ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
21.01.2016 р.
Справа N 800/484/15(800/215/15)
Про визнання бездіяльності протиправною та
зобов'язання вчинити певні дії
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі - Бухтіярової І. О., Голубєвої Г. К., Маринчак Н. Є., Олендера І. Я., Приходько І. В. (за участю секретаря судового засідання - Бовкуна В. В., позивача - ОСОБА_6, третьої особи - Ц. А. Ю., представників відповідачів - К. О. В., М. О. В.), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 (далі - позивач, ОСОБА_6) до Верховної Ради України (далі - відповідач, ВРУ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, встановила:
У травні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив:
визнати протиправною бездіяльність Верховної Ради України щодо розгляду питання про ініціювання конституційної процедури імпічменту Президента України як реагування (на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені частиною другою статті 19, статтею 111 Конституції України) на оскаржувану протиправну бездіяльність Президента України щодо організації оборони України у передбачений Конституцією і законами України спосіб;
зобов'язати Верховну Раду України як реагування на оскаржувану бездіяльність Президента України, що триває у часі, невідкладно розглянути питання про ініціювання конституційної процедури імпічменту Президента України.
На обґрунтування позову позивач зазначив, що він як громадянин України став жертвою збройної агресії Російської Федерації, а Президент України своєю бездіяльністю щодо організації оборони і надання відсічі цій збройній агресії порушує його права і інтереси. Вважає, що на таку бездіяльність Президента України має належним чином відреагувати Верховна Рада України, ініціювавши процедуру імпічменту Президента України.
Позивач у судовому засіданні заперечив проти закриття провадження в частині його позову до Верховної Ради України.
Третя особа без самосійних вимог на предмет спору на стороні позивача заперечив проти закриття провадження в частині позову до Верховної Ради України.
Представник відповідача Верховної Ради України просить закрити провадження у справі, вказуючи, що позовні вимоги до Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, оскільки порушені у позові питання віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України.
Представник відповідача Президента України просить закрити провадження в частині позову до Верховної Ради України.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вважає, що провадження в справі в частині позовних вимог до Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Верховна Рада України за своєю природою є представницьким органом державної влади і здійснює законодавчу владу, а також повноваження, визначені Конституцією України.
Усунення Президента України з посади в порядку імпічменту є спеціальною парламентською процедурою притягнення глави держави до конституційної відповідальності за наявності в його діяннях ознак злочину, що здійснюється Верховною Радою України виходячи з повноважень, встановлених у пункті 10 статті 85 Конституції України.
Відповідно до частини другої статті 111 Конституції України питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.
Керуючись закріпленим у статті 6 Конституції України принципом поділу влади та з огляду на те, що ініціювання питання усунення з поста Президента України в порядку імпічменту віднесено Основним Законом до виключних повноважень Верховної Ради України, колегія суддів дійшла висновку, що спори щодо зобов'язання цього органу державної влади вчинити такі дії або визнати бездіяльність щодо їх невчинення протиправною не можуть бути предметом судового розгляду в адміністративній справі, оскільки згадана діяльність Верховної Ради України належить до спеціальної конституційної, а не управлінської сфери.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Роз'яснити позивачеві, що розгляд таких справ належить до юрисдикції Конституційного Суду України в порядку визначеному законом.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини та названі правові норми, провадження у справі підлягає закриттю в частині позовних вимог до Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
На підставі викладеного та керуючись статтями 157, 160, 165, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:
Провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Роз'яснити позивачеві, що розгляд таких справ відноситься до юрисдикції Конституційного Суду України в порядку визначеному законом.
Ухвала підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, та набирає законної сили у порядку, передбаченому частиною 7 статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий, суддя І. О. Бухтіярова
Судді:
Г. К. Голубєва
Н. Є. Маринчак
І. Я. Олендер
І. В. Приходько