ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

За позовом організації орендарів
"Любава" магазину N 2321,
до відповідача Київської
міської Ради народних депутатів

Справа N 287/2 від 22.12.93
м.Київ

Про визнання частково недійсним рішення міськради
від 11.03.93 N 14

Суть спору: позивач просить визнати недійсним рішення Київської міської Ради народних депутатів від 11.03.93 N 14 у частині включення орендованого майна магазину N 2321 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні.

Представники міськради проти позовних вимог заперечують, посилаючись на те, що відповідно до ст. 3 Декрету КМ України від 15.12.92 N 9-92 рішення державного органу про приватизацію об'єкта оренди є підставою для припинення договору оренди; що рішення Київради від 11.03.93 N 14 "Про затвердження переліку об'єктів приватизації комунального майна м. Києва" було прийнято в період чинності Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.92, тому згадане рішення є законним і правомірним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд узяв до уваги таке.

1. Рішення Київської міської Ради, яке оспорюється, стосується приватизації конкретних комісійних магазинів і, отже, є актом ненормативного характеру.

2. На обгрунтування позовних вимог позивач надав договір оренди державного майна від 27.08.92, укладений між Фондом комунального майна м. Києва і організацією орендарів "Любава", згідно з яким майно комерційно-комісійного магазину N 2321 "Любава" передано позивачеві в оренду строком на 5 років з моменту підписання договору.

3. 28.09.92 позивачем було укладено з ЖЕК N 103 м. Києва договір оренди нежитлових приміщень під магазин площею 47,5 кв.м зі строком дії договору до 01.01.97.

4. На час прийняття рішення Київради від 11.03.93 жоден з договорів оренди розірваний не був, отож комісійний магазин N 2321 "Любава" безпідставно включений до переліку об'єктів комунальної власності м. Києва, які підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні.

5. Згідно зі ст. 1 Декрету КМ України від 20.05.93 "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, які здані в оренду" рішення про приватизацію зданого в оренду державного майна приймається державним органом приватизації, якщо на те є згода орендаря. Декрет КМ від 20.05.93, встановлюючи можливість прийняття рішення про приватизацію зданого в оренду майна лише за наявності згоди орендаря, виходив з того, що в противному разі довелося б достроково припиняти договір оренди на підставах, не передбачених чинним законодавством. За такого стану справ посилання відповідача на ст. 3 Декрету КМ від 15.12.92 не може бути взято до уваги, оскільки рішення органу приватизації про приватизацію об'єкта оренди є підставою тільки для припинення договору оренди.

6. Враховуючи, що організація орендарів "Любава" магазину N 2321 не давала своєї згоди на приватизацію, включення цього магазину до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні, є неправомірним.

На підставі викладеного і керуючись ст.82 АПК України (1798-12), арбітр ВИРІШИВ:

1. Визнати недійсним рішення Київської міської Ради народних депутатів від 11.03.93 N 14 у частині, яка стосується включення комісійного магазину N 2321 м. Києва до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні.

2. Стягнути з р/р Київської міської Ради народних депутатів на користь організації орендарів "Любава" магазину N 2321 м. Києва 100000 крб. держмита.

Надруковано: "Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України", N 1, 1995 р.


Документи що посилаються на цей