ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
28.01.2008 р.
Про надання дозволу для проведення
позапланової перевірки
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
<...>,
розглянувши у попередньому засіданні в місті Києві адміністративну справу за позовом К. державної податкової інспекції до Державного підприємства “В” про надання дозволу для проведення позапланової перевірки строком 10 робочих днів, за касаційною скаргою К. державної податкової інспекції (далі - К. ОДПІ) на постанову господарського суду Донецької області від 03.01.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2006, встановила:
Постановою господарського суду Донецької області від 03.01.2006, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2006 в задоволені позовних вимог було відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Донецької області від 03.01.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2006 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги позивач посилається на те, що судами необґрунтовано відмовлено у позові, оскільки, звернення позивача з позовом про надання дозволу для проведення перевірки було здійснено згідно п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами було встановлено, що відповідач - державне підприємство “В” є суб'єктом інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку на підставі укладених місцевою радою договорів (контрактів) про реалізацію інвестиційних проектів та свідоцтва суб'єкта спеціального режиму інвестиційної діяльності, виданих Радою з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності Донецькій області.
Статтею 14 Закону України “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, які реалізують схвалені Радою інвестиційні проекти у пріоритетних видах діяльності на територіях пріоритетного розвитку згідно укладених контрактів застосовується спеціальний режим інвестиційної діяльності, відповідно до якого, зокрема, на 3 роки звільняється від оподаткування прибуток, одержаний від реалізації інвестиційних проектів.
Позивачем в період 2002 - 2004 років; здійснювались перевірки дотримання відповідачем податкового законодавства, в тому числі з питань, пов'язаних з оподаткуванням інвестиційної діяльності в зоні пріоритетного розвитку, про що були складені Акти перевірок від 02.02.2002 N 315-23-1/111-315995-57, від 27.01.2004 N 22-23-3/111-31599557, N 79-23-311-1-31599557 від 17.06.2005, із яких вбачається що порушень, пов'язаних з обґрунтованістю надання пільги в оподаткуванні як суб'єкту спеціального режиму інвестиційної діяльності встановлено не було, не встановлені такі порушення і вищестоящими органами, які здійснювали розгляд скарг відповідача в адміністративному порядку на рішення, прийняті за результатами перевірок.
На підставі наказу Державної податкової адміністрації в Донецькій області N 388 від 17.10.2005 було розпочато службове розслідування стосовно дій посадових осіб К. ОДПІ, які на думку ДПА в Донецькій області, неякісне здійснили перевірки в частині обґрунтованості надання пільг в оподаткуванні підприємства, що реалізує інвестиційний проект. При цьому, прізвища посадових осіб, відносно яких розпочато службове розслідування, в наказі не зазначено. Зобов'язано позивача провести позапланову виїзну перевірку відповідача згідно з п. 8 ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” з 20.10.2005 по 02.11.2005. Матеріали справи не містять документального підтвердження щодо причин, які послужили підставою для прийняття рішення про проведення перевірки діяльності К. ОДПІ по здійсненню організації контролю за підприємствами, що реалізують інвестиційні проекти, оскільки, саме за результатами цієї перевірки за поясненнями позивача було прийняте рішення про службове розслідування.
18.10.2005 відповідачем було прийнято наказ N 374 про проведення позапланової виїзної перевірки Державного підприємства “В” та видані направлення відповідним працівникам на проведення перевірки.
21.10.2005 посадові особи податкового органу вийшли на перевірку, але не були допущені до її проведення, про що складено Акт N 2 від 21.10.2005.
Даний факт став підставою для звернення податкового органу з адміністративним позовом про спонукання відповідача допустити працівників К. ОДПІ та ДПА в Донецькій області на проведення позапланової виїзної перевірки.
За висновком ДПА у Донецькій області, викладених в Акті N 15/15-411-1 від 14.10.2005 перевірки організації роботи в К. ОДПІ по контролю за підприємствами, які реалізують інвестиційні проекти, відповідачем була безпідставно застосована ст. 14 Закону України “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” і необґрунтовано отримана пільга з податку на прибуток. Такий висновок ДПА в Донецькій області обґрунтовує тим, що відповідно до статті 3 даного Закону до територій пріоритетного розвитку належать у своїх адміністративно-територіальних межах окремі міста Донецької області, в тому числі м. Красноармійськ, однак територію Красноармійського району до територій пріоритетного розвитку не віднесено і тому відповідач повинен сплачувати податок на прибуток на загальних підставах.
Податковим органом за період з 2002 року по 2005 року були проведені перевірки дотримання відповідачем вимог податкового та валютного законодавства, в тому числі предметом перевірки було питання щодо отримання підприємством пільги з податку на прибуток, одержаного від реалізації інвестиційних проектів і порушень в частині отримання відповідачем пільги з податку на прибуток встановлено не було. В актах перевірки вказано, що порушень при визначенні прибутку, отриманого від інвестиційної діяльності в 2001 році, 2002 році, 2004 році не встановлено, а в 2003 році пільги з податку на прибуток відповідач не отримував.
Позовні вимоги податкового органу про спонукання відповідача допустити його працівників до проведення позапланової виїзної перевірки ґрунтуються на п. 8 ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, відповідно з яким позапланова виїзна перевірка може бути проведена у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів).
Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.
За змістом даної норми, сам по собі факт призначення та початку службового розслідування відносно працівників позивача не є достатньою підставою для проведення позапланової виїзної перевірки у відповідача, оскільки, даний факт є лише обов'язковою умовою при наявності певних обставин, визначених в п. 8 ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, а саме: здійснення перевірки вищестоящим податковим органом документів обов'язкової звітності платника податків в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу і встановлення їх невідповідність вимогам закону; здійснення перевірки висновків акту перевірки, складеного нижчестоящим податковим органом і також встановлення невідповідності його висновків Закону, що спричинило ненадходження до бюджету сум податків.
В матеріалах справи наявна постанова Красноармійського міськрайошгого суду Донецької області від 08.11.2005 в адміністративній справі N 3-5309/2005 про притягнення до адміністративної відповідальності посадової особи Державного підприємства “В” гр. А за недопуск 21.10.2005 до проведення позапланової виїзної перевірки посадових осіб К. ОДПІ.
Місцевим судом було встановлено, що протокол відносно гр. А було складено незаконно, посилаючись на те, що згідно з діючим законодавством проведення позапланової виїзної перевірки може бути здійснено лише на підставі наказу вищестоящого органу державної податкової служби та рішення суду, які надані не були. За цих обставин районний суд визнав правомірними дії гр. А, які відповідали діючому законодавству, зокрема Закону України “Про державну податкову службу в Україні” і провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності гр. А було закрито.
Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України зазначений факт прийнято господарськими судами, як встановлений.
Статтею 19 Конституції України передбачено, того органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, посилання скаржника на порушення судами норм матеріального права, спростовується матеріалами справи.
Зважаючи на те, що обставини справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено повно й правильно, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно, колегія суддів вважає, що підстави для скасування постанови господарського суду Донецької області від 03.01.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2006 у справі N 31/305пн відсутні.
Керуючись ст. ст. 2201, 224, 230, 231, 234 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:
1. Касаційну скаргу К. державної податкової інспекції залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Донецької області від 03.01.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2006 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст. ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.