ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
АРБІТРАЖНА НАГЛЯДОВА КОЛЕГІЯ
ПОСТАНОВА
від 12.12.95, N 04-1/ЦА-5/173-4/139
Про перевірку рішення колегії з розгляду спорів Вищого
арбітражного суду України про відновлення порушеного,
охоронюваного законом права підприємства
Арбітражна наглядова колегія за ініціативою Вищого арбітражного суду України перевірила рішення колегії з розгляду спорів Вищого арбітражного суду України від 29.09.95 у справі N 5/173 за позовом підприємства з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія" (надалі - Підприємство) до Державного митного комітету України про відновлення порушеного, охоронюваного законом права Підприємства.
Суддя колегії з розгляду спорів Вищого арбітражного суду України рішенням від 29.09.95 задовольнив позовні вимоги Підприємства до Державного митного комітету України й визнав дії митних органів, що перешкоджали пропусканню імпортованих Підприємством товарів через митний кордон України без сплати податку на добавлену вартість і акцизного збору, нараховуваних з їх митної вартості, такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
Рішення Вищого арбітражного суду України мотивоване преюдиціальним значенням рішення Арбітражного суду м. Києва від 14.04.94 зі справи N 11/49, що набрало законної сили, за яким митні органи зобов'язані здійснювати пропускання вантажів Підприємства без сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору. Про усунення виявлених недоліків у роботі митного комітету винесено окрему ухвалу.
Арбітражна наглядова колегія Вищого арбітражного суду України з власної ініціативи здійснила нагляд у справі й відзначає таке.
У квітні 1994 р. Підприємство звернулося з позовом до Київської митниці про визнання недійсним її рішення про відмову звільнити вантаж Підприємства від митного контролю. Рішенням Арбітражного суду м. Києва від 14.04.94 позовні вимоги було задоволено. Законність і обґрунтованість рішення у встановленому законом порядку не перевірялись, і відповідно до ст. 115 Арбітражного процесуального кодексу України (1798-12) воно підлягало обов'язковому виконанню.
У листопаді 1995 р. суддя Арбітражного суду м. Києва з власної ініціативи переглянув прийняте ним рішення за нововиявленими обставинами. В результаті рішенням від 23.11.95 скасовано попереднє рішення від 14.04.95 у справі N 11/49 з відмовою в задоволенні позовних вимог підприємства "Інтертехнологія".
З урахуванням наведеного відсутні правні підстави для задоволення позовних вимог Підприємства в частині визнання незаконними дій митних органів, що перешкоджають пропусканню продукції і товарів Підприємства через митний контроль без сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору, нараховуваних з їх митної вартості.
Такий механізм встановлення податку на добавлену вартість та акцизного збору з імпортованих товарів встановлений ст. 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 1994 рік" ( 3898-12 ). Згідно з Постановою Верховної Ради України від 31.05.95 ( 184/95-ВР ) про застосування цієї статті передбачені непрямі податки не є новими. Тобто норми ст. 32 Декрету Кабінету Міністрів України "Про режим іноземного інвестування" від 20.05.93 N 55-93 до цих правовідносин не застосовуються.
За таких обставин рішення арбітражної колегії з розгляду спорів та окрема ухвала у справі підлягають скасуванню, а позовні вимоги залишаються без задоволення з віднесенням на позивача витрат зі сплати державного мита.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 91-92, 106-108 АПК України, арбітражна наглядова колегія Вищого арбітражного суду України ПОСТАНОВИЛА:
1. Рішення арбітражної колегії з розгляду спорів Вищого арбітражного суду України від 29.09.95 та окрему ухвалу у справі N 5/173 скасувати.
У позові відмовити.
2. Рішення Вищого арбітражного суду України від 29.09.95 зі справи N 5/173 визнати таким, що не підлягає виконанню.
3. Стягнути з р/р підприємства з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія" в доход державного бюджету 5100000 крб. за здійснений нагляд у справі. Наказ видати для виконання Шевченківському райфінвідділу м. Києва за місцеперебуванням позивача.
Надруковано: "Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України", N 2, 1996 р.