ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від 07-10.10.97
Справа N 5/44
Про визнання недійсним розпорядження
( Додатково див. Постанову ВАСУ N 04-1/1-10/122
від 06.04.98 )
За позовом Головного управління Державної служби охорони при МВС України
до відповідача Антимонопольного комітету України
Про визнання недійсним розпорядження N 131-р від 31.07.96
Суть справи: позивач звернувся до суду з позовом визнати недійсним розпорядження N 131-р від 31.07.96 "Про внесення змін і доповнень до Переліку підприємців, що займають монопольне становище на загальнодержавному ринку", відповідно до якого Антимонопольний комітет України включив Державну службу охорони при МВС України до Переліку підприємців, що займають монопольне становище на загальнодержавному ринку. Свої вимоги позивач мотивує тим, що він не являється підприємцем, т. я. метою своєї діяльності не ставить отримання прибутку.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що оскаржуване розпорядження прийнято на підставі чинного законодавства. ДСО діє на підставі Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 N 615. Відповідно до цього Положення Державна служба охорони є централізованою системою підрозділів, створених для здійснення на договірних засадах охорони об'єктів, майна та інше. Вона є господарюючим суб'єктом (підприємцем) і займає монопольне становище на ринках послуг по охороні об'єктів, що підлягають обов'язковій охороні відповідно до постанови КМУ від 10.08.93 N 615, та послуг централізованої охорони квартир.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" (2132-12) Закон застосовується до відносин, в яких беруть участь підприємці.
З врахуванням цих обставин ДСО включена до Переліку підприємців, що займають монопольне становище на загальнодержавних ринках послуг по охороні об'єктів, що підлягають обов'язковій охороні її підрозділами за договорами відповідно до Переліку, затвердженого постановою КМУ від 10.08.93 N 615 (615-93) "Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів та інших форм власності". (Більш детальніше заперечення див. у відзиві на позов).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
1. Розпорядженням N 131 від 31.07.96 "Про внесення змін і доповнень до Переліку підприємців, що займають монопольне становище на загальнодержавному ринку" Антимонопольний комітет України включив Державну службу України при МВС до цього Переліку, а саме за "найменуванням товару (товарної групи)":
- 434 послуги охорони об'єктів, що підлягають обов'язковій охороні;
- 431 послуги централізованої охорони квартир.
2. Міліція в Україні - це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Вона є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу, охоронну (на договірних засадах) функції. До її підрозділів входить Державна служба охорони. (див. ст. ст. 1, 3, 7 Закону України "Про міліцію" ( 565-12 ).
Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ діє на підставі Положення, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 N 615.
Основними завданнями Служби є:
- здійснення за договорами заходів охорони особливо важливих об'єктів згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України, інших об'єктів (обмежені території, будівлі та споруди), вантажів, а також грошових знаків, цінних паперів, що перевозяться, інкасація в місцях, не охоплених централізованою службою інкасації, перевезення цінностей Національного банку, забезпечення особистої безпеки фізичних осіб;
- розроблення та здійснення заходів щодо реалізації єдиної на території України концепції охорони об'єктів усіх форм власності та громадян та інше.
3. Згідно з Положенням про Державну службу охорони при МВС України (615-93) підрозділи Державної служби охорони здійснюють свою діяльність на засадах самофінансування на підставі кошторису по утриманню особового складу служби охорони, яким не передбачається одержання прибутку, а при наявності перевищення доходів над витратами ці суми направляються на матеріально-технічне забезпечення Служби, тобто такі суми перевищення не вважаються прибутками.
4. З огляду на викладене слід зазначити, що Державна служба охорони при МВС України не являється підприємцем, не веде підприємницьку діяльність, держава регулює її діяльність, тому виходячи із змісту ст. 2 Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" ( 2132-12 ) цей Закон не може застосовуватись до відносин, в яких бере участь Державна служба охорони при МВС України.
5. Оцінюючи наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
6. Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, не заслуговують на увагу, так як спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 АПК України (1798-12), суд ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
Визнати недійсним розпорядження Антимонопольного комітету України N 131-р від 31.07.96 в частині включення Державної служби охорони при МВС України до Переліку підприємців, що займають монопольне становище на загальнодержавному ринку.
2. Стягнути з р/рахунка Антимонопольного комітету України на користь Державної служби охорони при МВС України 85 грн. витрат по сплаті держмита. Видати наказ.