ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ПОСТАНОВА
01.08.2014 р. N 826/3212/14
Про визнання незаконним наказу та рішення
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого - судді Саніна Б. В., суддів - Клочкова Н. В., Скочок Т. О., при секретарі судового засідання - Борисовій Т. М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТ-ХІМ" до 1. Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, 2. виконавчого комітету Запорізької міської ради, третя особа - 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертехсервіс", 2. Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення Селекційно-генетичного інституту Національної академії аграрних наук України, про визнання незаконним наказу та рішення, встановив:
До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТ-ХІМ" (надалі - Позивач/ТОВ "ЛОГІСТ-ХІМ") до Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та виконавчого комітету Запорізької міської ради (надалі - ВО ЗМР), в якому просить суд (з врахуванням виправленої позовної заяви від 28.03.2014 р.):
1. Визнати незаконними наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України N 37 від 19.02.2002 р. (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 р. за N 402/6690) та рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради N 167 від 29.05.2003 р.
Після усунення недоліків ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду по справі.
В судовому засіданні було допущено процесуальне правонаступництво та в порядку передбаченому положеннями ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) замінено Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України на Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
В судовому засіданні було залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні Позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертехсервіс" та Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення Селекційно-генетичного інституту Національної академії аграрних наук України.
Оголошення про дату судового засідання щодо оскарження Наказу N 37 було опубліковано Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в бюлетені "Офіційний вісник України" N 55 від 18.07.2014 р.
В ч. 6 ст. 171 КАС України передбачено, що якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи.
В судове засідання представник Позивача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. В адміністративному позові зазначає, що наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України N 37 від 19.02.2002 р. "Про затвердження Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України" (надалі - Наказ N 37) та рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради N 167 від 29.05.2003 р. "Про затвердження Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя" (надалі - Рішення N 167) були видані на підставі Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 303 від 01.03.99 р. (надалі - Порядок N 303). Водночас, Позивач зазначає, що оскільки Порядок N 303 скасований, тому Наказ N 37 та Рішення N 167 є незаконними.
В судове засідання з'явився представник Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, який щодо адміністративного позову заперечує в повному обсязі, просить в задоволенні відмовити із підстав викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначає, що спірний Наказ N 37 було правомірно зареєстровано в Міністерстві юстиції України, проведено його публікацію в офіційному інформаційному бюлетені. Крім того, представником Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України вказано, що Позивач не довів щодо порушення його прав оскаржуваним Наказом N 37 та вказав, що особа повинна що оскаржуваний акт застосовується до такої особи.
В судове засідання з'явився представник ВО ЗМР, який щодо позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить в задоволенні позову відмовити із підстав викладених в письмових запереченнях. Зокрема, представником акцентовано увагу, що спірне Розпорядження N 107 було видано на вимогу Наказу N 37 та Порядку N 303. При цьому, представник звернув увагу, що скасування певного нормативно-правого акту, не має наслідком автоматичного скасування всіх підзаконних нормативно-правових актів або актів місцевого самоврядування, які приймались на виконання такого нормативно-правового акту. Крім того, представник виконавчого комітету Запорізької міської ради вказав, що дія нормативних актів втрачають чинність в конкретних випадках (з моменту закінчення строку, на який він приймався; з моменту змін обставин, на які він був розрахований; з дати його скасування; з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційність такого акту), які наразі не наступили.
В судове засідання не прибули треті особи, клопотання про розгляд справи за їх відсутності не подано, причини неявки не відомі.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 128 КАС України суд перейшов до письмового провадження по справі, на підставі доказів, що наявні в матеріалах справи.
Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення представників Відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наступне.
В ст. 44 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (надалі - Закон N 1264) (в редакції, чинній на момент прийняття Порядку N 303) передбачено, що порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 44 Закону N 1264 постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99 р. був затверджений Порядок N 303.
19.02.2002 р., відповідно до Закону N 1264 і Порядку N 303, Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України було прийнято Наказ N 37.
Відповідно до Наказу N 37 для проведення єдиної екологічної політики з питань охорони навколишнього природного середовища, упорядкування укладення договорів з підприємствами на послуги каналізації та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів, ВО ЗМР 29.05.2003 р. було прийнято Рішення N 167.
27.12.2010 р. постановою Кабінету Міністрів України N 1236 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" визнано таким, що втратив чинність, Порядок N 303.
Позивач вважає, що Відповідачі протиправно не враховують скасування Порядку N 303 та не вносять зміни до Наказу N 37 і Рішення N 167, а тому така бездіяльність Відповідачів порушує його права та інтереси, в зв'язку із чим він звернувся до суду для їх захисту.
Як вбачається із змісту Порядку N 303, він визначає єдині на території України правила встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також його стягнення.
В п. 1.2 Порядку N 303 визначено, що збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів; утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками. Крім того, Порядок N 303 визначає Нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища.
Водночас Наказ N 37 приймався на виконання положень Закону N 1264, Порядку N 303 та постанови Кабінету Міністрів України N 465 від 25.03.99 р. "Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами" та закріплює:
- Інструкцію про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, яка встановлює єдиний на території України порядок встановлення та стягнення плати за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів і поширюється на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації, та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пункті.
- Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, які спрямовані на запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи цих споруд і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод Підприємств.
Більше того, Рішенням N 167 приймалось у відповідності до Водного кодексу України, Закону N 1264, Закону України "Про питну воду та притне водопостачання", Порядку N 303, постанови Кабінету Міністрів України N 465 від 25.03.99 р. "Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами", Будівельних норм і правил "Каналізація. Зовнішні мережі і споруди" (БНіП 2.04.03-85, окрім пункту 6.2), Наказ N 37, Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, затвердженого наказом Держкомунгоспу України N 65 від 01.07.94 р., Правил технічної експлуатації системи водопостачання і каналізування населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України N 231/767 від 21.07.95 р., Правил технічної експлуатації системи водопостачання і каналізування населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України N 30 від 05.07.95 р., іншими нормативними актами.
Як вбачається із змісту Рішення N 167, даним рішенням встановлюються вимоги до приймання стічних вод від Підприємств до міської каналізації, регламентують взаємні права і обов'язки Підприємств та Водоканалу, порядок контролю за виконанням цих Правил, а також відповідальність та міри впливу за їх порушення. При цьому оскаржуване Рішення N 167 спрямоване на запобігання порушення у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи цих споруд, безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод Підприємств.
При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що в даному Рішенні N 167 визначаються: права та обов'язки водоканалу та підприємств, що користуються послугами міської системи каналізування; відповідальність та заходи впливу за порушення правил; загальні вимоги до складу та властивостей стічних вод, які скидають у систему каналізування; визначення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах підприємств; порядок укладення договорів на скид стічних вод системи каналізування м. Запоріжжя; порядок контролю за скидом стічних вод у систему каналізування м. Запоріжжя; нормативи плати за скид стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя; порядок нарахування плати за скид стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя; порядок стягнення та розподілу плати за скид стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя. Крім того, даним Рішення N 167 затверджені: допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, що скидають підприємствами у міську систему каналізування; порядок розрахунку водогосподарського балансу; форма акту відбору проб стічних вод; форма протоколу якості скиду стічних вод; форма розрахунку додаткової плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізування м. Запоріжжя.
Таким чином, колегія суддів акцентує увагу, на тому що як Наказ N 37 так і Рішення N 167 були розроблені не лише на виконання Порядку N 303, але й на виконання інших нормативно-правових актів. При цьому, хоча Наказ N 67 і Рішення N 167 й приймались на виконання Порядку N 303, однак, як вбачається із їх контексту вони регулюють значно більше коло взаємовідносин, аніж визначає Порядок N 303.
Колегія судів звертає увагу, що з метою детального з'ясування обґрунтування позовних вимог, а також з метою з'ясування в якій саме частині Наказ N 37 і Рішення N 167 суперечать чинному законодавству, суд неодноразово викликав в судове засідання представника Позивача, однак на судові засідання представник ТОВ "Логіст-Хім" не з'являвся, жодних інших підстав для звернення до суду ні в адміністративному позові ні в додаткових поясненнях Позивачем не надано. Натомість, представник Позивача скористався процесуальним правом щодо подання клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
В ч. 1 ст. 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В ст. 69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
В ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення. Ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Відповідно до положень ст. 94 КАС України, судовий збір Позивачу не відшкодовується.
Керуючись положеннями ст. 2, ст. 11, ст. 69, ст. 71, ст. 86, ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 254 КАС України, суд постановив:
1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТ-ХІМ" до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та виконавчого комітету Запорізької міської ради відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. 185 - 187 КАС України.
Головуючий, суддя: Б. В. Санін
Судді:
Н. В. Клочкова
Т. О. Скочок