного припису не складається, оскільки у ньому була зазначена аналогічна першому припису вимога (відповідно до статті 61 Конституції України ( 254к/96-ВР ) ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення).
Якщо власник земельної ділянки чи землекористувач, після вжиття до нього усіх можливих санкцій, визначених Кодексом України про адміністративні правопорушення ( 80731-10, 80732-10 ), не припинив порушення (продовжує використовувати земельну ділянку без правовстановлюючих документів), інспекційний орган направляє інформацію про виявлене порушення та вжиті до порушника заходи для відповідного реагування до:
- відповідної сільської, селищної чи міської ради або до відповідного органу виконавчої влади (за місцем розташування земельної ділянки);
- органу державної податкової служби;
- органу прокуратури.
Запропонований порядок дій дозволить уникнути суперечностей при кваліфікації даного виду порушень земельного законодавства та досягти аналогічного застосовування та трактування терміна "самовільне зайняття земельних ділянок" контролюючими органами, органами прокуратури та судами.
Одночасно повідомляємо, що Держкомземом України напрацьовані пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства з метою розмежування термінів "самовільне зайняття земельної ділянки" та "використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів", а також відповідальності за вчинення даних правопорушень.
До врегулювання даного питання на законодавчому рівні пропонуємо здійснювати притягнення порушників земельного законодавства до адміністративної відповідальності (у разі використання ними земельних ділянок без правовстановлюючих документів) згідно з запропонованим порядком дій.
Просимо врахувати запропоноване та застосовувати вищезазначене при підготовці роз'яснень з даного питання.
В.о. Голови В.В.Жмуцький