ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
РІШЕННЯ
15.01.2015
Заяви NN 10558/11 і 28218/11
Справа "Космата проти України"
Стислий виклад рішення
4 березня 2006 року К. здійснював очистку екструдера на млині на підприємстві "О", коли невідомою особою було увімкнено електроенергію, чим приведено його у дію, що спричинило К. серйозні тілесні ушкодження, від яких він 9 березня 2006 року помер у лікарні.
10 березня 2006 року наказом Територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці, та гірничого нагляду (далі - Держгірпромнагляд) у Миколаївській області було призначено комісію (далі - перша комісія) зі спеціального розслідування обставин нещасного випадку з К. зі смертельним наслідком. Першою комісією було встановлено, що К. був зареєстрований центром зайнятості як безробітній та направлений до підприємства "О" для проходження навчання. На момент нещасного випадку він працював на підприємстві за договором підряду. Оскільки згідно висновків комісії він не був найманим працівником, справу було передано до місцевих адміністрації та прокуратури без проведення спеціального розслідування. Комісія вчинила це, незважаючи на те, що інспекція праці за запитом самої комісії, вважала, що К. фактично був найманим працівником підприємства.
20 листопада 2006 року Заводський районний суд м. Миколаєва на підставі позовної заяви заявниць встановив, що договір, укладений між К. та підприємством "О", був трудовим договором.
У травні 2008 року Держгірпромнагляд призначив членами другої комісії з розслідування нещасного випадку (далі - друга комісія) трьох державних службовців, а також директора підприємства "О", і особи, уповноваженої найманими працівниками підприємства "О".
12 червня 2008 року другою комісією було схвалено висновок спеціального розслідування, в якому було зазначено, що К. у стані алкогольного сп'яніння, самовільно включив електричне живлення екструдера та почав очищати його пилососом. До цього акту була додана окрема думка, в якій зазначалось, що комісія не врахувала організаційні причини нещасного випадку, а саме відсутність на млині системи управління безпекою охорони праці, незабезпечення навчання правилам безпеки праці К., а також недотримання технічних норм і вимог.
14 березня 2006, 11 січня 2010, 6 лютого 2010, 16 лютого 2011 року районна прокуратура відмовляла у порушенні кримінальної справи щодо посадових осіб підприємства "О" за порушення вимог законодавства з охорони праці у зв'язку з відсутністю складу злочину. Постанови про відмову частково ґрунтувалась на акті другої комісії.
Пізніше, прокуратурою Миколаївської області (далі - обласна прокуратура) зазначені постанови скасовувались на підставі недостатньої ретельності проведеної перевірки та надано вказівки вжити необхідних заходів.
1 березня 2011 року обласна прокуратура порушила кримінальну справу щодо посадових осіб підприємства "О" за підозрою у порушенні вимог законодавства з охорони праці, яке спричинило смерть.
30 березня 2012 року директору підприємства "О" було пред'явлено обвинувальний висновок у порушенні вимог законодавства з охорони праці щодо виконання робіт підвищеної небезпеки, яке спричинило смерть.
4 травня 2012 року Центральний районний суд м. Миколаєва (далі - районний суд) провів у справі З. підготовче засідання.
Станом на 8 квітня 2014 року провадження ще тривало.
До Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) заявниці скаржилися, що розслідування за фактом смерті їх родича було неефективним.
Розглянувши скаргу заявниць, Європейський суд встановив, що у цій справі затримки при здійсненні спеціального розслідування разом з його обмеженістю, також затримали кримінальне розслідування. Зокрема, працівники прокуратури посилались на відсутність висновків спеціального розслідування, а згодом - на його висновки як на підставу для відмови у порушенні кримінальної справи, незважаючи нате, що обмежений характер спеціального розслідування був одним з чинників, які спонукали органи влади порушити кримінальну справу. Внаслідок цього, станом на 8 квітня 2014 року - тобто більш ніж через вісім років та один місяць з часу нещасного випадку - судовий розгляд справи щодо директора підприємства "О", який стосується обставин, пов'язаних зі смертю К., все ще тривав.
Крім того, Європейський суд звернув увагу на те, що недоліки розслідування визнали самі органи влади. На підставі всього вищезазначеного Європейський суд встановив порушення процесуального аспекту статті 2 Конвенції.
За цих підстав Суд одноголосно:
"1. Вирішує об'єднати заяви;
2. Оголошує заяви прийнятними;
3. Постановляє, що було порушення процесуального аспекту статті 2 Конвенції;
4. Постановляє, що;
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити кожній із заявниць по 6000 (шість тисяч) євро відшкодування моральної шкоди та додатково суму будь-яких податків, що можуть нараховуватися; вищена-ведені суми мають бути конвертовані у валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені вище суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти;
5. Відхиляє решту вимог заявниць щодо справедливої сатисфакції". Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 15 січня 2015 року
відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.