КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
15.11.2002 N 332
Про затвердження статуту Київського міського
педагогічного університету імені Б.Д. Грінченка
На виконання пункту 2 рішення Київської міської ради від 20.06.2002 N 82/82 "Про реорганізацію Київського міжрегіонального інституту вдосконалення вчителів імені Бориса Грінченка" та відповідно до ст. 20 Закону України "Про вищу освіту":
1. Затвердити статут Київського міського педагогічного університету імені Б.Д. Грінченка, що додається.
2. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на постійну комісію Київради з гуманітарної політики.
Голова О.Омельченко
Затверджено
розпорядженням
Київського міського голови
від 15.11.2002 N 332
Статут
Київського міського педагогічного університету імені Б.Д. Грінченка
1. Загальні положення
1.1. Статут регламентує діяльність Київського міського педагогічного університету імені Б.Д. Грінченка - далі Університет, який є правонаступником Київського міжрегіонального інституту удосконалення вчителів імені Б.Д. Грінченка, що реорганізувався відповідно до рішення Київради від 20.06.2002 N 82/82.
1.2. Університет є вищим навчальним закладом і науково-методичним центром, заснованим на комунальній власності територіальної громади м. Києва.
1.3. Основними напрямками діяльності Університету є:
- підготовка фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів;
- підготовка та атестація наукових, науково-педагогічних кадрів;
- підвищення кваліфікації, перепідготовка кадрів;
- довузівська підготовка абітурієнтів;
- наукові дослідження;
- науково-методична, просвітницька, видавнича, фінансово-господарська діяльність;
- міжнародні зв'язки.
1.4. Діяльність Університету ґрунтується на гуманістичних, демократичних традиціях світової, вітчизняної і власної університетської науки, культури, освіти відповідно до Конституції України, чинного законодавства і цього статуту.
1.5. Університет є юридичною особою, права і обов'язки якої він набуває з дня державної реєстрації. Університет веде самостійний баланс, має рахунки в установах банків, печатку із зображенням герба, власним найменуванням, штамп та інші атрибути юридичної особи.
1.6. Університет несе відповідальність за:
- дотримання чинного законодавства, зокрема вимог законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про мови в Україні";
- дотримання державних стандартів освіти;
- дотримання договірних зобов'язань;
- дотримання фінансової дисципліни та збереження майна;
- охорону праці та соціальний захист учасників навчально-виховного процесу та персоналу.
1.7. Діяльність політичних партій та рухів в Університеті забороняється.
1.8. Навчально-виховний процес та діловодство в Університеті ведуться українською мовою.
1.9. День створення Університету є загальноуніверситетським святом і відзначається всіма підрозділами щорічно на четвертому тижні червня.
1.10. Офіційним найменуванням Університету є:
повне: Київський міський педагогічний університет імені Б.Д. Грінченка;
скорочене: КМПУ ім. Б.Д. Грінченка.
Юридична адреса Університету: 02152, м. Київ, проспект П. Тичини, 17.
2. Повноваження власника
2.1. Визначає нормативи матеріально-технічного, фінансового забезпечення Університету;
2.2. Формує державне замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою;
2.3. Сприяє працевлаштуванню випускників Університету;
2.4. Затверджує умови прийому на навчання;
2.5. Затверджує Статут університету;
2.6. Організовує вибори, затверджує та звільняє з посади керівника Університету;
2.7. Може делегувати свої повноваження керівникові або вищому колегіальному органу Університету.
3. Обсяг цивільної правоздатності
3.1. Цивільна правоздатність Університету виникає з моменту затвердження цього Статуту і складається з прав і обов'язків.
3.2. Університет має право:
- Реалізовувати статус юридичної особи;
- Мати відокремлене майно;
- Набувати від свого імені майнових і особистих немайнових прав і обов'язків, бути позивачем і відповідачем у суді;
- Приймати необхідні рішення і проводити дії, які віднесені до компетенції Університету і не суперечать чинному законодавству;
- Визначати зміст (навчальні плани, програми тощо) і організаційні форми навчального процесу;
- затверджувати плани університетських видань навчальної та наукової літератури;
- присвоювати вчені звання професора, доцента, старшого наукового співробітника в установленому порядку;
- забезпечувати видання та видавати: наукові і науково-методичні журнали, інформаційно-аналітичні збірники, підручники, методичні посібники тощо;
- розробляти свою організаційну структуру, визначати форми організації і стимулювання праці, які здатні забезпечити максимальне використання інтелектуального потенціалу професорсько-викладацького складу, методистів, слухачів, студентів і аспірантів;
- створювати дошкільні навчальні заклади, ліцеї, коледжі, факультети (інститути), науково-дослідні установи, кафедри і лабораторії, інші структурні підрозділи і припиняти їх діяльність (за погодженням з Головним управлінням освіти і науки Київської міської державної адміністрації);
- укладати з профспілковим комітетом колективний договір після схвалення його на зборах трудового колективу;
- встановлювати надбавки, доплати до заробітної плати і вирішувати питання матеріального заохочення працівників усіх структурних підрозділів (за наявності відповідних фінансових ресурсів);
- визначати форми і систему заробітної плати працівників згідно з чинним законодавством України;
- передавати з балансу на баланс або реалізовувати обладнання, прилади і устаткування, транспортні засоби, програмні продукти, комп'ютерну та офісну техніку, матеріали і книги, іншу друковану продукцію (у тому числі виготовлені Університетом);
- отримувати, купувати та відчужувати житло, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, придбані за кошти Університету від госпрозрахункової діяльності;
- здійснювати за рахунок коштів Університету інвестування в житлове будівництво та брати участь у пайовому будівництві житла;
- надавати придбане або збудоване житло співробітникам Університету як з частковою або повною оплатою його вартості, так і безоплатно;
- надавати співробітникам Університету для поліпшення їх соціально-побутових умов короткострокові та довгострокові безвідсоткові позики;
- списувати з балансів основні засоби, що стали непридатними для використання або застаріли (без обмеження вартості за погодженням з Головним управлінням освіти і науки Київської міської державної адміністрації);
- організовувати в установленому порядку госпрозрахункові підприємства, структурні підрозділи для надання послуг організаціям і громадянам, затверджувати кошториси для придбання та реалізації, надання платних послуг фізичним та юридичним особам (ремонт, копіювання, утримання гуртків, проведення курсів тощо);
- здійснювати спонсорську та благодійну діяльність;
- видавати багатотиражну газету (журнал), здійснювати інші види видавничої діяльності;
- на основі прямих договорів (угод, контрактів тощо) із сторонніми організаціями та установами виконувати різні види робіт (підготовка та перепідготовка кадрів, підвищення кваліфікації, обмін фахівцями, наукова, культурно-освітня, видавнича та виробнича діяльність, організація конференцій, платні послуги населенню), створювати навчально-виробничі комплекси, замовляти роботи стороннім організаціям з різними формами власності;
- закуповувати, орендувати, замовляти за рахунок виділених Університету коштів, або власних фондів обладнання (навчальне, видавниче тощо), транспортні засоби та інші матеріальні ресурси;
- встановлювати щорічно або посеместрово обсяги стипендій для студентів і аспірантів залежно від наявності коштів, але не нижче мінімуму, визначеного чинним законодавством;
- практикувати різні форми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів;
- встановлювати премії, якими відзначати викладачів, науковців, методистів, студентів і аспірантів Університету, або зарубіжних навчальних закладів;
- встановлювати доплати і надбавки відповідно до кваліфікації, трудового внеску та умов праці;
- готувати фахівців за державним замовленням, замовленням юридичних і фізичних осіб на договірній основі;
- отримувати кошти і матеріальні цінності (будинки, споруди, обладнання, транспортні засоби, навчальну та наукову літературу тощо) від органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, окремих громадян, благодійних фондів, у тому числі іноземних;
- розвивати власну соціальну базу, мережу спортивно-оздоровчих, лікувально-профілактичних і культурних закладів;
- здійснювати капітальне будівництво, реконструкцію та ремонт основних фондів за рахунок бюджетних і позабюджетних коштів підрядним або господарським способом;
- вкладати на депозитні рахунки тимчасово вільні позабюджетні кошти;
- створювати фонди соціальної допомоги за рахунок позабюджетних коштів.
Обов'язки Університету реалізуються через обов'язки ректора, проректорів, науково-педагогічних працівників, співробітників та студентів.
4. Обсяг основних засобів, наданих власником
4.1. За Університетом з метою забезпечення діяльності, передбаченої цим статутом, та його організаційно-правової форми закріплюються на правах оперативного управління будівлі, споруди, а також інше необхідне майно;
4.2. Майно, що знаходиться у комунальній власності та передане в оперативне управління, не підлягає вилученню або передачі будь-яким підприємствам, установам, організаціям, крім випадків, передбачених законодавством;
4.3. Майно, що забезпечує статутну діяльність не може бути предметом застави.
5. Структура Університету
5.1. Структура Університету визначається ректором за погодженням з Головним управлінням освіти і науки Київської міської державної адміністрації.
5.2. Основними структурними підрозділами Університету є: факультети, кафедри, центри, лабораторії, навчальний, науковий, заочний відділи, адміністративно-господарська частина, бібліотека, типографія, інші структурні підрозділи, які обслуговують навчальний, науково-дослідний процеси та забезпечують життєдіяльність Університету.
5.3. Основні структурні підрозділи та одиниці, що входять до Університету, мають право на прийняття самостійних рішень (в межах своєї компетенції), якщо ці рішення не суперечать чинному законодавству та відповідають статуту Університету.
5.4. Основним структурним підрозділам можуть бути надані права автономії в межах Університету. При Університеті можуть діяти навчальні та науково-дослідні заклади. Вони функціонують в єдиному комплексі Університету.
5.5. Факультет Університету - основний організаційний і навчально-науковий структурний підрозділ, який об'єднує відповідні кафедри та лабораторії та здійснює підготовку студентів, слухачів, аспірантів з споріднених спеціальностей, а також керівництво науково-дослідною та науково-методичною роботою кафедр, лабораторій, що входять до його складу.
Факультет створюється рішенням Вченої ради Університету за умови, якщо до його складу входить не менше ніж три кафедри. Факультет може мати печатку зі своєю назвою.
Керівництво факультетом здійснює декан, який призначається на посаду і звільняється з посади ректором Університету відповідно до чинного законодавства. Права, обов'язки і відповідальність декана факультету визначаються Положенням про факультет Університету.
Базовим структурним підрозділом Університету є кафедра, що проводить навчально-виховну і методичну діяльність з однієї або кількох споріднених спеціальностей, спеціалізацій чи навчальних дисциплін і здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за певним напрямком. Кафедра створюється рішенням Вченої ради Університету за умови, якщо до її складу входить не менше ніж п'ять науково-педагогічних працівників, для яких кафедра є основним місцем роботи, і не менше ніж три з яких мають науковий ступінь.
Керівництво кафедрою здійснює завідуючий, який обирається на цю посаду за конкурсом Вченою радою Університету строком на п'ять років. Із завідуючим кафедрою укладається контракт.
6. Управління Університетом
6.1. Управління Університетом здійснюється на основі реалізації прав власника і працівників, поєднання єдиноначальності та самоврядування.
6.2. Безпосереднє управління діяльністю Університету здійснює ректор. Призначення на посаду та звільнення з посади ректора університету (обраного конференцією трудового колективу) здійснює Київський міський голова, на умовах контракту, за поданням Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації.
6.3. Ректор Університету в межах наданих йому повноважень:
- вирішує питання діяльності Університету, затверджує його структуру і штатний розпис за погодженням з Головним управлінням освіти і науки Київської міської державної адміністрації;
- видає накази та розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками і структурними підрозділами Університету;
- представляє Університет у державних та інших органах, відповідає за результати його діяльності перед Головним управлінням освіти і науки Київської міської державної адміністрації;
- є розпорядником майна і коштів;
- виконує кошторис, укладає угоди, дає доручення, відкриває банківські рахунки;
- приймає на роботу та звільняє з роботи працівників;
- забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку;
- визначає функціональні обов'язки працівників;
- формує контингент осіб, які навчаються в Університеті;
- відраховує та поновлює на навчання осіб, які навчаються в Університеті;
- контролює виконання навчальних планів і програм;
- контролює дотримання всіма підрозділами штатно-фінансової дисципліни;
- забезпечує дотримання службової таємниці;
- здійснює контроль за якістю роботи викладачів, організацією навчально-виховної та культурно-масової роботи, станом фізичного виховання і здоров'я, організовує побутове обслуговування учасників навчально-виховного процесу та інших працівників Університету;
- забезпечує використання бюджетних коштів за призначенням;
- разом з профспілковим комітетом подає на затвердження конференції трудового колективу Університету правила внутрішнього розпорядку та колективний договір і після затвердження підписує його;
- вирішує питання преміювання працівників за згодою профспілкового комітету.
6.4. Керівництво навчально-виховною, методичною, фінансово-економічною та господарською роботою, за дорученням ректора здійснюють проректори та головний бухгалтер, які несуть перед ректором відповідальність за результати своєї роботи.
Проректори та головний бухгалтер Університету призначаються на посаду та звільняються з посади ректором за погодженням з Головним управлінням освіти і науки Київської міської державної адміністрації.
Вищим колегіальним органом самоврядування в Університеті є конференція трудового колективу Університету.
6.5. Порядок скликання конференції трудового колективу Університету визначається статутом Університету.
6.6. На конференції трудового колективу Університету повинні бути представлені всі структурні підрозділи Університету. Не менше ніж 75 відсотків загальної чисельності учасників повинні становити педагогічні або науково-педагогічні працівники Університету.
6.7. Конференція трудового колективу Університету скликається не рідше ніж один раз на рік. Право скликати конференцію мають ректор Університету, учасники конференції трудового колективу, якщо за це висловилось не менше третини їх загальної кількості. Термін повноважень учасників конференції трудового колективу становить 1 навчальний рік. Делегатів конференції обирають на загальних зборах працівників структурних підрозділів. Делегатами конференції є також члени вченої ради Університету та голова профспілкового комітету.
6.8. Конференція трудового колективу Університету:
- за поданням вченої ради Університету приймає статут Університету, а також вносить зміни і доповнення до нього;
- обирає претендента на посаду ректора Університету шляхом таємного голосування і подає свої пропозиції власнику або уповноваженому ним органу;
- щорічно заслуховує звіт ректора Університету;
- обирає комісію з трудових спорів відповідно до Кодексу законів про працю України;
- затверджує правила внутрішнього розпорядку Університету;
- затверджує положення про органи студентського самоврядування;
- розглядає інші питання діяльності Університету.
6.9. Вчена рада Університету є колегіальним органом Університету і утворюється строком до п'яти років.
До компетенції вченої ради Університету належать:
- подання на розгляд конференції трудового колективу Університету проекту статуту Університету, а також змін і доповнень до нього;
- ухвалення фінансових планів звітів Університету;
- розглядає за поданням ректора кандидатури на заміщення посад керівників інститутів, факультетів, кафедр, лабораторій, інших підрозділів;
- ухвалення навчальних планів та навчальних програм;
- ухвалення рішень з питань організації навчально-виховного процесу;
- оцінка науково-педагогічної діяльності структурних підрозділів;
- прийняття рішень про представлення до присвоєння вчених звань доцента, професора, старшого наукового співробітника;
- висуває та представляє кандидатури працівників Університету до урядових нагород та почесних звань;
- рекомендує до друку підручники, посібники, іншу навчальну літературу.
Вчена рада Університету розглядає й інші питання діяльності Університету відповідно до статуту Університету.
Вчену раду Університету очолює її голова - ректор Університету. До складу вченої ради входять за посадами проректори Університету, декани, головний бухгалтер, керівники органів самоврядування Університету, а також виборні представники, які представляють науково-педагогічних працівників і обираються з числа завідуючих кафедрами, професорів, докторів наук; виборні представники, які представляють інших працівників Університету і які працюють у ньому на постійній основі. При цьому не менше як 75 відсотків загальної чисельності її складу мають становити науково-педагогічні працівники Університету.
Рішення вченої ради Університету вводяться в дію наказом ректора Університету.
6.10. Для вирішення поточних питань діяльності Університету створюються робочі органи:
- ректорат;
- деканати;
- приймальна комісія.
Положення про робочі органи затверджуються наказом ректора відповідно до статуту Університету.
6.11. За погодженням із Головним управлінням освіти і науки Київської міської державної адміністрації та Міністерством освіти і науки України в Університеті створюється наглядова рада.
Наглядова рада розглядає шляхи перспективного розвитку Університету, надає допомогу його керівництву в реалізації державної політики у галузі вищої освіти і науки, здійснює громадський контроль за діяльністю керівництва Університету, забезпечує ефективну взаємодію Університету з органами державного управління, науковою громадськістю, суспільно-політичними та комерційними організаціями в інтересах розвитку вищої освіти.
Склад наглядової ради затверджує начальник Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації.
Положення про наглядову раду Університету затверджує голова наглядової ради за погодженням із Головним управлінням освіти і науки Київської міської державної адміністрації.
7. Студентське самоврядування
7.1. Вищим органом самоврядування студентів Університету є конференція студентів Університету, яка ухвалює положення про студентське самоврядування; обирає виконавчі органи студентського самоврядування, визначає їх структуру, строк повноважень, заслуховує звіт.
В Університеті діє система органів самоврядування студентів, які утворюються та функціонують на рівні академічної групи, факультету (інституту, коледжу, відділення), всього Університету.
Виконавчим органом самоврядування студентів Університету є студентський парламент, який підзвітний конференції студентів.
7.2. У своїй діяльності органи самоврядування студентів керуються законами та іншими нормативно-правовими актами, цим Статутом, положенням про студентський парламент і самоврядування студентів в Університеті.
7.3. Основними завданнями органів самоврядування студентів є:
- забезпечення і захист прав та інтересів студентів;
- забезпечення виконання студентами своїх обов'язків;
- сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;
- сприяння у створенні необхідних умов для навчання та відпочинку студентів;
- створення різноманітних студентських гуртків, товариств, клубів за інтересами;
- організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів та молодіжних організацій;
- участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.
7.4. Крім прав, передбачених законами України "Про освіту", "Про вищу освіту" студенти Університету мають право:
- обирати і бути обраними до органів самоврядування студентів;
- відвідувати за дозволом деканів (директорів) заняття на інших факультетах Університету за умови виконання графіка навчального процесу за основним місцем навчання, що складений відповідно до індивідуального навчального плану;
- отримувати матеріальну допомогу згідно з чинним законодавством;
- користуватися під час навчання без відриву від виробництва пільгами, встановленими чинним законодавством (додаткова відпустка тощо);
- на академічну відпустку, поновлення, переведення до іншого вищого навчального закладу у порядку, передбаченому чинним законодавством.
7.5. Крім обов'язків, передбачених законами України "Про освіту", "Про вищу освіту" студенти Університету зобов'язані:
- виконувати навчальний план у визначені строки і відповідно до встановлених графіків;
- відвідувати заняття, вчасно інформувати керівництво Університету, факультету (інституту, коледжу) щодо неможливості з поважних причин відвідувати заняття, складати (перескладати) заліки та іспити, виконувати індивідуальні завдання тощо.
7.6. За невиконання обов'язків і порушення правил внутрішнього трудового розпорядку Університету ректор може безпосередньо накласти дисциплінарне стягнення на студента або відрахувати його з Університету.
Порядок накладення дисциплінарного стягнення, відрахування з Університету встановлюється цим Статутом та правилами внутрішнього розпорядку.
7.7. Студент може бути відрахований з Університету наказом ректора або уповноваженої ним особи за:
- власним бажанням;
- незадовільне складання іспитів і заліків упродовж сесії;
- невиконання навчального плану та графіка навчально-виховного процесу;
- появу на заняттях у навчальному корпусі, бібліотеці в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсикологічного сп'яніння;
- одноразове грубе порушення навчально-виховного процесу або правил внутрішнього розпорядку Університету;
- за вироком суду, що вступає в законну силу, чи постановою органу, до компетенції якого належить накладання адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.
8. Учасники навчально-виховного процесу
8.1. Учасниками навчально-виховного процесу в Університеті є:
- педагогічні і науково-педагогічні працівники;
- особи, які навчаються в Університеті;
- працівники Університету (спеціалісти, старші лаборанти, завідувачі навчальними лабораторіями, методисти та інші).
8.2. Науково-педагогічні працівники - особи, які за основним місцем роботи в Університеті професійно займаються педагогічною діяльністю у поєднанні з науковою та науково-технічною діяльністю.
Наукова та науково-технічна діяльність науково-педагогічних працівників Університету регулюється Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність".
8.3. Зарахування на посаду педагогічних, науково-педагогічних та інших категорій працівників проводиться у порядку, встановленому чинним законодавством України.
8.4. Права і обов'язки педагогічних, науково-педагогічних працівників визначаються законами України "Про освіту", "Про вишу освіту", правилами внутрішнього розпорядку Університету, колективним договором.
9. Організація навчально-виховного процесу
9.1. Навчально-виховний процес забезпечує можливість:
здобуття особою знань, умінь і навичок у гуманітарній, соціальній та педагогічній сферах;
інтелектуального, морального, духовного, естетичного і фізичного розвитку особи, що сприяє формуванню знаючої, вмілої та вихованої особистості.
9.2. Навчання в Університеті здійснюється за такими формами:
- денна (очна);
- вечірня;
- заочна, дистанційна;
- екстернатна.
Форми навчання можуть бути поєднані. Терміни навчання за відповідними формами визначаються можливостями виконання освітньо-професійних програм підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня.
Екстернатна форма навчання - особлива форма навчання, що передбачає самостійне вивчення навчальних дисциплін, складання в Університеті заліків, екзаменів та проходження інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом.
9.3. Навчальний процес в Університеті здійснюється у таких формах:
- навчальні заняття;
- самостійна робота;
- практична підготовка;
- контрольні заходи.
Основними видами навчальних занять в Університеті є:
- лекція;
- лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;
- консультація.
Університетом можуть бути встановлені інші види навчальних занять.
10. Наукова діяльність
10.1. Наукова діяльність в Університеті є невід'ємною складовою освітньої діяльності і здійснюється з метою інтеграції наукової, навчальної і виробничої діяльності в системі вищої освіти. Вона організується, фінансується та здійснюється згідно з чинним законодавством.
10.2. Основними завданнями наукової діяльності Університету є:
- поліпшення якості підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів шляхом активного використання результатів наукових досліджень в навчально-виховному процесі;
- залучення студентів і аспірантів до науково-дослідної роботи та творчої діяльності;
- підвищення рівня кваліфікації професорсько-викладацького складу.
10.3. Основними науковими напрямками Університету є:
- теорія і технологія навчання і виховання в системі освіти;
- зміст освіти, форми, методи та засоби навчання, підготовки вчителя;
- дослідження проблем гуманітарних наук;
- психолого-педагогічні проблеми навчання та виховання, формування особистості дитини, інших учасників навчально-виховного процесу.
10.4. Наукові дослідження в Університеті виконуються штатними викладачами, науковими, науково-педагогічними, інженерно-технічними працівниками, студентами, аспірантами та особами, залученими до роботи на умовах сумісництва, а також фахівців інших організацій, на підставі трудових угод, контрактів, інших форм здійснення трудових відносин згідно з чинним законодавством.
10.5. Організація наукової діяльності та підготовка науково-педагогічних кадрів в Університеті покладається на проректора з наукової роботи.
10.6. Фінансування наукових досліджень здійснюється за рахунок:
- місцевого бюджету;
- коштів міністерств та відомств, підприємств та організацій на договірних засадах;
- коштів фондів та організацій (в тому числі міжнародних);
- власних коштів, кредитів та інших джерел.
11. Майно та кошти Університету
11.1. Матеріально-технічна база Університету включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, засоби зв'язку, службове житло, вироблену продукцію, інтелектуальну власність, грошові кошти, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено у балансі.
11.2. Майно Університету належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва і закріплено за ним на праві оперативного управління.
11.3. Відчуження майна, що є комунальною власністю і закріплено за Університетом, відбувається за рішенням Київської міської ради у порядку, встановленому чинним законодавством. Одержані в результаті відчуження зазначеного майна кошти спрямовуються виключно на інвестиції Університету.
11.4. Збитки, завдані Університету внаслідок порушень його майнових прав громадянами, юридичними особами і державними органами, відшкодовуються згідно з чинним законодавством.
11.5. Фінансування Університету здійснюється за рахунок місцевого бюджету, а також додаткових джерел фінансування.
Додатковими джерелами фінансування є:
- кошти за підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів відповідно до укладених договорів;
- кошти за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані Університетом на замовлення підприємств, організацій, установ та громадян;
- доходи від власної діяльності;
- кредити та позички банків, доходи від розміщення на депозитних вкладах тимчасово вільних позабюджетних коштів;
- плата за надання додаткових послуг згідно з чинним законодавством у сфері:
- освітньої діяльності;
- міжнародного співробітництва;
- охорони здоров'я та дошкільного виховання;
- фізичної культури і спорту;
- туризму та екскурсій;
- побутових та транспортних послуг;
- житлово-комунальних послуг;
- добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств, установ, фондів, організацій, окремих громадян;
- інші надходження.
11.6. Оподаткування Університету проводиться згідно з чинним законодавством.
Кошти, матеріальні цінності та нематеріальні активи, що надходять у вигляді незворотної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, не вважаються прибутком Університету і не оподатковуються.
У разі одержання коштів з інших джерел, бюджетні асигнування Університету не зменшуються.
Бюджетні асигнування на освіту та позабюджетні кошти не підлягають вилученню та використовуються виключно за призначенням.
11.7. Оплата праці всіх категорій працюючих в Університеті здійснюється на підставі діючих схем посадових окладів (ставок заробітної плати) у межах утвореного в установленому порядку фонду заробітної плати (фонду оплати праці). Зазначені ставки і оклади є державними гарантіями мінімального рівня оплати праці співробітників, які перебувають у трудових відносинах з Університетом, при додержанні встановленої законодавством про працю тривалості робочого часу та виконанні працівником посадових обов'язків (норм праці).
За рахунок коштів, виділених з місцевого бюджету та додаткових джерел фінансування, Університет має право:
- встановлювати підвищені посадові оклади і стипендії у межах фонду заробітної плати (фонду оплати праці) або стипендіального фонду;
- встановлювати надбавки працівникам за високі творчі й виробничі досягнення, надбавки на період виконання особливо важливих доручень, надбавки за складність, напруженість та високу якість роботи;
- встановлювати працівникам доплати за суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування чи збільшення обсягів виконуваних робіт;
- залучати до проведення занять висококваліфікованих спеціалістів з погодинною оплатою праці;
- проводити інші заохочувальні виплати працівникам та студентам;
- передбачати у кошторисах Університету витрати на преміювання, надання матеріальної допомоги працівникам та студентам, а також стимулювання творчої праці й новаторства керівних і педагогічних працівників Університету.
11.8. Університет самостійно здійснює оперативний і бухгалтерський облік своєї роботи, подає відомості на вимогу державних органів влади, яким законодавством України надане право контролю.
12. Концепція освітньої діяльності
12.1. Цілі, принципи та цільові програми освітньої діяльності Університету відповідають концептуальним ідеям національної Доктрини розвитку освіти, Закону України "Про освіту", Закону України "Про вищу освіту", Державної національної програми "Освіта" ("Україна XXI століття").
12.2. Цілі освітньої діяльності:
- відтворення інтелектуального потенціалу держави;
- забезпечення сфер соціальної та виробничої діяльності кваліфікованими фахівцями;
- формування моральних принципів та норм поводження особистості.
12.3. Освітня діяльність базується на принципах:
- багатопрофільності;
- якості освітніх послуг: якості змісту освіти, якості результатів освіти, якості технологій навчання;
- ступневості підготовки фахівців;
- становлення демократичної системи навчання;
- задоволення освітніх потреб студентів відповідно до їх інтересів, здібностей та потреб суспільства;
- використання державних стандартів вищої освіти як обов'язкового мінімуму змісту освіти і змісту навчання;
- відповідності рівня освіти та освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки випускників вимогам суспільного поділу праці;
- випереджального інноваційного розвитку освіти;
- мобільності підготовки фахівців щодо задоволення вимог ринку праці;
- особистісній орієнтації освіти;
- інтеграції до європейського та світового освітніх просторів;
- формування національних і загальнолюдських цінностей;
- системності аналізу всіх чинників, що впливають на якість освітньої діяльності, моніторингу та своєчасного запобігання кризових явищ на рівні академічної групи навчального курсу, кафедри, факультету, навчального закладу;
- моніторинг якості освіти, забезпечення його прозорості, сприяння розвитку громадського контролю.
12.4. Цільові програми діяльності та засоби реалізації:
12.4.1. Кадрове забезпечення основних галузей промисловості та сфери послуг через:
- формування контингенту студентів;
- адекватність змісту освіти вимогам системи праці;
- формування змісту освіти та змісту навчання на основі суб'єктно-діяльнісного підходу за принципами цілеспрямованості, прогностичності та діагностичності;
- формування вузівських компонентів державних стандартів вищої освіти з урахуванням традицій наукових шкіл Університету, потреб галузі та запитів студентів;
- формування номенклатури напрямів і спеціальностей адекватно змінам ринкових умов;
- конкурентоспроможність випускників на ринку праці;
- оновлення змісту освіти та організації навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, сучасних науково-технічних досягнень;
- підвищення якості освіти, оновлення форм організації навчально-виховного процесу;
- науково-методичне забезпечення навчального процесу як інформаційної моделі педагогічної системи;
- перепідготовку, спеціалізацію, розширення профілю, стажування фахівців;
- розробку ефективних освітніх технологій;
- вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці і сприяння працевлаштуванню випускників;
- створення умов для розвитку обдарованої молоді;
- виконання державного замовлення та угод на підготовку фахівців відповідної кваліфікації.
12.4.2. Національне виховання через:
- забезпечення культурного і духовного розвитку особистості, виховання в дусі патріотизму і поваги до Конституції України;
- виховання у студентів демократичного світогляду, дотримання громадянських прав і свобод, поваги до традицій, культури, віросповідання та мови спілкування народів світу;
- формування у молоді сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей та навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості;
- стимулювання у молоді прагнення до здорового способу життя;
- розвиток гуманістичної освіти, що ґрунтується на культурно-історичних цінностях народу, його традиціях і духовності;
- ствердження національної ідеї, що сприяє національній самоідентифікації, розвитку культури, оволодінню цінностями світової культури, загальнолюдськими надбаннями;
- формування у молоді потреби і уміння жити в громадянському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури;
- формування національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань на основі цінностей вітчизняної та світової культури;
- прищеплення здатності до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України;
- створення системи безперервної мовної освіти, що забезпечує обов'язкове оволодіння громадянами України державною мовою і можливість опановувати рідну (національну) і практично володіти хоча б однією іноземною мовою;
- сприяння розвитку високої мовної культури громадян, вихованню поваги до державної мови та мов національних меншин України, толерантності у ставленні до носіїв різних мов і культур;
- реалізацію мовної стратегії шляхом комплексного і послідовного впровадження просвітницьких, науково-методичних, роз'яснювальних заходів;
- формування нових життєвих орієнтирів особистості;
- сприяння формуванню нової ціннісної системи суспільства - відкритої, варіативної, духовно та культурно наповненої, толерантної, здатної забезпечити, становлення громадянина і патріота, консолідувати суспільство на засадах пріоритету прав особистості, зменшення соціальної нерівності;
- формування відповідальності за власний добробут, стан суспільства.
12.4.3. Забезпечення рівного доступу до здобуття освіти через:
- запровадження ефективної системи інформування громадськості про можливості здобуття вищої освіти;
- створення умов для здобуття безоплатної вищої освіти на конкурсних засадах;
- удосконалення правових шляхів здобуття освіти за рахунок бюджетів усіх рівнів та коштів юридичних і фізичних осіб;
- розширення можливостей здобуття вищої освіти за рахунок індивідуального кредитування;
- створення умов для здобуття вищої освіти дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування, та дітьми-інвалідами;
- інтеграцію з іншими вищими навчальними закладами різних рівнів акредитації;
- запровадження гнучких освітніх програм та інформаційних технологій навчання;
- додержання засад демократичності, прозорості та гласності у формуванні контингенту студентів, у тому числі шляхом об'єктивного тестування.
12.4.4. Створення системи безперервної освіти через:
- забезпечення послідовності змісту та координації навчально-виховної діяльності на різних ступенях освіти;
- формування потреби та здатності особистості до самоосвіти;
- оптимізацію системи післядипломної освіти на основі відповідних державних стандартів;
- створення інтегрованих навчальних планів і програм післядипломної освіти;
- формування та розвиток навчальних науково-виробничих комплексів ступеневої підготовки фахівців;
- розроблення індивідуальних модульних навчальних програм різних рівнів складності залежно від конкретних потреб;
- запровадження та розвиток дистанційної освіти.
12.4.5. Підготовка студентства до життєдіяльності в інформаційному суспільстві через:
- інформатизацію системи освіти, спрямованої на задоволення освітніх, інформаційних і комунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу;
- запровадження дистанційного навчання із застосуванням у навчальному процесі та бібліотечній справі інформаційно-комунікаційних технологій поряд з традиційними засобами;
- створення електронних підручників;
- застосування сучасних засобів навчання;
- використання комунікаційно-інформаційних засобів та глобальних інформаційно-освітніх мереж.
12.4.6. Поєднання освіти і науки через:
- фундаменталізації освіти, інтенсифікацію наукових досліджень;
- розвиток освіти на основі новітніх наукових і технологічних досягнень;
- випереджальний розвиток освіти;
- інноваційну освітню діяльність;
- правовий захист освітніх інновацій та результатів науково-педагогічної діяльності як інтелектуальної власності;
- запровадження наукової експертизи варіативних компонентів державних стандартів освіти, підручників, інноваційних систем навчання та виховання;
- залучення до наукової діяльності обдарованої студентської молоді, педагогічних працівників;
- поглиблення співпраці та кооперації з іншими навчальними закладами, з науковими установами;
- залучення до навчально-виховного процесу провідних вчених регіону;
- запровадження цільових програм, що сприяють інтеграції освіти і науки;
- забезпечення якості освіти відповідно до новітніх досягнень науки, культури і соціальної практики;
- взаємозв'язок освіти і науки, педагогічної теорії та практики.
12.4.7. Моніторинг та використання зарубіжного досвіду через:
- проведення спільних наукових досліджень, співробітництво з міжнародними фондами, проведення міжнародних наукових конференцій, семінарів, симпозіумів;
- сприяння участі педагогічних та науково-педагогічних працівників у відповідних заходах за кордоном;
- освітні та наукові обміни, стажування і навчання за кордоном студентів, педагогічних і науково-педагогічних працівників;
- аналіз, відбір, видання та розповсюдження кращих зразків зарубіжної наукової і навчальної літератури.
12.4.8. Кадрове забезпечення навчального процесу через:
- відповідність кадрового забезпечення вимогам атестації та акредитації спеціальностей;
- стажування та підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників;
- створення умов для ефективної професійної діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників;
- забезпечення економічних і соціальних гарантій для професійної самореалізації педагогічних та науково-педагогічних працівників, підвищення соціального статусу відповідно до їх ролі у суспільстві.
12.5. Концепція освітньої діяльності доповнюється та деталізується концепціями освітньої діяльності інститутів, факультетів, кафедр, інших підрозділів Університету.
13. Ліквідація і реорганізація Університету
13.1. Ліквідація і реорганізація Університету здійснюється за рішенням засновника згідно з чинним законодавством.
13.2. Ліквідація Університету здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється органом управління майном. До складу ліквідаційної комісії входять представники органу управління майном та Університету. Порядок і строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторам визначає орган управління майном.
13.3. З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління Університетом. Ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс Університету і подає його органу, який призначив ліквідаційну комісію. Кредитори та інші юридичні особи, які перебувають в договірних відносинах з Університетом, що ліквідується, повідомляються про його ліквідацію у письмовій формі.
14. Порядок запровадження Статуту
14.1. Статут Університету запроваджується в дію з моменту його реєстрації відповідно до чинного законодавства України.
14.2. Зміни та доповнення до Статуту, за поданням вченої ради, вносяться у тому ж порядку, що і затвердження.
Керівник апарату Б.Стичинський