Звіт про рух грошових
коштів наблизили до міжнародних стандартів (Частина I)
(Частина II в консультації від 11.10.2010 р.)
Мінфін Наказом N 382 вніс істотні зміни в порядок відображення руху грошових коштів від операційної діяльності, тим самим наблизивши його до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 7 «Звітів про рух грошових коштів». Непрямий метод, за допомогою якого визначався чистий рух засобів від операційної діяльності, канув в Лету, а разом з ним - громіздкі розрахунки, пов'язані з вивуджуванням негрошових операцій.
Інформація про грошові потоки підприємства корисна, оскільки надає користувачам фінансових звітів основу для оцінки можливості суб'єкта господарювання генерувати грошові кошти і їх еквіваленти, а також можливість суб'єкта господарювання використовувати ці грошові потоки. Економічні рішення, що приймаються користувачами, вимагають оцінки можливості підприємства генерувати грошові кошти і їх еквіваленти, а також аналізу їх часу і визначеності.
Метою складання Звіту про рух грошових коштів (форма N 3) є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої і неупередженої інформації про зміни, що сталися в грошових коштах підприємства і їх еквівалентах за звітний період.
Безперечно, що будь-якому підприємству дуже важливо забезпечити перевищення припливу грошових потоків над їх вибуттям (витрачанням). Інакше у підприємства неминуче збільшиться кредиторська заборгованість, під яку не буде ліквідних активів (грошових коштів). А значить, попереду не буде нічого, окрім краху, що закінчується банкрутством.
Банкротом може стати і багате, тобто підприємство, що має в розпорядженні великі активи, і прибуткове, у якого прибутки перевищують витрати.
Високорентабельне підприємство може зіткнутися з труднощами при необхідності погашення кредиторської заборгованості і недостатності грошових коштів для подальшого розширення. Підприємство, що успішно розширює об'єм продажів, може в той же час мати ліквідність, що погіршується, і зв'язування грошових коштів в активах, які не можуть бути реалізовані у момент необхідності погашення термінових зобов'язань.
Інформація про рух грошових коштів компанії корисна для користувачів бухгалтерської звітності, оскільки допомагає їм оцінювати потреби компанії в грошових коштах і здатність створювати грошові кошти (і еквіваленти грошових коштів).
Інформація про рух грошових коштів дає користувачам фінансової звітності можливість:
- зіставляти, оцінювати і прогнозувати грошові потоки підприємства;
- досліджувати можливість підприємства погасити зобов'язання і виплатити дивіденди;
- виявляти причини різниці між прибутком і грошовими надходженнями і витратами;
- аналізувати грошові і негро-шові аспекти операцій підприємства.
Адже користувачів фінансової звітності цікавить, як компанія створює і використовує грошові кошти (і їх еквіваленти). У господарській діяльності грошові кошти потрібні для виконання операцій, здійснення платежів по зобов'язаннях, а також для виплати прибутків інвесторам.
Звіт про рух грошових коштів, використовуваний в ув'язці з іншими компонентами фінансової звітності, надає інформацію, яка допомагає користувачам оцінити зміни чистих активів компанії, її фінансової структури (у тому числі ліквідності і платоспроможності), а також здатність компанії впливати на об'єми (і терміни) грошових потоків в цілях адаптації до обставин, що змінюються, і можливостей.
Інформація про рух грошових коштів за попередні періоди часто використовується в якості основи для формування уявлень про розміри, терміни і визначеність грошових потоків в майбутньому. Вона також корисна при перевірці точності складання прогнозів про майбутні потоки грошових коштів і при аналізі зв'язків між рентабельністю, чистими грошовими потоками і ціновими змінами.
Деякі фінансові аналітики вважають, що зміна грошових коштів як показник результатів діяльності підприємства менше схильно до спотворення, чим величина прибутку, отже, краще, ніж прибуток, свідчить про успішність бізнесу. Це так, оскільки метод обчислення прибутку на підприємствах носить суб'єктивний характер, який виражається в особливостях облікової політики підприємства.
Чисті операційні надходження грошових коштів не лише вказують на остаточні показники прибутковості, але і підкреслюють, що саме грошові кошти, а не чистий дохід повинні використовуватися для виплати кредитів, позик, заміни і розширення використовуваних виробничих потужностей і для виплати дивідендів.
Співвідношення припливу грошових коштів із звітним значенням чистого прибутку говорить про «якість прибутку». Чим ближче значення припливу грошових коштів і прибутку, тим вище її качество*. Це твердження дозволяє певною мірою запобігти ситуації, коли високорентабельне підприємство виявляється нездатним сплатити борги по своїх зобов'язаннях.
Таке твердження вірне, якщо сума неоплаченого податку на прибуток на початок і кінець року рівна.
Зміст, форма Звіту про рух грошових коштів (форма N 3) і загальні вимоги до розкриття інформації в його статтях регламентуються П(С)БО 4.
У Звіті про рух грошових коштів за 2010 рік рух грошових коштів в результаті операційної діяльності визначатиметься по сумі надходжень від операційної діяльності і сумі витрачання на операційну діяльність грошових коштів за даними записів їх руху на рахунках бухгалтерського обліку.
До внесення змін до П(С)БО 4 рух грошових коштів в результаті операційної діяльності визначався шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування на суми:
- змін запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості, пов'язаної з операційною діяльністю, впродовж звітного періоду;
- наведені в негрошових статтях;
- наведені в статтях, пов'язаних з рухом грошових коштів в результаті інвестиційної і фінансової діяльності.
Такий заплутаний метод коригування отриманого прибутку на види прибутків або витрат, які не призводили до вступу або вибуття грошових коштів, був каменем спотикання для облікових працівників.
Можливо, тому що основне призначення Звіту про рух грошових коштів - дати, передусім, відповідь на питання, чому отриманий підприємством прибуток не відповідає залишку грошових коштів на рахунках і в касі підприємства (тобто куди витрачені грошові кошти або ж звідки вони взялися на рахунках підприємства, якщо прибуток в звітному періоді не був зароблений), тому його розробниками і був обраний метод розрахунку від показника, який має первинне значення в такому аналізі.
Саме тому при складанні Звіту про рух грошових коштів важливо було не допустити помилку, що полягає у відображенні негрошових операцій, які, згідно з п. 10 П(С)БО 4, не повинні відображатися в цьому Звіті.
До негрошових відносяться операції, що не вимагають використання грошових коштів або їх еквівалентів. До таких операцій правомірно віднести: отримання активів на умовах фінансової оренди; бартерні операції; придбання активів шляхом емісії акцій; придбання активів безпосередньо з кредитних рахунків (без зарахування на поточні рахунки підприємства); обмін цінними паперами (наприклад, власних акцій на акції іншого підприємства) і т. п.
Список використаних документів
П(С)БО 4 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів», затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.1999 р. N 87
Наказ N 382 - Наказ Мінфіну України від 10.06.2010 р. N 382 «Про затвердження Змін до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів»»
“Консультант бухгалтера” N 40 (580) 4 жовтня 2010 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)