ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
23.02.2004 N 1299/6/15-1116
Щодо окремих питань оподаткування, пов'язаних з будівництвом
Державна податкова адміністрація України розглянула листи <...> щодо окремих питань оподаткування, пов'язаних з будівництвом, <...> та повідомляє.
1. Щодо віднесення до складу основних фондів будівельної організації тимчасових (нетитульних) споруд, то повідомляємо, що відповідно до підпункту 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-вр ) будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі відносяться до першої групи основних фондів.
З метою застосування підпункту 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-вр ) слід керуватися Державним класифікатором України ДК 013-97 "Класифікація основних фондів", затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 19 серпня 1997 року N 507 "Щодо затвердження Державного класифікатора України "Класифікація основних фондів".
2. Що стосується податкового обліку операцій з об'єктами незавершеного будівництва, зокрема, створення цих об'єктів, то з цього питання Державною податковою адміністрацією України видано податкове роз'яснення щодо застосування підпункту 4.1.1 пункту 4.1 ст. 4, підпунктів 5.2.1, 5.2.14 пункту 5.2 ст. 5 та підпункту 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-вр ) при здійсненні платниками податку на прибуток операцій з об'єктами незавершеного будівництва, затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 15 лютого 2002 року N 74.
3. Щодо податкового обліку придбання земельної ділянки та окремого придбання будівлі, яка розташована на ній.
Відповідно до підпункту 8.9.1 п. 8.9 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-вр ) платник податку веде окремий облік операцій з продажу або купівлі землі як окремого об'єкта власності. Витрати, пов'язані з таким придбанням, не підлягають включенню до валових витрат звітного податкового періоду або до групи основних фондів з метою амортизації. Якщо у майбутньому такий окремий об'єкт власності продається, платник податку включає до складу валових доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою витрат, пов'язаних із купівлею такого окремого об'єкта власності, збільшених на коефіцієнт індексації, визначений у підпункті 8.3.3 пункту 8.3 цієї статті.
У разі коли витрати (з урахуванням індексації), понесені у зв'язку з придбанням такого об'єкта власності, перевищують доходи, отримані внаслідок його продажу, збиток від такої операції не включається до складу валових витрат та покривається за рахунок власних джерел платника податку.
Враховуючи, що придбання землі без придбання будівлі, яка на ній розташована, неможливе, то витрати з придбання зазначеної будівлі безпосередньо пов'язані із придбанням землі і тому балансова вартість будівлі відноситься до окремого податкового обліку операцій з продажу або купівлі землі як окремого об'єкта власності.
4. Щодо визначення звичайних цін на будівельні матеріали.
Відповідно до підпункту 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-вр ) для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну або може бути економічно обгрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.
Враховуючи, що Правила визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 27 серпня 2000 року N 174, носять обов'язковий характер лише при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності, то у цій сфері (умови є співставними) ціна зворотних матеріалів, визначена відповідно до п/п. 2.4.11 зазначених Правил, дійсно є звичайною.
В інших випадках звичайна ціна може змінюватися в залежності від коливання цін на ринку товарів.
Що стосується питання, чи є бартерною операцією залік отриманих внаслідок розібрання будівлі товарно-матеріальних цінностей у складі зворотних сум, то згідно із ч. 1 ст. 293 Господарського кодексу України ( 436-15 ) за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар.
При цьому відповідно до п. 1.19 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-вр ) бартер (товарний обмін) - це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).
Отже, враховуючи те, що відповідно до Господарського кодексу України ( 436-15 ) для проведення бартерної операції необхідно дві особи, то у випадку проведення заліку в межах одного платника податку, ця операція не є бартерною.
Заступник Голови В.Мокрієв