ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
РІШЕННЯ
25.09.2007 N 40
Про необхідність усунення порушень принципів
державної регуляторної політики згідно з вимогами
Закону України від 11.09.2003 N 1160-IV
"Про засади державної регуляторної політики
у сфері господарської діяльності"
Київською міською державною адміністрацією
На виконання вимог Закону України від 11.09.2003 N 1160-IV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", здійснюючи аналіз нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади щодо їх відповідності принципам державної регуляторної політики, Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва встановив:
Київська міська державна адміністрація видала розпорядження від 18.07.2006 N 1079 "Про обмеження режиму роботи торговельних об'єктів, закладів ресторанного господарства, розважального та грального бізнесу, розташованих в жилих будинках" (далі - Розпорядження)
Аналіз Розпорядження вказує, що воно містить норми, які не узгоджуються з вимогами діючого законодавства України і порушують принципи державної регуляторної політики.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ( 1775-14 ) ліцензуванню підлягають, зокрема, такі види господарської діяльності як організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів, випуск та проведення лотерей, організація діяльності з проведення азартних ігор.
Посилаючись на статтю 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (далі - Закон 1), Київська міська державна адміністрація пунктом 1 розпорядження від 18.07.2006 N 1079 вказує на необхідність звернути увагу керівників торговельних об'єктів, закладів ресторанного господарства, розважального та грального бізнесу незалежно від форм власності на неухильне виконання вимог рішення сесії Київради від 26.09.2002 N 47/207 "Про встановлення Правил благоустрою території, паркування транспортних засобів, тиші в громадських місцях, торгівлі на ринках у м. Києві" (далі - Рішення) щодо режиму роботи цих об'єктів, розташованих в жилих будинках з 8-00 до 22-00 години.
Слід зазначити, що статтею 30 Закону 1 ( 280/97-ВР ) визначаються повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку.
Так, зокрема, частиною четвертою пункту "б" статті 30 Закону 1 ( 280/97-ВР ) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.
Крім того, у відповідності до абзацу третього пункту 3 Додатка 3 Рішення керівники, відповідальні посадові особи підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, а також громадяни зобов'язані, зокрема, забезпечувати в закладах громадського харчування (ресторани, бари, кафе), ігорних будинках, казино, закладах культури, на концертних та танцювальних майданчиках, кімнатах відпочинку гуртожитків обмеження часу роботи музичних ансамблів до 23-00 і дотримуватись таких рівнів шуму, щоб у прилеглих житлових будинках він становив не більше 40 ДБА в денний час і 30 ДБА в нічний час.
Разом з тим, згідно з підпунктом 4.1 пункту 4 Додатка 3 Рішення забороняється гучний спів, викрики, включення на повну потужність радіоприймачів, телевізорів, створювати шум при використанні виробничого обладнання та інструментів, вибухових матеріалів та піротехнічних виробів та інших гучномовних установок, створювати інший шум на вулицях, в будинках, гуртожитках, на прибудинкових територіях та в зонах відпочинку в нічний час з 22-00 до 8-00.
Отже, у статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) та у рішенні сесії Київради від 26.09.2002 N 47/207 "Про встановлення Правил благоустрою території, паркування транспортних засобів, тиші в громадських місцях, торгівлі на ринках у м. Києві" відсутні вимоги щодо обмежень режимів роботи казино (залу гральних автоматів, пункту тоталізатора (в тому числі букмекерської контори), електронного казино тощо).
Поряд з цим, згідно з Класифікацією видів економічної діяльності, прийнятою наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 N 375 , діяльність з організації азартних ігор (код 92.71.0) віднесено до діяльності у сфері відпочинку та розваг.
Таким чином, посилання у Розпорядженні на статтю 30 Закону 1 ( 280/97-ВР ) та на Рішення щодо режиму роботи об'єктів грального бізнесу є безпідставним.
Крім того, відповідно до пункту 4.2 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених наказом Держкомпідприємництва та Міністерства фінансів України від 18.04.2006 N 40/374, режим роботи казино (залу гральних автоматів, пункту тоталізатора (в тому числі букмекерської контори), електронного казино тощо) визначається ліцензіатом.
Разом з тим пунктом 2.7.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів у місті Києві, затверджених наказом представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в м. Києві від 06.11.2006 N 12 та розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 06.11.2006 N 1610, визначено, що приміщення (будівля), в якому розташовується гральний заклад, повинне відповідати встановленому переліку вимог, а саме: режим роботи грального закладу встановлюється ліцензіатом самостійно, а у випадках, передбачених законодавством, режим роботи грального закладу встановлюють органи місцевого самоврядування за погодженням з ліцензіатом. Зазначимо, що діючим законодавством не передбачено таких випадків.
Таким чином, підсумовуючи вищенаведене, вимоги Розпорядження щодо обмежень режиму роботи об'єктів грального бізнесу не відповідають чинному законодавству.
Крім того, підкреслюємо, що зазначеним Розпорядженням встановлюються норми права, що є обов'язковими для всіх організацій, які здійснюють діяльність у зазначеній сфері, і які застосовуються неодноразово.
Зазначаємо, що відповідно до статті 1 Закону України від 11.09.2003 N 1160-IV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон 2) "регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом".
Враховуючи викладене, Розпорядження має ознаки регуляторного акта з наведених вище підстав.
У відповідності до вимог Закону 2 ( 1160-15 ) всі регуляторні акти КМДА повинні пройти процедуру погодження із Представництвом Держкомпідприємництва України у місті Києві, яке діє у відповідності до Положення про представництво Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Держкомпідприємництва України від 28.12.2004 N 148.
Проект Розпорядження та документи, передбачені статтею 21 Закону 2 ( 1160-15 ), а саме, аналіз регуляторного впливу цього проекту та копія оприлюдненого повідомлення про оприлюднення проекту з метою одержання зауважень і пропозицій, на погодження до Представництва Держкомпідприємництва України не надавались.
Тобто, Київською міською державною адміністрацією не дотримані вимоги статті 4 Закону 2 ( 1160-15 ) щодо забезпечення передбачуваності регуляторної діяльності, що дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати планування своєї діяльності, та прозорості і врахування громадської думки - відкритості для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, а також статті 21 Закону 2 щодо необхідності подання на погодження до Представництва Держкомпідприємництва України проекта зазначеного регуляторного акта в установленому Законом порядку.
З урахуванням вищезазначеного, видання Київською міською державною адміністрацією розпорядження від 18.07.2006 N 1079 "Про обмеження режиму роботи торговельних об'єктів, закладів ресторанного господарства, розважального та грального бізнесу, розташованих в жилих будинках" не відповідає основним принципам державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, задекларованим статтею 4 та абзацу 9 статті 5 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ), зокрема:
- передбачуваності - послідовності регуляторної діяльності, відповідності її цілям державної політики;
- ефективності - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави.
Керуючись частиною третьою статті 27 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ) Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва вирішив:
Запропонувати Київській міській державній адміністрації:
- скасувати розпорядження від 18.07.2006 N 1079 "Про обмеження режиму роботи торговельних об'єктів, закладів ресторанного господарства, розважального та грального бізнесу, розташованих в жилих будинках".
Рішення Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва щодо усунення порушень принципів державної регуляторної політики підлягає виконанню у порядку, визначеному статтею 28 Закону України від 11.09.2003 N 1160-IV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", у двомісячний строк з дня прийняття такого рішення.
Виконання цього рішення передбачає підготовку проекту акта про визнання цього регуляторного акта таким, що втратив чинність, та подання не пізніше одного робочого дня до закінчення строку виконання відповідного рішення до спеціально уповноваженого органу копії акта про визнання таким, що втратив чинність, цього регуляторного акта.
У разі невиконання рішення спеціально уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики або неоскарження цього рішення органом виконавчої влади протягом встановленого в цьому Законі ( 1160-15 ) строку дія регуляторного акта зупиняється наступного дня з дня закінчення строку виконання такого рішення.
Рішення спеціально уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики може бути оскаржено до Урядового комітету відповідно до підпункту 4 пункту 2 з 31 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 N 950, протягом десяти робочих днів з дня одержання органом виконавчої влади відповідного рішення.
Подання скарги щодо рішення спеціально уповноваженого органу не зупиняє дії цього рішення.
В. о. Голови К.О.Ващенко