ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

РІШЕННЯ
19.07.2016 N 352

Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта

Державною регуляторною службою України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проект наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Про запровадження пілотного проекту щодо подання документів для отримання адміністративних послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності через мережу Інтернет" (далі - проект наказу) та документи, що надані до нього листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16.06.2016 N 4104-02/18441-03.

За результатами розгляду проекту наказу та аналізу його регуляторного впливу на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" встановлено:

проектом наказу пропонується, зокрема, затвердити Порядок розгляду документів, поданих для отримання адміністративних послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності через мережу Інтернет (далі - проект Порядку).

Однак проект наказу не може бути погоджений у запропонованій редакції з огляду на наступне.

1. Пунктом 4 проекту Порядку передбачається, що працівники Мінекономрозвитку розглядають у встановленому законодавством порядку документи суб'єктів звернення, подані до Мінекономрозвитку для отримання адміністративних послуг з, зокрема:

- видачі ліцензії на імпорт товарів;

- видачі ліцензії на експорт товарів;

- видачі спеціальної ліцензії;

- видачі разової (індивідуальної) ліцензії;

- видачі ліцензії на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- видачі дубліката ліцензії на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- видачі індивідуальної ліцензії на здійснення майнових інвестицій за межами України.

Згідно статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (далі - Закон) ліцензія спеціальна - це належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів.

Ліцензія відкрита (індивідуальна) - дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу.

Ліцензія генеральна - відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по певному товару (товарах) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому товару (товарах).

Ліцензія експортна (імпортна) - належним чином оформлене право на експорт (імпорт) протягом встановленого строку певних товарів або валютних коштів з метою інвестицій та кредитування.

Ліцензія разова (індивідуальна) - разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не менший, ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції.

Відповідно до пункту 3 Указу Президента України від 13.09.95 N 839/95 "Про інвестування майнових цінностей резидентами за межами України" інвестування майнових цінностей за межами України підлягає ліцензуванню.

Видачу індивідуальних ліцензій на проведення такого інвестування здійснює Міністерство економіки України.

Проте відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 5 Закону України "Про адміністративні послуги" виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг, встановлюються найменування адміністративної послуги та підстави для її одержання, а також суб'єкт надання адміністративної послуги та його повноваження щодо надання адміністративної послуги.

Згідно з частиною другою цієї статті адміністративні послуги визначаються виключно законом.

Законом не передбачено індивідуальної ліцензії на здійснення майнових інвестицій за межами України.

Крім цього, згідно з частиною шістнадцятою статті 6 Закону товарообмінні (бартерні) операції суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюються без розрахунків через банки, підлягають ліцензуванню центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у порядку, встановленому статтею 16 цього Закону.

Водночас у Законі центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики, крім ліцензування товарообмінних (бартерних) операцій суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюються без розрахунків через банки, не надано повноважень з видачі ліцензій, визначених у статті 1 Закону.

Таким, чином вважаємо за доцільне запропонувати розробнику у пункті 4 проекту Порядку привести назви ліцензій у відповідність до статті 1 Закону, а також надати посилання на закони, що передбачають ліцензування здійснення майнових інвестицій за межами України, а також повноваження центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики з видачі ліцензій, визначених у статті 1 Закону.

2. Щодо видачі дубліката ліцензії на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (пункт 4 проекту Порядку) вважаємо за доцільне розробнику надати наступні застереження.

Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у разі втрати або пошкодження ліцензії орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб'єкта господарювання протягом семи робочих днів видає суб'єкту господарювання дублікат ліцензії.

Водночас Законом України від 26.11.2015 N 835-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон N 835) та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" внесено зміни, зокрема, до Закону України від 02.03.2015 N 222 "Про ліцензування видів господарської діяльності" (далі - Закон N 222), що набувають чинності 01.01.2017, якими запроваджуються нові підходи до регулювання правовідносин у сфері ліцензування видів господарської діяльності.

Зокрема, новою редакцією Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", зміни до якого набувають чинності з 01.01.2017, встановлено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей Єдиного державного реєстру, серед яких містяться відомості про ліцензування виду господарської діяльності суб'єкта господарювання (у тому числі вид господарської діяльності, на який видано ліцензію).

При цьому нормами Законів N 222 та N 835 не встановлено випадків, коли відомості щодо ліцензування виду господарської діяльності можуть не вноситись до Єдиного державного реєстру, адже зазначений реєстр, з моменту набрання чинності змінами до законодавства у сфері державної реєстрації, стане єдиною державною інформаційною системою, яка в подальшому міститиме вичерпну інформацію щодо створення та провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання.

Отже, незважаючи на те, що Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено можливість видачі суб'єктом господарювання дубліката ліцензії на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів проте, згаданий Закон не узгоджуватиметься з вимогами Закону N 835 у частині переходу виключно на електронну форму ліцензії.

3. Пунктом 4 проекту Порядку передбачається, що працівники Мінекономрозвитку розглядають у встановленому законодавством порядку документ суб'єктів звернення, подані до Мінекономрозвитку для отримання адміністративних послуг з, зокрема, видачі дозволу на імпорт в Україну.

Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності затверджено Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" (далі - Перелік).

Тому пропонуємо назву вищезазначеного дозволу привести у відповідність до пункту 42 Переліку, а саме: дозвіл на імпорт в Україну товарів, щодо яких застосовуються заходи нагляду або регіонального нагляду.

Враховуючи вищезазначене, проект наказу потребує доопрацювання з урахуванням наданих зауважень та пропозицій.

4. Окремо зауважуємо, що проект Закону підготовлено без дотримання принципу передбачуваності державної регуляторної політики в частині відповідності планам з підготовки проектів регуляторних актів.

Зокрема, згідно статті 7 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом.

Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.

Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторною органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.

Однак на час розгляду проекту наказу інформація щодо внесення даного проекту регуляторного акта до плану діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів на 2016 рік відсутня.

5. У процесі розгляду проекту наказу на адресу Державної регуляторної служби України надійшли пропозиції від Української асоціації експортерів металобрухту (копія листа додається)* до запропонованого проектом наказу механізму державного регулювання.

____________

* Не наводиться.

З приводу зазначеного зазначаємо, що статтею 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" визначено ключові принципи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Принцип прозорості та врахування громадської думки, зокрема, передбачає відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

З метою дотримання вищезазначених вимог вказаного Закону, розробнику проекту наказу необхідно здійснити об'єктивний розгляд відповідного звернення та інформувати заявника і Державну регуляторну службу України про його результати.

6. В доповнення зазначаємо, що не можливо у повному обсязі оцінити як безпосередньо проблему, так і ефективність запропонованого способу її вирішення, оскільки аналіз регуляторного впливу до проекту наказу не відповідає вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 "Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта" зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 N 1151 (далі - Методика).

Відповідно до пункту 13 Методики результати проведення аналізу впливу регуляторного акта (АРВ), викладаються письмово згідно з додатком 1 цієї Методики.

Так, у розділі I "Визначення проблеми" АРВ згідно з вимогами Методики розробник повинен чітко визначити проблему, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання, визначити причини її виникнення, оцінити важливість зазначеної проблеми, зокрема навести дані у цифровому чи кількісному вимірі, що доводять факт існування проблеми і характеризують її масштаб, визначити основні групи, на які вона справляє вплив, а також обґрунтувати, чому проблема не може бути розв'язана за допомогою ринкових механізмів та діючих регуляторних актів.

Разом з тим, в АРВ до проекту наказу розробником не проаналізовано існуюче правове регулювання господарських та адміністративних відносин, щодо яких склалась проблема, не доведено, чому існуючі регулювання не розв'язують проблему та потребують вдосконалення. При цьому, при визначенні проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання, розробник обмежився лише формальним словесним описом проблеми. Не наведено жодних даних у числовій формі, які б обґрунтовували наявність проблеми, її масштаб та важливість.

Зазначене не відповідає вимогам статті 4 Закону, зокрема, принципу доцільності - оскільки розробником не доведена наявність проблеми, що потребує державного втручання, та не обґрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою її вирішення.

У розділі II "Цілі державного регулювання" АРВ розробник повинен чітко визначити мету державного регулювання, що має бути безпосередньо пов'язана з розв'язанням проблеми.

Натомість, задекларовані розробником цілі державного регулювання є абстрактними та не вимірюваними. Зокрема, розробником не визначено індикаторів зменшення масштабів проблеми, що характеризувало б досягнення мети регулювання.

Таким чином, розробником порушено принцип адекватності, оскільки належним чином не обґрунтовано наскільки така форма державного регулювання відповідає вирішенню існуючої проблеми.

У розділі III "Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей" розробник повинен визначити всі можливі альтернативні способи вирішення існуючої проблеми та оцінити вигоди і витрати держави, населення та суб'єктів господарювання від застосування кожного з них.

Однак розробником не наведено жодного альтернативного способу досягнення цілей, чим порушено пункт 5 Методики, згідно якого при визначенні та оцінці прийнятних альтернативних способів досягнення цілей державного регулювання наводяться не менше ніж два можливих способи.

В АРВ розробником не наведено жодних розрахунків витрат суб'єктів господарювання, яких вони зазнають як внаслідок впровадження проекту наказу, так і внаслідок застосування альтернативних способів досягнення цілей, що підтверджували б економічну доцільність обраного способу.

Зазначене не дозволить в подальшому об'єктивно оцінити, наскільки обраний розробником спосіб державного втручання відповідає проблемі, що потребує врегулювання, та наскільки його застосування буде ефективним для її вирішення.

У зв'язку з неналежним опрацюванням попередніх розділів АРВ, у розділі IV "Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей" розробником не доведено вибір оптимального альтернативного способу з урахуванням системи бальної оцінки ступеня досягнення визначених цілей, не проаналізовано причини відмови від застосування того чи іншого способу та аргументи на користь обраного, що є порушенням принципу ефективності - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів.

В розділі V АРВ "Механізми та заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми" розробником не описано механізм дії запропонованого регулювання з урахуванням основних бізнес-процесів, які потрібно буде забезпечити суб'єктам господарювання для реалізації його вимог. При цьому розробником не враховано, що механізм реалізації регуляторного акта має бути безпосередньо пов'язаний із цілями та очікуваними результатами регуляторного акта, тобто яким чином будуть діяти норми проекту наказу та якою прогнозується ситуація після набрання регуляторним актом чинності.

Крім того, в АРВ до проекту наказу М-Тест згідно з Додатком 4 до Методики не проведено, що не дозволяє виміряти вплив регулювання на суб'єктів малого підприємництва, не оцінено витрати, які вони понесуть внаслідок провадження регулювання, та, як наслідок унеможливлю визначення необхідності вирівнювання питомої вартості навантаження між суб'єктами великого, середнього та малого підприємництва шляхом запровадження компенсаторних механізмів для суб'єктів малого підприємництва.

Розділ VIII АРВ "Визначення показників результативності дії регуляторного акта" заповнено з порушенням вимог пункту 10 Методики. Так, розробником не наведено додаткових показників, які безпосередньо характеризує результативність регуляторного акта, та не наведено їх прогнозне значення. Зазначене є порушенням вимог Методики, яка передбачає, що слід визначити не менше ніж три кількісних показники, які безпосередньо характеризують результативність дії регуляторного акта та які підлягають контролю (відстеження результативності).

Крім того, розробником не наведено прогнозних показників результативності дії регуляторного акта у кількісному виразі.

В порушення вимог пункту 12 Методики у розділі IX "Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта" розробником не визначені, зокрема, групи осіб, що відбиратимуться для участі у відповідному опитуванні.

Порушення розробником вимог Закону та Методики в частині визначення показників результативності та заходів з проведення відстеження результативності регуляторного акта не дозволить в подальшому належним чином провести відстеження його результативності, як передбачено статтею 10 Закону.

Таким чином, розробку проекту наказу здійснено з порушенням принципів державної регуляторної політики адекватності, передбачуваності, ефективності та збалансованості, визначених статтею 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а також вимог статті 8 в частинні підготовки АРВ з урахуванням вимог Методики проведення аналізу регуляторного впливу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308.

Ураховуючи викладене, керуючись частиною четвертою статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державною регуляторною службою України вирішено:

відмовити в погодженні проекту наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Про запровадження пілотного проекту щодо подання документів для отримання адміністративних послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності через мережу Інтернет".

В. о. Голови Державної регуляторної служби України В. П. Загородній

Документи що посилаються на цей