ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
27.02.2014 р. N К/800/44677/13
Про визнання протиправними дій та скасування рішення
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого - Зайця В. С. (суддя-доповідач), суддів - Голяшкіна О. В., Стрелець Т. Г., провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області про визнання протиправними дій та скасування рішення, встановив:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 пред'явив позов до управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області (далі - УПФ в Дубровицькому районі Рівненської області) з приводу нарахування йому боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року та направлення вимоги про сплату боргу від 20 лютого 2013 року N29/01 для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби Дубровицького районного управління юстиції; скасування оскаржуваної вимоги про сплату боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 20 лютого 2013 року за N29/01 на ім'я ОСОБА_4.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року, позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано вимогу УПФ в Дубровицькому районі Рівненської області про сплату недоїмки N Ф29/01 від 20 лютого 2013 року. Визнано протиправними дії УПФ в Дубровицькому районі по нарахуванню ОСОБА_4 заборгованості за сплати єдиного внеску за 2012 рік та надіслання протиправної вимоги про сплату боргу до відділу Державної виконавчої служби Дубровицького районного управління юстиції.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, скаржник оскаржив їх.
У касаційній скарзі УПФ в Дубровицькому районі Рівненської області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем, платником єдиного податку, перебуває на спрощеній системі оподаткування та з 16 вересня 2008 року отримує пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку, призначену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
УПФ в Дубровицькому районі Рівненської області 20 лютого 2013 року позивачу було виставлено вимогу про сплату боргу N Ф 29/01у, якою встановлено наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4572,42 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку, призначену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, вимога УПФ в Дубровицькому районі Рівненської області про сплату боргу є незаконною.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції та залишив постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року без змін.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій із огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивач отримує пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку, призначену на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як особа, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, тому колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права та прийшли до вірного висновку, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 є пенсіонером та отримує пенсію за віком, а тому звільнений від сплати єдиного внеску і у відповідача були відсутні правові підстави для направлення йому вимоги про сплату боргу від 20 лютого 2013 року N Ф 29/01у.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.
Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, ухвалив:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області відхилити, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: