ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
13 січня 2009 року
м.Київ
Справа N К-14836/07
Про визнання протиправними дій
Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
головуючого: Фадєєвої Н.М.
суддів: Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Матолича С.В.
розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Л. на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 13.04.2005р. у справі за позовом Л. про визнання протиправними дій Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, -
встановила:
У вересні 2003 року Л. звернувся до суду з скаргою про визнання неправомірними дії виконкому Ужгородської міської ради.
У скарзі зазначав, що виконком Ужгородської міської ради, всупереч Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" неправомірно відмовив безкоштовно виділити йому, як ветерану війни Афганістану гараж-стоянку під спецзасіб для пересування, мотивуючи, що гаражі в будинку N82 по вул. Володимирській відносяться до індивідуальних гаражів і не класифікуються як гаражі-стоянки, крім того, у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів на погашення заборгованості за виконані роботи по будівництву вказаного будинку міськвиконком не має можливості виділити безкоштовно гараж в будинку.
Посилаючись на вказані обставини, просив зобов'язати виконавчий комітет Ужгородської міської ради усунути допущені порушення його прав, шляхом безкоштовного виділення йому, інваліду війни II групи, гаражу у будинку N82 по вул. Володимирській.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 15.12.2004р. заяву Л. задоволено.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 13.04.2005р. апеляційна скарга задоволена, рішення Ужгородського міськрайонного суду від 15.12.2004р. скасоване, ухвалене нове судове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 13.04.2005р., Л. звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду Закарпатської області від 13.04.2005р., залишити в силі рішення Ужгородського міськрайонного суду від 15.12.2004р., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи вимоги Л. суд першої інстанції мотивував, що у відповідності до п. 20 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Л. має право на виділення йому у безоплатне користування гаражу, який знаходиться в будинку N 82 по вул. Володимирські в м. Ужгороді.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду не відповідає обставинам справи та вимогам закону і погодитися з ним не можна виходячи з наступного.
У відповідності до п. 20 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни надаються пільги у вигляді першочерговості в отриманні права на вступ до кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів. Гаражі і стоянки для транспортних засобів інвалідів війни, які мають медичні показання на забезпечення транспортом, як правило споруджуються поблизу будинків.
В даному випадку п. 20 ст. 13 вищезгаданого Закону не встановлює обов»язок виконавчого комітету Ужгородської міської ради надати заявнику Л. гараж, а лише право першочерговості заявника на вступ до кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів та стоянок для транспортних засобів.
Як встановлено судом, згідно витягу з рішення від 21.08.2003р. N 197 виконавчого комітету Ужгородської міської ради Л., інваліду війни в Афганістані, видано ордер на квартиру N 27 в житловому будинку по вул. Володимирській. Право заявника Л., як інваліда ІІ групи, який користується пільгами, встановленими законодавством України для ветеранів війни, про що свідчить копія посвідчення на вступ до зазначених у Законі кооперативів не порушувалося, а тому рішення суду першої інстанції про зобов’язання виконкому Ужгородської міської ради виділити Л. в безоплатне користування гаражу не відповідає чинному законодавству.
Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Л. залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду Закарпатської області від 13.04.2005р. у справі N 2-3245/04 - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.